Ухвала

від 30.08.2022 по справі 730/902/21

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-кп/821/268/22 Справа № 730/902/21 Категорія: ч.2 ст. 367 КК УкраїниГоловуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 серпня 2022 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Черкаського апеляційного суду в складі:

головуючого судді ОСОБА_2

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4

секретарів судового засіданняОСОБА_5 ОСОБА_6 ,з участю: в режимі відеоконференції з Борзнянським районним судом Чернігівської області:

прокурора ОСОБА_7 ,

обвинуваченого ОСОБА_8 ,

захисника (сервіс EasyCon) ОСОБА_9 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси матеріали кримінального провадження № 12021270300000508 за апеляційною скаргою прокурора Ніжинської окружної прокуратури ОСОБА_7 на вирок Борзнянського районного суду Чернігівської області від 22 лютого 2022 року, яким

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця, зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_1 , громадянина України, є особою з інвалідністю 3-ої групи, раніше не судимого, -

визнано невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, та виправдано у зв`язку з відсутністю в його діях складу інкримінованого кримінального правопорушення.

Ухвалено процесуальні витрати за проведення експертизи у розмірі 5491,84 грн. компенсувати за рахунок держави.

Цивільний позов прокурора в інтересах держави в особі Комарівської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області до ОСОБА_8 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ДП «Борзнарайагролісгосп», про відшкодування шкоди в розмірі 1751138,41 грн., завданої лісу незаконною рубкою дерев, залишити без розгляду.

Скасовано арешт на нерухоме майно ОСОБА_8 , накладений ухвалою слідчого судді Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 29.09.2021.

Вирішена доля речових доказів відповідно до ст. 100 КПК України, -

в с т а н о в и л а :

Органом досудового розслідування ОСОБА_8 обвинувачувався в тому, що він, будучи з 21.11.2016р. матеріально-відповідальною особою за ввірені йому Борзнянським районним дочірнім агролісогосподарським спеціалізованим підприємством «Борзнарайагролісгосп» (далі - ДП «Борзнарайагролісгосп») цінності, а саме лісову ділянку обходу №10 майстерської дільниці №1 підприємства на землях Комарівської територіальної громади Ніжинського району Чернігівської області та перебуваючи з 21.11.2016 по 20.07.2021 на посаді лісника ДП «Борзнарайагролісгосп», у весняний період 2021 року (у не встановлений досудовим розслідуванням час), неналежно виконував свої службові обов`язки через несумлінне ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним державним інтересам в особі Комарівської територіальної громади Ніжинського району Чернігівської області.

Зокрема, у п.1, 2 «Загальних положень» посадової інструкції лісника ДП «Борзнарайагролісгосп», затвердженої директором ДП «Борзнарайагролісгосп» 22.01.2002р., визначено, що лісник несе безпосередню охорону лісу і дорученого йому майна в обході; приймає участь в піддержанні санітарного стану лісничого обходу, а також в проведенні лісних робіт.

Відповідно до Інструкції на лісника ОСОБА_8 були покладені наступні службові обов`язки: перевіряти документи на виконання всякого роду рубок лісу і сінокосів випасу худоби і других видів користування лісом, а також строки мисливства й рибальства; зупиняти незаконну рубку і підсочку лісу, а також інші порушення в лісі; затримувати в лісі або на шляху з лісу порушників з незаконно здобутим лісоматеріалом; накладати арешт на вивезений з лісу матеріал в тих випадках, коли вивіз його порушниками безпосередньо прослідкований до місця споживання; складати акти про всі порушення в лісі, лісові пожежі і в дводенний строк передавати дільничому (майстру лісу) або в лісництво під розписку в контрольній книзі лісника; вимагати від всіх мисливців і інших осіб, що перебувають на території мисливських угідь з рушницею, собаками іншими засобами відлову звірів і птахів, пред`явлення мисливської собаки, продукції і промислу, а при виявленні бракон`єрства вилучати мисливський квиток, відстрілочну карточку (ліцензію), засоби мисливства, незаконно здобуту продукцію мисливства і складати протокол; своєчасно доповідати майстру лісу або лісничому про появу очаків, шкідників і хвороб лісу, буреломи, усиханні дерев і других явищ, які можуть наносити шкоду лісу; слідкувати в своєму обході за збереженням містків, пожежних вишок і засобів зв`язку; затримувати осіб винних у виникненні пожеж і супроводжувати їх до місцевих органів влади.

Згідно розділу Інструкції «Права» для виконання службових обов`язків лісник ОСОБА_8 був наділений такими правами як: перевіряти документи на виконання всякого роду робіт і міроприємств у своєму обході; забороняти проведення робіт і міроприємств у своєму обході, якщо вони являються незаконними або проводяться з порушеннями; носити зброю і формений одяг, які видані у встановленому законом порядку.

Відповідним розділом Інструкції «Відповідальність» передбачено відповідальність ОСОБА_8 за своєчасне виявлення і попередження лісових порубів; за збереження виданого паспорту обходу і всього майна в обході збереження і застосування зброї, своєчасність складання актів про лісові порушення і передачу їх у лісництво; за невиконання всіх доведених йому завдань, за невиконання покладених на нього обов`язків лісник несе відповідальність

Таким чином, в силу займаної посади лісника ДП «Борзнарайагролісгосп», яке є юридичною особою публічного права, ОСОБА_8 був наділений організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями, тобто згідно з ч.3 ст.18 КК України є службовою особою.

Відповідно до вимог пп.3-6 «Порядку заповнення звітності з охорони та захисту лісу», затвердженого наказом генерального директора КП «Чернігівоблагроліс» від 03.01.2017р. №1, розробленого з метою забезпечення належного функціонування лісової охорони агролісогосподарських спеціалізованих підприємств КП «Чернігівоблагроліс» у відповідності до «Положення про лісову охорону агролісогосподарських спеціалізованих підприємств КП «Чернігівоблагроліс», затвердженого рішенням Чернігівської обласної ради від 20.12.2016р. №18-7/VII та впровадженого на підприємстві наказом директора ДП «Борзнарайагролісгосп» від 10.01.2017р. №12, лісник зобов`язаний двічі на місяць у періоди з 01 до 15 числа та з 16 до 30 (31) числа поточного місяця подавати рапорт на ім`я керівника дочірнього підприємства, в якому зазначаються факти виявлення чи не виявлення незаконних рубок у обходах, закріплених за лісником.

Разом з тим, 21.11.2016р. між ДП «Борзнарайагролісгосп» в особі керівника ОСОБА_10 та працівником ОСОБА_8 укладено договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність.

Відповідно до п.1 даного договору працівник, займаючи посаду лісника, безпосередньо пов`язану з збереженням наданих йому матеріальних цінностей у процесі виробництва, прийняв на себе повну матеріальну відповідальність за забезпечення ввірених йому підприємством матеріальних цінностей і у зв`язку з цим зобов`язується: а) дбайливо ставитися до переданих йому на збереження або з іншою метою матеріальних цінностей підприємства і вживати заходів для попередження збитків; б) своєчасно повідомляти керівництво підприємства про всі обставини, що загрожують забезпеченню збереження ввірених йому матеріальних цінностей; в) вести облік, складати і передавати у визначеному порядку товарно-грошові звіти про рух та рештки ввірених йому матеріальних цінностей.

Таким чином, 21.11.2016р. ОСОБА_8 прийняв у відання обхід №10 майстерської дільниці №1 ДП «Борзнарайагролісгосп», розташований на землях Комарівської територіальної громади Ніжинського району Чернігівської області в безпосередній близькості до межі населеного пункту по вулиці Поліська та Шевченка с. Комарівка, місцевим мешканцем якого він є.

Так, у весняний період 2021 року ОСОБА_8 , будучи службовою особою, перебуваючи у невстановлений досудовим розслідуванням час у ввіреному йому обході, порушуючи вимоги інструкції лісника ДП «Борзнарайагролісгосп», затвердженої директором ДП «Борзнарайагролісгосп» 22.01.2002р., обов`язки визначені договором про повну матеріальну відповідальність від 21.11.2016р., вимоги «Порядку заповнення звітності з охорони та захисту лісу» затвердженого Наказом генерального директора КП «Чернігівоблагроліс» від 03.01.2017р. №1 та впровадженого на підприємстві наказом директора ДП «Борзнарайагролісгосп» від 10.01.2017р. №12, усвідомлюючи потенційну суспільну небезпеку та передбачаючи можливість настання суспільно небезпечних наслідків своєї бездіяльності, легковажно розраховуючи на їх відвернення, неналежно виконав свої службові обов`язки із забезпечення охорони лісу, а саме: не здійснював належних перевірок з метою попередження пошкодження лісових насаджень внаслідок незаконних рубок; не виявляв і не попереджав лісових порубів; своєчасно не повідомляв керівництво підприємства про всі обставини, що загрожують забезпеченню збереження ввірених йому матеріальних цінностей; не перевіряв документи на виконання рубок, не зупиняв незаконну рубку лісу, чим не забезпечив належної охорони природних ресурсів в межах ввіреного йому обходу №10 ДП «Борзнарайагролісгосп» через несумлінне ставлення до них, хоча мав реальну можливість виконати належним чином свої обов`язки та повинен був, у результаті чого допустив самовільні незаконні руби дерев у ввіреному обході, а саме:

-вирубки 160 дерев порід сосна звичайна, акація та береза, категорії сироростучі на території виділів 2, 3, 4, 5 кварталу 107 обходу №10 майстерської дільниці №1 ДП «Борзнарайагролісгосп», чим заподіяно шкоду лісу на суму 964556,16 грн;

-вирубки 6 дерев породи сосна звичайна, категорії сироростучі на території виділів 2, 8 кварталу 106 обходу №10 майстерської дільниці №1 ДП «Борзнарайагролісгосп», чим заподіяно шкоду лісу на суму 52613,20 грн;

-вирубки 10 дерев породи сосна звичайна, категорії сироростучі на території виділу 4 кварталу 105 обходу №10 майстерської дільниці №1 ДП «Борзнарайагролісгосп», чим заподіяно шкоду лісу на суму 94343,17 грн;

-вирубки 90 дерев порід сосна звичайна та береза, категорії сироростучі на території виділів 2, 3, 8 кварталу 104 обходу №10 майстерської дільниці №1 ДП «Борзнарайагролісгосп», чим заподіяно шкоду лісу на суму 639625,88 грн.

Внаслідок службової недбалості лісника ДП «Борзнарайагролісгосп» ОСОБА_8 , яка виразилась у неналежному виконанні своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, що призвело до незаконних рубок у весняний період 2021 року сироростучих дерев різних порід в загальній кількості 266шт. на території кварталу 107 (у виділах 2, 3, 4, 5), кварталу 106 (у виділах 2, 8), кварталу 105 (у виділі 4), кварталу 104 (у виділах 2, 3, 8) обходу №10 майстерської дільниці №1 ДП «Борзнарайагролісгосп», завдано матеріальних збитків охоронюваним законом державним інтересам на загальну суму 1751138,41 грн., що відповідно до п.4 Примітки до ст.364 КК України є тяжкими наслідками.

Вказані дії ОСОБА_8 стороною обвинувачення кваліфіковані за ч.2 ст.367 КК України як службова недбалість, тобто неналежне виконання службовою особою своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом державним інтересам.

Судом першої інстанції, виходячи з загальних засад кримінального судочинства виправдано ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, у зв`язку з відсутністю в його діях складу інкримінованого правопорушення, оскільки стороною обвинувачення не спростовано доводів сторони захисту про існування в ОСОБА_8 ряду об`єктивних і суб`єктивних факторів для реальної можливості повноцінного виконання ним своїх службових обов`язків, неналежне виконання адміністрацією ДП «Борзнарайагролісгосп» вимог ч. 1 ст. 21, ч. 1 ст. 131 КЗпП України щодо створення працівникам умов, необхідних для нормальної роботи і забезпечення повного збереження дорученого їм майна.

Суд першої інстанції констатував, що лісник ОСОБА_8 у межах своїх компетенції, можливостей, набутих знань та досвіду, матеріально-технічного забезпечення, належним чином виконував свої службові обов`язки в частині збереження охорони лісових насаджень. Відсутній причинний зв`язок між бездіяльністю, яка вміняється в обвинувачення ОСОБА_8 , та негативними наслідками у вигляді завдання матеріальної шкоди лісовим ресурсам.

Не погоджуючись з вироком суду, прокурор Ніжинської окружної прокуратури ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу в якій, вважаючи його незаконним, просив скасувати через невідповідність висновків суду, викладених в судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження, та ухвалити новий вирок, яким визнати ОСОБА_8 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років без застосування додаткового покарання у вигляді штрафу.

Цивільний позов прокурора у кримінальному провадженні в інтересах держави в особі Комарівської сільської ради до ОСОБА_8 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ДП «Борзнарайлісгосп», про відшкодування шкоди, заподіяної лісу незаконною рубкою дерев на загальну суму 1751138,11 грн., задовольнити у повному обсязі.

Майно, на яке ухвалою слідчого судді Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 29.09.2021 у справі № 740/4617/21 накладено арешт, шляхом встановлення заборони відчуження на нерухоме майно, що належить ОСОБА_8 , а саме на: земельні ділянки з кадастровими номерами: 7420882000:02:000:1651 площею 0,7762 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, 7420882000:02:000:1652 площею 3,1734 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, 7420882000:02:000:2063 площею 1,479 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, 7420882000:02:000:2064 площею 0,3709 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, 7420882000:02:000:2062 площею 0,464 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, житловий будинок та складові частини об`єкту нерухомості загальною площею 73,2 кв.м. та земельну ділянку кадастровий номер 74208820000:01:001:0106 площею 0,25 га за адресою: АДРЕСА_1 , реалізувати в рахунок відшкодування шкоди, завданої кримінальним провадженням, згідно позовної заяви.

Оригінали документів, що було вилучено відповідно до ухвали слідчого судді Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 25.08.2021 про тимчасовий доступ до речей і документів, та які знаходяться в матеріалах кримінального провадження повернути ДП «Борзнарайагролісгосп».

В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що обставини, викладені в обвинувальному акті, беззаперечно доведено в ході судового розгляду на підставі досліджених письмових доказів, показів свідків обвинувачення, і показаннями свідків захисту.

Зазначає, що невиконання належним чином своїх обов`язків лісником ОСОБА_8 протягом тривалого часу надало можливість вчинити кримінальне правопорушення, та завдало матеріальних збитків охоронюваним законом державним інтересам на суму 1751138,41 грн., які є тяжкими наслідками.

Про те що сталася порубка лісу ОСОБА_8 самостійно нікого не повідомив, не зателефонував в поліцію. Лише через наполягання свідка ОСОБА_11 зателефонував на підприємство.

Висновки суду першої інстанції ґрунтуються лише виключно на позиції сторони захисту, яка базується на припущеннях та жодним чином не спростовує докази, які доводять наявність у діянні ОСОБА_8 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора ОСОБА_7 , який підтримав подану апеляційну скаргу, просив її задовольнити, а вирок суду скасувати та ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_8 визнати винуватим та засудити за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України; думки обвинуваченого ОСОБА_8 та його захисника ОСОБА_9 , які заперечили проти задоволення апеляційної скарги прокурора, просили вирок суду першої інстанції залишити без змін, дослідивши матеріали кримінального провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора не підлягає до задоволення, виходячи з наступних підстав.

Статтею ст. 62 Конституції України гарантується, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно ст. 17 КПК України особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому КПК України, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.

В п.23 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про виконання судами України законодавства з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку» № 5 від 29.06.1990, зазначено про недопустимість обвинувального ухилу при вирішенні питання про винність чи невинність підсудного. Всі сумніви щодо доведеності обвинувачення, якщо їх неможливо усунути, повинні тлумачитись на користь підсудного. Коли зібрані по справі докази не підтверджують обвинувачення, і всі можливості збирання додаткових доказів вичерпані, суд зобов`язаний постановити виправдувальний вирок.

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 373 КПК України виправдувальний вирок ухвалюється, якщо не буде доведено, що в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.

Згідно з вимогами п.1 ч.3 ст. 374 КПК України у разі визнання особи виправданою, у мотивувальній частині вироку зазначається формулювання обвинувачення, яке пред`явлене особі і визнане судом недоведеним, а також підстави для виправдання обвинуваченого з зазначенням мотивів, з яких суд відкидає докази обвинувачення; мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, яким керувався суд.

Колегія суддів вважає, що місцевий суд виконав всі вимоги закону, а тому відсутні будь-які правові підстави для скасування виправдувального вироку.

Так, оцінивши досліджені у кримінальному провадженні докази з точки зору їх належності, допустимості, достовірності і достатності, суд першої інстанції обґрунтовано ухвалив виправдувальний вирок, пославшись на п.3 ч.1 ст. 373 КПК України, так як дійшов правильного висновку, що прокурором не доведено, що в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення, а припущення та сумніви щодо доведеності вини обвинуваченого слід тлумачити на його користь.

Вказана позиція викладена і в п. 146 справи «Барбера, Мессегуэ и Джабардо проти Іспанії» від 06.12.1998, де Європейський Суд з прав людини зазначив, що принцип презумпції невинуватості вимагає, серед іншого, щоб, виконуючи свої обов`язки, судді не розпочинали розгляд справи з упередженої думки, що підсудний вчинив злочин, який йому ставиться в вину; обов`язок доказування лежить на обвинуваченні, і будь-який сумнів має тлумачитися на користь підсудного.

Суд може постановити обвинувальний вирок лише в тому випадку, коли винуватість обвинуваченої особи доведено поза розумним сумнівом. Тобто дотримуючись засади змагальності й виконуючи свій професійний обов`язок, передбачений ст. 92 КПК України, сторона обвинувачення має довести перед судом за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів, що існує єдина версія, якою розумна та безстороння людина може пояснити факти, встановлені в суді, а саме винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення, щодо якого їй пред`явлено обвинувачення.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, суд першої інстанції зі свого боку забезпечив сторонам усі можливості для реалізації своїх прав у судовому засіданні в межах кримінального процесуального закону.

Ретельно перевіривши зібрані під час досудового розслідування та надані прокурором докази, на підставі яких ОСОБА_8 було пред`явлено обвинувачення, суд навів детальний аналіз усіх досліджених доказів і дав належну оцінку кожному з них та їх сукупності у взаємозв`язку.

При цьому суд установив, що надані прокурором докази, а також показання свідків у судовому засіданні ні кожен окремо, ні у своїй сукупності не доводять того, що в діянні ОСОБА_8 є склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, тобто він вчинив неналежне виконання службовою особою своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом державним інтересам.

Цей висновок суду ґрунтується на належних, допустимих, достовірних, а в сукупності - достатніх доказах, досліджених під час судового розгляду.

Судом першої інстанції надано належну оцінку доказам, наданим сторонами кримінального провадження. У судовому засіданні були допитані обвинувачений ОСОБА_8 , представник потерпілого цивільного позивача, представник третьої особи за цивільним позовом ДП «Борзнарайлісгосп», свідки: ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_11 , досліджені письмові докази.

Так обвинувачений ОСОБА_8 , в суді першої інстанції вину в пред`явленому обвинуваченні не визнав та просив його виправдати. Пояснив, що з листопада 2016 року по липень 2021 року працював на посаді лісника ДП «Борзнарайагролісгосп». Обход №10 за ним було закріплено формально, без складання ніякого акту приймання-передачі чи ревізії. З посадовою інструкцією лісника та договором про повну матеріальну відповідальність був обізнаний і вказані документи підписував; інші локальні нормативні документи по підприємству хоча й підписував, але в їх зміст не вчитувався, вони йому не роз`яснювались, а спеціальної освіти в галузі лісового господарства він не має. За період своєї роботи, про виявлені лісопорушення повідомляв майстра в усній формі або по телефону, так було заведено на підприємстві, про необхідність письмового звітування двічі на місяць не знав. Незаконна порубка дерев була виявлена ним, про що він в телефонному режимі повідомив майстра ОСОБА_15 .. Стверджує, що виконання службового обов`язку по охороні лісу було утрудненим, оскільки він є особою з інвалідністю й страждав на захворювання опорно-рухового апарату, тоді як його обход займав велику площу (близько 800га), з 2019 року керівництво підприємства перестало надавати дизпаливо й запчастини до трактора, відмовилось компенсувати вартість їх самостійного придбання; весною 2021 року він залучався до посадки молодих дерев (берези, дуба), що на певний час відволікало його від прямого обов`язку по охороні лісу й чим могли скористатися особи, які вчинили незаконні порубки. Також він отримував неодноразові телефонні погрози від незнайомих осіб, про що говорив майстру, але до правоохоронних органів не звертався. Вважає, що в даній ситуації його, як найменшу ланку в структурі лісової охорони ДП «Борзнарайагролісгосп», вирішили зробити «крайнім» за завдані державі незаконною лісопорубкою збитки.

Показання свідка ОСОБА_12 , допитаного судом першої інстанції носять інформативний характер, з них вбачається, що обход № 10 лісника ОСОБА_8 займає площу близько 800 га. Основним обов`язком лісника є охорона лісу, за ним також рахується лісопродукція на верхніх складах, виробничі засоби, в зв`язку з чим укладається договір про повну матеріальну відповідальність; на виявлені незаконні порубки лісники повинні складати рапорти. Підприємство забезпечило лісникам відповідні умови для роботи, але ОСОБА_8 ніяких претензій до умов праці не висловлював, мав у користуванні службовий трактор, на стан здоров`я чи вчинення щодо нього фізичного, психологічного тиску не скаржився, з огляду на велику кількість незаконно зрубаних дерев повинен і міг виявити дану лісопорубку.

З показань допитаних в ході судового розгляду свідків ОСОБА_13 , ОСОБА_14 вбачається, що на початку червня 2021 року під час проведення планової перевірки Ніжинського лісництва ними також перевірялось звернення громадян про незаконну порубку дерев на землях суміжного постійного лісокористувача ДП «Борзнарайагролісгосп». З`ясувалось, що дане підприємство проводить одночасно власну ревізію. В лісокористувача ДП «Борзнарайагролісгосп» у 104, 107 кварталах поблизу с. Комарівка було виявлено велику кількість самовільно зрубаних дерев порід береза, акація, сосна, які в часі відносяться до весняного періоду 2021 року, про що свідчать свіжі пні, які були прикриті листяною підстілкою, затерті й замасковані, поряд знаходилась свіжа тирса, прим`ята трава, порубочні рештки, сліди від транспорту.

Свідок ОСОБА_15 суду першої інстанції показав, що він працював майстром лісу ДП «Борзнарайагролісгосп» й у його підпорядкуванні перебував лісник ОСОБА_8 , за яким був закріплений обход №10, площа якого становить близько 800га. Охорона лісу є безпосереднім обов`язком лісника. Протягом 2020-2021 років планових рубок лісу в обході ОСОБА_8 не було й у цей період він там не був, так як ОСОБА_8 повідомляв про відсутність відповідної деревини для лісозаготівлі. Ревізії повинні проводитись двічі на рік: весною та осінню. Планова весняна ревізія навесні 2021 року була здійснена формально, лише на папері, тоді як у лісі фактично ніхто нічого не перевіряв. На умови роботи чи стан здоров`я ОСОБА_8 не скаржився, лише в кінці весни 2021 року висловив наміри звільнитися із-за погіршення здоров`я. В зв`язку з цим, на початку червня 2021 року при ревізії в обході №10 за участю головного лісничого ОСОБА_19 та ОСОБА_8 було виявлено свіжі пні понад 300 самовільно спиляних дерев породи береза, сосна, акація. Не заперечує, що десь навесні ОСОБА_8 телефонував йому про виявлену самовільну порубку дерев, але зі змісту повідомлення він не зрозумів про її масштабність, хоча дану інформацію в подальшому не перевірив.

Свідок ОСОБА_16 суду першої інстанції пояснив, що при прийнятті ОСОБА_8 на роботу лісником ДП «Борзнарайагролісгосп» за ним було закріплено обход №10, про що складено відповідний акт приймання-передачі за підписами попереднього лісника ОСОБА_21 , ОСОБА_8 , його та тодішнього головного лісничого ОСОБА_17 . У 2017 році ОСОБА_8 виявляв лісопорушників, про що інформував майстра лісу в усній формі, згідно усталеної практики. На умови праці чи стан здоров`я ОСОБА_8 не скаржився, зарекомендував себе добросовісним працівником. Для незаконного спиляння та вивезення такої великої кількості дерев (близько 300) необхідно значний час (1-2 місяці).

Допитані судом першої інстанції свідки ОСОБА_17 та ОСОБА_18 показали, що при переданні ОСОБА_8 обходу №10 складався акт інвентаризації від попереднього лісника, до нового лісника доводилась територія зони його обслуговування. На початку червня 2021 року вони були присутніми, коли працівники Держекоінспекції виявили велику кількість свіжих незаконно зрубаних дерев у лісонасадженнях ДП «Борзнарайагролісгосп» поблизу с. Комарівка, про що склали відповідний акт. Свідок ОСОБА_18 , зазначив, що дана незаконна порубка дерев сталася не за один день, в часовому проміжку протягом місяця й більше.

Свідок ОСОБА_22 суду першої інстанції показав, що він прийняв обход № 10 після звільнення лісника ОСОБА_8 , при проведенні огляду якого у вересні 2021 року було виявлено незаконну порубку 266 дерев породи акація, береза, сосна.

Свідок ОСОБА_19 суду першої інстанції показав, що з кінця березня 2021 року він почав працювати головним лісничим у ДП «Борзнарайагролісгосп», де лісником обходу №10 був ОСОБА_8 . Підприємство знаходилось у важкому фінансовому стані, а документація по лісовому господарству перебувала в жахливому вигляді; акт приймання-передачі обходу №10 ліснику ОСОБА_8 був відсутній. Даний обход охоплював площу близько 800га. Масова самовільна лісопорубка була виявлена на початку червня 2021 року під час ревізії, коли ОСОБА_8 побажав звільнитися, посилаючись на стан здоров`я та погрози в його адресу. Найбільше дерев було самовільно спиляно в 104, 107 кварталах; це була свіжа лісопорубка (від кількох днів до одного місяця), на що вказували молода поросль на пнях різної висоти, стан усихання порубочних решток, хвої, тирси, сліди від автотракторної техніки. Всі ці обставини були зафіксовані при перевірці у червні 2021 року фахівцями Держекоінспекції та у вересні 2021 року слідчим при огляді місця події. Підтвердив, що майстер ОСОБА_15 говорив йому про те, що ОСОБА_8 інформував його про якусь лісопорубку, але був поганий зв`язок і він не придав значення. Ревізії повинні проводитись двічі на рік й остання планова весняна ревізія проводилась на підприємстві з 30.04.2021р. по 20.05.2021р., але яким чином він не знає, так як участі у ній не брав, зі слів майстрів лісу незаконних порубок встановлено не було. В квітні місяці 2021 року ОСОБА_8 на декілька днів залучався до висадки молодих дерев дуба в 110 кварталі, але це не повинно було вплинути на його основне завдання по охороні лісу.

Свідки ОСОБА_20 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 суду першої інстанції пояснили, що у другій половині травня 2021 року в 110 кварталі обходу №10 проводилась посадка дубових насаджень, яку організовував лісник ОСОБА_8 ; дана ділянка знаходилась на значній відстані від села й до неї діставались на тракторі; їздили та висаджували дерева щодня з 8 до 17 години й ОСОБА_8 весь час перебував з ними та нікуди не відлучався.

Свідок ОСОБА_11 суду першої інстанції показав, що на початку червня 2021 року при спілкуванні з ОСОБА_8 останній повідомив інформацію про виявлену велику крадіжку лісу в його обході, при цьому був засмучений і дуже нервував. Він сказав ОСОБА_8 , щоб той доповів керівництву, після чого ОСОБА_8 з даного приводу зателефонував якомусь майстру, але змісту самої розмови не пам`ятає. Зазначає, що ОСОБА_8 був добросовісним працівником і хотів звільнитися з роботи, так як мав проблеми зі здоров`ям та через відсутність відповідного матеріально-технічного забезпечення.

Також судом першої інстанції були досліджені письмові докази, надані прокурором, а саме: статут Борзнянського районного дочірнього агролісогосподарського спеціалізованого підприємства; державний акт на право постійного користування землею серії ІІ-ЧН № 001106 від 26.03.2003, згідно якого ДП «Борзнарайлісгосп» на території Еомарівської сільської ради має у постійному користуванні 790,4 га землі для ведення лісового господарства; рішення 7-ої сесії 7-го скликання Чернігівської обласної ради від 20.12.2016 № 18-7/VII, яким затверджено Положення про лісову охорону агролісогосподарських спеціалізованих підприємств КП «Чернігівоблагроліс»; наказ директора ДП «Борзнарайлісгосп» ОСОБА_10 № 108 від 21.11.2016 про прийняття ОСОБА_8 на роботу з 22 листопада 2016 року на посаду лісника; договір про повну матеріальну відповідальність від 21.11.2016 згідно з яким ОСОБА_8 прийняв на себе повну матеріальну відповідальність за забезпечення збереження ввірених йому ДП «Борзнарайлісгосп» матеріальних цінностей; посадова інструкція лісника, затверджена директором ДП «Борзнарайлісгосп» від 22.01.2002, з якою ОСОБА_8 був ознайомлений 21.11.2016, згідно якої на лісника покладені завдання та обов`язки щодо охорони та захисту лісу, дорученого йому майна в обході, перевірки дотримання правил техніки безпеки, протипожежної безпеки, правил і документів на лісосічних роботах, при проведенні лісогосподарських заходів, та інше, лісник несе відповідальність за несвоєчасне виявлення і попередження лісних порубів, за збереження виданого паспорту обходу і всього майна в обході; порядок заповнення звітності з охорони і захисту лісу районних дочірніх агролісогосподарських спеціалізованих підприємств КП «Чернігівоблагроліс», затвердженого наказом генерального директора КП «Чернігівоблагроліс» від 03.01.2017 № 1 , з яким ОСОБА_8 був ознайомлений під підпис, про те, що лісник повинен складати двічі на місяць у періоди з 01 до 15 числа та з 16 до 30(31) числа поточного місяця рапорт за встановленою формою; наказ директора ДП «Борзнарайлісгосп» ОСОБА_12 № 85 від 20.07.2021 про звільнення ОСОБА_8 з посади лісника обх.№ 10 20.07.2021 за власним бажанням; наказ директора ДП «Борзнарайлісгосп» ОСОБА_12 № 45 від 07.06.2021 про призначення проведення раптової ревізії залишків лісопродукції та стану догляду за лісовими культурами й охороною лісу в обході № 10 у зв`язку з подачею заяви ОСОБА_8 на звільнення; акт раптової ревізії обходу № 10, затвердженого директором ДП «Борзнарайлісгосп» 10.06.2021, про те, що даний обход складається з 99-111 кварталів, має загальну площу 790га, матеріально-відповідальною особою є ОСОБА_8 , було виявлено незаконних рубок дерев у кількості 368шт., з результатами даної ревізії лісник ОСОБА_8 погодився; протокол огляду від 06.09.2021р. згідно якого, виявлено на території виділів: 2, 3, 4, 5 кварталу 107, відділів 2, 3, 8 кварталу 104, відділу 4 кварталу 105, виділів 2, 8 кварталу 106 обходу №10, самовільні порубки загальною кількістю 266 дерев різного діаметру порід: сосна звичайна, акація та береза категорії сироростучі; інформація ДП «Борзнарайагролісгосп» від 13.09.2021р. про те, що в кварталах 104, 105, 106, 107 у 2021 році дозволи на проведення рубок не видавались; висновок судово-економічної експертизи №СЕ-19/125-21/8195-ЕК від 24.09.2021р. про загальний розмір шкоди, заподіяної лісу внаслідок незаконної порубки дерев різних порід категорії сироростучі, скоєної у весняний період 2021 року в обході №10 майстерської дільниці АДРЕСА_2 .

За результатами апеляційного розгляду колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що стороною обвинувачення не доведено поза розумним сумнівом належними, допустимими, достатніми та достовірними доказами, що в діянні ОСОБА_8 є склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 с. 367 КК України,

Висновок суду першої інстанції про те, що стороною обвинувачення не спростовано доводів сторони захисту про існування у ОСОБА_8 ряду об`єктивних і суб`єктивних факторів для реальної можливості повноцінного виконання ним своїх службових обов`язків, неналежне виконання адміністрацією ДП «Борзнарайлісгосп» вимог ч. 1 ст. 21, ч. 1 ст. 131 КЗпП України щодо створення працівникам умов, необхідних для нормальної роботи і забезпечення повного збереження дорученого їм майна, є правильним, даних висновків суду першої інстанції не спростовано прокурором під час апеляційного розгляду. Навпаки, досліджені в ході судового розгляду докази, надані сторонами у кримінальному провадженні, свідчать про те, що лісник ОСОБА_8 у межах своїх (людських) сил, компетенції, можливостей, набутих знань та досвіду, матеріально-технічного забезпечення належним чином виконував свої службові обов`язки в частині забезпечення охорони лісових насаджень.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що до такої масштабної незаконної лісопорубки і як наслідок заподіяння державі матеріальної шкоди в розмірі 1751138,41 грн. призвели не безпосередньо дії чи бездіяльність одного обвинуваченого, а сукупність факторів, пов`язаних з неналежною організацією роботи по веденню лісогосподарської діяльності в ДП «Борзнарайлісгосп», контролю за її виконанням, на що лісник, як найменша ланка зі складу лісової охорони агролісогосподарського підприємства, не мав достатніх повноважень для результативного впливу, що в свою чергу також свідчить про відсутність причинного зв`язку між бездіяльністю, яка інкримінується ОСОБА_8 , та негативними наслідками у вигляді завдання матеріальної шкоди лісовим ресурсам.

Стаття 367 КК України передбачає відповідальність за службову недбалість, тобто за невиконання або неналежне виконання службовою особою своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, що завдало істотної шкоди (тяжких наслідків) охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам або інтересам окремих юридичних осіб.

З об`єктивної сторони службова недбалість характеризується наявністю трьох ознак у їх сукупності: дія або бездіяльність службової особи; наслідки у вигляді істотної шкоди або тяжких наслідків; причинний зв`язок між вказаними діями або бездіяльністю та наслідками. Відсутність однієї із зазначених ознак свідчить про відсутність складу злочину, передбаченого ст. 367 КК України.

Законодавець передбачив одну із форм службової недбалості, саме неналежне виконання службових обов`язків: дії службової особи в межах службових обов`язків, які виконані не так, як того вимагають інтереси служби. Такий вид службової недбалості є «змішаною» бездіяльністю, за якої службова особа виконує свої обов`язки неналежно, діє не до кінця, не вчиняє всіх очікуваних від неї дій.

Системний аналіз положень ст. 367 КК України дає підстави вважати, що відповідальність за цією нормою настає лише у випадку, якщо дії, невиконання чи неналежне виконання яких спричинило передбачені в зазначеній статті наслідки, входили у коло службових обов`язків конкретної службової особи, тобто, якщо обов`язок діяти відповідним чином юридично був включений (законом, указом, постановою, наказом, інструкцією тощо) до кола службових повноважень такої особи.

Для наявності складу службової недбалості також слід встановити, що службова особа мала реальну можливість виконати належним чином свої обов`язки. Визначення можливості (чи неможливості) виконання нею своїх обов`язків здійснюється за допомогою відповідних об`єктивних та суб`єктивних факторів. До об`єктивних факторів належать зовнішні умови, в які поставлена службова особа (забезпечення охорони матеріальних цінностей, наявність транспорту чи людських ресурсів), а до суб`єктивних - особливості цієї особи (її фізичні дані, ступінь інтелектуального розвитку, наявність спеціальних знань, досвіду роботи тощо).

Відповідно до ч.3 ст.18 КК України службовими особами є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також постійно чи тимчасово обіймають в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною службовою особою підприємства, установи, організації, судом або законом.

Під організаційно-розпорядчими обов`язками розуміються функції щодо здійснення керівництва галуззю промисловості, трудовим колективом, ділянкою роботи, виробничою діяльністю окремих працівників (підбір та розстановка кадрів, планування роботи, організація праці, забезпечення трудової дисципліни тощо). Характерною ознакою виконання особою організаційно-розпорядчих обов`язків є наявність у неї у підлеглості інших осіб та здійснення керівництва їх виробничою, професійною та іншою діяльністю.

Адміністративно-господарські обов`язки включають у себе функції з управління або розпорядження державним, колективним чи приватним майном, що виявляється у встановленні порядку його зберігання, переробки, реалізації, забезпеченні контролю за цими операціями тощо. Для визнання особи службовою у зв`язку з виконанням нею адміністративно-господарських обов`язків необхідно встановити не тільки умову, що майно було ввірене винному під матеріальну відповідальність, а й що винний був наділений певними повноваженнями з управління чи розпорядження цим майном або здійснював контроль за виконанням таких операцій іншими особами.

Враховуючи норми ч. 3 ст. 18 та п. 1 примітки до ст. 364 КК України, суд першої інстанції дійшов висновку, що в силу займаної посади та посадових обов`язків ОСОБА_8 виступав найменшою ланкою в складі лісової охорони підприємства, не мав у підлеглості інших осіб та не здійснював керівництво їх діяльністю, в зв`язку з чим був наділений лише адміністративно-господарськими функціями, тобто є службовою особою, що не заперечується учасниками судового провадження.

З посадової інструкції лісника, затвердженої директором ДП «Борзнарайагролісгосп» 22 січня 2002 року, вбачається, що розділи «Загальні положення» та «Службові обов`язки» включають лише загальні повноваження лісника щодо охорони й захисту лісу, без конкретизації заходів щодо виконання зазначених функцій, без прив`язки до часових періодів їх виконання та до території, закріпленої за лісником. Тобто, посадовою інструкцією лісника, в тому числі ОСОБА_8 , не передбачено у який спосіб, яку кількість території та за який проміжок часу він повинен обійти та перевірити ввірені йому лісові ділянки (обходи) на предмет виявлення порушень в охороні та захисті лісу.

За змістом положень ч.1 ст.21, ч.1 ст.131 КЗпП України роботодавець зобов`язаний створити працівникам умови, необхідні для нормальної роботи і забезпечення повного збереження дорученого їм майна.

В ході судового розгляду встановлено, що керівництво ДП «Борзнарайлісгосп» формально віднеслося до ввірення ОСОБА_8 лісових насаджень обходу № 10, оскільки відсутній відповідний акт приймання - передачі (ревізії). Крім того, ні в наказі про прийом на роботу, ні в іншому локальному акті по підприємству відсутні відомості про покладення на лісника ОСОБА_8 обов`язків щодо охорони і захисту лісу саме в обході №10, зазначеного стороною обвинувачення не спростовано та не надано жодного належного документу, який би встановлював протилежне.

Відсутність таких документів узгоджується з даними протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 08.09.2021 про відсутність у ДП «Борзнарайагролісгосп» наказів про призначення відповідальних осіб за обход №10 та акту прийому-передачі обходу №10 ліснику ОСОБА_8 , та показаннями свідка ОСОБА_19 про незадовільний стан ведення на підприємстві документації по лісовому господарству. Укладений ДП «Борзнарайагролісгосп» з ОСОБА_8 договір про повну матеріальну відповідальність також не містить жодної інформації про те, які конкретно матеріальні цінності були передані обвинуваченому й за забезпечення збереження яких він має нести відповідальність.

Показання ж свідків ОСОБА_17 та ОСОБА_16 про те, що ДП «Борзнарайлісгосп» складалися документи про передачу ОСОБА_8 обходу № 10 судом першої інстанції визнано неналежним доказом, оскільки вони спростовуються даними протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 08.09.2021.

Також, судом першої інстанції встановлено, що обход №10 складає загальну площу 790 га, лісові насадження в якому знаходяться на різних відстанях від населеного пункту, де проживає ОСОБА_8 (від 2 до 20км). Водночас, обвинувачений є особою з інвалідністю 3-ої групи безстроково й має проблеми зі здоров`ям, пов`язані з труднощами пересування (пенсійне посвідчення з листопада 2004 року), про що адміністрації ДП «Борзнарайагролісгосп» було відомо ще при прийнятті його на роботу (в особовій картці працівника мається запис про непридатність до військової служби) й у наказі серед умов праці ОСОБА_8 встановлено неповну тривалість робочого дня (тижня).

Транспортним засобом лісник ОСОБА_8 для виконання своїх обов`язків не був забезпечений, а виділений йому службовий трактор перебував в технічно несправному стані, з кінця 2019 року підприємство припинило виділяти пальне, запчастини та компенсувати їх вартість, що унеможливлювало його використання в службових цілях, що підтверджується показаннями обвинуваченого та свідка ОСОБА_12 (керівника підприємства), документами первинного бухгалтерського обліку, а протилежного стороною обвинувачення не доведено. При цьому, лісник ОСОБА_22 , який після ОСОБА_8 прийняв обход №10, був забезпечений транспортом, про що й підтвердив у судовому засіданні, будучи допитаним в якості свідка.

Також, у відповідності до положень ст.19, 64, 86 Лісового кодексу України керівництво ДП «Борзнарайагролісгосп», як постійного лісокористувача, на виконання свого обов`язку по забезпеченню охорони й захисту лісу повинно було передбачити здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження лісу від незаконних рубок, доказів виконання чого ні саме підприємство (як третя особа за цивільним позовом), ні прокурор суду не надали.

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 давали показання щодо періоду незаконної порубки дерев, які різнилися в часі (від кількох днів, тижнів до трьох місяців), однак охоплювалися весняною порою. При цьому, вказані свідки не є особами, які мають спеціальні знання щодо визначення часу проведення незаконної лісопорубки, стороною обвинувачення будь-яких відомостей про проведення відповідної експертизи для з`ясування даного питання не надано.

З показань свідка ОСОБА_19 вбачається, що ОСОБА_8 у квітні 2021 року на певний час залучався до посадки молодих дерев дуба, що прямо не входило до службових обов`язків лісника, але в агролісогосподарських підприємствах склалася така практика. Свідки ОСОБА_23 , ОСОБА_24 зазначили, що ці події відбувалися в другій половині травня 2021 року й тривали близько двох тижнів, лісник ОСОБА_8 весь час був поряд з ними й приймав участь у процесі висадки дерев, що узгоджується з показаннями обвинуваченого й не спростовано прокурором.

З показань допитаних свідків ОСОБА_12 , ОСОБА_17 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_19 вбачається, що двічі на рік навесні й восени повинні проводитися планові ревізії по збереженню матеріальних цінностей, в тому числі й лісових насаджень. Свідок ОСОБА_15 (майстер лісу) повідомив, що така ревізія, зокрема в обході №10, проводилась у квітні-травні 2021 року формально, фактів лісопорушень не було виявлено. Однак, акт зазначеної ревізії в ДП «Борзнарайагролісгосп» відсутній та стороною обвинувачення суду не надано.

З посадової інструкції майстра лісу вбачається, що він повинен проводити ревізії обходів, здійснювати контроль за виконанням лісниками своїх обов`язків, виконувати певні обов`язки по охороні лісу (п.2, 10, 17 розділу 3). Головний лісничий підприємства, всупереч своїх службових обов`язків, не забезпечив належного контролю за проведенням вказаної ревізії та її результатами, довірившись на слово майстрам, про що свідок ОСОБА_19 повідомив у судовому засіданні.

Відповідно до положення про лісову охорону агролісогосподарських спеціалізованих підприємств КП «Чернігівоблагроліс», затвердженого рішенням 7-ої сесії 7-го скликання Чернігівської обласної ради №18-7/VII від 20.12.2016р., до складу лісової охорони дочірніх агролісогосподарських підприємств входять не лише лісники, а й керівники, їх заступники, головні лісничі, помічники лісничих, інженери лісового господарства, інженери по заготівлі й охороні лісу, майстри лісу.

Судом першої інстанції встановлено, що факт масштабної незаконної лісопорубки первісно на початку червня 2021 року був виявлений самим обвинуваченим ОСОБА_8 , про що він у телефонному режимі повідомив свого безпосереднього керівника - майстра ОСОБА_15 , але той на це не відреагував, оскільки з його слів була погана якість телефонії, хоча в силу своїх посадових обов`язків мав би достеменно переконатися й перевірити отриману інформацію, зазначене узгоджується з показаннями свідків ОСОБА_11 , ОСОБА_15 , ОСОБА_19 , тому доводи прокурора про неповідомлення ОСОБА_8 будь-кого з керівництва про незаконну порубку є необґрунтованими.

Крім того з показань допитаних в ходів судового розгляду свідків - працівників ДП «Борзнарайагролісгосп» вбачається, що на підприємстві існувала практику про усне сповіщення лісниками свого керівництва про факти виявлених лісопорушень, в зв`язку з чим посилання сторони обвинувачення на недотримання ОСОБА_8 . Порядку заповнення звітності з охорони і захисту лісу районних дочірніх агролісогосподарських спеціалізованих підприємств КП «Чернігівоблагроліс», затвердженого наказом генерального директора КП «Чернігівоблагроліс» №1 від 03.01.2017р. (складання двічі на місяць рапортів за встановленою формою), не можуть бути беззаперечним доказом на підтвердження причинного зв`язку між вказаним порушенням працівником трудової дисципліни та виниклими наслідками у вигляді завдання матеріальної шкоди від незаконної лісопорубки.

За таких обставин висновок суду першої інстанції про те, що стороною державного обвинувачення не спростовано доводів сторони захисту про існування в ОСОБА_8 ряду об`єктивних і суб`єктивних факторів для реальної можливості повноцінного виконання ним своїх службових обов`язків, неналежне виконання адміністрацією ДП «Борзнарайагролісгосп» вимог ч.1 ст.21, ч.1 ст.131 КЗпП України щодо створення працівникам умов, необхідних для нормальної роботи і забезпечення повного збереження дорученого їм майна; що до масштабної незаконної лісопорубки і призвели не безпосередньо дії чи бездіяльність одного обвинуваченого, а сукупність факторів, пов`язаних з неналежною організацією роботи по веденню лісогосподарської діяльності в ДП «Борзнарайагролісгосп», контролю за її виконанням, на що лісник, як найменша ланка зі складу лісової охорони агролісогосподарського підприємства, не мав достатніх повноважень для результативного впливу, є правильним. Суд згідно зі ст. 94 КПК України повно та всебічно дослідив усі докази, дав їм оцінку з точки зору належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність - з точки зору достатності та взаємозв`язку, і дійшов правильного висновку про необхідність виправдання ОСОБА_8 у зв`язку з відсутністю у його діях складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Доводи прокурора про те, що виправдувальний вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_8 побудовано без належного аналізу доказів обвинувачення, які наявні в матеріалах справи, є необґрунтованими, оскільки судом першої інстанції були належним чином досліджені в повному обсязі докази, надані стороною обвинувачення, яким дана відповідна правова оцінка в їх сукупності, з якою погоджується і колегія суддів апеляційного суду.

За результатами апеляційного розгляду, колегією суддів не встановлено порушень вимог ст.ст. 7,9, 22, 23, 85, 86, 94, 370, 374 КПК України, як про це зазначає прокурор в своїй апеляційній скарзі, оскільки вирок суду є законним, обґрунтованим та вмотивованим.

Не наведено достатніх доказів для підтвердження обвинувачення і в апеляційній скарзі прокурора. В ній зазначені лише докази, які вже були предметом дослідження суду першої інстанції, але вказані докази не є об`єктивними доказами винуватості ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, в якому він обвинувачувався, і на їх підставі неможливо постановити обвинувальний вирок щодо ОСОБА_8 про який просить прокурор в апеляційній скарзі.

За клопотанням учасників судового провадження відповідно до вимог ч.3 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції зобов`язаний повторно дослідити обставини, встановлені під час кримінального провадження, за умови, що вони досліджені судом першої інстанції не повністю або з порушеннями, та може дослідити докази, які не досліджувалися судом першої інстанції, виключно якщо про дослідження таких доказів учасники судового провадження заявляли клопотання під час розгляду в суді першої інстанції або якщо вони стали відомі після ухвалення судового рішення, що оскаржується.

Так, прокурор подав клопотання про повторне дослідження доказів у кримінальному провадженні під час апеляційного розгляду, які були досліджені судом першої інстанції та просив повторно допитати свідків у кримінальному провадженні, при цьому на запитання колегії суддів про підстави такого дослідження, пояснив, що вказані докази судом першої інстанції досліджені повністю, без порушень, а доцільність проведення повторного дослідження доказів обумовлена необхідністю надання їм апеляційним судом іншої юридичної оцінки.

Передбачених законом підстав для задоволення клопотання прокурора про повторне дослідження доказів у даній справі колегією суддів не встановлено та відмовлено в його задоволенні, що узгоджується з правовою позицією, викладеною в постанові Верховного Суду від 30.05.2019 № 572/843/17 від 30.05.2019, згідно якої сам по собі факт непогодження з висновками суду першої інстанції не є підставою для повторного дослідження доказів.

Перевіривши доводи апеляційної скарги прокурора щодо наявності підстав для скасування виправдувального вироку щодо ОСОБА_8 у зв`язку з невідповідністю висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження, колегія суддів знаходить їх безпідставними та такими, що не можуть слугувати підставами для скасування оскаржуваного судового рішення, з ухваленням нового вироку, з огляду на таке.

Відповідно до положень, передбачених ч.1 ст.411 КПК України, судове рішення вважається таким, що не відповідає фактичним обставинам кримінального провадження, якщо: висновки суду не підтверджуються доказами, дослідженими під час судового розгляду; суд не взяв до уваги докази, які могли істотно вплинути на його висновки; за наявності суперечливих доказів, які мають істотне значення для висновків суду, у судовому рішенні не зазначено, чому суд взяв до уваги одні докази і відкинув інші; висновки суду, викладені у судовому рішенні, містять істотні суперечності.

Разом з тим, в апеляційній скарзі прокурора не зазначено передбачених наведеною вище статтею підстав, які б дозволили дійти висновку про те, що оскаржуване судове рішення, а саме виправдувальний вирок суду щодо ОСОБА_8 , не відповідає фактичним обставинам кримінального провадження.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав, передбачених ст.ст.409, 411, 420 КПК України, для скасування оскаржуваного судового рішення, зокрема через невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження, та ухвалення нового вироку через скасування необґрунтованого виправдувального вироку суду першої інстанції.

Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які б слугували підставою для скасування вироку суду, колегією суддів не встановлено.

З огляду на викладене, дотримуючись принципу презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, встановленого ст. 17 КПК України, колегія суддів не знаходить підстав, визначених КПК України, для скасування виправдувального вироку суду першої інстанції і ухвалення обвинувального вироку, а тому апеляційну скаргу прокурора залишає без задоволення, а вирок суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 404, 405, п. 1 ч. 1 ст. 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а :

Вирок Борзнянського районного суду Чернігівської області від 22 лютого 2022 року щодо ОСОБА_8 залишити без змін, апеляційну скаргу прокурора Ніжинської окружної прокуратури ОСОБА_7 без задоволення.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом трьох місяців з дня проголошення.

Головуючий

Судді