Постанова

від 31.08.2022 по справі 710/1260/21

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 вересня 2022 року

м. Черкаси

Справа № 710/1260/21Провадження № 22-ц/821/872/22категорія: 304030000

Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Василенко Л. І.,

суддів: Бородійчука В. Г., Карпенко О. В.,

секретаря - Ярошенко Б. М.,

учасники справи:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Трайгон Фармінг Харків»,

відповідачі: ОСОБА_1 , Довгань Анатолій Михайлович ,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Державний реєстратор Матусівської сільської ради Шполянського району Черкаської області Степова Таїсія Борисівна,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Черкасив режимі відеоконференції апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Трайгон Фармінг Харків» - адвоката Ткачука Олександра Володимировича на рішення Шполянського районного суду Черкаської області від 19 квітня 2022 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Трайгон Фармінг Харків» до ОСОБА_1 , Довгань Анатолія Михайловича , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Державний реєстратор Матусівської сільської ради Шполянського району Черкаської області Степова Таїсія Борисівна про визнання недійсною угоди про розірвання договору оренди землі та скасування рішення про державну реєстрацію припинення речового права, визнання права оренди земельної ділянки, у складі: головуючого судді Симоненко О. В., повний текст рішення складено 28 квітня 2022 року,

в с т а н о в и в :

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У серпні 2021 року ТОВ «Трайгон Фармінг Харків» звернулось в суд із шістьма позовами до ОСОБА_1 та Довгань А. М. , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Державний реєстратор Матусівської сільської ради Шполянського району Черкаської області Степова Т. Б., про визнання недійсною угоди про розірвання договору оренди землі та скасування рішення про державну реєстрацію припинення речового права, визнання права оренди земельної ділянки.

Свої вимоги мотивувало тим, що 04.12.2020 між позивачем та ОСОБА_1 укладені договори оренди землі, предметом у яких є передача у строкове платне користування земельних ділянок з кадастровими номерами: 7125784000:05:001:0501,право оренди позивача зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 22.02.2021; 7125784000:06:001:0278,право оренди позивача зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 04.03.2021; 7125784000:05:001:0502,право оренди позивача зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 23.02.2021; 7125784000:05:001:0622,право оренди позивача зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 23.02.2021, 7125784000:06:001:0280, право оренди позивача зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 25.02.2021. Строк дії договорів 7 років 1 (один) місяць з дати укладення Договору.

Пунктом 39 договорів визначено, що договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами та державної реєстрації права оренди згідно чинного законодавства.

17.07.2013 між позивачем та Довгань А. М. укладений договір землі, предметом якого є передача у строкове платне користування земельної ділянки з кадастровим номером 7125784000:06:001:0311, строк дії якого, із урахуванням додаткової угоди № 2 від 29.12.2017, до 31.12.2027. Право оренди позивача зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 25.08.2015.

Пунктом 39 договору визначено, що договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами.

Вказані земельні ділянки розташовані на території Лип`янської сільської ради Шполянського району Черкаської області.

Зазначає, що виконав свої зобов`язання по сплаті орендної плати на користь відповідача та належного використання земельної ділянки.

10.03.2021 Довгань А. М. , будучи представником позивача за довіреністю, діючи проти інтересів позивача та із перевищенням наданих йому повноважень, уклав угоди про розірвання договорів оренди.

11.03.2021 було проведено державну реєстрацію припинення відповідно права оренди на земельні ділянки: № 7125784000:05:001:0501,№ 7125784000:06:001:0278,№ 7125784000:05:001:0502 та № 7125784000:05:001:0622.

12.03.2021 було проведено державну реєстрацію припинення відповідно права оренди на земельну ділянку № 7125784000:06:001:0311.

Повноваження відповідача були обмежені. Із змісту довіреності безпосередньо та недвозначно встановлюється те, що укладення угоди про розірвання договорів оренди земельних ділянок здійснюється виключно на умовах, що затверджені відповідним рішенням загальних зборів учасників ТОВ «Трайгон Фармінг Харків», тобто для вчинення додаткової угоди, представнику мало бути надане відповідне рішення загальних зборів учасників Товариства. Жодних визначень або погоджень умов, жодних згод на укладення додаткових угод про розірвання будь-яких договорів оренди землі загальними зборами учасників Товариства щодо земельної ділянки окремо чи у складі інших об`єктів не надавалось. Так само таких згод, визнання або погодження умов додаткових угод не здійснювалось органами управління позивача. Жодних дій або поведінки, направлених на визнання юридичних та фактичних наслідків оспорюваних додаткових угод позивач не вчиняв.

11.03.2021 позивачем було відкликано довіреність відповідача Довганя А. М.

ОСОБА_1 , вірогідно, свідомо діяла у домовленості із Довганем А. М. проти інтересів позивача із очевидним порушенням законодавства в момент укладення оспорюваних угод, ігноруючи зміст довіреності із обмеженнями повноважень.

Вважає, щодо додаткові угоди, як правочин, який був вчинений від імені позивача представником, Довганем А. М. , із перевищенням повноважень без подальшого схвалення позивачем, проти інтересів позивача та очевидно за протиправною домовленістю із ОСОБА_1 , яка очевидно мала знати про обмеження повноважень Довганя А. М. , та проявити розумну обачність, ознайомившись із змістом довіреності, мають бути визнані недійсними.

Зазначає, що для ефективного та повного захисту прав позивача суд, за наслідками розгляду справи, має захистити порушені права позивача шляхом скасування рішення державного реєстратора речових прав на нерухоме майно виконавчого комітету Матусівської сільської ради Шполянського району Черкаської області Степової Т. Б. та визнати право оренди позивача на земельні ділянки на підставі договору оренди.

Просить визнати недійсними угоди про розірвання договорів оренди землі № б/н від 10.03.2021, які укладені між Довганем А. М. від імені ТОВ «Трайгон Фармінг Харків» та ОСОБА_1 про розірвання договорів оренди землі б/н від 04.12.2020 про оренду земельних ділянок з кадастровими номерами: 7125784000:05:001:0501; 7125784000:06:001:0278; 7125784000:05:001:0502; 7125784000:05:001:0622; 7125784000:06:001:0280.

Визнати недійсною угоду про розірвання договору оренди землі від 10.03.2021, укладену між Довганем А. М. від імені ТОВ «Трайгон Фармінг Харків» та Довганем А. М. про розірвання договору оренди землі б/н від 17.07.2013 про оренду земельної ділянки з кадастровим номером 7125784000:06:001:0311.

Скасувати відповідні рішення державного реєстратора речових прав на нерухоме майно виконавчого комітету Матусівської сільської ради Шполянського району Черкаської області Степової Таїсії Борисівни.

Визнати за позивачем право оренди наведених земельних ділянок.

07 вересня 2021 року Шполянським районним судом Черкаської області відкрито провадження окремо за шістьма позовами (т.1 а.с. 149, т. 2 а.с. 135, т. 3 а.с. 131, т. 4 а.с. 131, т. 5 а.с. 133, т. 6 а.с. 134).

Ухвалою Шполянського районного суду Черкаської області від 09 листопада 2021 року об`єднано в одне провадження цивільні справи № 710/1260/21, № 710/1261/21, № 710/1263/21, № 710/1264/21, № 710/1265/21, № 710/1266/21. Об`єднаній справі присвоєно № 710/1260/21.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Шполянського районного суду Черкаської області від 19 квітня 2022 року в задоволенні позову відмовлено.

Рішення мотивоване тим, що Статутом вичерпно визначені договори, які потребують згоди Загальних зборів Товариства, а не будь-які угоди.

Позивачем не вказано та не доведена належність оспорюваних договорів про розірвання договорів оренди земельної ділянки до перелічених у Статуті Товариства угод, на укладення яких необхідна обов`язкова згода загальних зборів Товариства.

Суд першої інстанції зазначив, що в копіях електронних справ реєстрації земельних ділянок, відсутні рішення зборів на укладення договорів оренди землі від 04.12.2020. Вказане свідчить, що Товариство діє в межах Статуту, та не будь-яка угода потребує рішення (дозволу) Загальних зборів Товариства, а саме ті які зазначені у п.п. 13 п. 9.3 та п. 9.4 Статуту.

Суд дійшов висновку, що позивачем не доведено факту перевищення представником повноважень при укладенні оспорюваних договорів підстав для визнання їх недійсними немає.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

В апеляційній скарзі, ТОВ «Трайгон Фармінг Харків», вважаючи рішення суду незаконним та необгрунтованим, а висновки суду такими, що не відповідають обставинам справи, просило скасувати рішення Шполянського районного суду Черкаської області від 19.04.2022 та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ТОВ «Трайгон Фармінг Харків» у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що довіреність, на підставі якої було вчинено оспорювані правочини, містила повноваження повіреного на укладення угоди про розірвання договору оренди, водночас таке право було не безумовним, а містило умову попереднього погодження загальними зборами учасників довірителя, тому, укладаючи оспорювані угоди, повірений з власної ініціативи перевищив межі наданого йому повноваження, не отримав погодження на таке укладення від довірителя і не отримав наступного схвалення останнім, що є підставою для визнання таких правочинів недійсними.

Наголошує, що правовідносини представництва між Довганем А. М. та скаржником склалися на підставі довіреності (договору доручення), тобто є представництвом на підставі договору, а не представництва юридичної особми. Тому вважає помилковими дії суду першої інстанції щодо встановлення обмежень у повноваженнях повіреного ( Довганя А. М. ) на підставі Статуту, а не на підставі довіреності, якою безпосередньо був уповноважений Довгань А. М.

Вважає, що суд першої інстанції на підставі припущень зробив висновок, що укладення оскаржуваних угод не потребувало від повіреного отримання будь-яких погоджень Загальних зборів учасника скаржника, і що повірений не допустив перевищення повноважень за довіреністю.

Насправді ж, відповідні обмеження повноважень містилися у довіреності від 23.12.2019 та повністю корелювалися із рішенням Загальних зборів учасників ТОВ «Трайгон Фармінг Харків», зокрема з рішенням від 14.06.2019, яке викладене в протоколі Загальних зборів учасників № 14/2019, де серед іншого, підпунктом б) п. 1.2 вказано, що Генеральний директор Товариства зобов`язаний отримати попередньо письмову згоду Загальних зборів стосовно будь-якої форми розірвання договору оренди або суборенди землі (односторонньої чи двосторонньої).

Наголошує, що обмеження представництва зазначені саме в довіреності від 23.12.2019, посвідченій приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Корнійчук О. В. та зареєстрованій в реєстрі за № 6182, а не в Статуті Товариства.

09 серпня 2022 року від представника ОСОБА_1 - адвоката Назаренка Ю. В. надійшов відзив на апеляційну скаргу в якій останній просить відмовити у задоволенні вимог, що містяться в апеляційній скарзі в повному обсязі, залишивши рішення суду першої інстанції без змін.

Зазначає, що для визнання недійсним договору з тієї підстави, що його було укладено представником юридичної особи з перевищенням повноважень, необхідно встановит, по-перше, наявність підтверджених належними і допустимими доказами обставин, які свідчать про те, що контрагент такої юридичної особи діяв недобросовісно або нерозумно. При цьому, тягар доказування недобросовісності та нерозумності в поведінці контрагента за договором несе юридична особа. По-друге, дії сторін такого договору мають свідчити про відсутність реального наміру його укладення і виконання.

Вважає, що з наданих позивачем доказів слід зробити висновок щодо недоведеності обставин, які вказують на недобросовісність, нерозумність або удаваність дій відповідача при укладенні оспорюваного договру.

Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції

04 грудня 2020 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Трайгон Фармінг Україна», в особі уповноваженого представника Довганя А. М., який діяв на підставі довіреності, посвідченої приватним нотаріусом Корнійчук О. В. Харківського міського нотаріального округу 23.12.2019 року, укладені договори оренди земельних ділянок з кадастровими номерами: 7125784000:05:001:0501; 7125784000:06:001:0278; 7125784000:05:001:0502; 7125784000:05:001:0622; 7125784000:06:001:0280 (т.1 а.с. 11-14, т. 2 а.с. 12-15, т.4 а.с. 12-15, т. 5 а.с. 12-15, т. 6 а.с. 12-15).

Земельні ділянки передані орендодавцем орендарю відповідно до актів приймання-передачі від 04.12.2021 (т.1 а.с. 15, т. 2 а.с. 16, т.3 а.с. 16, т.4 а.с. 16, т. 5 а.с. 16, т. 6 а.с. 16).

Речове право ТОВ «Трайгон Фармінг Україна» за вказаними договорами зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо земельних ділянок: з кадастровим номером 7125784000:05:001:0501 - 22.02.2021, з кадастровим номером 7125784000:06:001:0278 - 04.03.2022, з кадастровим номером 7125784000:05:001:0502 - 23.02.2022, з кадастровим номером 7125784000:05:001:0622 - 23.02.2022, з кадастровим номером 7125784000:06:001:0280 - 25.02.2022, що підтверджується Витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права та матеріалами досліджених у судовому засіданні копій електронних справ реєстрації вказаних земельних діялнок (т.1 а.с. 22-23, т. 2 а.с. 22-24, т.3 а.с. 20-21, т.4 а.с. 20-21, т. 5 а.с. 26-27, т. 6 а.с. 23-24).

17.07.2013 між позивачем та Довганем А. М. укладений договір оренди землі, предметом у якому є передача у строкове платне користування земельної ділянки з кадастровим номером 7125784000:05:001:0502, строк дії якого, із урахуванням додаткової угоди № 2 від 29.12.2017 до 31.12.2027. Право оренди позивача зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 25.08.2015, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права та матеріалами досліджених у судовому засіданні реєстраційної справи (т.3 а.с. 12-13, 22).

10.03.2021 між ОСОБА_1 та ТОВ «Трайгон Фармінг Україна», в особі уповноваженого представника Довгань А. М., який діяв на підставі довіреності, посвідченої приватним нотаріусом Корнійчук О. В. Харківського міського нотаріального округу 23.12.2019, укладені угоди про розірвання договорів оренди землі від 04.12.2020 щодо земельних ділянок із кадастровими номерами: 7125784000:05:001:0501; 7125784000:06:001:0278; 7125784000:05:001:0502; 7125784000:05:001:0622; 7125784000:06:001:0280; 7125784000:05:001:0502 (т. 1 а.с. 24, т. 2 а.с. 25, т. 3 а.с. 27, т. 4 а.с. 25, т. 5 а.с. 28, т. 6 а.с. 25).

Відповідно змісту довіреності ТОВ «Трайгон Фармінг Харків» в особі Генерального директора Ткаченка Г. С., який діє на підставі Статуту, уповноважив Довганя А. М., представляти інтереси Товариства … «та виключно на умовах, що затверджені відповідними рішеннями загальних зборів учасників Товариства повірений має право укладати договори купівлі-продажу земельних ділянок щодо яких не встановлена заборона їх відчуження відповідно до п. 15 Розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України, договори емфітевзису, договори оренди землі, додаткові угоди до вищевказаних договорів купівлі-продажу земельних ділянок, договорів емфітевзису та до договорів оренди землі, укладати угоди про розірвання договорів оренди землі та/або укладати угоди про розірвання договорів емфітевзису» (т. 1 а.с. 25-26, т. 2 а.с. 26-27, т. 3 а.с. 28-29, т. 4 а.с. 26-27, т. 5 а.с. 29-30, т. 6 а.с. 26-27).

Відповідно до п. 9.3 Статуту ТОВ «Трайгон Фармінг Харків», затвердженого загальними зборами учасників, протокол № 13/2019 від 14.06.2019, до виключної компетенції Загальних зборів учасників належать зокрема пп. 13: прийняття рішень про надання повноважень Генеральному деректору та/або іншим особам на укладання та підписання правочинів: а) відчуження майна Товариства на суму, що становить п`ятдесят і більше відсотків майна Товариства; б) договорів емфітевзису, площа яких по кожному окремому договору перевищує 10 га; в) договорів купівлі/продажу нерухомого майна, крім договорів щодо придбання Товариством у власність земельних ділянок, площа яких по кожному окремому договору не перевищує 10 га; г) договорі про отримання Товариством кредитів або позик; договорів про надання Товариством позики; договорів фінансової та майнової поруки (застави, іпотеки); г) надання згоди на вчинення правочину, якщо вартість майна, робіт або послуг, що є предметом такого правочину, перевищує 50 відсотків вартості чистих активів Товариства станом на кінець попереднього кварталу: д) договорів, пов`язаних з безоплатним звільненням/набуттям майнових чи немайнових прав (договори дарування, прощення боргу тощо відповідно до умов чинного законодавства та цього Статуту; е) будь-яких інших угод, включаючи зовнішньоекономічні контракти, строк дії яких перевищує один календарний рік; є) будь-яких інших угод, включаючи зовнішньоекономічні контракти, сума яких в грошовому еквіваленті згідно офіційного курсу НБУ, що діє на день підписання кожного такого договору, перевищує 300000,00 (триста тисяч) гривень; ж) договорів (в тому числі попередніх договорів) пов`язаних з участю Товариства в будь-яких комерційних чи некомерційних організаціях (об`єднаних), договорів про спільну діяльність (т.1 а.с. 34-43, т. 2 а.с. 34-43, т. 3 а.с. 37-46, т. 4 а.с. 35-44, т. 5 а.с. 38-47, т. 6 а.с. 36-45).

Згідно з пп. 22 п. 9 Статуту ТОВ «Трайгон Фармінг Харків» прийняття рішень про надання згоди на укладення Товариством правочинів з заінтересованістю у відповідності до п. 9.4 цього Статуту.

Відповідно п 9.4.1 Статуту ТОВ «Трайгон Фармінг Харків», згода Загальних зборів учасників на вчинення Товариством правочинів з заінтересованістю є обов`язковою щодо правочинів: а) які укладаються Товариством та посадовою особою Товариства або її афілійованою особою, до яких відносяться члени сім`ї посадової особи Товариства (чоловік (дружина), а також батьки (усиновителі), опікуни (піклувальники), брати, сестри, діти та їхні чоловік (дружина), якщо другою стороною правочину є посадова особа виконавчого органу товариства або її афілійовані особи у зобов`язанні із Товариством; б) які укладаються Товариством та юридичною особою, в якій посадова особа Товариства або її афілійована особа, до яких відносяться члени сім`ї посадової особи Товариства (чоловік (дружина), а також батьки (усиновителі), опікуни (піклувальники), брати, сестри, діти та їхні чоловік (дружина), є або членом органу юридичної особи, або здійснюють контроль за цією юридичною особою; в) які укладаються Товариством з юридичною особою, якщо Товариство та ця юридична особа перебувають під контролем третьої особи.

Запис про припинення речового права за вказаними договорами внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, на підставі рішення державного реєстратора речових прав на нерухоме майно виконавчого комітету Матусівської сільської ради Шполянського району Черкаської області Степової Таїсії Борисівни, індексний номер рішення 57082117 від 11.03.2021, внесено до реєстру 15.03.2021, індексний номер рішення 57081339 від 11.03.2021, внесено до реєстру 15.03.2021, індексний номер рішення 57088980 від 12.03.2021, внесено до реєстру 15.03.2021, індексний номер рішення 57081836 від 11.03.2021, внесено до реєстру 15.03.2021, індексний номер рішення 57081582 від 11.03.2021, внесено до реєстру 15.03.2021, індексний номер рішення 56850023 від 11.03.2021, внесено до реєстру 15.03.2021 (т. 1 а.с. 113-116, т. 2 а.с. 31-33, 100-102, т. 3 а.с. 33-36, т. 4 а.с. 31-34, т. 5 а.с. 34-37, т. 6 а.с. 31-35).

Мотивувальна частина

Позиція Черкаського апеляційного суду

Згідно з ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Сторони по справі належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника скаржника, переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Мотиви, з яких виходить Черкаський апеляційний суд, та застосовані норми права

Частина 3 ст. 3 ЦПК України передбачає, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1 ст. 367 ЦПК України).

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно із ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 5 ЦПК України передбачено, що, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповіднодо викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такийспосіб захисту, який не суперечить закону.

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Отже, ст. 15 ЦК України визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

У справі, що переглядається, оспорювані договори укладено між ОСОБА_1 (орендодавець) та ТОВ «Трайгон Фармінг Харків» (орендар), від імені якого діяв на підставі довіреності від 23 грудня 2019 року - Довгань А. М.

ТОВ «Трайгон Фармінг Харків», звертаючись до суду з позовом, зазначило, що Довгань А. М. не мав повноважень на укладення оспорюваних договорів про розірвання договорів оренди землі, оскільки такі дії не було погоджено рішенням загальних зборів учасників Товариства, а розірвання орендних відносин із ОСОБА_1 відбулося поза волею ТОВ «Трайгон Фармінг Харків».

Відповідно до ст. 203 ЦК України загальними вимогами, додержання яких є необхідними для чинності правочину, є, зокрема: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

За правилом ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, відповідно до яких зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

За положеннями ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Відповідно до ч. 1 та ч. 3 ст. 237 ЦК України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов`язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

Представництво характеризується такими ознаками: цивільні права та обов`язки належать одній особі, а здійснюються безпосередньо іншою; представник вчиняє певні юридичні дії (вчинення виключно фактичних (не юридичних) дій представництвом не охоплюється); представник діє не від свого імені, а від імені іншої особи; представник діє виключно в межах наданих йому повноважень; правові наслідки настають не для представника, а для особи, яку він представляє (висновок Верховного Суду у постанові від 17.03.2021 у справі № 360/1742/18).

Правочин, вчинений представником, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки особи, яку він представляє (ст. 239 ЦК України).

Згідно із ч. 1 та ч. 3 ст. 244 ЦК України представництво, яке ґрунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю.

Довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі.

Відповідно до ч. 1 ст. 245 ЦК України форма довіреності повинна відповідати формі, в якій відповідно до закону має вчинятися правочин.

Отже, довіреність свідчить про наявність між особою, яка її видала, та особою, якій її видано, правовідносин, які є представницькими відносинами.

Юридична особа є учасником цивільних відносин і наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю (ст. ст. 2, 80, 91, 92 ЦК України). При цьому особливістю цивільної дієздатності юридичної особи є те, що така особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону (ч. 1 ст. 92 ЦК України).

Юридична особа вчиняє правочини через свої органи, що з огляду на приписи ст. 237 ЦК України утворює правовідношення представництва, в якому орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов`язана або має право вчинити правочин від імені цієї юридичної особи, в тому числі вступаючи в правовідносини з третіми особами.

Загальним правилом належного функціонування відносин представництва є вчинення представником правочинів від імені особи, яку він представляє, в межах наданих повноважень.

Правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов`язки з моменту вчинення цього правочину (ст. 241 ЦК України).

Якщо ж схвалення не відбудеться, то зазначений правочин правових наслідків для того, кого представляють, не тягне і має бути визнаний недійсним відповідно до ч. 1 ст. 241, ст. ст. 239, 215 ЦК України.

На захист прав третіх осіб, які вступають у правовідносини з юридичними особами, в тому числі укладають з юридичними особами договори різних видів, ч. 3 ст. 92 ЦК України передбачено, що орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов`язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень. У відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.

Отже, у ч. 3 ст. 92 ЦК України закріплено загальну презумпцію того, що дії органів юридичної особи або її представників у відносинах із третіми особами розглядаються як дії самої юридичної особи. Саме цим зумовлений обов`язок таких органів чи осіб вчиняти дії в інтересах юридичної особи, діяти добросовісно і розумно, а також не перевищувати своїх повноважень.

Положення ч. 3 ст. 92 ЦК України встановлюють виняток із загального правила щодо визначення правових наслідків вчинення правочину представником з перевищенням повноважень (ст. 203, 241 ЦК України). Для третьої особи, яка уклала з юридичною особою договір, обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи загалом не мають юридичної сили, хоча б відповідні обмеження й існували на момент укладення договору.

Таке обмеження повноважень набуває юридичної сили для третьої особи в тому випадку, якщо саме вона, ця третя особа, вступаючи у відносини з юридичною особою та укладаючи договір, діяла недобросовісно або нерозумно, зокрема, достеменно знала про відсутність в органу юридичної особи чи її представника необхідного обсягу повноважень або повинна була, проявивши принаймні розумну обачність, знати про це. Тягар доказування недобросовісності та нерозумності в поведінці третьої особи несе юридична особа.

З огляду на приписи ст.ст. 92, 237-239, 241 ЦК України для визнання недійсним договору, укладеного юридичною особою з третьою особою, з підстави порушення установленого обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи, не має самостійного юридичного значення факт перевищення повноважень органом чи особою, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, як і сам по собі факт скасування довіреності представнику, який у період її чинності здійснював свої права та виконував обов`язки за цією довіреністю.

Такий договір може бути визнаний недійсним із зазначених підстав у тому разі, якщо буде встановлено, що сама третя особа, контрагент юридичної особи за договором, діяла недобросовісно і нерозумно. Тобто третя особа знала або за всіма обставинами, проявивши розумну обачність, не могла не знати про обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи чи про припинення дії довіреності, виданої представнику юридичної особи, який укладає договір від її імені.

Таким чином, для визнання недійсним договору з тієї підстави, що його було укладено представником юридичної особи з перевищенням повноважень, необхідно встановити, по-перше, наявність підтверджених належними і допустимими доказами обставин, які свідчать про те, що контрагент такої юридичної особи діяв недобросовісно або нерозумно. При цьому тягар доказування недобросовісності та нерозумності в поведінці контрагента за договором несе юридична особа. По-друге, дії сторін такого договору мають свідчити про відсутність реального наміру його укладення і виконання.

Такі висновки щодо застосування ч. 3 ст. 92 ЦК України викладено у постановах Верховного Суду України від 27 квітня 2016 року у справі № 6-62цс16, від 12 квітня 2017 року у справі № 6-72цс17, підтримано у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 668/13907/13-ц (провадження № 14-153цс18) та у постановах Верховного Суду від 25 січня 2018 року у справі № 658/580/16-ц (провадження № 61-949св18), від 30 січня 2019 року у справі № 127/7798/17 (провадження № 61-42473св18), від 11 вересня 2019 року у справі № 466/9251/13-ц (провадження № 61-28711св18), від 28 травня 2020 року у справі № 608/969/13-ц (провадження № 61-43119св18), від 01 червня 2022 року у справі № 727/10339/20 (провадження № 61-13938св21).

В свою чергу у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.10.2019 у справі № 923/876/16 вказано, що представник має завжди діяти у найкращих інтересах довірителя. Вчинення правочину щодо самого себе, тобто не в інтересах довірителя, а у своїх власних, є підставою для визнання такого правочину недійсним. Правило, передбачене частиною 3 статті 238 ЦК України, покликане гарантувати інтереси особи, яку представляють, від можливих зловживань з боку представника.

Зазначене узгоджується також із висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 16.05.2019 у справі № 401/2995/16-ц, від 10.11.2021 у справі № 757/50762/18-ц.

Судом встановлено, що 17.07.2013 між позивачем та Довганем А. М. укладений договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 7125784000:05:001:0502, строк дії якого, із урахуванням додаткової угоди № 2 від 29.12.2017 до 31.12.2027, а 04 грудня 2020 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Трайгон Фармінг Україна», в особі уповноваженого представника Довганя А. М., який діяв на підставі довіреності, посвідченої приватним нотаріусом Корнійчук О. В. Харківського міського нотаріального округу 23.12.2019 року, укладені договори оренди земельних ділянок з кадастровими номерами: 7125784000:05:001:0501; 7125784000:06:001:0278; 7125784000:05:001:0502; 7125784000:05:001:0622; 7125784000:06:001:0280. Строк дії яких 7 років і 1 місяць з дати їх уладення.

10.03.2021 між ОСОБА_1 та ТОВ «Трайгон Фармінг Україна», в особі уповноваженого представника Довгань А. М., який діяв на підставі довіреності, посвідченої приватним нотаріусом Корнійчук О. В. Харківського міського нотаріального округу 23.12.2019, укладені угоди про розірвання договорів оренди землі від 04.12.2020 щодо земельних ділянок із кадастровими номерами: 7125784000:05:001:0501; 7125784000:06:001:0278; 7125784000:05:001:0502; 7125784000:05:001:0622; 7125784000:06:001:0280; 7125784000:05:001:0502.

Під час укладення оспорюваних договорів Довгань А. М. діяв на підставі довіреності від 23 грудня 2019 року, виданої ТОВ «Трайгон Фармінг Україна». Із змісту довіреності вбачається, що виключно на умовах, що затверджені відповідними рішеннями загальних зборів учасників Товариства повірений має право укладати, зокрема, угоди про розірвання договорів оренди землі та/або укладати угоди про розірвання договорів емфітевзису.

Згідно з п 9.3 Статуту ТОВ «Трайгон Фармінг Харків», до виключної компетенції Загальних зборів учасників належать, зокрема, укладення будь-яких інших угод, включаючи зовнішньоекономічні контракти, строк дії яких перевищує один календарний рік.

Тобто, враховуючи зміст Довіреності та Статуту ТОВ «Трайгон Фармінг Україна», то на укладення договорів розірвання договорів оренди землі обов`язково необхідно погодження Загальних зборів учасників ТОВ «Трайгон Фармінг Харків», що не врахував суд першої інстанції.

Щодо посилань відповідачів на ту обставину, що для укладення договорів оренди, які розірвані оспореними правочинами, Довгань А. М. не отримував будь-якого погодження, не заслуговує на увагу, оскільки вказані правочини отримали схвалення ТОВ «Трайгон Фармінг Україна», на ряду з цим оспорювані правочини, вчинені представником Довганем А. М. , не отримали наступного схвалення ТОВ «Трайгон Фармінг Україна», що дає підстави вважати, що вони вчинені з перевищенням повноважень.

За практикою Верховного Суду не можна вважати правочин схваленим особою, від імені якої його укладено, якщо дії, що свідчать про прийняття його до виконання, вчинено особою, яка і підписала спірну угоду за відсутності належних повноважень. Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду України від 13.09.2017 у справі № 910/28080/14 та Верховного Суду від 16.10.2018 у справі №910/20790/17.

Про факт відсутності у Товариства наміру розривати договори оренди землі із ОСОБА_1 та Довганем А. М. свідчить також те, що ТОВ «Трайгон Фармінг Харків» здійснило у 2021 році обробіток земельних ділянок із кадастровими номерами: 7125784000:05:001:0501; 7125784000:06:001:0278; 7125784000:05:001:0502; 7125784000:05:001:0622; 7125784000:06:001:0280; 7125784000:06:001:0311, зокрема їх засівання соняшником та соєю.

При цьому, після отримання інформації про укладення оспорюваних договорів ТОВ «Трайгон Фармінг Харків» 12.03.2021 відкликало довіреність на відповідача Довганя А. М. , про що свідчить витяг про реєстрацію в Єдиному реєстрі довіреностей.

Крім того, слід зазначити, що доктрина venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), базується ще на римській максимі - «non concedit venire contra factum proprium» (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі доктрини venire contra factum proprium лежить принцип добросовісності. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона розумно покладається на них.

Укладення Довганем А. М. , без погодження із ТОВ «Трайгон Фармінг Харків», договорів розірвання договорів оренди землі, на початку весни 2021 року, в період посівної компанії, суперечить інтересам Товариства та вчинено всупереч своїй попередній поведінці, адже саме Довгань А. М уклав договори оренди земельних ділянок з кадастровими номерами: 7125784000:05:001:0501; 7125784000:06:001:0278; 7125784000:05:001:0502; 7125784000:05:001:0622; 7125784000:06:001:0280 у грудні 2019 року, тобто менш ніж через чотири місяці після їх укладення, а земельної ділянки з кадастровим номером 7125784000:06:001:0311 у 2013 році.

На ряду з цим відповідачі, ОСОБА_1 та Довгань А. М. є подружжям, що підтверджується наявною в матеріалах копією паспорту, а тому укладення Довганем А. М. від імені ТОВ «Трайгон Фармінг Україна» оспорюваних правочинів направлене на задоволення ітересів сім`ї, тобто особистих інтересів, а не Товариства, ціль діяльності якого саме обробіток землі.

Щодо обізнаності ОСОБА_1 , яка є дружиною відповідача Довганя А. М. , про відсутність погодження ТОВ «Трайгон Фармінг Харків» оспорюваних правочинів свідчить те, що за всіма обставинами остання знала або за всіма обставинами, проявивши розумну обачність, не могла не знати про обмеження повноважень щодо укладення її чоловіком відповідних договорів без погодження ізТОВ «Трайгон Фармінг Харків».

За правилами ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Отже, враховуючи, що договори оренди землі укладено у грудні 2019 року (із ОСОБА_1 ), за винятком договору від 17.07.2013 (із Довганем А. М. ), а розірвано їх 10.03.2020, хоча вони укладались на тривалий строк, договори від 2019 року укладені подружжям ( Довгань А. М. та ОСОБА_1 ), де Довгань А. М. діяв від імені ТОВ «Трайгон Фармінг Харків», а договір від 2013 року укладено Довганем А. М. , як представником ТОВ «Трайгон Фармінг Харків» із Довганем А.М. , будь-які звернення відповідачів до ТОВ «Трайгон Фармінг Харків», щодо виявлення бажання розірвати договори, відсутні, тому апеляційний суд дійшов висновку, що вимога про визнання недійсними оспорюваних правочинів підлягає задоволенню.

Апеляційний суд враховує також наступне.

Оспорюваний правочин визнається недійсним судом, якщо одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом (ч. 3 ст. 215 ЦК України). Правочин, недійсність якого не встановлена законом (оспорюваний правочин), породжує правові наслідки (набуття, зміну або припинення прав та обов`язків), на які він був направлений до моменту визнання його недійсним на підставі рішення суду. Оспорювання правочину відбувається тільки за ініціативою його сторони або іншої заінтересованої особи шляхом пред`явлення вимог про визнання правочину недійсним (позов про оспорювання правочину, ресцисорний позов).

Відповідно до ч. 2 ст. 3 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

За змістом п. 1 ч. 1 ст. 2 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до ч. 4 ст. 9 зазначеного Закону державний реєстратор самостійно приймає рішення про державну реєстрацію прав або відмову в такій реєстрації. Втручання будь-яких органів, посадових і службових осіб, громадян та їх об`єднань у діяльність державного реєстратора, пов`язану з проведенням державної реєстрації прав, забороняється і тягне за собою відповідальність згідно із законом.

Відповідно до п. 1, п. 2, п. 3 ч. 3 ст. 26 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню. У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому пп. «а» п. 2 ч. 6 ст. 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону. Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Враховуючи положення ст. 26 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», а також визнання судом недійсними оспорюваних правочинів, з урахуванням ст. 216 ЦК України необхідно застосувати наслідки недійсності правочинів, про що зазначено у позові, а саме: скасувати спірні рішення державного реєстратора речових прав на нерухоме майно виконавчого комітету Матусівської сільської ради Шполянського району Черкаської області Степової Т. Б.

Разом з тим, вимога про визнання права оренди за позивачом не підлягає задоволенню, оскільки визнання недійсними угод про розірвання договорів оренди землі № б/н від 10.03.2021, на підставі рішення суду припиняє їх дію, тобто договори оренди землі від 04.12.2020 та від 17.07.2013 є чинними та продовжуть діяти відповідно до їх умов.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (справа «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року).

Відповідно до п. 2) ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення

Згідно з ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Щодо розподілу судових витрат за результатами розгляду апеляційної скарги.

Частина 1 ст. 133 ЦПК України передбачає, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частиною 13 ст. 141 ЦПК України передбачено, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Докази сплати судового збору у розмірі 47670 грн, з яких 40860 грн (6810*6) судовий збір за подачу позовів та 6810 грн (1135*6) судовий збір за подачу заяв про забезпечення позовів наявні в матеріалах справи, тому є підстави його розподілу пропорційно задоволеним позовним вимогам, а саме: із Довганя А. М. та ОСОБА_1 на користь ТОВ «Трайгон Фармінг Харків» по 15890 грн судового збору з кожного за подачу позовів та заяв про її забезпечення, а всього 31780 грн.

До витрат, пов`язаних із розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 вказаної статті Кодексу).

Відповідно до ч. 1 ст. 58 ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Представником у суді може бути адвокат або законний представник (ч. 1 ст. 60 ЦПК України).

За змістом ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до ЗУ «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», про що зазначено в ч. 4 ст. 62 ЦПК України.

Відповідно до ст. 1 ЗУ від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 зазначеного Закону).

Також за ст. 28 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з`їздом адвокатів України від 09 червня 2017 року, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

Непогодження клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розміру гонорару при наданні доручення адвокату або в ході його виконання є підставою для відмови адвоката від прийняття доручення клієнта або розірвання договору на вимогу адвоката.

Тож домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом, у межах правовідносин яких слід розглядати питання щодо дійсності такого зобов`язання (п. 5.39 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 (провадження № 12-171гс19)).

За висновком, викладеним у п. 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Аналіз зазначеної постанови свідчить про те, що, вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд має пересвідчитись що заявлені витрати є співмірними зі складністю справи, а наданий адвокатом обсяг послуг і витрачений час на надання таких послуг відповідають критерію реальності таких витрат. Також суд має врахувати розумність розміру витрат на професійну правничу допомогу та чи не буде їх стягнення становити надмірний тягар для іншої сторони.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 вересня 2018 року у справі № 751/3840/15-ц зазначено, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), розрахунок наданих послуг, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Наявність документального підтвердження витрат на правову допомогу та їх розрахунок є підставою для задоволення вимог про відшкодування таких витрат.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог ч. 4 ст. 137 ЦПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст.141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

З матеріалів справи вбачається, що 16 серпня 2021 року між ТОВ «Трайгон Фармінг Харків» та адвокатським обднанням «Адвокатська Фірма «Александров та партнери» укладено договір № 2021/08/0502 про надання професійної правничої допомоги від 16 серпня 2021 року. Предметом договору є надання послуг з представницьва Товариства в судах України з питань захисту права оренди на земельній ділянці з кадастровим номером 7125784000:05:001:0501.

16 серпня 2021 року між ТОВ «Трайгон Фармінг Харків» та адвокатським обднанням «Адвокатська Фірма «Александров та партнери» укладено договір № 2021/08/0502 про надання професійної правничої допомоги від 16 серпня 2021 року. Предметом договору є надання послуг з представництва Товариства в судах України з питань захисту права оренди на земельній ділянці з кадастровим номером 7125784000:05:001:0502.

16 серпня 2021 року між ТОВ «Трайгон Фармінг Харків» та адвокатським обднанням «Адвокатська Фірма «Александров та партнери» укладено договір № 2021/08/0278 про надання професійної правничої допомоги від 16 серпня 2021 року. Предметом договору є надання послуг з представництва Товариства в судах України з питань захисту права оренди на земельній ділянці з кадастровим номером 7125784000:05:001:0278.

16 серпня 2021 року між ТОВ «Трайгон Фармінг Харків» та адвокатським обднанням «Адвокатська Фірма «Александров та партнери» укладено договір № 2021/08/0280 про надання професійної правничої допомоги від 16 серпня 2021 року. Предметом договору є надання послуг з представництва Товариства в судах України з питань захисту права оренди на земельній ділянці з кадастровим номером 7125784000:05:001:0280.

16 серпня 2021 року між ТОВ «Трайгон Фармінг Харків» та адвокатським обднанням «Адвокатська Фірма «Александров та партнери» укладено договір № 2021/08/05311 про надання професійної правничої допомоги від 16 серпня 2021 року. Предметом договору є надання послуг з представництва Товариства в судах України з питань захисту права оренди на земельній ділянці з кадастровим номером 7125784000:05:001:0311.

16 серпня 2021 року між ТОВ «Трайгон Фармінг Харків» та адвокатським обднанням «Адвокатська Фірма «Александров та партнери» укладено договір № 2021/08/0622 про надання професійної правничої допомоги від 16 серпня 2021 року. Предметом договору є надання послуг з представництва Товариства в судах України з питань захисту права оренди на земельній ділянці з кадастровим номером 7125784000:05:001:0622.

16 листопада 2021 року між ТОВ «Трайгон Фармінг Харків» та адвокатським обднанням «Адвокатська Фірма «Александров та партнери» укладено Додаткову угоду № 1 до договору № 2021/08/0501 про надання професійної правничої допомоги від 16 серпня 2021 року. Предметом договору зазначено, що у зв`язку із об`єднанням ухвалою Шполянського районного суду Черкаської області від 09.11.2021 по справі № 710/1260/21 у одне провадження цивільних справ № 710/1260/21, №710/1261/21, №710/1263/21, №710/1264/21, №710/1265/21, №710/12661/21 та присвоєння об`єднаній справі №710/1260/21, сторони домовилися викласти п. 1.2 Договору в наступній редакції: відповідно до умов даного Договору виконавець зобов`язується надати заявнику послуги з представництва ТОВ «Трайгон Фармінг Харків» в судах України з питань захистус права оренди землі із кадастровими номерами: 7125784000:05:001:0501, 7125784000:06:001:0278, 7125784000:05:001:0502, 7125784000:05:001:0622, 7125784000:06:001:0280, 7125784000:06:001:0311, визнання недійсними додаткових угод про розірвання договорів оренди та скасування рішень про державну реєстрацію припинення права оренди.

Пунктом 5.2 договорів визначено, що за надання послуг, передбачених п. 1.2 або будь-яких інших послуг, не передбачених договором замовник сплачує виконавцю вартість послуг відповідно до погодинної ставки виконавця, яка становить грошовий еквівалент 63 Євро (без урахування ПДВ) Виконавець є платником податку на прибуток за базовою ставкою та платником ПДВ.

Між адвокатом Ткачуком О. В. та ТОВ «Трайгон Фармінг Харків» укладено договір № 01/04/2022 про надання правової допомоги від 01.04.2022. Предметом договору є надання послуг з представництва Товариства в Шполянському районноому суді та інших судах України з питань захисту права оренди на земельній ділянці у судовій справі № 710/1260/21.

Пунктом 5.2 договору № 01/04/2022 про надання правової допомоги від 01.04.2022 передбачено, що за надання послуг, передбачених п. 1.2 або будь-яких інших послуг, не передбачених договором замовник сплачує виконавцю вартість послуг відповідно до погодинної ставки виконавця, яка становить 1700 грн.

Згідно наданих Товариством розрахунків, загалом на підготовку до подачі та написання позовів, збору документів, написання відповіді на відзиви, підготовки до судових засідань, подачі заяв, клопотань за шістьма позовами витрачено 31,5 годин, що складає 74523,86 грн, після об`єднання справ в одну, на підготовку заяв, участь в судових засіданнях, ознайомлення з матеріалами справи витрачено 10 годин, що складає 24340,20 грн, а всього 98864,06 грн.

Крім того, адвокатом Ткачуком О. В. на підготовку заяв та участь в засіданнях, витрачено 5,5 год, що складає 9350 грн.

На підтвердження понесених витрат позивачем також надано Акти про прийняття юридичних послуг: № 2021/12 від 14.09.2021, № 2021/15 від 19.11.2021, № 2021/21 від 19.11.2021, № 2022/1 від 20.04.2022, № 2021/9 від 14.09.2021, №2021/20 від 19.11.2021, № 2021/10 від 14.09.2021, № 2021/16 від від 19.11.2021, № 2021/14 від від 14.09.2021, № 2021/19 від 19.11.2021, № 2021/13 від 14.09.2021, № 2021/17 від 19.11.2021, № 2021/11 від 14.09.2021, № 2021/18 від 19.11.2021, акт про прийняття-передачу наданих юридичних послуг № 1 від 20.04.2022 та рахунок № 1-20/04/2020 від 20.04.2022 (т. 9 а.с. 170-172, 175, 179-180, 184-185, 189-190, 194-195, 199-200, 205-206).

Крім того, позивачем надано виписку з рахунку адвокатського обднання «Адвокатська Фірма «Александров та партнери», де містяться дані про оплату юридичних послуг, зокрема платежі: 9588,82 грн від 08.09.2021 за рах № 21/9, 9588,82 грн від 08.09.2021 за рах № 21/13, 9588,82 грн від 08.09.2021 за рах № 21/12, 9588,82 грн від 08.09.2021 за рах № 21/10, 9588,82 грн від 08.09.2021 за рах № 21/11, 9588,82 грн від 08.09.2021 за рах № 21/14, 1130,24 грн від 15.11.2021 за рах 21/17, 2260,48 грн від 15.11.2021 за рах 21/16, 2260,48 грн від 15.11.2021 за рах 21/18, 2260,48 грн від 15.11.2021 за рах 21/15, 2260,48 грн від 15.11.2021 за рах 21/20, 2260,48 грн від 15.11.2021 за рах 21/19, 4558,20 грн від 15.11.2021 за рах 21/21, (т. 9 а.с. 201-202).

Тобто на правову допомогу у даній справі позивачем витрачено 108214,06 грн, що обгрунтовано та доказано належними доказами.

Крім того, враховуючи, що позивачем підготовлено та подано шість позовів, витрати у розмірі 108214,06 грн є співмірними із складністю даної справи, її тривалістю та наданими послугами у суді першої інстанції, затраченим часом на надання таких послуг, а розмір таких витрат відповідає критерію реальності, співмірності, а також розумності.

Апеляційний суд звертає увагу, що стороною позивача докази в підтвердження витрат на правничу допомогу, надану ТОВ «Трайгон Фармінг Харків», було подано до суду першої інстанції, проте в суді першої інстанції відповідачами не надавались заперечення щодо стягнення витрат за надання правничої допомоги.

У поданому представником ОСОБА_1 - адвокатом Назаренко Ю. В відзиві на апеляційну скаргу ТОВ «Трайгон Фармінг Харків», 09 серпня 2022 року, останній просить зменшити витрати на правову допомогу до 10000 грн.

Вважає, що заявлені витрати є неспівмірним з обсягом виконаних робіт адвокатом.

Проте, вказана заява представника відповідача не містить будь-яких обгрунтувань та мотивів.

За таких обставин, апеляційний суд дійшов висновку, що витрати на правову допомогу в суді першої інстанції підлягають стягненню із відповідачів на користь позивача пропорційно задоволеним вимогам, а саме по 36071,33 грн, а всього 72142,66 грн.

Крім того, пропорційно задоволеним вимогам підлягає стягненню із Довганя А. М. та ОСОБА_1 на користь ТОВ «Трайгон Фармінг Харків» по 20430 грн судового збору з кожного за подачу апеляційної скарги, а всього 40860 грн.

До апеляційної скарги представником ТОВ «Трайгон Фармінг Харків» - адвокатом Ткачуком О. В. додано заяву про (орієнтовний) розрахунок витрат позивача на правову допомогу в суді апеляційної інстанції та вказано, що остаточний розрахунок буде надано протягом п`яти днів після ухвалення рішення. Аналогічне клопотання було подано і в процесі розгляду справи апеляційним судом.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Трайгон Фармінг Харків» - адвоката Ткачука Олександра Володимировича - задовольнити частково.

Рішення Шполянського районного суду Черкаської області від 19 квітня 2022 року - скасувати.

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Трайгон Фармінг Харків» до ОСОБА_1 , Довгань Анатолія Михайловича , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Державний реєстратор Матусівської сільської ради Шполянського району Черкаської області Степова Таїсія Борисівна про визнання недійсною угоди про розірвання договору оренди землі та скасування рішення про державну реєстрацію припинення речового права, визнання права оренди земельної ділянки - задовольнити частково.

Визнати недійсною угоду про розірвання договору оренди землі № б/н від 10.03.2021, який укладений між Довганем Анатолієм Михайловичем від імені ТОВ «Трайгон Фармінг Харків» та ОСОБА_1 , про розірвання договору оренди землі б/н від 04.12.2020 про оренду земельної ділянки з кадастровим номером 7125784000:05:001:0501.

Скасувати рішення державного реєстратора речових прав на нерухоме майно виконавчого комітету Матусівської сільської ради Шполянського району Черкаської області Степової Таїсії Борисівни, індексний номер рішення 57082117 від 11.03.2021, внесено до реєстру 15.03.2021.

Визнати недійсною угоду про розірвання договору оренди землі № б/н від 10.03.2021, який укладений між Довганем Анатолієм Михайловичем від імені Товариства з обмеженою відповідальністю «Трайгон Фармінг Харків» та ОСОБА_1 , про розірвання договору оренди землі б/н від 04.12.2020 про оренду земельної ділянки з кадастровим номером 7125784000:06:001:0278.

Скасувати рішення державного реєстратора речових прав на нерухоме майно виконавчого комітету Матусівської сільської ради Шполянського району Черкаської області Степової Таїсії Борисівни, індексний номер рішення 57081339 від 11.03.2021, внесено до реєстру 15.03.2021.

Визнати недійсною угоду про розірвання договору оренди землі від 10.03.2021, укладену між Довганем Анатолієм Михайловичем від імені Товариства з обмеженою відповідальністю «Трайгон Фармінг Харків» та Довгань Анатолієм Михайловичем , про розірвання договору оренди землі б/н від 17.07.2013 про оренду земельної ділянки з кадастровим номером 7125784000:06:001:0311.

Скасувати рішення державного реєстратора речових прав на нерухоме майно виконавчого комітету Матусівської сільської ради Шполянського району Черкаської області Степової Таїсії Борисівни, індексний номер рішення 57088980 від 12.03.2021, внесено до реєстру 15.03.2021.

Визнати недійсною угоду про розірвання договору оренди землі № б/н від 10.03.2021, який укладений між Довганем Анатолієм Михайловичем від імені Товариства з обмеженою відповідальністю «Трайгон Фармінг Харків» та ОСОБА_1 , про розірвання договору оренди землі б/н від 04.12.2020 про оренду земельної ділянки з кадастровим номером: 7125784000:05:001:0502.

Скасувати рішення державного реєстратора речових прав на нерухоме майно виконавчого комітету Матусівської сільської ради Шполянського району Черкаської області Степової Таїсії Борисівни, індексний номер рішення 57081836 від 11.03.2021, внесено до реєстру 15.03.2021.

Визнати недійсною угоду про розірвання договору оренди землі № б/н від 10.03.2021, який укладений між Довганем Анатолієм Михайловичем від імені Товариства з обмеженою відповідальністю «Трайгон Фармінг Харків» та ОСОБА_1 , про розірвання договору оренди землі б/н від 04.12.2020 про оренду земельної ділянки з кадастровим номером 7125784000:05:001:0622.

Скасувати рішення державного реєстратора речових прав на нерухоме майно виконавчого комітету Матусівської сільської ради Шполянського району Черкаської області Степової Таїсії Борисівни, індексний номер рішення 57081582 від 11.03.2021, внесено до реєстру 15.03.2021.

Визнати недійсною угоду про розірвання договору оренди землі № б/н від 10.03.2021, який укладений між Довганем Анатолієм Михайловичем від імені Товариства з обмеженою відповідальністю «Трайгон Фармінг Харків» та ОСОБА_1 , про розірвання договору оренди землі б/н від 04.12.2020 про оренду земельної ділянки з кадастровим номером 7125784000:06:001:0280.

Скасувати рішення державного реєстратора речових прав на нерухоме майно виконавчого комітету Матусівської сільської ради Шполянського району Черкаської області Степової Таїсії Борисівни, індексний номер рішення 57082398 від 11.03.2021, внесено до реєстру 15.03.2021.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути із Довганя Анатолія Михайловича та ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Трайгон Фармінг Харків» по 15890 грн судового збору з кожного за подачу позову та забезпечення позову, а всього 31780 грн.

Стягнути із Довганя Анатолія Михайловича та ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Трайгон Фармінг Харків» по 36071,33 грн витрат на правову допомогу в суді першої інстанції, а всього 72142,66 грн.

Стягнути із Довганя Анатолія Михайловича та ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Трайгон Фармінг Харків» по 20430 грн судового збору з кожного за подачу апеляційної скарги, а всього 40860 грн.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення, в порядку та за умов визначених ЦПК України.

Повний текст постанови складено 06 вересня 2022 року.

Головуючий Л. І. Василенко

Судді: В. Г. Бородійчук

О. В. Карпенко