Постанова

від 31.08.2022 по справі 916/1482/21

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 вересня 2022 рокум. ОдесаСправа № 916/1482/21Південно-західного апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Аленіна О.Ю.

суддів: Поліщук Л.В., Філінюка І.Г.

секретар судового засідання: Герасименко Ю.С.

За участю представників учасників справи:

від АТ Ощадбанк адвокат Бабенко Н.С.

від ОСОБА_1 адвокат Швець Т.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства Державний ощадний банк України в особі філії Одеського обласного управління АТ Ощадбанк

на постанову Господарського суду Одеської області від 27.01.2022

по справі №916/1482/21

за заявою ОСОБА_1

про неплатоспроможність

ВСТАНОВИВ

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 10.06.2021 відкрито провадження у справі про неплатоспроможність боржника ОСОБА_1 , введено процедуру реструктуризації боргів, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, керуючим реструктуризацією призначено арбітражного керуючого Коваленко І.А.

Ухвалою попереднього засідання Господарського суду Одеської області від 23.09.2021 визнано вимоги кредиторів до боржника.

Постановою Господарського суду Одеської області від 27.01.2022 припинено процедуру реструктуризації боргів ОСОБА_1 та повноваження керуючого реструктуризацією - арбітражного керуючого Коваленко І.А., визнано боржника банкрутом, введено відносно боржника процедуру погашення боргів, керуючим реалізацією майна боржника призначено арбітражного керуючого Коваленко Ірину Анатоліївну, тощо.

В мотивах оскаржуваної постанови суд першої інстанції зазначив, що дослідивши наявні докази, суд дійшов до висновку, що боржник неспроможний самостійно відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані судом вимоги кредиторів не інакше, як через застосування процедури погашення боргів, а тому суд визнав за можливе визнати ОСОБА_1 банкрутом і відкрити процедуру погашення боргів.

При цьому, судом першої інстанції зазначено, що рішенням зборів кредиторів від 17.01.2022 вирішено не схвалювати план реструктуризації боргів боржника, погоджено звернення до суду з клопотанням про визнання ОСОБА_1 банкрутом, введення процедури погашення боргів боржника, призначення керуючим реалізацією майна боржника арбітражного керуючого Коваленко І. А.

Щодо заяви АТ "Ощадбанк" про закриття провадження у справі про неплатоспроможність у зв`язку із зазначенням боржником у декларації про майновий стан неповної інформації, місцевим господарським судом зазначено, що вказані доводи банку спростовані доказами, наданими боржником до заперечення на заяву.

Не погодившись із даною постановою до Південно-західного апеляційного господарського суду звернулось АТ Ощадбанк з апеляційною скаргою в якій просить постанову Господарського суду Одеської області від 27.01.2022 про визнання боржника банкрутом і введення процедури погашення боргів у справі № 916/1482/21 про неплатоспроможність ОСОБА_1 скасувати та винести нову постанову про закриття провадження у справі №916/1482/21 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 .

Свої вимоги скаржник обґрунтовує тим, що висновки суду першої інстанції є помилковими, оскільки гуртуються на неповно з`ясованих обставинах справи, а також вважає їх безпідставними, а постанову суду апеляційної інстанції необґрунтованою та винесеною з невірним застосуванням норм матеріального права виходячи з наступного.

Так, апелянт зазначає, що враховуючи положення ч. 2 п. 5 ст. 116 Кодексу з процедур банкрутства в декларації про майновий стан боржника за формою, затвердженої державним органом з питань банкрутства, не зазначені інші особи, які за характеризуючими ознаками спільного проживання, але не перебувають у шлюбі, пов`язаності спільним побутом та наявністю взаємних прав та обов`язків, а саме: ОСОБА_2 , яка, згідно матеріалів справи, мешкає разом з декларантом та відсутня будь-яка інформація щодо доходів та майна членів сім`ї декларанта.

За твердженням апелянта, одним з кредиторів боржника є його колишня дружина - ОСОБА_2 , яка зареєстрована за адресою, за якою зареєстрований і сам боржник. З матеріалів справи вбачається, що подружжя розірвало шлюб 11.11.2004. Однак, як ОСОБА_1 так і ОСОБА_2 після розірвання шлюбу місце реєстрації не змінювали, а у 2009 році у них народилася дитина - ОСОБА_3 , що свідчить про те, що фактичні шлюбні відносини між ними не припинені, вони продовжують проживати однією сім`єю без укладення шлюбу та пов`язані спільним побутом.

Скаржник також зазначає, що як у заяві про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність так і у деклараціях про майновий стан, зареєстрованим місцем проживання та місцем фактичного проживання боржника зазначена саме адреса: АДРЕСА_1 . Те ж саме зазначається у звітах арбітражного керуючого.

Враховуючи викладене, апелянт вважає, що боржник повинен був зазначити в декларації про майновий стан також і інформацію про доходи та майно, які належать ОСОБА_2 , однак цього зроблено не було.

Окрім цього, апелянт зазначає, що у декларації про майновий стан боржника за 2018-2020 роки, заявником у відповідних рядках декларацій відмічено "Член сім`ї не надав інформацію". Водночас, до заяви не додано доказів звернення до відповідних офіційних джерел щодо отримання інформації про членів сім`ї, яка необхідна була йому для заповнення розділу II та III декларацій про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність.

Апелянт також зазначає, що у звіті відображена інформація щодо відсутності факту декларування майна при перетині кордону, проте не надано інформації щодо факту декларування майна при перетині кордону членів сім`ї, що прямо суперечить вимогам п.9 ч.5 ст. 119 КУзПБ.

Також, за твердженням апелянта, ані декларація, ані звіт арбітражного керуючого не відображає інформацію щодо наявності/відсутності доходів ПП «СІТІ-БІЛДІНГ» за попередні три роки, який є на 50% доходом боржника.

Наголошує скаржник й на тому, що за боржником зареєстровано транспорті засоби, та під час розгляду справи у суді першої інстанції представник боржника повідомив, що вони були відчужені за договорами купівлі-продажу, однак, такі договори у матеріалах справи відсутні.

На переконання апелянта, оскільки вказані транспорті засоби й досі зареєстровані за боржником, їх також необхідно було зазначати у деклараціях про майновий стан за 2018-2020 роки та надати відповідні договори купівлі-продажу. Однак зазначеного зробленого не було.

З урахуванням вищевикладеного, AT «Ощадбанк» вважає, що боржник ухиляється від виконання фінансових зобов`язань, зокрема перед Банком, шляхом надання неповної інформації щодо членів своєї сім`ї та їх доходів, а тому наявні підстави для закриття провадження у неплатоспроможність ОСОБА_1 . Однак, суд першої інстанції взагалі проігнорував зазначені AT «Ощадбанк» доводи та не надав їм належної правової оцінки.

Скаржник також наголошує на тому, що з боку боржника не надано жодного доказу проживання окремо з кредитором по справі ОСОБА_2 . Про це не свідчить також жоден документ, який міститься у матеріалах справи.

Окрім цього, апелянт відзначає, що усі рішення які приймаються на зборах кредиторів, приймаються саме ОСОБА_2 , яка має більшу кількість голосів виходячи не із власних інтересів, а виходячи із інтересів боржника ОСОБА_1 .

Таким чином, AT «Ощадбанк» вважає, що арбітражним керуючим ОСОБА_4 не у повній мірі проаналізовано та перевірено декларації ОСОБА_1 і не зазначено про такі порушення у деклараціях у своєму звіті про результати перевірки керуючим реструктуризацією декларації боржника.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 30.06.2022 відкрито апеляційне провадження у справі №916/1482/21 за апеляційною скаргою Акціонерного товариства Державний ощадний банк України в особі філії Одеського обласного управління АТ Ощадбанк на постанову Господарського суду Одеської області від 27.01.2022 та призначено справу до розгляду на 28.07.2022.

Судом апеляційної інстанції отримано відзив на апеляційну скаргу від арбітражного керуючого Коваленко І.А. в якому остання просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову без змін.

В обґрунтування своїх заперечень арбітражний керуючий зазначає, що боржником було надано пояснення, що він перебував у шлюбі з ОСОБА_2 , шлюбні відносини були припинені у 2004 році, наразі вони проживають окремо, сімейного життя не ведуть, шлюбних стосунків не підтримують.

На переконання арбітражного керуючого, наявність спільного місця реєстрації заздалегідь не підтверджує ознак спільного проживання, пов`язаних спільним побутом та наявністю взаємних прав та обов`язків, дане підтверджується ст. 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні». Враховуючи вищевикладене, боржником в деклараціях про майновий стан за 2018- 2020 роки лише відображено відомості про його дітей (у тому числі повнолітніх) з якими він фактично проживав, через відсутність будь-яких інших осіб, в тому числі ОСОБА_2 , з якими боржник спільно проживав протягом років, що підлягали декларуванню.

Щодо зборів кредиторів у справі про неплатоспроможність, арбітражний керуючий зазначає, що прийняття рішення кредитором по справі на зборах кредиторів жодним чином не суперечить нормам чинного законодавства, крім того участь у зборах кредиторах є правом кредитора, а не його обов`язком, тому AT «ОЩАДБАНК» мав можливість прийняти участь у зборах кредиторів.

З приводу доводів апелянта про ненадання доказів звернення до відповідних офіційних джерел щодо отримання інформації про членів сім`ї, арбітражний керуючий зазначає, що докази звернення до відповідних офіційних джерел щодо отримання інформації про членів сім`ї, по-перше не є документом, що підтверджує наявність підстав, визначених статтею 115 КУзПБ та виконанням п. 14 ч. 3 ст. 116 КУзПБ, по-друге, відсутність даних доказів не спростовують встановлених судами обставин, які в сукупності вказують на існування підстав для відкриття цієї справи згідно з ст. 115 КУзПБ.

Щодо наявності/відсутності доходів ПП «СІТІ-БІЛДІНГ» арбітражний керуючий стверджує, що дані балансу підприємства та довідка Приватного Підприємства «СІТІ-БІЛДІНГ» №4 від 04.10.2021 року, надані боржником керуючому реструктуризацією на його запит в ході процедури реструктуризації, порушень з питання не відображення у деклараціях чи приховування доходів не встановлено. Враховуючи відсутність доходів від участі боржника у ПП «СІТІ-БІЛДІНГ», останні не знайшли своє відображення в описі активів.

З приводу тверджень апелянта про наявність зареєстрованих за боржником транспортних засобів, арбітражний керуючий зазначає, що представником боржника на запит арбітражного керуючого повідомлено, що вантажний фургон DONG FENG 2005 р.в., синього кольору, номер шасі НОМЕР_1 , державні номерні знаки НОМЕР_2 було передано у власність гр. ОСОБА_5 , шляхом укладання Договору купівлі-продажу та нотаріально завіреної довіреності, а також було відчужено Легковий автомобіль VOLKSWAGEN TRANSPORTER, 1982 р.в., оранжевого кольору, номер кузова НОМЕР_3 , державні номерні знаки НОМЕР_4 .

Арбітражний керуючий також зауважує, що довідка про реєстрацію транспортних засобів надійшла на адресу керуючого реструктуризацією після складання звіту про перевірку декларацій боржника, у зв`язку з чим дана інформація не знайшла своє відображення у звіті. Надання доповнення чи подання уточненого звіту про перевірку декларацій чинним законодавством не передбачено. В подальшому, в результаті вжитих керуючим реструктуризацією заходів, про які зазначено вище, було встановлено, що дана інформація не підлягала відображенню у деклараціях з огляду на те, що боржником фактично відчужено транспортні засоби задовго до періоду обов`язкового декларування.

Щодо відсутності факту декларування майна при перетині кордону боржника та членів його сім`ї арбітражний керуючий зазначає, що в уточненому звіті про результати перевірки керуючим реструктуризацією декларації боржника, який направлено кредитору та залучено до матеріалів справи відображено Довідка Держмитслужби відповідно до якої, в базах даних Єдиної інформаційної автоматизованої системи Держмитслужби та Автоматизованої системи митного оформлення «Інспектор» не знайдено інформації щодо фактів декларування при переміщенні через митний кордон України товарів за боржником.

Більше того, як стверджує арбітражний керуючий, на виконання ухвали господарського суду про порушення провадження по справі Державна митна служба України надала довідку від 09.07.2021, відповідно до якої не знайдено фактів декларування майна при перетині боржником та членами його родини.

На думку арбітражного керуючого, підстав для закриття провадження по справі на підставі п.1 ч.7 ст. 123 КУзПБ у суду не було, оскільки звіт про перевірку декларації після відкриття провадження у справі про неплатоспроможність залучено до матеріалів справи 05.07.2021, клопотання з уточненими деклараціями представником боржника на виконання п. 1 ч. 7 ст. 123 КУзПБ подано до суду 12.07.2021 року, про що свідчать відбитки канцелярії.

З огляду на наведене, арбітражний керуючий вважає, що наявність незначних недоліків у поданих боржником деклараціях, та їх вчасне усунення унеможливлює закриття провадження у справі про неплатоспроможність, тому судом першої інстанції прийнято правильне рішення, щодо необґрунтованості клопотання AT «Ощадбанк» про закриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника.

Судом апеляційної інстанції також отримано відзив на апеляційну скаргу від боржника в якому останній просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову без змін.

В обґрунтування своїх заперечень боржник зазначає, що ним у деклараціях про майновий стан була відображена повна та достовірна інформація про майно, доходи та витрати боржника та членів його сім`ї, а тому у суду першої інстанції, з огляду на прийняття зборами кредиторів рішення про звернення до суду із клопотанням про перехід до процедури погашення боргів, не було підстав для закриття провадження по справі.

Під час судового засідання від 01.09.2022 представник апелянта підтримав вимог за апеляційною скаргою та наполягав на її задоволенні.

Представник боржника надав пояснення у відповідності до яких не погоджується із доводами апеляційної скарги, просить залишити її без задоволення, а оскаржувану постанову без змін.

Відповідно до ст. 240 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи на предмет їх юридичної оцінки господарським судом Одеської області та проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до приписів ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

За приписами ст. 113 Кодексу України з процедур банкрутства, провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.

Згідно з ст. 1 КУзПБ, боржником є юридична особа або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, неспроможна виконати свої грошові зобов`язання, строк виконання яких настав.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 КУзПБ, до боржника - фізичної особи застосовуються такі судові процедури: реструктуризація боргів боржника; погашення боргів боржника. Процедура погашення боргів боржника вводиться у справі про неплатоспроможність разом з визнанням боржника банкрутом.

Статтею 1 КУзПБ визначено, що погашення боргів боржника це - судова процедура у справі про неплатоспроможність фізичної особи, що застосовується з метою задоволення вимог кредиторів за рахунок реалізації майна банкрута, визнаного банкрутом у порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 114 КУзПБ, арбітражний керуючий у справі про неплатоспроможність фізичної особи користується всіма правами арбітражного керуючого відповідно до законодавства, у тому числі має право: запитувати та отримувати документи або їх копії від юридичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування та від фізичних осіб за їхньою згодою щодо майна боржника - фізичної особи, у тому числі які містять конфіденційну інформацію та/або банківську таємницю; отримувати інформацію з державних реєстрів, у тому числі з бюро кредитних історій, у порядку, передбаченому законодавством; здійснювати огляд майна боржника; отримувати інформацію про рух коштів на рахунках боржника відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність".

Арбітражний керуючий у справі про неплатоспроможність фізичної особи зобов`язаний: організувати виявлення та складання опису майна боржника (проведення інвентаризації), визначити його вартість; брати участь у розробленні плану реструктуризації боргів боржника, забезпечити його розгляд зборами кредиторів та подання на затвердження до господарського суду; відкрити спеціальний рахунок для розрахунків з кредиторами; погашати вимоги кредиторів згідно з черговістю у процедурі погашення боргів боржника, а якщо планом реструктуризації передбачено продаж майна боржника - відповідно до плану реструктуризації за рахунок коштів, отриманих від продажу такого майна; якщо планом реструктуризації передбачено продаж майна боржника, звітувати перед господарським судом та зборами кредиторів про результати продажу майна боржника протягом трьох робочих днів з дати такого продажу; виконувати функції з управління та розпорядження майном боржника; здійснювати інші повноваження відповідно до законодавства.

Як вбачаються з наявних матеріалів справи, на підставі cm. 114 Кодексу України з процедур банкрутства арбітражним керуючим з метою перевірки декларації та пошуку майна боржника було направлено запити до державних органів та служб та отримано відповіді.

Керуючим реструктуризацією отримано Інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно. Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна №264433597 щодо боржника, відповідно до якої за ОСОБА_1 наявна Інформація щодо прав власності на квартиру загальною площею 28.8 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , що на підставі Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 50935212 від 03.02.2020 та Постанови про арешт майна боржника , серія та номер: 61131934 знаходиться під арештом, номер запису про обтяження: 35301799.

Також отримано Інформаційну довідку № 24437045 щодо об`єкта нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_2 , якою підтверджено прав власності ОСОБА_1 на вищевказану квартиру, а відповідно Витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна №Р1 18050 за ОСОБА_1 зареєстроване публічне обтяження №27444342. однак, вищезазначених відомостей боржником у декларації не було відображено відображено.

У зв`язку з чим арбітражним керуючим було залучено адвоката та проведено повторну перевірку відомостей щодо належного боржнику майна та наявного запису про іпотеку № 71116384 у Реєстрі прав власності на нерухоме майно, а також отримано Клопотання з уточненими деклараціями ОСОБА_1 . В ході перевірки яких з`ясовано, що зобов`язання за вказаною іпотекою були припинені ще в 2014р. на підставі Договору від 25.09.2014 року, однак запис про іпотеку не був погашений в новому реєстрі і фактично залишився в Реєстрі прав власності на нерухоме майно.

В подальшому за результатами вжитих заходів, з`ясовано що на даний час власником квартири за адресою: АДРЕСА_2 є ОСОБА_6 , що підтверджується Договором дарування від 05.09.2014р. запис про іпотеку вилучено, що підтверджується Довідкою № 265979821 від 15.07.2021

Арбітражним керуючим разом з Клопотання та уточнюючими деклараціями також отримано копію Договору дарування від 25 вересня 2014 року, яким підтверджується набуття прав власності на об`єкта нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_2 за ОСОБА_6 .

Відповідно до Довідки отриманої з Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Одеській області №31/15-3149 від 13.07.2021 року за ОСОБА_1 зареєстровано транспортні засоби:

- DONG FENG - вантажний фургон, 2005 р.в., синього кольору, номер шасі НОМЕР_1 , державні номерні знаки НОМЕР_2 ;

- VOLKSWAGEN TRANSPORTER - легковий пасажирський, 1982 р.в., оранжевого кольору, номер кузова НОМЕР_3 , державні номерні знаки НОМЕР_4 .

Відповідно до довідки Держмитслужби № 19-19/19-02-03/8.19/822 від 09.07.2021 в базах даних Єдиної інформаційної автоматизованої системи Держмитслужби та Автоматизованої системи митного оформлення «Інспектор» станом на 08.07.2021 року не знайдено інформації щодо фактів декларування при переміщенні через митний кордон України товарів за фізичною особою: ОСОБА_1 .

Згідно з довідкою Філії «Головного інформаційно-обчислювального центру» AT «Укрзалізниця» №59/1275 від 08.07.2021 інформації про вагони за ОСОБА_1 , як власника, в АБД ПВ немає.

Довідкою Морської адміністрації Державної служби морського та річкового транспорту України №4785/03/15-21 від 12.07.2021 повідомлено про відсутність записів в Державному судновому реєстрі України та Судновій книзі України щодо суден, власником або судновласником яких є ОСОБА_1 .

Департамент Екології та природних ресурсів Одеської обласної державної адміністрації у довідці №3250/04-11/2967 від 13.07.2021 проінформуав, що ОСОБА_1 дозвіл на спеціальне водокористування Департаментом не надавався.

У відповідності до довідки Сектору Держводагенства в Одеській області № 344/ОД/21-21 від 14.07.2021 станом на 14.07.2021 сектором в Одеській області Держводагенства не видавався дозвіл на спеціальне водокористування для ОСОБА_1 .

Згідно з довідкою Одеського міського відділення Управління виконавчої дирекції фонду в Одеській області ФСС України №02/2215 від 12.07.2021, якою повідомлено, що на теперішній час відсутня дебіторська та кредиторська заборгованість по ОСОБА_1 перед Одеським міським відділенням по страховим внескам та іншим виплатам за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням.

Відповідно до довідки Управління підтримання льотної придатності Державної авіаційної служби України №12/12.5-2588-21 від 08.07.2021 у Державному реєстрі цивільних повітряних суден України за ОСОБА_1 повітряні судна не зареєстровані.

Одеська митниця Державної Митної служби України у довідці №7.10/1/27/8.19/742 від 13.07.2021 повідомила, що згідно з електронною базою митних декларацій Одеської митниці фактів митного оформлення товарів ОСОБА_1 за період з 01.01.2018 по теперішній час не виявлено.

Згідно з довідкою Державного підприємства «Агентство з ідентифікації та реєстрації тварин» №1113/8-11 від 12.07.2021 в інформаційній системі «Єдиний державний реєстр тварин» відсутня будь-яка інформація про наявність тварин у ОСОБА_1 , оскільки він не зареєстрований в Реєстрі тварин як власник.

Розпорядником майна здійснено пошук за Базою даних «Винаходи (корисні моделі) в Україні», «Зареєстровані в Україні знаки для товарів і послуг», «Промислові зразки, зареєстровані в Україні» та встановлено, що за ОСОБА_1 існує право на патент на корисну модель № 135450 від 25.06.2019 року Он-лайн платформа сервісів для нерухомості, побудована на технології блокчейн», чим підтверджено дані зазначені у декларації, інших актуальних записів не знайдено.

За результатами проведеної інвентаризації та вжитих керуючим реструктуризацією заходів щодо перевірки декларацій боржника та встановлення його майнового стану підтверджено фактичну наявність у боржника корпоративних прав - 50% частки в статутному (установчому) капіталі Приватного Підприємства «СІТІ-БІЛДІНГ» (код ЄДРПОУ 33566392), номінальна вартість частки становить 500 000,00 грн.

За результатами вжитих керуючим реструктуризацією заходів визначено ринкову вартість Патента на корисну модель № 135450 від 25.06.2019 року «Он-лайн платформа сервісів для нерухомості, побудована на технології блокчейн», що складає 20866 грн, а також визначено вартість належних боржнику корпоративних прав, в сумі що дорівнює 50 % розміру сформованого статутного капіталу ПП «СІТІ-БІЛДІНГ» у розмірі 34050 грн.

Іншого рухомого та нерухомого майна належного боржнику не виявлено.

Щодо зареєстрованого за близькими родичами майна, зокрема, за дітьми інформацію підтверджено, про що отримано Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек. Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, а саме:

Згідно з Інформаційної довідки № 264430866 за сином ОСОБА_7 з параметрами пошуку за ПІБ та РНОКПП відомостей щодо права власності, інших речових прав, іпотеки, обтяження - відсутні.

Згідно з Інформаційної довідки № 26449496 за сином ОСОБА_3 з параметрами пошуку за ПІБ та РНОКПП відомостей щодо права власності, інших речових прав, іпотеки, обтяження - відсутні.

Частиною 2 статті 123 КУзПБ визначено, що основними завданнями зборів кредиторів у процедурі реструктуризації боргів боржника є: 1) розгляд звіту керуючого реструктуризацією про результати перевірки декларації про майновий стан боржника; 2) розгляд проекту плану реструктуризації боргів боржника; 3) прийняття рішення про схвалення плану реструктуризації боргів боржника або про звернення з клопотанням до господарського суду про перехід до процедури погашення боргів боржника або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність.

Частиною 11 статті 126 КУзПБ встановлено, якщо протягом трьох місяців з дня постановлення ухвали про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність і введення процедури реструктуризації боргів боржника до господарського суду не поданий погоджений боржником і схвалений кредиторами план реструктуризації боргів боржника, господарський суд має право прийняти рішення про визнання боржника банкрутом і відкриття процедури погашення боргів боржника відповідно до цього Кодексу або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність.

Відповідно до частини 1 статті 130 КУзПБ, господарський суд ухвалює постанову про визнання боржника банкрутом і введення процедури погашення боргів боржника у разі, якщо протягом 120-ти днів з дня відкриття провадження у справі про неплатоспроможність зборами кредиторів не прийнято рішення про схвалення плану реструктуризації боргів боржника або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів боржника.

Матеріали справи не містять погодженого боржником і схваленого кредиторами плану реструктуризації боргів боржника.

Так, ухвалою Господарського суду Одеської області від 23.09.2021 зобов`язано керуючого реструктуризацією організувати проведення зборів кредиторів у відповідності з п.1, ч.4, ст. 122 Кодексу України з процедур банкрутства, вирішити питання відносно подальшого розгляду справи та відповідні протоколи надати суду.

Відповідно до п. 1-2 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що тимчасово, на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби COVID-19, серед іншого збори та комітет кредиторів можуть проводитися шляхом опитування, за умови забезпечення належної ідентифікації та перевірки повноважень представників кредиторів.

Враховуючи вищевикладене, вирішено провести збори кредиторів ОСОБА_1 шляхом опитування з наступних питань:

- заслуховування звіту арбітражного керуючого про результати перевірки декларацій та майнового стану боржника;

- розгляд проекту плану реструктуризації боргів боржника;

- прийняття рішення про схвалення плану реструктуризації боргів боржника або про звернення із клопотанням до Господарського суду Одеської області про перехід до процедури погашення боргів боржника або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність.

Всім кредиторам належним чином попередньо було надіслано запит-повідомлення від 30.09.2021 про проведення зборів кредиторів шляхом опитування. Запит-повідомлення разом з Проектами рішень по трьом питанням було направлено кредиторам на електронні адреси.

Кредиторів попереджено, що вони мають надіслати свою відповідь із прийнятим рішенням (за, проти чи утримався) та документи, що підтверджують відповідні повноваження представників, на електронну адресу арбітражного керуючого у строк до 17.00 07 жовтня 2021 року.

Проте, 07.10.2021 на 17.00 відповіді від жодного кредитора не надійшло.

Враховуючи вищевикладене, керуючий реструктуризацією ОСОБА_4 складено акт від 07.10.2021 про визнання зборів кредиторів таким, що не відбулися.

Повторний запит-повідомлення разом з Проектами рішень по трьом питанням було направлено кредиторам на електронні адреси, з попередженням про те, що вони мають надіслати свою відповідь із прийнятим рішенням (за, проти чи утримався) та документи, що підтверджують відповідні повноваження представників, на електронну адресу арбітражного керуючого у строк до 10.00 20 грудня 2021 року.

Враховуючи відсутність станом на 10.00 20.12.2021 отриманих відповідей з питань порядку денного у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 , збори кредиторів боржника - фізичної особи вирішено визнано такими, що не відбулося.

Втретє запит-повідомлення разом з Проектами рішень по трьом питанням було направлено кредиторам на електронні адреси 20.12.2021 року з попередженням про те, що вони мають надіслати свою відповідь із прийнятим рішенням (за, проти чи утримався) та документи, що підтверджують відповідні повноваження представників, на електронну адресу арбітражного керуючого строк до 10.00 17 січня 2022 року.

Рішенням зборів кредиторів прийнятих шляхом опитування від 17 січня 2022 року ОСОБА_1 серед іншого вирішено звернутися з клопотанням до господарського суду про перехід до процедури погашення боргів боржника та погодити кандидатуру арбітражного керуючого Коваленко І.А. в якості керуючого реалізацією Аббасова Т.Е.

Відтак, враховуючи відсутність схваленого плану реструктуризації, відсутність у боржника майна, достатнього для погашення всіх кредиторських вимог, відсутність пропозицій щодо реальних шляхів відновлення платоспроможності від боржника, відсутні перспективи щодо можливого відновлення платоспроможності боржника шляхом реструктуризації боргів.

З огляду на приписи ч. 1 ст. 130 КУзПБ, а також враховуючи те, що з дня відкриття провадження про неплатоспроможність боржника минуло понад 120 днів, при цьому зборами кредитів не прийнято рішення про схвалення плану реструктуризації боргів, колегія суддів погоджується із висновками місцевого господарського суду щодо наявності підстав для визнання боржника банкрутом та переходу до процедури погашення боргів.

Судова колегія зазначає, що за приписами ч.7 ст. 123 КУзПБ суд приймає рішення про закриття провадження у справі за клопотанням зборів кредиторів, сторони у справі або з власної ініціативи, якщо:

1) боржником у декларації про майновий стан зазначена неповна та/або недостовірна інформація про майно, доходи та витрати боржника та членів його сім`ї, якщо боржник упродовж семи днів після отримання звіту керуючого реструктуризацією про результати перевірки такої декларації не надав суду виправлену декларацію про майновий стан з повною та достовірною інформацією щодо майна, доходів та витрат боржника та членів його сім`ї;

2) майно членів сім`ї боржника було придбано за кошти боржника та/або зареєстровано на іншого члена сім`ї з метою ухилення боржника від погашення боргу перед кредиторами;

3) судовим рішенням, що набрало законної сили та не було скасоване, боржник був притягнутий до адміністративної або кримінальної відповідальності за неправомірні дії, пов`язані з неплатоспроможністю.

Так, як під час розгляду справи у суді першої інстанції, так й в апеляційній скарзі АТ Ощадбанк наголошувало на наявності підстав для закриття провадження по справі на підставі п.1 ч.7 ст. 123 КУзПБ.

Однак, колегія суддів дійшла висновку, що такі доводи АТ Ощадбанк не знайшли свого підтвердження та спростовуються наявними матеріалами справи, з огляду на таке.

Щодо твердження апелянта з приводу не зазначення боржником у деклараціях про майновий стан особи, яка зареєстрована за однією адресою з боржником та є його колишньою дружиною, а саме ОСОБА_2 , колегія суддів зазначає таке.

Згідно з положеннями частини 5 статті 116 КУзПБ декларація про майновий стан подається боржником за три роки (за кожен рік окремо), що передували поданню до суду заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність. Декларація повинна містити інформацію щодо майна, доходів та витрат боржника і членів його сім`ї, що перевищують 30 розмірів мінімальної заробітної плати.

До членів сім`ї боржника належать особи, які перебувають у шлюбі з боржником (у тому числі якщо шлюб розірвано протягом трьох років до дня подання декларації), а також їхні діти, у тому числі повнолітні, батьки, особи, які перебувають під опікою чи піклуванням боржника, інші особи, які спільно з ним проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки (крім осіб, взаємні права та обов`язки яких з боржником не мають характеру сімейних), у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі.

Інститут надання фізичною особою декларації про майновий стан боржника за останні три роки разом із заявою про визнання її неплатоспроможною обумовлений, передусім, необхідністю визначення обсягів майнових активів боржника з метою ефективного здійснення процедури погашення боргів такої особи, зокрема шляхом їх реструктуризації та подальшого задоволення грошових вимог кредиторів.

Саме тому реалізація обов`язку фізичної особи, яка звернулася до компетентного суду за визнанням факту її неплатоспроможності, у тому числі, надавати достовірну інформацію про все наявне майно, зумовлена не тільки формальними вимогами законодавця, а й сутнісним змістом процедур у справах про неплатоспроможність фізичної особи.

Отже, надання декларації про майновий стан є процесуальним обов`язком боржника у провадженнях про неплатоспроможність фізичної особи.

У справах про неплатоспроможність боржників - фізичних осіб поняття "член сім`ї боржника" закріплено в частині п`ятій статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства.

Означені норми самостійно і вичерпно врегульовують зміст поняття "член сім`ї боржника", яке є спеціальним, встановленим саме для цілей визначення змісту правовідносин щодо відновлення платоспроможності фізичної особи. У цьому контексті положення статті 3 Сімейного кодексу України для регулювання відносин у процедурі розгляду справ про неплатоспроможність фізичних осіб не застосовуються.

Тлумачення частини п`ятої статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства, з огляду на мету правового регулювання відносин неплатоспроможності боржників - фізичних осіб, дає підстави для висновку, що до членів сім`ї такого боржника в обов`язковому порядку необхідно віднести його дітей (у тому числі повнолітніх), батьків та осіб, які перебувають під опікою чи піклуванням боржника, незалежно від того, що вони не проживають з ним спільно, не пов`язані спільним побутом і не мають взаємних прав та обов`язків.

Палата для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 22.09.2021 по справі №910/6639/20 зауважила на необхідності врахування, в порядку частини четвертої статті 236 ГПК України, господарськими судами наведеної правової позиції у вирішенні питання включення відповідної інформації про майно, доходи й витрати членів сім`ї до декларації про майновий стан боржника, яка є невід`ємною складовою при його зверненні до суду зі заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи.

Отже, у даному випадку законодавець чітко визначив осіб, які відносяться до членів сім`ї декларанта, зокрема інші особи, які спільно з ним проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки (крім осіб, взаємні права та обов`язки яких з боржником не мають характеру сімейних), у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі.

Як вбачається з наявних матеріалів справи, зокрема свідоцтва про розірвання шлюбу, ОСОБА_2 є колишньою дружиною боржника. Шлюб між подружжям було розірвано у 2004 році.

За твердженням боржника, більше ніж останні 10 років жодних відносин та спілкування між колишнім подружжям немає. ОСОБА_2 за адресою АДРЕСА_1 , тобто за місцем проживання боржника, не проживає більше 10 років. За адресою АДРЕСА_1 фактично проживає лише боржник.

Враховуючи вищевикладене, боржником в деклараціях про майновий стан за 2018- 2020 роки лише відображено відомості про його дітей (у тому числі повнолітніх) з якими він фактично проживав, через відсутність будь-яких інших осіб, в тому числі ОСОБА_2 , з якими боржник спільно проживав протягом років, що підлягали декларуванню.

Судова колегія зазначає, що стверджуючи про те, що між боржником та ОСОБА_2 фактичні шлюбні відносини не припинені та вони продовжують проживати однією сім`є, АТ Ощадбанк не надано жодних доказів на підтвердження власних припущень.

При цьому, колегія суддів зауважує, у даному випадку з огляду на приписи ст. 116 КУзПБ має бути доведено не лише спільне проживання особи із боржником, але й те, що вони пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Однак, доказів на підтвердження таких обставин АТ Ощадбанк не надано, а наявні матеріали справи не містять.

Слід також визначити, що наявність спільного місця реєстрації не підтверджує ознак спільного проживання, пов`язаних спільним побутом та наявністю взаємних прав та обов`язків сторін, оскільки у відповідності до приписів ст. З Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», місце проживання це житло з присвоєною у встановленому законом порядку адресою, в якому особа проживає, а також заклад .для бездомних осіб, інший надавач соціальних послуг з проживанням, стаціонарна соціально-медична установа та інші заклади соціальної підтримки (догляду), у яких особа отримує соціальні послуги. В той же час, місце перебування це житло або спеціалізована соціальна установа для бездомних осіб, інший надавач соціальних послу із проживанням, у якому особа, яка отримала довідку про звернення за захистом в Україні проживає строком менше шести місяців па рік або отримує соціальні послуги.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає, ОСОБА_2 не є членом сім`ї боржника у розумінні ст. 116 КУзПБ, а тому у боржника не було підстав для відображення даної особи у деклараціях про майновий стан за 2018-2020.

Судова колегія також відзначає, що стверджуючи про те, що усі рішення зборів кредиторів приймались ОСОБА_2 , яка має найбільшу кількість голосів, на користь боржника, АТ Ощадбанк не надано жодних доказів на підтвердження власних тверджень.

Слід також відзначити, що АТ Ощадбанк, як кредитор по справи, також не був позбавлений можливості прийняти участь у засіданні зборів кредиторів та висловити власну позицію щодо рішень, які приймалися ними, однак, як свідчать наявні матеріли справи АТ Ощадбанк не приймало участь у жодних зборах кредиторів боржника.

З приводу тверджень апелянта щодо того, що у декларації про майновий стан боржника за 2018-2020 роки, заявником у відповідних рядках декларацій відмічено "Член сім`ї не надав інформацію". Водночас, до заяви не додано доказів звернення до відповідних офіційних джерел щодо отримання інформації про членів сім`ї, яка необхідна була йому для заповнення розділу II та III декларацій про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до статті 113 КУзПБ провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених книгою четвертою КУзПБ.

Підстави для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника фізичної особи наведені в частині другій статті 115 цього Кодексу, згідно з якою боржник має право звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у разі, якщо розмір прострочених зобов`язань боржника перед кредитором (кредиторами) становить не менше 30 розмірів мінімальної заробітної плати; боржник припинив погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов`язань упродовж двох місяців; ухвалено постанову у виконавчому провадженні про відсутність у фізичної особи майна, на яке може бути звернено стягнення; існують інші обставини, які підтверджують, що найближчим часом боржник не зможе виконати грошові зобов`язання чи здійснювати звичайні поточні платежі (загроза неплатоспроможності).

Отже, про наявність наведених підстав мають свідчити достатні фактичні обставини, які згідно із закріпленими в КУзПБ нормами вказують на неплатоспроможність фізичної особи або загрозу її неплатоспроможності.

Способи та засоби доведення підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність визначені законодавцем шляхом наведення в частині третій статті 116 КУзПБ переліку документів, що мають додаватися до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність та підтверджувати її зміст, зокрема конкретизований список кредиторів і боржників із зазначенням загальної суми грошових вимог кредиторів (боржників), а також щодо кожного кредитора (боржника) - суми грошових вимог (загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов`язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстав виникнення зобов`язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договором (пункт 3); опис майна боржника, що належить йому на праві власності, із зазначенням місцезнаходження або місця зберігання майна та копії документів, що підтверджують право власності боржника на майно (пункти 4, 5); перелік майна, що перебуває у заставі (іпотеці) або є обтяженим в інший спосіб, його місцезнаходження, вартість, а також інформація про кожного кредитора, на користь якого вчинено обтяження майна боржника, сума грошових вимог, підстава виникнення зобов`язань, а також строк їх виконання згідно із законом або договором (пункт 6); копії документів про вчинені боржником (протягом року до дня подання заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність) правочини щодо належного йому нерухомого майна, цінних паперів, часток у статутному капіталі, транспортних засобів та угоди на суму не менше 30 розмірів мінімальної заробітної плати (пункт 7); декларація про майновий стан боржника за формою, затвердженою державним органом з питань банкрутства (пункт 11); інші документи, що підтверджують наявність підстав, визначених статтею 115 цього Кодексу (пункт 14).

Відтак, з урахуванням того, що докази звернення до відповідних офіційних джерел щодо отримання інформації про членів сім`ї, не є документом, що підтверджує наявність підстав, визначених статтею 115 цього Кодексу та виконанням п. 14 ч. З ст. 116 КУзПБ, відсутність даних доказів не спростовують встановлених судами обставин, які в сукупності вказують на існування підстав для відкриття цієї справи згідно зет. 115 КУзПБ.

Отже, зазначення у розділі II та III декларацій про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність «Член сім`ї не надав інформацію» жодним чином не суперечить вимогам законодавства, а наявність чи відсутність доказів звернення до відповідних офіційних джерел для отримання інформації про членів сім`ї жодним чином не впливають на обстави справи.

Судова колегія відзначає, що загалом метою перевірки наданих боржником декларацій є встановлення обставин належності йому майна, за результатами реалізації якого, вподальшому, можливо було б задовольнити заявлені кредиторські вимоги.

Однак, як вже було зазначено вище, за результатами перевірки арбітражним керуючим наданих боржником декларацій, таких активів не виявлено.

Також, згідно з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек. Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо членів родини боржника, за сином ОСОБА_7 з параметрами пошуку за ПІБ та РНОКПП відомостей щодо права власності, інших речових прав, іпотеки, обтяження відсутні, за сином ОСОБА_3 з параметрами пошуку за ПІБ та РНОКПП відомостей щодо права власності, інших речових прав, іпотеки, обтяження - відсутні.

Інших відомостей, які б свідчили про наявність майна у членів родини боржника наявні матеріли справи не містять, а учасниками справи не надано.

Щодо доводів АТ Ощадбанк про відсутність інформації щодо факту декларування майна при перетині кордону членами сім`ї боржника, колегія суддів зазначає таке.

В уточненому звіті про результати перевірки керуючим реструктуризацією декларації боржника, відображена Довідка Держмитслужби № 19-19/19-02-03/8.19/822 від 09.07.2021, відповідно до якої, в базах даних Єдиної інформаційної автоматизованої системи Держмитслужби та Автоматизованої системи митного оформлення «Інспектор» станом на 08.07.2021 року не знайдено інформації щодо фактів декларування при переміщенні через митний кордон України товарів за фізичною особою: ОСОБА_1 .

Також, на виконання ухвали господарського суду про порушення провадження по справі Державна митна служба України надала довідку від 09.07,2021 (т.3, а.с. 77) відповідно до якої не знайдено фактів декларування майна при перетині боржником членами сім`ї боржника.

Наведене спростовує твердження апелянта щодо відсутності інформації щодо факту декларування майна при перетині кордону членами сім`ї боржника.

З приводу доводів апелянта про відсутність у деклараціях та звіті арбітражного керуючого інформації щодо наявності відсутності доходів ПП «Сіті-білдінг» за попередні три роки, колегія суддів зазначає таке.

Дійсно, ОСОБА_1 є засновником ПП «Сіті-білдінг», якому належить 50 % частки статутного капіталу вказаного підприємства, про що було зазначено у деклараціях про майновий стан боржника. Зокрема, в декларації боржником відображено відомості про частку в статутному (установчому) капіталі ПП «СІТІ-БІЛДІНГ», що складає 50%, дані підтверджені отриманим Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №223761638139, номінальна вартість частки становить 500 000,00 грн.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.114 Кодексу з процедур банкрутства України арбітражний керуючий у справі про неплатоспроможність фізичної особи зобов`язаний - організувати виявлення та складання опису майна боржника (проведення інвентаризації), визначити його вартість.

Так, на запит боржнику щодо надання інформації та звітності ПП «СІТІ-БІЛДІНГ» отримано довідку відповідно до якої статутний капітал підприємства сформовано частково ОСОБА_1 на суму 68100 грн., решта статутного капіталу на суму 931,9 тис. грн. не внесена та рахується за даними бухгалтерського обліку підприємства в стр. 1155 «Поточна дебіторська заборгованість», а також отримано декларації з податку на прибуток, відповідно до яких підприємство в 2018-2020 роках прибутку не отримувало та баланс, відповідно до якого основні засоби на підприємстві відсутні.

Дані балансу підприємства та довідка Приватного Підприємства «СІТІ-БІЛДІНГ» №4 від 04.10.2021 року, надані боржником керуючому реструктуризацією на його запит в ході процедури реструктуризації, порушень з питання не відображення у деклараціях чи приховування доходів не встановлено. Враховуючи відсутність доходів від участі боржника у ПП «СІТІ-БІЛДІНГ», останні не знайшли своє відображення в описі активів.

Щодо зареєстрованих за боржником транспортних засобів, які не були відображені в деклараціях про майновий стан за 2018-2020, судова колегія зазначає наступне.

Так, наявними матеріалами справи дійсно підтверджується, що за ОСОБА_1 зареєстровано транспортні засоби:

- DONG FENG - вантажний фургон, 2005 р.в., синього кольору, номер шасі НОМЕР_1 , державні номерні знаки НОМЕР_2 ;

- VOLKSWAGEN TRANSPORTER - легковий пасажирський, 1982 р.в., оранжевого кольору, номер кузова НОМЕР_3 , державні номерні знаки НОМЕР_4 .

За твердженням боржника, ним не зазначалися вказані транспортні засоби в декларації про майновий стан за 2018-2020 p.p., оскільки вони були відчужені ОСОБА_8 задовго до періоду декларування. Боржник не знав, що вони досі зареєстровані за ним. Крім того, у звіті про результати перевірки керуючим реструктуризацією декларації боржника від 08.07.2022р. та уточненому звіті про результати перевірки керуючим реструктуризацією декларації боржника від 19.07.2022 року зазначено, що транспортні засоби, зареєстровані за ОСОБА_1 відсутні.

Боржник пояснив, що автомобіль VOLKSWAGEN TRANSPORTER 1982 р.в., був проданий 26.03.2007 року на підставі договору купівлі-продажу транспортного засобу на запасні частини (розбірку) ОСОБА_9 . Вона на нотаріально посвідченій заяві арбітражному керуючому підтвердила факт купівлі автомобіля та повідомила, що у зв`язку із тим, що автомобіль втратив технічну можливість до експлуатації, його було розібрано та утилізовано, на сьогоднішній день його не існує понад 15 років.

Щодо вантажного фургона DONG FENG 2005 року випуску, то він на підставі договору купівлі-продажу від 27.08.2008 року також був проданий та переданий у власність громадянина ОСОБА_5 . Після того, як боржнику стало відомо, що автомобіль досі зареєстрований за ОСОБА_8 , він розшукав останнього власника автомобіля, від якого стало відомо, що автомобіль було передано на утилізацію, на сьогоднішній день його не існує.

Судова колегія також вважає за необхідне зазначити, що за приписами 116 КУзПБ декларація повинна містити інформацію щодо майна, доходів та витрат боржника і членів його сім`ї, що перевищують 30 розмірів мінімальної заробітної плати.

Згідно з п. 3 примітки до наказу Міністерства юстиції України від 21.08.2019 №2627/5 «Про затвердження форми Декларації про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність» декларація повинна містити інформацію щодо майна, доходів та витрат боржника і членів його сім`ї, що перевищують 30 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня календарного року, за який подається декларація.

У відповідності до ст. 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» установлено у 2018 році мінімальну заробітну плату у місячному розмірі: з 1 січня 3723 грн. Отже, 30 розмірів мінімальної заробітної плати станом на 01.01.2017 становило 111 690 грн.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» установлено у 2019 році мінімальну заробітну плату у місячному розмірі: з 1 січня - 4173 грн. Отже, 30 розмірів мінімальної заробітної плати станом на 01.01.2018 становило 125 190 грн.

Згідно з ст. 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» установлено у 2020 році мінімальну заробітну плату у місячному розмірі: з 1 січня - 4723 грн. Отже, 30 розмірів мінімальної заробітної плати станом на 01.01.2018 становило 141 690 грн.

Однак, наявні матеріали справи не містять, а учасниками справи, зокрема АТ Ощадбанк, не надано доказів на підтвердження того, що вартість належних боржнику транспортного засобу перевищує 30 розмірів мінімальної заробітної плати.

Так, приписи п.7 ст. 123 КУзПБ встановлюють право суду першої інстанції закрити провадження у справі у разі, якщо боржник упродовж семи днів після отримання звіту керуючого реструктуризацією про результати перевірки декларації не надав суду виправлену декларацію про майновий стан.

У наявному у матеріалах справи звіті керуючого реструктуризацією про результати перевірки декларацій про майновий стан боржника не міститься жодних відомостей про зазначення боржником у деклараціях неповної та/або недостовірної інформації про майно, доходи та витрати боржника та членів його сім`ї, а також про необхідність виправлення такої інформації, наданий керуючим реструктуризацією звіт про результати перевірки декларацій про майновий стан боржника не містить.

Слід також відзначити, що 17.01.2022 були проведені збори кредиторів боржника, на яких було прийнято до відома заслуханий звіт про результати перевірки декларації про майновий стан боржника.

Відомостей з приводу зазначення неповних (недостовірних) відомостей у деклараціях, та необхідності їх виправлення боржником, протокол збрів кредиторів не містить.

Враховуючи вищевикладене колегія суддів вважає, що обставини щодо неповноти (недостовірності) відомостей зазначених боржником у деклараціях про майновий стан не знайшли свого підтвердження, що свідчить про необґрунтованість доводів апелянта. Відтак, у суду першої інстанції були відсутні підстави для закриття провадження по справі на підставі п.7 ст. 123 КУзПБ.

Згідно з статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").

Тому інші доводи скаржника, що викладені в апеляційні скарзі, колегія суддів не бере до уваги, оскільки вони висновків суду не спростовують та з урахуванням всіх обставин даної справи, встановлених судом, не впливають на правильність вирішення спору по суті та остаточний висновок.

Статтею 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відтак, колегія суддів вважає, що наведені скаржниками порушення допущені судом першої інстанції не знайшли свого підтвердження, а тому підстави для скасування постанови Господарського суду Одеської області від 27.01.2022 відсутні, що зумовлює залишення апеляційної скарги без задоволення, а оскаржуваної постанови без змін.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за апеляційний перегляд судового рішення покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Постанову Господарського суду Одеської області від 27.01.2022 у справі №916/1482/21 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Постанова, згідно ст. 284 ГПК України, набуває законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного суду у випадках передбачених Господарським процесуальним кодексом України.

Повний текст постанови складено та підписано 06.09.2022.

Головуючий суддя Аленін О.Ю.

Суддя Поліщук Л.В.

Суддя Філінюк І.Г.