Ухвала

від 06.09.2022 по справі 908/1611/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

07.09.2022 Справа № 908/1611/22

м. Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Ярешко О.В., розглянувши заяву вих. № 81/юр від 31.08.2022 Концерну «Міські теплові мережі» (бул. Гвардійський, буд. 137, м. Запоріжжя, Запорізька область, 69091; код ЄДРПОУ 32121458) про видачу судового наказу про стягнення з боржника Приватного підприємства Атланта 2012 (вул. Гоголя, буд. 79, м. Запоріжжя, Запорізька область, 69063; код ЄДРПОУ 37891999) грошової заборгованості

ВСТАНОВИВ:

02.09.2022 до Господарського суду Запорізької області надійшла письмова заява за вих. № 81/юр від 31.08.2022 Концерну «Міські теплові мережі» про видачу судового наказу щодо стягнення з Приватного підприємства Атланта 2012 грошової заборгованості за надану послугу з постачання теплової енергії в розмірі 34362,80 грн.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.09.2022 вказану заяву передано для розгляду судді Ярешко О.В.

Розглянувши подану заяву та додані до неї документи, суд відмовляє у видачі судового наказу з таких підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України, наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.

Згідно з ч. 1 ст. 147 ГПК України, судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу.

Як визначено у ст. 148 ГПК України, судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У поданій заяві заявлені вимоги, розмір яких не перевищує розміру, визначеного ст. 148 ГПК України.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 154 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає заяву про видачу судового наказу протягом п`яти днів з дня її надходження. Розгляд проводиться без судового засідання і повідомлення заявника і боржника. За результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.

Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 150 ГПК України, у заяві повинно бути зазначено вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються.

Відповідно до ч. 3 ст. 150 ГПК України, до заяви про видачу судового наказу додаються: 1) документ, що підтверджує сплату судового збору; 2) документ, що підтверджує повноваження представника, - якщо заява підписана представником заявника; 3) копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред`явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості; 4) інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.

Також, згідно з ч. 2 ст. 150 ГПК України, у заяві повинно бути зазначено перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

Згідно з вимогами п. 4 ч. 2 ст. 150 ГПК України, у заяві повинно бути зазначено вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються.

Таким чином, зважаючи на принципи наказного провадження та встановлений порядок розгляду заяви про видачу судового наказу, наказне провадження у господарському судочинстві забезпечує можливість стягнення грошової заборгованості, наявність та розмір якої підтверджується доданими до заяви документами.

Відповідно до ч.ч. 1-4 ст. 13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

За приписами ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст.ст. 76-78 ГПК України, належними, допустимими та достовірними доказами є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно зі ст. 86 цього Кодексу, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, для задоволення заяви про видачу судового наказу, суд повинен перевірити виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу, на підставі викладених у ній обставин та доданих до заяви доказів. З цією метою, насамперед, необхідно встановити факт настання строку виконання боржником зобов`язання, перевірити його розмір.

У заяві заявник посилається на те, що за адресою: АДРЕСА_1 між Концерном «Міські теплові мережі» та Приватним підприємством Атланта 2012 укладено з 01.11.2021 індивідуальний договір про надання комунальної послуги з постачання теплової енергії № 76201871, що є публічним договором приєднання. Боржник користується нежитловим приміщенням ІІІ першого поверху (літ. А-4) за адресою нерухомого майна: АДРЕСА_2 згідно з договором купівлі-продажу від 03.04.2012. На виконання п. 5 договору заявник надав боржнику послугу з постачання теплової енергії з урахуванням абонентського обслуговування послуги постачання теплової енергії у нежитлове приміщення що за адресою: АДРЕСА_1 за період з листопада 2021 по квітень 2022 на загальну суму 34362,80 грн., що підтверджується розрахунком основного боргу. Заявником були сформовані та надані споживачу рахунки за постачання теплової енергії за договором.

Заявником надано суду копії: типового індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії від 01.11.2021; рахунків за постачання теплової енергії за період з листопада 2021 по квітень 2022 з доказами їх надіслання боржнику; розрахунок суми основного боргу; договору від 03.04.2012 купівлі-продажу ПП «Атланта 2012» нежилого приміщення ІІІ першого поверху, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Відтак, на підтвердження обставин, якими заявник обґрунтовує свої вимоги, та на підтвердження виникнення права грошової вимоги, заявником до даної заяви про видачу судового наказу мають бути додані належні докази на підтвердження користування боржником у спірному періоді нежилим приміщенням по АДРЕСА_1 , в якому надаються послуги з постачання. При цьому, у заяві зазначено про користування боржником нежитловим приміщенням ІІІ першого поверху (літ. А-4) за адресою нерухомого майна: АДРЕСА_2 .

Вказаних вище доказів до заяви не додано та у заяві не зазначено; з поданого договору від 03.04.2012 купівлі-продажу ПП «Атланта 2012» нежилого приміщення ІІІ першого поверху, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , не вбачається користування вказаним приміщенням, та, відповідно, отримання послуги від заявника боржником у спірному періоді. Договору купівлі-продажу від 03.04.2012 на підтвердження обставини щодо користується боржником нежитловим приміщенням ІІІ першого поверху (літ. А-4) за адресою нерухомого майна: вул. Залізнична, буд. 5, до заяви не додано.

Враховуючи наведене, оскільки заявником не подані належні та допустимі докази щодо виникнення заборгованості у заявленому розмірі, суд не вбачає з поданої Концерном «Міські теплові мережі» заяви наявності та безспірності грошової заборгованості боржника.

Таким чином, заява вих. № 81/юр від 31.08.2022 Концерну «Міські теплові мережі» про видачу судового наказу щодо стягнення з Приватного підприємства Атланта 2012 грошової заборгованості за надану послугу з постачання теплової енергії в розмірі 34362,80 грн. подана з порушенням вимог ст. 150 ГПК України, та з поданої заяви не вбачається виникнення та порушення права грошової вимоги заявника.

Згідно з п.п. 1, 8 ч. 1 ст. 152 Господарського процесуального кодексу України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заяву подано з порушеннями вимог статті 150 цього Кодексу; із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.

Про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу (ч. 2 ст. 152 ГПК).

Враховуючи викладене вище, суд відмовляє на підставі п.п. 1, 8 ч. 1 ст. 152 ГПК України Концерну «Міські теплові мережі» у видачі судового наказу про стягнення з Приватного підприємства Атланта 2012 грошової заборгованості за надану послугу з постачання теплової енергії в розмірі 34362,80 грн.

Суд звертає увагу заявника, що відповідно до ст. 153 ГПК України, відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.

Керуючись ст.ст. 12, 147, 148, 150, 152, 154, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд,

УХВАЛИВ:

Відмовити Концерну «Міські теплові мережі» у видачі судового наказу про стягнення з Приватного підприємства Атланта 2012 грошової заборгованості за надану послугу з постачання теплової енергії в розмірі 34362,80 грн.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Ухвала підписана 07.09.2022.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку відповідно до ст.ст. 255, 256 ГПК України.

Копію даної ухвали направити стягувачу та боржнику за заявою.

Отримати інформацію по справі можливо на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: http://court.gov.ua/sud5009/.

Суддя О.В. Ярешко