Рішення

від 05.09.2022 по справі 910/164/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

06.09.2022Справа № 910/164/22

Суддя Господарського суду міста Києва Босий В.П., розглянувши в письмовому провадженні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АЕС-Групп»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПВКП Скіф»

про стягнення 50 000,00 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «АЕС-Групп» (надалі ТОВ «АЕС-Групп») звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПВКП Скіф» (надалі ТОВ «ПВКП Скіф») про стягнення 50 000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що підстава на якій позивачем перераховано відповідачу грошові кошти у розмірі 50 000,00 грн. відпала, у зв`язку з чим позивач просить повернути на його користь безпідставно отримані кошти.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.01.2022 відкрито провадження у справі та ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, відповідачу визначено строк для подання відзиву на позов протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали для подання заперечень на відповідь на відзив (якщо така буде подана) протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив, позивачу визначено строк для подання відповіді на відзив протягом 5 днів з дня його отримання.

Зазначена ухвала направлена на адресу місцезнаходження ТОВ «ПВКП Скіф» поштовим відправлення за №0105491903569, проте відправлення повернулось до суду із зазначенням причини повернення «адресат відсутній за вказаною адресою».

Вказаний лист було направлено за офіційною адресою місцезнаходження відповідача, яка міститься у ЄДР, та надавалась у ЄДР самим відповідачем, а відтак, неотримання відповідачем поштового відправлення за вказаною ним самим адресою є свідомим діянням (бездіяльністю) самого відповідача, тому всі несприятливі наслідки такого неотримання покладаються на нього самого.

В силу положення пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою відповідача, вважається днем вручення йому відповідної ухвали суду.

У даному випаду судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України «Про доступ до судових рішень» для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України «Про доступ до судових рішень»).

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалою суду від 11.01.2022 у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Натомість, відзив на позовну заяву відповідачем не подано.

Будь-яких інших заяв, клопотань або заперечень від сторін не надходило.

Положеннями ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

За таких обставин, з огляду на приписи ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України справа підлягає вирішенню за наявними матеріалами справи.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва встановив наступне.

14.09.2020 між ТОВ «ПВКП Скіф» (субпідрядник) та ТОВ «АЕС-Групп» (підрядник) було укладено договір субпідряду №1409-1 (надалі «Договір»), відповідно до п. 1.1 якого в порядку та на умовах, що визначені цим договором, субпідрядник зобов`язується на свій ризик, відповідно до проектно-кошторисної документації виконати та здати у відповідний темін наступні роботи: монтаж решіток для встановлення кондиціонерів житлових будинків, а підрядник зобов`язується надати субпідряднику фронт робіт (будівельний майданчик), передати субпідряднику проектно-кошторисну документацію та прийняти завершені роботи та оплатити їх.

Згідно з п. 2.1 Договору субпідрядник зобов`язується виконати роботи в термін до 31 грудня 2020 року.

Пунктом 3.1 Договору передбачено, що договірна ціна робіт за цим договором, визначається на основі кошторису, що є невід`ємною частиною договору та визначається в договірній ціні (додаток №1) і складає 253 340,42 грн., в тому числі ПДВ 42 223,40 грн. Авансовий платіж за даним договором становить: 150 000,00 грн. з урахуванням ПДВ, що становить: 25 000,00 грн.

Згідно з п. 12.1 Договору здача-прийняття завершених робіт здійснюється протягом 5 (п`яти) робочих днів з дня завершення виконання робіт, про що субпідрядник письмово повідомляє підрядника.

Пунктом 12.2 Договору передбачено, що здача-прийняття завершених робіт оформлюється актом, підписання якого визначає момент передачі робіт у власність підрядника і те, що підрядник по відношенню до субпідрядника немає ніяких претензій та зауважень.

Відповідно до акту прийому-передачі будівельного майданчика (фронту робіт) від 14.09.2020 ТОВ «АЕС-Групп» передало, а ТОВ «ПВКП Скіф» прийняло будівельний майданчик (фронт робіт) для монтажу решіток для встановлення кондиціонерів житлових будинків №1, 2, 3, 4, 5, 6, 7 за адресою: Київська область, м. Ірпінь, вул. Ломоносова.

На виконання умов Договору позивачем перераховано відповідачу авансовий платіж на підставі Договору у загальному розмірі 50 000,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №5883 від 13.10.2020 та №5893 від 15.10.2020.

23.02.2021 ТОВ «АЕС-Групп» звернулося до ТОВ «ПВКП Скіф» з претензією №481 від 23.02.2021, в якій повідомило про розірвання Договору та просило повернути сплачений авансовий платіж у розмірі 50 000,00 грн.

Спір у справі виник у зв`язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем зобов`язання з виконання робіт за Договором, у зв`язку з чим позивач просить повернути суму передоплати у розмірі 50 000,00 грн.

Договір є договором підряду, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 61 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань згідно ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно із ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

За змістом ч. 1 ст. 854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Згідно з ч. 2 ст. 854 Цивільного кодексу України підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.

Матеріалами справи (платіжні доручення №5883 від 13.10.2020 та №5893 від 15.10.2020) підтверджується перерахування позивачем на рахунок відповідача авансовий платіж на підставі Договору у розмірі 50 000,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 839 Цивільного кодексу України підрядник зобов`язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором. У договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення, строки виконання роботи або її окремих етапів (ст. 843, 846 Цивільного кодексу України).

Згідно з частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, з урахуванням положень ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України та п. 2.1 Договору відповідач зобов`язаний був виконати роботи не пізніше 31.12.2020, проте в матеріалах справи не міститься доказів як початку робіт, так і їх закінчення.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Матеріали справи не містять, а відповідачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження факту виконання будь-яких робіт на підставі Договору, а станом на момент подання даного позову до суду строк їх виконання сплив.

23.02.2021 ТОВ «АЕС-Групп» звернулося до ТОВ «ПВКП Скіф» з претензією №481 від 23.02.2021, в якій повідомило про розірвання Договору та просило повернути сплачений авансовий платіж у розмірі 50 000,00 грн.

Згідно із ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 2 статті 849 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

Пунктом 16.2.1 Договору передбачено, що розірвання договору відбувається за ініціативою підрядника в односторонньому порядку у випадку якщо субпідрядник призупинив ведення робіт більш, ніж на 10 (десять) робочих днів, порушив строк виконання робіт більше, ніж на 20 (двадцять) робочих днів, порушує будівельні норми і правила в процесі виконання робіт, без узгодження із підрядником допустить відступ від проектної документації, то підрядник має право розірвати договір (або призупинити виконання робіт субпідрядником по об`єкта) в односторонньому порядку. При цьому, сторони погодились, що цей договір буде вважатись розірваним (або в частині) після закінчення 10 (десяти) послідовних робочих днів з моменту отримання субпідрядником вищевказаного повідомлення та виконання останнім своїх зобов`язань за цим договором щодо проведення всіх розрахунків із підрядником включаючи сплату підряднику збитків та неустойки та повернення грошових коштів.

Отже, позивач правомірно скористався своїм правом та звернувся до відповідача із повідомленням про розірвання Договору в односторонньому порядку, оскільки роботи не виконані, а ТОВ «АЕС-Групп», в такому випадку, понесені збитки у вигляді сплати авансу.

Таким чином, станом на момент подання даного позову до суду роботи не виконані, а Договір припинив свою дію.

За приписами частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Отже, оскільки Договір розірвано, то відповідно підстава на якій позивачем було сплачено відповідачу 50 000,00 грн. відпала, а з урахуванням того, що судом встановлений факт не виконання відповідачем своїх зобов`язань з виконання робіт за Договором, суд приходить до висновку про те, що ТОВ «ПВКП Скіф» зобов`язане повернути ТОВ «АЕС-Групп» отриманий від нього авансовий платіж у розмірі 50 000,00 грн.

За таких обставин, позовні вимоги ТОВ «АЕС-Групп» про стягнення з ТОВ «ПВКП Скіф» заборгованості у розмірі 50 000,00 грн. є правомірними та обґрунтованими, а тому задовольняються судом у повному обсязі.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 129, 232, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «АЕС-Групп» задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ПВКП Скіф» (04108, м. Київ, пр. Правди, будинок 64-Б, квартира (офіс) 218; ідентифікаційний код 42146285) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АЕС-Групп» (01054, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, будинок 36; ідентифікаційний код 38202783) заборгованість у розмірі 50 000 (п`ятдесят тисяч) грн. 00 коп. та судовий збір у розмірі 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн. 00 коп. Видати наказ.

3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

4. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.П. Босий