Рішення

від 28.08.2022 по справі 916/1277/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"29" серпня 2022 р.м. Одеса Справа № 916/1277/22

Господарський суд Одеської області у складі судді Невінгловської Ю.М.

при секретарі судового засідання Лінник І.А.

за участю представників сторін:

від позивача: Танасійчук Г.М.;

від відповідача: не з`явився;

від третьої особи: Карапиш К.В.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Одеської міської ради (65026, м. Одеса, пл. Думська, 1, код ЄДРПОУ 26597691);

до відповідача: Приватного підприємства «ТЕХНОКОМ» (65045, м. Одеса, вул. Буніна, 30, код ЄДРПОУ 23218517);

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Департаменту земельних ресурсів Одеської міської ради (65011, м. Одеса, вул. Успенська, 83/85, код ЄДРПОУ 44162529).

про стягнення 214287,75 грн.

1. Суть спору.

Позивач Одеська міська рада звернулась до Господарського суду Одеської області з позовною заявою (вх. ГСОО №1324/22 від 22.06.2022) до відповідача ПП «ТЕХНОКОМ», в якій просить суд стягнути з останнього заборгованість у розмірі 214287,75 грн., а також судовий збір.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач в період з 18.10.2019 по 21.10.2020, тобто до укладення договору оренди земельної ділянки 5110137600:50:005:0106, безоплатно користувався вказаною земельною ділянкою за відсутності правової підстави.

2. Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 27.06.2022 було відкрито провадження у справі №916/1277/22 за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з викликом сторін, судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 20.07.2022. А також залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог Департамент земельних ресурсів Одеської міської ради.

07.07.2022 до суду від Одеської міської ради клопотання (вх.№12530/22) про долучення до матеріалів справи копії листа Департаменту земельних ресурсів Одеської міської ради із копією договору оренди №208 від 22.10.2020.

18.07.2022 судом отримано від Департаменту земельних ресурсів Одеської міської ради пояснення (вх.№13327/22).

У судовому засіданні 20.07.2022 суд ухвалою у протокольній формі відклав розгляд справи на 19.08.2022.

У судовому засіданні суд оголосив протокольну ухвалу про перерву для розгляду справи по суті до 29.08.2022.

В судове засідання, призначене судом на 29.08.2022, з`явилися представники позивача та третьої особи, які підтримали позовні вимоги в повному обсязі та просили суд їх задвольнити.

Відповідач у судове засідання не з`явився, явку уповноважено представника не забезпечив, про причини відсутності суд не повідомив, однак були належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, шляхом надіслання ухвал суду на адресу місцезнаходження ПП «ТЕХНОКОМ», які повернулись до суду із відміткою поштової установи про невручення у зв`язку із відсутністю адресата за вказаною адресою.

Згідно ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є, зокрема, день вручення судового рішення під розписку або день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Водночас, суд зазначає, що відповідачем не було висловлено свою позицію щодо суті справи, однак враховуючи, що відповідач був обізнаний про розгляд справи в розумінні процесуального закону, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами відповідно до п. 9 ст. 165 ГПК України.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи, зокрема, у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

У судовому засіданні 29.08.2022 судом було оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду та повідомлено, що повний текст рішення буде складено 05.09.2022.

3. Аргументи учасників справи.

3.1. Доводи Одеської міської ради.

Позивач зазначає, що ПП «Техноком» з 13.05.2008 є власником нежилих будівель загальною площею 1633,2 кв.м. за адресою: м. Одеса, вул. Отамана Головатого, буд. 111. Вказаний об`єкт нерухомого майна розташований на земельній ділянці площею 0,6022 га за адресою: м. Одеса, вул. Отамана Головатого, 111, кадастровий номер 5110137600:50:005:0106, яка належить на праві комунальної власності територіальній громаді м. Одеси в особі Одеської міської ради.

Як вказує позивач, державну реєстрацію вказаної земельної ділянки проведено 18.10.2019.

Позивач повідомив, що 22.10.2020 між Одеською міською радою та ПП «Техноком» укладено договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 5110137600:50:005:0106 строком на 15 років., відповідно до умов якого вказана земельна ділянка передана в строкове платне володіння, користування ПП «Техноком» для експлуатації та обслуговування адміністративно- складських будівель.

Як вказує позивач, ПП «Техноком», будучи власником об`єкта нерухомого майна, розташованого на земельній ділянці площею 0,6022 га за адресою: м. Одеса, вул. Отамана Головатого, 111, кадастровий номер 5110137600:50:005:0106, у період з 18.10.2019 по 21.10.2020 використовувало відповідну земельну ділянку без укладеного договору оренди, що має наслідком неотримання її власником доходів у вигляді орендної плати, чим порушено право територіальної громади міста Одеси в особі Одеської міської ради як власника такої земельної ділянки.

Позивач зазначає, що Одеська міська рада змушена звернутись до Господарського суду Одеської області з вимогою про стягнення з власника об`єкта нерухомого майна (ПП «Техноком») безпідставно збережених коштів орендної плати за фактичне користування без належних на те правових підстав земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розміщено.

Також позивач зазначив, що Департаментом земельних ресурсів Одеської міської ради направлялась до ПП «Техноком» вимога від 06.10.2021 № 01-13/947 щодо необхідності сплати безпідставно збережених коштів територіальної громади м. Одеси за користування відповідною земельною ділянкою. Втім, станом на теперішній час зазначені кошти не перераховано до місцевого бюджету.

Таким чином, на думку позивача, ПП «Техноком» у період 18.10.2019 по 21.10.2020 було фактичним користувачем земельної ділянки за адресою: м. Одеса, вул. Отамана Головатого, 111, кадастровий номер 5110137600:50:005:0106, який без достатньої правової підстави, за рахунок власника вказаної ділянки - Одеської міської ради, зберіг у себе кошти, які мав сплатити за користування нею, та які зобов`язаний повернути власнику земельної ділянки, на підставі ст. 1212 Цивільного кодексу України.

В обґрунтування розміру безпідставно збережених коштів, позивач зазначив, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 6022 кв.м. за адресою: м. Одеса, вул. Отамана Головатого, 111, кадастровий номер 5110137600:50:005:0106, складає 6 398 448,98 грн. Водночас ставка орендної плати за земельні ділянки, які використовуються під складські бази, становить 5 % від нормативної грошової оцінки цієї земельної ділянки.

Отже, позивач вважає, що розмір безпідставно збережених ПП «Техноком» коштів за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 5110137600:50:005:0106 у період з 18.10.2019 по 21.10.2020 складає 214287,75 грн.

3.2. Доводи Департаменту земельних ресурсів Одеської міської ради.

Третьою особою в письмових поясненнях було викладено аналогічні доводи як і позивач, а також доповнено, що ПП «Техноком» сплатило земельний податок за використання земельних ділянок за 2019 рік 24 028,07 грн, за 2020 рік - 85 046,61 грн, що було враховано під час розрахунку заборгованості відповідача.

4. Обставини справи, встановлені судом.

Відповідно до наявної у матеріалах справи інформаційної довідки №302041126 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна ПП «ТЕХНОКОМ» з 13.05.2008 р. є власником нежилих будівель загальною площею 1633,2 кв.м. за адресою: м. Одеса, вул. Отамана Головатого, буд. 111.

Із витягу №НВ-5112094442019 з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, вбачається, що за адресою: м. Одеса, вул. Отамана Головатого, буд. 111 розташована земельна ділянка, кадастровий номер 5110137600:50:005:0106, державна реєстрація якої проведена 18.10.2019.

Згідно із інформаційної довідки 302043047 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, наданої позивачем, право комунальної власності Одеської міської ради на земельну ділянку 5110137600:50:005:0106 зареєстроване 22.10.2020.

А також із зазначеної довідки вбачається, що 22.10.2020 також було проведено державну реєстрацію права користування ПП «ТЕХНОКОМ» вказаною земельною ділянкою на підставі договору оренди №208 від 22.10.2020.

Судом встановлено, що 22.10.2020 між Одеською міською радою (Орендодавець) та ПП «ТЕХНОКОМ» (Орендар) укладено договір оренди землі, який посвідчено приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Калгановою М.В. та зареєстровано за номером 208.

За умовами вказаного договору, Орендодавець на підставі Закону України "Про оренду землі" та рішення Одеської міської ради №5555-VII від 11.12.2019 передає, а Орендар приймає у строкове, платне володіння, користування земельну ділянку площею 0,6022 га, місце розташування: Одеська область, місто Одеса, вулиця Отамана Головатого, 111 (сто одинадцять).

Відповідно до п. 1.2 Договору, зазначена земельна ділянка сформована із земель комунальної власності Територіальної громади міста Одеси. Орган, який зареєстрував земельну ділянку - Відділ у м.Одесі Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, дата державної реєстрації земельної ділянки - 18.10.2019, кадастровий номер 5110137600:50:005:0106.

Згідно п.2.2 Договору, на земельній ділянці розташовано об`єкт нерухомого майна, що належить Орендарю, право власності на який зареєстровано 22.05.2008 Комунальним підприємством "Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об`єктів нерухомості", номер запису: 1506 в книзі: 77неж-28, реєстраційний номер: 23225664, на підставі Рішення Господарського суду Одеської області від 05.02.2008 року, справа №22/387-07- 9055, Ухвали Господарського суду Одеської області від 25.02.2008 року, справа №22/387-07-9055.

Пунктом 3.1 Договору встановлено, що договір укладено на 15 (п`ятнадцять) років, до реалізації планувальних рішень території, для експлуатації та обслуговування адміністративно-складських будівель.

За таких обставин вбачається, що з моменту державної реєстрації 18.10.2019 земельної ділянки за кадастровим номером 5110137600:50:005:0106 ПП «ТЕХНОКОМ», будучи власником нежилих будівель, розташованих на вказаній земельній ділянці за адресою: м. Одеса, вул. Отамана Головатого, буд. 111., до укладення договору оренди вказаної земельної ділянки від 22.10.2020 та державної реєстрації права користування цієї земельної ділянки, використовував останню без достатньої правової підстави.

При цьому, як вбачається із листа ГУ ДПС в Одеській області №29234/5/15-32-0403-11 від 26.11.2021, ПП «ТЕХНОКОМ» за користування спірної земельної ділянки було сплачено земельний податок за 2019 рік 24 028,07 грн. та за 2020 рік - 85 046,61 грн.

Згідно з витягом з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки м. Одеси, виданим Головним управлінням Держгеокадастру в Одеській області від 23.10.2019 р. № 2297, нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 6022 кв.м. за адресою: м. Одеса, вул. Отамана Головатого, 111, кадастровий номер 5110137600:50:005:0106,

складає 6 398 448,98 грн.

Відповідно до рішення Одеської міської ради від 20.09.2011 №1267-VI «Про затвердження фіксованих відсотків при визначенні ставок орендної плати за земельні ділянки в м. Одесі» з урахуванням змін, внесених рішеннями від 27.08.2014 № 5275-V1 та від 08.02.2017 № 1742-VII, ставка орендної плати за земельні ділянки, які використовуються під складські бази, становить 5 % від нормативної грошової оцінки цієї земельної ділянки.

Також із матеріалів справи вбачається, що Департаментом земельних ресурсів Одеської міської ради надсилалась до ПП «ТЕХНОКОМ» вимога від 06.10.2021 № 01-13/947 щодо необхідності сплати безпідставно збережених коштів територіальної громади м. Одеси за користування відповідною земельною ділянкою. Однак, за твердженням позивача, вказана вимога не була виконана відповідачем.

За твердженням позивача відсутність договірних відносин щодо сплати за користування спірною земельною ділянкою та відсутність здійснення з боку відповідача відповідної оплати за користування такою ділянкою в період з 18.10.2019 по 22.10.2020 стало підставою для звернення Одеської міської ради до ПП «ТЕХНОКОМ» з позовними вимогами про стягнення безпідставно отриманого доходу за користування земельною ділянкою у розмірі 214287,75 грн.

5. Позиція суду.

Статтею 143 Конституції України визначено, що територіальні громади села, та безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоуправління управляють майном, що є в комунальній власності.

Частиною 1 статті 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» встановлено, що територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності, зокрема, на землю.

В той же час, частиною 5 статті 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об`єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, укладати договори в рамках державно-приватного партнерства, у тому числі концесійні договори, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об`єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.

Статтею 83 Земельного кодексу України закріплено право власності на землю територіальних громад. Частиною 1 даної статті визначено, що землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. Відповідно до п. а ч.2 ст. 83 Земельного кодексу України у комунальній перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності.

Відповідно до частини 2 статті 116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Згідно положень ст. 124 Земельного кодексу України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу.

Як було встановлено судом, ПП «ТЕХНОКОМ» набуло право користування спірною земельною ділянку на підставі договору оренди №208 від 22.10.2019, однак будучи власником нежилих будівель, розташованих на даній земельній ділянці до моменту укладення договору оренди, використовував її у своїй господарській діяльності без правової на те підстави, тобто без встановленого відповідно до чинного законодавства права користування такою земельною ділянкою за відповідачем.

Відповідно до частин першої та другої статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин виключає можливість застосування до них судом положень глави 83 Цивільного кодексу України.

За змістом приписів глав 82 і 83 Цивільного кодексу України для деліктних зобов`язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних - приріст майна у набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювача шкоди є обов`язковим елементом настання відповідальності у деліктних зобов`язаннях. Натомість, для кондикційних зобов`язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.

Обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.

Отже, до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без оформленого права на цю ділянку (без укладеного договору оренди тощо) та недоотримання її власником доходів є за своїм змістом кондикційними.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що ПП «ТЕХНОКОМ», як фактичний користувач земельної ділянки без достатньої правової підстави, за рахунок власника цієї ділянки зберегло у себе кошти, які мало заплатити за користування нею, а відтак зобов`язано повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2018 року у справі № 922/3412/17, постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 04 серпня 2021 року у справі № 922/3507/20.

Відповідно до ст. 206 Земельного кодексу, використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Згідно пп. 14.1.147., 14.1.136., 14.1.72. п. 14.1. статті 14 Податкового кодексу України, плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності. Орендна плата - обов`язковий платіж за користування земельною ділянкою державної або комунальної власності на умовах оренди. Земельний податок - обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів.

Платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі. Об`єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, а також земельні частки (паї), які перебувають у власності. Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру. Платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи. Власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році (пп.16.1.4. п.16.1. ст.16. ч.1 ст.269, ст.270. п.286.1. ст.286, п.287.1 ст.287 Податкового кодексу України).

Згідно пункту 288.5. статті 288 Податкового кодексу України, розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу: не може бути меншою за розмір земельного податку (для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено. - у розмірі не більше 3 відсотків їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки; для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено, - у розмірі не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області, для сільськогосподарських угідь - не менше 0.3 відсотка та не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області): не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки; може перевищувати граничний розмір орендної плати, встановлений у підпункті 288.5.2. у разі визначення орендаря на конкурентних засадах; для пасовищ у населених пунктах, яким надано статус гірських, не може перевищувати розміру земельного податку; для баз олімпійської, паралімпійської та дефлімпійської підготовки, перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України, не може перевищувати 0,1 відсотка нормативної грошової оцінки.

Отже, основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності є нормативна грошова оцінка земель, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати, який в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлено положеннями п. 288.5.1 ст. 288 ПК України (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 10.09.2018 по справі № 920/739/17).

Відповідно до ч. 2 ст. 20 та ч. 3 ст. 23 Закону України «Про оцінку земель», дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Так, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 23.05.2018 у справі №629/4628/16-ц дійшла висновку, що обов`язковими для визначення орендної плати є відомості у витягах з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок, про що також наголошено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 у справі № 320/5877/17 (пункт 71).

Як було встановлено судом, згідно з витягом з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки м. Одеси, виданим Головним управлінням Держгеокадастру в Одеській області від 23.10.2019 №2297, нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 6022 кв.м. за адресою: м. Одеса, вул. Отамана Головатого, 111, кадастровий номер 5110137600:50:005:0106 становить 6398448,98 грн.

Відповідно до пункту 289.1 статті 289 Податкового кодексу України, для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства.

Пунктом 289.3. статті 289 Податкового кодексу України встановлено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин. Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні. Київська та Севастопольська міські державні адміністрації не пізніше 15 січня поточного року забезпечують інформування центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, і власників землі та землекористувачів про щорічну індексацію нормативної грошової оцінки земель.

Разом з тим, оскільки з 2019 року по 2020 року включно коефіціент індексації нормативно грошової оцінки земельних ділянок не змінювався та становив 1,0, судом встановлено, що нормативно грошова оцінка земельної ділянки під кадастровим номером 5110137600:50:005:0106 за період з 18.10.2019 по 22.10.2020 не змінювалась та складає 6398448,98 грн.

Водночас, суд зазначає, що цільове призначення земельної ділянки за кадастровим номером 5110137600:50:005:0106 згідно із витягу з Державного земельно кадастру про земельну ділянку визначено за кодом 03.10 (Для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури (адміністративних будинків, офісних приміщень та інших будівель громадської забудови, які використовуються для підприємницької та іншої діяльності, пов`язаною з отриманням прибутку), отже являється доведеним факт застосування Одеською міською радою орендною ставкою у розмірі 5% від нормативно грошової оцінки землі в спірний період, що підтверджується наявними у матеріалах справи копії рішення Одеської міської ради від 20.09.2011 №1267-VI «Про затвердження фіксованих відсотків при визначенні ставок орендної плати за земельні ділянки в м. Одесі» з урахуванням змін, внесених рішеннями від 27.08.2014 № 5275-V1 та від 08.02.2017 № 1742-VII, згідно якого ставка орендної плати за земельні ділянки, які використовуються в підприємстві торгівлі під складські бази, становить 5 % від нормативної грошової оцінки цієї земельної ділянки.

Також судом враховується факт оплати ПП «ТЕХНОКОМ» у 2019 та 2020 році земельний податок за користування спірної земельною ділянкою у загальному розмірі 109074,68 грн.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок заборгованості, у вигляді безпідставно збережених грошових коштів, за період з 18.010.2018 по 21.10.2020, що становить 214287,75 грн., суд дійшов висновку, що такий розрахунок є арифметично правильним та обґрунтованим.

У відповідності до ч.1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ст.76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість та правомірність заявлених позивачем вимог про стягнення з ПП «ТЕХНОКОМ» безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою у розмірі 214287,75 грн., які підлягають задоволенню в повному обсязі.

Приймаючи до уваги задоволення позовних вимог в повному обсязі, витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 129, 232, 233, 236-238, 240-241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного підприємства «ТЕХНОКОМ» (65045, м. Одеса, вул. Буніна, 30, код ЄДРПОУ 23218517) на користь Одеської міської ради (65026, м. Одеса, пл. Думська, 1, код ЄДРПОУ 26597691) безпідставно збережені кошти у розмірі 214287/двісті чотирнадцять тисяч двісті вісімдесят сім/грн. 75 коп. та 3214/три тисячі двісті чотирнадцять/грн. 32 коп. витрат по сплаті судового збору.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та підлягає оскарженню до Південно-західного апеляційного господарського суду в порядку ст.256 ГПК України.

Повний текст рішення складено 05 вересня 2022 р.

Суддя Ю.М. Невінгловська