Ухвала

від 06.09.2022 по справі 916/2204/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

"07" вересня 2022 р.м. Одеса № 916/2204/22Суддя Господарського суду Одеської області Цісельський О.В.,

дослідивши матеріали позовної заяви (вх.№2289/22 від 06.09.2022)

за позовом: Департаменту міського господарства Одеської міської ради (вул. Косовська, № 2-Д, м. Одеса, 65022, ЄДРПОУ 34674154)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Реммсервіс» (провул. 3-й Чорноморський, № 17, м. Одеса, 65042, код ЄДРПОУ 33865567)

про стягнення 125 873,51 грн.,

ВСТАНОВИВ:

06.09.2022 за вх.№2289/22 до Господарського суду Одеської області надійшла позовна заява Департаменту міського господарства Одеської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «Реммсервіс», в якій позивач просить суд стягнути з відповідача 125873,51 грн. збитків, завданих місцевому бюджету.

При дослідженні матеріалів позовної заяви судом встановлено, що позовна заява підлягає залишенню без руху, з наступних підстав.

Вимоги до позовної заяви, викладені у статті 162 та статті 164 Господарського процесуального кодексу України.

Пунктом 1 частиною 1 ст.164 ГПК України визначено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і додатних до неї документів.

Відповідно до ст.172 ГПК України позивач, особа, яка звертається з позовом до подання позовної заяви зобов`язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення.

З зазначених вимог випливає обов`язок позивача надіслати відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів незалежно від того, чи є у наявності у відповідача дані документи.

Статтею 13 Закону України «Про поштовий зв`язок» передбачено порядок надання поштового зв`язку, зокрема, у абзаці 3 вказано, що у договорі про надання послуг поштового зв`язку, якщо він укладається у письмовій формі, та у квитанції, касовому чеку тощо, якщо договір укладається в усній формі, обов`язково зазначаються найменування оператора та об`єкта поштового зв`язку, які надають послуги, дата та вид послуги, її вартість. У договорі, стороною якого є національний оператор зв`язку, укладеному у будь-якій формі, має міститися попередження про недопущення пересилання письмової кореспонденції, виконаної і розтиражованої друкарським способом, без вихідних даних (тираж, назва друкарні, номер замовлення та інше). За недотримання цієї вимоги несе відповідальність оператор поштового зв`язку.

Відповідно до п.п. 59, 61 Постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270 "Про затвердження Правил надання послуг поштового зв`язку" належним доказом надіслання відповідачеві позовної заяви та доданих до неї документів є опис вкладення в поштовий конверт та документ, що підтверджує надання поштових послуг (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), надані в оригіналі.

Пунктом 61 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270 встановлено, що у разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв`язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля.

Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв`язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися.

Наказом Українського державного підприємства поштового зв`язку "Укрпошта" від 12 травня 2006 № 211 затверджено Порядок пересилання поштових відправлень, в п. 3.2.1 якого наведено зразок оформлення опису вкладення за формою 107.

Так, за формою 107 відправник складає опис вкладення поштового відправлення у двох примірниках із зазначенням у ньому найменування одержувача та його адреси, поіменного переліку предметів, загальної вартості вкладення і підписує його.

Таким чином, належним доказом направлення сторонам копії заяви та доданих до неї документів є оригінал опису вкладення, з зазначенням адреси і найменуванням адресанта, заповнений відповідно до переліку додатків, долучених до позовної заяви.

Крім того, надані в якості доказів направлення відповідачу та третій особі позовної заяви та доданих до неї документів, описи вкладення від 05.09.2022 не містять номеру поштового відправлення, що унеможливлює ідентифікацію наданої послуги з відправлення позову з доданим документами з описом вкладення учасникам справи.

Відтак, згідно із долучених до позову описів вкладення в цінний лист відповідачу та третій особі не зазначено поіменного переліку додатків до позовної заяви, лише вказано «Позовна заява з додатками», що не відповідає вимогам чинного законодавства та унеможливлює ідентифікацію наданої послуги з відправлення позову з доданим документами з описом вкладення відповідачу.

Зазначені описи вкладення у цінний лист не відповідають вимогам пункту 61 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 № 270, а тому не можуть бути взяті до уваги як належні та допустимі докази направлення відповідачу та третій особі копії позовної заяви та доданих до неї документів.

Аналогічні висновки викладені в постановах Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 13.01.2020р. по справі №910/28408/15, від 26.03.2020 по справі №910/9962/16.

Окрім того, позивачем не подано суду належних доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі, що суперечить вимогам п. 2 ч. 1 ст. 164 ГПК України.

Так, статтею 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до пп. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» установлено прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб з 1 січня 2022 року - 2481 грн.

Позовна заява містить майнову вимогу про стягнення збитків, завданих місцевому бюджету, в сумі 125873,51 грн., тому на підставі п.п. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» підлягає оплаті судовий збір у мінімальному розмірі в сумі 2481,00 грн.

Однак, до позовної заяви не додано доказів на підтвердження сплати судового збору, про що уповноваженими особами Господарського суду Одеської області складено Акт 01-11/564/2022 від 06.09.2022.

Крім того, згідно з ч.2 ст. 164 ГПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Згідно з ч. 8 ст. 42 Господарського процесуального кодексу України якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним цифровим підписом учасника справи (його представника), якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника).

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 91 ГПК України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Частинами 4 та 5 статті 91 ГПК України передбачено, що копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

З 1 вересня 2021 року застосовуються нові вимоги до оформлення документів - набрав чинності ДСТУ 4163:2020 «Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів» (далі ДСТУ 4163, Стандарт). Починаючи з 1 вересня 2021 року усі державні органи, органи місцевого самоврядування, установи, підприємства, організації та інші юридичні особи повинні застосовувати ДСТУ 4163.

При цьому, відповідно до пункту 5.26 Національного стандарту України "Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів ДСТУ 4163-2020", затвердженого наказом Державного підприємства "Український науково-дослідний і навчальний цент проблем стандартизації, сертифікації та якості" від 01.07.2020 №144, відмітку про засвідчення копії документа складають із слів "Згідно з оригіналом" (без лапок), найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії.

Дослідивши матеріали позовної заяви судом встановлено, що долучені позивачем до позову копії документів не містять дати засвідчення копії, відсутня назва посади особи, яка засвідчує копію та її власного імені та прізвища. Отже, в порушення вказаних вимог, позивачем не засвідчено належним чином копії документів долучених до позовної заяви.

При цьому, у відповідності до п.8 ч.3 ст.162 ГПК України позовна заява повинна містити відомості про наявність у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Однак, позивачем не зазначено в позовній заяві відомості про наявність у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до позову.

Додатково суд зазначає, що у вступній частині позовної заяви вказано третю особу: Південний офіс Держаудитслужби.

У справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи (ч. 1 ст. 41 ГПК України).

Господарський процесуальний кодекс України поділяє третіх осіб на: третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору (ст. 49 ГПК України) та третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору (ст. 50 ГПК України).

Варто зазначити, що саме лише зазначення в позовній заяві певної особи, установи чи організації як третьої особи без обґрунтування необхідності її залучення участі у справі, без вирішення судом питання щодо її допущення або залучення до участі у справі не надає їй відповідного процесуального статусу.

Відповідно до ст.50 ГПК України треті особи, які не заявляють самостійні вимоги це такі особи, які вступають або залучаються в процес на стороні позивача або відповідача у разі, коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обв`язки щодо однієї з сторін. Їх залучення у процес може здійснюватися за заявою учасника справи.

Крім того, відповідно до вимог ч.3 ст. 50 ГПК України у заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.

Як вбачається з поданої заяви, позивачем не зазначено як рішення суду може вплинути на права та обов`язки зазначеної третьої особи щодо однієї із сторін та на яких підставах вказану особу належить залучити до участі у справі.

Враховуючи вимоги ст. 50 ГПК України, суд звертає увагу позивача на обов`язок обґрунтування підстав залучення третьої особи, на стороні позивача чи відповідача має бути залучена вказана особа та як рішення у справі може вплинути на її права та обов`язки.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Таким чином, у суду наявні підстави для залишення позовної заяви Департаменту міського господарства Одеської міської ради (вх. № 2289/22 від 06.09.2022) без руху.

Керуючись ст.ст. 162, 164, 174, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовну заяву Департаменту міського господарства Одеської міської ради (вх. № 2289/22 від 06.09.2022) залишити без руху.

2. Встановити Департаменту міського господарства Одеської міської ради строк для усунення недоліків позовної заяви протягом семи днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

3. Зобов`язати Департамент міського господарства Одеської міської ради, у разі подання заяви про усунення недоліків позову, надати суду докази надсилання відповідачу заяви про усунення недоліків позовної заяви від 06.09.2022 за вх.№2289/22.

4. Роз`яснити Департаменту міського господарства Одеської міської ради, що за змістом ч.4 ст.174 ГПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Ухвала набрала законної сили 07.09.2022 та оскарженню не підлягає.

Суддя О.В. Цісельський