Рішення

від 01.09.2022 по справі 916/1603/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"02" вересня 2022 р.м. Одеса Справа № 916/1603/22

Господарський суд Одеської області у складі: суддя Волков Р.В.,

при секретарі судового засідання Чернюк С.В.,

розглянувши справу № 916/1603/22

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯ" (65003, Одеська обл., м. Одеса, вул. Одарія, 1; код ЄДРПОУ 39525257)

до відповідача: Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Тарутинської селищної ради (68500, Одеська обл., Тарутинський район, смт Тарутине, вул. Красна, буд. 156; код ЄДРПОУ 44035577)

про стягнення 67 882,97 грн;

представники сторін:

від позивача Олейнічук Тетяна Вадимівна,

від відповідача Єпурі Тетяна Іванівна,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯ", звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом до відповідача Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Тарутинської селищної ради про стягнення 67882,97 грн заборгованості за спожитий відповідачем у грудні 2021 р. природний газ поза межами дії Договору № 015027 від 15.07.2021.

Ухвалою від 25.07.2022 прийнято позовну заяву (вх. № 1661/22 від 18.07.2022) Товариства з обмеженою відповідальністю "ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯ" до розгляду, відкрито провадження у справі № 916/1603/22, яку вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 18.08.2022, запропоновано сторонам надати до суду заяви по суті спору та встановлено відповідні строки.

04.08.2022 до суду надійшло клопотання відповідача (вх. № 15291/22) про розгляд справи без його участі. У цьому ж клопотанні відповідач повідомив, що проти позовних вимог не заперечує.

Протокольною ухвалою від 18.08.2022 розгляд справи відкладено на 02.09.2022.

24.08.2022 до суду надійшло клопотання представника позивача (вх. № 17194/22) про повернення позивачу з Державного бюджету України 50 % сплаченого у справі судового збору на підставі ч. 1 ст. 130 ГПК України, у зв`язку з визнанням позову відповідачем.

У судовому засіданні 02.09.2022 відповідач підтвердив визнання ним позовних вимог.

02.09.2022 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

З урахуванням наявних матеріалів справи, з огляду на визнання відповідачем позовних вимог, суд дійшов наступних висновків.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 46 ГПК України відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.

Аналогічна за змістом норма щодо наявності у відповідача права визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві, закріплена у ч. 1 ст. 191 ГПК України.

Частина 4 вказаної статті також зазначає, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Частинами 3, 4 ст. 185 ГПК України передбачено, що за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення суду у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 191, 192 цього Кодексу.

З матеріалів справи вбачається, що 15.07.2021 між позивачем та відповідачем було укладено Договір постачання природного газу бюджетним споживачам та іншим суб`єктам господарювання, що фінансуються з державного чи місцевого бюджету № 015027 (далі Договір), згідно з п. 2.1. якого постачальник (позивач) зобов`язується протягом строку дії даного договору передати у власність споживачу (відповідачу) товар за кодом ДК 021:2015: 09120000-6 Газове паливо (далі газ, природний газ) в обсягах, за ціною та у порядку, передбачених цим договором, а споживач зобов`язується прийняти газ та оплатити постачальнику його вартість у розмірах, строки, порядку та на умовах, передбачених даним правочином.

Пунктом 12.1. Договору передбачено, що він є укладеним з дати його підписання сторонами, скріплення їх підписів печатками та діє до 31.12.2021 включно, а в частині розрахунків до повного їх виконання.

У відповідності до ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. При цьому, ст.12 Цивільного кодексу України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Відповідно до ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно до п. 1 ст. 628 Цивільного Кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з п. 2.2. Договору постачальник передає споживачу природний газ в обсязі, що визначено у п. 2.3. цього Договору. Річний плановий обсяг постачання газу до 3 654 куб. м.

Пунктом 2.3. Договору сторони погодили планові обсяги постачання природного газу по місяцях (куб. м.). Так, у 3 кварталі 2021 р. відповідачу мало бути поставлено: у липні 200, у серпні 200, у вересні 300. У 4 кварталі 2021 р. відповідачу мало бути поставлено: у жовтні 500, у листопаді 1000, у грудні 1454.

Загальна вартість Договору складається із суми вартостей природного газу, переданого у власність споживачу протягом строку дії договору і становить 49 999,00 грн.

Відповідно ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України "Про ринок природного газу", постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов`язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Права та обов`язки постачальників і споживачів визначаються цим Законом, Цивільним і Господарським кодексами України, правилами постачання природного газу, іншими нормативно-правовими актами, а також договором постачання природного газу.

Частиною 2 ст. 13 Закону України "Про ринок природного газу" до обов`язків споживачів природного газу віднесено забезпечення своєчасної та повної оплати вартості природного газу згідно з умовами договорів. У разі порушення або невиконання своїх обов`язків споживач несе відповідальність згідно із законом (ч. 3 ст. 13 цього Закону).

За змістом ч. 1 ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Договір поставки укладається на розсуд сторін або відповідно до державного замовлення.

Згідно із приписами ст.714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін, а тому обов`язок покупця сплатити продавцеві повну ціну переданого товару складає зміст основних його зобов`язань відповідно до ст. 692 ЦК України.

В ч.1 ст.692 ЦК України закріплено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Статтею 193 Господарського Кодексу України та статтею 526 Цивільного Кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом.

Згідно з ч.3 ст.670 ЦК України якщо покупець прийняв більшу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, він зобов`язаний оплатити додатково прийнятий товар за ціною, встановленою для товару, прийнятого відповідно до договору, якщо інша ціна не встановлена за домовленістю сторін.

Як вказав позивач та не заперечував відповідач, у грудні 2021 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯ" поставило до пунктів споживання відповідача 1981 куб. м. природного газу за ціною 35,97 грн на загальну суму 71256,58 грн. Відповідачем сплачено за отриманий природний газ 3373,61 грн. На даний час у відповідача наявна перед позивачем заборгованість за природний газ на загальну суму 67882,97 грн поза межами дії Договору.

Сторонами підписано акт звірки взаємних розрахунків, відповідно до якого станом на 31.12.2021 заборгованість відповідача становить 67882,97 грн.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до п.1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Частиною 1 ст. 73 ГПК України передбачено, шо доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. ч. 1-2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Виходячи з матеріалів справи, суд вважає, що визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує прав чи інтересів інших осіб, а тому є можливим застосування п.4 ст. 191 ГПК України стосовно ухвалення рішення про задоволення позову у повному обсязі.

Частиною 1 ст. 130 ГПК України та частиною 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» визначено, що у разі, зокрема, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Крім того, за загальним правилом, встановленим ст. 129 ГПК України, у разі задоволення позову судові витрати покладаються на відповідача.

Позивачем по справі сплачено 2481,00 грн судового збору (згідно з платіжним дорученням № 12598 від 13.07.2022).

З урахуванням зазначених норм, суд вважає за необхідне здійснити розподіл судових витрат по справі наступним чином: 50 відсотків сплаченого судового збору у сумі 1240,50 грн підлягає поверненню позивачеві з державного бюджету, а решта 50 відсотків (1240,50 грн) підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 73, 74, 76, 77, 78, 86, 91, 129, 130, ч. ч. 3, 4 ст. 185, 191, 232, 233, 236, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯ" (65003, Одеська обл., м. Одеса, вул. Одарія, 1; код ЄДРПОУ 39525257) до Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Тарутинської селищної ради (68500, Одеська обл., Тарутинський район, смт Тарутине, вул. Красна, буд. 156; код ЄДРПОУ 44035577) про стягнення 67 882,97 грн задовольнити.

2. Стягнути з Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Тарутинської селищної ради (68500, Одеська обл., Тарутинський район, смт Тарутине, вул. Красна, буд. 156; код ЄДРПОУ 44035577) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯ" (65003, Одеська обл., м. Одеса, вул. Одарія, 1; код ЄДРПОУ 39525257) 67 882,97 заборгованості, 1 240,50 грн витрат зі сплати судового збору.

3. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯ" (65003, Одеська обл., м. Одеса, вул. Одарія, 1; код ЄДРПОУ 39525257) з Державного бюджету України через Управління Державної казначейської служби України у м. Одесі Одеської області (65009, м. Одеса, вул. Черняховського, 6, код ЄДРПОУ 38016923) судовий збір у розмірі 1 240,50 грн, сплачений згідно з платіжним дорученням № 12598 від 13.07.2022.

4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом двадцяти днів з моменту складення повного тексту.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Вступну та резолютивну частини рішення оголошено 02 вересня 2022 р. Повний текст рішення складено та підписано 07 вересня 2022 р.

Суддя Р.В. Волков