Рішення

від 29.08.2022 по справі 922/4785/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.08.2022м. ХарківСправа № 922/4785/21

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Добрелі Н.С.

за участю секретаря судового засідання Сланова М.Ю.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Акціонерного товариства "ТАСКОМБАНК" до Товариства з обмеженою відповідальністю ЕЛЬТАН , Фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення коштів за участю представників:

позивача - не з`явився;

відповідача 1 - не з`явився;

відповідача 2 - не з`явився;

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство "ТАСКОМБАНК" звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю ЕЛЬТАН та Фізичної особи ОСОБА_1 про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором № ID6548409 від 18.06.2019 року у розмірі 331546,50 грн., з яких 300000,00 грн. тіло кредиту, 18679,33 грн. прострочені відсотки, 12867,17 грн. пені.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 10.01.2022 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання в порядку загального позовного провадження на 07.02.2022 року.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 07.02.2022 року підготовче засідання було відкладено на 23.02.2022 року.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 23.02.2022 року продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, підготовче засідання відкладено на 14.03.2022 року.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 20.06.2022 року призначено підготовче засідання на 12.07.2022 року.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 12.07.2022 року підготовче провадження закрито, праву призначено до розгляду по суті на 02.08.2022 року.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 02.08.2022 розгляд справи було відкладено на 30.08.2022 року.

Представник позивача в судове засідання 30.08.2022 року не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення про вручення поштового відправлення.

Представник відповідача 1 в судове засідання 30.08.2022 року не з`явився, на адресу суду повернулась ухвала від 02.08.2022 року з відміткою пошти "адресат відсутній за вказаною адресою".

Представник відповідача 2 в судове засідання 30.08.2022 року не з`явився, на адресу суду повернулась ухвала від 02.08.2022 року з відміткою пошти "адресат відсутній за вказаною адресою".

Відповідно до ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Інформації ж про іншу адресу відповідачів у суду немає.

Згідно з п. п. 3, 4, 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Порядок надання послуг поштового зв`язку, права та обов`язки операторів поштового зв`язку і користувачів послуг поштового зв`язку визначають Правила надання послуг поштового зв`язку, затверджені постановою Кабінету Міністрів України №270 від 05.03.2009 (надалі - Правила), і які регулюють відносини між ними.

Поштові відправлення залежно від технології приймання, обробки, перевезення, доставки/вручення поділяються на такі категорії: прості, рекомендовані, без оголошеної цінності, з оголошеною цінністю. Рекомендовані поштові картки, листи та бандеролі з позначкою "Вручити особисто", рекомендовані листи з позначкою "Судова повістка" приймаються для пересилання лише з рекомендованим повідомленням про їх вручення (п. п. 11, 17 Правил).

Пунктом 99 Правил визначено, що рекомендовані поштові відправлення (крім рекомендованих листів з позначкою Судова повістка), рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень, поштових переказів, адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою або під час видачі у приміщенні об`єкта поштового зв`язку вручаються адресату, а у разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів сім`ї, який проживає разом з ним. У разі відсутності адресата або повнолітніх членів його сім`ї до абонентської поштової скриньки адресата вкладається повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу, рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, поштового переказу.

Рекомендовані поштові відправлення з позначкою Судова повістка, адресовані юридичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються представнику юридичної особи, уповноваженому на одержання пошти, під розпис. У разі відсутності адресата за вказаною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв`язку робить позначку адресат відсутній за вказаною адресою, яка засвідчується підписом з проставленням відбитку календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду (п. 992 Правил).

Відповідно до п. п. 116, 117 Правил у разі неможливості вручення одержувачам поштові відправлення зберігаються об`єктом поштового зв`язку місця призначення протягом одного місяця з дня їх надходження. Поштові відправлення повертаються об`єктом поштового зв`язку відправнику у разі, зокрема, закінчення встановленого строку зберігання.

Системний аналіз ст. ст. 120, 242 ГПК України, п. п. 11, 17, 99, 116, 117 Правил свідчить, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі (аналогічна позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.01.2020 у справі № 910/22873/17 та від 14.08.2020 у справі № 904/2584/19).

Встановлений порядок надання послуг поштового зв`язку, доставки та вручення рекомендованих поштових відправлень, строк зберігання поштового відправлення забезпечує адресату можливість вжити заходів для отримання такого поштового відправлення та, відповідно, ознайомлення з судовим рішенням.

У постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.12.2020 у справі № 902/1025/19 Верховний Суд звернув увагу на те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).

Враховуючи вищевикладене та факт направлення судом ухвал на офіційну адресу відповідача у справі та повернення вказаної ухвали із відміткою поштового відділення адресат відсутній за вказаною адресою, суд доходить висновку про належне повідомлення відповідача у даній справі.

Учасник справи розпоряджається своїми правами на власний розсуд (ч. 2 ст. 14 ГПК України).

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).

Відповідно до ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відзиви на позов відповідачі не надали.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши обставини справи та дослідивши подані суду докази, перевіривши відповідність доводів позивача фактичним обставинам справи, судом встановлено наступне.

13 червня 2019 року ТОВ "Ельтан" було прийнято рішення про отримання кредитних коштів, що підтверджується протоколом загальних зборів № 2. ( арк. спр. 16).

22.05.2019 року ТОВ "Ельтан" (відповідач 1) було підписано анкету-заяву про надання кредиту.

18 червня 2019 року між Акціонерним товариством «ТАСКОМБАНК» (позивач) та відповідачем 1 (позичальник) було укладено Договір №ID6548409 про відкриття відновлюваної кредитної лінії (надалі - «Кредитний договір»), відповідно до умов якого, Банк відкрив для Позичальника кредитну лінію у розмірі 200 000 (двісті тисяч) гривень 00 копійок на термін 12 місяців, тобто до 17.Об.2020р., із автоматичним продовженням на наступні 12 місяців, а Позичальник зобов`язався повернути Банку отримані кредитні кошти та сплатити проценти за користування ними в розмірі, у строки та на умовах цього Договору. Кредитні кошти надаються Банком окремими частинами - Траншами.

Транш надається Банком Позичальнику на строк, зазначений в Заяві, шляхом перерахування суми кредитного траншу на поточний рахунок Позичальника № НОМЕР_1 відкритий у Банку.(п.3.5. Кредитного договору).

Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕЛЬТАН», були подані наступні заяви на видачу траншу:

-заява на видачу траншу від 11.11.2020р. у розмірі 300000,00 грн. строком до 08.02.2021 р;

-заява на видачу траншу від 04.02.2021р. у розмірі 300000,00 грн. строком до 04.05.2021р.;

-заява на видачу траншу від 07.05.2021р. у розмірі 300000,00 грн. строком до 17.06.2021р.

Пунктами 3.1-3.3 договору передбачено, що 3.1. кожен Транш надається Позичальнику на підставі поданої ним заяви (далі - Заява), за формою викладеною у Додатку № 1 до цього Договору.

Сторони погодились, що Позичальник подає заяву до Банку у формі електронного документу з накладенням електронних цифрових підписів через встановлені засоби електронного зв`язку Банку та Клієнта.

При формуванні Заяв або вчиненні інших дій за цим Договором Банк і Позичальник використовують підписи Позичальника у вигляді електронного цифрового підпису. Підписання договорів та угод таким чином прирівнюється до укладання договорів та угод у письмовій формі.

Відповідно до п 4.1. Кредитного договору процентна ставка за користування кредитними Траншами складає : для траншів строком до 30 днів - 24% річних, строком до 60 днів - 25% річних, строком до 90 днів - 26% річних, строком до 180 днів - 28% річних, та є фіксованою процентною ставкою у вказаний період.

Відповідно до п.8.2 Кредитного договору у разі непогашення або несвоєчасного погашення Позичальником всієї суми заборгованості по основному боргу після закінчення терміну користування кредитом в цілому, або Кредитним траншем окремо, та/або після закінчення терміну погашення заборгованості або порушення терміну сплати процентів за користування кредитом Позичальник сплачує Банку пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, за кожен календарний день прострочення, а також штраф за кожен факт порушення зобов`язання за Договором у розмірі 0,5% від суми простроченої заборгованості на дату нарахування (але не менше 50,00 грн.). Нарахування пені починається з дня, наступного за днем настання строку сплати процентів/траншу/основного боргу.

Таким чином Відповідач-1, Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕЛЬТАН», в особі Директора Семенча Руслана Олександровича, 24.06.2020 скористався своїм правом та на підставі Закону України «Про електронний цифровий підпис» вчинив правочин, підписавши Договір №ID6548409 про відкриття відновлювальної кредитної лінії електронним цифровим підписом, що підтверджується копією відповідного електронного сертифікату, сформованого на сайті https://ca.informjust.ua/ та відображенням ЕЦП на самому Договорі.

Також судом встановлено, що в якості забезпечення виконання зобов`язань за Кредитним договором 18.06.2019р між Банком та ОСОБА_1 (надалі - Поручитель, Відповідач-2) був укладений Договір поруки від № Т 05.10.2018 І 7263, відповідно до умов якого Поручитель зобов`язався відповідати перед Кредитором, на засадах солідарного боржника, за виконання в повному обсязі, Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕЛЬТАН», зобов`язань, що виникли або можуть виникнути в майбутньому на підставі Кредитного договору.

Пунктом 2.1 вищезазначеного договору поруки передбачено, що поручитель відповідає перед кредитором за виконання боржником усіх зобов`язань за кредитним договором (повернення кредиту, сплати процентів, комісії, неустойки, пені, штрафів).

Крім того, п. 1.2.6 договору поруки передбачено, що поручитель відповідає перед кредитором за виконання боржником усіх зобов`язань за кредитним договором в тому числі інших грошових зобов`язань, що виникли на підставі кредитного договору або можуть виникнути на підставі нього у майбутньому, у тому числі збільшення грошових зобов `язань, які передбачені умовами кредитного договору.

Таким чином, ОСОБА_1 скористався своїм правом та на підставі Закону України «Про електронний цифровий підпис» вчинив правочин, підписавши Договір поруки № Т 05.10.2018 І 7263 від 18.06.2019р. електронним цифровим підписом, що підтверджується копією відповідного електронного сертифікату, сформованого на сайті https://ca.informjust.ua/ та відображенням ЕЦП на самому Договорі.

Позивач свої зобов`язання за Кредитним договором виконав в повному обсязі, надавши Відповідачу-1 кредитні кошти в обсязі, обумовленому Кредитним договором, які отримані останнім на рахунок, зазначений у договорі, що підтверджується відповідними виписками по особовому рахунку (а.с. 64).

Однак, Позичальником було порушено умови Кредитного договору, а саме:

-п.1.1 Кредитного договору: позичальник зобов`язується повернути Банку отримані кредитні кошти та сплатити проценти за користування Кредитом в розмірі, у строки та на умовах цього Договору.

-п.3.7. Кредитного договору позичальник зобов`язаний повністю погасити заборгованість за отриманим Траншем в дату, зазначену у Заяві.

Отже, станом на момент звернення позивача до суду з даним позовом заборгованість за кредитним договором складає 331546,50 грн., з яких 300000,00 грн. тіло кредиту, 18679,33 грн. прострочені відсотки, 12867,17 грн. пені.

Враховуючи те, що відповідачами не було погашено заборгованість за кредитним договором, позивач звернувся до суду з даним позовом про солідарне стягнення з відповідачів суми боргу.

Відповідачами не було подано до суду відзивів на позов.

Відповідно до ст.553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку.

Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі.

Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

У разі порушення боржником зобов`язання. Забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Стаття 554 Цивільного кодексу України встановлює, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Оскільки стороною основного зобов`язання є юридична особа, а фізична особа (відповідач-2) є поручителем у даному зобов`язані, слід зазначити, що з дати набрання чинності ГПК України в редакції Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" №2147-VIII від 03.10.2017р. господарські суди мають юрисдикцію, зокрема, щодо розгляду спорів стосовно правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов`язання, якщо сторонами цього основного зобов`язання є юридичні особи та (або) фізичні особи-підприємці. У цьому випадку суб`єктний склад сторін правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов`язання, не має значення для визначення підсудності господарському суду щодо розгляду відповідної справи.

За таких обставин, даний спір підлягає розгляду в господарському суді.

До аналогічних висновків прийшов і Верховний суд у складі Великої палати у постанові від 13.03.2018р. у справі №415/2542/15-ц (провадження №14-40цс18).

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить із наступного.

Частинами 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини першої статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частинами першою і другою статті 1054 Цивільного кодексу України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

За приписами частин першої та третьої статті 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Частиною 1 статті 1048 Цивільного кодексу України встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

За змістом статті 1056-1 Цивільного кодексу України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Як вже було зазначено вище, позивачем на підставі укладеного кредитного договору від 18.06.2019 року було надано позичальнику кредит.

Вказаний договір було відписано за допомогою ЕЦП.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Частиною п`ятою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Положеннями статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Стаття 652 ЦК України дає визначення, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

З урахуванням викладеного слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Факт надання кредитних коштів відповідачу підтверджується виписками з банківського рахунку.

Докази погашення заборгованості за кредитним договором в матеріалах справи відсутні.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи, що у відповідності до ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов`язання повинні виконуватись сторонами у встановлених договором або законом порядку і строках, приймаючи до уваги викладені обставини; доведеність з боку позивача факту порушення відповідачами умов договору та діючого законодавства, - суд визнає вимоги позивача щодо солідарного стягнення з відповідачів заборгованості за кредитним договором № ID6548409 від 18.06.2019 року у розмірі 300000,00 грн. тіло кредиту, 18679,33 грн. прострочені відсотки обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню.

Щодо солідарного стягнення з відповідачів 12867,17 грн. пені, суд зазначає наступне.

Як вже було зазначено вище, відповідно до п.8.2 Кредитного договору у разі непогашення або несвоєчасного погашення Позичальником всієї суми заборгованості по основному боргу після закінчення терміну користування кредитом в цілому, або Кредитним траншем окремо, та/або після закінчення терміну погашення заборгованості або порушення терміну сплати процентів за користування кредитом Позичальник сплачує Банку пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, за кожен календарний день прострочення, а також штраф за кожен факт порушення зобов`язання за Договором у розмірі 0,5% від суми простроченої заборгованості на дату нарахування (але не менше 50,00 грн.). Нарахування пені починається з дня, наступного за днем настання строку сплати процентів/траншу/основного боргу.

Пунктом 2.1 договору поруки передбачено, що поручитель відповідає перед кредитором за виконання боржником усіх зобов`язань за кредитним договором (повернення кредиту, сплати процентів, комісії, неустойки, пені, штрафів).

Відповідно до ст. 611 ЦК одним з наслідків порушення зобов`язань є сплата неустойки, розмір якої встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Згідно ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Зважаючи на вищевикладене, позивачем обґрунтовано нараховано відповідачам пеню на суму заборгованості у розмірі 12867,17 грн., розрахунок пені перевірено судом з урахуванням вимог діючого законодавства, тому суд приходить до висновку щодо її задоволення.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується положеннями ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч. 3 п. 4.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.02.2013 № 7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» у разі коли позов немайнового характеру задоволено повністю стосовно двох і більше відповідачів або якщо позов майнового характеру задоволено солідарно за рахунок двох і більше відповідачів, то судові витрати також розподіляються між відповідачами порівну. Солідарне стягнення суми судових витрат законом не передбачено.

Таким чином витрати зі сплати судового збору, відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам, у зв`язку з чим судовий збір покладається на відповідачів порівну (по 2486,60 грн. з кожного).

Так, відповідно до ч. 2 ст. 195 ГПК України суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.

Проте, 24.02.2022 Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Указом Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 14.03.2022, затвердженим Законом України №2119-IX від 15.03.2022, продовжено строк дії воєнного часу в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб.

Законом України № 2212-ІХ від 21.04.2022 затверджено Указ Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" , відповідно до якого строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 годин 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб.

Законом України № 7300 від 25.04.2022 затверджено Указ Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" , відповідно до якого строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 годин 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 30 діб.

Законом України затверджено Указ Президента України від 17 травня 2022 року № 341/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", відповідно до якого строк дії воєнного стану в Україні продовжується з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.

Відповідно до ст.26 Закону України Про правовий режим воєнного стану скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства в умовах воєнного стану забороняється.

При цьому, згідно Рекомендацій прийнятих Радою суддів України щодо роботи судів в умовах воєнного стану, при визначенні умов роботи суду у воєнний час, рекомендовано керуватися реальною поточною обстановкою, що склалася в регіоні. У випадку загрози життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду, суддів оперативно приймати рішення про тимчасове зупинення здійснення судочинства певним судом до усунення обставин, які зумовили припинення розгляду справ.

На підставі вищевикладеного, у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану, враховуючи поточну обстановку, що склалася в місті Харкові, з метою вчинення дій для своєчасного повідомлення сторін про розгляд справи, суд був вимушений вийти за межі строку встановленого ст.195 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 1, 4, 12, 20, 46, 73, 74, 76-79, 86, 123, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю ЕЛЬТАН (61026, м. Харків, вул. Сіверська, буд. 114, код ЄДРПОУ 41751206) та Фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідендифікаційний номер НОМЕР_2 ) на користь Акціонерного товариства "ТАСКОМБАНК" (01032, м. Київ, вул. С. Петлюри, б. 30, код ЄДРПОУ 09806443) заборгованість за кредитним договором № ID6548409 від 18.06.2019 року у розмірі 300000,00 грн. тіло кредиту, 18679,33 грн. прострочені відсотки, 12867,17 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ЕЛЬТАН (61026, м. Харків, вул. Сіверська, буд. 114, код ЄДРПОУ 41751206) на користь Акціонерного товариства "ТАСКОМБАНК" (01032, м. Київ, вул. С. Петлюри, б. 30, код ЄДРПОУ 09806443) 2486,60 грн. судового збору.

Стягнути з Фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідендифікаційний номер НОМЕР_2 ) на користь Акціонерного товариства "ТАСКОМБАНК" (01032, м. Київ, вул. С. Петлюри, б. 30, код ЄДРПОУ 09806443) 2486,60 грн. судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Інформація по справі може бути одержана зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/.

Повне рішення складено "07" вересня 2022 р.

СуддяН.С. Добреля