Рішення

від 24.08.2022 по справі 925/585/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 серпня 2022 року м. Черкаси справа № 925/585/22

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Грачова В.М., при секретарі судового засідання Нестеренко А.М., за участі представників сторін: позивача Дем`яненко Л.В. за довіреністю, відповідача не з`явились, розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду в м. Черкаси справу за позовом Державної організації Комбінат Дніпро до Товариства з обмеженою відповідальністю Хедвей Трейдінг Груп про зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач Державна організація Комбінат Дніпро звернувся в Господарський суд Черкаської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Хедвей Трейдінг Груп (далі відповідач), в якому просив суд:

зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю Хедвей Трейдінг Груп виконати умови договору № 11-21 від 13.01.2021 року про надання платних послуг по зберіганню товарноматеріальних цінностей на митному складі та забрати з території Державної організації Комбінат Дніпро товарно матеріальні цінності, передані на зберігання на підставі даного договору, а саме: Відходи механічної обробки суміші відходів полімерів, вартістю 75,42 Євро, згідно митної декларації № UA100680/2021/200050;

відшкодувати судові витрати.

Позов мотивовано порушенням відповідачем умов договору про надання платних послуг по зберіганню товарноматеріальних цінностей на митному складі № 11-21 від 13.01.2021 року щодо обов`язку забрати передане на зберігання майно.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 30.06.2022 року позовну заяву прийнято до розгляду, по ній відкрито провадження у справі № 925/585/22 за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 02.08.2022 року,

Ухвалою суду від 02.08.2022 року підготовче провадження у справі закрито, призначено справу до судового розгляду по суті на 25.08.2022 року; для забезпечення дотримання прав відповідача бути проінформованими про час і дату призначення судового засідання, розміщено інформацію про виклик Товариства з обмеженою відповідальністю Хедвей Трейдінг Груп в судове засідання на офіційній сторінці Господарського суду Черкаської області веб-порталу судової влади України.

Відповідач відзив на позовну заяву не подав, явку свого представника у судове засідання не забезпечив. Ухвали суду від 30.06.2022 року, 02.08.2022 року повернулись до суду з відміткою пошти «адресат відсутній за вказаною адресою».

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, місце реєстрації відповідача: 01001, м. Київ, вул. Панаса Мирного, буд. 11, офіс 1/2, за вказаною адресою було направлені ухвали суду від 30.06.2022 року, 02.08.2022 року.

Також 02.08.2022 року судом направлено копії ухвал на вказану позивачем відому йому електронну адресу відповідача та для забезпечення дотримання прав відповідача бути проінформованими про час і дату призначення судового засідання, розміщено інформацію про виклик відповідача на офіційній сторінці Господарського суду Черкаської області веб-порталу судової влади України.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб підприємців», якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою; якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні; відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, використовуються для ідентифікації юридичної особи або її відокремленого підрозділу.

Відповідно до п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» із змінами і доповненнями, внесеними постановою Пленуму Вищого господарського суду України від 23 березня 2012 року № 3, в разі, якщо ухвалу було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв`язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Згідно з ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є:

1) день вручення судового рішення під розписку;

2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи;

3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення;

4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;

5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відповідно до частин 3, 7 статті 120 ГПК України, виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Таким чином, суд продемонстрував достатню старанність, щоб дозволити відповідачу, який повинен був знати про правила, що застосовуються до надіслання судових повідомлень учасникам справи, визначитися з провадженням проти нього та скористатись правами і обов`язками, передбаченими статтями 42, 46 ГПК України і вважає його повідомленим належним чином.

Частиною 1 ст. 202 ГПК України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з ч. 3 статті 202 ГПК України, суд розглядає справу за відсутності учасника справи або його представника, якщо їх було належним чином повідомлено про судове засідання, у разі, зокрема, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки, повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Враховуючи, що наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об`єктивного розгляду справи, суд, відповідно до ст. 202 ГПК України, визнав за можливе розглянути справу у відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 25.08.2022 року представник позивача позов з підстав, викладених у позовній заяві, підтримав і просив його задовольнити повністю.

Згідно із ст.ст. 233 ч. 6, 240 ч. 1 ГПК України, у судовому засіданні 25.08.2022 року судом було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши подані ним заяви по суті справи, наявні у справі письмові докази та оцінивши їх у сукупності, суд позов задовольняє повністю з таких підстав.

13.01.2021 року позивач Державна організація КомбінатДніпро, як зберігач, та відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю Хедвей Трейдінг Груп, як поклажодавець, уклали договір про надання платних послуг по зберіганню товарноматеріальних цінностей на митному складі № 11-21 (далі Договір, а. с. 48-50), за умовами п. 1.1. якого зберігач за письмовим зверненням поклажодавця, зобов`язався надати поклажодавцю платну послугу зі зберігання товарно-матеріальних цінностей (надалі майно або ТМЦ) поклажодавця в складських приміщеннях складу №1 секція №3, які внесені до реєстру митних складів за номером М/0634/V/00, а поклажодавець зобов`язався сплатити зберігачу вартість такої послуги відповідно до умов цього договору.

У Договорі його сторони погодили всі істотні умови, зокрема, домовилися про таке:

п. 1.2. митний склад охороняється силами відомчої воєнізованої охорони з відповідними засобами охоронної та пожежної сигналізації. Площа виділених місць зберігання ТМЦ, найменування товарно-матеріальних цінностей поклажодавця та загальна вартість послуг за зберігання ТМЦ узгоджується сторонами й вказується в додатках, додаткових угодах до цього договору та/або актах наданих послуг;

п. 1.3. - адреса митного складу (місця зберігання ТМЦ): 20708, Черкаська обл., м. Сміла, вул. Івана Франка, буд. 18;

п. 5.7. після закінчення строку дії договору забрати у зберігача майно, прибрати та звільнити місця зберігання від ТМЦ з врахуванням необхідності дозволу митних органів на видачу товарів із митного складу;

п. 7.1. за невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України;

п. 9.1. договір набирає чинності з 13.01.2021 та діє до 31.12.2021 року включно.

Договір підписаний представниками обох сторін, їх підписи посвідчені їхніми печатками.

До Договору сторони уклали додаток № 1 Реєстр договірних цін на платні послуги (а. с. 51).

15.01.2021 року позивач листом № 197 (а. с. 46-47) звернувся до позивача, в якому просив на підставі Договору прийняти на зберігання у відповідному митному режимі вантаж відходи згідно з кодом 191204 Європейського каталогу відходів (EWC), які являють собою відходи механічної обробки відходів (подрібнені відходи змішаних термопластичних та термореактивних пластмас, фрагментів деревини, текстильних матеріалів, скла, металу, гуми) (код УКТЗЕТ 3915908000), які відносяться до Зеленого переліку відходів та імпортуються за контрактом від 25.07.2019 року. Вантаж надійде у кількості 48 біг-бегів на вказаних транспортних одиницях.

Із митної декларації № UA00680/2021/200050 від 15.01.2021 року, актів приймання вантажу №1 від15.01.2021 року, № 2 від 16.01.2021 року (а.с. 52-55) вбачається, що відповідачем передано позивачу - відходи згідно механічної обробки суміші відходів полімерів, що були оброблені відповідно до директив, правил або промислових специфікацій, головним чином для досягнення теплової здатності, для використання у проц. R1, R2: енергетичні відходи з кодом 191204 з пластмаси та гуми вагою 25,140 т. (48 біг-бегів ).

21.12.2021 року сторонами укладено додаткову угоду №1 до Договору (а.с. 56), п. 2 якої строк дії договору продовжили до 31.01.2022 року. До додаткової угоди №1 сторони уклали додаток Реєстр договірних цін на платні послуги (а.с. 57).

06.01.2022 року позивач листом № 10 (а.с. 64) повідомив відповідача, що за умовами Договору та митної декларації № UA00680/2021/200050 термін дії перебування товару на митно-ліцензійному складі закінчується 14.01.2022 року.

11.01.2022 року, 13.01.2022 року відповідач гарантійним листом № 501, заявкою (а.с. 62, 63) зобов`язався передати митну декларацію та вивіз вантажу до 14.01.2022 року.

28.01.2022 року сторонами укладено додаткову угоду №2 до Договору (а.с. 58), п. 2 якої строк дії договору продовжили до 31.03.2022 року. До додаткової угоди №2 сторони уклали додаток Реєстр договірних цін на платні послуги (а.с. 59).

Черкаська митниця Державної митної служби України листом № 7.27.-1/17/13/181 від 14.01.2022 року (а.с. 65) повідомила позивача, що відповідно митної декларації № UA00680/2021/200050 від 15.01.2021 року термін дії перебування товару на митно-ліцензійному складі закінчується 14.01.2022 року після настання кінцевої дати зберігання товару виникає необхідність виконання утримувачем митного складу вимог зокрема ч. 5 ст. 125 Митного кодексу України, у разі невжиття до 14.02.2022 року відповідних дій будуть вжиті відповідні заходи.

19.01.2022 року позивач листом № 21/01-20 (а.с. 66) повідомив начальника Черкаської митниці Державної митної служби України, що ним вживаються заходи щодо вирішення питання вивезення вказаного майна Товариством з обмеженою відповідальністю Хедвей Трейдінг Груп з митно-ліцензійного складу.

11.02.2022 року, 31.03.2022 року позивач листами № 79/01-20, 138/01-20 (а.с. 67, 68) повідомляв начальника Черкаської митниці Державної митної служби України, що термін зберігання спірного товару згідно митної декларації № UA00680/2021/200050 від 15.01.2021 року закінчився 14.01.2022 року та просив розмістити даний вантаж, що належить відповідачу на склад Черкаської митниці.

06.04.2022 року Черкаська митниця Державної митної служби України листом № 7.27.-1/21/14/390 (а.с. 69) повідомила позивача, що відповідно до вимог ч. 3 ст. 238 Митного кодексу України відходи полімерів, які були ввезені на територію України та на даний час розміщені в митному режимі митного складу на території комбінату не підлягають розміщенню на склад митного органу.

На момент звернення позивача з даним позовом до суду вантаж переданий відповідачем на зберігання позивачу за Договором не забрано із митного складу.

Отже, предметом позову у справі, що розглядається, є вимога позивача про зобов`язання відповідача виконати умови договору № 11-21 від 13.01.2021 року про надання платних послуг по зберіганню товарноматеріальних цінностей на митному складі та забрати з території Державної організації Комбінат Дніпро товарно матеріальні цінності передані на зберігання на підставі даного договору, а саме: Відходи механічної обробки суміші відходів полімерів, вартістю 75,42 Євро, згідно митної декларації № UA100680/2021/200050. Позивач звернувся до господарського суду для захисту свого речового права у визначений ним спосіб.

Статтею 3 ЦК України визначено загальні засади цивільного законодавства, якими, зокрема, є: свобода договору; свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом; судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 15 ЦК України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з ч. 1, ч. 2 п. 3, 4, 5 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення, примусове виконання обов`язку в натурі. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Статтею 20 Господарського кодексу України передбачено право кожного суб`єкта господарювання на захист своїх прав і законних інтересів шляхом, зокрема, присудження до виконання обов`язку в натурі, відшкодування збитків, застосування штрафних санкцій, іншими способами, передбаченими законом. Порядок захисту прав суб`єктів господарювання та споживачів визначається цим Кодексом, іншими законами.

Статтею 204 ЦК України встановлено презумпцію правомірності правочину, за змістом якої правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, ст.ст. 193, 202 ГК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 598, ч. 1 ст. 599 ЦК України, зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 610 ч. 1, ст. 611, ст. 612 ч. 1 ЦК України: порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання; у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки, відшкодування збитків; боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частина 1 ст. 626 ЦК України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до положень ст. ст. 638, 639 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір може укладатися у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Частиною 1 ст. 936 ЦК України визначено, що за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов`язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Згідно з ст. 938 ЦК України, зберігач зобов`язаний зберігати річ протягом строку, встановленого у договорі зберігання. Якщо строк зберігання у договорі зберігання не встановлений і не може бути визначений виходячи з його умов, зберігач зобов`язаний зберігати річ до пред`явлення поклажодавцем вимоги про її повернення. Якщо строк зберігання речі визначений моментом пред`явлення поклажодавцем вимоги про її повернення, зберігач має право зі спливом звичайного за цих обставин строку зберігання вимагати від поклажодавця забрати цю річ в розумний строк.

Статтею 948 ЦК України визначено, що поклажодавець зобов`язаний забрати річ від зберігача після закінчення строку зберігання.

З огляду на викладені обставини справи і наведені норми законодавства суд вбачає, що договір про надання платних послуг по зберіганню товарноматеріальних цінностей на митному складі № 11-21 від 13.01.2021 року, з урахуванням укладених до нього додаткових угод, сторонами виконувався, строк дії Договору продовжено до 31.03.2022 року.

Пунктом 5.7. Договору сторони погодили, що після закінчення строку дії договору забрати у зберігача майно, прибрати та звільнити місця зберігання від ТМЦ з врахуванням необхідності дозволу митних органів на видачу товарів із митного складу.

В порушення строків дії Договору та митної декларації № UA00680/2021/200050 від 15.01.2021 року відповідач вантаж, переданий на зберігання не забрав, вимога позивача про це залишена без виконання.

Підписавши договір про надання платних послуг по зберіганню товарноматеріальних цінностей на митному складі № 11-21 від 13.01.2021 року сторони обумовили всі його умови, у тому числі умови щодо строку дії договору і зобов`язань забрати майно після закінчення строку дії договору, тому ухиляння відповідача від виконання свого зобов`язання забрати передане на зберігання мано позивачу за викладених обставин є безпідставною. Внаслідок невиконання відповідачем зобов`язання, визначеного законом і договором, позивач звернувся з позовом про це до суду, його вимогу із заявлених підстав суд визнає обґрунтованою і такою, що підлягає задоволенню повністю.

Нормами Господарського процесуального кодексу України, зокрема, встановлено, що:

учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (ч. 1 ст. 43);

кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч.ч. 1, 3 ст. 74);

належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1 ст. 76);

обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77);

достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ч. 1 ст. 78);

наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч.ч. 1, 2 ст. 79);

учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду (ч. 1 ст. 80);

суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили (ч.ч. 1, 2 ст. 86).

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 13, ч. 1 ст. 14 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З урахуванням викладеного суд позов визнає обґрунтованим, доказаним і з заявлених у ньому підстав задовольняє повністю.

На підставі статті 129 ГПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені судові витрати - сплачений судовий збір у розмірі 2481 грн.

Керуючись ст.ст. 129, 233, 236-240, 256 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю Хедвей Трейдінг Груп виконати умови договору № 11-21 від 13.01.2021 року про надання платних послуг по зберіганню товарноматеріальних цінностей на митному складі та забрати з території Державної організації Комбінат Дніпро товарно матеріальні цінності передані на зберігання на підставі даного договору, а саме: Відходи механічної обробки суміші відходів полімерів, вартістю 75,42 Євро, згідно митної декларації № UA100680/2021/200050.

Стягнути з Товариство з обмеженою відповідальністю Хедвей Трейдінг Груп, код ЄДРПОУ 42860103, місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Панаса Мироного, буд. 11, офіс 1/2, на користь Державної організації Комбінат Дніпро, код ЄДРПОУ 14373242, місцезнаходження: 20708, Черкаська область, м. Сміла, вул. Івана Франка, буд. 18 2481 грн. судових витрат.

Рішення може бути оскаржене до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 07.09.2022 року.

Суддя В.М. Грачов