Ухвала

від 06.09.2022 по справі 927/674/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

про відкриття провадження у справі

07 вересня 2022 рокум. Чернігів справа № 927/674/22

Господарський суд Чернігівської області у складі судді Белова С.В., розглянувши матеріали позовної заяви №б/н від 02.09.2022 року, сформованої у системі Електронний суд

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Лідер-Фрост»,

код ЄДРПОУ 34258958;вул. Підводника Китицина, б.15А, м. Чернігів, 14026

ел. пошта: 19olegs69@gmail.com; ел.пошта представника: nataliia.lutai@legaliq.com.ua

до відповідача: Російської Федерації, в особі посольства Російської Федерації в Україні,

проспект Повітрофлоцький, 27, м.Київ, 02000;

ел. пошта: rusemb@kv.ukrtel.net; embukraine@mid.ru

предмет спору: про відшкодування збитків у розмірі 1 698 178,32 грн

Товариством з обмеженою відповідальністю «Лідер-Фрост» подано позов до Російської Федерації, в особі посольства Російської Федерації в Україні про відшкодування збитків у розмірі 1 698 178,32 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України та воєнних дій на території м.Чернігів, а саме постійних обстрілів з боку агресора, виникли перерви в електропостачанні та внаслідок тривалої його відсутності позивач втратив продукцію та зазнав збитків на загальну суму 1 698 178,32 грн.

Відповідно дост. 3 ГПК України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно ч. 1 ст.79 ЗУ «Про міжнародне приватне право», пред`явлення позову до іноземної держави, залучення іноземної держави до участі в справі як відповідача або третьої особи, накладення арешту на майно, яке належить іноземній державі та знаходиться на території України, застосування щодо такого майна інших засобів забезпечення позову та звернення стягнення на таке майно можуть бути допущені лише за згодою компетентних органів відповідної держави, якщо інше не передбачено міжнародним договором України або законом України.

Відповідно до положень ст. 5 Конвенції Організації Об`єднаних Націй про юрисдикційні імунітети держав та їх власності від 02.12.2004 р. держава користується імунітетом, щодо себе та своєї власності, від юрисдикції судів іншої держави з урахуванням положень цієї Конвенції.

Згідно ст. 7 зазначеної Конвенції держава не може посилатися на імунітет від юрисдикції при розгляді у суді іншої держави по відношенню до будь-якого питання або справи, якщо вона явно висловила згоду на здійснення цим судом юрисдикції щодо такого питання або справи у силу: a) міжнародної угоди; b) письмового договору; або c) заяви у суді або письмового повідомлення у рамках конкретного розгляду.

Відповідно до правового висновку викладеного у Постанові КЦС ВС від 14.04.2022 року у справі № 308/9708/19 ЩОДО СУДОВОГО ІМУНІТЕТУ РФ У СПРАВАХ ПРО ВІДШКОДУВАННЯ ШКОДИ, ЗАВДАНОЇ ДЕРЖАВОЮ-АГРЕСОРОМ Верховний Суд дійшов висновку, що РФ, вчинивши неспровокований та повномасштабний акт збройної агресії проти Української держави, численні акти геноциду Українського народу, не вправі надалі посилатися на свій судовий імунітет, заперечуючи тим самим юрисдикцію судів України на розгляд та вирішення справ про відшкодування шкоди, завданої такими актами агресії фізичній особігромадянину України. Верховний Суд виходив із того, що названа країна-агресор діяла не у межах свого суверенного права на самооборону, навпаки віроломно порушила усі суверенні права України, діючи на її території, а тому безумовно надалі не користується у такій категорії справ своїм судовим імунітетом. Таким чином, починаючи з 2014 року, немає необхідності в направленні до посольства РФ в Україні запитів щодо згоди РФ бути відповідачем у справах про відшкодування шкоди у зв`язку з вчиненням РФ збройної агресії проти України й ігноруванням нею суверенітету та територіальної цілісності Української держави. А з 24 лютого 2022 року таке надсилання неможливе ще й з огляду на розірвання дипломатичних відносин України з РФ.

У Постановах від 18.05.2022 у справах у справах № 428/11673/19 та № 760/17232/20-ц КЦС ВС розширив правові висновки, згідно яких підтримання юрисдикційного імунітету Російської Федерації позбавить позивача ефективного доступу до суду для захисту своїх прав, що є несумісним з положеннями пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Судовий імунітет Російської Федерації не застосовується з огляду на звичаєве міжнародне право, кодифіковане в Конвенції ООН про юрисдикційні імунітети держав та їх власності (2004). Підтримання імунітету Російської Федерації є несумісним із міжнародно-правовими зобов`язаннями України в сфері боротьби з тероризмом.

Судовий імунітет Російської Федерації не підлягає застосуванню з огляду на порушення Російською Федерацією державного суверенітету України, а отже, не є здійсненням Російською Федерацією своїх суверенних прав, що охороняються судовим імунітетом.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що звертаючись із позовом до Російської Федерації в особі посольства Російської Федерації в України для правильного вирішення спору позивач не потребує згоди компетентних органів держави Російської Федерації на розгляд справи у судах України або наявності міжнародної угоди між Україною та Російською Федерацією з цього питання.

При цьому судом враховано правову позицію, викладену у Постанові КЦС ВС від 14.04.2022 року у справі № 308/9708/19, відповідно до якого національне законодавство України виходить із того, що за загальним правилом шкода, завдана в Україні фізичній особі в результаті протиправних дій будь-якої іншої особи (суб`єкта), може бути відшкодована за рішенням суду України (за принципом «генерального делікту).

Отже, суд доходить висновку про застосування у даній справі «деліктного винятку», відповідно до якого будь-який спір, що виник на її території у громадянина України, навіть з іноземною країною, зокрема й РФ, може бути розглянутий та вирішений судом України як належним та повноважним судом.

Суд наголошує, що не надає оцінку наданим доказам на стадії відкриття провадження у справі, проте звертає увагу позивача, що умовами, необхідними для застосування «деліктного винятку», є зокрема присутність автора дії/бездіяльності на території держави суду в момент вчинення дії/бездіяльності (агента чи посадової особи іноземної держави) та пропонує позивачу надати докази, що свідчили б про зазначене та докази залучення юридичної особи позивача, як потерпілого, до кримінального провадження № 22022270000000010 від 28.02.2022.

Також суд зазначає, що позивачем в підтвердження своїх позовних вимог додано до позовної заяви видаткові накладні, що видані на підставі договору № 236 від 01.01.2014, постачальником в яких зазначено ТОВ «Галичина-Ласунка» (код ЄДРПОУ 00447238), проте не додано договір № 236 від 01.01.2014, що свідчив би про наявність договірних відносин між зазначеним постачальником та позивачем, та його умови.

Враховуючи викладене, суд пропонує позивачу надати зазначений договір, а також сертифікати якості на поставлений товар згідно видаткових накладних та договорів дистриб`юції, із зазначенням строку придатності поставленого товару.

Позовна заява подана з додержанням вимог ст.ст. 162, 164, 172, 175-177 ЦПК України, віднесена до предметної, суб`єктної, інстанційної та виключної підсудності суду, підстав для залишення її без руху, повернення, відмови у відкритті провадження у справі не встановлено.

Враховуючи склад учасників провадження даного спору та значення справи для сторін спору, суд доходить висновку, що розгляд даної справи повинен здійснюватися у порядку загального позовного провадження.

Враховуючи розірвання дипломатичних відносин України з РФ, що унеможливлює надсилання даної ухвали на адресу відповідача в особі посольства РФ в Україні повідомлення відповідача про дату, час та місце проведення підготовчого засідання у даній справі буде здійснено шляхом розміщення на сайті Судової влади України відповідного оголошення-повідомлення.

Суд звертає увагу, що питання розгляду справи в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів або питання розгляду справи без участі сторін вирішуватиметься судом окремо, у випадку надходження до суду відповідних заяв чи клопотань від учасників справи та за їхньою згодою.

Також, суд наголошує на можливості подання процесуальних документів, письмових та електронних доказів тощо, вчинення інших процесуальних дій в електронній формі з використанням власного електронного цифрового підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України Про електронний цифровий підпис.

Керуючись ст. 12, 176, 234, 235, 247 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1.Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі.

2.Здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

3.Підготовче засідання призначити на 04 жовтня 2022 року на 09:30 год. Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду Чернігівської області за адресою: проспект Миру 20, м. Чернігів, 14000, зал судових засідань №302.

4. Позивачу пропонується надати:

- докази завдання шкоди агентами РФ, які порушили принципи та цілі, закріплені у Статуті ООН, щодо заборони військової агресії, вчиненої стосовно іншої держави України;

- докази залучення позивача, як потерпілого, до кримінального провадження № 22022270000000010 від 28.02.2022;

- договір № 236 від 01.01.2014;

- сертифікати якості на поставлений товар згідно видаткових накладних та договорів дистриб`юції, із зазначенням строку придатності поставленого товару.

5. Встановити відповідачу строк для подачі відзиву на позов та всіх доказів, що підтверджують викладені у відзиві обставини протягом 15 (п`ятнадцяти) календарних днів з моменту отримання ухвали про відкриття провадження у справі. Копію відзиву та копії доданих до нього документів надіслати позивачу, а докази надсилання надати суду.

6. Позивач протягом 7 (семи) календарних днів з моменту отримання відзиву на позов, має право подати до суду відповідь на відзив з одночасним надсиланням копії відповіді на відзив та доданих до неї доказів відповідачу. Докази надсилання надати суду.

7. Відповідач має право протягом 5 (п`яти) календарних днів з моменту отримання відповіді на відзив, надати суду заперечення на відповідь позивача на відзив з одночасним надсиланням його копії разом з доданими до нього документами позивачу. Докази надсилання надати суду.

8. З урахуванням приписів ч.1 ст. 197 ГПК України, суд повідомляє про обмежену технічну можливість проведення судового засідання в режимі відеоконференції (обмежена кількість залів судових засідань, що забезпечують проведення судового засідання в режимі відеоконференції), тому питання про таку можливість буде вирішуватись судом після отримання заяви зацікавленої сторони в порядку статті 197 ГПК України.

Ухвала складена та підписана 07.09.2022 року.Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Суддя С.В. Белов

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/ з