Рішення

від 06.09.2022 по справі 160/9520/22

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2022 року Справа № 160/9520/22

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Сидоренко Д.В.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Товариства з обмеженою відповідальністю "Капіталбуддніпро" про стягнення суми адміністративно-господарських санкцій за незабезпечення виконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2021 рік у розмірі 39722,22 грн.,-

Обставини справи: 06.07.2022 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Товариства з обмеженою відповідальністю "Капіталбуддніпро", в якій позивач просить суд:

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Капіталбуддніпро" на користь держави в особі Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю суму адміністративно-господарських санкцій за незабезпечення виконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2021 рік у розмірі 39722,22 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що враховуючи інформацію за поданим відповідачем звітом 10-ПОІ за 2021 рік, вбачається невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2021 році. Підприємством не сплачено у добровільному порядку адміністративно-господарські санкції за 1 робоче місце, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю і не зайнятих особами з інвалідністю у 2021 році. Позивач обрахував суму адміністративно-господарських санкцій за незайняті робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі 39722,22 грн., які мали бути сплачені відповідачем самостійно до 15.04.2022. Згідно з відомостями, наданими Дніпропетровським обласним центром зайнятості на запит позивача, звіт за формою № 3-ПН відповідачем до центру зайнятості протягом 2021 року не надавався.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 липня 2022 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, за наявними у справі матеріалами.

11.08.2022 року від Товариства з обмеженою відповідальністю «Капіталбуддніпро» надійшов відзив на позов, в якому вказано, що відповідач не погоджується з позовними вимогами з огляду на наступне. До початку 2021 року ТОВ «Капіталбуддніпро» було працевлаштовано одну особу директора. У звязку з тим, що у 2021 році у відповідача збільшилась кількість працівників до 9 осіб (більше 8) останній у 2021 році зареєструвався у Дніпропетровському обласному відділі Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю. Наказом від 24.06.2021 року №9к про прийняття на роботу прийнято на посаду електрика з підіймальних установок ТОВ «Капіталбуддніпро» громадянина ОСОБА_1 (на основну роботу). Згідно посвідчення виданого відділенням управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування №ФС 1131 від 01.08.2019 року ОСОБА_1 є інвалідом праці 3 групи безстроково. Вказані обставини свідчать, що ТОВ «Капіталбуддніпро» виконано в повному обсязі вимоги ст.19 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні», а саме дотримано норми працевлаштування осіб з інвалідністю у 2021 році. ТОВ «Капіталбуддніпро» 21.01.2022 року подано до Дніпропетровського обласного відділення фонду соціальн6ого захисту осіб з інвалідністю Звіт про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю за 2021 рік за формою 10-ПОІ (річна), в якому помилково не зазначено працевлаштування ОСОБА_1 . Чинним законодавством не передбачено порядку коригування або внесення змін до Звіту про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю за 2021 рік за формою 10-ПОІ (річна), що унеможливлює відповідача виправити допущено у звіті помилку.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Капіталбуддніпро» (ЄДРПОУ 42427472, 49000, місто Дніпро, вулиця Олеся Гончара, будинок 28А) зареєстроване 31.08.2018, номер запису 12241020000086857.

21.01.2022 Товариством з обмеженою відповідальністю «Капіталбуддніпро» подано звіт №10-ПОІ про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2021 рік, в якому зазначено про створення 1 робочого місця для інваліда.

За звітом відповідача форми № 10-ПОІ у 2021 році середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу за рік становила 9 осіб; штатних працівників, яким встановлена інвалідність, на підприємстві«-» осіб; кількість інвалідів штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» - 1 особа.

У рядку 6 звіту форми №10-ПОІ відповідачем визначено суму адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих для працевлаштування інвалідів 39722,00 грн.

Згідно з розрахунком суми позову наданим позивачем, Товариством з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства «Капіталбуддніпро» не сплачено адміністративно-господарські санкції у сумі 39722,22 за не працевлаштування 1 інваліда в 2021 році.

Станом на день звернення до суду відповідачем не сплачено вищезазначену суму адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу працевлаштування інвалідів.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.

Правовідносини, що виникли між сторонами врегульовані нормами Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21.03.91 року № 875-ХІІ.

Статтею 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» № 875-XII від 21.03.1991 року(далі Закон - № 875-XII) встановлено, що для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Згідно зіст. 20 Закону № 875-XIIпідприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченимстаттею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю.

Частиною 3 ст. 20 вищевказаногоЗакону № 875-XIIвизначено, що сплату адміністративно-господарських санкцій і пені підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, проводять відповідно дозаконуза рахунок прибутку, який залишається в їх розпорядженні після сплати всіх податків і зборів (обов`язкових платежів).

Згідност. 18 Закону № 875-ХІІзабезпечення прав осіб з інвалідністю на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

Так, відповідно достатті 18-1 Закону № 875-ХІІособа з інвалідністю, яка не досягла пенсійного віку, не працює, але бажає працювати, має право бути зареєстрованою у державній службі зайнятості як безробітна.

Рішення про визнання особи з інвалідністю безробітною і взяття її на облік для працевлаштування приймається центром зайнятості за місцем проживання особи з інвалідністю на підставі поданих нею рекомендації МСЕК та інших передбачених законодавством документів.

Державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у особи з інвалідністю кваліфікації та знань, з урахуванням її побажань.

Державна служба зайнятості може за рахунок Фонду соціального захисту інвалідів надавати дотацію роботодавцям на створення спеціальних робочих місць для осіб з інвалідністю, зареєстрованих у державній службі зайнятості, а також проводити професійну підготовку, підвищення кваліфікації і перепідготовку цієї категорії осіб з інвалідністю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до абз. 3 ч. 2 Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 року № 70, інформацію про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів роботодавці подають центру зайнятості за місцем їх реєстрації як платників страхових внесків на загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.

Форма звітності № 3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)» та Порядок її подання затвердженінаказом Міністерства соціальної політики України від 31.05.2013 №316, у редакції наказу від 05.12.2016 № 1476.

Пунктом 2 Розділу ІІ звітності Інформація про попит на робочу силу (вакансії) «Коментарі до даних про вакансії» визначається кількість осіб, які мають додаткові гарантії щодо сприяння працевлаштуванню та можуть бути працевлаштовані «__».

За бажанням зазначаються відповідні категорії громадян:

-один з батьків або особа, яка їх замінює, має на утриманні дитину (дітей) віком до шести років;

-один з батьків або особа, яка їх замінює, виховує без одного з подружжя дитину віком до 14 років або дитину-інваліда;

-один з батьків або особа, яка їх замінює, утримує без одного з подружжя інваліда з дитинства (незалежно від віку) та/або інваліда I групи (незалежно від причини інвалідності);

-діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування;

-особи, яким виповнилося 15 років та які за згодою одного з батьків або особи, яка їх замінює, можуть, як виняток, прийматися на роботу;

-особи, звільнені після відбуття покарання або примусового лікування;

-молодь, яка закінчила або припинила навчання у загальноосвітніх, професійно-технічних і вищих навчальних закладах, звільнилася із строкової військової або альтернативної служби і яка вперше приймається на роботу;

-особи, яким до настання права на пенсію за віком відповідно достатті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»залишилося 10 і менше років;

-інваліди, які не досягли пенсійного віку, встановленогостаттею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»;

-учасники бойових дій, зазначені у пунктах 19, 20 частини першоїстатті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;

-інші категорії громадян: внутрішньо переміщені особи.

Згідно з пунктом 1 Розділу І Порядку подання форми звітності № 3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)», затвердженогонаказом Міністерства соціальної політики України від 31.05.2013 №316, у редакції наказу від 05.12.2016 № 1476 (даліПорядок №316), цей Порядок визначає механізм подання форми звітності № 3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)» (даліформа № 3-ПН).

Форма № 3-ПН заповнюється роботодавцями та подається до базового центру зайнятості незалежно від місцезнаходження роботодавця (пункт 3 Розділу І Порядку № 316).

Актуальність зазначених у формі № 3-ПН вакансій уточнюється базовим центром зайнятості не рідше ніж двічі на місяць під час особистої зустрічі з роботодавцем, у телефонному режимі або через засоби електронного зв`язку (пункт 4 Розділу І Порядку №316).

Форма № 3-ПН подається за наявності у роботодавця попиту на робочу силу (вакансії) не пізніше ніж через три робочі дні з дати відкриття вакансії. Датою відкриття вакансії є наступний день після створення робочого місця чи припинення трудових відносин з працівником, робоче місце якого стає вакантним, або дата, починаючи з якої може бути укладений трудовий договір з найманим працівником (пункт 5 Розділу І Порядку № 316).

Згідно пункту 6 Розділу І Порядку № 316 роботодавець визначає вид звітності - первинна або уточнювальна.

Первинна звітність подається з метою інформування про наявність попиту на робочу силу (вакансії).

Уточнювальна звітність подається в разі необхідності на заміну первинної та містить уточнення характеристик вакансії: умов праці, розміру заробітної плати, вимог до претендента тощо. При цьому, не можуть бути змінені дані щодо кількості вакансій та назви професії (посади).

Відповідно до пункту 1 Розділу ІІ Порядку № 316 за наявності у роботодавців коментарів до вакансії заповнюється розділ II, у якому відображаються порядковий номер відповідного запису в розділі I, а також характеристики вакансій (умови праці, розмір заробітної плати та вимоги до претендентів).

У пункті 1 зазначається порядковий номер відповідного запису з розділу I та вказується кількість вакансій.

У пункті 2 наводиться загальна кількість осіб із числа громадян, що мають додаткові гарантії щодо сприяння працевлаштуванню (відповідно достатті 14 Закону України «Про зайнятість населення»), яких роботодавець може працевлаштувати. За бажанням роботодавця може проводитись деталізація категорій претендентів на вакансію з урахуванням категорій громадян, перелік яких наведений устатті 14 Закону України «Про зайнятість населення», а також внутрішньо переміщених осіб.

Наведене свідчить про те, що обов`язок товариства щодо створення робочих місць для інвалідів не супроводжується його обов`язком підбирати і працевлаштовувати інвалідів на створені робочі місця. Такий обов`язок покладається на органи працевлаштування, що перелічені в частині першійст. 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні».

З аналізу положеньЗакону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні»встановлено, що на підприємстві лежить лише обов`язок щодо подачі до державної служби зайнятості інформації, необхідної для організації працевлаштування осіб з інвалідністю.

Під час розгляду справи судом встановлено, що згідно звіту форми 10-ПОІ у Товариства з обмеженою відповідальністю «Капіталбуддніпро» середньооблікова чисельність штатних працівників в 2021 році складала 9 осіб, штатних працівників, яким встановлена інвалідність«-» осіб, а згідно із ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів в 2021 році визначена для відповідача - 1 місце.

Тобто, не виконано норматив у працевлаштуванні 1 особи-інваліда.

Як встановлено судом, у поданому звіті товариством було зазначено, що середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність (осіб) - у рядку «фактично за рік» проставлений прочерк.

При цьому, як зазначає відповідач, у 2021 році на підприємстві працювала 1 особи з інвалідністю.

Так, з 25.06.2001 року по теперішній час на посаді «електромеханіка з підіймальних установок» працює ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ).

Згідно посвідчення № НОМЕР_2 від 01.08.2019 виданого Відділенням управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування, ОСОБА_1 є інвалідом праці 3 групи безстроково.

Факт інвалідності ОСОБА_1 підтверджується індивідуальною програмою реабілітації інваліда №429 від 16.07.2019 року, медичним висновком Цетрльної лікарсько-експертної комісії про наявність (відсутність) професійного характеру захворювання від 02.04.2019 №12/286

Факт працевлаштування ОСОБА_1 також підтверджується повідомленням про прийняття працівника на роботу поданого до ГУ ДПС у Дніпропетровській області та квитанцією №2 про прийняття даного повідомлення.

З урахуванням встановлених обставин вбачається, що фактично в 2021 році товариством було працевлаштовано одну особу з інвалідністю, проте поданий звіт містить помилку, зокрема, рядок середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність, осібне було заповнено, а саме в рядку «02» графи 1, замість «1» вказано «-».

Таким чином, відповідачем виконано вимоги ч. 1 ст.19 Закону № 875-ХІІ «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», відповідно до якої створено робоче місце для осіб з інвалідністю та працевлаштовано необхідну кількість осіб з інвалідністю, що свідчить про дотримання відповідачем вимог статей 18, 19 Закону № 875 -XІІ.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що технічна (арифметична) помилка, допущена відповідачем при заповненні звіту не свідчать про невиконання нормативу встановленого ст. 19 Закону України № 875-ХІІ.

Відповідно до ч.1 ст.218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Частиною другою цієї ж статті передбачено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Таким чином, для стягнення адміністративно-господарських санкцій слід виходити із загальних норм права, відносно відповідальності за порушення зобов`язань та встановлення в діях або бездіяльності підприємства складу правопорушення з метою застосування юридичної відповідальності у вигляді адміністративно-господарських санкцій.

Статтею 238 Господарського кодексу України передбачено, що за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб`єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб`єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Таким чином, адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до учасника господарських відносин за порушення ним правил, встановлених законодавчими актами, при наявності в діях суб`єкту господарювання вини у вчиненні такого порушення та якщо ним не приймались заходи, спрямовані на недопущення господарського правопорушення.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що відповідачем були виконані вимогиЗакону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні»щодо вжиття заходів для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2021 році.

Оцінуючи усі докази, які були досліджені судом у їх сукупності, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Капіталбуддніпро" на користь держави в особі Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю суму адміністративно-господарських санкцій за незабезпечення виконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2021 рік у розмірі 39722,22 грн.

Згідно із ч. 5 ст. 250 Кодексу адміністративного судочинства України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст.ст. 2-10, 11, 12, 47, 72-77, 94, 122, 132, 139, 193, 241-246, 250, 251, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Д.В. Сидоренко