Рішення

від 06.09.2022 по справі 471/229/22

БРАТСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 471/229/22

Провадження №2/471/124/22

Номер рядка звіту 61

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

"07" вересня 2022 р.

Братський районний суд Миколаївської області

в складі:

головуючого судді Гукової І.Б.,

за участю секретаря Кравченко Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Братське цивільну справу № 471/229/22 за позовною заявою ОСОБА_1 до Братської селищної ради Вознесенського району Миколаївської області про визнання права власності на спадкове майно,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Братської селищної ради Вознесенського району Миколаївської області про тлумачення заповіту.

30.06.2022 року ухвалою Братського районного суду Миколаївської області було прийнято заяву позивача про зміну предмету позову, а саме на визнання права власності на земельну ділянку площею 13,5798 гектарів, кадастровий номер 4821484800:01:000:0046, що розташована на території Улянівської сільської ради (Братської селищної ради) Вознесенського району Миколаївської області в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В своєму позові позивач зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Вознесенськ помер її батько ОСОБА_2 . Після його смерті відкрилась спадщина у вигляді земельної ділянки: площею 13,5798 гектарів, з кадастровим номером: 4821484800:01:000:0046, яка знаходиться в межах території Улянівської ради Миколаївської області, згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії І-МК № 024470, виданого 09.07.2001 року, яку він успадкував за заповітом після смерті своєї матері - ОСОБА_3 . За завою позивача приватним нотаріусом була заведена спадкова справа після смерті її батька. Однак, оформити спадкове майно не має можливості, оскільки відповідно до заповіту було заповідано "належне право на земельну частку(пай) у КСП "Соколівське", а спадщина відкрилась у вигляді земельної ділянки. Згідно заповіту від імені ОСОБА_3 , посвідченого 22.02.2000 року секретарем Улянвської сільської ради Братського району Миколаївської області, реєстр № 31, вона заповідала своєму синові ОСОБА_2 , право на земельну частку (пай). Проте отримавши на підставі сертифікату земельну ділянку, право власності щодо якої підтверджується Державним актом, не внесла змін до заповіту, щодо уточнення спадкового майна. Отримати позивачем свідоцтво немає можливості, оскільки виявлені в заповіті неточності перешкоджають реалізувати право позивача на спадкове майно, тому вона вимушена звернутися до суду з позовом про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_2 .

В судове засідання позивач та його представник не з`явилися, представник позивача до суду надав заяву про розгляд справи за їх відсутності, заявлені вимоги підтримали та визнали в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з`явилась, про дату, час та місце розгляду був повідомлений належним чином.

Суд, на підставі ст. 280 ЦПК України, вважає за можливе ухвалити заочне рішення по справі.

Дослідивши наявні у справі докази, з`ясувавши обставини справи, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Вознесенськ Миколаївської області помер ОСОБА_2 (а.с. 3).

Позивач ОСОБА_1 є рідною донькою померлого ОСОБА_2 (а.с 6-7)

Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина у вигляді земельної ділянки: площею 13,5798 гектарів, кадастровий номер 4821484800:01:000:0046, що розташована на території Улянівської сільської ради (Братської селищної ради) Вознесенського району Миколаївської області, яка належала померлій матері спадкодавця ОСОБА_3 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії І-МК № 024470, виданого 09.07.2001 року (а.с. 63-65), яку він успадкував за заповітом (а.с. 43), але не встиг оформити своїх спадкових прав.

Після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , була заведена спадкова справа № 9/2022 приватним нотаріусом Вознесенського районного нотаріального округу Волошиною Н.В. (а.с. 16).

Спадкоємцями після смерті останнього є ОСОБА_1 , яка прийняла спадщину (а.с. 16).

Після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 , була заведена спадкова справа № 53/2018 приватним нотаріусом Вознесенського районного нотаріального округу Волошиною Н.В. (а.с. 18).

Спадкоємцями після смерті останньої за заповітом є ОСОБА_2 , який прийняв спадщину у вигляді вказаної земельної ділянки (помер ІНФОРМАЦІЯ_2 ) та за законом ОСОБА_4 ( а.с.19).

Відповідно до ст. 1216 ЦК України, права та обов`язки фізичної особи, яка померла (спадкодавець), переходять до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до положень ст.ст. 1216, 1217, 1218, 1220, 1222, 1223 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (ч. 3 ст. 46 цього Кодексу). Спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини. Спадкоємцями за заповітом можуть бути юридичні особи та інші учасники цивільних відносин (ст. 2 цього Кодексу). Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст. ст. 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

За змістом ст.ст. 1233, 1234 ЦК України, заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті. Право на заповіт має фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Право на заповіт здійснюється особисто. Вчинення заповіту через представника не допускається.

Згідно ст. 1235, 1236 ЦК України, заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.

Статтею 1276 ЦК України визначає перехід права на прийняття спадщину: «… Якщо спадкоємець за заповітом або за законом помер після відкриття спадщини і не встиг її прийняти, право на прийняття належної йому частки спадщини, крім права на прийняття обов`язкової частки у спадщині, переходить до його спадкоємців (спадкова трансмісія).»

Спадкова трансмісія - це перехід права на прийняття спадщини від померлого спадкоємця, який не встиг реалізувати своє право на прийняття спадщини до його спадкоємців, тобто перехід права, а не виникнення права на спадкування після смерті першого спадкодавця.

Відповідно до ст. 1225 ЦК України, право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Згідно п. 4.12. Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, при видачі свідоцтва про право на спадщину нотаріус обов`язково перевіряє склад спадкового майна, яке належало спадкодавцю на момент смерті. На підтвердження цих обставин спадкоємці мають надати документи, які підтверджують даний факт.

Згідно п. 4.20 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, видача свідоцтва про право на спадщину нотаріусом проводиться на підставі документів, оформлених відповідно до статті 19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", державна реєстрація прав проводиться на підставі оригіналів правовстановлюючих документів.

Відповідно до статті 78 ЗК України, право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками.

Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, Земельного Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

Згідно зі статтею 81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки па підставі: придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності; приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування; прийняття спадщини; виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю).

Згідно зі статтею 125 Земельного кодексу України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Частиною 1 ст. 131 ЗК України, також передбачена можливість набуття права власності на земельну ділянку на підставі успадкування.

Відповідно до роз`яснень, викладених у п.п. 10, 23 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», згідно статті 1225 ЦК право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до ст. 1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини, вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Відповідно до п.1 ч. 2 вказаної статті, способом захисту цивільних прав та інтересів є визнання права.

Згідно ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах не заборонених законом.

Суд приходить до висновку за можливе визнати за ОСОБА_1 , право власності на земельну ділянку площею 13,5798 гектарів, кадастровий номер 4821484800:01:000:0046, що розташована на території Улянівської сільської ради (Братської селищної ради) Вознесенського району Миколаївської області, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , яку він успадкував після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , але не встиг оформити своїх спадкових прав.

Судові витрати слід залишити за позивачем.

Керуючись ст.ст. 259, 264, 280,282 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Братської селищної ради Вознесенського району Миколаївської області про визнання права власності на спадкове майно задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 , право приватної власності на земельну ділянку площею 13,5798 гектарів, кадастровий номер 4821484800:01:000:0046, що розташована на території Улянівської сільської ради (Братської селищної ради) Вознесенського району Миколаївської області, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , яку він успадкував після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , але не встиг оформити своїх спадкових прав.

Судові витрати залишити за позивачем.

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: Братська селищна рада Вознесенського району Миколаївської області, місце розташування: вул. Миру, 131, смт. Братське Вознесенського району Миколаївської області, код ЄДРПОУ 04375926.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку відповідно до положень ст. 354 ЦПК України до Миколаївського апеляційного суду.

СуддяІ.Б. Гукова