Рішення

від 06.09.2022 по справі 320/12959/20

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 вересня 2022 року м.Київ№ 320/12959/20

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Головенко О.Д., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МРБ ГРУПП" до Головного управління Державної податкової служби у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "МРБ ГРУПП" з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 17.11.2020 № 0036120706.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 05.01.2021 справу прийнято до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що контролюючий орган дійшов помилкового висновку щодо зберігання пального без отримання ліцензії. Вказує, що відповідно до акцизної накладної ТОВ «МРБ ГРУПП» отримало від постачальника ТОВ «СК Альянс 2006» дизельне пальне у кількості 5 000 літрів, яке було залито безпосередньо у паливні баки 13 одиниць техніки, 12 з яких було орендовано. Наголошує, що придбаваючи паливо у позивача не зберігається, а розливається по паливних баків автомобільної техніки ТОВ «СК Альянс 2006» за адресою: м. Київ, вул. Перемоги, 18

Позивач зазначив, що в його діях відсутня ознака протиправності, оскільки пальне ним не зберігалось, а було залито в баки автомобільної техніки безпосередньо продавцем.

Від представника відповідача направлено відзив на позовну заяву, відповідно до якого вказує, що у задоволенні позову слід відмовити, оскільки позивачем зберігалось дизельне пальне без наявності ліцензії на право зберігання пального, чим порушило ст. 15 Закону України від 19.12.1995 № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв тютюнових виробів та пального» (далі Закон № 481).

Також від позивача надійшли письмові пояснення у яких останній просить суд позов задовольнити.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, оглянувши письмові докази, які були надані, суд вважає, що позов слід задовольнити, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «МРБ ГРУПП» має статус юридичної особи (дата реєстрації 30.11.2018 за № 13391020000017181).

До основних видів діяльності підприємства відноситься: (42.11 за КВЕД) будівництво доріг і автострад.

У період з 08.10.2020 по 12.10.2020 посадовими особами Головного управління ДПС у Київській області на підставі ст. 80 Податкового кодексу України (далі ПК України), відповідно до направлень від 01.10.2020 № 0051, № 0051 та згідно наказу від 30.09.2020 № 1450 «Про проведення фактичних перевірок» було проведено фактичну перевірку офісу місце зберігання пального за адресою: Київська область, Києво Святошинський район, с. Петропавлівська Борщагівка, пров. Софіївський, 27, офіс 4.

За результатом проведеної перевірки, відповідачем було складене акт перевірки від 12.10.2020, яким встановлено, що позивачем порушено ст. 15 Закону № 481, саме встановлено факт зберігання пального для власного споживання без наявності ліцензії на право зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки), а саме відповідно до акцизної накладної № 2835 від 18.05.2020 ТОВ «МРБ ГРУПП» отримало від постачальника TOB «СК Альянс 2006» (код ЄДРПОУ 39142102) дизельне пальне (важкі дистиляти (газойлі) в кількості 4960,13 л шляхом транспортування даного палива автотранспортом продавця ТОВ «СК Альянс 2006» до адреси місця зберігання покупця ТОВ «МРБ ГРУПП»: Києво-Святошинський район, с. Петропавлівська Борщагівка, пров. Софіївський, буд. 27. Дана операція підтверджується наданими до перевірки рахунками про оплату № 2027 від 18.05.2020. видатковою накладною № РН-002744 від 18.05.2020 та платіжними дорученнями від 27.05.2020 № 1000 на суму 20 000 грн, від 10.06.2020 № 1036 на суму 20 000 грн, від 11.06.2020 №1049 на суму 31 520 грн.

Додатком до акту фактичної перевірки є пояснення директора ОСОБА_1 , яка повідомила, що у власності підприємства для здійснення господарської діяльності використовується дорожній коток AMMANN ASC 100 2012 p/в, об`ємом двигуна 3900 см.куб. місткістю паливного бака 410 л. видом палива дизельне пальне, який заправляється дизельним пальним отриманим від ТОВ «СК Альянс 2006». Також в даному пояснені від 08.10.2020 зазначено, що ТОВ «МРБ Групп» заправка дизельним пальним здійснюється лише у дорожній коток AMMANN ASC 100 з місткістю паливного бака 410 л. Тобто будь-які інші транспортні засоби, крім дорожнього котка, отриманим від ТОВ «СК Альянс 2006» пальним не заправляються.

Таким чином, зважаючи на те, що місткість паливного бака дорожнього котка AMMANN ASC 100 лише 410 літрів, а поставка пального від ТОВ «СК Альянс 2006» відбулась в кількості 4960,13 л., встановлено факт зберігання решти пального без наявності ліцензії на право зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки), чим порушено вимоги ст. 15 Закону № 481.

На підставі вказаного висновків акту перевірки, податковим органом було прийнято спірне податкове повідомлення-рішення від 17.11.2020 № 0036120706.

Не погоджуючись з податковим повідомленням рішенням, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Надаючи правову оцінку обставинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регламентовано ПК України, яким визначено вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Пунктом 80.1 ст. 80 ПК України визначено, що фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Відповідно до п. 80.2 ст. 80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав:

у разі коли за результатами перевірок інших платників податків виявлено факти, які свідчать про можливі порушення платником податків законодавства щодо виробництва та обігу підакцизних товарів, здійснення платником податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, та виникає необхідність перевірки таких фактів;

у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, у тому числі із забезпеченням можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій, та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів;

письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій, у тому числі незабезпечення можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, касових операцій, патентування або ліцензування;

неподання суб`єктом господарювання в установлений законом строк обов`язкової звітності про використання реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій, розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, подання їх із нульовими показниками;

у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, і пального та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері регулювання виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального;

у разі виявлення за результатами попередньої перевірки порушення законодавства з питань, визначених у п. 75.1.3;

у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету, а також здійснення фізичною особою підприємницької діяльності без державної реєстрації.

З наданих інспекторами Головного управління ДПС у Київській області копій наказу № 1450 від 30.09.2020 про проведення фактичних перевірок і витягу з додатку до цього наказу, фактичні перевірки суб`єктів господарювання, які вказані у названому вище витягу, в тому числі перевірка позивача здійснювалось в плановому порядку без отримання установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства.

На думку позивача це є грубим порушенням порядку призначення та проведення фактичних перевірок контролюючим органом, і свідчить про безпідставність та незаконність призначення і проведення цієї фактичної перевірки позивача.

Однак на думку суду видання керівником наказу про призначення перевірки не створює небезпеки інтересам позивача, оскільки сам собою факт проведення перевірки не може безпосередньо заподіяти майнову чи іншу шкоду особі, не призводить до настання невідворотних негативних наслідків. Проведення перевірки є лише процедурою встановлення обставин, які необхідні для контролю за правильністю нарахування і сплати податків та інших обов`язкових платежів.

Також суд звертає увагу, що допуск до фактичної перевірки відбувся, про що свідчать направлення на перевірку з підписом представника.

Якщо ж допуск до податкової перевірки відбувся, в подальшому предметом розгляду в суді має бути лише суть виявлених порушень податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Аналогічної позиції міститься у постановах Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 820/9191/13-а, від 24.01.2019 у справі № 826/13963/16, від 30.11.2018 у справі №808/1641/15, в яких зазначено, що платник податку, який вважає порушеним порядок та підстави призначення податкової перевірки, має захищати свої права шляхом недопуску посадових осіб контролюючого органу до такої перевірки.

Тому, суд вважає безпідставними посилання позивача про порушення контролюючим органом процедури призначення перевірки, оскільки до цієї перевірки позивач допустив перевіряючих.

По суті спірного податкового повідомлення рішення та щодо встановленого порушення, суд зазначає наступне.

Закон № 481 визначає основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та пальним, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального на території України.

Тобто даний Закон стосується господарської діяльності тих суб`єктів господарювання, які займаються виробництвом, експортом, імпортом, оптовою і роздрібною торгівлею спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та пальним.

Статтею 1 Закону № 481 визначено одні з основних понять і термінів, а саме:

ліцензія (спеціальний дозвіл) - це документ, що засвідчує право суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку.

місце зберігання пального це місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для зберігання пального на праві власності або користування;

зберігання пального це діяльність із зберігання пального (власного або отриманого від інших осіб) із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик.

Як вбачається з матеріалів справи, контролюючим органом було встановлено, що позивачем зберігалось пальне без отримання ліцензії

Матеріали перевірки містять інформацію, що ТОВ «МРБ ГРУПП зберігало пальне для власного споживання без наявності ліцензії на право зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки), а саме відповідно до акцизної накладної № 2835 від 18.05.2020 ТОВ «МРБ ГРУПП» отримало від постачальника TOB «СК Альянс 2006» (код ЄДРПОУ 39142102) дизельне пальне (важкі дистиляти (газойлі) в кількості 4960,13 л шляхом транспортування даного палива автотранспортом продавця ТОВ «СК Альянс 2006» до адреси місця зберігання покупця ТОВ «МРБ ГРУПП»: Києво-Святошинський район, с. Петропавлівська Борщагівка, пров. Софіївський, буд. 27. Дана операція підтверджується наданими до перевірки рахунками про оплату № 2027 від 18.05.2020. видатковою накладною № РН-002744 від 18.05.2020 та платіжними дорученнями від 27.05.2020 № 1000 на суму 20 000 грн, від 10.06.2020 № 1036 на суму 20 000 грн, від 11.06.2020 №1049 на суму 31 520 грн.

Додатком до акту фактичної перевірки є пояснення директора ОСОБА_1 , яка повідомила, що у власності підприємства для здійснення господарської діяльності використовується дорожній коток AMMANN ASC 100 2012 p/в, об`ємом двигуна 3900 см.куб.. місткістю паливного бака 410 л видом палива є дизельне пальне, який заправляється дизельним пальним отриманим від ТОВ «СК Альянс 2006». Також в даному пояснені від 08.10.2020 зазначено, що ТОВ «МРБ Групп» заправка дизельним пальним здійснюється лише у дорожній коток AMMANN ASC 100 з місткістю паливного бака 410 л. Тобто будь-які інші транспортні засоби, крім дорожнього котка, отриманим від ТОВ «СК Альянс 2006» пальним не заправляються.

Таким чином, зважаючи на те, що місткість паливного бака дорожнього котка AMMANN ASC 100 лише 410 літрів, а поставка пального від ТОВ «СК Альянс 2006» відбулась в кількості 4960,13 л., встановлено факт зберігання решти пального без наявності ліцензії на право зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки), чим порушено вимоги ст. 15 Закону № 481.

Однак матеріали справи містять докази, що позивач має у власності спеціальну будівельну техніку, а саме коток дорожній ANMANN ASC 100, 2012 року випуску, заводський № 2802536, об`єм двигуна 3900 см.куб., місткість паливного баку 410 літрів. Окрім цього, для виробничих потреб позивач винаймає важку будівельну та вантажну техніку: наприклад, в травні 2020 року у зв`язку з виробничою необхідністю було винайнято у ТОВ «УКРБУДТРАНС КОМПАНІ» (договір про надання послуг вантажних та будівельних машин і механізмів від 25.04.2019 № 2504-19) 12 одиниць техніки з екіпажем на період виконання певних робіт, а саме: самоскиди DAF cf 85 номерний знак AI7083AE, MAH номерний знак НОМЕР_1 , MAH номерний знак НОМЕР_2 , MAH номерний знак НОМЕР_3 , VOLVO номерний знак НОМЕР_4 , ескаватори GCB 3CX номерний знак НОМЕР_5 , VOLVO 220 номерний знак НОМЕР_6 , VOLVO EW 180 номерний знак НОМЕР_7 , GCB 3CX номерний знак НОМЕР_8 , бульдозер Caterpillar D5G LGp номерний знак НОМЕР_9 , маніпулятор DAF cf85 480 AI8157CH, контейнеревоз VOLVO номерний знак НОМЕР_10 .

Так, податковим органом не було взято до уваги, що позивачем використовується не лише коток дорожній ANMANN ASC 100, який перебуває безпосередньо у власності позивача, але і інша важка автомобільна техніка, що винаймається ТОВ «МРБ ГРУПП» у ТОВ «УКРБУДТРАНС КОМПАНІ» за відповідним договором.

Суд звертає увагу, що між ТОВ «СК Альянс 2006» та позивачем укладено договір про купівлю продаж нафтопродуктів від 28.01.2020 № 28/01/2020, за умовами якого продавець зобов`язується в порядок та на умовах, визначених цим договором продати та передати у власність нафтопродукти, а саме дизельне паливо (п. 1.1 договору № 28/01/2020).

Умови поставки та приймання товару здійснюється відповідно до п. 2 вищевказаного договору. Так, товар відпускається погодженими сторонами партіями та у відповідності з заявками покупця, які можуть бути надані в усній або в письмовій формі. Умови купівлі продажу кожної партії товару узгоджується сторонами в заявках, які є безвідкличними.

Згідно з п. 2.4. даного договору покупець проводить приймання товару по кількості і якості у відповідності з умовами «Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України» № 281/171/578/155, затвердженої наказом Міністерство палива та енергетики України, Міністерство економіки України, Міністерства транспорту та зв`язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.2008.

Порядок приймання нафти і нафтопродуктів під час надходження автомобільним транспортом визначається п. 5.4. згаданої Інструкції. Так, з прибуттям нафтопродуктів до вантажоодержувача в автоцистерні перевіряється наявність і цілісність пломб, технічний стан автоцистерни, відповідність об`єму і густини нафтопродукту в автоцистерні об`єму і густині, відповідність найменування, марки і виду (залежно від масової частки сірки) нафтопродукту. Маса нафтопродукту в автоцистерні визначається зважуванням на автомобільних вагах або об`ємно-масовим методом.

Слід звернути увагу, що ні договором, ні Інструкцією не визначається куди саме буде доставлено придбане пальне і куди його буде злито, чи у стаціонарну ємність, чи в паливні баки техніки. Пункт 2.6 договору передбачає лише, що претензії можуть бути пред`явлені лише «до зливу товару», однак не конкретизується куди повинен відбуватись цей «злив».

При цьому згідно з п. 2.3 договору це питання відноситься до умов поставки товару, які обирає покупець і визначає в усній або письмовій формі у заявках. Тобто дане питання відноситься до виключної волі покупця і не регулюється на законодавчому рівні.

Можливість залиття пального з бензовозу безпосередньо в паливні баки автомобілів або іншої техніки постачальником пального (у якого наявна ліцензія на право здійснення оптової торгівлі пальним за відсутності місць оптової торгівлі) визнається також ДПС України, у тому числі в Індивідуальній податковій консультації від 09.09.2020 № 3780/ІПК/99-00-09-03-01-06.

Так, в межах договору купівлі - продажу нафтопродуктів № 28/01/2020 від 28.01.2020 з постачальником пального TOB «СК Альянс 2006», позивачем було зроблено усну заявку на поставку пального у кількості 5000 л (п. 2.1. вказаного Договору) в результаті чого постачальником було виставлено відповідний рахунок на оплату № 2027 від 18.05.2020, який в подальшому був оплачений позивачем.

Таким чином, враховуючи наведене, можно дійти висновку, що 18.05.2020 позивачем було здійснено заправку всього 13 одиниць техніки дизельним пальним у кількості 5000 літрів безпосередньо в паливні баки техніки.

Зокрема, матеріали справи свідчать про те, що заправка даної автомобільної техніки відбувалось за адресою м. Київ, вул. Перемоги, 18. Це також підтверджується довідкою ТОВ «УКРБУДТРАНС КОМПАНІ» від 04.12.2020 № 04/12.

Також відповідач не подав до суду доказів, які б свідчили, що позивач займається господарською діяльністю пов`язаної з виробництвом, експортом, імпортом, оптовою і роздрібною торгівлею пальним без ліцензії на зберігання пального, оскільки самого факту придбання пального у ТОВ «СК Альянс 2006» не достатньо.

Враховуючи викладене, можно дійти до висновку, що позивач не здійснює будь якої діяльності, пов`язаної з виробництвом, експортом, імпортом, оптовою і роздрібною торгівлею пального, а придбане пальне, що було виявлено перевіряючими було одразу розлито по паливним бакам транспортних засобів, що належать або перебувають у користуванні позивача.

Суд враховує роз`яснення, що викладені у п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, відповідно до якого обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Цей же принцип знайшов свій вираз у низці рішень Європейського суду з прав людини, у яких ЄСПЛ неодноразово наголошував, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain); рішення у справі "Серявін та інші проти України").

Крім того, суд зазначає, що Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював особливу важливість принципу належного урядування. Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах Беєлер проти Італії, Онер`їлдіз проти Туреччини, Megadat.com S.r.l. проти Молдови, Москаль проти Польщі).

На державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (рішення у справах Лелас проти Хорватії, Тошкуце та інші проти Румунії) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах (рішення у справах Онер`їлдіз проти Туреччини, Беєлер проти Італії).

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

У відповідності до ч. 2 ст. 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи, що позивачем при подані даного адміністративного позову було сплачено судовий збір у розмірі 7 500,00 грн (платіжні доручення від 04.12.2020 № 1998 та від 22.12.2020 № 2073), суд вважає за необхідне стягнути їх за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст. 9, 14, 73 - 78, 90, 139, 143, 242- 246, 250, 255 КАС України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Київській області від 17.11.2020 № 0036120706 про застосування до позивача штрафних санкцій у розмірі 500000,00 грн.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МРБ ГРУПП» (код ЄДРПОУ 42658661) за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Головного управління ДПС у Київській області (код ЄДРПОУ 43141377) судовий збір у розмірі 7 500 (сім тисяч п`ятсот) грн 00 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Головенко О.Д.