Рішення

від 29.08.2022 по справі 640/21016/20

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 серпня 2022 року м. Київ № 640/21016/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Келеберди В.І., розглянувши у порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «Реал-Білдінг до Міністерства юстиції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - приватне підприємство «Золотий Дюк» про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

Обставини справи:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся директор приватного підприємства «Реал-Білдінг» з позовом до Міністерства юстиції України та просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Міністерства юстиції України у формі наказу від 27 березня 2020 року № 1251/5 «Про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень»;

- стягнути на користь позивача понесені ним судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачем від 27 березня 2020 року прийнято наказ № 1251/5 «Про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень», відповідно до якого задоволено скаргу приватного підприємства «Золотий Дюк» та скасовано рішення від 27 січня 2017 року № 33598323, прийняте державним реєстратором Одеської філії державного підприємства «Державний інститут судових економіко-правових та технічних експертних досліджень» Кравець О.В. Зважаючи на те, що реєстрація права власності відбулася 27 січня 2017 року, тому строк на звернення зі скаргою почався для скаржника з 28 січня 2017 року. Незважаючи на те, що скаржник звернувся до відповідача зі скаргою майже через три роки, відповідачем було її розглянуто з винесення оскаржуваного рішення. Таким чином, відповідачем при прийняття оскаржуваного рішення було порушено вимоги законодавства.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 вересня 2020 року відкрито провадження у справі зі здійсненням розгляду справи суддею одноособово за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Залучено в якості третьої особи без самостійних вимог приватне підприємство «Золотий Дюк», та зобов`язано позивача у порядку частини одинадцятої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України не пізніше двох днів з дня вручення копії ухвали про відкриття провадження у справі направити третій особі копію позовної заяви з додатками, а докази такого направлення надати до суду.

Запропоновано третій особі у п`ятнадцятиденний строк надати заперечення на позовну заяву, які повинні відповідати вимогам частин другої-четвертої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України.

Запропоновано відповідачу у п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі надати відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, або заяву про визнання позову.

Відповідач скористався своїм правом, передбаченим статтею 162 Кодексу адміністративного судочинства України та 23 листопада 2020 року подав до суду відзив, який обґрунтовано правомірністю дій відповідача при прийнятті оскаржуваного наказу, а тому позовні вимоги є безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. З огляду на подані скаржником відповідачу докази на підтвердження своїх доводів в частині дотримання строків, підстави для відмови у розгляді скарги по суті у відповідача були відсутні.

21 січня 2021 року представником відповідача на виконання статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України долучено до матеріалів справи копію скарги приватного підприємства «Золотий Дюк» від 28 грудня 2019 року № 45899-33-19 на 10 аркушах та копії фіскальних чеків на 2-х аркушах, на підтвердження обставин направлення відзиву і доданих матеріалів іншим учасникам справи.

Третьою особою жодних пояснень чи заперечень до суду надано не було.

Дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, дійшов наступних висновків.

Обставини встановлені судом:

27 березня 2020 року Міністерством юстиції України прийнято наказ № 1251/5 «Про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень» відповідно до якого скаргу приватного підприємства «Золотий Дюк» від 23 грудня 2019 року задоволено в повному обсязі.

Скасовано рішення від 27 січня 2017 року № 33598323, прийняте державним реєстратором Одеської філії державного підприємства «Державний інститут судових економіко-правових та технічних експертних досліджень» Кравець О.В.

Виконання пункту 2 покладено на Департамент нотаріату та державної реєстрації.

Підставою винесення оскаржуваного рішення став висновок Колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції України від 18 лютого 2020 року за результатами розгляду скарги приватного підприємства «Золотий Дюк» від 23 грудня 2019 року, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 28 грудня 2019 року за № 45899-33-19.

Позивач не погоджується із прийнятим рішенням та вважає, що це рішення підлягає скасуванню внаслідок його протиправності.

Так, державним реєстратором Одеської філії державного підприємства «Державний інститут судових економіко-правових та технічних експертних досліджень» Кравець О.В. було зареєстровано право власності на об`єкт нерухомого майна, на підставі договору купівлі-продажу від 09 грудня 2015 року № 416, укладеного між приватним підприємством «Реал-Білдінг» та приватним підприємством «Золотий Дюк».

Відповідач приймаючи до розгляду скаргу приватного підприємства «Золотий Дюк» зобов`язаний був перевірити встановлений законом строк для подачі скарги.

Приватне підприємство «Золотий Дюк», як попередній власник об`єкту нерухомого майна, право власності на яке зареєстровано рішенням від 27 січня 2017 року № 33598323, звернувся до відповідача зі скаргою по завершенню 2 років та 11 місяців з моменту реєстрації права власності. Таким чином, строк звернення зі скаргою для приватного підприємства «Золотий Дюк», як попереднього власника об`єкту нерухомого майна, починається з 28 січня 2017 року та закінчується 28 березня 2017 року.

Таким чином, відповідачем при прийняття оскаржуваного наказу від 27 березня 2020 року « 1251/5 порушено порядок розгляду скарг та вимоги частини третьої та пункту 8 частини восьмої статті 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», що є підставою для його скасування.

Відповідач заперечуючи проти задоволення позовних вимог зазначив про те, що з огляду на подані скаржником докази на підтвердження своїх доводів в частині дотримання строків, підстав для відмови у розгляді скарги по суті у відповідача не було.

Законодавством у сфері державної реєстрації прав на нерухоме майно передбачено, що для державної реєстрації виділу в натурі частки майна, що перебуває у спільній власності необхідний договір про виділ в натурі частки із спільного майна або відповідне рішення суду.

Перевіривши відомості Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав) встановлено, що державний реєстратор Кравець О.В. здійснив реєстрацію виділу в натурі частки нежитлових будівель магазину за адресою: АДРЕСА_1 , без зазначених вище документів, чим порушив чинне на той момент законодавство.

Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» Міністерство юстиції України, за результатами розгляду скарги приватного підприємства «Золотий Дюк» від 28 грудня 2019 року за № 45899-33-19 на рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 27 січня 2017 року № 33598323, прийняте державним реєстратором Одеської філії державного підприємства «Державний інститут судових економіко-правових та технічних експертних досліджень» Кравець Олександром Володимировичем, прийняло мотивоване рішення про задоволення скарги в повному обсязі шляхом прийняття рішення про скасування рішення про державну реєстрацію.

За таких обставин, підстави для скасування рішення відповідача відсутні.

При вирішенні спору, суд виходить з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 02 липня № 228 затверджено Положення про Міністерство юстиції України, (далі - Положення № 228) відповідно до пункту 1, Міністерство юстиції України (Мін`юст) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.

Мін`юст є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну правову політику, державну політику з питань банкрутства, у сфері нотаріату, організації примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб) (далі - виконання рішень), державної реєстрації актів цивільного стану, державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, державної реєстрації обтяжень рухомого майна, державної реєстрації юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців, реєстрації статуту територіальної громади м. Києва, реєстрації статутів Національної академії наук та національних галузевих академій наук, державної реєстрації друкованих засобів масової інформації та інформаційних агентств як суб`єктів інформаційної діяльності, у сфері виконання кримінальних покарань та пробації, у сфері правової освіти населення; забезпечує формування державної політики у сфері архівної справи і діловодства та створення і функціонування державної системи страхового фонду документації.

Мін`юст у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України і постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства (пункт 2 Положення № 228).

Основні завдання Мін`юсту визначено пунктом 3 Положення № 228.

Так, основними завдання Мін`юсту є, зокрема, забезпечення формування та реалізація державної політики у сфері державної реєстрації актів цивільного стану, державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, державної реєстрації обтяжень рухомого майна, державної реєстрації юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців, реєстрації статуту територіальної громади м. Києва, реєстрації статутів Національної академії наук та національних галузевих академій наук, державної реєстрації друкованих засобів масової інформації та інформаційних агентств як суб`єктів інформаційної діяльності.

Окрім того, повноваження Мін`юсту визначено пунктом 4 Положення 228, відповідно до якого, Мін`юст відповідно до покладених на нього завдань, зокрема: розглядає відповідно до закону скарги на рішення, дії або бездіяльність державних реєстраторів, суб`єктів державної реєстрації прав, територіальних органів Мін`юсту та приймає обов`язкові до виконання рішення.

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою таких прав регулює Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» 1 липня 2004 року № 1952-IV ( в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (далі - Закон № 1952-IV).

Згідно з частиною першою статті 7 Закону № 1952-IV Міністерство юстиції України:

1) забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері державної реєстрації прав;

2) здійснює нормативно-правове регулювання у сфері державної реєстрації прав;

3) забезпечує створення та функціонування Державного реєстру прав, є його держателем;

4) організовує роботу, пов`язану із забезпеченням діяльності з державної реєстрації прав;

5) здійснює контроль за діяльністю у сфері державної реєстрації прав, у тому числі шляхом проведення моніторингу реєстраційних дій відповідно до цього Закону та приймає обов`язкові до виконання рішення, передбачені цим Законом;

6) забезпечує доступ до Державного реєстру прав державних реєстраторів, суб`єктів державної реєстрації прав, визначених цим Законом, інших суб`єктів, право доступу яких визначено цим Законом, та приймає рішення про тимчасове блокування або анулювання такого доступу у випадках, передбачених цим Законом;

7) розглядає скарги на рішення, дії або бездіяльність державних реєстраторів, суб`єктів державної реєстрації прав, територіальних органів Міністерства юстиції України та приймає обов`язкові до виконання рішення, передбачені цим Законом;

8) складає протоколи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення;

9) організовує роботу з підготовки та підвищення кваліфікації державних реєстраторів;

9-1) надає узагальнені роз`яснення щодо застосування законодавства з питань державної реєстрації прав;

10) здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з частинами першою та другою статті 37 Закону № 1952-IV рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду.

Міністерство юстиції України розглядає скарги:

1) на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав (крім випадків, коли таке право набуто на підставі рішення суду, а також коли щодо нерухомого майна наявний судовий спір);

2) на рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України.

Частиною третьою статті 37 Закону № 1952-IV передбачено, що рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України та його територіальних органів протягом 60 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю.

Рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України протягом 15 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю.

У разі якщо розгляд та вирішення скарги потребують перевірки діяльності державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав, а також залучення скаржника чи інших осіб, Міністерство юстиції України та його територіальні органи можуть подовжити строки розгляду та вирішення скарги, повідомивши про це скаржника. При цьому загальний строк розгляду та вирішення скарги не може перевищувати 45 календарних днів.

Днем подання скарги вважається день її фактичного отримання Міністерством юстиції України або його територіальним органом, а в разі надсилання скарги поштою - дата отримання відділенням поштового зв`язку від скаржника поштового відправлення зі скаргою, яка зазначена відділенням поштового зв`язку в повідомленні про вручення поштового відправлення або на конверті (частина четверта статті 37 Закону № 1952-IV).

Згідно з частинами п`ятою та шостою статті 37 Закону № 1952-IV скарга на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав або територіального органу Міністерства юстиції України подається особою, яка вважає, що її права порушено, у письмовій формі та має містити:

1) повне найменування (ім`я) скаржника, його місце проживання чи перебування (для фізичних осіб) або місцезнаходження (для юридичних осіб), а також найменування (ім`я) представника скаржника, якщо скарга подається представником;

2) реквізити рішення державного реєстратора, яке оскаржується;

3) зміст оскаржуваного рішення, дій чи бездіяльності та норми законодавства, які порушено, на думку скаржника;

4) викладення обставин, якими скаржник обґрунтовує свої вимоги;

5) відомості про наявність чи відсутність судового спору з порушеного у скарзі питання, що може мати наслідком скасування оскаржуваного рішення державного реєстратора та/або внесення відомостей до Державного реєстру прав;

6) підпис скаржника або його представника із зазначенням дати складання скарги.

До скарги додаються засвідчені в установленому порядку копії документів, що підтверджують факт порушення прав скаржника у результаті прийняття рішення державним реєстратором (за наявності), а також якщо скарга подається представником скаржника - довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження такого представника, або копія такого документа, засвідчена в установленому порядку.

Скарга на рішення про державну реєстрацію прав розглядається в порядку, визначеному цим Законом, виключно за умови, що вона подана особою, яка може підтвердити факт порушення її прав у результаті прийняття такого рішення.

Якщо скарга на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав подається представником скаржника, до скарги додається довіреність чи інший документ, що підтверджує його повноваження, або копія такого документа, засвідчена в установленому порядку.

За результатами розгляду скарги Міністерство юстиції України та його територіальні органи приймають мотивоване рішення про:

1) відмову у задоволенні скарги;

2) задоволення (повне чи часткове) скарги шляхом прийняття рішення про:

а) скасування рішення про державну реєстрацію прав, скасування рішення територіального органу Міністерства юстиції України, прийнятого за результатами розгляду скарги;

б) скасування рішення про відмову в державній реєстрації прав та проведення державної реєстрації прав;

в) внесення змін до записів Державного реєстру прав та виправлення помилки, допущеної державним реєстратором;

г) тимчасове блокування доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав;

ґ) анулювання доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав;

д) скасування акредитації суб`єкта державної реєстрації;

е) притягнення до дисциплінарної відповідальності посадової особи територіального органу Міністерства юстиції України;

є) направлення до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України подання щодо анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю.

Рішення, передбачені підпунктами "а", "ґ", "д" і "е" пункту 2 цієї частини, приймаються виключно Міністерством юстиції України.

У рішенні Міністерства юстиції України чи його територіального органу за результатами розгляду скарги можуть визначатися декілька шляхів задоволення скарги.

Рішення, прийняте за результатами розгляду скарги, надсилається скаржнику протягом трьох робочих днів з дня його прийняття.

Згідно з частинами восьмою-десятою статті 37 Закону № 1952-IV Міністерство юстиції України та його територіальні органи відмовляють у задоволенні скарги, якщо:

1) скарга оформлена без дотримання вимог, визначених частиною п`ятою цієї статті;

2) на момент прийняття рішення за результатом розгляду скарги відбулася державна реєстрація цього права за іншою особою, ніж зазначена у рішенні, що оскаржується;

3) наявна інформація про судове рішення або ухвалу про відмову позивача від позову з того самого предмета спору, про визнання позову відповідачем або затвердження мирової угоди сторін;

4) наявна інформація про судове провадження у зв`язку із спором між тими самими сторонами, з тих самих предмета і підстав;

5) є рішення цього органу з того самого питання;

6) в органі розглядається скарга з цього питання від того самого скаржника;

7) скарга подана особою, яка не має на це повноважень;

8) закінчився встановлений законом строк подачі скарги;

9) розгляд питань, порушених у скарзі, не належить до компетенції органу;

10) державним реєстратором, територіальним органом Міністерства юстиції України прийнято таке рішення відповідно до законодавства.

Порядок розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації прав, територіальних органів Міністерства юстиції України визначається Кабінетом Міністрів України.

Рішення, дії або бездіяльність Міністерства юстиції України та його територіальних органів можуть бути оскаржені до суду.

З аналізу наведеного вбачається, що Міністерство юстиції України наділене повноваженнями щодо розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державних реєстраторів, які подано особою, яка вважає, що її права порушено у письмовій формі з дотриманням вимог Закону.

Разом з тим, постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1128 затверджено Порядок розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції (далі - Порядок № 1128) (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно з пунктом 1 затверджений Порядок визначає процедуру здійснення Мін`юстом та його територіальними органами розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін`юсту (далі - скарги у сфері державної реєстрації).

Пунктом 2 Порядку № 1128 передбачено, що розгляд скарг у сфері державної реєстрації здійснюється Мін`юстом та його територіальними органами у межах компетенції, визначеної законом.

Розгляд скарг у сфері державної реєстрації на предмет наявності (відсутності) порушень закону у рішеннях, діях або бездіяльності державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін`юсту здійснюється колегіально, крім випадку, передбаченого цим Порядком.

Для забезпечення колегіального розгляду скарг у сфері державної реєстрації Мін`юстом чи його територіальними органами утворюються постійно діючі колегії з розгляду скарг у сфері державної реєстрації (далі - колегії), положення про які затверджуються Мін`юстом. Склад колегій затверджується Мін`юстом чи відповідним територіальним органом.

Згідно з пунктом 3 Порядку № 1128 скарга у сфері державної реєстрації реєструється у день її надходження до Мін`юсту чи відповідного територіального органу відповідно до вимог законодавства з організації діловодства у державних органах за умови підписання її скаржником, зокрема з використанням кваліфікованого електронного підпису.

Копії документів, що додаються до скарги у сфері державної реєстрації в електронній формі, виготовляються шляхом сканування з обов`язковим накладенням відповідним скаржником кваліфікованого електронного підпису.

Скаржник може відкликати подану ним скаргу у сфері державної реєстрації до прийняття Мін`юстом чи відповідним територіальним органом рішення щодо неї. Відкликана скарга у сфері державної реєстрації залишається без розгляду.

Розгляд скарги у сфері державної реєстрації здійснюється у строки, встановлені Законом України "Про звернення громадян" (пункт 4 Порядку № 1128).

Згідно з пунктом 5 Порядку № 1128, Мін`юст чи відповідний територіальний орган розглядає скаргу у сфері державної реєстрації не пізніше наступного робочого дня з дня її реєстрації на предмет встановлення підстав для відмови в її задоволенні, а саме:

оформлення скарги без дотримання вимог, визначених законом;

наявність інформації про судове рішення про відмову позивача від позову з такого самого предмета спору, про визнання відповідачем позову або затвердження мирової угоди сторін;

наявність інформації про судове провадження у зв`язку із спором між тими самими сторонами, з такого самого предмета і тієї самої підстави;

наявність рішення Мін`юсту чи його територіального органу з такого самого питання;

здійснення Мін`юстом чи його територіальним органом розгляду скарги з такого самого питання від того самого скаржника;

подання скарги особою, яка не має на це повноважень;

закінчення встановленого законом строку подачі скарги;

розгляд питань, порушених у скарзі, не належить до компетенції Мін`юсту чи його територіального органу.

Мін`юст чи відповідний територіальний орган розглядає скаргу у сфері державної реєстрації у строк, визначений абзацом першим цього пункту, також на предмет пересилання її за належністю Мін`юсту чи іншому територіальному органу.

Якщо під час розгляду скарги у сфері державної реєстрації відповідно до пункту 5 цього Порядку встановлено наявність підстав для відмови в її задоволенні, Мін`юст чи відповідний територіальний орган приймає не пізніше десяти робочих днів з дня її реєстрації рішення про відмову в задоволенні такої скарги із зазначенням мотивів такої відмови. Рішення про відмову у задоволенні скарги у сфері державної реєстрації з підстави оформлення її без дотримання вимог, визначених законом, не позбавляє скаржника права на повторне звернення з такою скаргою в межах визначеного законом строку (пункт 6 Порядку № 1128).

Відповідно до пункту 8 Порядку № 1128 у разі коли під час розгляду скарги у сфері державної реєстрації відповідно до пункту 5 цього Порядку не виявлено підстав для відмови в її задоволенні чи підстав для пересилання її за належністю, Мін`юст чи відповідний територіальний орган здійснює колегіальний розгляд такої скарги на предмет наявності (відсутності) порушень закону в рішеннях, діях або бездіяльності державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін`юсту, що оскаржуються.

Якщо під час розгляду Мін`юстом скарги у сфері державної реєстрації відповідно до пункту 5 цього Порядку не виявлено підстав для відмови в її задоволенні чи підстав для пересилання її за належністю, проте встановлено наявність очевидних порушень закону в рішеннях, діях або бездіяльності державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін`юсту, розгляд такої скарги здійснюється Мін`юстом невідкладно без розгляду її колегіально.

Під час розгляду скарги у сфері державної реєстрації Мін`юст чи відповідний територіальний орган встановлює наявність обставин, якими обґрунтовано скаргу, та інших обставин, які мають значення для її об`єктивного розгляду, зокрема шляхом перевірки відомостей, що містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно чи Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - реєстри), у разі необхідності витребовує документи (інформацію) і вирішує:

1) чи мало місце рішення, дія або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації, територіального органу Мін`юсту;

2) чи було оскаржуване рішення, дія або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації, територіального органу Мін`юсту прийнято, вчинено на законних підставах;

3) чи належить задовольнити скаргу у сфері державної реєстрації або відмовити в її задоволенні;

4) чи можливо поновити порушені права або законні інтереси скаржника іншим способом, ніж визначено ним у скарзі у сфері державної реєстрації;

5) які рішення підлягають скасуванню або які дії, що випливають з факту скасування рішення або з факту визнання оскаржуваних дій або бездіяльності протиправними, підлягають вчиненню (пункт 9 Порядку № 1128).

Згідно з пунктом 10 Порядку № 1128 для розгляду скарги у сфері державної реєстрації колегіально Мін`юст чи відповідний територіальний орган запрошує скаржника, державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації, територіальний орган Мін`юсту, рішення, дія або бездіяльність яких оскаржується, а також інших заінтересованих осіб, зазначених у скарзі у сфері державної реєстрації або встановлених відповідно до відомостей реєстрів.

Відсутність осіб, визначених абзацом першим цього пункту, під час розгляду скарги у сфері державної реєстрації колегіально не є перешкодою для її розгляду.

Розгляд скарг у сфері державної реєстрації колегіально під час карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України відповідно до Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб", проводиться з урахуванням обмежень, встановлених відповідним рішенням Кабінету Міністрів України.

Пунктом 11 Порядку № 1128 передбачено, що Мін`юст чи відповідний територіальний орган своєчасно, але не пізніше ніж за два дні до дня розгляду скарги у сфері державної реєстрації колегіально повідомляє особам, визначеним у пункті 10 цього Порядку, про час і місце засідання колегії шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Мін`юсту та додатково одним з таких способів:

1) телефонограмою (якщо номер телефону зазначено у скарзі у сфері державної реєстрації, повідомлено заінтересованою особою або встановлено з інших офіційних джерел);

2) засобами електронної пошти (якщо адресу електронної пошти зазначено у скарзі у сфері державної реєстрації, доданих до неї документах, повідомлено заінтересованою особою або встановлено з інших офіційних джерел).

За результатом розгляду скарги у сфері державної реєстрації колегіально колегія формує висновок про те, чи:

1) встановлено наявність порушень закону у рішеннях, діях або бездіяльності державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін`юсту;

2) підлягає скарга у сфері державної реєстрації задоволенню (в повному обсязі чи частково (з обов`язковим зазначенням в якій частині) шляхом прийняття Мін`юстом чи відповідним територіальним органом рішень, передбачених законом (пункт 13 Порядку № 1128).

Пунктом 14 Порядку № 1128 визначено, що за результатами розгляду скарги у сфері державної реєстрації, у тому числі колегіально, Мін`юст чи відповідний територіальний орган приймає рішення про задоволення скарги у сфері державної реєстрації або про відмову в її задоволенні з підстав, передбачених законом.

Не пізніше наступного робочого дня з дня прийняття Мін`юстом чи відповідним територіальним органом рішення про задоволення скарги у сфері державної реєстрації або про відмову в її задоволенні засвідчені в установленому законодавством порядку відповідні копії рішень Мін`юсту чи його територіального органу, копії висновків колегії (у разі розгляду скарг у сфері державної реєстрації колегіально) розміщуються на офіційному веб-сайті Мін`юсту чи відповідного територіального органу.

За результатами розгляду скарги у сфері державної реєстрації у строки, встановлені Законом України "Про звернення громадян", засвідчені в установленому законодавством порядку відповідні копії рішень Мін`юсту чи його територіального органу, копії висновків колегії (у разі розгляду скарг у сфері державної реєстрації колегіально) разом із супровідним листом надсилаються скаржнику.

Відповідно до пункту 16 Порядку № 1128 скарга у сфері державної реєстрації та додані до неї документи, інші документи (інформація), отримані Мін`юстом чи відповідним територіальним органом, а також рішення, прийняте за результатом розгляду відповідної скарги, висновки колегії (у разі розгляду скарги у сфері державної реєстрації колегіально) зберігаються Мін`юстом чи відповідним територіальним органом відповідно до вимог законодавства з організації діловодства у державних органах.

Документи, зазначені в абзаці першому цього пункту, можуть надаватися за зверненням осіб, визначених у пункті 10 цього Порядку, а також на підставі судового рішення

Рішення, дії або бездіяльність суб`єкта розгляду скарги можуть бути оскаржені до суду (пункт 17 Порядку № 1128).

Для забезпечення колегіального розгляду скарг у сфері державної реєстрації Мін`юстом чи його територіальними органами утворюються постійно діючі колегії з розгляду скарг у сфері державної реєстрації (далі - колегії), положення про які затверджуються Мін`юстом. Склад колегій затверджується Мін`юстом чи відповідним територіальним органом.

Відповідно до пункту 2 розділу 1 Положення про Колегію з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 09 січня 2020 року № 71/5 (далі - Положення про колегію) (в редакції, що діяла на час розгляду скарги) колегія є постійно діючим консультативно-дорадчим органом при Мін`юсті та його територіальних органах, що в межах повноважень, визначених Порядком розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1128, здійснює колегіальний розгляд скарг у сферах державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень і державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - сфери державної реєстрації).

Відповідно до підпунктів 1, 4, 10 розділу III Положення про колегію (в редакції, що діяла на час розгляду скарг) формою роботи Колегії є засідання. Дата, час і місце проведення засідання Колегії визначаються Мін`юстом чи відповідним територіальним органом. Персональний склад членів Колегії, що беруть участь у відповідному засіданні, визначається з головою Колегії.

Розгляд Колегією скарги у сферах державної реєстрації здійснюється а такій послідовності:

1) доповідь посадової особи Мін`юсту чи відповідного територіального органу по суті скарги у сферах державної реєстрації, відповіді на питання Колегії;

2) надання усних пояснень особами, запрошеними для розгляду відповідної скарги у сферах державної реєстрації колегіально;

3) обговорення Колегією скарги у сферах державної реєстрації;

4) винесення співголовою Колегії на голосування проекту рішення за результатом колегіального розгляду скарги у сферах державної реєстрації;

5) голосування Колегією за результатом розгляду скарги у сферах державної реєстрації.

За результатом розгляду скарги у сферах державної реєстрації Колегія шляхом голосування приймає рішення, що оформлюється відповідним висновком.

Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менше половини від персонального складу Колегії, визначеного відповідно до пункту 1 цього розділу. У разі рівного розподілу голосів голос співголови Колегії є вирішальним.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що при прийнятті висновку Колегія повинна перевірити всі обставини, які мають значення для об`єктивного розгляду скарги, у тому числі, обґрунтованість заперечень. За наслідками такої перевірки Колегія повинна об`єктивно встановити, чи мало місце прийняття оскаржуваного рішення суб`єктом оскарження, чи мала місце оскаржувана дія або бездіяльність суб`єкта оскарження.

З матеріалів справи вбачається, що до Міністерства юстиції України 23 грудня 2019 року надійшла скарга директора і засновника приватного підприємства «Золотий Дюк» ОСОБА_1 (далі - скаржник), яку зареєстровано 29 грудня 2019 року за № 45899-33-19 (далі - скарга) на рішення від 27 січня 2017 року № 33598323, прийняте державним реєстратором Одеської філії державного підприємства «Державний інститут судових економіко-правових та технічних експертних досліджень» Кравець О.В.

Скаргу обґрунтовано тим, що державною реєстрацією виділу в натурі частки нежитлових будівель магазину за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_2 заблоковано подальші дії для інших співвласників, зокрема і скаржника.

З відомостей Державного реєстру прав встановлено, що у супровідних документах, доданих до Заяви про реєстрацію права власності відсутній договір про виділ в натурі частки із спільного майна, а тому не дотримано вимоги пункту 56 Порядку № 1127.

Відповідно до пункту 56 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127 для державної реєстрації виділу в натурі частки майна, що перебуває у спільній власності, та має наслідком припинення права спільної власності для усіх або для одного із співвласників, подаються, зокрема, договір про виділ в натурі частки із спільного майна або відповідне рішення суду.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 24 Закону № 1952-IV у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, зокрема якщо подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

За результатом розгляду скарги у сфері державної реєстрації колегіально Колегія формує висновок про те, чи:

1) встановлено наявність порушень закону у рішеннях, діях або бездіяльності державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін`юсту;

2) підлягає скарга у сфері державної реєстрації задоволенню (в повному обсязі частково (з обов`язковим зазначенням в якій частині) шляхом прийняття Мін`юстом чи відповідним територіальним органом рішень, передбачених законом.

За результатами розгляду скарги у сфері державної реєстрації, у тому числі , колегіально, Мін`юст чи відповідний територіальний орган приймає рішення про задоволення скарги у сфері державної реєстрації або про відмову в її задоволенні з підстав, передбачених законом.

Відповідно до підпунктів «а», «г» пункту 2 частини шостої статті 37 Закону № 1952-IV за результатами розгляду скарги Міністерство юстиції України приймає мотивоване рішення, зокрема про задоволення (повне чи часткове) скарги шляхом прийняття рішення про скасування рішення про державну реєстрацію прав, тимчасове блокування доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав.

З урахуванням викладеного, колегія прийшла до висновку про задоволення скарги приватного підприємства «Золотий Дюк» від 23 грудня 2019 року в повному обсязі, про що складено висновок від 18 лютого 2020 року.

На підставі вказаного висновку прийнято оскаржуваний наказ.

В рамках даної адміністративної справи судом підлягає дослідженню питання виключно щодо дотримання відповідачем при розгляді скарги, а також прийняття за результатами її розгляду відповідного рішення, вимог Закону № 1952-IV та Порядку № 1128.

Водночас надання оцінки правомірності прийняттю рішення від 27 січня 2017 року № 33598323 державним реєстратором Одеської філії державного підприємства «Державний інститут судових економіко-правових та технічних експертних досліджень» Кравець О.В., не належить до предмету судового розгляду адміністративним судом.

В даному випадку адміністративний суд має з`ясувати, чи були дії колегії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Міністерства юстиції України здійснені в межах повноважень, відповідно до закону та з дотриманням встановленої процедури, а також, чи були їх рішення прийняті на законних підставах.

Згідно з доводами позивача, порушення процедури прийняття відповідачем оскаржуваного наказу полягає в тому, що позивач належним чином не перевірив дотримання скаржником строків звернення з відповідною скаргою.

Разом з тим, як встановлено судом із поданої скарги, 28 листопада 2019 року директорі і засновник приватного підприємства «Золотий Дюк» звернувся до приватного нотаріуса Воробйова А.О.- Ананьївський районний нотаріальний округ Одеської області з метою посвідчення дарування частки нерухомого майна, форма власності - приватна, на нежитлове приміщення з реєстраційним номером 203962551202, об`єкт дарування: АДРЕСА_2 , кадастровий номер земельної ділянки 5120210100:02:001:0458.

Однак 29 листопада 2019 року державним реєстратором прийнято рішення про зупинення реєстрації у зв`язку з тим, що об`єкт знаходиться в стадії виділення частки.

Під час з`ясування причини зупинення реєстрації, було встановлено, що державний реєстратор Кравець О.В., прийняв 27 січня 2017 року рішення про виділ № 33598323 частки нежитлового приміщення в розмірі 19/100, що становить 214,2 кв.м. з реєстраційним номером 11574136511202 громадянці ОСОБА_2 .

Такими діями державний реєстратор ОСОБА_3 заблокував подальші дії по реєстрації спільного майна.

Зазначеними діями порушено права приватного підприємства та співвласника (в особі ОСОБА_4 , якою також подано скаргу до Міністерства юстиції України з аналогічних підстав від 04 грудня 2019 року).

При цьому, будь-яких договорів про виділ часток з співвласниками не підписувалося.

Таким чином,судом встановлено, що реєстраційна дія дійсно була вчинена 27 січня 2017 року. Разом з тим, про порушення свої прав скаржник дізнався лише 28 листопада 2019 року. Вказані обставини не спростовуються позивачем, доказів протилежного до суду не надано.

Відповідно до частини третьої статті 37 Закону № 1952-IV (в редакції, що діяла на час розгляду скарги) рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України та його територіальних органів протягом 60 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю.

Зважаючи на те, що засновник і директор приватного підприємства «Золотий Дюк» про порушення його прав дізнався лише 28 листопада 2019 року, що жодним чином не спростовується позивачем та доказів протилежного матеріали справи не містять, суд приходить до висновку про правомірність дій відповідача під час прийняття оскаржуваного рішення та безпідставність доводів позивача щодо порушення скаржником строків звернення зі скаргою.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що під час розгляду скарги відповідачем додержано процедуру розгляду скарг у сфері державної реєстрації, а тому виданий на підставі вказаного висновку наказ є правомірним та скасуванню не підлягає

Системний аналіз наведених норм права дає підстави вважати, що відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Судом не встановлено жодних порушень допущених відповідачем під час розгляду скарги та складення висновку і прийняття наказу. Позивачем не було наведено достатніх та належних доказів протиправності дій відповідача. Судом зауважується, що незгода позивача з прийнятим відповідачем наказом не може свідчити про його протиправність.

З урахуванням викладеного, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, дійшов висновку про наявність підстав для відмови у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до частини першої статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до частин першої-четвертої статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Беручи до уваги вищевикладене, виходячи з предмету адміністративного позову та встановлених обставин під час розгляду справи,суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Підстави, відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, про розподіл судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 72-73, 76-77, 139, 241-246, 255, 257-263 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва -

В И Р І Ш И В:

Відмовити у задоволенні адміністративного позову Приватного підприємства «Реал-Білдінг до Міністерства юстиції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору приватне підприємство «Золотий Дюк» про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії.

Відповідно до частини першої статті 293 КАС України, учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з частиною першою статті 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

За приписами статті 255 КАС України, рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування сторін:

Позивач: приватне підприємство «Реал-Білдінг» (02225, місто Київ, вулиця Оноре де Бальзака, будинок 12, код ЄДРПОУ: 38403115).

Відповідач: Міністерство юстиції України (01001, м. Київ, вулиця Городецького, 13, код ЄДРПОУ 00015622).

Суддя В.І. Келеберда