Рішення

від 30.08.2022 по справі 826/16126/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2022 року м. Київ №826/16126/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Костенка Д.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін справу за позовом Головного управління ДПС у Київській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРМЕТ", Товариства з обмеженою відповідальністю "БОРИСФЕН ОЛЬВІЯ" про визнання правочину недійсним,

в с т а н о в и в:

Позивач просить визнати недійсним правочин, укладений між ТОВ "ТОРМЕТ" і ТОВ "БОРИСФЕН ОЛЬВІЯ", за результатами якого складено податкові накладні від 23.03.2016 №7, від 28.03.2016 №31, від 31.03.2016 №38, №40 і №41, від 15.04.2016 №35.

Підстави позову: пп. 20.1.30 п. 20.1 ст. 20 ПК України; ч. 3 ст. 228 ЦК України; вирок Дніпровського районного суду м. Києва від 15.06.2017 у кримінальній справі №755/8521/17, яким ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 205 КК України; постанова Верховного Суду України від 17.11.2015.

Інших заяв по суті справи до суду не надійшло.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив такі факти і відповідні їм правовідносини.

ТОВ "БОРИСФЕН ОЛЬВІЯ" виписано податкові накладні від 23.03.2016 №7 на суму 5753,16 грн., від 28.03.2016 №31 на суму 61396,14 грн., від 31.03.2016 №38 на суму 21460,80 грн., №40 на суму 3068,02 грн. і №41 на суму 60755,28 грн., від 15.04.2016 №35 на суму 23352,10 грн. у зв`язку з поставкою товарів відповідного найменування, кількості та ціни на користь ТОВ "ТОРМЕТ". Податкові накладні підписав від імені ТОВ "БОРИСФЕН ОЛЬВІЯ" ОСОБА_1.

До позовної заяви додано знеособлену копію вироку Дніпровського районного суду м. Києва від 15.06.2017 у кримінальній справі №755/8521/17. З урахуванням повного доступу в Єдиному державному реєстрі судових рішень судом встановлено, що цим вироком затверджено угоду про визнання винуватості, укладену 29.05.2017 між прокурором Київської місцевої прокуратури №10 Краковецькою Д.В. та ОСОБА_1 , і визнано останнього винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 205 КК України, який своїми діями, які виразилися у співучасті в формі пособництва, а саме наданні засобів та усунення перешкод, сприяв у вчиненні фіктивного підприємництва, тобто придбанні суб`єкта підприємницької діяльності (юридичної особи) - ТОВ "БОРИСФЕН ОЛЬВІЯ" з метою прикриття незаконної діяльності.

Спірні правовідносини стосуються визнання недійсними правочину між відповідачами - господарських зобов`язань з поставки товарів.

Згідно з пп. 20.1.30 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право зверта-тися до суду, у т.ч. подавати позови до підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, щодо визнання оспорюванних правочинів недійсними та застосування визначених законодавством заходів, пов`язаних із визнанням правочинів недійсними.

Частиною 3 ст. 228 ЦК України встановлено, що у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий право-чин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Надані позивачем докази (податкові накладні, вирок) кожен окремо та у своїй сукупності не свідчать про невідповідність оспорюваного правочину (господарського зобов`язання) інтере-сам держави і суспільства, його моральним засадам, тому не доводять наявність підстав, передбачених ч. 3 ст. 228 ЦК України, для визнання його недійсним, зважаючи на таке.

Так, податкові накладні підтверджують укладення між відповідачами договору поставки, особливості правового регулювання якого визначені §1 Глави 30 ГК України. Суть правочину (господарського зобов`язання) з поставки товарів та відображена у податкових накладних інформація про господарські операції не суперечить інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Аргументованих доводів і доказів протилежного позивач на надав. Згідно з позовною заявою позивач не з`ясовував обставин укладення чи виконання цього договору; не виявив поставку заборонених товарів або без відповідного дозволу (ліцензії); не встановив спрямо-ваність цих операцій на ухилення від сплати податків та/або фактів ухилення від сплати податків за цими операціями; не встановив фактів укладення договору з метою прикриття цими операціями іншої незаконної діяльності тощо.

Згідно з ч. 6 ст. 78 КАС України вирок суду в кримінальному провадженні, який набрав законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Наданий позивачем вирок підтверджує вчинення ОСОБА_1 пособництва у фіктив-ному підприємництві ТОВ "БОРИСФЕН ОЛЬВІЯ". Проте, цей вирок не обов`язковий у питанні правових наслідків вчиненого діяння, які розглядаються адміністративним судом.

У цій справі підставою недійсності оспорюваного правочину є невідповідність його інтересам держави і суспільства (ч. 3 ст. 228 ЦК України), що доводиться позивачем вироком і посиланням на висновок Верховного Суду України у постанові від 17.11.2015, згідно з яким статус фіктивного підприємництва несумісний з легальною підприємницькою діяльністю, навіть за формально підтвердженими первинними документами.

Вирок не містить фактів про господарські операції між відповідачами, які б охоплюва-лись інкримінованим обвинуваченням.

Висновок Верховного Суду України висловлено у справі про оскарження податкових повідомлень-рішень і стосується він невизнання первинних документів, складених суб`єктом господарювання, фіктивність господарської діяльності якого встановлена вироком суду, для цілей оподаткування ПДВ. Проте, обставини справи, яка розглядається, не стосуються визнання податкових накладних ТОВ "БОРИСФЕН ОЛЬВІЯ" та/або наявності чи відсутності порушень податкового законодавства при фінансово-господарських взаємовідносинах з ТОВ "ТОРМЕТ.

З огляду на відмінність предметів справ та їх фактичних обставин вказаний висновок Верховного Суду України не може бути застосований судом при вирішенні цієї справи, оскільки спірні правовідносини не є подібними. Водночас висновків щодо невідповідності інтересам держави і суспільства правочину, укладеного суб`єктом господарювання, фіктивність господарської діяльності якого встановлена вироком суду, вказана постанова не містить.

Отже, посилання позивача на висновок Верховного Суду України у постанові від 17.11.2015 і надані ним податкові накладні та вирок не є достатніми доказами для висновку про порушення договором поставки вимог щодо відповідності цього правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Недоведеність позивачем тих обставин, на які він посилається, є підставою для відмови у задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 90, 139, 241-246, 262 КАС України, суд

в и р і ш и в:

Відмовити Головному управлінню ДПС у Київській області у задоволенні позову.

Позивач:

Головне управління ДПС у Київській області;

03151, м. Київ, вул. Народного Ополчення, 5-А; код ЄДРПОУ ВП 44096797.

Відповідачі:

1) Товариство з обмеженою відповідальністю "БОРИСФЕН ОЛЬВІЯ";

08300, Київська область, м. Бориспіль, вул. Запорізька, 10; код ЄДРПОУ 39967928.

2) Товариство з обмеженою відповідальністю "ТОРМЕТ";

04201, м. Київ, вул. Полярна, 8-А, оф. 21; код ЄДРПОУ 30682497.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.

Рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду в порядку, встановленому ст.ст. 293-297 КАС України. Апеляційна скарга подається протягом 30 днів з дня складення рішення.

Дата рішення є днем складення його у повному обсязі.

Суддя Д.А. Костенко