Постанова

від 06.09.2022 по справі 420/24073/21

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 вересня 2022 р.м.ОдесаСправа № 420/24073/21Головуючий в 1 інстанції: Єфіменко К.С.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Коваля М.П.,

суддів Кравця О.О.,

Зуєвої Л.Є.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одеса апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Одесагрогруп» на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 04 серпня 2022 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Одесагрогруп» до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Одесагрогруп» звернулось до Одеського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України, в якому позивач просив суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригувань в Єдиному реєстрі податкових накладних про відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригувань в Єдиному реєстрі податкових накладних від 19.10.2021 № 3255077/44016140 року податкової накладної № 2 від 30.09.2021р.;

- визнати протиправним та скасувати рішення комiсiї центрального рівня за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригувань в ЄРПН від 03.11.2021 № 50721/44016140/2;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, складену ТОВ «Одесагрогруп» (код ЄДРПОУ 44016140) податкову накладну № 2 від 30.09.2021 року на суму 2 908 148, 21 грн (в т.ч. ПДВ 484 691, 37 грн.) за датою її фактичного отримання.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2022 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Одесагрогруп» задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригувань в Єдиному реєстрі податкових накладних про відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригувань в Єдиному реєстрі податкових накладних від 19.10.2021 № 3255077/44016140 року податкової накладної № 2 від 30.09.2021р. Визнано протиправним та скасовано рішення комісії центрального рівня за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригувань в ЄРПН від 03.11.2021 № 50721/44016140/2. Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, складену ТОВ «Одесагрогруп» податкову накладну № 2 від 30.09.2021 року на суму 2 908 148, 21 грн. (в т.ч. ПДВ 484 691, 37 грн.) за датою її фактичного отримання.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 06 липня 2022 року апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2022 року задоволено частково. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2022 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Одесагрогруп» до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії скасовано в частині визнання протиправним та скасування рішення комісії центрального рівня за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригувань в ЄРПН від 03.11.2021 № 50721/44016140/2. В цій частині прийнято нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Одесагрогруп» про визнання протиправним та скасування рішення комісії центрального рівня за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригувань в ЄРПН від 03.11.2021 № 50721/44016140/2 відмовлено. В іншій частині рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2022 року залишено без змін.

28 липня 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Одесагрогруп» звернулось до Одеського окружного адміністративного суду із заявою про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в порядку статті 382 КАС України.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 04 серпня 2022 року у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Одесагрогруп» про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення по справі №420/24073/21 відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю «Одесагрогруп» звернулось до суду з апеляційною скаргою, в якій посилається на те, що суд першої інстанції неповно з`ясував обставини справи, не надав належної оцінки вказаним обставинам та прийняв ухвалу з порушенням норм процесуального права, тому просить суд апеляційної інстанції скасувати оскаржувану ухвалу суду першої інстанції та задовольнити заяву позивача про встановлення судового контролю в порядку ст. 382 КАС України.

Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що судове рішення є обов`язковим до виконання, водночас станом на момент подання апеляційної скарги рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2022 року залишається не виконаним. Не погоджуючись із висновками суду першої інстанції, що обов`язок подати звіт про виконання судового рішення може покладатися на суб`єкта владних повноважень виключно під час ухвалення судового рішення, і не може бути покладений на відповідача після завершення розгляду справи, апелянт вказує, що положення КАС України не містять такого обмеження щодо застосування заходів судового контролю, передбачених ч. 1 ст. 382 КАС України. Апелянт вважає, що суд наділений правом встановити судовий контроль за виконанням рішення суб`єктом владних повноважень, при цьому, зазначені процесуальні дії є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об`єктивних обставин, які підтверджені належними та допустимими доказами.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Вирішуючи спірне питання, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для встановлення судового контролю, оскільки встановити судовий контроль за виконанням рішення суб`єктом владних повноважень - відповідачем у справі суд першої інстанції може під час прийняття рішення у справі. Окрім того, за висновками суду, обов`язковість виконання судового рішення забезпечується, в першу чергу, через примусове виконання судових рішень відповідно до Закону України «Про виконавче провадження».

Вирішуючи спірне питання в апеляційній інстанції, колегія суддів виходить з наступного.

Статтею 129-1 Конституції України визначено, що судове рішення є обов`язковим до виконання. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Положеннями ст. 129-1 Конституції України закріплено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Конституційний Суд України, розглядаючи справу № 1-7/2013 у рішенні від 26.06.2013, зазначив про те, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення від 13.12.2012 р. № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п. 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 р. № 11-рп/2012).

Конституційний Суд України зазначив, що бере до уваги практику Європейського суду з прав людини, який, зокрема, в рішенні у справі "Шмалько проти України" від 20.07.2004 вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (п. 43).

Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

Відповідно до ч. 2-3 ст. 14 КАС України постанови і ухвали суду в адміністративній справі, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, установлену законом.

Відповідно до статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Таким чином, у відповідності до зазначених правових норм, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2022 року по справі №420/24073/21 у частині, яка залишена без змін судом апеляційної інстанції, є обов`язковим до виконання на всій території України.

Судовий акт, який набрав законної сили, підлягає обов`язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов`язок. Це означає, що особа, якій належить виконати судовий акт, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.

Статтею 382 КАС України передбачено судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах.

Відповідно до вимог частини 1 вказаної статті суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

З аналізу зазначених норм законодавства слідує, що КАС України регламентовано право суду застосовувати інститут судового контролю шляхом зобов`язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду, визнання протиправними рішень, дій. Для застосування наведених процесуальних заходів мають бути наявні відповідні правові умови.

Законодавець фактично наділив суд повноваженнями контролю за виконанням того, що для суб`єкта владних повноважень передбачив у своєму рішенні адміністративний суд.

Правовою підставою для зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об`єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль.

Водночас, за змістом постанов Верховного Суду від 23 червня 2020 року у справі № 802/357/17-а та від 10 лютого 2022 року у справі № 160/13013/19, звертаючись до суду із заявою про встановлення судового контролю, позивач зобов`язаний навести аргументи на переконання необхідності вжиття таких процесуальних заходів і надати докази в підтвердження наміру відповідача на ухилення від виконання судового рішення.

Дослідивши наявну в матеріалах справи заяву позивача про встановлення судового контролю, та доводи апеляційної скарги, колегія суддів зазначає, що позивач не навів аргументів на переконання необхідності вжиття таких процесуальних заходів і не надав жодних доказів в підтвердження наміру відповідача на ухилення від виконання судового рішення.

Апеляційний суд вважає, що оскільки зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, є правом суду, а не його обов`язком, заява про встановлення судового контролю повинна містити конкретні обставини, які свідчать про невиконання або небажання відповідача виконувати рішення суду у розумні строки, підтверджені належними доказами, чого у межах даної справи не вбачається.

За таких обставин, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції в частині відсутності підстав для встановлення судового контролю у межах даної справи.

Водночас, щодо висновків суду першої інстанції, що встановити судовий контроль за виконанням рішення суб`єктом владних повноважень-відповідачем у справі суд першої інстанції може лише під час прийняття рішення у справі, колегія суддів зазначає, що вказані висновки ґрунтуються на помилковому тлумаченні норми процесуального права, оскільки законодавець у ст. 382 КАС України фактично наділив суд повноваженнями контролю за виконанням того, що для суб`єкта владних повноважень передбачив у своєму рішенні адміністративний суд. Такий контроль здійснюється саме після прийняття судового рішення.

При цьому суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 14 травня 2020 року у межах справи № 800/320/17 та Верховним Судом у постанові від 04 березня 2020 року у межах справи №539/3406/17, які відповідно до вимог ч. 5 ст. 242 КАС України, підлягають врахуванню судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Крім того, колегія суддів критично оцінює висновки суду першої інстанції, що обов`язковість виконання судового рішення забезпечується, в першу чергу, через примусове виконання судових рішень відповідно до Закону України «Про виконавче провадження», оскільки згідно ч.2 ст. 372 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. При цьому сторона по справі, на користь якої ухвалено рішення суду, має право, а не зобов`язана звертатись до виконавчої служби для примусового виконання рішення суду. Водночас, сторона також має право звернутись до суду, який ухвалив рішення по справі для встановлення судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах визначений ст. 382 КАС України, що на переконання колегії суддів є альтернативним способом забезпечення виконання рішень суду. Жодними нормами процесуального законодавства не встановлено обмежень для встановлення судового контролю в порядку ст. ст. 382 КАС України у разі наявності/відсутності відкритого виконавчого провадження.

Згідно положень ст. 317 КАС України, зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

За таких обставин, оскільки судом першої інстанції вірно встановлено відсутність підстав для встановлення судового контролю у межах даної справи, проте суд виходив з помилкових мотивів, колегія суддів вважає, що судове рішення, відповідно до вимог ст. 317 КАС України, підлягає зміні шляхом викладення мотивувальної частини ухвали Одеського окружного адміністративного суду від 04 серпня 2022 року в редакції даної постанови.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 292, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329, 382 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Одесагрогруп» на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 04 серпня 2022 року задовольнити частково.

Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 04 серпня 2022 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Одесагрогруп» до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії змінити, виклавши мотивувальну частину оскаржуваного судового рішення в редакції даної постанови.

В іншій частині ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 04 серпня 2022 року - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду.

Головуючий суддя: М.П. Коваль

Суддя: О. О. Кравець

Суддя: Л.Є. Зуєва