Постанова

від 05.09.2022 по справі 640/9048/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД01010, м. Київ, вул. Московська, 8, корп. 30. тел/факс 254-21-99, e-mail: inbox@6apladm.ki.court.gov.ua

Головуючий суддя у першій інстанції: Федорчука А.Б.

Суддя-доповідач: Епель О.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 вересня 2022 року Справа № 640/9048/21

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Епель О.В.,

суддів: Безименної Н.В., Карпушової О.В.,

за участю секретаря Кобзар Д.В.,

представниці Позивача Білик О.Б.,

представника Відповідача Скрибки І.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 січня 2022 року у справі

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Укрексімтрейдінг»

до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві

про визнання протиправними та скасування

податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В :

Історія справи.

1. Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрексімтрейдінг» (далі - Позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (далі - Відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 16.01.2021 №№ 00014670704, 00014720704, 00014740704.

2. Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 січня 2022 року адміністративний позов задоволено повністю.

Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції виходив з того, що заборгованість ТОВ «УКРЕКСІМТРЕЙДІНГ» перед ТОВ «ЧУГУЇВСЬКИЙ МАСЛОЗАВОД» по договору поставки від 04.09.2018 № П-2/9 повністю припинилась на підставі відповідних договірних зобов`язань про переведення боргу та актів про зарахування зустрічних позовних вимог і ТОВ «УКРЕКСІМТРЕЙДІНГ» правомірно включило до додатку 3 податкової декларації з ПДВ за вересень 2020 року суму податку, сформовану за рахунок ТОВ «ЧУГУЇВСЬКИЙ МАСЛО ЗАВОД» з метою отримання бюджетного відшкодування.

Разом з тим, суд зазначив, що бюджетному відшкодуванню підлягає сума коштів, розрахована згідно з пунктом 200.1 статті 200 ПК України, яка фактично сплачена отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, але під фактичною сплатою слід розуміти не грошову форму розрахунків, а факт сплати податку, який сплачений отримувачем в ціні товарів/послуг постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України.

Також, перевіряючи доводи сторін, суд зазначив, що господарські операції з придбання олії соняшникової, щодо яких ТОВ «УКРЕКСІМТРЕЙДІНГ» було погашено перед ТОВ «Чугуївський масло завод» заборгованість шляхом зарахування зустрічних вимог, підтверджуються відповідними первинними документами, а товар передано на експорт та оформлено, згідно з митними деклараціями, і Позивач не може нести відповідальності за поведінку контрагентів других і третіх у ланцюгу постачання з його контрагентом, якщо ним й було вчинено певні податкові порушення.

3. Не погоджуючись з таким рішенням суду, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити постанову про задоволення позову в повному обсязі.

В обґрунтування заявлених апеляційних вимог Відповідач зазначає, що Позивач не перерахував ТОВ «Чугуївський масло завод» грошові кошти за поставлений товар, що на переконання податкового органу, виключає підстави для формування бюджетного відшкодування.

При цьому, Апелянт вважає, що бюджетному відшкодуванню підлягає лише сума коштів, яка була фактично сплачена отримувачем товарів у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів.

Крім того, Апелянт посилається на ланцюг постачання контрагенту Позивача - ТОВ «Чугуївський масло завод» насіння соняшника його контрагентами насіння соняшника, згідно з відповідними податковими накладними, та наступними за ними контрагентами і стверджує про відсутність відповідних технічних можливостей у відповідних юридичних осіб (ТОВ «С-Компані», ТОВ «Західенерготрейд», ТОВ «Н-Продакшн», ТОВ «Вест Компані Груп», ТОВ «Марселл», ТОВ «Фрутта опт торг», ТОВ «Саундагро»).

Також, у своїй скарзі Апелянт зазначає, що Позивач сформував суму від`ємного значення з ПДВ за вересень 2020 року на підставі включення до податкового кредиту попередніх періодів сум ПДВ за податковими накладними, виписаними і зареєстрованими в ЄРПН.

Водночас, Апелянт вказує, що в ході перевірки було встановлено, що Позивач з січня 2017 року по вересень 2018 року не декларував податкові зобов`язання з ПДВ та не реєстрував податкові накладні на адресу контрагентів, що на переконання контролюючого органу, свідчить про відсутність ведення господарської діяльності.

З цих та інших підстав апелянт вважає, що рішення суду прийнято за неповно встановлених обставин справи і з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору в цілому.

4. Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.07.2022 та від 10.08.2022 відкрито апеляційне провадження та призначено справу до судового розгляду.

5. Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому він наполягає на своїй правовій позиції, просить залишити таку скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, стверджуючи про необґрунтованість доводівАпелянта та правильністьвисновків суду першої інстанції.

Разом з тим, у своєму відзиві Позивач звертає увагу суду на те, що Апелянт у своїй скарзі посилається на правовідносини ТОВ «ГОПАК», яке не має жодного відношення до ТОВ «УКРЕКСІМТРЕЙДІНГ» та до взагалі спірних у цій справі правовідносин.

Також, Позивач зазначає, що він є добросовісним платником податків, своєчасно і повному обсязі виконує свої зобов`язання, а також, що здійснення розрахунків між суб`єктами господарювання шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог відповідає вимогам законодавства і не є підставою для позбавлення платника ПДВ права на бюджетне відшкодування.

6. У судовому засіданні представник Апелянта підтримав вимоги своєї апеляційної скарги та просив її задовольнити.

Представник Позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечував та просив залишити в силі рішення суду першої інстанції.

7. Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - без змін з наступних підстав.

Обставини справи, установлені судом першої інстанції.

8. Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, товариство з обмеженою відповідальністю «Укрексімтрейдінг» (далі - ТОВ «Укрексімтрейдінг») зареєстровано як юридична особа та перебуває на податковому обліку в ГУ ДПС у м. Києві як платник ПДВ.

9. Основним видом діяльності ТОВ «Укрексімтрейдінг» є: 46.33 Оптова торгівля молочними продуктами, яйцями, харчовими оліями та жирами (основний); 43.21 Електромонтажні роботи; 46.13 Діяльність посередників у торгівлі деревиною, будівельними матеріалами та санітарно- технічними виробами; 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; 46.49 Оптова торгівля іншими товарами господарського призначення; 46.71 Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами; 46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням; 46.75 Оптова торгівля хімічними продуктами; 46.76 Оптова торгівля іншими проміжними продуктами; 46.77 Оптова торгівля відходами та брухтом; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 49.41 Вантажний автомобільний транспорт; 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту; 70.22 Консультування з питань комерційної діяльності й керування; 71.12 Діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах; 72.19 Дослідження й експериментальні розробки у сфері інших природничих і технічних наук; 74.90 Інша професійна, наукова та технічна діяльність, н. в. і. у.; 33.14 Ремонт і технічне обслуговування електричного устаткування; 33.16 Ремонт і технічне обслуговування повітряних і космічних літальних апаратів.

10. Пунктом 4.2. Статуту ТОВ «УКРЕКСІМТРЕЙДІНГ» передбачено, що предметом діяльності Товариства можуть бути будь-які види економічної діяльності, які не суперечать чинному законодавству України.

11. 04.09.2018 між ТОВ «УКРЕКСІМТРЕЙДІНГ» (Покупець) і ТОВ «ЧУГУЇВСЬКИЙ МАСЛО ЗАВОД» (Постачальник) укладено договір поставки № П-2/09 та додаток № 1, за умовами якого Постачальник зобов`язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, поставити (передати у власність) покупцеві: олію соняшникову нерафіновану, українського походження (далі - Товар). Товар поставляється окремими партіями, які визначаються в додатках до цього договору. Покупець зобов`язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, прийняти і оплатити кожну партію товару.

На підставі вказаного договору Постачальник передав, а покупець прийняв у власність товар в порядку та в об`ємі, визначеному сторонами, що підтверджується актом прийому-передачі товару від 05.09.2018, актом № 2 прийому-передачі товару від 06.09.2018, актом № 3 прийому-передачі товару від 07.09.2018, актом № 4 прийому-передачі товару від 08.09.2018, актом № 5 прийому-передачі товару від 09.09.2018, актом № 6 прийому-передачі товару від 10.09.2018, актом № 7 прийому-передачі товару від 11.09.2018, актом № 8 прийому-передачі товару від 12.09.2018, актом № 9 прийому-передачі товару від 13.09.2018, а також видатковою накладною від 05.09.2018, видатковою накладною від 06.09.2018, видатковою накладною від 07.09.2018, видатковою накладною від 08.09.2018, видатковою накладною від 10.09.2018, видатковою накладною від 11.09.2018, видатковою накладною від 12.09.2018, видатковою накладною від 13.09.2018.

Також, матеріалами справи підтверджується, що Позивач повністю розрахувався за поставлений товар шляхом оформлення акту зарахування зустрічних однорідних вимог.

12. У подальшому отриманий товар було передано на експорт на підставі договору комісії № к-2/09 від 07.09.2018, укладеного між ТОВ «УКРЕКСІМТРЕЙДІНГ» (Комітент) і ТОВ «СІНТЕЗА Україна» (Комісіонер), згідно з умовами якого комісіонер за дорученням комітента здійснює від свого імені та за рахунок комітента реалізацію нерезидентам України продукції, що належить комітентові.

Весь товар, отриманий за договором поставки від 04.09.2018 № П-2/09, згідно з вказаними документами, ТОВ «УКРЕКСІМТРЕЙДІНГ» передав ТОВ «СІНТЕЗА Україна» для подальшої реалізації нерезидентам на термінал ТОВ «Рисоіл-Юг», що підтверджується актами приймання-передачі товару до вказаного договору комісії, звітами комісіонера та товарно-транспортними накладними, копії яких наявні в матеріалах справи.

Якість придбаного товару підтверджується посвідченнями якості, виданими виробником - ТОВ «Лілія Тигрі».

Товар, переданий на експорт, було задекларовано в порядку, передбаченому законодавством, про що складено відповідні митні декларації.

13. 27.02.2019 між ТОВ «УКРЕКСІМТРЕЙДІНГ» і ТОВ «СІНТЕЗА Україна» укладено Акт зарахування зустрічних однорідних вимог, згідно з яким сторони, керуючись статті 601 Цивільного кодексу України, статті 203 Господарського кодексу України, зарахували зустрічні однорідні грошові вимоги у розмірі 564 450,00 грн.

04.03.2019 між ТОВ «УКРЕКСІМТРЕЙДІНГ» (первісний боржник), ТОВ «СІНТЕЗА Україна» (новий боржник) і ТОВ «ЧУГУЇВСЬКИЙ МАСЛО ЗАВОД» (кредитор) укладено договір про переведення боргу № 04-03/2019-пб, пунктом 1.1 якого визначено, що в порядку та на умовах, визначених цим договором, первісний боржник переводить свій борг на нового боржника, внаслідок чого новий боржник змінює первісного боржника, як зобов`язану сторону за договором № П-2/09 від 04.09.2018, що укладений між первісним боржником та кредитором.

За цим договором новий боржник стає зобов`язаним здійснити замість первісного боржника оплату заборгованості у сумі 60 261 000,00 грн. на користь кредитора, згідно умов основного договору. В момент підписання договору здійснюється переведення боргу первісного боржника до нового боржника (пункти 1.2-1.3 договору).

Відповідно до пункту 2.1 договору переведення боргу за цим договором оцінене сторонами в сумі 60 261 000,00 грн.

14. 04.03.2019 між ТОВ «УКРЕКСІМТРЕЙДІНГ» (первісний боржник), ТОВ «СІНТЕЗА Україна» (новий боржник) і ТОВ «ЧУГУЇВСЬКИЙ МАСЛО ЗАВОД» (кредитор) укладено додаткову угоду № 1 до договору про переведення боргу № 04-03/2019-пб від 04.03.2019, відповідно до якої пункт 1 договору доповнено підпунктом 1.4 у наступній редакції: « 1.4 Первісний боржник зобов`язується сплатити за цим договором новому боржнику кошти в сумі 60 261 000,00 грн».

15. 26.03.2019 між вищевказаними сторонами укладено договір про заміну первісного зобов`язання за договором про переведення боргу № 04-03/2019-пб від 04.03.2019 новим зобов`язанням (новація). Сторони дійшли згоди про заміну первісного зобов`язання за договором про переведення боргу разом із додатковою угодою №1 від 04 вересня 2019 року до договору про переведення боргу, укладеними між стороною-1, стороною-2, стороною-3 новим зобов`язанням.

Первісне зобов`язання припиняється з моменту набрання чинності цим договором новації.

Відповідно до договору відступлення права вимоги (цесії) від 26.03.2019, відповідно до умов цього договору, здійснюється наступна заміна кредитора в зобов`язанні: цедент відступає цесіонарієві право вимоги до ТОВ «Сінтеза Україна» за договором комісії №к-2/09 від 07.09.2018 на загальну суму 60 341 574,63 грн, а цесіонарій приймає на себе зазначене право на умовах, передбачених в цьому договорі.

До Цесіонарія переходить право вимоги Цедента Цесіонарієві відповідно до умов цього договору, переходить до Цесіонарія з моменту підписання цього договору (пункт 1.1-1.2 договору).

За цим договором Цесіонарій отримує від Цедента право вимагати від боржника сплати грошових коштів в розмірі 60 341 574,63 грн.

На підставі акта приймання-передачі документів до договору відступлення права вимоги від 26 березня 2019 року.

Також, у відповідності до акту зарахування зустрічних однорідних вимог від 26 березня 2019 року, станом на 26 березня 2019 року мають місце грошові зобов`язання сторони 1 перед стороною 2 згідно з договором поставки №П-2/09 від 04 вересня 2018 року в розмірі 60 261 000,00 грн.

Станом на 26 березня 2019 року мають місце грошові зобов`язання сторони-2 перед стороною-1 згідно з п.3.3 договору відступлення права вимоги (цесії) від 26 березня 2019 року у розмірі 60 341 574,63 грн.

Строк виконання однорідних (грошових) зобов`язань, зазначених в п. 1 та п. 2 акту зарахування настав.

Пунктом 7 визначено, що з моменту набрання чинності актом зарахування зобов`язання сторони-2 перед стороною-1, визначене в пункту 2 акту зарахування припиняється частково - у розмірі 60 261 000,00 грн. заборгованість сторони-2 перед стороною-1 по договору відступлення права вимоги (цесії) від 26 березня 2019 року складає в розмірі 80 574,63 грн.

16. У зв`язку з укладенням вказаного договору новації та цесії, у ТОВ «УКРЕКСІМТРЕЙДІНГ» та ТОВ «ЧУГУЇВСЬКИЙ МАСЛОЗАВОД» виникли зустрічні однорідні вимоги, а саме ТОВ «УКРЕКСІМТРЕЙДІНГ» - право вимоги до ТОВ «ЧУГУЇВСЬКИЙ МАСЛОЗАВОД» за договором новації - цесії, на суму 60 341 574,63 грн. ТОВ «ЧУГУЇВСЬКИЙ МАСЛОЗАВОД» - право вимоги до ТОВ «УКРЕКСІМТРЕЙДІНГ» за договором поставки від 04.09.2018 № П-2/9 на суму 60 261 000,00 грн.

Керуючись частиною 2 статті 601 Цивільного кодексу України, частиною 3 статті 203 Господарського кодексу України, враховуючи, що вказані зобов`язання є зустрічними однорідними (грошовими) зобов`язаннями, строк виконання яких настав, Сторони дійшли згоди про їх припинення в розмірі 60 261 000,00 грн.

17. Відтак, заборгованість ТОВ «УКРЕКСІМТРЕЙДІНГ» перед ТОВ «ЧУГУЇВСЬКИЙ МАСЛОЗАВОД» по договору поставки від 04.09.2018 № П-2/9 повністю припинилась.

18. ТОВ «УКРЕКСІМТРЕЙДІНГ» включило до додатку 3 податкової декларації з ПДВ за вересень 2020 року суму в розмірі 10 043 500 грн, сформовану за рахунок ТОВ «ЧУГУЇВСЬКИЙ МАСЛО ЗАВОД» з метою отримання бюджетного відшкодування.

Також, ТОВ «УКРЕКСІМТРЕЙДІНГ» до додатку 3 до податкової декларації з ПДВ за вересень 2020 року включено суму в розмірі 94 075 грн, сформовану за рахунок ТОВ «СІНТЕЗА Україна».

19. У період з 24.11.2020 по 07.12.2020 Головним управлінням ДПС у місті Києві на підставі направлень від 24.11.2020 № 1478/26-15-07-04-03, №1481/26-15-07-04-03, наказу від 12.11.2020 № 394-п, виданого на підставі підпункту 19-1.1.6 пункту 19-1.1 статті 19-1, підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Укрексімтрейдінг» щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за вересень 2020 року у податковій декларації з податку на додану вартість від`ємного значення податку на додану вартість, у т.ч. заявленого до відшкодування бюджету, за результатами якої складено акт перевірки від 14.12.2020 № 11334/26-15-07-04-03/39763123.

Перевіркою дотримання податкового законодавства при декларуванні за вересень 2020 року у декларації від`ємного значення з ПДВ, у т.ч. заявленого до відшкодування з бюджету встановлено порушення позивачем:

- вимог пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено суму бюджетного відшкодування ПДВ за вересень 2020 року на суму 94075,00 грн;

- вимог пункту 44.1 статті 44, пункту 187.1 статті 187, пункту 198.1, 198.3, підпункту «г» пункту 198.5, пункту 198.6 статті 198, пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено суму податкових зобов`язань за вересень 2020 року на суму 249 191,00 грн, завищено суму податкового кредиту з ПДВ за вересень 2020 року на суму 10 043 500,00 грн, відповідно завищено суму від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту за вересень 2020 року на суму ПДВ 10 292 691,00 грн., що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування ПДВ за вересень 2020 року на 10 118 092,00 грн. та завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21) за вересень 2020 року на 80 524,00 грн.;

- вимог пункту 185.1 статті 185, пункту 187.1 статті 187, пункту 188.1 статті 188, пункту 198.5 статті 198, пункту 200.1 статті 200, пункту 201.1, пункту 201.7, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, пункту 18 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 26 січня 2016 року №137/28267 не виписано (не оформлено) та не зареєстровано податкові накладні за вересень 2020 року на суму ПДВ 249 191,00 грн (з урахуванням вимог пункту 52-2 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України.

Вказані висновки акта перевірки ґрунтуються, зокрема, на тому, що при детальному аналізі даних Єдиного реєстру податкових накладних контрагентів-постачальників не встановлено придбання насіння соняшнику по ланцюгу постачання, також не встановлено виробників зазначеного товару.

Також вказано, що при виникненні від`ємного значення умовою для заявлення суми ПДВ до бюджетного відшкодування є фактична сплата отримувачем товарів послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів послуг. При цьому, суми ПДВ, які фактично не були сплачені покупцем постачальнику товарів/послуг, а кредиторська заборгованість за такими товарами/послугами погашена у результаті проведення акта зарахування зустрічних однорідних вимог та укладення договору про переведення боргу, не підлягають бюджетному відшкодуванню.

20. На підставі вказаних висновків акта перевірки відповідачем прийнято:

- податкове повідомлення-рішення від 16.01.2021 00014670704, яким Позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ 10 118 092 грн (сума завищення бюджетного відшкодування) та нараховано 2 529 523 грн штрафних (фінансових) санкцій);

- податкове повідомлення-рішення від 16.01.2021 № 00014720704, яким на підставі пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України виявлено відсутність права на отримання бюджетного відшкодування за період вересень 2020 року та відсутність права на врахування такої суми від`ємного значення при наданні бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку, сума на яку відмовлено 94 075 грн, у тому числі при наданні бюджетного відшкодування 94 075 грн;

- податкове повідомлення-рішення від 16.01.2021 № 00014740704, яким встановлено порушення вимог пункту 44.1 статті 44, пункту 187.1 статті 187, пункту 198.1, пункту 198.3, підпункту "г" пункту 198.5, пункту 198.6 статті 198, пункту 200.1, пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України та зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість та згідно з чим визначено, що сума завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду 80 524 грн.

21. Позивач, вважаючи зазначені податкові повідомлення-рішення протиправними, а свої права порушеними, звернувся до суду з цим позовом.

22. Нормативно-правове обґрунтування.

Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, нормами Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), Податкового кодексу України (далі - ПК України), Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон № 996-XIV).

Так, відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пп. 14.1.36 п.14.1 ст. 14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України передбачено, що податковий кредит - це сума, на яку платник. податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

У пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 ПК України визначено, що витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов`язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Приписами абзацу 1 пункту 138.2 статті 138 ПК України визначено, що витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку (підпункт 139.1.9 пункт 139.1 статті 139 ПК України).

Пунктами 198.1-198.3, 198.6 статті 198 ПК України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів ( у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України ) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно з п. 185.1. ст. 185, п.m187.1. ст. 187, п. 188.1. ст. 188 ПК України, об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку, окрім іншого, з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України. Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, або дата відвантаження товарів. База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.

Відповідно до п.п. 201.1, 201.4., 201.6, 201.10 ст. 201 ПК України платник податку зобов`язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один із способів, визначених п. 201.1. ст. 201 ПК України; податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов`язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця.

У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця; податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов`язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. В свою чергу, право на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно з п. 198.1. ст. 198 виникає, окрім іншого, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

При від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200- I цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету.

У ч. 1, 2 ст. 9 Закону № 996-XIV закріплено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис, аналог власноручного підпису або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Висновки суду апеляційної інстанції.

23. Системний аналіз викладених правових норм дозволяє стверджувати, що системний аналіз викладених правових норм дозволяє стверджувати, що для встановлення правомірності визначення платником податків його податкових зобов`язань з ПДВ належить з`ясувати реальність руху активів і коштів у процесі здійснення господарських операцій, господарську мету укладання відповідних договорів та економічний результат їх вчинення.

24. Перевіряючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів звертає увагу на те, що реальність операцій Позивача з ТОВ «ЧУГУЇВСЬКИЙ МАСЛО ЗАВОД» (код 40515416) щодо придбання олії соняшникової та з ТОВ «СІНТЕЗА Україна» (код 39794151) щодо передачі її на експорт на підставі договору комісії підтверджуються відповідними первинними документами, перелік яких судом установлено вище.

25. При цьому, апеляційний суд відзначає, що вказаний товар пройшов опробування якості та процедуру митних формальностей, зокрема був задекларований у відповідних митних деклараціях, що в сукупності з іншими первинними документами підтверджує товарність спірних операцій.

26. Разом з тим, доводи Апелянт посилається на ланцюг постачання контрагенту Позивача - ТОВ «Чугуївський масло завод» насіння соняшника його контрагентами, згідно з відповідними податковими накладними, та наступними за ними контрагентами і стверджує про відсутність відповідних технічних можливостей у відповідних юридичних осіб (ТОВ «С-Компані», ТОВ «Західенерготрейд», ТОВ «Н-Продакшн», ТОВ «Вест Компані Груп», ТОВ «Марселл», ТОВ «Фрутта опт торг», ТОВ «Саундагро»).

Втім, такі твердження податкового органу засновуються виключно на його припущеннях, оскільки жодних належних і допустимих у розумінні ст. 73, 74 КАС України доказів суду не надано, а натомість у судовому засіданні представник Апелянта зазначив, що навіть зустрічних звірок щодо вказаних юридичних осіб не проводилося.

При цьому, судова колегія зазначає, що згідно з приписами ст. 242 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим, тож у жодному разі не може засновуватися на припущеннях.

27. Більш того, статтею 61 Конституції України регламентовано принцип індивідуальної відповідальності і жодною нормою чинного законодавства не визначено прямої залежності між правомірністю формування платником податків показників податкової звітності та діями його контрагента та/або контрагентів контрагента (тобто, третіх і четвертих осіб у ланцюгу).

Для формування показників податкової звітності необхідним є лише встановлення факту здійснення господарської операції та підтвердження її відповідними первинними і бухгалтерськими документами.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 27.03.2018 по справі № 816/809/17, від 13.03.2018 по справі № 814/3520/13-а, а також є сталою у практиці Європейського суду з прав людини.

28. У рішенні по справі ««Булвес» АД проти Болгарії» від 22.01.2009 (2009 рік, заява № 3991/03) Європейським судом зазначено, що платник податків не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо він не знав про такі зловживання і не міг про них знати.

Також апеляційний суд враховує правову позицію Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), викладену в п. 50 рішення від 14 жовтня 2010 року у справі «Щокін проти України», в якому ЄСПЛ, зокрема зазначив, що перша та найважливіша вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає в тому, що будь-яке втручання публічних органів у мирне володіння майном повинно бути законним. Питання, чи було дотримано справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав окремої особи, виникає лише тоді, коли встановлено, що оскаржуване втручання відповідало вимозі законності і не було свавільним

У рішеннях від 09 січня 2007 року у справі «Інтерсплав проти України», від 10 березня 2010 року у справі «Бізнес Супорт Центр проти Болгарії» ЄСПЛ наголосив, що платника податку не може бути позбавлено права на бюджетне відшкодування ПДВ за відсутності доказів того, що його було залучено до протиправної діяльності, пов`язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування; при цьому платник ПДВ не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо платник ПДВ не знав про такі зловживання і не міг про них знати.

Відповідно до ст. 6 КАС України та ст. 17 Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» висновки Європейського суду з прав людини є джерелом права.

29. Крім того, у контексті аналізу доводів апеляційної скарги, судова колегія відзначає, що характер, зміст і ділова мета спірних операцій повністю відповідають видам економічної діяльності за КВЕД як Позивача, так і його контрагентів - ТОВ «ЧУГУЇВСЬКИЙ МАСЛО ЗАВОД» і ТОВ «СІНТЕЗА Україна».

30. Перевіряючи доводи Апелянта про те, що Позивач не перерахував ТОВ «Чугуївський масло завод» грошові кошти за поставлений товар, що на переконання податкового органу, виключає підстави для формування бюджетного відшкодування, а також про те, що бюджетному відшкодуванню підлягає лише сума коштів, яка була фактично сплачена отримувачем товарів у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів, колегія суддів зазначає наступне.

Так, із системного аналізу вищенаведених правових норм вбачається, що бюджетному відшкодуванню підлягає сума коштів, розрахована згідно з пунктом 200.1 статті 200 Кодексу, яка фактично сплачена отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України.

При цьому, під фактичною сплатою слід розуміти не грошову форму розрахунків, а факт сплати податку, який сплачений отримувачем в ціні товарів/послуг постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України.

Аналогічні правові висновки викладено в постановах Верховного Суду від 05.03.2019 у справі №807/782/17, від 31.01.2020 у справі № П/811/2440/15.

Разом з тим, як убачається з матеріалів цієї справи, у зв`язку з укладенням договору новації та цесії у ТОВ «УКРЕКСІМТРЕЙДІНГ» та ТОВ «ЧУГУЇВСЬКИЙ МАСЛОЗАВОД» виникли зустрічні однорідні вимоги, а саме: у ТОВ «УКРЕКСІМТРЕЙДІНГ» - право вимоги до ТОВ «ЧУГУЇВСЬКИЙ МАСЛОЗАВОД» за договором новації - цесії на суму 60 341 574,63 грн, а в ТОВ «ЧУГУЇВСЬКИЙ МАСЛОЗАВОД» - право вимоги до ТОВ «УКРЕКСІМТРЕЙДІНГ» за договором поставки від 04.09.2018 № П-2/9 на суму 60 261 000,00 грн.

Керуючись частиною 2 статті 601 Цивільного кодексу України, частиною 3 статті 203 Господарського кодексу України, враховуючи, що вказані зобов`язання є зустрічними однорідними (грошовими) зобов`язаннями, строк виконання яких настав, Позивач і ТОВ «ЧУГУЇВСЬКИЙ МАСЛОЗАВОД» дійшли згоди про припинення їх зобов`язань у розмірі 60 261 000,00 грн.

Відтак, заборгованість ТОВ «УКРЕКСІМТРЕЙДІНГ» перед ТОВ «ЧУГУЇВСЬКИЙ МАСЛОЗАВОД» по договору поставки від 04.09.2018 № П-2/9 повністю припинилась, а ТОВ «УКРЕКСІМТРЕЙДІНГ» правомірно включило до додатку 3 податкової декларації з ПДВ за вересень 2020 року суму в розмірі 10 043 500 грн, сформовану за рахунок ТОВ «ЧУГУЇВСЬКИЙ МАСЛО ЗАВОД» з метою отримання бюджетного відшкодування.

Аналогічним порядком, а саме шляхом укладання акта зарахування зустрічних однорідних вимог від 27.02.2019 в порядку ст. 601 ЦК України, ТОВ «УКРЕКСІМТРЕЙДІНГ» включило до додатку 3 податкової декларації з ПДВ за вересень 2020 року суму в розмірі 94 075,00 грн, сформовану за рахунок зобов`язань із ТОВ «СІНТЕЗА Україна».

Тобто, розрахунки між Позивачем і зазначеними контрагентами за відповідними договорами (порядок виникнення та становлення правовідносин викладено вище під час установлення судом обставин цієї справи) проведені шляхом здійснення взаємного зарахування зустрічних вимог, що не суперечить ПК України та не є підставою для позбавлення платника ПДВ права на отримання бюджетного відшкодування.

Тому, судова колегія відхиляє як необґрунтовані та безпідставні доводи Апелянта щодо відсутності у Позивача права на спірне бюджетне відшкодування.

31. Доводи Апелянта про те, що Позивач з січня 2017 року по вересень 2018 року не декларував податкові зобов`язання з ПДВ та не реєстрував податкові накладні на адресу контрагентів, що на переконання контролюючого органу, свідчить про відсутність ведення господарської діяльності, судова колегія відхиляє, оскільки спірне бюджетне відшкодування сформовано Позивачем щодо господарських операцій, за вересень 2018 року.

Крім того, посилаючись на вказані обставини, Апелянт водночас наводить протилежні доводи, в яких сам вказує, що Позивач сформував суму від`ємного значення з ПДВ за вересень 2020 року на підставі включення до податкового кредиту попередніх періодів сум ПДВ за податковими накладними, виписаними і зареєстрованими в ЄРПН.

Разом з тим, у контексті аналізу наведених доводів апеляційної скарги, судова колегія відзначає, що перевірка, на підставі результатів якої Відповідачем винесені спірні податкові повідомлення-рішення, проводилася виключно за вересень 2018 року, а не за попередні періоди (зокрема, з січня 2017 року), на які Апелянт посилається у своїй скарзі.

Також, апеляційний суд відзначає, що копії податкових накладних по спірним операціям містяться в матеріалах цієї справи.

32. Отже, Апелянтом не доведено тих обставин, на які він посилається, як і не доведено правомірності винесених ним податкових повідомлень-рішень.

33. Водночас, постулатом адміністративного процесуального законодавства є презумпція винуватості відповідача у справі - суб`єкта владних повноважень (ч.2 ст.77 КАС України).

У свою чергу податковим законодавством презюмується правомірність рішень, дій та бездіяльності платника податків (ст. 4 ПК України).

Зазначене в сукупності обумовлює покладення обов`язку доказування в податкових спорах на податковий орган, який у відповідності до принципу офіційного з`ясування обставин справи повинен доводити в суді обставини, що стали підставою для нарахування платнику податків спірних податкових зобов`язань, та правомірність прийняття свого рішення.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного суду від 20.02.2018 у справі № 817/149/17, від 29.03.2018 у справі № 813/2758/16 та, відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, є обов`язковим для колегії суддів при вирішенні даної справи.

34. Аналізуючи всі доводи учасників справи, апеляційний суд враховує висновки ЄСПЛ, викладені в рішенні від 21.01.1999 р. по справі «Гарсія Руїз проти Іспанії», Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід.

35. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо протиправності податкових повідомлень-рішень від податкових повідомлень-рішень від 16.01.2021 №№ 00014670704, 00014720704, 00014740704, необхідності їх скасування та задоволення позову в цій справі.

36. Отже, перевіривши рішення суду першої інстанції у межах доводів та вимог апеляційної скарги, згідно з частиною першою статті 308 КАС України, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції повно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

37. Згідно зі ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

38. Таким чином, апеляційна скарга Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби підлягає залишенню без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 січня 2022 року - без змін.

39. Розподіл судових витрат.

Відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати перерозподілу не підлягають.

Керуючись ст.ст. 242-244, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби - залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 січня 2022 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Повний текст судового рішення виготовлено 07 вересня 2022 року.

Головуючий суддя О.В. Епель

Судді: Н.В. Безименна

О.В. Карпушова