Постанова

від 05.09.2022 по справі 826/17098/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 вересня 2022 року

м. Київ

справа № 826/17098/17

адміністративне провадження № К/9901/68672/18, К/9901/66650/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Хохуляка В.В., суддів: Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф.,

секретар судового засідання Драга Р.В.,

за участі:

представника позивача Шишковської Н.Є,

представника відповідача - Офісу великих платників податків ДФС України, Цісар Г.І.

представника відповідача - ГУ ДФС у м.Києві, Сметанюка Р.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції як суд касаційної інстанції справу №826/17098/17 за адміністративним позовом Підприємства з іноземною інвестицією "ЛГ Електронікс Україна", що повністю належить Корпорації "ЛГ Електронікс Інк." до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України, Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві, Головного управління Державної фіскальної служби у м.Києві, третя особа: Головне управління Державної казначейської служби України про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії, касаційне провадження у якій відкрито за касаційними скаргами Головного управління Державної фіскальної служби у м.Києві, Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.08.2018 (суддя Пащенко К.С.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.11.2018 (головуючий суддя Земляна Г.В., судді: Ісаєнко Ю.А., Лічевецький І.О.),

ВСТАНОВИВ:

Підприємство з іноземною інвестицією "ЛГ Електронікс Україна" звернулось до адміністративного суду з позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України, Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві, Головного управління Державної фіскальної служби у м.Києві, третя особа: Головне управління Державної казначейської служби України, в якому позивач (з урахуванням заяв про зміну та уточнення позовних вимог) просив:

визнати протиправною бездіяльність Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України, що полягає у неподанні відповідному органу Державної казначейської служби України висновку про повернення надміру сплачених грошових зобов`язань з податку на прибуток у розмірі 23' 165' 880,00грн. на поточний банківський рахунок Підприємства з іноземною інвестицією «ЛГ Електронікс Україна», що повністю належить Корпорації «ЛГ Електронікс IНК.»;

зобов`язати Головне управління ДФС України у м.Києві підготувати та подати до відповідного органу Державної казначейської служби України висновок про повернення надміру сплачених грошових зобов`язань з податку на прибуток у розмірі 23' 165' 880,00грн. на поточний paхунок Підприємства з іноземною інвестицією «ЛГ Електронікс Україна», що повністю належить Корпорації «ЛГ Електронікс IНК.» в ПАТ «Сітібанк» п/р НОМЕР_1 , МФО 300584;

встановити Головному управлінню ДФС у м. Києві строк для подання Окружному адміністративному суду міста Києва звіту про виконання рішення суду - десять днів з дня набрання чинності судовим рішенням у справі у випадку ухвалення судового рішення на користь Підприємства з іноземною інвестицією «ЛГ Електронікс Україна», що повністю належить Корпорації «ЛГ Електронікс ІНК.».

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.08.2018, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.11.2018, позов задоволено.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Головне управління Державної фіскальної служби у місті Києві, Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби України звернулися з касаційними скаргами до Верховного Суду.

За результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду суддею-доповідачем у даній справі визначено Хохуляка В.В.

Ухвалою Верховного Суду від 19.012.2018 відкрито касаційне провадження №К/9901/66650/18 за касаційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві у справі №826/17098/17.

Ухвалою суду від 16.01.2019 відкрито касаційне провадження №К/9901/68672/18 за касаційною скаргою Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України у цій справі.

Ухвалою від 12.08.2022 касаційний розгляд справи призначено у судовому засіданні на 06.09.2022.

Ухвалою від 30.08.2022 задоволено клопотання позивача про участь у розгляді справи в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Розгляд справи у касаційному порядку здійснюється у судовому засіданні на підставі положень статті 344 КАС України.

Представники Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України, Головного управління Державної фіскальної служби у м.Києві звернулися до суду з клопотаннями про заміну сторони у справі її правонаступником.

Ухвалою без виходу до нарадчої кімнати, з урахуванням положень статті 52 КАС України, якою встановлено, що у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив, - суд задовольнив клопотання відповідачів про заміну сторони у справі її правонаступником.

У судовому засіданні представник відповідача - Головного управління Державної фіскальної служби у м.Києві підтримав доводи і вимоги касаційної скарги, вказав, що станом на момент звернення позивача до податкового органу з заявою, інтегровані картки платника не були передані Головному управлінню від Офісу. Поряд з цим, відповідач не вчиняв бездіяльності щодо неповернення сплачених грошових зобов`язань, оскільки у контролюючого органу були відсутні підстави для дій щодо перевірки правомірності переплати. Крім того, відповідач посилається на акт перевірки від 26.04.2018 згідно якого позивачу зменшено збитки та донараховано податок на прибуток іноземних юридичних осіб. Представник відповідача підтвердив, що судом апеляційної інстанції надано оцінку зазначеним доводам. Норм матеріального та/або процесуального права, які є підставною для скасування оскаржуваних судових рішень, представник відповідача не вказав. Разом з тим, зазначив, що станом на час розгляду справи у суді касаційної інстанції, Головним управлінням Державної фіскальної служби у м.Києві платнику повернуто надміру сплачені грошові зобов`язань з податку на прибуток.

З касаційної скарги слідує, що в обґрунтування своїх вимог Головне управління Державної фіскальної служби у м.Києві посилається на неврахування судами суди першої та апеляційної інстанції, що контролюючий орган не відмовляв платнику податків у поверненні надміру сплачених коштів, а лише зазначив, що станом на день звернення у Головного управління була відсутня фактична інформація про наявність або відсутність переплати, оскільки така інформація не надійшла від Офісу, тому Головне управління було позбавлено можливості якимось іншим шляхом виконати заяву платника податків, вжити заходів щодо повернення коштів з об`єктивних підстав. Також, у касаційній скарзі відповідач зазначає про акт перевірки від 26.04.2018, складений за наслідками документальної планової виїзної перевірки позивача за період 01.01.2015 по 31.12.2017, згідно якого Підприємству зменшено збитки на 21' 037' 410грн, донараховано 11897грн. податок на прибуток іноземних юридичних осіб. З урахуванням викладено, Головне управління Державної фіскальної служби у м.Києві просить скасувати рішення суду першої та апеляційної інстанції, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Представник відповідача - Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України підтримала доводи і вимоги касаційної скарги, зазначила, що Офісом не було допущено бездіяльності, контролюючий орган запропонував платнику графік повернення коштів. Оскільки згодом позивач змінив статус з великого платника податків, у Офісу не було підстав здійснювати дії щодо позивача. Також, на думку відповідача, позивач передчасно звернувся до суду з позовом, затим що, відповідачу надано 20 днів на підготування та подання висновку про повернення надмірно сплачених коштів. З моменту звернення платника з заявою про повернення переплати та часом його виконання у строк 20 днів, Офіс не мав можливості повернути згадані кошти, оскільки платник змінив місце податкового обліку.

У касаційній скарзі Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби України викладає обставини справи, зазначає, що 19.10.2016 позивач звернувся з заявою до відповідача з проханням зарахувати на банківський рахунок суми переплати. Офіс запропонував позивачу розглянути питання повернення коштів за графіком виплат. Відповідно до графіку, Офіс здійснив повернення сум переплат протягом грудня 2016 року - червня 2017 року. Як вважає відповідач, суди попередніх інстанцій залишили поза увагою, що Офісом жодним листом не відмовлено позивачу у поверненні надміру сплачених коштів. Зокрема, надано відповідь, що дане питання знаходиться на розгляді, а також рекомендовано розглянути питання щодо можливості зарахування зазначених сум переплат в рахунок майбутніх платежів. Таким чином, Офіс не допустив бездіяльність. Крім того, відповідач зауважує, що позивач 15.12.2017 звернувся до Офісу з заявою про повернення переплати з податку на прибуток, при цьому, позов про визнання бездіяльності протиправною подано до суду 20.12.2017, відтак, платник не надав відповідачу час підготувати висновок. Вказана обставина судами попередніх інстанцій проігнорована. Поряд з цим, необхідно врахувати, що позивач з 01.01.2018 перебуває на обліку у Головному управлінні Державної фіскальної служби у м.Києві, Офіс не здійснює за платником податковий контроль. На думку Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України, викладені у касаційній скарзі доводи дають підстави для висновку про неповне з`ясування судами попередніх інстанцій обставин справи, їх недоведеність, невідповідність висновків судів обставинам справи, помилкове застосування судами норм матеріального права та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, що у свою чергу є підставою для скасування оскаржуваних судових рішень. Норм матеріального та/або процесуального права, які є підставною для скасування оскаржуваних судових рішень, у касаційній скарзі відповідачем не зазначено. На підставі викладеного, Офіс великих платників податків

Представник позивача проти доводів та вимог касаційних скарг заперечила, також зазначила, що на виконання статті 43 Податкового кодексу України платник звернувся до податкового органу про повернення надмірно сплачених грошових зобов`язань, податковий борг у платника відсутній. Представник позивача зауважує, що Підприємство звернулося з заявою 19.10.2016, а не 15.12.2017, як стверджує Офіс. Податковий орган переплату підтверджував та частково повернув відповідну суму. Втім, надалі вчиняв бездіяльність щодо повернення решти надмірно сплачених коштів, що зумовило звернення платника до суду з позовом. Представник позивача відзначає, що доводи касаційних скарг не підтверджують порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права. Зазначені у касаційних скаргах обґрунтування перевірені судами, їм надана оцінка. Представник позивача підтвердила, що Головним управлінням Державної фіскальної служби у м.Києві повернуто Підприємству надміру сплачені суми грошових зобов`язань з податку на прибуток.

У відзивах на касаційні скарги Підприємство вказує, що відповідачі не зазначають жодного аргументу, що може підтвердити порушення судами попередніх інстанцій норми матеріального і процесуального права, що свідчить про відсутність об`єктивних підстав для скасування оскаржуваних судових рішень. Як вважає позивач, під час судового розгляду справи відповідачі не обґрунтували та не довели належними та допустимими доказами неможливість підготування та подання Висновку до органу казначейства. Враховуючи викладене, позивач просить залишити касаційні скарги без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.

Орган казначейства подав до суду відзив на касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у м.Києві, де зазначає, що Висновок про повернення надмірно сплачених грошових зобов`язань з податку на прибуток до Казначейства не надходив, відповідно не було правових підстав для їх повернення, також просить врахувати відзив при розгляді справи.

У судовому засіданні за участі представників сторін, переглянувши оскаржувані судові рішення в межах доводів і вимог касаційних скарг відповідачів, Верховним Судом проголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

Верховний Суд, на підставі встановлених фактичних обставин справи, з`ясував наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, Підприємству "ЛГ Електронікс Україна" у річній звітній податковій декларації з податку на прибуток підприємства за 2013 рік поданій до Державної фіскальної служби України 03.03.2014 за результатами господарської діяльності за 2013 рік розраховано та відображено суму авансового внеску з податку на прибуток підприємств, яка підлягала сплаті щомісячно у 2014 році у сумі 2' 203' 223,00грн.

В період з 01.01.2014 по 28.02.2015 позивачем були сплачені авансові платежі за 2014-2015 на загальну суму 27' 789' 896,00грн.

У звітній річній податковій декларації з податку на прибуток підприємства за 2014 рік, поданій до Державної фіскальної служби України 02.03.2015, Підприємством "ЛГ Електронікс Україна" відображено збиток у розмірі 327' 248' 470,00грн. та відкориговано у сторону зменшення податкове зобов`язання з податку на прибуток підприємств за 2013 на суму 2' 874' 613,00грн.

Зважаючи на обставини відображення у вказаних деклараціях відповідних сум авансових платежів, сформувалася переплата з податку на прибуток підприємств у сумі 30' 665' 880,00грн.

Матеріали справи свідчать, що Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби України частково повернув позивачу суму переплати з податку на прибуток підприємств у розмірі 3' 000' 000,00грн. протягом періоду 01.09.2015 - 30.11.2015.

19.10.2016 Підприємство "ЛГ Електронікс Україна" звернулося із заявою до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України з проханням зарахувати на банківський рахунок суми переплати з податку на прибуток підприємств, створених за участю іноземних інвесторів, у сумі 27' 665' 880,00грн.

У відповідь на заяву позивача, у своєму листі від 01.11.2016, Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби України запропонував розглянути питання щодо повернення переплати 27' 665' 880,00грн. рівними частинами за прийнятним для позивача графіком.

У листі від 10.11.2016 Підприємство "ЛГ Електронікс Україна" просило Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби України зарахувати грошові зобов`язання в сумі 27' 664' 509,00грн. (з урахуванням переплати за періоди до 2014 року) на поточний рахунок позивача, згідно графіку повернення: в період з 01.11.2016 по 28.02.2019 по 1 млн.грн. щомісячно.

Протягом грудня 2016 року по липень 2017 року Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби України було перераховано на користь позивача 4' 500' 000,00грн. за період з 01.11.2016 по 31.03.2017.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач вказує, що з липня 2017 року Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби України припинив здійснювати повернення коштів, у зв`язку із чим Підприємство "ЛГ Електронікс Україна", з метою повернення переплати у розмірі 23' 165' 880,00грн., звернулося до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України з листом від 15.12.2017.

Однак, станом на грудень 2017 року Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби України не здійснив повернення сум переплати у розмірі 23' 165' 880,00грн. та не виконав обов`язок щодо підготовки і подачі висновку про суми переплати до Головного Управління казначейської служби України у м.Києві, чим порушив права позивача, що і стало підставами для звернення до суду з позовом про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити дії.

Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби України з позовом не погодився, вказав, що жодним листом не відмовлено Підприємству з іноземною інвестицією "ЛГ Електронікс Україна" у поверненні надміру сплачених коштів, та надав відповідь, що питання знаходиться на розгляді. Відтак, неможливо стверджувати, що Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби України допустив бездіяльність.

Поряд з цим, Державна податкова інспекція у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м.Києві з позовом не погодилась, зазначила, що питання перерахування коштів буде розглянуто після отримання інформації від Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби та проведення контрольно-перевірочних заходів.

У свою чергу, Головне управління Державної фіскальної служби у місті Києві з позовом не погодилось, посилаючись на те, що по Підприємству "ЛГ Електронікс Україна" переплата виникла за рахунок декларування до зменшення раніше нарахованих та сплачених податкових зобов`язань, а не за рахунок суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов`язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату; звертає увагу, що відповідно до акту перевірки від 26.04.2018 зменшено збитки на 21' 037' 410,00грн., донараховано 11897,00грн. податку на прибуток іноземних юридичних осіб.

За наслідками судового розгляду позов задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України, що полягає у неподанні відповідному органу Державної казначейської служби України висновку про повернення надміру сплачених грошових зобов`язань з податку на прибуток у розмірі 23' 165' 880,00грн. на поточний банківський рахунок Підприємства з іноземною інвестицією «ЛГ Електронікс Україна», що повністю належить Корпорації «ЛГ Електронікс IНК.».

Зобов`язано Головне управління ДФС України у м.Києві підготувати та подати до відповідного органу Державної казначейської служби України висновок про повернення надміру сплачених грошових зобов`язань з податку на прибуток у розмірі 23' 165' 880,00грн. на поточний paхунок Підприємства з іноземною інвестицією «ЛГ Електронікс Україна», що повністю належить Корпорації «ЛГ Електронікс IНК.» в ПАТ «Сітібанк» п/р НОМЕР_1 , МФО 300584.

Встановлено Головному управлінню ДФС у м.Києві строк для подання Окружному адміністративному суду міста Києва звіту про виконання рішення суду - десять днів з дня набрання чинності судовим рішенням у справі №826/17098/17, ухваленим на користь Підприємства з іноземною інвестицією «ЛГ Електронікс Україна», що повністю належить Корпорації «ЛГ Електронікс ІНК.».

Суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, задовольняючи позов, посилався на необґрунтованість дій та бездіяльність, що полягає у неподанні відповідному органу Державної казначейської служби України висновку про повернення надміру сплачених грошових зобов`язань з податку на прибуток та зобов`язання підготувати та подати до відповідного органу Державної казначейської служби України висновок про повернення надміру сплачених грошових зобов`язань з податку на прибуток.

Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційних скарг, перевіряючи дотримання судами норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційні скарги Головного управління Державної фіскальної служби у м.Києві, Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України не підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до підпункту 14.1.115 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України надміру сплачені грошові зобов`язання - суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов`язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.

За змістом підпункту 17.1.10 пункту 17.1 статті 17 Податкового кодексу України, платнику податків надано право на залік чи повернення надміру сплачених, а також надміру стягнутих сум податків та зборів, пені, штрафів у порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно з пунктами 43.1, 43.2 статті 43 Податкового кодексу помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов`язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу. У разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов`язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.

Відповідно до пунктів 43.3, 43.4 статті 43 Податкового кодексу України встановлено, що обов`язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов`язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми. Платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов`язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку.

В силу вимог пункту 43.5 статті 43 Податкового кодексу України, контролюючий орган не пізніше ніж за п`ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів протягом п`яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.

Повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань платникам податків здійснюється з бюджету, у який такі кошти були зараховані (пункт 43.6 статті 43 Податкового кодексу України).

Наказом Міністерства фінансів України від 15.12.2015 №1146 затверджено Порядок взаємодії територіальних органів Державної фіскальної служби України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 31.12.2015 за №1679/28124, яким встановлені аналогічні вимоги, що і в Податковому кодексі України (далі - Порядок №1146).

Порядок регламентує взаємовідносини територіальних органів Державної фіскальної служби України з місцевими фінансовими органами та територіальними органами Державної казначейської служби України в процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань за платежами, контроль за справлянням яких покладено на органи Державної фіскальної служби, з метою належного виконання положень статей 43, 102 Податкового кодексу України, частини другої статті 45 та частини другої статті 78 Бюджетного кодексу України.

Порядком №1146 визначено, що повернення помилково та/або надмiру сплачених сум грошових зобов`язань та пені у випадках, передбачених законодавством, здiйснюється виключно на пiдставi заяви платника податку (за винятком повернення надмiру утриманих (сплачених) сум податку на доходи фiзичних осiб, якi розраховуються органом ДФС на пiдставi поданої платником податкiв податкової декларацiї за звiтний календарний рiк шляхом проведення перерахунку за загальним рiчним оподатковуваним доходом платника податку), яка може бути подана до територіального органу ДФС за місцем адміністрування (обліку) помилково та/або надмiру сплаченої суми протягом 1095 днiв вiд дня її виникнення.

За змістом пунктів 7, 8 Порядку, після реєстрації в органі ДФС заява платника про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових забов`язань (крім грошових зобов`язань з митних та інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів) передається на розгляд до структурних підрозділів, що виконують функції з адміністрування відповідних податків і зборів та погашення заборгованостей. Не пізніше другого робочого дня, наступного за днем реєстрації, заява з відміткою вказаних підрозділів щодо правомірності повернення передається до структурного підрозділу, на який покладено функцію з підготовки висновку. Заява платника про повернення помилково або надміру сплачених грошових зобов`язань з митних та інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів, після реєстрації передається до структурного підрозділу митниці ДФС, на який покладено функцію з підготовки висновку. У разі якщо вказана у заяві платника сума (її частина) за даними інформаційних систем обліковується як помилково та/або надміру сплачена, орган ДФС готує: висновок на повернення такої суми (її частини) за формою згiдно з додатком 1 до цього Порядку; два примiрники реєстру висновкiв за платежами, належними державному бюджету, за формою згiдно з додатком 2 до цього Порядку; три примiрники реєстру висновкiв за платежами, належними мiсцевим бюджетам, та платежами, якi пiдлягають розподiлу мiж державним та мiсцевими бюджетами, за формою згiдно з додатком 3 до цього Порядку.

За платежами, належними державному бюджету, орган ДФС у строк не пiзнiше нiж за п`ять робочих днiв до закiнчення двадцятиденного строку з дня подання платником податкiв заяви передає висновки згiдно з реєстром висновкiв за платежами, належними державному бюджету, для виконання вiдповiдному органу Казначейства. За платежами, належними мiсцевим бюджетам, та платежами, якi пiдлягають розподiлу мiж державним та мiсцевими бюджетами, орган ДФС у строк не пiзнiше нiж за дев`ять робочих днiв до закiнчення двадцятиденного строку з дня подання платником податкiв заяви передає висновки згiдно з реєстром висновкiв за платежами, належними мiсцевим бюджетам, та платежами, якi пiдлягають розподiлу мiж державним та мiсцевими бюджетами, для погодження вiдповiдному мiсцевому фiнансовому органу.

Орган ДФС не пізніше наступного робочого дня вiд дати отримання висновку, погодженого мiсцевим фiнансовим органом або відповідним органом, визначеним відповідно до частини першої статті 67-2 глави 11 розділу III Бюджетного кодексу України, передає його згiдно з реєстром висновкiв за платежами, належними мiсцевим бюджетам, та платежами, якi пiдлягають розподiлу мiж державним та мiсцевими бюджетами, відповідному органу Казначейства.

Згідно зі статтею 25 Бюджетного кодексу України казначейство України здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду. Відшкодування відповідно до закону шкоди, завданої фізичній чи юридичній особі внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади (органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування), а також їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень, здійснюється державою (Автономною Республікою Крим, органами місцевого самоврядування) у порядку, визначеному законом.

Відповідно до частини другої статті 45 Бюджетного кодексу України, казначейство України веде бухгалтерський облік усіх надходжень Державного бюджету України та за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.

Суди попередніх інстанцій правильно вбачали, що умовою повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань, окрім відсутності податкового боргу у платника податку незалежно від виду боргу, є воля самого платника податків, яка виражається у поданні до відповідного контролюючого органу заяви про таке повернення.

З матеріалів справи слідує та встановлено судами, що Підприємство "ЛГ Електронікс Україна" зареєстроване як юридична особа та перебувало на податковому обліку в Міжрегіональному Головному управлінні ДФС - Центральному офісі з обслуговування великих платників (Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби), що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків від 04.01.2016 № 1628101400568.

Відповідно до показників декларації з податку на прибуток підприємств за 2013 рік позивачем самостійно розраховано та відображено суму авансового внеску з податку на прибуток підприємств, яка підлягала сплаті щомісячно у 2014 році (ряд. 23) у сумі 2' 203' 223,00грн., та, як вже було з`ясовано судом, у період з 01.01.2014 по 28.02.2015 позивачем були сплачені авансові платежі за 2014-2015 на загальну суму 27' 789' 896,00грн., що підтверджуються довідкою від 13.12.2017 ПАТ «Сітібанк».

У звітній річній податковій декларації з податку на прибуток підприємства за 2014 рік відображено збиток та відкориговано у сторону зменшення податкове зобов`язання з податку на прибуток підприємств за 2013.

Отже з огляду на обставини відображення у вказаних деклараціях відповідних сум авансових платежів, сформувалася переплата з податку на прибуток підприємств у сумі 30' 665' 880,00грн..

Суд першої інстанції та суд апеляційної інстанції відзначили, що факт наявності надміру сплачених грошових зобов`язань у розмірі 30' 665' 880,00грн. відповідачем не заперечується та не спростований.

Як слідує, протягом періоду 01.09.2015 - 30.11.2015 Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби частково повернуто Підприємству "ЛГ Електронікс Україна" суму переплати з податку на прибуток підприємств у розмірі 3' 000' 000,00грн., протягом грудня 2016 року по липень 2017 року відповідачем перераховано на користь позивача 4' 500' 000,00грн. за період з 01.11.2016 по 31.03.2017.

Водночас, 19.10.2016 Підприємство "ЛГ Електронікс Україна" подало до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби заяву про повернення надміру сплачених грошових коштів.

Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби відповів, що згідно даних інтегрованих карток платника податків (копії містяться в справі) Підприємства "ЛГ Електронікс Україна" станом на 21.11.2017 переплата становила, зокрема, по податку на прибуток підприємств - 23' 165' 880,00грн.

В грудні 2017 року, позивач повторно звернувся до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби з вимогами повернення 23' 165' 880,00грн., про що зауважив у своєму листі від 15.12.2017.

В лютому 2018 року Підприємство "ЛГ Електронікс Україна" подало заяву від 08.02.2018 про повернення 23' 165' 880,00грн. переплати з податку на прибуток до Державної фіскальної служби.

У відповідь на свою заяву, від ДФС на адресу Підприємства надійшла відповідь, оформлена у листі від 28.02.2018, у якому ДФС вказує, що питання повернення надміру сплачених коштів за напрямом перерахування коштів буде розглянуто після отримання інформації з Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби та проведення контрольно-перевірочних заходів.

Станом на час розгляду справи, як з боку відповідачів висновок про повернення надміру сплачених грошових зобов`язань з податку на прибуток у розмірі 23' 165'880,00грн. не складений, відповідному органу казначейства вказаними особами не направлений та кошти, відповідно, не повернуті позивачу з бюджету, що, за висновками суду, свідчить про невчинення Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби та ДФС дій, направлених на повернення позивачу суми надміру сплачених грошових зобов`язань на підставі поданих останнім заяв.

Оскільки за позивачем обліковується надмірна сплата з податку на прибуток, наявність якої підтверджена матеріалами справи, для повернення якої позивач неодноразово звертався із відповідними заявами, дотримавшись 1095-денного строку, встановленого статтями 43, 102 Податкового кодексу України, вказавши напрям перерахування цих коштів, а податковий орган, розглянувши лише останню заяву, не підготував висновок про їх повернення та не подав такий висновок для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, суди дійшли обґрунтованого висновку, що саме податковий орган, не виконавши покладені на нього статтею 43 Податкового кодексу України та Порядку №1146 обов`язки, діяв не на підставі та не у спосіб, визначений чинним законодавством України, відповідно діяв протиправно.

Необхідно враховувати, що на ДФС покладаються функції щодо підготовки висновків про повернення надміру або помилково сплачених коштів, бюджетного відшкодування та єдиного внеску, з урахуванням звернення позивача з заявою про повернення коштів, суди попередніх інстанцій правомірно вважали протиправною бездіяльність Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України щодо невчинення дій, направлених на подання відповідному органу Державної казначейської служби України висновку про повернення надміру сплачених грошових зобов`язань з податку на прибуток у розмірі 23' 165' 880,00грн., та, як наслідок, про обґрунтованість вимог про зобов`язання Головного управління ДФС України у м.Києві підготувати та подати до відповідного органу Державної казначейської служби України висновок про повернення надміру сплачених грошових зобов`язань з податку на прибуток на поточний paхунок Підприємства, на підставі поданих останнім заяв.

Поряд з цим, касаційний суд відзначає, що судом першої та апеляційної інстанцій надано оцінку посиланням Головного управління Державної фіскальної служби у м.Києві на акт перевірки від 26.04.2018 №295/26-15-14-01-04/25661530, складеного за наслідками документальної планової виїзної перевірки Підприємства «ЛГ Електронікс Україна», згідно якого позивачу зменшено збитки на 21' 037' 410грн, донараховано 11897грн. податок на прибуток іноземних юридичних осіб, - про наявність якого відповідач також зазначає у касаційній скарзі.

Суди вказали, що завищення від`ємного значення об`єкту оподаткування податком на прибуток за 2017 рік на загальну суму 27' 037' 410грн стосувалося питання не включення позивачем до складу інших операційних доходів операцій з формування резервів (забезпечень) відповідно до правил бухгалтерського обліку за 2015 рік. Збільшення за результатами перевірки позивачу фінансового результату до оподаткування не призвело до виникнення у останнього податкових зобов`язань з податку на прибуток підприємств, враховуючи, що суми зменшеного від`ємного значення об`єкту оподаткування податком на прибуток на суму 27' 037'410грн. позивачем відображено шляхом подання 24.05.2018 уточнюючої декларації з податку на прибуток підприємства за 1 квартал 2018 року, а податок на прибуток іноземних юридичних осіб у розмірі 11897грн. сплачений Підприємством 23.05.2018, що підтверджується платіжним дорученням №180523001.

Як вбачається, обґрунтування, наведені відповідачем у касаційній скарзі, містять вимоги здійснити переоцінку встановлених судами обставин справи, що не входить в межі повноважень суду касаційної інстанції згідно з положеннями частини другої статті 341 КАС України.

Крім того, не знайшли свого підтвердження доводи Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України, викладені у касаційній скарзі, що судами попередніх інстанцій проігноровано обставини щодо звернення позивача 15.12.2017 з заявою про повернення переплати до Офісу, при цьому, позов про визнання бездіяльності протиправною подано до суду 20.12.2017, відтак, платник не надав відповідачу час підготувати висновок. Таким чином, позивач передчасно звернувся до суду з позовом, затим що, відповідачу надано 20 днів на підготування та подання висновку про повернення надмірно сплачених коштів. З моменту звернення платника з заявою про повернення переплати та часом його виконання у строк 20 днів, Офіс не мав можливості повернути згадані кошти.

Апеляційний суд в оскаржуваному судовому рішенні зазначив, що не приймає до уваги посилання апелянта на передчасність звернення підприємства з даним позовом до суду та ненадання відповідачу часу (20 днів) на підготування та подання висновку про повернення надмірно сплачених коштів, оскільки такі посилання нівелюються наявними в матеріалах справи неодноразовими заявами позивача про повернення коштів починаючи з 19.10.2016, та зверненням до суду 20.12.2017. Ці обставини були перевірені з дослідженням в судовому процесі доказів, на підставі оцінки яких судами зроблено правильні висновки щодо їх необґрунтованості.

Нормами статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі і в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

КАС України встановлює, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Крім того, слід звернути увагу, що відповідно до частини першої статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожна юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Європейський суд з прав людини наголошував, що поняття "майно" у першій частині статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 має автономне значення, яке не обмежується правом власності на речі матеріального світу та не залежить від формальної класифікації, прийнятої в національному законодавстві: деякі інші права та інтереси, що становлять активи, також можуть розглядатися як "майнові права", а отже, як "майно" (див. mutatis mutandis рішення у справі "Бейелер проти Італії" від 05.01.2000) (Beyeler v. Italy, заява № 33202, § 100)).

За певних обставин "легітимне очікування" на отримання "активу" також може захищатися статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950. Так, якщо суть вимоги особи пов`язана з майновим правом, особа, якій воно надане, може вважатись такою, що має "легітимне очікування", якщо для такого права в національному законодавстві існує достатнє підґрунтя (див. mutatis mutandis рішення у справі "Суханов та Ільченко проти України" від 26.06.2014 (Sukhanov and Ilchenko v. Ukraine, заяви № 68385/10 та № 71378/10, § 35).

Таким чином, на підставі викладеного, Верховний Суд вбачає, що доводи податкового органу, викладені у касаційній скарзі, висновків судів не спростовують, а фактично обґрунтовані тільки посиланням на обставини, що були перевірені судами першої та апеляційної інстанцій з дослідженням в судовому процесі доказів, на підставі оцінки яких судами зроблено висновки про наявність правових підстав для задоволення позову.

За правилами статті 341 КАС встановлено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

Як встановлено пунктом 1 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

Керуючись статтями 52, 344, 349, 355, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання Головного управління Державної фіскальної служби у м.Києві про заміну сторони її правонаступником задовольнити. Замінити Головне управління Державної фіскальної служби у м.Києві правонаступником - Головним управлінням Державної податкової служби у м.Києві (код ЄДРПОУ ВП 44116011).

Клопотання Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України про заміну сторони у справі її правонаступником задовольнити. Замінити Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби України (код ЄДРПОУ 39440996) правонаступником - Центральним міжрегіональним управлінням Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків (код ЄДРПОУ 44082145).

Касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м.Києві залишити без задоволення.

Касаційну скаргу Центрального міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.08.2018 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.11.2018 у справі №826/17098/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

-------------------

-------------------

-------------------

В.В. Хохуляк

Л.І. Бившева

Р.Ф. Ханова

Судді Верховного Суду