Ухвала

від 12.05.2022 по справі 761/7998/22

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/7998/22

Провадження № 1-кс/761/4501/2022

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2022 року м. Київ

Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Шевченківського районного суду м. Києва клопотання адвоката ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про часткове скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 20 березня 2018 року, в рамках кримінального провадження №42018111200000194 від 19.03.2018, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.189 КК України,

ВСТАНОВИЛА:

04 травня 2022 року адвокат ОСОБА_3 звернулась до слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва з клопотанням в порядку ст. 174 КПК України, про часткове скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 20 березня 2018 року, в рамках кримінального провадження №42018111200000194 від 19.03.2018, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.189 КК України, на земельну ділянку загальною площею 3,5803 га за кадастровим номером 3220485800:01:005:0022, на земельну ділянку загальною площею 3,2789 га за кадастровим номером 3220485800:03:013:0017, на земельну ділянку загальною площею 3,5799 га за кадастровим номером 3220485800:01:005:0032, в обґрунтування якого зазначила наступне.

Так, 20 березня 2018 року слідчим суддею Шевченківського районного суду м. Києва задоволено клопотання прокурора про арешт майна, поданого в рамках кримінального провадження №42018111200000194 від 19.03.2018, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.189 КК України, та накладено арешт на ряд земельних ділянок, зокрема і на земельну ділянку загальною площею 3,5803 га за кадастровим номером 3220485800:01:005:0022, на земельну ділянку загальною площею 3,2789 га за кадастровим номером 3220485800:03:013:0017, на земельну ділянку загальною площею 3,5799 га за кадастровим номером 3220485800:01:005:0032.

Однак, заявниця вважає, що в подальшому застосуванні такого арешту відпала потреба, посилаючись на те, що 20.09.2019 року слідчим СУ ГУНП в Київській області було винесено постанову про закриття кримінального провадження №42018111200000194 від 19.03.2018.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_6 у власності якої знаходились вищевказані земельні ділянка, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 08.12.2021 року.

ОСОБА_4 та ОСОБА_5 є спадкоємцями за законом на спадкове майно померлої, в тому числі на вищевказану земельну ділянку.

У зв`язку із оформленням спадщини та видачею спадкоємцям свідоцтва про право на спадщину на земельні ділянки, належні померлій ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 , державним нотаріусом Центрального міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м. Київ) Узинської міської державної нотаріальної контори Київської області ОСОБА_7 під час проведення перевірок в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, Реєстрі прав власності, Державному реєстрі іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єктів нерухомого майна, було виявлено наявність записів про обтяження, а саме: арештів нерухомого майна на підставі ухвали Шевченківського районного суду м. Києва суду №761/9877/18 від 20.03.2018 року.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, а також те, що кримінальне провадження №42018111200000194 від 19.03.2018 в рамках якого було накладено зазначений арешт було закрито слідчим 20.09.2019 СУ ГУНП в Київській області, про що винесена відповідна постанова, заявниця звертається з даним клопотанням та просить скасувати арешт на вказані земельні ділянки, накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 20 березня 2018 року.

Заявниця адвокат ОСОБА_3 на виклик суду в судове засідання не з`явилась, повідомлялась про розгляд справи завчасно та належним чином, про причини неявки суду не повідомляла. При цьому до клопотання про скасування арешту майна долучила заяву в якій просила судовий розгляд проводити за її відсутності.

Враховуючи стислі строки розгляду клопотань в порядку ст.174 КПК України, з метою дотримання вимог ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка гарантує право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, слідчий суддя вважає за доцільне розглянути клопотання у відсутність адвоката ОСОБА_3 .

Уповноважений слідчий та прокурор у кримінальному провадженні №42018111200000194 від 19.03.2018, в судове засідання не з`явилися, про причини неявки суд не повідомляли, жодних заяв та клопотань до суду не надходило.

Враховуючи передбачені ч.2 ст. 174 КПК України строки розгляду зазначеної категорії клопотань, слідчий суддя приходить до висновку про можливість проведення судового розгляду за відсутності вказаних осіб.

Слідчий суддя, вивчивши клопотання про скасування арешту майна та додані до нього документи, приходить до наступного висновку.

У відповідності до ст.174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

У постанові Великої Палати Верховного Суду 30 червня 2020 року у справі № 727/2878/19 вказано, що якщо арешт накладений за КПК України 2012 року на майно особи, яка не є учасником кримінального провадження, то вирішення питання щодо зняття такого арешту й оскарження відповідних дій або бездіяльності слідчого в кримінальному провадженні здійснюються за правилами КПК України 2012 року (постанови Великої Палати Верховного Суду від 24 квітня 2018 року у справі № 202/5044/17, від 28 листопада 2018 року у справі №636/959/16-ц, від 12 грудня 2018 року у справі № 640/17552/16-ц, від 27 березня 2019 року у справі № 202/1452/18, від 11 вересня 2019 року у справі № 504/1306/15-ц).

В цій же постанові Велика Палата вказувала, що частини третя та четверта статті 174 КПК України 2012 року регулюють порядок вирішення питання про скасування арешту майна у двох випадках: судом за наслідками розгляду кримінальної справи та прокурором одночасно з винесенням ним постанови про закриття кримінального провадження. Натомість у цій справі кримінальне провадження закрив постановою слідчий, який згідно з приписами КПК України 2012 року, на відміну від прокурора, не наділений повноваженнями скасовувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування.

Окремою формою судової діяльності відповідно до КПК України 2012 року є судовий контроль, який реалізує слідчий суддя, за додержанням законів органами досудового розслідування та прокурором. Зміст і характер судового контролю в межах кримінального процесу пов`язаний передусім із необхідністю забезпечення прав і свобод людини як на стадії досудового розслідування кримінального провадження, так і після його закінчення.

На слідчого суддю покладена функція судового контролю за дотриманням прав і свобод осіб у кримінальному провадженні, зокрема, під час досудового розслідування (пункт 18 частини першої статті 3 КПК України 2012 року), і він наділений повноваженнями накладати арешт на майно та його скасовувати (статті 173 і 174 цього Кодексу). Крім того, у КПК України 2012 року немає заборони ініціювати перед слідчим суддею, коли кримінальне провадження вже закрив слідчий, питання про скасування арешту на майно, накладеного під час досудового розслідування ухвалою слідчого судді на підставі приписів цього Кодексу. З огляду на вказане, беручи до уваги відсутність у слідчого повноважень, при закритті кримінального провадження самостійно скасувати арешт, накладений на майно ухвалою слідчого судді, Велика Палата Верховного Суду вважає, що для гарантування прав і свобод осіб, на майно яких ухвалою слідчого судді за КПК України 2012 року накладений арешт у кримінальному провадженні, саме слідчий суддя, здійснюючи судовий контроль, повноважний за клопотанням власника або іншого володільця відповідного майна в порядку, передбаченому частиною другою статті 174 цього Кодексу, вирішити питання про скасування такого арешту після закриття слідчим кримінального провадження.

Згідно з ч.10 ст.170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Відповідно до ч.11 ст.170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення,пересування, передачі майна.

Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та /або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Відповідно до вимог ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року № 3477-IV, передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Стаття 1 Першого протоколу до Європейської конвенції з прав людини передбачає, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

У судовому засіданні встановлено, що Слідчим управлінням ГУНП в Київській області здійснювалось досудове розслідування у кримінальному провадженні №42018111200000194 від 19.03.2018.

20 березня 2018 року слідчим суддею Шевченківського районного суду м. Києва задоволено клопотання прокурора про арешт майна, поданого в рамках кримінального провадження №42018111200000194 від 19.03.2018, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.189 КК України, та накладено арешт на ряд земельних ділянок, зокрема і на земельну ділянку загальною площею 3,5803 га за кадастровим номером 3220485800:01:005:0022, на земельну ділянку загальною площею 3,5799 га за кадастровим номером 3220485800:01:005:0032.

Разом з тим, 20.09.2019 року слідчим СУ ГУНП в Київській області було винесено постанову про закриття кримінального провадження №42018111200000194 від 19.03.2018.

Викладені обставини в сукупності свідчать про те, що ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, а саме арешту майна: земельної ділянки загальною площею 3,5803 га за кадастровим номером 3220485800:01:005:0022, земельної ділянки загальною площею 3,5799 га за кадастровим номером 3220485800:01:005:0032, на час розгляду клопотання про скасування арешту майна відпали, що обґрунтовано матеріалами доданими до клопотання.

Враховуючи наведене, слідчий суддя вважає доцільним скасувати арешт майна частково, не вбачаючи потреби для подальшого застосування вказаного заходу забезпечення кримінального провадження в частині арешту земельної ділянки загальною площею 3,5803 га за кадастровим номером 3220485800:01:005:0022, земельної ділянки загальною площею 3,5799 га за кадастровим номером 3220485800:01:005:0032, а отже клопотання представника власника майна адвоката ОСОБА_3 про часткове скасування арешту майна у кримінальному провадженні №42018111200000194 від 19.03.2018, підлягає задоволенню в цій частині.

Разом з тим, зі змісту клопотання та долучених до нього документів, не вбачається, що ОСОБА_4 або ОСОБА_5 є власниками або іншими володільцями земельної ділянки загальною площею 3,2789 га за кадастровим номером 3220485800:03:013:0017. Також відсутні матеріали на підтвердження права ОСОБА_4 або ОСОБА_5 володіти, користуватися та розпоряджатися земельною ділянкою загальною площею 3,2789 га за кадастровим номером 3220485800:03:013:0017, про скасування арешту якого адвокат ОСОБА_3 просить слідчого суддю у своєму клопотанні.

При цьому варто нагадати, що відповідно до вимог абзацу 2 частини 1 статті 174 КПК України обов`язок доведення, що в подальшому застосуванні арешту майна відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано, законодавець покладає безпосередньо на особу, яка звернулась із клопотанням про скасування арешту майна.

За правилами ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Суд зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

Таким чином, слідчий суддя, розглянувши клопотання в межах питань, які були винесені на його розгляд, та перевіривши надані в обґрунтування цих питань докази, з урахуванням вищенаведеного, прийшов до висновку про відмову у задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_3 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 20 березня 2018 року, в рамках кримінального провадження №42018111200000194 від 19.03.2018 в цій частині.

Керуючись вимогами ст. ст.170-174 КПК України, слідчий суддя,

УХВАЛИЛА:

Клопотання адвоката ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про часткове скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 20 березня 2018 року, в рамках кримінального провадження №42018111200000194 від 19.03.2018, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.189 КК України, задовольнити частково.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 20 березня 2018 року, в рамках кримінального провадження №42018111200000194 від 19.03.2018, частково, а саме на:

- на земельну ділянку загальною площею 3,5803 га за кадастровим номером 3220485800:01:005:0022, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Розаліївської сільської ради Білоцерківського району Київської області;

- на земельну ділянку загальною площею 3,5799 га за кадастровим номером 3220485800:01:005:0032 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Розаліївської сільської ради Білоцерківського району Київської області.

В задоволенні іншої частини скарги відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1