Рішення

від 30.08.2022 по справі 607/9033/22

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31.08.2022 Справа №607/9033/22

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Л. М. Сливки

за участі секретаря судового засідання С. В. Крушельницької,

позивачки ОСОБА_1 , відповідача ОСОБА_2 та його представника адвоката Худої Ірини Романівни,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у місті Тернополі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на малолітню дитину,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка ОСОБА_1 пред`явила досуду позовдо відповідача ОСОБА_2 ,у якомупросить стягнутиіз відповідачана їїкористь аліментина малолітню ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі5000гривень,щомісячно,але неменше 50%прожиткового мінімумудля дитинивідповідного віку.В обґрунтуваннязаявлених позовнихвимог покликаєтьсяна те,що 11лютого 2016року вонавступила узареєстрований шлюбіз відповідачем ОСОБА_2 ,від якого ІНФОРМАЦІЯ_2 уних народиласядочка ОСОБА_3 .Рішенням Бережанськогорайонного судуТернопільської областівід 08липня 2022року розірваношлюб міжнею тавідповідачем.Після розірванняшлюбу,їх спільнаіз відповідачеммалолітня дочка ОСОБА_4 - ОСОБА_5 проживає разоміз неюта перебуваєна їїутриманні.Натомість,відповідач усунувсявід своїхбатьківських обов`язківз приводувиховання малолітньоїдочки ОСОБА_6 та ненадає коштівна утриманнядитини.Їй відомо,що відповідачпрацює улогістичній компанії«Нова Пошта»та отримуєгідну заробітнуплату.На данийчас,вона офіційноне працевлаштованата немаєстабільного доходу,у зв`язкуіз чимне можезабезпечити дочкуусім необхідним.Разом ізцим,відповідач,будучи особоюпрацездатного віку,та немаючи наутриманні іншихдітей чинепрацездатних осіб,має фінансовуможливість надаватиматеріальне утриманнясвоїй малолітнійдочці.За вказанихобставин,покликаючись нате,що введеннявоєнного стануна всійтериторії України призвелодо значногозростання цінна продуктихарчування таречі першоїнеобхідності,позивачка вважає,що звідповідача слідстягувати аліменти на утримання малолітньої дочки ОСОБА_3 у розмірі 5000 гривень, щомісячно. З цих підстав просила позов задовольнити.

Ухвалою судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 21 липня 2021 року провадження у зазначеній справі було відкрите, та справу призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження, з викликом сторін.

Від відповідача ОСОБА_2 надійшов до суду відзив на позов, у якому заперечує проти викладених у позові обставин. В обґрунтування своїх доводів покликається на те, що за час перебування у шлюбі із відповідачкою він часто їздив за кордон на заробітки. Однак, після введення на території України воєнного стану він почав працювати на періодичних роботах в Україні, що призвело до погіршення відносин з дружною, у зв`язку із чим вона звернулася до суду із позовом про розірвання шлюбу. Впродовж декількох місяців дружина чинить йому перешкоди у побаченнях із дочкою, внаслідок чого він звернувся до органу опіки та піклування для усунення перешкод у спілкуванні та встановлення графіку побачень із дочкою. Крім цього, грошові кошти, які надаються ним на утримання дитини, відповідачка витрачає на свої особисті потреби. Вихованням дочки займається переважно ї бабуся, мати дружини. Вказує, що незважаючи на розуміння ним своїх батьківських обов`язків щодо матеріального утримання дочки, внаслідок його малих заробітків, які він отримує як різноробочий відпрацьовуючи на різних роботах, він позбавлений можливості сплачувати аліменти у заявленому позивачкою розмірі в сумі 5000 гривень, щомісячно. Також зазначає, що у нього у власності є лише земельна ділянка (пай), яку він здає в оренду, іншого нерухомого чи рухомого майна у власності він не має. При цьому, вважає, що заявлений позивачкою розмір аліментів є завищеним та не доведений жодними належними і допустимими доказами. За вказаних обставин, просить стягувати із нього аліменти на утримання дочки ОСОБА_3 у розмірі 1800 гривень, щомісячно.

Позивачка ОСОБА_1 у судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі. Пояснила, що працює на підставі трудового договору у кав`ярні « ІНФОРМАЦІЯ_3 », та розмір її доходів складає приблизно 8000-9000 гривень у місяць. Вказаних коштів недостатньо для належного утримання малолітньої дочки ОСОБА_6 . Дитина навчається у дошкільному навчальному закладі, у зв`язку із чим, вона щомісячно витрачає приблизно 2200 гривень на одяг для дочки та близько 3000 гривень на продукти харчування. Дочці необхідні заняття у логопеда. На наступний рік дитина піде у школу, що також потребує значних фінансових витрат. За вказаних обставин просила позов задовольнити та стягувати із відповідача аліменти у розмірі 5000 гривень, щомісячно.

Відповідач ОСОБА_2 та його представник адвокат Худа І.Р. у судовому засіданні позовні вимоги визнали частково та просили стягувати аліменти у розмірі 1800 гривень, щомісячно. При цьому, відповідач вказав, що отримує мінімальний дохід у розмірі приблизно 5000-6000 гривень у місяць, має у власності земельну ділянку (пай), яку здає в оренду, а також має житловий будинок, отриманий за заповітом, проте, право власності на нього не оформив. З цих підстав стверджує, що розмір його доходів не дозволяє йому сплачувати аліменти у сумі 5000 гривень, щомісячно, відтак, просив позов задовольнити частково.

Судом установлено:

Позивачка ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що стверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим 19 жовтня 2017 року Тернопільським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області, актовий запис №1386.

Згідно акту обстеження матеріально-побутових умов проживання №01-609/3-09 від 13 липня 2022 року, складеного комісією в складі секретаря селищної ради Журавель Н.Р., депутата селищної ради Гбур СС., соціального робітника ОСОБА_7 , при обстеженні матеріально-побутових умов проживання за адресою: АДРЕСА_1 , встановлено, що ОСОБА_1 проживає разом із своєю дочкою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в АДРЕСА_1 , без реєстрації. Разом із ними за даною адресою проживають: ОСОБА_8 , 1956 року народження та ОСОБА_9 , 1960 року народження. Дочка ОСОБА_3 перебуває на утриманні матері. В господарстві утримують ВРХ, птицю, свиней.

Суд, розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши зібрані по справі докази, вважає, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення, виходячи із наступного.

Згідно ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 10 ЦПК України визначено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до частин першої, другої статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 pоку, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789-ХІІ від 27 лютого 1991 pоку та набула чинності для України 27 вересня 1991 p., держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Положеннями статті 141 Сімейного кодексу України передбачено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.

Частиною другою статті 150 Сімейного кодексу України визначено, що батьки зобов`язані піклуватись про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Згідно вимог частин першої, другої статті 155 Сімейного кодексу України здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

Відповідно до статті 180 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Так, згідно з частиною третьою статті 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Стаття 182 Сімейного кодексу України визначає, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

За змістом зазначених норм права будь-які витрати на утримання дітей мають визначатись за домовленістю між батьками або за рішенням суду.

При цьому слід враховувати, що у разі спору суд має визначати не лише сам факт стягнення витрат, а також їх розмір.

Згідно із частиною другою статті 182 Сімейного кодексу України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» установлено, що у 2022 році прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років: з 1 січня - 2100 гривень, з 1 липня - 2201 гривня, з 1 грудня - 2272 гривні.

Згідно із ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідач, обґрунтовуючи свої заперечення проти заявленого позивачкою розміру аліментів у сумі 5000 гривень, вказує на відсутність у нього достатнього та стабільного доходу.

Як убачається із Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта №307167564 від 11 серпня 2022 року, ОСОБА_2 на праві приватної власності належить земельна ділянка, площею 0,0961 га, кадастровий номер 6120482500:01:001:1109, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка перебуває в оренді у Фермерському господарстві «Фльонц».

Також, згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта №307167564 від 11 серпня 2022 року, ОСОБА_2 є власником земельної ділянки, площею 1,8545, кадастровий номер 6120482500:01:001:0298, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка перебуває в оренді у Фермерському господарстві «Фльонц».

Відповідно до довідки про доходи, виданої 08 серпня 2022 року Фермерським господарством «Фльонц», ОСОБА_2 отримує дохід від орендної плати за земельну частку (пай) у Фермерському господарстві «Фльонц». Загальна сума доходу за період із 01 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року становить 7488,90 гривень.

Згідно довідки №186, виданої 04 серпня 2022 року Куропатницьким старостинським округом Бережанської міської ради, ОСОБА_10 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 . Разом із ним за вказаною адресою зареєстровані: дочка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та брат ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Проте, судом установлено, що малолітня дочка сторін ОСОБА_4 проживає без реєстрації разом із матір`ю за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується актом обстеження матеріально-побутових умов проживання №01-609/3-09 від 13 липня 2022 року та не заперечувалося відповідачем.

Як убачається із Акту обстеження матеріально-побутових умов сім`ї №11 від 04 серпня 2022 року, ОСОБА_2 зареєстрований в житловому будинку в АДРЕСА_2 , власником якого була його бабуся ОСОБА_12 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 . Все майно (житловий будинок, земельна ділянка та пай) успадкував по заповіту від бабусі. Умови проживання задовільні.

При вирішенні спору про стягнення аліментів, суд зазначає, що державою гарантовано мінімальний розмір аліментів, проте у кожному конкретному випадку розмір аліментів визначається судом з урахуванням потреб дитини та можливостей її батьків, які в межах своїх здібностей та фінансових можливостей несуть відповідальність за забезпечення умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Аналізуючи всукупності викладеніобставини івизначені відповіднодо нихправовідносини сторін,положення закону,якими вонирегулюються,враховуючи необхідністьзабезпечення правмалолітньої дочкисторін нарівень життя,достатній дляїї фізичного,інтелектуального,морального,культурного,духовного ісоціального розвитку,а також,беручи доуваги те,що відповідачє особоюпрацездатного віку,має мінливідоходи,не довів,що застаном здоров`япозбавлений можливостінадавати матеріальнеутримання своїймалолітній дочці,суд приходитьдо переконання,що ізвідповідача ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 слід стягнути аліменти на малолітню дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у твердій грошовій сумі у розмірі 3000 гривень, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи із 19 липня 2022 року та до досягнення дитиною повноліття.

При визначенні розміру аліментів, суд наголошує на тому, що обов`язок щодо утримання дитини покладається рівною мірою на обох батьків.

Згідно ч.1 ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішення у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Вимогами ст.141 ЦПК України передбачено, що судові витрати, пов`язані з розглядом справи у разі задоволення позову покладаються на відповідача. Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

На підставі наведеного та керуючись статтями 4, 5, 89,141, 264, 265, 268, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на малолітню дитину задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на малолітню дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у твердій грошовій сумі у розмірі 3000 (три тисячі) гривень, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи із 19 липня 2022 року та до досягнення дитиною повноліття.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути із ОСОБА_2 в дохід держави 992,40 гривень судового збору.

Рішення в частині стягнення аліментів в межах платежу за один місяць підлягає до негайного виконання.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається до Тернопільського апеляційного суду.

Повний текст рішення суду складено 05 вересня 2022 року.

Реквізити учасників справи:

Позивачка: ОСОБА_1 , адреса зареєстрованого місця проживання АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , адреса зареєстрованого місця проживання АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .

Головуючий суддяЛ. М. Сливка