Рішення

від 28.08.2022 по справі 943/1605/21

БУСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Єдиний унікальний номер №943/1605/21

Провадження № 2/943/320/2022

29 серпня 2022 року м. Буськ Львівська область

Буський районний суд Львівської області в складі:

головуючої-судді Шендрікової Г.О.,

за участю секретаря судового засідання Бузун О.О.

без участі сторін

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Буську без фіксації технічним засобом цивільну справу за позовом адвоката Романко В.Р., який діє в інтересах ОСОБА_1 до ПП «ЗАХІД АГРОСВІТ» про усунення перешкод у користуванні майном,

в с т а н о в и в :

Представник позивачаадвокат РоманкоВ.Р.звернувся доБуського районногосудуЛьвівської області в інтересах ОСОБА_1 з позовом доПП «ЗАХІД АГРОСВІТ» про усунення перешкод у користуванні майном.

В обгрунтування позовних вимог покликається на те, що позивач є власником земельної ділянки площею 0,8792 га , кадастровий номер 4620681200:12:000:0072, що розташована в межах Боложинівської сільської ради Буського району Львівської області (за межами населеного пункту) , зараз в межах територіальної громади Буської міської ради, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, вiдповiдно до Державного акта на право приватної власності на земельну ділянку серії ЯК №125546, виданого Управлінням Держкомзему у Буському районі Львівської області від 10.11.2011р . за актовим записом 462060001001261. На початку 2020 року позивач випадково дізнався, що його земельна ділянка з 2018 року, знаходиться в орендi та користуванні у відповідача строком на 10 років, з правом пролонгації на підставі договору оренди землi б/н вiд 16.06.2018р. Як вбачасться із Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за №198331178 від 30.01.2020р . виданого, за заявою позивача, договір оренди земельно ділянки б/н від 16.06.2018р., укладено мiж позивачем та відповідачем, який зареєстрований державним реєстратором Стоянівської сільської ради Радехівського району Львівської області 28 березня 2019 року, номер запису про інше речове право 30949961 від 28.03.2019р. Однак, позивач з відповідачем жодних договорів оренди не укладав та не підписував, орендної плати не отримував, третіх осіб не уповноважував на таке. Акт прийому - передачі земельної ділянки позивач теж не підписував. Крім того, зазначений договір оренди у ОСОБА_1 відсутній. Копію такого договору позивач отримав з матеріалів цивільної справи №943/2338/20, яка слухалася у Буському районному суді Львівської області за позовом ОСОБА_1 до ПП «Захід Агросвіт» про визначення договору оренди земельної ділянки недійсним, який відповідно до ухвали суду від 09 липня 2021 року залишено без розгляду. Способом захисту права, яке позивач як власник земельної ділянки, вважає порушеним є усунення перешкод у користуванні належним йому майном, зокрема шляхом заявлення вимог про повернення такої ділянки. Вказує, що підпис є невід`ємним елементом, реквізитом письмової форми договору, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору . Істотними умовами договору є умови про предмет договору , умови , що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однiєi iз сторiн має бути досягнуто згоди. У разі ж якщо сторони такої згоди не досягли, такий договір є неукладеним, тобто таким, що не відбувся, а наведені в ньому умови не є такими, що регулюють спірні відносини. Правочин, який не вчинено, не може бути визнаний недійсним. Наслідки недійсності правочину також не застосовуються до правочину, який не вчинено. За таких обставин, позивач звернувся з позовом про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом заявлення вимог про повернення такої ділянки. Просить позов задоволити у повному обсязі.

Позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат Романко В.Р. в судове засідання не прибули, належно та вчасно були повідомлені про день, час, місце розгляду справи. До матеріалів справи додали клопотання про слухання справи у їх відсутності, позовні вимоги підтримують повністю, просять позов задоволити.

Представник відповідача ПП «Захід Агросвіт» в судове засідання не прибув, належно та вчасно був повідомлений про день, час, місце розгляду справи, правом надання відзиву не скористався, заяв про поважні причини неявки чи розгляд справи без його участі до суду не надходило.

У відповідності до ч. 2ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цьогоКодексурозгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши подані докази, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідност.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи, або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до п.3 ч.2 ст.16 ЦК України, одним із способів захисту цивільних прав та інтересів судом може бути припинення дії, яка порушує право.

За правилами ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що позивач вiдповiдно до Державного акта на право приватної власності на земельну ділянку серії ЯК №125546, виданого Управлінням Держкомзему у Буському районі Львівської області від 10.11.2011р . за актовим записом 462060001001261 є власником земельної ділянки площею 0,8792 га, кадастровий номер 4620681200:12:000:0072, що розташована в межах Боложинівської сільської ради Буського району Львівської області (за межами населеного пункту), з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Як вбачасться із Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за №198331178 від 30.01.2020р., договір оренди земельно ділянки б/н від 16.06.2018р., укладено мiж сторонами, який зареєстрований державним реєстратором Стоянівської сільської ради Радехівського району Львівської області 28 березня 2019 року, номер запису про інше речове право 30949961 від 28.03.2019р. Однак, позивач вказує, що з відповідачем жодних договорів оренди не укладав та не підписував, орендної плати не отримував, третіх осіб не уповноважував на таке. Також, позивач акт прийому-передачі земельної ділянки не підписував. Крім того, зазначений договір оренди у позивача відсутній, оскільки він з відповідачем його не укладав, землю в оренду не надавав.

Статті 116, 118 ЗК України передбачають, що громадяни та юридичні особи набувають права власності або права користування земельними ділянками на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Державний акт на право приватної власності на землю видається на підставі рішення органу місцевого самоврядування або органу виконавчої влади.

Згідно зі ст.391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до положень ст.152 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів.

Згідно ч. 1 ст. 15 Закону України «Про оренду землі» істотними умовами договору оренди землi є: об`єкт оренди (місце розташування та розмiр земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об`єкта оренди; умови і строки передач земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об`єкта оренди чи його частини; відповідальність сторiн; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог ст.ст. 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державний реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним вiдповiдно до закону.

У разі ж якщо сторони такої згоди не досягли , такий договір є неукладеним , тобто таким, що не відбувся, а наведені в ньому умови не є такими, що регулюють спірні відносини.

Правочин, який не вчинено (договір, який не укладено), не може бути визнаний недійсним . Наслідки недійсності правочину також не застосовуються до правочину який не вчинено. Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним , якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Зазначена норма кореспондує ч.ч. 2,3 ст. 215 ЦК України, висвітлює різницю між нікчемним і оспорюваним правочином i не застосовується до правочинів, які не відбулися, бо є невчиненими.

Відповідно до ч . 4 ст . 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 червня 2020 року у справі №145/2047/16-ц (провадження №14-499цс19) зазначено, що: такий спосіб захисту, як визнання правочину неукладеним, не є способом захисту прав та інтересів, установленим законом. Разом з цим суд може застосувати не встановлений законом спосіб захисту лише за наявності двох умов одночасно: по-перше, якщо дійде висновку, що жодний установлений законом спосіб захисту не є ефективним саме у спірних правовідносинах, а по-друге, якщо дійде висновку, що задоволення викладеної в позові вимоги позивача призведе до ефективного захисту його прав чи інтересів.

Разом із цим Велика Палата Верховного Суду вважала за необхідне відступити від висновку, висловленого в постанові Верховного Суду України від 22 квітня 2015 року у справі № 6-48цс15, зазначивши, що правочин, який не вчинено (договір, який не укладено) не підлягає визнанню недійсним. Наслідки недійсності правочину також не застосовуються до правочину, який не вчинено.

Отже, якщо спірний договір оренди землі позивачем не підписувався, тобто такий не є укладений, а зайняття земельної ділянки фактичним користувачем (тимчасовим володільцем) треба розглядати як таке, що не пов`язане із позбавленням власника його права володiння на цю ділянку.

Як зазначає Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 19 серпня 2020 року у справі №387/970/17, у цьому випадку ефективним способом захисту права, яке позивач як власник земельно ділянки, вважає порушеним, є усунення перешкод у користуванні належним йому майном, зокрема шляхом заявлення вимог про повернення такої ділянки. Отже, негаторний позов можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідних земельних ділянок.

Аналогічний висновок міститься в постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 листопада 2018 року у справі № 504/2864/13-ц вiд 04 липня 2018 року у справі №653/1096/16-ц вiд 12 червня 2019 року у справі №487/10128/14-ц вiд 11 вересня 2019 року у справі №487/10132/14-ц.

Відповідно дост. 212 ЗК Українисамовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

Підставою для подання позову про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою є створення іншою особою перешкод власнику в реалізації ним повноважень розпорядження або (та) користування належним йому майном. Однією з умов подання такого позову є триваючий характер правопорушення і наявність його в момент подання позову. Характерною ознакою цього позову є протиправне вчинення перешкод власникові у реалізації ним повноважень розпорядження або (та) користування належним йому майном.

Всім власникам забезпечуються рівні умови захисту і здійснення своїх прав володіння, користування і розпорядження своїм майном (частини 1, 3, 7ст. 319 ЦК України).

Згідно зі ст.373ЦК України власник земельної ділянки має право використовувати її на свій розсуд відповідно до її цільового призначення. Власник земельної ділянки може використовувати на свій розсуд все, що знаходиться над і під поверхнею цієї ділянки, якщо інше не встановлено законом та якщо це не порушує прав інших осіб.

Статтею 391ЦК України визначено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

З огляду на викладене та враховуючи, що оскільки відповідачем порушено право позивача на користування земельною ділянкою, відтак суд дійшов висновку, що таке право підлягає судовому захисту шляхом покладення обов`язку на відповідача усунути перешкоди в користуванні позивачем належного йому на праві власності земельною ділянкою.

Відповідно дост..133 ЦПК Українидо судових витрат відносяться витрати понесені сторонами при сплаті судового збору.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка для сплати судового збору за подання до суду позовної заяви немайнового характеру фізичною особою становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 992,40 гривень станом на день подання позовної заяви. Оскільки позивачем заявлено дві позовні вимоги, обидві немайнового характеру, сума сплаченого судового збору повинна становити 992,40 грн. + 992,40 грн. = 1 984,80 грн.

Відповідно до п.13 ч.1ст..5 Закону України «Про судовий збір»позивач звільнений від сплати судового збору при зверненні до суду з позовом.

Увідповідності до вимогст.141 ЦПК України, слід стягнути з відповідача в дохід держави судовий збір в сумі 1 984 грн. 80 коп.

Керуючись ст.ст.116,118,152,212 ЗК України, ст.ст.16,204,215,319,373,391 ЦК України, ст.ст.4,12,13,76,81,133,247,263,264,265ЦПК України, суд,-

у х в а л и в:

Позов адвоката Романко В.Р., який діє в інтересах ОСОБА_1 до ПП «ЗАХІД АГРОСВІТ» про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом зобов`язання повернення земельної ділянки та скасування державної реєстрації про право оренди земельної ділянки задовольнити.

Усунути перешкоди в користуванні ОСОБА_1 земельною ділянкою загальною площею 0,8792 га, кадастровий номер 4620681200:12:000:0072, яка розташована в межах території Боложинівської сільської ради Буського районі Львівської області (на даний час в межах територіальної громади Буської міської ради), шляхом повернення ОСОБА_1 вказаної земельної ділянки від приватної підприємства «Звахід Агросвіт» ЄДРПОУ 40187508.

Скасувати державну реєстрацію договору оренди земельної ділянки загальною площею 0,8792 га, кадастровий номер 4620681200:12:000:0072, проведену на підставі договору оренди землі б/н від 16.06.2018 року та скасувати запис про державну реєстрацію іншого речового права: 30949961 від 28.03.2019 р.

Стягнути з Приватного підприємства «Захід Агросвіт», ЄДРПОУ 40187508, адреса: вул. Незалежності, буд 22 с. Гайки-Ситенські Дубенський район Рівненська область 35560 на користь держави судовий збір у розмірі 1 984 (одна тисяча дев`ятсот вісімдесят чотири) грн. 80 коп.

Рішення судуможе бутиоскаржено безпосередньодо Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту судового рішення.

Повний текст рішення суду виготовлено: 05.09.2022 року.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 .

Представник позивача: ОСОБА_2 , АДРЕСА_2 .

Відповідач:Приватне підприємство «Захід Агросвіт», ЄДРПОУ 40187508, адреса: вул. Незалежності, буд 22 с. Гайки-Ситенські Дубенський район Рівненська область 35560.

Суддя: Г. О. Шендрікова