Ухвала

від 06.09.2022 по справі 463/6390/22

ЛИЧАКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа №463/6390/22

Провадження №2-з/463/84/22

УХВАЛА

судового засідання

07 вересня 2022 року Личаківський районний суд м. Львова

в складі: головуючого судді Гирич С.В.

з участю секретаря судових засідань Лаптєвої І.В.

в м. Львові

у відкритому судовому засіданні,

розглянувши заяву Львівської міської ради про застосування заходів забезпечення позову Львівської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи: Регіональний ландшафтний парк «Знесіння», Личаківська районна адміністрація Львівської міської ради про скасування державної реєстрації права приватної власності та зобов`язання звільнити земельну ділянку,

в с т а н о в и в:

заявник звернувся до суду із заявою про забезпечення позову до звернення із позовом до суду.

Заяву мотивує тим, що позивач має намір пред`явити позов до відповідачів про скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно та звільнення захопленої земельної ділянки.

Так, на даний час за відповідачами в державному реєстрі зареєстровано право власності на нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_1 . Разом з тим, позивач вважає, що вказана реєстрація вчинена незаконно, оскільки відповідно до державного акту земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1 , на якій знаходиться самовільна забудова, належить Регіональному ландшафтному парку Знесіння на праві постійного користування землею. Щодо спірної земельної ділянки тривалий час відбувались судові процеси між органами місцевого самоврядування та особами, на яких було зареєстровано право власності на об`єкти нерухомості.

Так, рішенням виконкому Червоноармійської (Личаківської) районної ради № 815 від 12.12.1989 року «Про закріплення земельних ділянок» виділено ОСОБА_4 земельну ділянку міськземфонду, площею 600 кв.м по АДРЕСА_1 для ведення садово-городніх робіт і побудови садового будинку та в 1997 році було зареєстровано право особистої власності на садовий будинок за вказаною адресою. Право власності первинний власник ОСОБА_4 , а також нові власники: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 набували на садовий будинок, а не на житловий. З набуттям права власності на садовий будинок до ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 не оформлялось та не могло бути оформлено право користування земельною ділянкою, оскільки згідно із ст.120 Земельного кодексу України, право власності на земельну ділянку переходить до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Вказаний будинок є самочинним будівництвом та судом було зобов`язано власників здійснити його демонтаж. В даному випадку, земельна ділянка біля садового будинку на АДРЕСА_1 , до моменту надання її у постійне користування регіонального ландшафтного парку Знесіння надавалась під цілі садівництва. Після включення цієї ділянки в територію парку, як об`єкту природно-заповідного Фонду, цільове призначення ділянки, як і всієї території парку носить рекреаційний та оздоровчий характер.

Львівська міська рада, як власник земельної ділянки на АДРЕСА_1 , вважає, що діяльність щодо самовільного будівництва, а також небажання самостійно демонтувати будинок за вказаною адресою порушує передбачене статтею 95 Земельного кодексу України право Львівської міської ради як власника земельної ділянки та Регіонального ландшафтного парку Знесіння як землекористувача самостійно господарювати на землі, використовуючи у встановленому порядку для власних та територіальної громади потреб корисні властивості землі. В результаті укладених правочинів щодо спірного майна - будинку на АДРЕСА_1 - Львівська міська рада позбавлена можливості використовувати та розпоряджатися належною їй земельною ділянкою на АДРЕСА_1 , на якій знаходиться будинок, що зареєстровано за відповідачами.

З огляду на вказане, Львівська міська рада має реальні підстави вважати, що відповідачі можуть розпорядитися спірним об`єктом, що знаходиться на праві власності та відчужити його користь інших осіб, для ухилення від виконання рішення суду, що в свою чергу ускладнить, або навіть зробить неможливим виконання рішення суду. Оскільки, станом на сьогодні, відбулась уже неодноразова перереєстрація об`єкта по АДРЕСА_1 відтак і в подальшому може відбутись ще не одна зміна власника вказаного об`єкта з внесенням відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

У Львівськоїміської радидостатньо майнадля покриттябудь якихзбитків,які можутьбути заподіяністоронам внаслідокзабезпечення позову,а томувідсутні підставидля застосуваннязустрічного забезпечення.Вважає,що вказаніобставини даютьпідстави длявжиття заходівзабезпечення позову,оскільки невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.

Оглянувши матеріали заяви про забезпечення позову, приходжу до наступного.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Пункт 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України визначає, що позов забезпечується шляхом, зокрема, заборони вчиняти певні дії.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Салах Шейх проти Нідерландів», ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби ст.13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Відповідно до п. 4 постанови пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Забезпечення позову по суті це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.

Метою вжиття заходів забезпечення позову є охорона матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують за його позовом присудження реальне виконання позитивно прийнятого рішення, у разі прийняття такого. Забезпечення позову має бути спрямовано проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його. Таким чином усуваються утруднення і неможливості виконання рішення.

Забезпечення позову покликано, не порушуючи принципів змагальності і процесуального рівноправ`я сторін, його метою є хоча і негайні, вжити негайних заходів, направлених на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акта, а також перешкодити спричиненню значної шкоди заявнику.

З матеріалів заяви про забезпечення позову вбачається, що предметом майбутнього спору, який буде ініціювати позивач є законність реєстрації права власності щодо:

1. житлового будинку загальною площею 821,5 кв.м. по АДРЕСА_1 . реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 2125616646401 (номер запису про право власності 30128896);

2. житлового будинку загальною площею 519,5 кв.м. по АДРЕСА_1 . реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 1927397346101 (номер запису про право власності 30128896),

за відповідачами ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .

Як вбачається із матеріалів заяви, між сторонами існує спір, позивач заперечує як право власності відповідачів на нерухоме майно, так і підстави його виникнення, оскільки зазначає, що жодних підстав для виникнення права власності на житлові будинки на земельній ділянці із конкретно визначеним цільовим призначенням не було.

З врахуванням наведеного, а також беручи до уваги предмет майбутнього позову, співмірність заходів забезпечення позову із заявленими позовними вимогами, суд приходить до висновку, що заяву слід задовольнити та в забезпечення позову до вирішення судового спору заборони вчинення будь-яких дій щодо державної реєстрації (перереєстрації) права власності на спірні об`єкти нерухомого майна, оскільки такий вид забезпечення позову буде розумним, співмірним та відповідатиме обставинам справи, а невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або забезпечити ефективний захист.

Як передбачено положеннями частини 7 статті 153 ЦПК України, в ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання, а також вирішує питання зустрічного забезпечення.

Станом на час розгляд судом заяви про забезпечення позову у суду відсутні підстави вважати, що існують обставини, з якими законодавець встановив обов`язок суду на застосування зустрічного забезпечення, згідно з частиною 3 статті 154 ЦПК України.

Окрім того, слід роз`яснити заявнику що відповідно до п. ч.13 ст. 158 ЦПК України заходи забезпечення позову, вжиті судом до подання позовної заяви, скасовуються судом у разі неподання заявником відповідної позовної заяви.

Відповідно до ч.4 ст. 152 ЦПК України заявник повинен пред`явити позов протягом десяти днів від дня подання заяви про забезпечення позову.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.1-18, 149-150, 153, 154, 157 Цивільного процесуального кодексу України, суд

п о с т а н о в и в :

заяву Львівської міської ради про забезпечення позову задовольнити.

Заборонити вчинення сторонам, а також іншим органам та суб`єктам, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації прав (державним реєстраторам прав на нерухоме майно; виконавчим органам сільських, селищних і міських рад, Київської, Севастопольської міських, районних, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій, акредитованим суб`єктам як суб`єктам державної реєстрації прав; територіальним органам Міністерства юстиції України), вчинення будь-яких реєстраційних дій щодо:

1. житлового будинку загальною площею 821,5 кв.м. по АДРЕСА_1 . реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна- 2125616646401 (номер запису про право власності 30128896);

2. житлового будинку загальною площею 519,5 кв.м. по АДРЕСА_1 . реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 1927397346101 (номер запису про право власності 30128896).

Дані стягувача: Львівська міська рада, місцезнаходження: м. Львів, пл. Ринок, 1, код ЄДРПОУ 04055896;

Дані боржників:

ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ;

ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ;

ОСОБА_3 , місце проживання: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ;

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею, тобто 07 вересня 2022 року, та підлягає негайному виконанню у порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Виконання ухвали суду покласти на Личаківський відділ державної виконавчої служби м. Львів Головного територіального управління юстиції у Львівській області (адреса: 79058, м. Львів, пр. В. Чорновола, 39).

Строк пред`явлення до виконання ухвали суду про забезпечення позову 3 (три) роки.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання до Львівського апеляційного суду через Личаківський районний суд м. Львова.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

Ухвала складена та підписана 07 вересня 2022 року.

Суддя: Гирич С. В.