Ухвала

від 06.09.2022 по справі 914/2475/21

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

УХВАЛА

"07" вересня 2022 р. Справа № 914/2475/21

Суддя-доповідач Західного апеляційного господарського суду Бонк Т.Б.,

розглянувши матеріали апеляційної скарги Приватного підприємства Амон від 21.08.2022 (вх. суду від 24.08.2022 вх. суду №01-05/2097/22)

на рішення Господарського суду Львівської області від 08.12.2021, повний текст складено 14.12.2021, суддя Гоменюк З.П., м.Львів

у справі № 914/2475/21

за позовом Релігійної громади Української Греко-Католицької Церкви парафії Святої Софії у Галицькому районі м. Львова, м. Львів

до відповідача Приватного підприємства «Амон», м. Львів

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача

-Львівської міської ради, м. Львів,

- державного реєстратора Пустомитівської районної державної адміністрації Мудрака Євгена Миколайовича, м. Пустомити, Львівська область

про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні об`єктом нерухомого майна шляхом скасування рішень державного реєстратора та припинення права приватної власності

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Львівської області від 08.12.2021 у справі № 914/2475/2 позов задоволено частково. Скасовано рішення державного реєстратора Пустомитівської районної державної адміністрації Мудрака Євгена Миколайовича від 27.02.2021 за індексним номером 56847923. Скасовано рішення державного реєстратора Пустомитівської районної державної адміністрації Мудрака Євгена Миколайовича від 27.02.2021 за індексним номером 56847683. Припинено право приватної власності ПП Амон на нежитлові приміщення під літ. 2-1, 2-2, 2-3, 2-4, 2-5, 2-6 загальною площею 58,5 кв.м на вул. Івана Франка,123а(реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2301327446101). Припинено право приватної власності ПП Амон на нежитлові приміщення під літ. 2-7, 2-8, 2-9, 2-10, 2-11, 2-12 загальною площею 41,1 кв.м на вул. Івана Франка,123а (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2301319446101). В решті позову судом відмовлено. Присуджено до стягнення з відповідача в дохід Державного бюджету України 9080,00 грн судового збору.

Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції, 22.08.2022 подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову.

В прохальній частині апеляційної скарги скаржник просить поновити строк на апеляційне оскарження рішення у зв`язку з тим, що оскаржуване рішення не було надіслано на адресу апелянта м.Львів, вул. Промислова,45, а представник відповідача ознайомився з ним лише 01.08.2022.

З метою перевірки вказаних скаржником підстав для поновлення строку на подання апеляційної скарги апеляційний суд листом від 29.08.2022 витребував у місцевого суду матеріали справи №914/2475/21, які надійшли до апеляційного суду 06.09.2022.

Відповідно до ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду (частина 2 вказаної статті).

Згідно з ч. 3 вказаної статті строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, спрямовані на недопущення безладного перебігу судового процесу (рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України").

У рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак, такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності).

Як вказав Верховний Суд у постанові від 09.10.2019 у справі №7/74, суд може відновити пропущений процесуальний строк лише у виняткових випадках, тобто причини відновлення таких строків повинні бути не просто поважними, але й мати такий характер, не зважати на який було би несправедливим і таким, що суперечить загальним засадам законодавства.

Для поновлення процесуального строку суд має встановити відповідні обставини, задля чого заявник має довести суду їх наявність та непереборність, у зв`язку з тим, що фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, яка може застосовуватись як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого визначення законодавцем кожного з процесуальних строків.

Сам лише факт подання стороною клопотання про відновлення строку не зобов`язує суд автоматично відновити цей строк, оскільки клопотання про відновлення строку подання апеляційної скарги з огляду на положення статті 256 Господарського процесуального кодексу України повинно містити обґрунтування поважності пропуску цього строку.

Поважними визнаються такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій. При цьому Господарський процесуальний кодекс України не пов`язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку, тобто у кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

Клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску такого строку (за необхідності - з посиланням на відповідні докази, які подаються апеляційному господарському суду на загальних підставах).

Відновлення пропущеного процесуального строку є правом господарського суду, яким суд користується виходячи із поважності причин пропуску строку скаржником і лише сам факт подання скаржником клопотання про поновлення строку не кореспондується з автоматичним обов`язком суду відновити цей строк.

Скаржник обгрунтовує своє клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення тим, що копія оскаржуваного рішення не була надіслана на адресу апелянта м.Львів, вул. Промислова,45, а представник відповідача адвокат Козій Т.В. ознайомився з ним лише 01.08.2022.

Розглянувши клопотання скаржника про поновлення строку на апеляційне оскарження, судом встановлено, що відповідно до відомостей з Єдиного держаного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходженням ПП «Амон» є вул. Промислова,45, м. Львів.

Така ж адреса вказана скаржником в апеляційній скарзі.

Відповідно до даних з ЄДРЮОФОПГФ засновником та директором підприємства є Хорко С.І., місцем реєстрації якого є вул. С. Петлюри,20/кв.9.

З матеріалів даної справи вбачається, що суд першої інстанції надсилав ухвалу від 25.08.2021 про відкриття провадження у справі на адресу керівника ПП «Амон» - Хорко С.І. - АДРЕСА_1 поштовим відправленням № 7901414094670. Згідно з інформацією, наявною на офіційному веб-сайті АТ «Укрпошта» поштове відправлення № 7901414094670 вручене адресату особисто 29.09.2021.

Ухвала суду від 13.09.2021 про призначення підготовчого засідання надсилалася за цією ж адресою. Відповідно до Списку № 2888 згрупованих поштових відправлень листів рекомендованих від 17.09.2021, поштовому відправленню присвоєно штрих-кодовий ідентифікатор № 7901414130251. За результатами перевірки стану вручення поштового відправлення № 7901414130251 судом встановлено, що таке було вручене адресату особисто 29.09.2021.

Усі подальші ухвали, що скеровувалися на адресу керівника відповідача, поверталися до господарського суду з відміткою відділення поштового зв`язку «За закінченням терміну зберігання»(том 1,а.с. 122, 144, 234).

Копія оскаржуваного рішення від 08.12.2021 надіслана судом 22.12.2021 на юридичну адресу ПП «Амон» на вул. Промислова,45, м. Львів поштовим відправленням №7901414315812, яке 27.01.2022 повернулось до суду з довідкою відділення поштового зв`язку «За закінченням терміну зберігання»(том 2,а.с. 34).

Відтак твердження скаржника про те, що копія оскаржуваного рішення не була надіслана на адресу його м.Львів, вул. Промислова,45, спростовується матеріалами справи.

Суд зазначає, що у даній справі відповідач є юридичною особою, на яку відповідно до положень статті 4, частини 1, пункту 10 частини 2 статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" покладено обов`язок зазначати достовірні дані щодо місця розташування юридичної особи, та які відповідно до положень статті 10 зазначеного Закону вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою. Для отримання поштових відправлень юридична особа повинна забезпечити створення умов доставки та вручення поштових відправлень відповідно до вимог Закону України "Про поштовий зв`язок" та Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270. (Подібний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 09.02.2022 у справі № 916/939/15-г).

За таких обставин факт неотримання скаржником поштової кореспонденції, якою суд першої інстанції з додержанням вимог процесуального закону надсилав ухвали для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася до суду у зв`язку з її неотриманням адресатом, залежав від волевиявлення самого адресата, тобто мав суб`єктивний характер та є наслідком неотримання адресатом пошти під час доставки за вказаною адресою і незвернення самого одержувача кореспонденції до відділення пошти для отримання рекомендованого поштового відправлення.

Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б, від 04.03.2021 у справі № 910/6835/20).

Крім того, в матеріалах справи наявне подане до суду 26.01.2022 представником ПП «Амон» адвокатом Гурин В.А. клопотання про ознайомлення з матеріалами справи (том 2.а.с. 40), що свідчить про те, що ще з січня 2022 року відповідачу було відомо про наявність справи №914/2475/21.

Щодо доводів скаржника про те, що представник відповідача Козій Т.В. ознайомився з оскаржуваним рішенням ним лише 01.08.2022, апеляційний суд встановив, що адвокат Козій Т.В. звернувся до суду першої інстанції з клопотання про ознайомлення з матеріалами справи ще 15.06.2022, однак ознайомився з ними лише через півтора місяця 01.08.2022.

При цьому, слід зазначити, що у даному випадку суб`єктом апеляційного оскарження є ПП «Амон», якому про наявність справи було відомо ще щонайпізніше з січня 2022року, однак будь-яких доводів на підтвердження існування обставин, які унеможливлювали самому товариству протягом восьми місяців скористатись правом на апеляційне оскарження рішення, зокрема, залучити адвоката для представлення своїх інтересів суду не надано.

На підставі викладеного апеляційний суд дійшов висновку, що вказані скаржником підстави пропуску строку на апеляційне оскарження рішення не можна визнати поважними.

Відповідно до ч. 3 ст. 258 ГПК України до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору та докази надсилання копії скарги іншій стороні у справі.

За приписами ст. 259 ГПК України особа, яка подає апеляційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копію цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, листом з описом вкладення.

Однак, в порушення вказаних вимог ч. 3 ст. 258 ГПК України при поданні апеляційної скарги скаржник не додав ні доказів сплати судового збору, ні доказів надіслання копії апеляційної скарги іншим учасникам справи.

Такі докази не значаться і в додатках до апеляційної скарги.

Частиною 2 статті 260 ГПК України визначено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.

Приписами ч.ч. 1, 2 ст. 174 ГПК України встановлено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162,164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Згідно з частиною 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Частиною 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено розмір ставки судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 вказаного Закону ставка судового збору за подання позовної заяви майнового характеру становить 1,5 % ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а за подання позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ст. 7 ЗУ Про державний бюджет України на 2021 рік 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 2 270,00грн.

Враховуючи, що предметом даного спору були чотири вимоги немайнового характеру, при поданні апеляційної скарги мав бути сплачений судовий збір в сумі 13 620,00грн (1,5 % від 9080,00 грн (2 270*4).

Згідно з ч.ч. 3, 4 ст. 260 ГПК України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 цього Кодексу.

За таких обставин апеляційна скарга відповідача підлягає залишенню без руху із встановленням скаржнику строку для надання заяви, в якій вказати інші підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення, ніж ті, що вказані в апеляційній скарзі, та подання доказів сплати судового збору і надіслання апеляційної скарги іншим учасникам справи.

Керуючись ст.ст. 174, 234, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд

У Х В А Л И В :

1. Залишити апеляційну скаргу Приватного підприємства Амон від 21.08.2022 (вх. суду від 24.08.2022 вх. суду №01-05/2097/22) - без руху.

2. Скаржнику усунути недоліки, допущені при поданні апеляційної скарги, та надати суду протягом 10 днів з дня отримання цієї ухвали:

- письмові пояснення, в яких вказати інші підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення, ніж ті, що вказані в апеляційній скарзі;

- докази сплати судового збору в сумі 13 620,00грн в порядку, встановленому Законом України Про судовий збір;

-докази надіслання іншим учасникам справи копії апеляційної скарги та доданих до неї документів листом з описом вкладення.

3. Копію цієї ухвали суду надіслати скаржнику для відома та належного виконання

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідачТ.Б. Бонк