Рішення

від 06.09.2022 по справі 904/1141/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.09.2022м. ДніпроСправа № 904/1141/22

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Бєлік В.Г., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) представників сторін , справу:

за позовом Криворізької міської ради, м. Кривий Ріг Дніпропетровська область

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Текс Груп", смт. Солоне, Солонянський район, Дніпропетровська область

про стягнення безпідставно збережених коштів.

ПРОЦЕДУРА

Криворізька міська рада звернулася до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Текс Груп" безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 1211000000:07:373:0009, за період з 06.08.2020 до 31.12.2021, у розмірі 278 056,90 грн.

Дослідивши подані позовні матеріали, суд зазначає наступне.

Згідно приписів частини 1 статті 247 Господарського процесуального кодексу України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.

Відповідно до частин 3 - 4 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п. 2 ч. 5 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України).

За змістом приписів частин 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Згідно положень ч.1 ст. 250 Господарського процесуального кодексу України, питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Виходячи із вказаних вище положень Господарського процесуального кодексу України поданий позов відноситься до малозначних справ, а також незначну складність характеру спірних правовідносин та обсяг необхідних доказів, що не потребує проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, суд дійшов висновку про розгляд поданої позовної заяви у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 19.05.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами, та запропоновано учасникам справи подати до суду: позивачу у строк 10 днів з дня отримання відзиву на позовну заяву: відповідь на відзив на позовну заяву за правилами, встановленими частинами третьою шостою статті 165 Господарського процесуального кодексу України (копію відповіді на відзив направити на адресу відповідача, докази надсилання надати до суду); відповідачу у строк 15 днів з дня отримання ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 19.05.2022: відзив на позовну заяву за правилами статті 165 Господарського процесуального кодексу України; заперечення проти розгляду справи у порядку спрощеного провадження (за наявності); заперечення щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень за правилами, встановленими частинами третьою шостою статті 165 Господарського процесуального кодексу України (копію відзиву направити на адресу позивача, докази надсилання надати до суду).

Оскільки, відповідач, належним чином повідомлений про розгляд даної справи, що підтверджується рекомендованим повідомленням за № 4930020161673 (5240003015237) про вручення "24.05.2022" поштового відправлення ухвали від 19.05.2022, у встановлений судом строк відзиву на позов та клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не надіслав, доказів повної або часткової сплати ним заборгованості, яка є предметом даного спору, не надав, клопотань про відкладення розгляду справи з метою надання додаткового часу для подання відзиву від відповідача не надходило, суд вважає, що, у відповідності до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, справа може бути розглянута по суті за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для винесення рішення.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

У ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Справа згідно статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод розглядалася протягом розумного строку, у зв`язку із вжитими в Україні карантинними заходами та згідно Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" введенню в Україні воєнного стану з 24 лютого 2022 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" від 05.04.2018 № 2396-VIII, правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами (надалі Закон № 2396-VIII).

Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється (ч.2 ст. 26 Закону № 2396-VIII).

Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений ч.1 ст.251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзиву на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до вимог ч.2 ст.178 вказаного нормативно-правового акту.

Станом на час винесення рішення по справі відзив на позовну заяву, клопотання щодо необхідності надання додаткового строку на підготовку своєї правової позиції у справі від відповідача до канцелярії суду не надходило.

Виходячи з викладеного, а також враховуючи достатність наявних у справі доказів, згідно із ст.165 ГПК України, суд вбачає за можливе розглянути справу по суті заявлених вимог за наявними у ній документами відповідно до вимог ч.2 ст. 178 вказаного нормативно-правового акту.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд,

АРГУМЕНТИ СТОРІН

Позиція позивача викладена у позовній заяві.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач користується земельною ділянкою 0,6156 га з кадастровим номером 1211000000:07:373:0009, яка розташована за адресою: вул. Раєвського, 1а, у Тернівському районі м. Кривого рогу, без належного оформлення правовстановлюючих документів, орендна плата не сплачується, внаслідок чого відповідачем в період з 06.08.2020 до 31.12.2021 було безпідставно збережено кошти в розмірі орендної плати в сумі 278 056,90 грн.

Позиція відповідача.

Відповідач не скористався своїм процесуальним правом на подання відзиву на позов та ознайомлення з матеріалами справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУТЬ

Спірна земельна ділянка площею 0,6156 га з кадастровим номером 1211000000:07:373:0009, яка розташована на вулиці Раєвського, 1А, в Тернівському районі міста Кривого Рогу є сформованою з 02.10.2015, як то підтверджує витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 17.12.2021 №НВ-0008390872021.

Згідно з витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 20.12.2021 №291260510, відомості щодо означеної земельної ділянки внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за реєстраційним номером 929569812110.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 20.12.2021 №291260510, на земельній ділянці з кадастровим номером 1211000000:07:373:0009, яка знаходиться за адресою: вулиця Раєвського, 1А у місті Кривий Ріг, розташований об`єкт нерухомого майна - комплекс будівель, об`єкт нежитлової нерухомості (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2000305512110), який складається з будівель: АТС А-2, майстерні АТС Б-1, трансформаторної підстанції АТС В, та праві приватної власності належить відповідачу.

У зв`язку з користуванням відповідачем нежитловою нерухомістю, розташованою за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Раєвського. 1А, презюмується користування усією спірною земельною ділянкою.

У період з 06.08.2020 до 31.12.2021 між позивачем та відповідачем не існувало договірних правовідносин щодо земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:07:373:0009.

Відповідач у зазначений період користувався земельною ділянкою з кадастровим номером 1211000000:07:373:0009 без укладення договору оренди земельної ділянки не сплачуючи при цьому орендну плату.

При цьому, використання означеної земельної ділянки відповідачем без належного правового оформлення позбавило Позивача права отримувати від спірної земельної ділянки дохід у розмірі орендної плати.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд констатує, що предметом даного спору є сума, нарахована позивачем, як доходи, отримані або які можна було б отримати від безпідставно набутого майна, в порядку статей 1212, 1213, 1214 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України).

Відповідно до ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Зобов`язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна, б) набуття або збереження за рахунок iншої особи, в) вiдсутнiсть правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адмiнiстративного акта, правочинну або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України).

З аналізу зазначених правових норм вбачається, що зобов`язання із набуття або збереження майна без достатньої правової підстави має місце за наявності таких умов:

По-перше, є набуття або збереження майна. Це означає, що особа набуває нові цінності, збільшує кількість та вартість належного їй майна або зберігає майно, яке неминуче мало б вибути із її володіння.

По-друге, мало місце набуття або збереження майна за рахунок іншої особи. Тобто, збільшення або збереження майна у особи є наслідком втрати або недоотримання цього майна іншою особою.

По-третє, обов`язково має бути відсутність правової підстави для набуття або збереження майна за рахунок іншої особи. Тобто, мала місце помилка, обман, випадковість або інші підстави набуття або збереження майна, які не можна віднести до підстав виникнення цивільних прав та обов`язків (ст. 11 ЦК України).

Таким чином, виходячи з вищенаведеного, суд зазначає, що для вирішення даного спору встановленню підлягають обставини, зокрема чи є земельна ділянка, за користування якою позивач просить стягнути безпідставно збережені кошти об`єктом цивільних прав та обґрунтованість порядку та підстав здійснення нарахування орендної плати за користування такою.

Відповідно до положень статті 80 Земельного кодексу України (надалі ЗК України), суб`єктами права на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.

Згідно зі статтею 206 ЗК України, використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності; (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

Земельним податком є обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів, а орендною платою за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (підпункти 14.1.72, 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

З наведеного вбачається, що чинним законодавством розмежовано поняття "земельний податок" і "орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності".

Відповідач не є власником або постійним землекористувачем спірної земельної ділянки, а тому не є суб`єктом плати за землю у формі земельного податку, при цьому, єдино можливою формою здійснення плати за землю для нього як землекористувача є орендна плата (підпункт 14.1.72 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

В силу статей 122, 123, 124 Земельного кодексу України міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі - продажу права оренди земельної ділянки.

Відповідно до ст. 21 Закону України Про оренду землі орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди.

Згідно частини 1 статті 79 Земельного кодексу України, земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

За змістом частин 1, 3, 4, 9 статті 79-1 ЗК формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру; сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.

Відповідно до частини 2 статті 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, відшкодування завданих збитків. При цьому згідно з пунктом д частини 1 статті 156 Земельного кодексу України власникам землі відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

До моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташовано цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними.

Отже на підставі вищевикладеного, у випадку використання землекористувачем сформованої земельної ділянки комунальної власності, якій присвоєно кадастровий номер, без оформлення договору оренди, власник земельної ділянки може захистити своє право на компенсацію йому вартості неотриманої орендної плати в порядку ст. 1212 ЦК України.

Судом встановлено, що земельній ділянці 0,6156, за користування якою позивач просить стягнути безпідставно збережені кошти (в розмірі орендної плати), по вул. Раєвського, 1а, у Тернівському районі м. Кривого рогу, присвоєно кадастровий номер 1211000000:07:373:0009 і вона вважається сформованою з 02.10.2015, як то підтверджує витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 17.12.2021 №НВ-0008390872021.

Окрім того, як то вбачається з витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 20.12.2021 №291260510, відомості щодо означеної земельної ділянки внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за реєстраційним номером 929569812110.

Разом з тим, як вбачається з інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 20.12.2021 №291260510, на земельній ділянці з кадастровим номером 1211000000:07:373:0009, яка знаходиться за адресою: вулиця Раєвського, 1А у місті Кривий Ріг, розташований об`єкт нерухомого майна - комплекс будівель, об`єкт нежитлової нерухомості (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2000305512110), який складається з будівель: АТС А-2, майстерні АТС Б-1, трансформаторної підстанції АТС В, та праві приватної власності належить Відповідачу.

За змістом частини першої статті 181 ЦК України, до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Нерухоме майно нерозривно пов`язане із земельною ділянкою, на якій воно знаходиться, і переміщення такого майна неможливе без його знецінення, а тому використання нежитлових приміщень, які належать Відповідачу, неможливе без відповідної земельної ділянки.

Наведена правова норма закріплює загальний принцип цілісності об`єкту нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розташований. А тому, у зв`язку з користуванням Відповідачем нежитловою нерухомістю, розташованою за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Раєвського. 1А, презюмується користування усією спірною земельною ділянкою (правовий висновок викладений в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16 червня 2021 року у справі № 922/1646/20).

Статтею 12 ЗК України, до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст, крім іншого, віднесено надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до Земельного кодексу України.

Судом встановлено, що матеріали справи не містять доказів належного оформлення відповідачем права користування земельною ділянкою з кадастровим номером 1211000000:07:373:0009, зокрема, укладення відповідного договору оренди з відповідачем та державної реєстрації такого права.

Отже, фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника земельної ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України.

Такі висновки зроблені Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 04.12.2019в справі№917/1739/17, від 23.05.2018 в справі №629/4628/16-ц, від 20.11.2018 в справі №922/3412/17.

Таким чином, ТОВ ТЕКС ГРУП як фактичний користувач земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:07:373:0009, що без достатньої правової підстави за рахунок Криворізької міської ради зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею на рівні орендної плати за період з 06.08.2020 по 31.12.2021, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки (позивачу) на підставі частини першої статті 1212 ЦК України.

Щодо обчислення розміру плати за земельну ділянку (нарівні орендної плати).

Згідно з пунктом 289.1 статті 289 Податкового кодексу України (надалі-ПК України) для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства.

Базою оподаткування землі в Україні є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого Податковим кодексом України, та площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено (пп.пп. 271.1.1, 271.1.2 п. 271.1 ст. 271 ПК України).

Підпунктом 14.1.125 пункту 14.1 статті 14 ПК України унормовано, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок- це капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений відповідно до законодавства центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

За статтею 18 Закону України Про оцінку земель нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться, розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років.

Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (ст.20 Закону України Про оцінку земель).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 23.05.2018 у справі №629/4628/16-ц дійшла висновку, що обов`язковими для визначення орендної плати є відомості у витягах з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок, про що також наголошено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 у справі № 320/5877/17 (п.71).

Разом з тим, у відповідності до статті 23 Закону України Про оцінку земель технічна документація з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою.

Так, рішенням Криворізької міської ради від 24.06.2015 №3728, яке набрало чинності 01.01.2016, затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Кривого Рогу, яка у тому числі містить середню (базову) вартість 1 кв.м. земель міста станом на 01.01.2014 у розмірі 270,60 грн.

Також, в силу статті 143 Конституції України, статті 12 ПК України, частини першої статті 69 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні, Криворізька міська рада наділена повноваженнями самостійно встановлювати місцеві податки та збори у порядку, визначеному Податковим кодексом України, чим забезпечується реалізація принципу правової, організаційної та матеріально-фінансової самостійності місцевого самоврядування, під яким розуміється право територіальної громади самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

До місцевих податків, зокрема, належить податок на майно, до складу якого входить плата за землю - обов`язковий платіж, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (ст. 10, ип. 14.1.147. п. 14.1 ст. 14 ПК України).

За умовами підпунктів 288.5.1, 288.5.2пункту 288.5. статті 288 ПК України розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою за розмір земельного податку та не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

Отже, нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати.

Статтею 12 Закону України Про оцінку земель нормативно-методичне регулювання оцінки земель здійснюється у відповідних нормативно-правових актах, що встановлюють порядок проведення оцінки земель, організації і виконання землеоціночних робіт, склад і зміст технічної документації та звітів з експертної грошової оцінки земельних ділянок, вимоги до них, порядок їх виконання.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності (стаття 13 цього Закону).

Нормативно-грошова оцінка земельних ділянок у межах населених пунктів проводиться не рідше ніж на 5 - 7 років . Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться юридичними особами, які є розробниками документації із землеустрою відповідно до Закону України "Про землеустрій". (стаття 18 Закону України Про оцінку земель).

Відповідно до статті 20 Закону України Про оцінку земель за результатами бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація, а за результатами проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок складається звіт.

Частиною другою статті 20 Закону України Про оцінку земель передбачено, що дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Згідно з положеннями частини третьої статті 23 цього Закону витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається органами, що здійснюють ведення Державного земельного кадастру.

Процедура проведення нормативної грошової оцінки земель визначається Порядком нормативної грошової оцінки земель населених пунктів № 489, що затверджений Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 № 489 (зі змінами та доповненнями). В основі нормативної грошової оцінки земель населених пунктів лежить капіталізація рентного доходу, що отримується залежно від місця розташування населеного пункту в загальнодержавній, регіональній і місцевій системах виробництва та розселення, облаштування його території та якості земель з урахуванням природно-кліматичних та інженерно-геологічних умов, архітектурно-ландшафтної та історико-культурної цінності, екологічного стану, функціонального використання земель (пункт 1 розділу ІІ Порядку № 489).

Нормативна грошова оцінка всіх категорій земель та земельних ділянок населених пунктів (за винятком земель сільськогосподарського призначення та земельних ділянок водного фонду, що використовуються для риборозведення) визначається за формулою: Цн = (В * Нп) : Нк * Кф * Км, де Цн - нормативна грошова оцінка квадратного метра земельної ділянки (у гривнях); В - витрати на освоєння та облаштування території з розрахунку на квадратний метр (у гривнях); Нп - норма прибутку (6 %); Нк - норма капіталізації (3 %); Кф - коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки; Км - коефіцієнт, який характеризує місце розташування земельної ділянки.

Індексація нормативної грошової оцінки земельних ділянок здійснюється відповідно до статті 289 ПК України (пункт 3 розділу ІІ Порядку № 489).

За результатами нормативної грошової оцінки земель складається технічна документація. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються за заявою зацікавленої особи (додаток 8) як витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (додаток 9). (пункт 1 розділу III Порядку № 489).

Отже, результатом нормативної грошової оцінки конкретної земельної ділянки є технічна документація на неї, а надання витягу з технічної документації є послугою компетентного органу (Держгеокадастру та його територіальних органів), який веде відповідний облік згідно з Порядком ведення Державного земельного кадастру, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051 (далі - Порядок № 1051), про що зазначено в пункті 2 розділу III Порядку № 489.

Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки - це роздруковані за допомогою програмного забезпечення актуальні дані про земельну ділянку, які є у Державному земельному кадастрі та технічній документації з нормативної грошової оцінки земель станом на певну дату.

Згідно з підпунктом 14 пункту 24 Порядку №1051 до державного земельного кадастру вносяться відомості про земельні ділянки, зокрема, відомості про нормативну грошову оцінку: значення нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яке розраховується за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру на підставі відомостей про земельну ділянку, зазначених у цьому пункті, та відомостей про нормативну грошову оцінку земель у межах території адміністративно - територіальної одиниці згідно з підпунктом 8 пункту 22 цього Порядку; дата проведення нормативної грошової оцінки земель.

Отже виходячи з приписів вищезазначених норм Витяг про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, виготовлений на конкретну земельну ділянку уповноваженим органом є належним доказом на обґрунтування нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Відповідно до ст. 26 Закону України Про землеустрій розробниками документації із землеустрою є юридичні особи , що володіють необхідним і технологічним забезпеченням та у складі яких працює за основним місцем роботи сертифікований інженер - землевпорядник, який є відповідальним за якість робіт із землеустрою; фізичні особи - підприємці, які володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та є сертифікованими інженерами - землевпорядниками, відповідальними за якість робіт із землеустрою.

26.06.2019 Криворізькою міською радою прийнято рішення №3897 Про встановлення ставок плати за землю та пільг щодо земельного податку на території м. Кривого Рогу у 2020 році, яким установлено ставки плати за землю (земельного податку та орендної плати) за видом цільового призначення земель згідно з Класифікацією видів цільового призначення земель, затвердженою Наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 №548, та яке набрало чинності з 01.01.2019 (далі -Рішення від 26.06.2019№3897).

За даними витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку від 31.12.2021 №703143, земельна ділянка, що використовується відповідачем за адресою: вулиця Раєвського, 1а, кадастровий номер 1211000000:07:373:0009, за цільовим призначенням віднесена до секції J 11.01 - для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємствами, що пов`язані з користуванням надрами, що відповідає розміру ставки орендної плати - 2,5% від нормативної грошової оцінки земель міста (див, рядок 11.01 в додатку 1 до Рішення від 27.06.2018 №2816).

Рішенням Криворізької міської ради від 30.06.2020 №4799 встановлено ставки плати за землю та пільги Із земельного податку на території м. Кривого Рогу на 2021 рік (далі - Рішення від 30.06.2020 №4799), яке набрало чинності з 01.01.2021, та в якому ставка орендної плати для тієї ж секції J 11.01 залишилася незмінною - 2,5% від нормативної грошової оцінки земель міста (рядок 11.02 в додатку 2 до Рішення від 30.06.2020 №4799).

Як передбачено пунктом 10 Типового договору оренди землі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2004 №220, обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності здійснюється з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством.

За приписами статті 20 Закону України Про оцінку земель дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.

Згідно з пунктами 289.1, 289.2 статті 289 ЇЖ України управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка земель і земельних ділянок на 1 січня поточного року. Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель, зазначеної в технічній документації з нормативної грошової оцінки земель та земельних ділянок.

Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру, яка є центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, на виконання пункту 289.3 статті 289 ПК України, на своєму офіційному сайті (http://land.gov.ua) публікує коефіцієнти індексації нормативної грошової оцінки земель за попередні роки, згідно яких для земель населених пунктів вони становлять: 2016 рік - 1,06, 2017 рік - 1,0, 2018 рік - 1,0, 2019 рік - 1,0, 2020 рік - 1,0.

Тобто, нормативна грошова оцінка спірної земельної ділянки для 2019 та 2020 років є незмінною та становить 7 926 219,36 грн (оскільки число 1 при застосуванні кумулятивного розрахунку не змінює (не може змінити) значення нормативної грошової оцінки).

Розмір річної орендної плати за земельні ділянки вираховується на підставі даних витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, помножених на значення ставки орендної плати, розмір якої визначається відповідним рішенням Криворізької міської ради. Місячний розмір орендної плати визначається шляхом ділення річної орендної плати на 12, що відповідає кількості місяців у році.

Всього за період з 06.08.2020 до 31.12.2021 за відповідачем збережено у себе без достатньої правової підстави кошти у розмірі орендної плати за користування земельною ділянкою площею 0,6156 га, з кадастровим номером 1211000000:07:373:0009, яка знаходиться на вулиці РаєвськогоЛа, у Тернівському районі м. Кривого Рогу, в розмірі 278 056,90 грн.

Перевірка та оцінка технічної документації нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а саме витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки на предмет його відповідності вимогам законодавства, встановленим стандартам, нормам і правилам, входить до компетенції Держгеокадастру та його територіальних органів.

Відтак, суд позбавлений права втручатися в дискреційні повноваження суб`єкта влади, що застосовують надані їм у межах закону повноваження на власний розсуд.

Відповідачем до матеріалів справи не було надано доказів, які б спростовували правильність нарахування нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що міститься у спірному Витягу №703142 від 31.12.2021. Клопотання щодо проведення судової експертизи про встановлення нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки відповідачем не заявлялось.

Виходячи з вищенаведеного, суд вважає зазначений розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки у розмірі 278 056,90 грн. грн таким, що має бути застосований для визначення розміру суми безпідставно збережених коштів зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою за період з 06.08.2020 по 31.12.2021.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок розміру орендної плати за користування земельною ділянкою суд вважає його арифметично вірним, а заявлену суму у розмірі 278 056,90 грн. такою, що підлягає стягненню з відповідача.

Відтак, враховуючи вищенаведене суд дійшов висновку, що позивачем належними та допустимими доказами доведено правомірність здійсненого нарахування та розмір заявлених до стягнення коштів, що в свою чергу свідчить про обґрунтованість позовних вимог.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Проніна проти України" від 18.07.2006 ЄСПЛ зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

За частиною 2 статті 74 Господарського процесуального кодексу України у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів (частина 4 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

Обов`язок доказування, а отже, і подання доказів відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України покладено на сторони та інших учасників справи, однак, не позбавляє суд, у випадку, передбаченому статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, витребувати у сторони ті чи інші докази.

На підставі статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, встановивши наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачеві у захисті.

На підставі викладеного позовні вимоги підлягають задоволенню.

СУДОВІ ВИТРАТИ

Щодо судового збору.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору у розмірі 4 170,85 грн. покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241, 252, 326 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Текс Груп" (52400, Дніпропетровська область, Солонянський район, смт. Солоне, вул. Осіння, буд. 21; код ЄДРПОУ 43678846) на користь Криворізької міської ради (50101, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, площа Молодіжна, буд. 1; код ЄДРПОУ 33874388) безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 1211000000:07:373:0009, за період з 06.08.2020 до 31.12.2021, у розмірі 278 056,90 грн. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 4 170,85 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили у відповідності до статті 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення суду може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано - 07.09.2022.

Суддя В.Г. Бєлік