Рішення

від 04.09.2022 по справі 914/1131/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.09.2022 Справа № 914/1131/22

місто Львів

За позовом: Бродівського дочірнього лісогосподарського підприємства ЛГП «Галсільліс», с. Смільне Львівської області

до відповідача: Бродівського меблевого підприємства «Явір» українського товариства глухих, м. Броди Львівської області

про стягнення 181840,12грн

Суддя Олена ЩИГЕЛЬСЬКА

Представники сторін не викликались

Заяв про відвід судді не надходило. У відповідності до ст.222 ГПК України, фіксування судового процесу за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку vkz.court.gov.ua. не здійснювалося.

ІСТОРІЯ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ

Бродівське дочірнє лісогосподарське підприємство ЛГП «Галсільліс» звернулось до Господарського суду Львівської області з позовом до Бродівського меблевого підприємства «Явір» українського товариства глухих про стягнення 181840,12 грн, з яких 152062,87 грн основного боргу, 4799,36 грн 3% річних, 24977,89 грн індексу інфляції та 2727,60 грн судового збору і 10050,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвалою суду від 08.06.2022 позовну заяву Бродівського дочірнього лісогосподарського підприємства ЛГП «Галсільліс» залишено без руху. Встановлено позивачу строк 10 (десять) днів з дня вручення ухвали на усунення недоліків позовної заяви.

20.06.2022 в системі документообігу суду за вх.№18112/22 зареєстровано подану позивачем заяву про усунення недоліків.

Ухвалою суду від 23.06.2022 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи №914/1131/22 вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судових засідань та повідомлення (виклику) сторін.

Зазначена ухвала суду отримана сторонами, що підтверджено відомостями установи зв`язку, у тому числі відповідачем 05.07.2022.

Заперечень від сторін проти розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження у встановлений чинним процесуальним законом строк не надходило.

Відповідно до ч.4 ст.13 ГПК України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч.9 ст.165, ч.2 ст.178 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу та має право вирішити спір за наявними матеріалами.

Відповідач, повідомлений належним чином про відкриття даного судового провадження, стосовно заявлених вимог не заперечив, доказів на спростування викладених позивачем обставин, відзиву чи письмових пояснень не подав.

Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів ч.9 ст.165 та ч.2 ст.178 ГПК України.

Відповідно до ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 2 ст. 252 ГПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Судом встановлено, що зібраних в матеріалах справи доказів достатньо для з`ясування обставин справи і прийняття судового рішення, у відповідності до ст.13 ГПК України, судом створювались сторонам необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

АРГУМЕНТИ СТОРІН

Аргументи позивача

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що на виконання умов Договору №1/а від 04.01.2021 року, позивачем було передано відповідачу товар на загальну суму 152 062,87 грн. Однак оплату за поставлений товар відповідач не здійснював, тим самим не виконав зобов`язань,у строки визначені Договором, чим порушив умови господарського зобов`язання. Позивачем направлялася відповідачу вимога із обґрунтуванням необхідності негайно погасити заборгованість, включаючи Договір №1/а від 04.01.2021 року. Жодної відповіді на зазначену вимогу позивачем не отримано.

Сума простроченого та несплаченого основного боргу відповідача за Договором №1/а від 04.01.2021 року станом на 31.05.2022 року складає 152 062,87 грн.

Окрім суми основного боргу позивачем нараховано та заявлено до стягнення 24 977,89 грн індексу інфляції та 4 799,36 грн 3% річних.

Аргументи відповідача

Відповідач заперечень та/або відзиву на позовну заяву не подав.

ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

04.01.2021 року між Бродівським дочірнім лісогосподарським підприємством «Галсільліс» (позивач по справі, продавець за договором) та Бродівським меблевим підприємством «Явір» Українського товариства глухих (відповідач по справі, покупець за договором) укладено Договір №1/а, за яким продавець передає у власність покупця такий товар:

-деревина дров`яна ПВ (граб звичайний) в загальному обсязі - 65,00 мЗ;

-З група деревина дров`яна НП (липа) в загальному обсязі - 20,00 мЗ;

-лісоматеріали круглі осика (клас О) діаметром 20-24; 25-29; 30-34; 35-39 см., в загальному обсязі - 4,00 мЗ;

-лісоматеріали круглі тополя (клас О) діаметром 20-24; 25-29; 30-34; 35-39 см., в загальному обсязі - 7,00 мЗ;

-лісоматеріали круглі вільха (клас В, С, D) діаметром 15-19; 20-24; 25-29; 30-34; 35-39 см., в загальному обсязі -27,00 мЗ;

-лісоматеріали круглі ялина (клас С) діаметром 30-34; 35-39 см., в загальному обсязі - 2,00 мЗ;

-ш круглі сосна (клас И) в загальному обсязі - 3,00 мЗ;

-лісоматеріали круглі сосна (клас В) діаметром 30-34; 35-39; 40-49 см., (клас С) діаметром 15-19; 30- 34; 35-39 см., (клас В) діаметром 15-19; 20-24; 25-29; 30-34; 35-39; 40-49 см., в загальному обсязі - 20,00 мЗ (п.1.1. Договору).

Договір підписано повноважними представниками, їх підписи завірено відтисками печаток юридичних осіб сторін договору.

На виконання умов Договору позивачем поставлено товар на загальну суму 152 062,87 грн.

Зокрема до позовної заяви долучено товарно-транспортні накладні №440880 від 13.01.2021, №440879 від 13.01.21, №311027 від 22.01.21, №230466 від 27.01.21, №440981 від 10.03.21, №440983 від 11.03.21, №311117 від 12.03.21, №311119 від 12.03.21, №311128 від 17.03.21, №230497 від 23.03.21, №311150 від 25.03.21, №311149 від 25.03.21, № 311151 від 25.03.21, №230500 від 26.03.21, №311153 від 26.03.21, №230504 від 30.03.21, №230506 від 31.03.21, №441043 від 16.04.21, №311202 від 19.04.21, №441063 від 29.04.21, №441073 від 07.05.21.

Вказані товарно-транспортні накладні підписані представниками сторін, факт отримання відповідачем товару не заперечується. Відповідачем не надано належних доказів здійснення розрахунку за отриману лісопродукцію за Договором №1/а від 04.01.2021 року.

Відповідно до п. 4.1. ціна цього Договору становить суму всіх товарно-транспортних накладних за виконану поставку товару поставленого продавцем покупцю. Оплата проводиться в національній валюті, безготівковій формі, згідно товарно-транспортних накладних (видаткових накладних) по цінах, що діють на момент поставки товару у строк 5 календарних днів з моменту поставки товару.

При оплаті за поставлений товар Покупець обов`язково зазначає номер та дату укладення цього Договору. У випадку не виконання даного обов`язку, грошові кошти перераховані Покупцем зараховуються Продавцем на власний розсуд.

У разі наявності заборгованості за минулі періоди, або ж на момент перерахунку коштів між сторонами укладені договори купівлі-продажу через ТБ «ТСБ «Галконтракт» чи іншу товарну біржу, то в такому випадку Продавець, незалежно від призначення платежу зазначеного Покупцем зараховує кошти, що надійшли від Покупця в наступній черговості: першочергово погашається наявна заборгованість за договорами укладеними між Сторонами у 2020 році (поставками здійсненими у 2020 році); в другу чергу Продавцем зараховується оплата за Договорами укладеними між Бродівське дочірнє лісогосподарське підприємство «Галсільліс» та Бродівське меблеве підприємство «Явір» Українського товариства глухих, що укладені через ТБ «ТСБ «Галконтракт» чи іншу товарну біржу; в третю чергу - погашається основна сума заборгованості згідно цього Договору; в четверту чергу - сплачуються пені, штрафи, інфляційні нарахування, відсотки річні нараховані згідно умов цього Договору (п.п. 4.2.- 4.3.).

Позивач вказує, що відповідачем Бродівським меблевим підприємством «Явір» Українського товариства глухих не було забезпечено належної оплати поставленого товару, у зв`язку з чим відповідно до умов п.2.3 розділу 2 Договору, позивач скористався своїм правом не поставляти товар в повному обсязі відповідачу, що обумовлений Договором №1/а від 04.01.2021 року.

Зокрема відповідно до п.2.3 розділу 2 Договору продавець має право зупинити (обмежити) поставку товару визначеного п.1.1 розділу 1 покупцю у випадку не здійснення оплати, або ж здійснення оплати не в повному обсязі покупцем за поставлений товар. В такому випадку покупець позбавлений права заявляти будь-які претензії продавцю стосовно обсягів поставки (її повного або часткового зупинення), а ж до моменту усунення покупцем обставин, що спричинили такі обмеження.

Крім того позивач вказує, що в період з 01.01.2021 року по 31.05.2022 року Бродівським меблевим підприємством «Явір» Українського товариства глухих перераховано на банківський рахунок Бродівського дочірнього лісогосподарського підприємства ЛГП «Галсільліс» грошові кошти в загальній сумі 157824,04 грн, що підтверджується платіжними дорученнями, які долучені до матеріалів справи. Зокрема:

-Платіжне доручення №643 від 04.01.2021 року на суму 20000,00 грн, призначення платежу «За лісоматеріали згідно договору. У сумі 16666,67 грн., ПДВ 20% 3333,33 грн» ;

-Платіжне доручення №4319 від 15.01.2021 року на суму 20000,00 грн, призначення платежу «За лісоматеріали згідно договору, у т.ч. ПДВ 20% = 3333,33 грн»;

-Платіжне доручення №4319 від 15.01.2021 року на суму 7299,00 грн, призначення платежу «Переведення гарантійного внеску згідно договору №436/436/1кв-о/2021/el Бродівське МП «Явір» УТОГ»;

-Платіжне доручення №661 від 26.01.2021 року на суму 15000,00 грн, призначення платежу «За лісоматеріали згідно договору. У сумі 12500.00 грн, ПДВУ 20% 2500.00 грн.»;

-Платіжне доручення №665 від 27.01.2021 року на суму 15000,00 грн, призначення платежу «За лісоматеріали згідно договору. У сумі 12500.00 грн., ПДВ 20 % 2500,00 грн.»;

-Платіжне доручення №5200 від 12.03.2021 року на суму 2475,00 грн, призначення платежу «Переведення гарантійного внеску згідно договору №1035/1035/1кв-о/2021/el Бродівське МП «Явір» УТОГ»;

-Платіжне доручення №602 від 26.03.2021 року на суму 2250,00 грн, призначення платежу «Переведення гарантійного внеску згідно договору №1385/1385/2кв-о/2021/el Бродівське МП «Явір» УТОГ»;

-Платіжне доручення №694 від 12.04.2021 року на суму 30000,00 грн, призначення платежу «За лісоматеріали згідно договору. У сумі 25000,00 грн., ПДВ 20% 5000.00 грн.»;

-Платіжне доручення №706 від 26.04.2021 року на суму 15000,00 грн, призначення платежу «За лісоматеріали згідно договору. У сумі 12500.00 грн., ПДВ 20 % 2500.00 грн.»;

-Платіжне доручення №13 від 28.04.2021 року на суму 21000,00 грн, призначення платежу «№13 від 27.04.2021; За лісоматеріали згідно договору, у т.ч. ПДВ 20% = 3500,00 грн.»;

-Платіжне доручення №17801722SB від 11.05.2021 року на суму 9800,00 грн, призначення платежу «ЗА ЛІСОМАТЕРІАЛИ ЗГ ДОГ ПДВ 20%; ЯВІР БРОДІВСЬКЕ МП УТОГ ЧЕРЕЗ САЄНКО Л І;;; ПРОА ПП АРАП; 2570702209; кв146807; 20.05.1970, вишнівчик; садова 25/27».

04.05.2022 року позивач звернувся до відповідача з Вимогою №38, в якій вимагав невідкладно розглянути дану вимогу, проте не пізніше, ніж у 5 - ти денний термін з моменту її отримання та добровільно оплатити в повному обсязі, в тому числі 152062,87 грн., - боргу за Договором №1а від 04.01.2021р.

Факт надсилання вказаної вимоги підтверджується долученими копіями опису вкладення у цінний лист та накладною АТ «Укрпошта» від 05.05.2022 року. Відповіді на вимогу матеріали справи не містять.

ОЦІНКА СУДУ

Згідно ст.509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Відповідно до ст.11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов`язань, є зокрема договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Судом встановлено, що 04.01.2021 року між Бродівським дочірнім лісогосподарським підприємством «Галсільліс» та Бродівським меблевим підприємством «Явір» Українського товариства глухих укладено Договір №1/а.

Між сторонами у справі виникли зобов`язання на підставі Договору в силу пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України. Згідно зі статтею 174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Частинами першою та другою статті 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно із статтею 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з статтею 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як з`ясовано судом, між сторонами у справі існували правовідносини щодо поставки лісопродукції за договором.

Обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент:

1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар;

2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар.

Якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов`язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв`язку для доставки покупцеві (ст. 664 ЦК України).

Сторони у договорі, зокрема в пунктах 2.1.-2.2. Договору, домовились, що продавець зобов`язуєтся постачати товар покупцеві частинами впродовж строку передбаченого цим Договором. Продавець здійснює поставку товару визначеного п.1.1 розділу 1 цього Договору безпосередньо до місця його зберігання на об`єктах Покупця за власний рахунок.

Так, на виконання взятих на себе зобов`язань позивач передав, а відповідач одержав відповідний товар на загальну суму 152062,87 грн, що підтверджується копіями товарно-транспортних накладних (21 шт.) доданих позивачем до позовної заяви.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до умов Договору ціна становить суму всіх товарно-транспортних накладних за виконану поставку товару поставленого продавцем покупцю. Оплата проводиться в національній валюті, безготівковій формі, згідно товарно-транспортних накладних (видаткових накладних) по цінах, що діють на момент поставки товару у строк 5 календарних днів з моменту поставки товару (п. 4.1.).

Кореспондуючий обов`язок з оплати за отриманий Товар відповідач не виконав. Будь-яких інших доказів щодо оплати Товару у матеріалах справи немає та сторонами не надано.

Щодо здійснених відповідачем оплат в період з 01.01.2021 по 31.05.2021 року судом з`ясовано, що такі стосувалися інших Договорів укладених між сторонами, а жодна з оплат в призначенні платежу не містить вказівки на спірний Договір.

Суд звертає увагу, що умовами Договору сторони погодили, що при оплаті за поставлений товар покупець обов`язково зазначає номер та дату укладення цього Договору. У випадку не виконання даного обов`язку, грошові кошти перераховані покупцем зараховуються продавцем на власний розсуд.

Позивачем зазначалося, що такі кошти були зараховані в якості інших господарських відносин між сторонами, які не стосуються Договору №1/а від 04.01.2021 року.

Відповідачем не надано суду жодних доказів на підтвердження відсутності боргу або письмових пояснень щодо неможливості надання таких доказів.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Статтею 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Так, за ст.610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У відповідності до ч.1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Беручи до уваги встановлені сторонами у Договорі строки та порядок оплати за поставлений товар, враховуючи відсутність заперечень зі сторони відповідача, суд приходить до висновку, що відповідач є таким, що прострочив виконання зобов`язання зі сплати за поставлений товар.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позивачем доведено факт неналежного виконання відповідачем зобов`язань за Договором. Відтак, позовна вимога про стягнення 152062,87 грн основного боргу є обґрунтованою та підлягає до задоволення.

Відповідно до ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом ч. 2 ст. 625 ЦК України нарахування інфляційних втрат та трьох відсотків річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу кредитора, який полягає у відшкодування матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. Аналогічну правову позицію викладено, зокрема в пункті 4.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. №14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань», а також постановах Верховного Суду України від 26.04.2017р. у справі №3-1522гс16, від 06.06.2012р. у справі №6-49цс12 та від 24.10.2011р. у справі №6-38цс11.

У зв`язку з порушенням відповідачем грошового зобов`язання, відповідно до ст. 625 ЦК України, позивачем нараховано та заявлено до стягнення 4799,36 грн 3% річних та 24977,89 грн індексу інфляції.

Перевіривши правильність розрахунку трьох відсотків річних та індексу інфляції за визначені позивачем періоди з врахуванням встановлених судом обставин, суд встановив, що такі проведено вірно, відтак до стягнення з відповідача належить 4799,36 грн 3% річних та 24977,89 грн індексу інфляції.

Статтею 13 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

У відповідності з п.4 ч.3 ст.129 Конституції України та ч.1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно зі ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Відповідно до ст.77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст.79 ГПК України). Стандарт доказування вірогідності доказів, який на відміну від достатності доказів, підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу. На суд покладено обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були. Вказаної позиції дотримується Верховний Суд, зокрема у постанові від 21 серпня 2020 року у справі №904/2357/20.

У відповідності до ч.ч. 1,2 ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи те, що позивачем подано достатньо об`єктивних, допустимих та переконливих доказів в підтвердження своїх позовних вимог, які відповідачем не спростовані, виконавши вимоги процесуального права, всебічно і повно перевіривши обставини справи в їх сукупності, дослідивши представлені докази, у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Бродівського дочірнього лісогосподарського підприємства ЛГП «Галсільліс» до Бродівського меблевого підприємства «Явір» українського товариства глухих про стягнення 181840,12 грн, з яких 152062,87 грн основного боргу, 4799,36 грн 3% річних, 24977,89 грн індексу інфляції обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі.

СУДОВІ ВИТРАТИ

Згідно п.2 ч.1 ст.129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відтак, судовий збір в розмірі 2727,60 грн покладається на відповідача в повному обсязі.

У позовній заяві Бродівського дочірнього лісогосподарського підприємства ЛГП «Галсільліс» наведено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, серед яких, окрім суми судового збору зазначено також 10500,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд звертає увагу на таке.

Згідно з п.1 ч.3 ст.123 ГПК України, витрати на професійну правничу допомогу належать до витрат, пов`язаних з розглядом справи. Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 126 ГПК України, для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Між Адвокатським бюро Романа Сиротюка (Бюро за договором) та Бродівським дочірнім лісогосподарським підприємством ЛГП «Галсільліс» (Клієнт за договором) укладено Договір №52 від 27.01.2022 року, за яким Бюро прийняло доручення Клієнта та взяло на себе зобов`язання надати Клієнту правову допомогу щодо: Надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань; складання звернень (заяв, скарг, пропозицій, адвокатських запитів) та інших документів правового характеру; складання процесуальних документів (заперечень, клопотань, претензій, позовних заяв, апеляційних і касаційних скарг, заяв про вжиття заходів забезпечення позову та інших документів відповідно до вимог процесуального законодавства); представництва та захисту інтересів Клієнта в будь-яких органах державної влади, на підприємствах, в установах, організаціях всіх форм власності та підпорядкування, а також у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного, кримінального та конституційного судочинства, провадження у справах про адміністративні правопорушення, органах державної виконавчої служби, органах Національної поліції України, прокуратури, органах Державної фіскальної служби України та усіх інших правоохоронних органах, органах Державної реєстраційної служби України, Міністерства юстиції України тощо з будь-яких питань.

Відповідно до розділу 3 Договору розмір гонорару, який Клієнт сплачує Бюро за надану в межах цього Договору правову допомогу, визначається сторонами акті приймання-передачі наданих послуг. Оплата підлягає перерахуванню Клієнтом на розрахунковий чи картковий рахунок Бюро.

Позивачем долучено до матеріалів справи підписаний повноважними представниками сторін та скріплених їх печатками Акт №01/05/2022 приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 31.05.2022 року, в якому зазначено, що відповідно до умов договору про надання правової допомоги №52 від 27.01.2022 Виконавець надав з 27.01.2021 по 31.05.2022, а Замовник прийняв роботи (послуги) стосовно представництва при розгляді справи у Господарському суді Львівської області за позовом Бродівського дочірнього лісогосподарського підприємства ЛГП Галсільліс, с. Смільне Бродівського району Львівської області до Бродівського меблевого підприємства Явір Українського товариства глухих, м. Броди Бродівського району Львівської області про стягнення заборгованості.

Серед дій, вчинених адвокатом на виконання умов договору, зазначено:

-правовий аналіз документів щодо стягнення боргу між Бродівським дочірнім лісогосподарським підприємством ЛГП Галсільліс та Бродівським меблевим підприємством Явір Українського товариства глухих за поставлений товар згідно Договору купівлі-продажу №1/а від 04.01.2021, 4 години, 6700,00 грн;

-складання проекту позовної заяви, 2 год, 3350,00 грн.

Відповідно до п. 2 вказаного Акту вартість послуг виконавця за цим Актом складає 10050,00 гривень (Десять тисяч п`ятдесят грн. 00 коп.)

Крім того зазначено, що замовник немає жодних претензій до якості наданих виконавцем послуг. Після завершення розрахунків в повному обсязі виконавець не матиме жодних претензій до замовника.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката, у відповідності до ч.4 ст.126 ГПК України, має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Об`єднана палата Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду у постанові від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 звертає увагу на те, що відповідно до ч.5 ст.129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Згідно з п.4 ч.1 ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 9 частини першої статті 1 вказаного Закону визначено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні. Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Відповідно до ст.19 цього Закону, видами адвокатської діяльності, зокрема, є: - надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; - складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; - представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

У ст.30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Як вказує Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 року у справі №755/9215/15-ц, розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини (п. 28 Постанови).

Суд також звертає увагу на те, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. Зазначене узгоджується з позицією Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду, наведеною в постанові від 03.10.19р. у справі № 922/445/19.

Відповідно до ч. 5 ст. 126 ГПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Суд звертає увагу на те, що відповідне клопотання відповідачем не заявлялось.

Беручи до уваги вищенаведене, суд вважає заявлені позивачем витрати на правову допомогу в розмірі 10050,00 грн співмірними зі складністю справи та розміром заявлених до стягнення позовних вимог, обсягом наданої адвокатом правової допомоги, що відображена в акті приймання-передачі наданих послуг. Такі витрати є обґрунтованими та реальними, фактично понесеними позивачем.

Керуючись ст. ст. 13, 74, 76, 77, 78, 86, 129, 233-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Бродівського меблевого підприємства «Явір» українського товариства глухих (80600, Львівська обл., Бродівський р-н, місто Броди, вулиця Чупринки, будинок 4; ідентифікаційний код 03972689) на користь Бродівського дочірнього лісогосподарського підприємства ЛГП «ГАЛСІЛЬЛІС» (80643, Львівська обл., Бродівський р-н, село Смільне, вулиця Центральна, будинок 36; ідентифікаційний код 31252775) 181840,12 грн. заборгованості, з яких 152062,87 грн. основного боргу, 4799,36 грн. 3% річних, 24977,89 грн. індексу інфляції, 2727,60 грн. судового збору та 10050,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

3. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили в порядку ст. 327 ГПК України.

Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 241 ГПК України, та може бути оскаржено до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені статтями 256, 257 ГПК України.

Повний текст рішення у зв"язку із відпусткою судді складено та підписано 05.09.2022.

Суддя Щигельська О.І.