Рішення

від 06.09.2022 по справі 915/94/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2022 року Справа № 915/94/22

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Олейняш Е.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу

за позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Зоря Інгулу», вул. Ювілейна, 86, м. Баштанка, Миколаївська область, 56101 (код ЄДРПОУ 03106555)

адреса для листування: пр. Богоявленський, 338, оф. 89, м. Миколаїв, 54052

електронна пошта: 2979300968@mail.gov.ua

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «ФРОУЗЕН ФУД», вул. Паромний узвіз (Паромний спуск), 1В, м. Миколаїв, 54000 (код ЄДРПОУ 38086697)

про стягнення боргу за договором поставки в розмірі 132 348, 01 грн.

без повідомлення (виклику) учасників

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Миколаївської області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Зоря Інгулу» з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ФРОУЗЕН ФУД» за договором поставки № 31 від 25.06.2021 року грошові кошти в загальній сумі 132 348, 01 грн., із яких: основний борг в розмірі 110 280, 00 грн.; пеню в розмірі 13 726, 59 грн.; інфляційні збитки в розмірі 5 169, 10 грн.; 3% річних в розмірі 3 172, 41 грн.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 481, 00 грн. та витрати на правову допомогу в розмірі 15 000, 00 грн.

В позовній заяві позивачем зазначено, що разом із позовною заявою позивачем подається копія квитанції про оплату послуг адвоката від 24.01.2022. Інші докази, які підтверджують факт понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу, будуть надані у відповідності до ч. 8 ст. 129 ГПК України.

І. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 01.02.2022 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними матеріалами.

Заперечень щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними матеріалами від сторін до суду не надходило.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Відповідно до Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 14.03.2022 № 133/2022 у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб.

Відповідно до Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 18.04.2022 № 259/2022 у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб.

Відповідно до Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 17.05.2022 № 341/2022 у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.

Відповідно до Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 12.08.2022 № 573/2022 у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб.

Відповідно до ст. 12-2 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України.

Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.

Відповідно до ст. 26 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України.

Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється.

У разі неможливості здійснювати правосуддя судами, які діють на території, на якій введено воєнний стан, законами України може бути змінена територіальна підсудність судових справ, що розглядаються в цих судах, або в установленому законом порядку змінено місцезнаходження судів.

Створення надзвичайних та особливих судів не допускається.

Розпорядженням Голови Верховного Суду "Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану (господарські суди Миколаївської, Сумської та Чернігівської областей) від 22.03.2022 № 12/0/9-22 відповідно до частини сьомої статті 147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", враховуючи неможливість судами здійснювати правосуддя під час воєнного стану, змінено територіальну підсудність судових справ Господарського суду Миколаївської області.

Справи Господарського суду Миколаївської області на розгляд Господарського суду Одеської області не передавались.

Розпорядженням Голови Верховного Суду "Про відновлення територіальної підсудності судових справ Господарського суду Миколаївської області" від 25.07.2022 № 41 відновлено територіальну підсудність судових справ Господарського суду Миколаївської області, змінену розпорядженням Голови Верховного Суду від 22 березня 2022 року № 12/0/9-22, із 26 липня 2022 року.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

ІІ. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ УЧАСНИКІВ ПРОЦЕСУ.

2.1. Правова позиція позивача.

Підставою позову позивачем зазначено обставини щодо неналежного виконання відповідачем умов договору поставки № 31 від 25.06.2021 року, а саме: зобов`язань щодо здійснення в повному обсязі оплати за поставлений товар у порядку та строки, передбачені договором, внаслідок чого позивачем заявлено до стягнення заборгованість у спірній сумі. За порушення строків виконання грошового зобов`язання позивачем на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України нараховано інфляційні збитки та 3 % річних, а також пеню.

Позовні вимоги обґрунтовані положеннями ст. 509, 525, 526, 530, 549, 611, 612, 625, 629, 655, 692, 712 ЦК України, ст. 174, 193, 230 ГК України, судовою практикою та умовами договору.

2.2. Правова позиція (заперечення) відповідача.

Відповідач не скористався наданим йому ч. 1, 2, 4 ст. 161 ГПК України правом на подання відзиву на позовну заяву.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідач про розгляд справи повідомлявся судом належним чином.

Ухвала про відкриття провадження у справі від 01.02.2022 надіслана на адресу відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «ФРОУЗЕН ФУД», вул. Паромний узвіз (Паромний спуск), 1В, м. Миколаїв, 54000, вказану у позовній заяві та у ЄДРЮОФОП.

Ухвала про відкриття провадження у справі від 01.02.2022, направлена на адресу відповідача, повернута поштовою установою на адресу суду із відміткою "за закінченням терміну зберігання".

За приписами ч. 1 ст. 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

В Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб, зокрема, місцезнаходження юридичної особи (п. 10 ч. 2 ст. 9 вказаного Закону)

Відповідно до п. 4 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Системний аналіз статей 120, 242 ГПК України, пунктів 11, 17, 99, 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку свідчить, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі (правова позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.01.2020 у справі № 910/22873/17; від 14.08.2020 у справі № 904/2584/19; від 20.07.2021 у справі № 916/1178/20).

Встановлений порядок надання послуг поштового зв`язку, доставки та вручення рекомендованих поштових відправлень, строк зберігання поштового відправлення забезпечує адресату можливість вжити заходів для отримання такого поштового відправлення та, відповідно, ознайомлення з судовим рішенням (правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.07.2021 у справі № 916/1178/20).

Верховний Суд звертає увагу на те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б, від 21.01.2021 у справі № 910/16249/19, від 19.05.2021 у справі № 910/16033/20; від 20.07.2021 у справі № 916/1178/20).

Оскільки в матеріалах справи відсутні підтвердження наявності порушень оператором поштового зв`язку вимог Правил надання послуг поштового зв`язку, Суд вважає, що факт неотримання скаржником поштової кореспонденції, якою суд апеляційної інстанції, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася до суду у зв`язку з її неотриманням адресатом, залежав від волевиявлення самого адресата, тобто мав суб`єктивний характер та є наслідком неотримання адресатом пошти під час доставки за вказаною адресою і незвернення самого одержувача кореспонденції до відділення пошти для отримання рекомендованого поштового відправлення (аналогічний висновок викладений у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.08.2020 у справі № 904/2584/19, від 21.01.2021 у справі № 910/16249/19; від 20.07.2021 у справі № 916/1178/20).

Отже, якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов`язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами (рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України".)

ІІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН З ПОСИЛАННЯМ НА ДОКАЗИ, НА ПІДСТАВІ ЯКИХ ВСТАНОВЛЕНІ ВІДПОВІДНІ ОБСТАВИНИ.

Розглянувши матеріали справи, керуючись принципом верховенства права, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд встановив наступне.

25.06.2021 року між Товариством з додатковою відповідальністю «Зоря Інгулу» (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФРОУЗЕН ФУД» (покупець) було укладено договір поставки № 31.

Відповідно до п. 8.1 договору цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін.

Відповідно до п. 8.2 договору закінчення строку цього договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього договору.

Відповідно до п. 8.3 договору якщо інше прямо не передбачено цим договором або чинним законодавством України, цей договір може бути розірваний тільки за домовленістю сторін, яка оформлюється додатковою угодою до цього договору.

Відповідно до п. 8.4 договору цей договір вважається розірваним з моменту належного оформлення сторонами відповідної додаткової угоди до цього договору, якщо інше не встановлено у самій додатковій угоді, цьому договорі або у чинному законодавстві України.

Відповідно до п. 9.1 договору усі правовідносини, що виникають із цього договору або пов`язані з ним, у тому числі пов`язані з дійсністю, укладенням, виконанням, зміною або припиненням цього договору, тлумаченням його умов, визначенням наслідків недійсності або порушення договору, регулюються цим договором та відповідними нормами чинного законодавства України, а також звичаями ділового обороту, які застосовуються до таких правовідносин на підставі принципів добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 267 ГК України договір поставки може бути укладений на один рік, на строк більше одного року (довгостроковий договір) або на інший строк, визначений угодою сторін. Якщо в договорі строк його дії не визначений, він вважається укладеним на один рік.

Судом встановлено, що договір підписано сторонами та скріплено печатками сторін.

Доказів визнання недійсним або розірвання договору суду не подано.

Враховуючи, що договором поставки № 31 від 25.06.2021 року не визначено строк його дії, суд, керуючись положеннями ч. 1 ст. 267 ГК України та п. 9.4 договору, дійшов висновку, що строк дії договору становить один рік.

Умовами договору сторони передбачили наступне.

Відповідно до п. 1.1 договору в порядку та на умовах, визначених цим договором, постачальник зобов`язується передати у власність покупця товар, а покупець в порядку та на умовах, визначених цим договором, зобов`язується прийняти й оплатити товар.

Відповідно до п. 1.2 договору під товаром у цьому договорі розуміються фрукти свіжі.

Відповідно до п. 1.3 договору погоджені сторонами найменування, асортимент, кількість і ціна товару вказуються в накладних і рахунках-фактурах, що супроводжують поставку товару.

Відповідно до п. 2.1 договору поставка товару здійснюється окремими партіями протягом терміну дії даного договору.

Відповідно до п. 2.2 договору формування замовлення провадиться спільно покупцем і постачальником і може відбуватися з використанням телефонного, факсимільного або електронного зв`язку. Остаточний варіант замовлення відображається в накладній по поставці товару.

Відповідно до п. 2.3 договору поставка товару здійснюється зі складу постачальника, розташованого за адресою: Миколаївська область, м. Баштанка (Автодорога Дніпро-Миколаїв 267 км або вул. Миколаївська, 3).

Відповідно до п. 2.4 договору датою поставки товару вважається дата підписання повноважним представником покупця видаткової накладної.

Відповідно до п. 2.5 договору дата поставки товару є моментом переходу права власності на товар від постачальника до покупця. Ризик випадкової загибелі або випадкового ушкодження товару переходить від постачальника до покупця в момент переходу права власності на товар.

Відповідно до п. 3.3 договору покупець зобов`язаний сплатити постачальникові загальну вартість товару на поточний рахунок постачальника, згідно виставленого рахунка-фактури до фактичного отримання товару (100 % передплата), або по домовленості на протязі 7 (семи) банківських днів з моменту отримання товару.

Судом встановлено, що в період з 25.06.2021 по 27.07.2021 на виконання умов договору позивач ТзДВ «Зоря Інгулу» поставив відповідачу ТзОВ «ФРОУЗЕН ФУД» товар (вишню) на загальну суму 532 280, 00 грн., що підтверджується наступними видатковими накладними:

- видаткова накладна № РН-0000266 від 25.06.2021 на суму 29 580, 00 грн.;

- видаткова накладна № РН-0000267 від 26.06.2021 на суму 46 070, 00 грн.;

- видаткова накладна № РН-0000268 від 28.06.2021 на суму 41 310, 00 грн.;

- видаткова накладна № РН-0000275 від 01.07.2021 на суму 39 270, 00 грн.;

- видаткова накладна № РН-0000310 від 02.07.2021 на суму 23 630, 00 грн.;

- видаткова накладна № РН-0000307 від 03.07.2021 на суму 25 160, 00 грн.;

- видаткова накладна № РН-0000309 від 05.07.2021 на суму 71 910, 00 грн.;

- видаткова накладна № РН-0000324 від 10.07.2021 на суму 50 320, 00 грн.;

- видаткова накладна № РН-0000347 від 20.07.2021 на суму 45 150, 00 грн.;

- видаткова накладна № РН-0000350 від 21.07.2021 на суму 61 880, 00 грн.;

- видаткова накладна № РН-0000342 від 23.07.2021 на суму 67 550, 00 грн.;

- видаткова накладна № РН-0000354 від 23.07.2021 на суму 14 700, 00 грн.;

- видаткова накладна № РН-0000358 від 27.07.2021 на суму 15 750, 00 грн.

Підставою поставки у видаткових накладних зазначено договір № 31 від 25.06.2021.

Всі видаткові накладні підписано сторонами без зауважень та скріплено печатками.

Під час дії договору між сторонами проводилась звірка взаємних розрахунків:

- відповідно до акту звірки взаєморозрахунків за період з 25.06.2021 по 27.07.2021, який підписано та скріплено печатками сторін, заборгованість відповідача перед позивачем станом на 27.07.2021 становила 140 280, 00 грн.

- відповідно до акту звірки взаєморозрахунків за період з 25.06.2021 по 27.12.2021 заборгованість відповідача перед позивачем станом на 27.12.2021 становила 110 280, 00 грн.

Судом встановлено, що відповідачем частково проведено оплату за поставлений товар в сумі 422 000, 00 грн. Так, відповідно до банківських виписок по рахунку відповідачем на користь позивача проведено наступні оплати: 29.06.2021 сплачено 92 000, 00 грн., 01.07.2021 сплачено 100 000, 00 грн., 19.07.2021 сплачено 100 000, 00 грн., 22.07.2021 сплачено 100 000, 00 грн., 06.08.2021 сплачено 10 000, 00 грн., 26.08.2021 сплачено 20 000, 00 грн.

Отже, заборгованість відповідача перед позивачем становить 110 280, 00 грн. (532 280, 00 грн. - 422 000, 00 грн.).

Суду не подано доказів оплати відповідачем заборгованості в сумі 110 280, 00 грн. за поставлений товар.

Враховуючи вищевикладене, предметом спору у даній справі є вимога про стягнення грошових коштів, а підставою позову є невиконання відповідачем зобов`язання з оплати за поставлений товар. Зазначені обставини і стали підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

ІV. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ ТА ДЖЕРЕЛА ПРАВА, ЯКІ ЗАСТОСУВАВ СУД.

4.1. Щодо вимоги про стягнення основного боргу.

На підставі ст. 11, 202, 509 ЦК України між сторонами на підставі договору виникло господарське зобов`язання, яке в силу ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 662 ЦК України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Відповідно до ч. 1 ст. 691 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.

Відповідно до ст. 252 ЦК України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами.

Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Відповідно до ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Відповідно до ч. 5 ст. 254 ЦК України якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Як встановлено судом вище, в період з 25.06.2021 по 27.07.2021 на виконання умов договору позивач ТзДВ «Зоря Інгулу» поставив відповідачу ТзОВ «ФРОУЗЕН ФУД» товар (вишню) на загальну суму 532 280, 00 грн., що підтверджується підписаними сторонами та скріпленими печатками сторін видатковими накладними.

Відповідачем частково проведено оплату за поставлений товар в сумі 422 000, 00 грн.

Отже, заборгованість відповідача перед позивачем становить 110 280, 00 грн. (532 280, 00 грн. - 422 000, 00 грн.).

Відповідно до п. 3.3 договору покупець зобов`язаний сплатити постачальникові загальну вартість товару на поточний рахунок постачальника, згідно виставленого рахунка-фактури до фактичного отримання товару (100 % передплата), або по домовленості на протязі 7 (семи) банківських днів з моменту отримання товару.

Станом на день розгляду даної справи сторонами спору не подано суду доказів оплати відповідачем заборгованості в розмірі 110 280, 00 грн., строк оплати якої настав, як і не спростовано факту наявності вказаної заборгованості жодними доказами.

Враховуючи вищевикладене, відповідачем порушено вимоги ст. 11, 509, 525, 526, 692, 712 ЦК України та умов п. 3.3 договору в частині оплати за поставлений товар.

Позовна вимога про стягнення заборгованості (основного боргу) за отриманий товар в сумі 110 280, 00 грн. є обґрунтованою, підставною та підлягає задоволенню.

4.2. Щодо вимоги про стягнення пені.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Стаття 549 ЦК України встановлює, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі, якщо таке збільшення не заборонено законом.

Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Стаття 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" передбачає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином, договірні правовідносини між платниками і одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань врегульовано Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань".

Яким би способом не визначався в договорі розмір пені, він не може перевищувати той розмір, який установлено законом як граничний, тобто може бути стягнуто лише пеню, сума якої не перевищує ту, що обчислена на підставі подвійної облікової ставки Національного банку України (постанови Верховного Суду від 12.03.2020 року у справі № 907/65/18 та у справі № 910/20734/20 від 20.01.2022).

Відповідно до п. 5.1 договору у випадку порушення договору сторона несе відповідальність, визначену чинним законодавством України.

Відповідно до п. 5.2 договору у разі порушення покупцем строків здійснення розрахунків, передбачених цим договором, постачальник сплачує покупцю пеню в розмірі двох облікових ставок НБУ від простроченої суми за кожен день прострочення.

Позивачем нараховано відповідачу пеню в сумі 13 726, 59 грн.

Позивачем в позовній заяві зазначено, що за дату виникнення заборгованості взято сьомий банківський день з дня поставки товару, що відповідає вимогам п. 3.3 договору.

Перевіривши розрахунок позивача, судом встановлено, що при нарахуванні пені позивачем неправильно визначено початок періоду нарахування, виходячи з умов п. 3.3 договору (в розрахунок включено дні, в які прострочка оплати не настала). Крім того, в розрахунок також неправильно включено дні оплати. Позивачем проведено нарахування пені не по кожному окремому зобов`язанню (не по кожній окремій видатковій накладній). Позивачем включено до розрахунку видаткові накладні, строк оплати за якими не порушено відповідачем.

Судом враховано наступне.

Відповідно до п. 3.3 договору покупець зобов`язаний сплатити постачальникові загальну вартість товару на поточний рахунок постачальника, згідно виставленого рахунка-фактури до фактичного отримання товару (100 % передплата), або по домовленості на протязі 7 (семи) банківських днів з моменту отримання товару.

Відповідно до ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Враховуючи приписи ст. 253 ЦК України, строк оплати (в банківських днях відповідно до п. 3.3 договору) по видатковим накладним наступний:

- по видатковій накладній № РН-0000266 від 25.06.2021 на суму 29 580, 00 грн. строк оплати з 29.06.2021 по 07.07.2021. З 08.07.2021 боржник є таким, що прострочив виконання грошового зобов`язання.

- по видатковій накладній № РН-0000267 від 26.06.2021 на суму 46 070, 00 грн. строк оплати з 29.06.2021 по 07.07.2021. З 08.07.2021 боржник є таким, що прострочив виконання грошового зобов`язання.

- по видатковій накладній № РН-0000268 від 28.06.2021 на суму 41 310, 00 грн. строк оплати з 29.06.2021 по 07.07.2021. З 08.07.2021 боржник є таким, що прострочив виконання грошового зобов`язання.

- по видатковій накладній № РН-0000275 від 01.07.2021 на суму 39 270, 00 грн. строк оплати з 02.07.2021 по 12.07.2021. З 13.07.2021 боржник є таким, що прострочив виконання грошового зобов`язання.

- по видатковій накладній № РН-0000310 від 02.07.2021 на суму 23 630, 00 грн. строк оплати з 05.07.2021 по 13.07.2021. З 14.07.2021 боржник є таким, що прострочив виконання грошового зобов`язання.

- по видатковій накладній № РН-0000307 від 03.07.2021 на суму 25 160, 00 грн. строк оплати з 05.07.2021 по 13.07.2021. З 14.07.2021 боржник є таким, що прострочив виконання грошового зобов`язання.

- по видатковій накладній № РН-0000309 від 05.07.2021 на суму 71 910, 00 грн. строк оплати з 06.07.2021 по 14.07.2021. З 15.07.2021 боржник є таким, що прострочив виконання грошового зобов`язання.

- по видатковій накладній № РН-0000324 від 10.07.2021 на суму 50 320, 00 грн. строк оплати з 12.07.2021 по 20.07.2021. З 21.07.2021 боржник є таким, що прострочив виконання грошового зобов`язання.

- по видатковій накладній № РН-0000347 від 20.07.2021 на суму 45 150, 00 грн. строк оплати з 21.07.2021 по 29.07.2021. З 30.07.2021 боржник є таким, що прострочив виконання грошового зобов`язання.

- по видатковій накладній № РН-0000350 від 21.07.2021 на суму 61 880, 00 грн. строк оплати з 22.07.2021 по 30.07.2021. З 31.07.2021 боржник є таким, що прострочив виконання грошового зобов`язання.

- по видатковій накладній № РН-0000342 від 23.07.2021 на суму 67 550, 00 грн. строк оплати з 26.07.2021 по 03.08.2021. З 04.08.2021 боржник є таким, що прострочив виконання грошового зобов`язання.

- по видатковій накладній № РН-0000354 від 23.07.2021 на суму 14 700, 00 грн. строк оплати з 26.07.2021 по 03.08.2021. З 04.08.2021 боржник є таким, що прострочив виконання грошового зобов`язання.

- по видатковій накладній № РН-0000358 від 27.07.2021 на суму 15 750, 00 грн. строк оплати з 28.07.2021 по 05.08.2021. З 06.08.2021 боржник є таким, що прострочив виконання грошового зобов`язання.

Судом встановлено, що під час здійснення оплат відповідачем в призначенні платежу на зазначалось номерів та дат видаткових накладних, у зв`язку з чим погашення заборгованості здійснено судом в рахунок погашення видаткових накладних, строк оплати по яким настав раніше.

Враховуючи здійснені відповідачем часткові оплати, останнім не порушено строки виконання грошового зобов`язання по видатковим накладним № РН-0000266 від 25.06.2021, № РН-0000267 від 26.06.2021, № РН-0000268 від 28.06.2021, № РН-0000275 від 01.07.2021, № РН-0000310 від 02.07.2021, № РН-0000347 від 20.07.2021.

День фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення інфляційних нарахувань та пені (постанова ВС № 910/2615/18 від 25.02.2020, № 912/2750/18 від 10.12.2019.

Судом здійснено перерахунок розміру пені за допомогою Бази «Ліга.Закон» по кожному окремому зобов`язанню (кожній окремій видатковій накладній, строк оплати по якій порушено), виходячи з подвійної облікової ставки НБУ за період прострочення, в межах шестимісячного строку та з урахуванням здійснених відповідачем оплат. Так, судом встановлено, що розмір пені, нарахованої за прострочку виконання грошового зобов`язання, становить 9 409, 99 грн., а саме:

- пеня, нарахована на прострочену заборгованість в розмірі 13 020 грн. (по видатковій накладній № РН-0000307 від 03.07.2021 на суму 25 160, 00 грн.), виходячи з подвійної облікової ставки НБУ, за період прострочення оплати з 14.07.2021 по 18.07.2021 (5 днів) становить 26, 75 грн.;

- пеня, нарахована на прострочену заборгованість в розмірі 71 910 грн. (по видатковій накладній № РН-0000309 від 05.07.2021 на суму 71 910, 00 грн.), виходячи з подвійної облікової ставки НБУ, за період прострочення оплати з 15.07.2021 по 18.07.2021 (4 дні) становить 118, 21 грн.;

- пеня, нарахована на прострочену заборгованість в розмірі 35 250 грн. (по видатковій накладній № РН-0000324 від 10.07.2021 на суму 50 320, 00 грн.), виходячи з подвійної облікової ставки НБУ, за період прострочення оплати з 21.07.2021 по 21.07.2021 (1 день) становить 14, 49 грн.;

- пеня, нарахована на прострочену заборгованість в розмірі 42 280 грн. (по видатковій накладній № РН-0000350 від 21.07.2021 на суму 61 880, 00 грн.), виходячи з подвійної облікової ставки НБУ, за період прострочення оплати з 31.07.2021 по 05.08.2021 (6 днів) становить 111, 20 грн.;

- пеня, нарахована на прострочену заборгованість в розмірі 32 280 грн. (по видатковій накладній № РН-0000350 від 21.07.2021 на суму 61 880, 00 грн.), виходячи з подвійної облікової ставки НБУ, за період прострочення оплати з 06.08.2021 по 25.08.2021 (20 днів) становить 283, 00 грн.

- пеня, нарахована на прострочену заборгованість в розмірі 12 280 грн. (по видатковій накладній № РН-0000350 від 21.07.2021 на суму 61 880, 00 грн.), виходячи з подвійної облікової ставки НБУ, за період прострочення оплати з 26.08.2021 по 24.01.2022 (152 дні) становить 882, 48 грн.;

- пеня, нарахована на прострочену заборгованість в розмірі 82 250 грн. (по видатковим накладним № РН-0000342 від 23.07.2021 на суму 67 550, 00 грн. та № РН-0000354 від 23.07.2021 на суму 14 700, 00 грн.), виходячи з подвійної облікової ставки НБУ, за період прострочення оплати з 04.08.2021 по 24.01.2022 (174 дні) становить 6 703, 94 грн.

- пеня, нарахована на прострочену заборгованість в розмірі 15 750 грн. (по видатковій накладній № РН-0000358 від 27.07.2021 на суму 15 750, 00 грн.), виходячи з подвійної облікової ставки НБУ, за період прострочення оплати з 06.08.2021 по 24.01.2022 (172 дні) становить 1 269, 92 грн.

Отже, вимога про стягнення пені в розмірі 9 409, 99 грн. є обґрунтованою, підставною та підлягає задоволенню. В решті пені в розмірі 4 316, 60 грн. слід відмовити.

4.3. Щодо вимоги про стягнення процентів річних.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Стаття 625 ЦК України розміщена в розділі "Загальні положення про зобов`язання" книги 5 ЦК України, відтак визначає загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов`язання і поширює свою дію на всі види грошових зобов`язань, незалежно від підстав їх виникнення (наведену правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.05.2018 у справі № 686/21962/15-ц).

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (постанова КГС ВС від 14.01.2020 року № 924/532/19).

Позивачем нараховано відповідачу 3 % річних в сумі 3 172, 41 грн.

Перевіривши розрахунок позивача, судом встановлено, що аналогічно нарахуванню пені позивачем під час розрахунку 3 % річних неправильно визначено початок періоду нарахування, виходячи з умов п. 3.3 договору (в розрахунок включено дні, в які прострочка оплати не настала). Крім того, в розрахунок також неправильно включено дні оплати. Позивачем включено до розрахунку видаткові накладні, строк оплати за якими не порушено відповідачем.

День фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення інфляційних нарахувань та пені (постанова ВС № 910/2615/18 від 25.02.2020, № 912/2750/18 від 10.12.2019.

День фактичної сплати суми заборгованості не включається у період часу, за який здійснюється стягнення інфляційних нарахувань і 3 % річних (постанови Верховного Суду від 13.06.2018 у справі № 922/1008/16, від 14.08.2019 у справі № 920/200/16, від 27.05.2019 у справі № 910/20107/17).

Судом здійснено перерахунок розміру 3 % річних за допомогою Бази «Ліга.Закон» по кожному окремому зобов`язанню (кожній окремій видатковій накладній, строк оплати по якій порушено) та з урахуванням здійснених відповідачем оплат. Так, судом встановлено, що розмір 3 % річних, нарахованих за прострочку виконання грошового зобов`язання, становить 1 658, 17 грн., а саме:

- 3 % річних, нараховані на прострочену заборгованість в розмірі 13 020 грн. (по видатковій накладній № РН-0000307 від 03.07.2021 на суму 25 160, 00 грн.), за період прострочення оплати з 14.07.2021 по 18.07.2021 (5 днів) становить 5, 35 грн.;

- 3 % річних, нараховані на прострочену заборгованість в розмірі 71 910 грн. (по видатковій накладній № РН-0000309 від 05.07.2021 на суму 71 910, 00 грн.), за період прострочення оплати з 15.07.2021 по 18.07.2021 (4 дні) становить 23, 64 грн.;

- 3 % річних, нараховані на прострочену заборгованість в розмірі 35 250 грн. (по видатковій накладній № РН-0000324 від 10.07.2021 на суму 50 320, 00 грн.), за період прострочення оплати з 21.07.2021 по 21.07.2021 (1 день) становить 2, 90 грн.;

- 3 % річних, нараховані на прострочену заборгованість в розмірі 42 280 грн. (по видатковій накладній № РН-0000350 від 21.07.2021 на суму 61 880, 00 грн.), за період прострочення оплати з 31.07.2021 по 05.08.2021 (6 днів) становить 20, 85 грн.;

- 3 % річних, нараховані на прострочену заборгованість в розмірі 32 280 грн. (по видатковій накладній № РН-0000350 від 21.07.2021 на суму 61 880, 00 грн.), за період прострочення оплати з 06.08.2021 по 25.08.2021 (20 днів) становить 53, 06 грн.

- 3 % річних, нараховані на прострочену заборгованість в розмірі 12 280 грн. (по видатковій накладній № РН-0000350 від 21.07.2021 на суму 61 880, 00 грн.), за період прострочення оплати з 26.08.2021 по 24.01.2022 (152 дні) становить 153, 42 грн.;

- 3 % річних, нараховані на прострочену заборгованість в розмірі 82 250 грн. (по видатковим накладним № РН-0000342 від 23.07.2021 на суму 67 550, 00 грн. та № РН-0000354 від 23.07.2021 на суму 14 700, 00 грн.), за період прострочення оплати з 04.08.2021 по 24.01.2022 (174 дні) становить 1 176, 29 грн.

- 3 % річних, нараховані на прострочену заборгованість в розмірі 15 750 грн. (по видатковій накладній № РН-0000358 від 27.07.2021 на суму 15 750, 00 грн.), за період прострочення оплати з 06.08.2021 по 24.01.2022 (172 дні) становить 222, 66 грн.

Отже, вимога про стягнення 3 % річних в розмірі 1 658, 17 грн. є обґрунтованою, підставною та підлягає задоволенню. В решті 3 % річних в розмірі 1 514, 24 грн. слід відмовити.

Позивачем заявлено до стягнення 5 169, 10 грн. - інфляційних втрат.

Перевіривши розрахунок позивача, судом встановлено, що до розрахунку включено періоди прострочення виконання грошового зобов`язання, які складали неповний місяць.

В п. 25-26, 38 постанови від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19 Об`єднана палата Касаційного господарського суду Верховного Суду зазначила, що у судовій практиці господарських судів існують різні підходи до застосуванням механізму розрахунку інфляційних втрат у порядку частини другої статті 625 ЦК України у разі, якщо прострочення виконання грошового зобов`язання становить неповний місяць.

Об`єднана палата Касаційного господарського суду вважає за доцільне роз`яснити, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.

Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов`язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.

Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов`язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:

- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;

- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.

Зазначений спосіб розрахунку склався як усталена судова практика, його використовують всі бухгалтерські програми розрахунку інфляційних. Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду не вбачає необхідності відступу від такого способу розрахунку інфляційних збитків у порядку статті 625 ЦК України, оскільки він не суперечить зазначеній нормі права та законодавству, яке застосовується при розрахунку інфляційних збитків.

Здійснивши розрахунок за допомогою Бази «Ліга.Закон», судом встановлено, що інфляційні втрати становлять 5 124, 03 грн.

- інфляційні втрати, нараховані за серпень 2021 на прострочену заборгованість в розмірі 32 280 грн. (по видатковій накладній № РН-0000350 від 21.07.2021 на суму 61 880, 00 грн., період прострочення з 06.08.2021 по 25.08.2021), становлять - 64, 56 грн. (дефляція)

- інфляційні втрати, нараховані за період з вересня 2021 по січень 2022 на прострочену заборгованість в розмірі 12 280 грн. (по видатковій накладній № РН-0000350 від 21.07.2021 на суму 61 880, 00 грн., період прострочення з 26.08.2021 по 24.01.2022), становлять 600, 66 грн.;

- інфляційні втрати, нараховані за період з серпня 2021 по січень 2022 на прострочену заборгованість в розмірі 82 250 грн. (по видатковим накладним № РН-0000342 від 23.07.2021 на суму 67 550, 00 грн. та № РН-0000354 від 23.07.2021 на суму 14 700, 00 грн., період прострочення з 04.08.2021 по 24.01.2022), становлять 3 850, 58 грн.

- інфляційні втрати, нараховані за період з серпня 2021 по січень 2022 на прострочену заборгованість в розмірі 15 750 грн. (по видатковій накладній № РН-0000358 від 27.07.2021 на суму 15 750, 00 грн., період прострочення з 06.08.2021 по 24.01.2022), становлять 737, 35 грн.

Отже, вимога про стягнення інфляційних втрат в розмірі 5 124, 03 грн. є обґрунтованою, підставною та підлягає задоволенню. В решті інфляційних втрат в розмірі 45, 07 грн. слід відмовити.

V. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судовий збір в розмірі 2 370, 84 грн. згідно ст. 129 ГПК України слід відшкодувати позивачу з відповідача.

Судовий збір в розмірі 110, 16 грн. покласти на позивача.

Керуючись ст. 129, 233, 236-238, 240, 241, 254, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «ФРОУЗЕН ФУД», вул. Паромний узвіз (Паромний спуск), 1В, м. Миколаїв, 54000 (код ЄДРПОУ 38086697) на користь позивача Товариства з додатковою відповідальністю «Зоря Інгулу», вул. Ювілейна, 86, м. Баштанка, Миколаївська область, 56101 (код ЄДРПОУ 03106555):

- 110 280, 00 грн. (сто десять тисяч двісті вісімдесят грн. 00 коп.) - основний борг за договором поставки № 31 від 25.06.2021;

- 9 409, 99 грн. (дев`ять тисяч чотириста дев`ять грн. 99 коп.) - пені;

- 1 658, 17 грн. (одна тисяча шістсот п`ятдесят вісім грн. 17 коп.) - 3 % річних;

- 5 124, 03 грн. (п`ять тисяч сто двадцять чотири грн. 03 коп.) - інфляційних втрат;

- 2 370, 84 грн. (дві тисячі триста сімдесят грн. 84 коп.) - витрат по сплаті судового збору.

3. В решті позову відмовити.

4. Наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України.

Повний текст рішення складено 07.09.2022 року.

Суддя Е.М. Олейняш