Ухвала

від 07.09.2022 по справі 922/1530/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

08 вересня 2022 року

м. Київ

cправа № 922/1530/21

Верховний Суд у складі суддів Касаційного господарського суду:

Огородніка К.М.- головуючого, Жукова С.В, Ткаченко Н.Г.

перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 з доданими до неї матеріалами

на рішення Господарського суду Київської області від 12.10.2021 року

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.07.2022 року

у справі №922/1530/21

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Белвіт"

до ОСОБА_1

про стягнення 300 002,79 грн.,

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Верховного Суду від 16.08.2022 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Київської області від 12.10.2021 року на постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.07.2022 року у справі №922/1530/21.

Так, касаційна скарга була подана на судове рішення, що не підлягало касаційному оскарженню, оскільки предметом позову у справі було стягнення 300 002,79 грн., що є менше 500 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Колегія суддів звертала увагу скаржника, що в силу зазначеної вимоги пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України випадки відкриття касаційного провадження у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, залежать виключно від обставин конкретної справи та значення кожної з них для формування єдиної правозастосовчої практики. Скаржником не було обґрунтовано випадків, зазначених у п.п. а), б), в), г) п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України.

До Верховного Суду повторно надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Київської області від 12.10.2021 року на постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.07.2022 року у справі №922/1530/21, в якій просить суд поновити строк на касаційне оскарження; скасувати оскаржувані судові рішення; ухвалити нове рішення яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 , колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з наступних підстав.

Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 287 цього Кодексу не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Згідно з частини п`ятої ст. 12 ГПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За змістом частини сьомої зазначеної статті для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

У п. 1 частини першої ст. 163 ГПК України зазначено, що у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

Оскільки, предметом позову у справі є стягнення 300 002,79 грн., що є менше 500 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 051 000,00 грн. як на 01.01.2021 року так і на 01.01.2022 року) , а тому у розумінні ГПК України ця справа є малозначною.

Колегія суддів звертає увагу скаржника, що в силу зазначеної вище вимоги пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України випадки відкриття касаційного провадження у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, залежать виключно від обставин конкретної справи та значення кожної з них для формування єдиної правозастосовчої практики.

Такими чином, законодавець обмежив можливість касаційного оскарження судових рішень у названій категорії господарських справ, поставивши можливість такого оскарження в залежність від імовірності значення ухваленого за наслідком касаційного провадження судового рішення для формування практики застосування відповідних правових норм та наявності обставин конкретної справи, передбачених підпунктами «а» - «г» пункту 2 частини третьою статті 287 ГПК України.

У той же час необхідність відкриття касаційного провадження у справі скаржник обґрунтовує наявністю підстав визначених у пункті г пункту 2 частини 3 ст.287 ГПК України вважаючи, що суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Колегія суддів вважає, що доводи наведені в касаційній скарзі не приймаються, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 300 ГПК України суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд виконує функцію "суду права", що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення для суспільства та держави, та не є "судом фактів".

Зазначені у касаційній скарзі доводи зводяться до заперечення встановлених судами обставин справи з одночасним тлумаченням стороною власного викладення обставин справи, до переоцінки доказів, які були здійсненні судами під час розгляду справи по суті і в цілому до заперечення результату розгляду справи.

Верховний Суд зазначає, що незгода із судовими рішеннями судів попередніх інстанцій не свідчить про їх незаконність і про винятковість справи для скаржника як і не може вказувати на таку обставину негативні наслідки для скаржника прийняття цих судових рішень, оскільки настання таких наслідків у випадку прийняття судових рішень не на користь однієї із сторін справи є звичайним передбаченим процесуальним законом процесом.

Визначені підпунктами а), б), в), г) пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України випадки є виключенням із загального правила і необхідність відкриття касаційного провадження у справі на підставі будь-якого з них потребує належних, фундаментальних обґрунтувань, оскільки в іншому випадку принцип «правової визначеності» буде порушено.

Так, Суд не приймає до уваги доводи скаржника щодо віднесення судом першої інстанції справи №922/1530/21 до категорії малозначних помилково, оскільки розгляд справи здійснювався за правилами загального позовного провадження відповідно до ухвали Господарського суду Київської області від 29.06.2021 року.

Крім того, Касаційним судом не може бути надано оцінку зазначеним доводам, оскільки за змістом пункту 3 частини 1 статті 293 ГПК суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо є ухвала про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою цієї особи на це саме судове рішення.

Зазначена норма процесуального закону є імперативною (jus cogens), тобто прямо вказує на правило поведінки і не допускає жодних відхилень від цього правила.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 23.10.1996 "Справа "Леваж Престасьон Сервіс проти Франції" (Levages Prestations Services v. France, заява №21920/93, пункт 48) вказано, що зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, роль якого обмежено перевіркою правильності застосування норм закону, процесуальні процедури у такому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється після його розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

Поряд із цим у силу положень статті 300 ГПК України Суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями повторно встановлювати фактичні обставини справи та надавати оцінку наявним у матеріалах справи доказам.

Враховуючи вищевикладене, та наявність ухвали Верховного Суду від 16.08.2022 року про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на рішення Господарського суду Київської області від 12.10.2021 року на постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.07.2022 року у справі №922/1530/21, Касаційний господарський суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на підставі пункту 3 частини першої статті 293 ГПК України.

Керуючись статтею 234, статтею 293 ГПК України, Верховний Суд ,

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Київської області від 12.10.2021 року на постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.07.2022 року у справі №922/1530/21.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий, суддя Огороднік К.М.

Судді Жуков С.В.

Ткаченко Н.Г.