Постанова

від 06.09.2022 по справі 912/1616/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2022 року

м. Київ

cправа № 912/1616/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Уркевича В. Ю.- головуючого, Мачульського Г. М., Краснова Є. В.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс»

на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 05.07.2022 (головуючий суддя Орєшкіна Е. В., судді Кощеєв І. М., Чус О. В.) та додаткову ухвалу Господарського суду Кіровоградської області від 28.04.2022 (суддя Кабакова В. Г.)

за скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс»

на бездіяльність державного виконавця Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Кропивницькому Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сіті-2013»

про стягнення 53 348,06 грн,

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог та скарги на дії державного виконавця

1. У травні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» (далі - ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс», позивач) звернулося до Господарського суду Кіровоградської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сіті-2013» (далі - ТОВ «Сіті-2013», відповідач) 17 000,00 грн заборгованості, 1568,19 грн пені, 3677,94 грн 3% річних, 31 101,93 грн інфляційних втрат.

2. Господарський суд Кіровоградської області рішенням від 30.06.2021 у справі № 912/1616/21 позовні вимоги задовольнив частково. Стягнув з ТОВ «Сіті-2013» на користь ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» 17 000,00 грн заборгованості, 1562,14 грн пені, 3677,94 грн 3% річних, 31 101,93 грн інфляційних втрат, а також 2 270,00 грн судового збору, в іншій частині позову відмовив.

3. Додатковим рішенням від 26.07.2021 Господарський суд Кіровоградської області заяву ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» від 01.07.2021 № 01-1/07 про покладення на відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу у справі № 912/1616/21 задовольнив частково. Стягнув з ТОВ «Сіті-2013» на користь ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» витрати на правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн, у задоволенні заяви в іншій частині відмовив.

4. 02.08.2021 та 31.08.2021 на виконання вказаних судових рішень Господарський суд Кіровоградської області видав відповідні накази.

5. Господарський суд Кіровоградської області ухвалою від 09.02.2022 у справі № 912/1616/21 задовольнив скаргу ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» (від 26.01.2022 вх. № 163/22) на бездіяльність державного виконавця Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Кропивницькому Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) (далі - Подільський ВДВС у місті Кропивницькому) (далі - державний виконавець) у виконавчих провадженнях № 66445165, № 66722558 щодо примусового виконання наказів Господарського суду Кіровоградської області від 02.08.2021 та від 31.08.2021 у справі № 912/1616/21. Визнав неправомірною бездіяльність державного виконавця у виконавчих провадженнях № 66445165 та № 66722558 за період із 07.09.2021 по 23.01.2022, яка виразилась у порушенні строків та порядку вчинення виконавчих дій у вказаних виконавчих провадженнях із врахуванням норм та положень Закону України «Про виконавче провадження». Зобов`язав державного виконавця або іншу посадову особу Подільського ВДВС у місті Кропивницькому усунути допущене порушення (поновити порушене право заявника) шляхом дотримання строків та порядку вчинення виконавчих дій у виконавчих провадженнях № 66445165 та № 66722558 із врахуванням норм та положень Закону України «Про виконавче провадження».

6. 15.02.2022 до Господарського суду Кіровоградської області надійшла заява ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» від 12.02.2022 № 12-1/02 про покладення на Подільський ВДВС у місті Кропивницькому судових витрат на професійну правничу допомогу у справі № 912/1616/21, в якій позивач просив стягнути з останнього 8670,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Короткий зміст судових рішень судів попередніх інстанцій

7. Господарський суд Кіровоградської області додатковою ухвалою від 28.04.2022 заяву ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» від 12.02.2022 № 12-1/02 про покладення на Подільський ВДВС у місті Кропивницькому судових витрат на професійну правничу допомогу задовольнив частково. Стягнув з Подільського ВДВС у місті Кропивницькому на користь ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» судові витрати на правничу допомогу в сумі 4335,00 грн. У задоволенні заяви в іншій частині відмовив.

8. Центральний апеляційний господарський суд постановою від 05.07.2022 додаткову ухвалу Господарського суду Кіровоградської області від 28.04.2022 залишив без змін.

9. Судові рішення мотивовані тим, що заявлені витрати на професійну правничу допомогу в сумі 8670,00 грн є завищеними, неспівмірними зі складністю справи, наданим обсягом послуг адвоката та витраченим часом на їх надання.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

10. У липні 2022 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» (скаржник), в якій скаржник просить скасувати постанову Центрального апеляційного господарського суду від 05.07.2022 та додаткову ухвалу Господарського суду Кіровоградської області від 28.04.2022 в частині відмови у задоволенні заяви ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» про покладення на Подільський ВДВС у місті Кропивницькому судових витрат на професійну правничу допомогу щодо стягнення 4335,00 грн, прийняти нове рішення, яким заяву ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» задовольнити повністю та стягнути з Подільського ВДВС у місті Кропивницькому судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8670,00 грн.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи касаційної скарги та заперечень на неї

11. Обґрунтовуючи касаційну скаргу, ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» зазначає про порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права.

12. Указує, що апеляційним господарським судом не було враховано висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 19.08.2020 у справі № 910/4858/19, від 22.10.2020 у справі № 910/9187/19, від 13.01.2021 у справі № 922/267/20, від 06.04.2020 у справі № 910/4783/19, від 04.06.2019 у справі № 910/21516/17, від 24.07.2018 у справі № 918/560/16, від 06.03.2019 у справі № 910/15357/17, від 03.05.2019 у справі № 910/10911/18, від 20.11.2020 у справі № 910/4783/19, від 25.06.2019 у справі № 904/66/18, від 02.09.2021 у справі № 873/148/20, від 27.10.2021 у справі № 873/109/21, від 09.04.2019 у справі № 826/2689/15, від 07.08.2018 у справі № 916/1283/17, від 08.04.2019 у справі № 922/619/18, від 23.04.2019 у справі № 924/632/18, від 24.11.2020 у справі № 911/4242/15, від 24.01.2022 у справі № 911/2737/17, від 21.10.2021 у справі № 420/4820/19, від 25.05.2021 у справі № 910/7586/19, від 08.05.2018 у справі № 910/1873/17, від 12.08.2019 у справі № 905/945/18, від 16.10.2019 у справі № 906/936/19, від 06.05.2021 у справі № 910/6116/20, від 03.06.2020 у справі № 464/5990/16-а, від 13.02.2018 у справі № 923/182/13-г, від 19.08.2019 у справі № 913/438/16, від 10.08.2020 у справі № 910/8130/17, від 16.04.2018 у справі № 12/57, від 20.01.2021 у справі № 619/562/18, у постановах Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, від 06.12.2019 у справі № 910/353/19, від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19 та у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18 (провадження № 12-171гс19), від 25.06.2019 у справі № 924/1473/15 (провадження № 12-15гс19), від 12.06.2019 у справі № 487/10128/14-ц (провадження № 14-473цс18).

13. На думку ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс», апеляційним господарським судом за відсутності поданого заінтересованою особою обґрунтованого клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу, здійснено зменшення заявлених до відшкодування судових витрат, понесених скаржником, не враховано приписи частини п`ятої статті 126 Господарського процесуального кодексу України про те, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, а не на суд за його власною ініціативою.

14. Разом з тим скаржник просить врахувати, що однією з підстав для звернення до Верховного Суду є відсутність у чинному законодавстві України правової норми та відповідного правового висновку щодо оскарження бездіяльності органу державної виконавчої служби щодо порушення та недотримання норм Закону України «Про виконавче провадження» внаслідок невиконання рішення суду (періодично, по факту передчасного завершення виконавчого провадження, при майновій можливості здійснити виконання рішення суду за рахунок майна/активів боржника) вважати зловживанням процесуальними правами відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України.

15. Подільський ВДВС у місті Кропивницькому Південно-Східного МРУ Міністерства юстиції (м. Дніпро) направив відзив на касаційну скаргу, який однак не підписаний його представником, у зв`язку з чим суд касаційної інстанції залишає вказаний відзив без розгляду.

16. ТОВ «Сіті-2013» правом на подання письмового відзиву на касаційну скаргу, передбаченого статтею 295 Господарського процесуального кодексу України, не скористалося.

17. Справа розглядається судом касаційної інстанції у розумний строк з урахуванням перебування членів колегії суддів у відпустці.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

18. Відповідно до частини першої статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

19. Верховний Суд дослідив наведені у касаційній скарзі доводи, перевірив на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права та вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

20. Згідно з пунктом 12 частини третьої статті 2 Господарського процесуального кодексу України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

21. Відповідно до частини четвертої статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

22. У розумінні положень частини п`ятої статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим адвокатом на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

23. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

24. Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 Господарського процесуального кодексу України: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

25. Разом із тим у частині п`ятій зазначеної статті цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу.

26. Зокрема, відповідно до частини п`ятої статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

27. При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

28. Таким чином під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на професійну правничу допомогу адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

29. У такому випадку суд, керуючись частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, та, відповідно, не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому у судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

30. Подібні правові висновки викладені у постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, постановах Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19.

31. Ці правові висновки було підтверджено і в постановах Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 22.11.2019 у справі № 910/906/18 та від 06.12.2019 у справі № 910/353/19.

32. Отже, під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд:

1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, визначеними у частині четвертій статті 126 Господарського процесуального кодексу України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;

2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України (а саме: пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення чи заявлення неспівмірно нижчої суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами).

33. Тобто критерії, визначені частиною четвертою статті 126 Господарського процесуального кодексу України, враховуються за клопотанням заінтересованої сторони для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою наступного розподілу між сторонами за правилами частини четвертої статті 129 цього Кодексу. Водночас критерії, визначені частиною п`ятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, враховуються для здійснення безпосередньо розподілу всіх судових витрат, пов`язаних з розглядом справи.

34. У додатковій постанові від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21). Разом із тим, чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу (пункт 29). Саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони (пункт 44).

35. Згідно із частиною першою статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

36. Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

37. Такі самі критерії, як зазначено вище, застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції.

38. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України», від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 23.01.2014 у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України», від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України» ЄСПЛ зазначив, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір -обґрунтованим.

39. У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 «Лавентс проти Латвії» («Lavents v. Latvia») вказано, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

40. Судами попередніх інстанцій у справі № 912/1616/21 встановлено, що на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивач надав договір про надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 11.10.2021 № 11-10-2021/7 (далі - договір), укладений між «Компанія «Ніко-Тайс» (замовник) та адвокатом Грищенко О. М. (виконавець), акт прийому-передачі документів від 11.10.2022, акт здачі-приймання виконаних робіт щодо надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 11.02.2022.

41. За умовами пункту 1.1 договору виконавець зобов`язується надати замовнику правову допомогу щодо аналізу правовідносин між замовником ТОВ «Сіті-2013» та Подільським ВДВС у місті Кропивницькому, які виникли у виконавчих провадженнях № 66445165 та № 66722558; надання консультацій з приводу можливого, законодавчо доцільного та обґрунтованого вжиття заходів Подільським ВДВС у місті Кропивницькому, направлених на примусове виконання наказів Господарського суду Кіровоградської області від 02.08.2021 і від 31.08.2021 у справі № 912/1616/21, а також стягнення із боржника безспірного розміру грошових коштів; консультації з питань практичного застосування норм виконавчого, виконавчо-процесуального та господарсько-процесуального законодавства із врахуванням останніх змін та доповнень, що стосуються зазначених правовідносин та підстав їх виникнення; підготовки, написання та подання від імені замовника до Подільського ВДВС у місті Кропивницькому різного роду клопотань про вчинення виконавчих дій у виконавчих провадженнях № 66445165 та № 66722558 із врахуванням Закону України «Про виконавче провадження»; підготовки, написання та подання до господарського суду відповідної скарги на бездіяльність державного виконавця у вказаних виконавчих провадженнях за наявності підстав для такого заходу; представництві інтересів замовника в суді під час розгляду судової справи за поданою скаргою; здійснення інших процесуальних заходів, направлених на виконання умов та обов`язків виконавця за даним договором.

42. Правова допомога за цим договором вважається наданою та виконаною з моменту підписання уповноваженими представниками сторін акту здачі-приймання виконаних робіт щодо надання правової допомоги (пункт 1.2 договору).

43. Згідно з пунктом 3.1 договору сторони погодили, що вартість виконаних передбачених цим договором комплексу правових послуг та робіт визначається в актах здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг) щодо надання адвокатських послуг, виходячи із того, що вартість однієї години роботи виконавця складає 800,00 грн (включаючи всі витрати (поштові, комісійні, банківські, транспортні, тощо) по підготовці матеріалів у відповідності до пункту 1.1 договору). При цьому сторонами враховано як середній розмір вартості аналогічного роду здійснення комплексу правових послуг та робіт в регіонах України, так і рекомендовані ставки аналогічного роду здійснення комплексу правових послуг та робіт, котрі пропонуються Радами адвокатів відповідного регіону та/або Радами адвокатів регіону найближчого до місця надання послуг (виконання робіт).

44. Окремо сторони дійшли згоди, що вартість послуг та роботи виконавця, зокрема, та не обмежуючись, становить: ознайомлення з матеріалами справи, отриманими у суді відповідної судової інстанції - 900,00 грн; судові засідання - 1200,00 грн (за одне судове засідання), у випадку затримки часу початку призначеного слухання, тривалості очікування на початок призначеного до слухання судового засідання, та як наслідок витрати часу більше ніж година від дати призначеного початку судового засідання, вартість участі у судовому засіданні становитиме 1400,00 грн у відповідності до визначених умов; побудова правової позиції, аналіз судової практики, вивчення первинної документації, складання процесуальних документів, надсилання їх та документів до них сторонам та до суду, інші види правової допомоги у межах судового розгляду справи - із розрахунку 800,00 грн/год; витрати (квитки, добові, тощо) - згідно з підтверджуючими документами.

45. У пункті 3.2 договору визначено, що замовник повинен сплатити 100% від вартості наданих послуг та/або виконаних робіт відповідно до акту здачі-прийняття виконаних робіт та наданих послуг протягом 30-ти календарних днів з дня проголошення/прийняття судового рішення за результатами розгляду судом вимог відповідної скарги.

46. Сторони погодили, що розмір гонорару виконавця у випадку прийняття позитивного рішення на користь замовника (задоволення повністю та/або частково вимог замовника у відповідності до пунктів 1.1, 2.1 договору) визначається на рівні одного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (пункт 3.8 договору).

47. Згідно з актом здачі-приймання виконаних робіт щодо надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 11.02.2022, підписаним між сторонами договору за період з 11.10.2021 по 09.02.2022, передані виконавцем та прийняті замовником виконані роботи та надані послуги на загальну суму 8670,00 грн: зустріч із замовником з метою з`ясування обставин справи - 1 година; організація, процесуально-правовий супровід, належне процесуальне проведення робіт/послуг щодо розроблення, підготовки тексту скарги та наповнення її правовим змістом - 5,5 годин; участь у судовому засіданні 09.02.2022 - 1200,00 грн; додаткова оплата адвоката на підставі пункту 3.8 договору - 2270,00 грн.

48. Суди попередніх інстанцій встановили, що матеріалами справи № 912/1616/21 підтверджуються повноваження адвоката Грищенко О. М. (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю від 29.10.2009 № 3888) та його участь у судовому засіданні в Господарському суді Кіровоградської області 09.02.2022.

49. Отже, скаржником належними та допустимими доказами доведено надання йому правничої допомоги адвокатом Грищенком О. М. на загальну суму 8 670,00 грн.

50. При цьому суди попередніх інстанцій, проаналізувавши надані ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» докази на підтвердження понесених судових витрат на професійну правничу допомогу та матеріали справи, враховуючи клопотання Подільського ВДВС у місті Кропивницькому про зменшення витрат, дійшли висновку, що витрати в сумі 8 670,00 грн за заявою від 12.02.2022 № 12-1/02 є неспівмірними зі складністю справи (розгляд в межах даної справи скарги на дії державного виконавця), наданим обсягом послуг та витраченим часом на їх надання.

51. Суд першої інстанції зазначив, що з наявного в матеріалах справи протоколу судового засідання, в якому брав участь адвокат Грищенко О. М. (під час розгляду в межах даної справи скарги на дії державного виконавця) вбачається, що засідання 09.02.2022 тривало 23 хвилини (без врахування часу на перебування суду у нарадчій кімнаті).

52. Також суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний господарський суд, вказав, що представник ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» адвокат Грищенко О. М. тривалий час представляє інтереси скаржника, а тому обізнаний з обставинами у справі та особливостями правовідносин, які виникли між сторонами у даній справі. Підставою для подання скарги стала бездіяльність державного виконавця у виконавчих провадженнях № 66445165, № 66722558 щодо примусового виконання наказів Господарського суду Кіровоградської області від 02.08.2021 та від 31.08.2021 у справі № 912/1616/21. Вказану скаргу, як і скаргу від 24.09.2021 вх. № 2784/21 на бездіяльність державного виконавця Подільського ВДВС у місті Кропивницькому щодо примусового виконання наказу господарського суду Кіровоградської області від 31.08.2021 у справі № 912/1616/21, було підготовлено та підписано адвокатом Грищенком О. М. Отже правовідносини є типовими та не складними (не містять окремих нетипових обставин), а тому не представляли складності та затратності часу на підготовку та написання зазначеної скарги.

53. Апеляційний господарський суд також врахував, що рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 30.01.2021 у справі № 912/1616/21 стягнуто з відповідача на користь позивача 17 000,00 грн заборгованості, 1562,14 грн пені, 3677,94 грн 3% річних, 31101,93 грн інфляційних втрат, а також 2270,00 грн судового збору; при цьому первісна сума боргу, яка була придбана ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» у ТОВ «Торговий Дім Профіль України» за договором відступлення права вимоги від 12.03.2021, складає 17 000,00 грн.

54. Крім того, суд апеляційної інстанції вказав, що позивачем не доведено втручання суду в його договірні відносини з адвокатом за укладеним договором, позаяк обов`язок виконання прав і обов`язків за цим договором не змінюється і не припиняється у зв`язку з покладенням судом витрат на правничу допомогу на Подільський ВДВС у місті Кропивницькому не в повній сумі, про яку домовились сторони такого договору.

55. З огляду на викладене суди попередніх інстанцій правильно вважали, що є обґрунтованими витрати на професійну правничу допомогу в сумі 4355,00 грн.

56. Верховний Суд відхиляє доводи скаржника, що апеляційним господарським судом за відсутності поданого заінтересованою особою обґрунтованого клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу, здійснено зменшення заявлених до відшкодування судових витрат, понесених скаржником, оскільки у цій справі Подільським ВДВС у місті Кропивницькому до суду першої інстанції був поданий лист від 21.02.2022 № 8791/19-12-24/5, в якому викладені заперечення щодо суми витрат на професійну правничу допомогу та заявлено клопотання про зменшення їх розміру до 4293,00 грн.

57. Крім того, як було зазначено вище, суд має право під час вирішення питання про розподіл судових витрат з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

58. Звідси висновки судів попередніх інстанцій про часткову відмову у задоволенні вищевказаної заяви ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс», на користь якого ухвалено судове рішення, у повному відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу адвоката, і стягнення з Подільського ВДВС у місті Кропивницькому на користь позивача таких витрат в сумі 4 335,00 грн, не свідчать про порушення судами норм процесуального права.

59. Подібні правові висновки також викладені в постанові Верховного Суду від 31.08.2022 у справі № 912/2171/18 за результатами розгляду касаційної скарги ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» у подібних правовідносинах.

60. При цьому колегія суддів суду касаційної інстанції враховує, що 12.05.2020 Велика Палата Верховного Суду ухвалила постанову у справі № 904/4507/18 (провадження № 12-171гс19), в якій підтвердила свій висновок, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також з критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19)), та зазначила, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату «гонорару успіху», у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, враховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (пункт 5.44).

61. Велика Палата Верховного Суду зазначила, що у рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19.10.2000 у справі «Іатрідіс проти Греції» («Iatridis v. Greece», заява № 31107/96) ЄСПЛ вирішував питання обов`язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з «гонораром успіху». ЄСПЛ указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов`язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов`язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов`язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§ 55).

62. Крім того, Велика Палата Верховного Суду зауважила, що за наявності угод, які передбачають «гонорар успіху», ЄСПЛ керується саме наведеними вище критеріями при присудженні судових та інших витрат, зокрема, у рішенні від 22.02.2005 у справі «Пакдемірлі проти Туреччини» («Pakdemirli v. Turkey», заява № 35839/97) суд також, незважаючи на укладену між сторонами угоду, яка передбачала «гонорар успіху» у сумі 6672,9 євро, однак, на думку суду, визначала зобов`язання лише між заявником та його адвокатом, присудив 3000 євро як компенсацію не лише судових, але й інших витрат (§ 70-72).

63. Звідси суди попередніх інстанцій під час вирішення питання про розподіл судових витрат, керуючись зокрема такими критеріями, як пов`язаність цих витрат з розглядом справи, обґрунтованість та пропорційність, а також враховуючи критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, дійшли обґрунтованого висновку не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу, що заявлені до стягнення. Такі висновки не суперечать вище викладеним правовим висновкам Верховного Суду та практиці ЄСПЛ.

64. Суд касаційної інстанції, проаналізувавши постанови Верховного Суду, правові висновки в яких, на думку ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс», не було враховано апеляційним господарським судом при ухваленні оскаржуваної постанови, зазначає, що застосування судом апеляційної інстанції норм права в оскаржуваному судовому рішенні не суперечить відповідним висновкам суду касаційної інстанції.

65. Зокрема, застосування судами норм права у наведених скаржником справах залежало від доведеності надання адвокатами послуг з правничої допомоги, наданих до суду доказів на підтвердження здійснення відповідних витрат та від обставин обґрунтованості і співмірності відповідних витрат.

66. Крім того, суд апеляційної інстанції послався на правові висновки, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18 (провадження № 12-171гс19), Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, Верховного Суду від 21.10.2021 у справі № 420/4820/19, на неврахування яких необґрунтовано вказує ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» у касаційній скарзі.

67. При цьому оцінка доводів касаційної скарги, спрямованих на заперечення встановлених судами обставин справи та переоцінку доказів у ній, перебуває поза межами перегляду справи судом касаційної інстанції, який відповідно до частини другої статті 300 Господарського процесуального кодексу України не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

68. Колегія суддів суду касаційної інстанції також зазначає, що оскільки ні суд першої інстанції, ні суд апеляційної інстанції при розгляді заяви позивача про розподіл витрат на професійну правничу допомогу не застосовували положення статті 43 Господарського процесуального кодексу України щодо неприпустимості зловживання процесуальними правами, тому відсутні підстави для формування висновку щодо питання застосування зазначеної норми.

69. За таких обставин касаційна скарга ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» є необґрунтованою, а оскаржувані судові рішення ухвалені з дотриманням норм процесуального права.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

70. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

71. Згідно з положеннями статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

72. Зважаючи на викладене, касаційну скаргу ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» слід залишити без задоволення, а судові рішення - без змін.

Щодо судових витрат

73. З огляду на висновок Верховного Суду про залишення касаційної скарги «Компанія «Ніко-Тайс» без задоволення судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» залишити без задоволення.

2. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 05.07.2022 та додаткову ухвалу Господарського суду Кіровоградської області від 28.04.2022 у справі № 912/1616/21 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя В. Ю. Уркевич

Судді: Г. М. Мачульський

Є. В. Краснов