Рішення

від 28.08.2022 по справі 161/14760/21

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 161/14760/21

Провадження № 2/161/775/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 серпня 2022 року

Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого судді Присяжнюк Л.М.,

за участю секретаря судового засідання Борсук К.П.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача 3 Бляхарчук Н.М.,

розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Луцьку цивільну справу №161/14760/21 за позовом ОСОБА_2 до виконавчого комітету Луцької міської ради, Луцької міської ради, Департаменту фінансів Волинської обласної державної адміністрації, про визнання права власності на спадкове майно,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернулася в суд з позовом до Луцької міської ради про визнання права власності на спадкове нерухоме майно. В обґрунтування позовних вимог вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_3 , якому належав на праві приватної власності гараж за адресою: АДРЕСА_1 . Вказує, що батько заповів їй вищевказаний гараж. Однак, вона не може оформити права власності на гараж, у зв`язку із відсутністю правовстановлюючого документу. Покликаючись на викладені обставини, просить суд визнати за нею право власності на вказаний гараж.

Ухвалою суду від 15 вересня 2021 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито загальне позовне провадження та призначено справу до розгляду у підготовчому засіданні.

15 вересня 2021 року на адресу Державного нотаріуса Першої Луцької державної нотаріальної контори Волинської області Ковальчук Т.Б. було надіслано запит з проханням надати інформацію щодо спадкової справи після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

У відповідь на запит від 23 вересня 2021 року державний нотаріус повідомив, що після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 спадкова справа Першою Луцькою державною нотаріальною конторою заведена 23.07.1998 за №575/1998 і передана на зберігання до Волинського обласного державного нотаріального архіву.

Ухвалою суду від 4 жовтня 2021 року до Волинського обласного державного нотаріального архіву надіслано запит про витребування інформації.

16 листопада 2021 року на адресу суду надійшла копія спадкової справи №575/98 до майна померлого ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою суду від 06.12.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Ухвалою суду від 31 травня 2022 року здійснено зміну процесуального статусу Департаменту фінансів Волинської обласної державної адміністрації з третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, на співвідповідача по справі.

29 червня представник позивача подав клопотання про залучення до участі у справі у якості співвідповідача Луцьку міську раду.

Ухвалою суду від 29 червня 2022 року залучено до участі у справі як співвідповідача Луцьку міську раду.

Представник позивача у судовому засіданні просив суд позов задовольнити з підстав, викладених в останньому.

Представник відповідача 3 у судовому засіданні та у поясненнях від 06.12.2021 просив у задоволенні позову відмовити.

Представник відповідача 2 просив здійснювати розгляд справи без їх участі, у вирішенні справи поклався на розсуд суду.

Відповідач 1 у судове засідання не з`явився, хоча вчасно та належним чином був повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи.

Заглухавши пояснення присутніх учасників справи, дослідивши матеріали цивільної справи, повно та всебічно з`ясувавши обставини, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог та заперечень, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення частково з таких підстав.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 06.03.1998 (а.с. 15).

Водночас,за життя ОСОБА_3 склав заповітвід 24.12.1996,яким навипадок смертівсе належнейому майно,де бвоно незнаходилось таз чогоб нескладалося,заповів дочці ОСОБА_2 (а.с.77).Заповіт не змінено, не скасовано та посвідчено державним нотаріусом Першої Луцької державної нотаріальної контори.

Серед майна, зокрема є цегляний гараж за адресою м. Луцьк, вул. Прогресу, 7.

Матеріалами спадковоїсправи №575/98,заведеної післясмерті ОСОБА_3 , стверджується, що позивачка спадщину прийняла, оскільки в установленому законом порядку подала відповідну заяву до нотаріальної контори.

23 вересня 1998 року ОСОБА_2 . Першою Луцькою державною нотаріальною конторою були видані свідоцтва про право на спадщину на квартиру, автомобілі за реєстровими №32-3438, №2-3439, №2-3440 та 5 грудня 2003 року на грошові заощадження за реєстровим №4-3536.

Однак, постановою державного нотаріуса від 10.09.2021 №1825/02-31 було відмовлено ОСОБА_2 у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на цегляний гараж у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів, що стало причиною звернення до суду із позовною заявою (а.с. 51).

Надаючи правову оцінку фактичним обставинам справи. Суд виходить з таких норм права.

Відповідно до положень ст. 525 ЦК України (в редакції 1963 року, яка діяла на день смерті спадкодавця) часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця, а при оголошенні його померлим день, зазначений в статті 21 цього Кодексу.

Таким чином, часом відкриття спадщини після смерті ОСОБА_3 , є день його смерті, ІНФОРМАЦІЯ_1 , а тому відносини спадкування регулюються чинним на той час ЦК УРСР (в редакції 1963 року).

Згідно із заповітом, який був посвідчений державним нотаріусомПершої Луцькоїдержавної нотаріальноїконтори 24 грудня 1996 року, і який не змінено та не відмінено, ОСОБА_3 заповів все своє майно позивачці ОСОБА_2 .

У відповідності до ст. 534 ЦК України (в ред. 1963 р.) кожний громадянин може залишити за заповітом усе своє майно або частину його одній або кільком особам як тим, що входять, так і тим, що не входять до кола спадкоємців за законом.

Статтею 548 ЦК України (в редакції 1963 року) передбачено, що для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв.Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями.

Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Згідно із ст. 549 ЦК України (в ред. 1963 року) для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв шляхом фактичного вступу в управління або володіння спадковим майном, або шляхом подачі державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяви про прийняття спадщини.

Матеріалами спадкової справи №575/98, заведеної після смерті ОСОБА_3 , стверджується, що позивачка спадщину прийняла, оскільки в установленому законом порядку подала відповідну заяву до нотаріальної контори.

Позивачка вказує, що спадкодавцю належить гараж, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , на підтвердження чого надає суду такі документи.

На підставі розпорядження виконкому Луцької міської Ради депутатів трудящих від 18.12.1969 №274-р ОСОБА_3 дозволено побудувати гараж (а.с. 7).

На підставі розпорядження виконкому Луцької міської Ради депутатів трудящих від 12.04.1973 №67-р гр. ОСОБА_3 дозволено перенести власний гараж до гаражів облфінвідділу у зв`язку із знесенням їх під добудову облфінвідділу (а.с. 8).

Зазначене розпорядження є чинним та не скасованим.

Так, постановою господарського суду Волинської області від 05.09.2006, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 17.01.2007, у справі №1/68-11А, ухвалено в позові Головного фінансового управління Волинської обласної державної адміністрації до Луцької міської ради про скасування розпорядження виконкому Луцької міської ради від 12.04.1973 №67-Р відмовити (а.с. 22-24).

30 липня 1998 року ОСОБА_3 Волинське обласне бюро технічної інвентаризації було виготовлено технічний паспорт на побудований на бетонному фундаменті цегляний гараж площею 23,0 кв.м. (а.с. 9).

Суд зауважує, що земельною ділянкою, на якій розташований гараж, користується Департамент фінансів Волинської обласної державної адміністрації на підставі Державного акту на право постійного користування землею, серія та номер ІІ-ВЛ000388, 29.11.1995 (а.с. 11-13).

У листі виконавчого комітету Луцької міської ради від 12.05.2006 №4.24-1183, адресованого начальнику головного фінансового управління Волинської ОДА, вказано, що при видачі Державного акту на право постійного користування фінансову управлінню були враховані інтереси громадян. Які мали дозвіл встановити гаражі згідно викопіровки плану міста (розпорядження №274-р від 18.12.1969) (а.с. 19).

Відповідно до статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно із частиною четвертою статті 3 зазначеного Закону речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: 1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення;2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації.

Тобто, право власності та інші речові права на нерухоме майно, набуті згідно з чинними нормативно-правовими актами до набрання чинності цим Законом, визнаються державою.

Так, право власності на збудоване до набрання чинності Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»(03 серпня 2004 року) нерухоме майно набувається в порядку, який існував на час його будівництва, а не виникає у зв`язку із здійсненням державної реєстрації права власності на нього в порядку, передбаченому цим законом, як офіційного визнання державою такого права, а не підставою його виникнення.

Відповідно до частини першої статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Крім того, згідно з частинами першою та другою статті 5 Цивільного кодексу України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності.

До 05 серпня 1992 року закон не передбачав процедуру введення нерухомого майна в експлуатацію при оформленні права власності.

Порядок та умови прийняття в експлуатацію об`єктів будівництва вперше встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 05 серпня 1992 року № 449 «Про порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів державного замовлення» (втратила чинність).

Ураховуючи зазначене, індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, збудовані у період до 05 серпня 1992 року, не підлягають проходженню процедури прийняття в експлуатацію.

Фактично єдиним документом, що засвідчує факт існування об`єкта нерухомого майна й містить його технічні характеристики, є технічний паспорт на такий об`єкт, виготовлений за результатом його технічної інвентаризації (лист Міністерства юстиції України від 23 лютого 2016 року № 8.4-35//18/1).

У разі смерті власника нерухомого майна, первинна реєстрація права власності на яке не проводилася і правовстановлюючий документ відсутній, питання про визначення належності цього майна попередньому власнику та наступного власника (спадкоємця) повинно вирішуватися в судовому порядку (лист Міністерства Юстиції Українивід 21 лютого 2005 року № 19-32/319).

Відповідно до положень ч.3 п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Отже, на час набуття права власності ОСОБА_3 права власності на гараж чинне законодавство не вимагало обов`язкової реєстрації нерухомого майна.

З огляду на зазначене, суд приходить до висновку, що спірний гараж, який побудований у 1973 році, є предметом спадкування та спадкоємець обґрунтовано звернувсь до суду з позовом про визнання права власності на спадкове майно, іншого способу оформити право власності на спірний гараж чинним законодавством не передбачено.

Вказане нерухоме майно - гараж не є самочинним та самовільним будівництвом так як відповідний дозвіл видавався уповноваженим на це органом, відповідно до чинного на час побудови законодавства.

Таким чином, будівництво гаража за адресою: АДРЕСА_1 проводилось за наявності дозволу виданого компетентними органами, технічний паспорт виготовлено на ім`я спадкодавця, а чинне на той час законодавство не вимагало обов`язкової реєстрації нерухомого майна.

Вищезазначеним спростовуються заперечення відповідача 3 щодо відсутності у спадкодавця права власності на даний гараж.

Так, судом встановлено, що позивач ОСОБА_2 прийняла спадщину в установленому законом порядку шляхом подачі заяви до нотаріуса.

При цьому, суд зауважує, що спору щодо спадкового майна не має, інших спадкоємців не має.

Враховуючи викладене, суд вважає доведеним, що на день смерті ОСОБА_3 належало право приватної власності на гараж. Його право на дане майно ніким не оспорюється, тому позивачка, будучи спадкоємцем за заповітом, яка прийняла спадщину, позбавлена можливості отримати свідоцтво про право на спадщину на вищевказане майно.

За таких обставин суд вважає, що право позивача на спадщину, за захистом якого спрямоване її звернення до суду, порушено, а тому позов підлягає до задоволення.

Щодо позовної давності до заявлених вимог, суд вказує таке.

Позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (ч.1 ст.256 ЦК).

У постанові ВС від 30.09.2020 у справі №584/639/19 (провадження №61-10930св20) зазначено, що за загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає у день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у 6 місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Відповідно до ч.5 ст.1268 ЦК незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Цивільним законодавством не передбачено обмеження строку, у який спадкоємець, що прийняв спадщину, може зареєструвати своє право власності у встановленому законом порядку або звернутись до суду за захистом свого права, а тому підстави для застосування позовної давності до спірних правовідносин відсутні.

Аналогічний висновок викладений і у наступних постановах, зокрема у постанові ВС від 18.08.2021 у справі №543/994/17.

Решта доводів та заперечень відповідача 3 не спростовують правових висновків суду.

Пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження.

Тому, у задоволені позову ОСОБА_2 до виконавчого комітету Луцької міської ради про визнання права власності на спадкове майно слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 10, 12, 77, 78, 263, 265, 268 ЦПК України, на підставі ст.ст. 1220, 1261, 1268 ЦК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Визнати на праві власності в порядку спадкування за заповітом за ОСОБА_2 цегляний гараж, площею 23,0 м.кв. за адресою: АДРЕСА_1 , після смерті батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

У задоволені позову ОСОБА_2 до виконавчого комітету Луцької міської ради про визнання права власності на спадкове майно відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Волинського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 .

Відповідачі: Виконавчий комітет Луцької міської ради, місце знаходження: м. Луцьк, вул. Богдана Хмельницького, 19, код ЄДРПОУ 04051327.

Луцької міської ради, місце знаходження: м. Луцьк, вул. Богдана Хмельницького, 19.

Департамент фінансів Волинської обласної державної адміністрації, місце знаходження: м. Луцьк, вул. Прогресу, 7, код ЄДРПОУ 02311738.

Повний текст рішення складено

та підписано 07.09.2022.

Суддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області Л.М. Присяжнюк