Ухвала

від 05.09.2022 по справі 420/14988/20

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/14988/20

УХВАЛА

06 вересня 2022 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Радчук А.А., розглянувши заяву представника ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду від 26.02.2021 року по справі №420/14988/20 за позовом Головного управління ДПС в Одеській області до фізичної особи-платника податків ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 26.02.2021 року по справі №420/14988/21, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 29.06.2021 року, задоволено адміністративний позов Головного управління ДПС в Одеській області до фізичної особи-платника податків ОСОБА_2 , а саме суд вирішив:

стягнути з фізичної особи платника податків ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , суму заборгованості:

-з орендної плати з фізичних осіб - на загальну суму 172 856 (сто сімдесят дві тисячі вісімсот п`ятдесят шість) грн. 69 коп. на бюджетний рахунок №UА588999980334139815000015508, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, код 37564760, КБК 18010900, отримувач коштів УДКСУ в Захарівському районі/18010900;

-з орендної плати з фізичних осіб (згідно ст. 5) - на загальну суму 557 (п`ятсот п`ятдесят сім) грн. 99 коп. на бюджетний рахунок №UА12899980334179815000015500, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, код 37564760, КБК 18010900, отримувач коштів УДКСУ в Захарівському районі/18010900;

-з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплаченого фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості (згідно ст. 2 ) - на загальну суму 40127 (сорок тисяч сто двадцять сім) грн. 95 коп. на бюджетний рахунок №UА368999980314090512000015588, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, код 37564760, КБК 18010900, отримувач коштів УДКСУ в Захарівському районі/18010900;

-з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплаченого фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості (згідно ст. 13) - на загальну суму 4 022 (чотири тисячі двадцять дві) грн., 20 коп. на бюджетний рахунок №UА968999980314070512000015508, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, код 38016923, КБК 21081500, отримувач коштів УК м. Одесі/Київському р-н/21081500.

До Одеського окружного адміністративного суду 30.08.2022р. надійшла заява представника ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду від 26.02.2021 року по справі №420/14988/20 за позовом Головного управління ДПС в Одеській області до фізичної особи-платника податків ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу.

В обґрунтування заяви зазначено, що відповідно до рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2021 року у справі №420/14988/20 на відповідача було покладено обов`язок сплатити на користь позивача суми коштів, що нараховані відповідно до податкових повідомлень-рішень позивача:

від 07.05.2018 року №6147-0000-1524;

від 26.06.2019 року №9403014-5507-1504;

від 05.03.2019 року №0025506-5507-1530;

від 05.03.2019 року №0025507-5507-1530;

від 05.03.2019 року №0025508-5507-1530;

від 21.04.2020 року №0049286-5506-1530;

від 21.04.2020 року №0049287-5506-1530;

від 21.04.2020 року №0049285-5506-1530.

Заявник зазначає, що внаслідок прийняття 22 грудня 2021 року Одеським окружним адміністративним судом рішення у справі №420/2611/21, яке залишено без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 28.04.2022 року, вищезазначені податкові повідомлення-рішення було визнано протиправними та скасовано.

Заявник зазначає, що учасникам справи не могло бути відомо в 2021 році, на час прийняття Одеським окружним адміністративним судом рішення від 26.02.2021 року по справі №420/14988/21, що податкові повідомлення-рішення, на підставі яких виник податковий борг, будуть скасовані у судовому порядку.

З огляду на зазначене заявник вважає, що, в силу приписів пункту 1 частини другої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративній справі є нововиявлені обставини.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 361 КАС України, підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Суд звертає увагу, що не вважаються нововиявленими нові обставини, які виявлені після ухвалення судом рішення, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах. Не можуть вважатися нововиявленими ті обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не було своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі. Обставини, що виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях, скарзі, або які могли бути встановленні в разі виконання судом вимог процесуального закону, теж не можуть визнаватися нововиявленими.

Істотне значення для справи мають обставини, які пов`язані з матеріалами справи, що розглянута судом, впливають на оцінку вже досліджених ним доказів і мають, відповідно, значення для об`єктивного розгляду спору. Під такими обставинами розуміють факти, а не нові докази і тим більше не припущення учасників справи, що не підтвердженні відповідними доказами.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду від 12.11.2020 року по справі №804/2223/17.

Також, не належать до нововиявлених обставин нові докази або нове обґрунтування позовних вимог чи заперечень проти позову, спрямоване на переоцінку встановлених судом обставин.

Така правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 13.02.2018 року по справі №815/756/14.

Оскільки заявник вважає, що в межах даної справи наявні нововиявлені обставини суд вирішує питання щодо відкриття провадження за нововиявленими обставинами.

Відповідно до ч. 2 ст. 366 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), протягом п`яти днів з дня після надходження заяви до адміністративного суду суддя (суддя-доповідач) перевіряє її відповідність вимогам статті 364 цього Кодексу і вирішує питання про відкриття провадження за нововиявленими або виключними обставинами.

Вирішуючи питання щодо можливості відкриття провадження за поданою заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, суд виходить з такого.

За правилами ч. 1 ст. 364 КАС України заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами за формою і змістом повинні відповідати вимогам цього Кодексу щодо оформлення позовних заяв до суду першої інстанції.

Водночас норми ч. 2 і 3 ст. 364 цього Кодексу визначають, що у заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами зазначаються: 1) найменування адміністративного суду, до якого подається заява про перегляд, номер справи; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку та адреса електронної пошти, офіційна електронна адреса, за наявності; 3) ім`я (найменування) інших учасників справи; 4) судове рішення, про перегляд якого за нововиявленими або виключними обставинами подається заява; 5) нововиявлені або виключні обставини, якими обґрунтовується вимога про перегляд судового рішення, дата їх відкриття або встановлення; 6) посилання на докази, що підтверджують наявність нововиявлених або виключних обставин; 7) перелік документів та інших матеріалів, що додаються.

До заяви додаються: 1) копії заяви відповідно до кількості учасників справи; 2) документ про сплату судового збору; 3) докази, що підтверджують наявність нововиявлених або виключних обставин; 4) у разі пропуску строку на подання заяви - клопотання про його поновлення; 5) клопотання особи про витребування копії рішення міжнародної судової установи, юрисдикція якої визнана Україною, в органу, відповідального за координацію виконання рішень міжнародної судової установи, якщо її немає у розпорядженні особи, яка подала заяву, - у разі подання заяви про перегляд судового рішення з підстави, визначеної пунктом 3 частини п`ятої статті 361 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 363 КАС України, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подано з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 361 цього Кодексу, - учасниками справи протягом тридцяти днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про існування таких обставин.

Як зазначено у заяві про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду від 26.02.2021 року по справі №420/14988/20, постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 28.04.2022 року у справі №420/2611/21 ОСОБА_2 отримав 15.05.2022 року.

При цьому, до суду з заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду від 26.02.2021 року по справі №420/14988/20 заявник звернувся лише 30.08.2022 року, тобто поза межами строку, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 363 КАС України.

Разом з цим, до заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду від 26.02.2021 року по справі №420/14988/20 надано клопотання про поновлення строку на подачу заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду.

В обґрунтування клопотання зазначено, що Рада суддів України оприлюднила рекомендації роботи судів в умовах воєнного стану, зокрема, виважено підходити до питань, пов`язаних з поверненням рiзного роду процесуальних документiв, залишення їх без руху, встановлення різного роду строків, по можливості продовжувати їх щонайменше до закінчення воєнного стану.

Крiм того, ОСОБА_2 є керівником селянського (фермерського) господарства «ЖУРАВУШКА», основним видом економiчної діяльності якого є вирощування зернових та технiчних культур (01.11).

Наразі СФГ «Журавушка» в умовах воєнного стану продовжує свою господарську дiяльнiсть.

Заявник зазначає, що в умовах воєнного стану питання збору врожаю в Україні, його зберігання та подальшої реалізації набувають глобального значення для продовольчої безпеки всього світу, а українські аграрії продовжують працювати та забезпечувати не лише себе продовольством, а й весь світ.

Більш того, все це супроводжувалося активними діями щодо забезпечення діяльності СФГ «Журавушка» пальним для сільськогосподарської техніки та добривами, яких не вистачає в умовах воєнного стану.

Заявник вважає, що з огляду на воєнний стан всі вищевказані обставини є непереборними, не залежали вiд ОСОБА_2 , оскільки воєнний стан та вимоги держави щодо діяльності агарних підприємств в умовах воєнного стану є підвищеними та вимагають зосередження всiєп уваги та зусиль аграріїв на урожаї та подоланні продовольчоп кризи в країні та світі. Всі вищевказані обставини об`єктивно зумовили неможливість своєчасної подачі заяви про перегляд рiшення за нововиявленими обставинами та пропуск строку, з огляду на те, що пріоритетним завданням для ОСОБА_2 були цілі, що визначені державою як невідкладні та на умовах воєнного стану.

З даного приводу суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.ст. 10, 12-2, 26 Закону України Про правовий режим воєнного стану Указом Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 Про введення воєнного стану в Україні з 24.02.2022 року в Україні введений воєнний стан строком на 30 діб.

15 березня 2022р Верховна Рада затвердила Указ Президента України Про продовження строку дії воєнного стану в Україні, яким продовжено дії воєнного стану ще на 30 днів - з 05 години 30 хв. 26 березня до 24 квітня включно.

21 квітня 2022 року Верховна Рада прийняла Закон України Про затвердження Указу Президента України Про продовження строку дії воєнного стану в Україні від 19.04.2022 № 7300, за яким воєнний стан в Україні продовжують з 05:30 25 квітня 2022 року строком на 30 діб, до 25 травня 2022 року.

22 травня 2022 року Верховна Рада прийняла Закон України Про затвердження Указу Президента України Про продовження строку дії воєнного стану в Україні від 17.05.2022 № 341, за яким воєнний стан в Україні продовжують з 05:30 25 травня 2022 року строком на 90 діб, до 23 серпня 2022 року.

15 серпня 2022 року Верховна Рада прийняла Закон України Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку проведення загальної мобілізації №2501-ІХ, яким затверджено Указ Президента України від 12 серпня 2022 року № 574/2022 "Про продовження строку проведення загальної мобілізації", за яким воєнний стан в Україні продовжують з 23 серпня 2022 року строком на 90 діб.

Статтею 1 Закону України Про правовий режим воєнного стану визначено, що воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Статтею 9 Закону встановлено, що в умовах воєнного стану Президент України та Верховна Рада України діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією та законами України. Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, військове командування, військові адміністрації, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України.

Згідно зі ст. 12-2 Закону в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України. Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.

Крім того, питання здійснення правосуддя в умовах воєнного стану регламентовано ст.26 Закону України Про правовий режим воєнного стану від 12.05.2015 року

№389-VIII, відповідно до якої правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України (ч.1 ст.26).

Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється (ч.2 ст.26 ЗУ №389-VIII).

У разі неможливості здійснювати правосуддя судами, які діють на території, на якій введено воєнний стан, законами України може бути змінена територіальна підсудність судових справ, що розглядаються в цих судах, або в установленому законом порядку змінено місцезнаходження судів. Створення надзвичайних та особливих судів не допускається (ч.3,4 ст.26 ЗУ №389-VIII).

Аналіз вищевказаних норм законодавства свідчить про те, що суди в умовах воєнного стану здійснюють правосуддя та діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Водночас, слід зазначити, що день, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення його прав чи охоронюваних законом інтересів.

Якщо цей день встановити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому, повинна слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.

Доказами того, що особа знала про порушення своїх прав, є, зокрема, умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.

Суд зазначає, що посилання заявника виключно на введення воєнного стану на території України не може бути поважною причиною для поновлення строку для подання адміністративного позову без зазначення позивачем конкретних обставин, які у зв`язку із посиланням заявника на введення воєнного стану вплинули на своєчасність звернення ним до суду, та без надання відповідних доказів на підтвердження цих обставин.

При цьому суд відхиляє доводи позивача щодо того, що пріоритетним завданням для ОСОБА_2 було забезпечення діяльності СФГ «Журавушка», оскільки заявником на підтвердження зазначеного не надано жодних доказів.

З огляду на відсутність доказів на підтвердження обставин викладених в клопотанні про поновлення строку звернення до суду суд вважає підстави, вказані у клопотанні неповажними.

Згідно з ч. 3 ст. 366 КАС України, до заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 364 цього Кодексу, застосовуються правила статті 169 цього Кодексу.

Згідно з ч.ч. 1,2 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

В свою чергу ч. 1 ст. 169 КАС України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Недоліки заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами необхідно усунути шляхом надання до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду з зазначенням підстав для поновлення строку та надання відповідних доказів на підтвердження зазначених обставин.

Керуючись ст.ст. 123, 169, 243, 248, 363, 364, 366 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Заяву представника ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду від 26.02.2021 року по справі №420/14988/20 за позовом Головного управління ДПС в Одеській області до фізичної особи-платника податків ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу залишити без руху.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надіслати особі, що звернулася із позовною заявою та повідомити про необхідність усунути недоліки позовної заяви в десятиденний строк з моменту отримання вказаної ухвали та роз`яснити, що в іншому випадку в строки, передбачені ч. 5 ст. 169 КАС України, заява буде повернута.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СуддяРадчук А.А.