Рішення

від 07.09.2022 по справі 420/2197/22

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/2197/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 вересня 2022 рокум. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіПотоцької Н.В.

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (в порядку ст. 262 КАС України) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області про визнання протиправним та скасування рішення в частині, зобов`язання надати дозвіл або відмову,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області, в якому позивач просить:

визнати протиправним та скасувати рішення Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області від 23 жовтня 2021 року №2915-VIII «Про відмову у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства», в частині відмови ОСОБА_1 у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2.0000 га, яка розташована на території Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області;

зобов`язати Куяльницьку сільську раду Подільського району Одеської області на найближчому пленарному засіданні сесії надати дозвіл ОСОБА_1 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення, комунальної власності, орієнтовною площею 2 га, що виділена на викопіюванні та знаходиться в районі поруч з земельними ділянками і кадастровими номерами: 5122987400:07:001:0002, 5122987400:07:001:0003, 5122987400:01:001:0593 (для визначення місцезнаходження земельної ділянки), з метою подальшої передачі безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства на території села Кирилівка Ставківської сільської ради (що входить до Куяльницької сільської ОТГ) Подільського району Одеської області або мотивовану відмову в наданні вказаного дозволу.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач звернувся із клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення, комунальної власності, орієнтовною площею 2 га, але отримав листа, в якому повідомлено, що клопотання не буде виноситись на розгляд у зв`язку із відсутністю генерального плану села Кирилівка.

Позивач оскаржив в судовому порядку таку бездіяльність.

Рішенням суду зобов`язано розглянути подане клопотання.

На виконання рішення суду, відповідачем прийнято рішення від 23.10.2021 року №2915-VІІІ, яким відмовлено позивачу.

Вважаючи таке рішення протиправним, позивач звернувся до суду.

Процесуальні дії

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.01.2022 року справа розподілена на суддю Бутенко А.В.

Ухвалою суду від 09.02.2022 року відкрито провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін на підставі ст.262 КАС України.

Ухвала про відкриття провадження по справі та позов з додатками направлена на електронну адресу Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області kuyalnyksr@odessa.gov.ua 11.02.2022 р. Повідомленням, що надійшло на поштову адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 , підтверджено доставлення документів відповідачу.

Ухвалою суду встановлено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

Строк для подання відзиву сплив 28.02.2022 року.

Станом на 24.06.2022 року Відповідач відзив на адміністративний позов не надав.

29.04.2022 за вхід.№ЕП/11372/22 надійшла заява про уточнення позовних вимог шляхом виправлення описки.

Відповідно до Розпорядження №583 від 24.06.2022 року, керівника апарату Одеського окружного адміністративного суду, з метою дотримання передбаченого Кодексом адміністративного судочинства України строку розгляду адміністративної справи, відповідно до п. 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України 26.11.2010 (у редакції рішення Ради суддів України 15.09.2016 № 58), п. 21 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду в Одеському окружному адміністративному суді, затверджених рішенням зборів суддів від 31.05.2022 № 12, у зв`язку із увільненням головуючого судді Бутенко А.В. від роботи згідно із ЗУ «Про військовий обов`язок та військову службу», на підставі рішення зборів суддів ООАС від 04.04.2022, призначено повторний автоматичний розподіл справи №420/2197/22, провадження №П/420/2223/22.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.06.2022 року справа розподілена на суддю Потоцьку Н.В.

Ухвалою суду від 28.06.2022 справа прийнята до провадження.

Документ в електронному вигляді «Ухвала про прийняття до провадження» від 28.06.2022 року по справі №420/2197/22 надіслано одержувачу Куяльницька сільська рада Подільського району Одеської області в його електронний кабінет.

Документ доставлено до електронного кабінету: 29.06.2022 р. о 00:53.

Строк на подання відзиву сплив 14.07.2022 року.

Станом на 07.09.2022 року відзив на позов не подано.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

18.02.2021 року ОСОБА_1 було подано до Куяльницької сільської об`єднаної територіальної громади Подільського району Одеської області клопотання, у якому відповідно до вимог ст.ст. 3, 8, 14, 68 Конституції України, ст.ст.79-1 ч.5, 84 ч.1, 118, 121. 122 ч.1 Земельного кодексу України, ст.25 Закону України «Про землеустрій», де позивач просив надати йому дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення комунальної власності, орієнтовною площею 2 га, що виділена на викопіюванні та знаходиться в районі поруч з земельними ділянками з кадастровими номерами: 5122987400:07:001:0002, 5122987400:07:001:0003, 5122987400:01:001:0593 (для визначення місцезнаходження земельної ділянки), з метою подальшої передачі безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства на території села Кирилівка Ставківської сільської ради (що входить до Куяльницької сільської ОТГ) Подільського району Одеської області або мотивовану відмову в наданні вказаного дозволу.

22.03.2021 року ОСОБА_1 було направлено до Куяльницької сільської об`єднаної територіальної громади запит про доступ до публічної інформації стосовно результатів розгляду клопотання від 18.02.2021 року.

26.03.2021 року Куяльницькою сільською об`єднаною територіальною громадою на вказаний запит надійшов лист, де повідомлялось, що клопотання ОСОБА_1 від 18.02.2021 року вх. №М - 712 від 26.02.2021 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення комунальної власності, орієнтовною площею 2 та, що виділена на викопіюванні та знаходиться в районі поруч з земельними ділянками з кадастровими номерами: 5122987400:07:001:0002, 5122987400:07:001:0003, 5122987400:01:001:0593 буде розглянуто на черговій сесії VIII скликання.

28.04.2021 року надійшов лист від Куяльницької сільської ради, де повідомлялось наступне: «На вашу заяву №М-712 від 26.02.2021 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2.0000 га у власність для ведення особистого селянського господарства, яка розташована в межах села Кирилівка Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області, Куяльницька сільська рада повідомляє наступне:

«Ваше питання було розглянуто на засіданні постійної комісії з питань земельних відносин, природокористування, планування території, будівництва, архітектури, охорони пам`яток, історичного середовища та благоустрою від 20.04.202i року яка дійшла висновку, керуючись п. 7 статті 118 Земельного Кодексу України та п. 3 ст. 24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» не виносити на розгляд пленарного засідання Вашу заяву у зв`язку з відсутністю генерального плану села Кирилівка Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області».

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 27.09.2021 року по справі №420/9083/21 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області визнано протиправною бездіяльність Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області, яка діє від імені Куяльницької сільської об`єднаної територіальної громади, щодо розгляду клопотання ОСОБА_1 від 18.02.2021 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення, комунальної власності, орієнтовною площею 2,00 га, що виділена на викопіюванні та знаходиться в районі поруч з земельними ділянками з кадастровими номерами: 5122987400:07:001:0002, 5122987400:07:001:0003, 5122987400:001:0593 (для визначення місцезнаходження земельної ділянки), з метою подальшої передачі безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства на території села Кирилівка Ставківської сільської ради (що входить до Куяльницької сільської ОТГ) Подільського району Одеської області або мотивовану відмову в наданні вказаного дозволу.

Зобов`язано Куяльницьку сільську раду, яка діє від імені Куяльницької сільської об`єднаної територіальної громади, розглянути клопотання ОСОБА_1 від 18.02.2021 р. про надання на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення комунальної власності, орієнтовною площею 2 га., із урахуванням висновків суду.

28.12.2021 року позивачем було подано до відповідача запит про доступ до публічної інформації, де позивач просив надати інформацію та документи стосовно виконання вищезазначеного рішення суду.

Листом від 31.12.2021 року відповідач направив рішення Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області від 23 жовтня 2021 року №2915-VIII «Про відмову у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства».

Даним рішенням відмовлено ОСОБА_1 у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,0000 га, яка розташована на території Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області у зв`язку з невідповідністю генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації (а саме п.3 ст. 24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачає передача (надання) фізичним або юридичним особам для містобудівних потреб допускається за умови, що відповідні земельні ділянки розташовані в межах території, щодо якої затверджено принаймні один із таких видів містобудівної документації на місцевому рівні: комплексний план, складовою частиною якого є план зонування території; генеральний план населеного пункту, складовою частиною якого є план зонування території; план зонування території як окремий вид містобудівної документації на місцевому рівні, затверджений до набрання чинності Законом України «про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо планування використання земель»; детальний план території).

ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА ВИСНОВКИ СУДУ

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Зазначені критерії є вимогами для суб`єкта владних повноважень, який приймає відповідне рішення, вчиняє дії чи допускає бездіяльність.

Таким чином, суд з`ясовує, чи використане повноваження, надане суб`єкту владних повноважень, з належною метою; обґрунтовано, тобто вчинено через вмотивовані дії; безсторонньо, тобто без проявлення неупередженості до особи, стосовно якої вчиняється дія; добросовісно, тобто щиро, правдиво, чесно; розсудливо, тобто доцільно з точки зору законів логіки і загальноприйнятих моральних стандартів; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, тобто з рівним ставленням до осіб; пропорційно та адекватно; досягнення розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи.

Відповідно до ч.1 ст. 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР (далі Закон № 280/97-ВР), сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Повноваження відповідних органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність або користування та порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування встановлені статтями 118, 122, 123 Земельного кодексу України, статтями 26, 33, 59 Закону № 280/97-ВР.

Як передбачено п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону № 280/97-ВР, виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання, як вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Відповідно до ст. 59 Закону № 280/97-ВР рішення місцевої ради приймаються у формі відповідних рішень, прийнятих на сесії місцевої ради та рішень виконавчого комітету.

За приписами частини десятої вказаної статті акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

За змістом ч. 1-3 ст. 116 Земельного кодексу України (далі ЗК України) громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі, зокрема, одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Відповідно до частини другої статті 123 ЗК України особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.

Як передбачено ч. 3 ст. 123 ЗК України, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Забороняється відмова у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, місце розташування об`єктів на яких погоджено відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування згідно із статтею 151 цього Кодексу.

Отже, чинне законодавство чітко визначає, що обов`язковим наслідком розгляду питання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою - є безумовне прийняття відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування вмотивованого рішення про надання такого дозволу або відмову у його наданні, із наведенням усіх підстав такої відмови.

Згідно з ч. 3 ст. 123 Земельного кодексу України перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за результатами розгляду належним чином оформлених клопотання та додатків до нього, є вичерпним, а саме:

невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів;

невідповідність місця розташування об`єкта вимогам прийнятих відповідно до цих законів нормативно-правових актів;

невідповідність місця розташування об`єкта вимогам генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Як вбачається з матеріалів справи, 23 жовтня 2021 року на сесії Куяльницької сільської ради VІІІ скликання було прийнято рішення №2915- VІІІ, яким позивачу відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення комунальної власності через невідповідність генеральним планам населених пунктів та іншої містобудівної документації (а саме п.3 ст. 24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачає передача (надання) фізичним або юридичним особам для містобудівних потреб допускається за умови, що відповідні земельні ділянки розташовані в межах території, щодо якої затверджено принаймні один із таких видів містобудівної документації на місцевому рівні: комплексний план, складовою частиною якого є план зонування території; генеральний план населеного пункту, складовою частиною якого є план зонування території; план зонування території як окремий вид містобудівної документації на місцевому рівні, затверджений до набрання чинності Законом України «про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо планування використання земель»; детальний план території).

Разом з цим, як вбачається із рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27.09.2021 р. по справі №420/9083/21, 28.04.2021 р. ОСОБА_1 отримано лист, в якому зазначено, що «Ваше питання було розглянуто на засіданні постійної комісії з питань земельних відносин, природокористування, планування території, будівництва, архітектури, охорони пам`яток, історичного середовища та благоустрою від 20.04.2021 р., яка дійшла висновку, не виносити на розгляд пленарного засідання Вашу заяву у зв`язку з відсутністю генерального плану села Кирилівка Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області».

Отже, станом на 20.04.2021 р. генеральний план села Кирилівка Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області був відсутній.

Доказів його затвердження відповідачем до суду не надано. При цьому, не зазначено навіть дати затвердження генерального плану та іншої містобудівної документації.

У розумінні статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, статті 8 Конституції України та частини третьої статті 2 КАС України належна поза розумним сумнівом вмотивованість офіційного письмового документу владного суб`єкта є гарантією особи на доступ до суду. Незабезпечення владним суб`єктом цієї вимоги призводить до однозначної та очевидної протиправності управлінського діяння у зв`язку з дефектом у юридичній визначеності.

Такий правовий висновок сформовано ВС КАС у постанові від 25.03.2021 року по справі №520/4577/19, у постанові від 09.12.2020 року по справі №824/1276/18-а.

Європейський суд з прав людини у рішенні по справі "Рисовський проти України" (№29979/04) визнав низку порушення пункту 1 статті 6 Конвенції, статті 1 Першого протоколу до Конвенції та статті 13 Конвенції у справі, пов`язаній із земельними правовідносинами; в ній також викладено окремі стандарти діяльності суб`єктів владних повноважень, зокрема, розкрито елементи змісту принципу "належного урядування".

Принцип "належного урядування", зокрема, передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовний спосіб. При цьому, на них покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливості уникати виконання своїх обов`язків.

Відтак, враховуючи принцип належного урядування, суд дійшов висновку, що спірне рішення прийнято з порушенням принципу «належного урядування», що є підставою для його скасування.

У Рекомендаціях Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2, яка прийнята Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, зазначається, що під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення.

Повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.

У справі, що розглядається, повноваження щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою чи надання мотивованої відмови у його наданні, регламентовано ч. 3 ст. 123 Земельного кодексу України.

Умови, за яких орган відмовляє у наданні дозволу, визначені законом.

Якщо такі умови відсутні, орган повинен надати дозвіл.

Порядок прийняття рішень радою унормовано ст. 59 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні».

Ці повноваження та порядок їх реалізації, в силу вимог чинного законодавства, - передбачають лише один вид правомірної поведінки відповідного органу - надати дозвіл або не надати (відмовити), розглянувши в порядку, визначеному законом.

За таких обставин, суд вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати рішення Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області від 23 жовтня 2021 року №2915-VIII «Про відмову у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства», в частині відмови ОСОБА_1 у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2.0000 га, яка розташована на території Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області.

В той же час, надаючи оцінку вимогам позивача зобов`язального характеру, суд зазначає наступне.

Суд звертає увагу, що з 24 лютого 2022 року в країні діє воєнний стан. Так, 24 лютого 2022 року Президентом України прийнято Указ №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» (далі Указ). Відповідно до пункту 1 Указу воєнний стан діє з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Приписами пункту 1 Указу Президента України від 14 березня 2022 року №133/2022 продовжено строк дії воєнного стану з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб. Приписами пункту 1 Указу Президента України від 22 квітня 2022 року №259/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб. Приписами пункту 1 Указу Президента України від 17.05.2022 № 341/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

За приписами пункту другого Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/202 військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, Командуванню об`єднаних сил Збройних Сил України, командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з`єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування наказано запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України "Про правовий режим воєнного стану" заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.

Відтак, враховуючи, що Куяльницька сільська рада є органом місцевого самоврядування, що залучений до реалізації та здійснення передбачених Законом України "Про правовий режим воєнного стану" заходів і повноважень воєнного стану, пріоритетними при проведенні пленарних засідань Ради є заходи спрямовані на забезпечення оборони України, захист безпеки населення та інтересів держави. А тому, в період дії воєнного стану покладення на відповідача обов`язку по розгляду клопотання позивача у бажаний для нього спосіб (на черговій (позачерговій) сесії ради), суперечитиме принципу пропорційності.

Законом України від 24.03.2022 № 2145-XI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану", який набрав чинності 07.04.2022, внесені зміни до ЗК України.

Так, вказаним законом розділ X "Перехідні положення" ЗК України доповнено пунктом 27, згідно з яким під час дії воєнного стану земельні відносини регулюються з урахуванням таких особливостей: безоплатна передача земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації забороняється (пп. 5).

Отже, до припинення (скасування) воєнного стану в Україні діє встановлена законом заборона на надання уповноваженим органом виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою безоплатної передачі земельних ділянок у власність.

Тому, положення Закону України від 24.03.2022 № 7178, який повинен застосовуватися органом місцевого самоврядування при розгляді ініційованого позивачем земельного питання, виключатиме позитивне вирішення клопотання позивача під час дії воєнного стану.

Відтак, суд вбачає підстави для задоволення похідної позовної вимоги у спосіб зобов`язання Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 від 18.02.2021 року про надання дозволу ОСОБА_1 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення, комунальної власності, орієнтовною площею 2 га, що виділена на викопіюванні та знаходиться в районі поруч з земельними ділянками і кадастровими номерами: 5122987400:07:001:0002, 5122987400:07:001:0003, 5122987400:01:001:0593 (для визначення місцезнаходження земельної ділянки), з метою подальшої передачі безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства на території села Кирилівка Ставківської сільської ради (що входить до Куяльницької сільської ОТГ) Подільського району Одеської області, з урахуванням позиції суду, яка буде надана у рішенні, та прийняти відповідне рішення з урахуванням обмежень, запроваджених підпунктом 5 пункту 27 розділу Х "Перехідні положення" Земельного кодексу України.

Щодо витрат на правову допомогу

У відповідності з ч.ч. 1, 3 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Згідно ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У відповідності з ч. 9 ст. 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи на якій такі дії вчинялись.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч.3 ст. 134 КАС України).

За приписами ч.5 ст. 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч.6 ст. 134 КАС України, у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.7 ст. 134 КАС України).

Таким чином, суд визначає розмір суми витрат на правничу допомогу, що має бути стягнута з відповідача на користь позивача згідно з умовами договору про подання професійної правничої допомоги та доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Як вбачається з матеріалів справи, 29.01.2021 року між ОСОБА_1 та адвокатом Ковальчук Олегом Миколайовичем укладено договір про надання правової допомоги.

Розділом 3 даного договору сторонами погоджені гонорарні відносини.

На підтвердження понесених витрат на професійну правову допомогу представником позивача до суду надано додаток №3 до Договору (Акт пройому-передачі юридичних послуг) від 26.01.2022 року та Опис юридичних послуг від 26.01.2022 року.

Згідно Опису юридичних послуг:

зустріч та усна консультація з клієнтом 1000 грн. за годину;

складання та підготовка клопотань, заяв, запитів, адвокатських запитів 1000 грн. за годину;

написання, підготовка, відправка сторонам та до Одеського окружного адміністративного суду позовної заяви про визнання протиправним та скасувати рішення Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області від 23 жовтня 2021 року №2915-VIII «Про відмову у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства», в частині відмови ОСОБА_1 та зобов`язання вчинити дії -15000,00 грн. за 6 годин;

написання заяв, клопотань та подача їх до суду 1500,00 грн. за одну годину;

участь адвоката в судових засіданнях в Одеському окружному адміністративному суді 3000,00 грн. за годину;

написання відповіді на відзив 4000,00 грн. за 2 години.

Відповідно до Акту виконаних робіт від 26.01.2022 року, Адвокатом надано наступні послуги:

зустріч та усна консультація з клієнтом з приводу визнання протиправним та скасувати рішення Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області від 23 жовтня 2021 року №2915-VIII «Про відмову у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства», в частині відмови ОСОБА_1 та зобов`язання вчинити дії 1000,00 грн. 1 година 1000,00 грн.;

складання та підготовка запиту до Куяльницької сільської ради від 28.12.2021 року 1000,00 грн. 1 година 1000,00 грн.;

написання, підготовка, відправка сторонам та до Одеського окружного адміністративного суду позовної заяви про визнання протиправним та скасувати рішення Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області від 23 жовтня 2021 року №2915-VIII «Про відмову у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства», в частині відмови ОСОБА_1 та зобов`язання вчинити дії 15000,00 грн. 6 годин 15000,00 грн.;

написання клопотання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження 1500,00 грн. 1 година 1500,00 грн.

Таким чином, загальна сума витрат на правову допомогу складає 18500,00 грн.

Також адвокатом надано прибутковий касовий ордер №15/7-3 від 26.01.2022 року на суму 19500,00 грн.

Вирішуючи питання обґрунтованості розміру заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу і пропорційності їх складності правовому супроводу справи, суд дійшов висновку про те, що розмір вартості наданих послуг визначених в актах є неспівмірним зі складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг.

Як свідчить інформація, наявна в системі КП «ДСС», адвокат Ковальчук Олег Михайлович надає правничу допомогу великій кількості громадян при розгляді аналогічних справ у даній категорії справ.

Участь одного адвоката при розгляді аналогічних справ в судах свідчить про його обізнаність з обставинами щодо спірних правовідносин, що, поза розумним сумнівом, істотно впливає на обсяг надання ним послуг в межах їх повторного вивчення.

Об`єктивна необхідність для професійного досвідченого адвоката, який надав правову допомогу багатьом позивачам в судах, вдруге вивчати додаткові джерела права і судову практику зі спірних питань була відсутня, оскільки такий представник не міг не бути обізнаним із позицією відповідача, законодавством, яким регулюється спір у справі, документами й доводами, якими відповідач обґрунтовував свої вимоги, й іншими обставинами, а отже, підготовка цієї справи в суді не вимагала великого обсягу аналітичної й технічної роботи.

Отже, враховуючи наведені обставини, а також зміст та обсяг наданих послуг, розмір відшкодування, отриманий за супровід справи, суд вважає явно завищеним і таким, що належить зменшенню.

Ураховуючи викладене, а також фактичний обсяг виконаної роботи та її незначну складність, суд вважає розумно обґрунтованими заявлені витрати на професійну правничу допомогу, які підлягають компенсації позивачу за рахунок відповідача в розмірі 1000 грн.

Указаний розмір витрат зумовлений об`єктивною тривалістю часу, яку мав витратити адвокат під час супроводу справи у суді, якістю та обсягом підготовлених матеріалів, а також складністю питань, які були предметом розгляду.

При цьому, суд також враховує, що розгляд справи відбувався в порядку спрощеного позовного провадження, оскільки справа є незначної складності, що визначено самим законодавцем.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12 грудня 2019 року у справі №2040/6747/18 та у постанові від 26.04.2021 року по справі №120/99/20-а.

Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v.» від 9 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Згідно положень ст. 75 КАС України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому в силу положень ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов`язок доказування в спорі покладається на відповідача орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв`язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 8, 9, 10, 77, 90, 139, 242-246, 250, 251, 255, 262, 295, 297 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області про визнання протиправним та скасування рішення в частині, зобов`язання надати дозвіл або відмову задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області від 23 жовтня 2021 року №2915-VIII «Про відмову у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства», в частині відмови ОСОБА_1 у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2.0000 га, яка розташована на території Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області.

Зобов`язати Куяльницьку сільську раду Подільського району Одеської області повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 від 18.02.2021 року про надання дозволу ОСОБА_1 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення, комунальної власності, орієнтовною площею 2 га, що виділена на викопіюванні та знаходиться в районі поруч з земельними ділянками і кадастровими номерами: 5122987400:07:001:0002, 5122987400:07:001:0003, 5122987400:01:001:0593 (для визначення місцезнаходження земельної ділянки), з метою подальшої передачі безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства на території села Кирилівка Ставківської сільської ради (що входить до Куяльницької сільської ОТГ) Подільського району Одеської області, з урахуванням позиції суду, яка буде надана у рішенні, та прийняти відповідне рішення з урахуванням обмежень, запроваджених підпунктом 5 пункту 27 розділу Х "Перехідні положення" Земельного кодексу України

Стягнути з Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області (код ЄДРПОУ 04379835, Одеська обл., Подільський р-н., село Куяльник, вул. Куяльницька №26-А) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 992 (дев`ятсот дев`яносто дві гривні) грн. 40 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1000,00 грн. (одну тисячу гривень).

Рішення набирає законної сили згідно ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 293, 295 та п. 15-5 розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.

ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

Куяльницька сільська рада Подільського району Одеської області (адреса: 66350, Одеська область, Подільський район, село Куяльник, вул. Куяльницька, 26-а, код ЄДРПОУ 04379835, телефон: (04862) 4 01 16, електронна пошта: kuyalnyksr@odessa.gov.ua)

Головуючий суддяН.В. Потоцька