Рішення

від 29.08.2022 по справі 640/418/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 серпня 2022 року м. Київ № 640/418/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Маруліної Л.О., вирішивши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Продмаркетпром»доВідокремленого підрозділу ДПС Головного управління Державної податкової служби у м. Києвіпро визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 02.11.2017 року №0008921401, №0008911401,ВСТАНОВИВ:

Товариства з обмеженою відповідальністю «Продмаркетпром» (далі також - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (далі також - відповідач), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у м. Києві від 02.11.2017 року №0008921401;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у м. Києві від 02.11.2017 року №0008911401.

Адміністративний позов обґрунтовано тим, що відповідач дійшов помилкових висновків у Акті перевірки щодо нереальності господарських операцій позивача із контрагентами ТОВ «Профі Хаус» та ТОВ «Будконсалт плюс», в той час, як усі первинні документи складено позивачем відповідно до законодавства та надано в повному обсязі контролюючому органу.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.02.2019 року відкрито спрощене провадження у справі без повідомлення (виклику) учасників справи.

Через канцелярію суду 20.02.2019 року відповідачем подано відзив, в прохальній частині якого зазначено клопотання про виклик свідків, а саме: керівника контрагента позивача - ТОВ «Профі Хаус» ОСОБА_1 та керівника контрагента позивача - ТОВ «Будконсалт Плюс» ОСОБА_2 з метою доведення неможливості вчинення реальних фінансово-господарських операцій цими контрагентами із позивачем.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.03.2019 року у задоволенні клопотання відповідача про виклик свідків відмовлено.

В свою чергу, відзив обґрунтовано тим, що контролюючим органом під час спірної перевірки встановлено, що контрагентами позивача не могла здійснюватися діяльність з вчинення господарської діяльності за умовами договорів, укладених з позивачем, оскільки з поданої звітності ТОВ «Профі Хаус» та ТОВ «Будконсалт плюс» за перевіряємий період неможливо встановити кількість працівників, фінансові звіти з моменту реєстрації останніми не подавалися декларації з екологічного податку також не подавалися контрагентами до органів ДФС, зокрема, останні не отримували послуг з оренди приміщення, опалення, водо-тепло-постачання, зв`язку, не придбавали засобів канцелярії тощо. Крім того, за даними АІС «Податковий блок» контрагенти не здійснювали імпорту товарів.

Зокрема, щодо ТОВ «Профі Хаус» наявна картка суб`єкта фіктивного підприємництва від 15.06.2017 року №3816/26-50-07-04, а також, від СУ ФР ДПІ у Голосіївському районі ДФС у м. Києві отримано Протокол допиту ОСОБА_1 від 06.05.2015 року про реєстрацію підприємства за грошову винагороду ТОВ «Профі Хаус».

Також, відповідач керувався відомостями з Протоколу допиту ОСОБА_2 , директора ТОВ «Будконсалт Плюс», складеного ОУ ГУ ДФС у м. Києві щодо непричетності до ведення фінансово-господарської діяльності підприємства.

Таким чином, контролюючий орган дійшов висновку про нереальність господарських операцій між позивачем та вищевказаними контрагентами, з огляду на що, просить у задоволенні позову відмовити.

Щодо процесуального правонаступництва відповідача у справі.

Відповідно до статті 52 Кодексу адміністративного судочинства України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

Згідно з відомостями Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Державна фіскальна служба України (код ЄДРПОУ 39292197) з 17.05.2019 року перебуває у стані припинення.

На підставі постанови Кабінету Міністрів України від 18.12.2018 року №1200 "Про утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби України" зареєстровано юридичну особу 17.05.2019 року, номер запису: 1 074 135 0000 085321, Державну податкову службу України (код ЄДРПОУ 43005393).

Відповідно до абзацу 4 пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 18.12.2018 року №1200 "Про утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби України" Державна податкова служба України та Державна митна служби України є правонаступниками прав та обов`язків реорганізованої Державної фіскальної служби у відповідних сферах діяльності.

Згідно з відомостями Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві (код ЄДРПОУ 39439980) з 17.05.2019 року перебуває у стані припинення.

На підставі постанови Кабінету Міністрів України від 19.06.2019 року №537 зареєстровано юридичну особу 30.07.2019 року, номер запису: 1 074 102 0000 086626, Головне управління Державної податкової служби у м. Києві (код ЄДРПОУ 43141267).

Таким чином, суд дійшов висновку здійснити процесуальне правонаступництво відповідача з Головного управління ДФС у м. Києві на ГУ ДПС у м. Києві.

Відповідно до пункту 6 Порядку здійснення заходів, пов`язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.10.2011 року № 1074, дія якого поширюється, в тому числі, і на територіальні органи міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, права та обов`язки органів виконавчої влади переходять в разі приєднання одного або кількох органів виконавчої влади до іншого орган виконавчої влади - до органу виконавчої влади, до якою приєднано один або кілька органів виконавчої влади.

На виконання Указу Президента України від 08.11.2019 року №837 «Про невідкладні заходи з проведення реформ та зміцнення держави» Кабінетом Міністрів України 30.09.2020 року прийнято постанову №893 «Про деякі питання територіальних органів ДПС», відповідно до якої територіальні органи ДПС перестануть існувати як юридичні особи публічного права.

З метою реалізації постанови Кабінету Міністрів України від 30.09.2020 року №893 «Про деякі питання територіальних органів ДПС», з урахуванням вимог Закону України від 30.09.2020 року №3166-VІ «Про центральні органи виконавчої влади» (зі змінами), Положенням про Державну податкову служб) України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.03.3019 року №227 (зі змінами), наказу ДПС України від 30.09.2020 року №529 «Про утворення територіальних органів ДПС», ДПС України наказом від 12.11.2020 року №643 затверджено Положення про Головне управління ДПС у м. Києві.

Територіальні органи Державної податкової служби, що ліквідуються відповідно до пункту 1 цієї постанови, продовжують здійснювати свої повноваження та функції до утворення Державною податковою службою територіальних органів згідно з абзацом четвертим пункту 3 цієї постанови та прийняття рішення про можливість забезпечення здійснення такими органами повноважень та функцій територіальних органів, що ліквідуються. Таке рішення приймається Державною податковою службою після здійснення заходів, пов`язаних із внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань даних про територіальні органи Державної податкової служби, що будуть утворені згідно з абзацом четвертим пункту 3 цієї постанови, як відокремлені підрозділи юридичної особи публічного права, затвердженням положень про них, структур, штатних розписів, кошторисів та заповненням 30 відсотків вакансій.

Права та обов`язки територіальних органів Державної податкової служби, що ліквідуються відповідно до пункту 1 цієї постанови, переходять Державній податковій службі та її територіальним органам у межах, визначених положеннями про Державну податкову службу та її територіальні органи.

Відповідно до наказу Державної податкової служби України від 30.09.2020 року № 529 "Про утворення територіальних органів Державної податкової служби" утворено як відокремлені підрозділи Державної податкової служби територіальні органи за переліком згідно з додатком.

Серед переліку територіальних органів Державної податкової служби, що утворюються визначено Головне управління ДПС у м. Києві.

Відповідно до Положення про Головне управління ДПС у місті Києві, затвердженого наказом ДПС України від 12.11.2020 року №643 Головне управління ДПС у місті Києві (код ЄДРПОУ ВП: 44116011) є територіальним органом, утвореним на правах відокремленою підрозділу ДПС України, та є правонаступником прав та обов`язків ГУ ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ 43141267).

Відповідно до наказу ДПС України від 24.12.2020 року №755 «Про початок здійснення територіальними органами ДПС повноважень та функцій» з 01 січня 2021 року територіальні органи ДПС, утворені як її відокремлені підрозділи, розпочинають здійснення повноважень та функцій територіальних органів, що ліквідуються як юридичні особи.

Таким чином, з 01.01.2021 року ДПС України функціонує як єдина юридична особа, що складається з центрального апарату та територіальних органів, утворених як її відокремлені підрозділи (без статусу юридичних осіб).

Згідно з даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Міністерства юстиції України проведено державну реєстрацію відокремленою підрозділу Державної податкової служби України Головного управління ДПС у місті Києві (код ЄДРПОУ ВП: 44116011).

Таким чином, на теперішній час функції та повноваження Головного управління ДПС у місті Києві, перейшли до його правонаступника - відокремленою підрозділу Державної податкової служби України Головного управління ДПС у місті Києві (код ЄДПОУ ВП:44116011).

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку замінити відповідача на правонаступника, а саме Головне управління Державної податкової служби у місті Києві (код ЄДРПОУ 43141267) на відокремлений підрозділ ДПС України Головне управління Державної податкової служби у місті Києві (код ЄДРПОУ ВП 44116011).

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

На підставі наказу від 22.09.2017 року № 9560 Головним управлінням Державної фіскальної служби у м. Києві з 28.09.2017 року по 04.10.2017 року проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Продмаркетпром» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах із Товариством з обмеженою відповідальністю «Профі Хаус» за період з 01.05.2015 року по 31.05.2015 року та Товариством з обмеженою відповідальністю «Будконсалт Плюс» за період з 01.08.2015 року по 31.08.2015 року, за результатами якої складено Акт від 11.10.2017 року № 433/26-15-14-01-01/36863714 (далі також - Акт перевірки).

З висновками Акта перевірки встановлено порушення позивачем :

- пунктів 44.1, 44.2 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, пункту 138.2 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження суми податку на прибуток на загальну суму 70223 грн., в тому числі по періодам: за 2015 рік на суму 66 297 грн., за 2016 рік на суму 2349 грн., за півріччя 2017 року на суму 1577 грн.;

- пункту 44.1 статті 44, пунктів 198.1, 198.2, 198.3,198.6 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено завищення сум від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на загальну суму 79 543 грн., в тому числі за травень 2015 року на суму 63 517 грн., за серпень 2015 року на суму 16026 грн.

18.10.2017 року ТОВ «Продмаркетпром» подано Заперечення на Акт перевірки, які, листом ГУ ДФС у м. Києві від 31.10.2017 року №34366/10/26-15-14-01-01 «Про розгляд заперечення» акт перевірки залишено без змін, а заперечення - без задоволення.

На підставі Акта перевірки та відповіді за розглядом заперечення платника ГУ ДФС у м. Києві від 31.10.2017 року №34366/10/26-15-14-01-01 контролюючим органом винесено: - податкове повідомлення-рішення від 02.11.2017 року №0008921401, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток на загальну суму 71204,00 грн. (в т.ч. за податковим зобов`язання 70223, 00 грн. та за штрафними санкціями 981 грн.); - податкове повідомлення-рішення від 02.11.2017 року 30008911401, яким застосовано суму штрафних санкцій у розмірі 6351, 70 грн.

17.11.2017 року ТОВ «Продмаркетпром» подано скаргу до ДФС України, в якій просить податкові повідомлення-рішення, винесені на підставі Акта перевірки, скасувати.

Рішенням ДФС України від 24.01.2017 року №2419/6/99-99-11-01-02-24 про результати розгляду скарги податкові повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу - без задоволення.

Вважаючи податкові повідомлення-рішення протиправними, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, відзив, додаткові пояснення, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України визначено обов`язок органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Принцип законності вимагає, щоб органи державної влади мали повноваження на вчинення певних дій та в подальшому діяли виключно в межах тих повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України та законами України. Принцип верховенства права (стаття 8 Конституції України), у поєднанні з принципом законності вимагає, щоб такі дії органів державної влади були ще й правовими.

Відповідно до частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Разом з цим, згідно з частиною другою статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України від 02.12.2010 року № 2755-VI (із змінами і доповненнями) (далі також - ПК України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно з пунктом 75.1. статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Відповідно до підпункту 75.1.2. пункту 75.1. статті 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Згідно з підпунктом 78.1.4 пункту 78.1. статті 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Відповідно до пункту 78.4. статті 78 ПК України про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Згідно з пунктом 78.5. статті 78 ПК України допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу. Документальна позапланова невиїзна перевірка здійснюється у порядку, передбаченому статтею 79 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 78.7. статті 78 ПК України перелік матеріалів, які можуть бути підставою для висновків під час проведення документальної позапланової перевірки, та порядок надання платниками податків документів для такої перевірки встановлено статтями 83, 85 цього Кодексу.

Пунктом 78.8. статті 78 ПК України передбачено, що порядок оформлення результатів документальної позапланової перевірки встановлено статтею 86 цього Кодексу.

Щодо суті встановлених відповідачем порушень податкового законодавства позивачем, суд зазначає наступне.

Так, з матеріалів справи судом встановлено, що спірну перевірку проведено ГУ ДФС у м. Києві щодо фінансово-господарських взаємовідносин ТОВ «Продмаркетпром» з ТОВ «Профі Хаус» (код ЄДРПОУ 39428586) за період з 01.05.2015 року по 31.05.2015 року та з ТВ «Будконсалт Плюс» (код ЄДРПОУ 39315010) за період з 01.08.2015 року по 31.08.2015 року.

Згідно із змістом Акта перевірки, висновки контролюючого органу щодо встановлених порушень позивачем податкового законодавства України ґрунтуються на результатах опрацювання ГУ ДФС у м. Києві податкової інформації по контрагентах позивача, в той же час, будь-яких недоліків у первинній документації, наданої позивачем до спірної перевірки, відповідачем у Акті не встановлено.

Щодо господарських взаємовідносин між позивачем та ТОВ «Профі Хаус».

Так, відповідачем встановлено, що між ТОВ «Профі Хаус», в особі директора Морозова Ю.І. (далі також - Продавець) та ТОВ «Продмаркетпром» (далі також - Покупець) укладено Договір купівлі-продажу від 15.05.2015 року №1505-1, предметом якого є зобов`язання Продавця передати у власність покупця Товар згідно заявок останнього, а Покупець зобов`язується прийняти товар та здійснити оплату на умовах, передбачених цим Договором.

Із змісту Договору судом встановлено, що Товар за даним Договором передається Покупцю партіями. Асортимент, кількість та ціна на Товар кожної конкретної партії узгоджується Сторонами на підставі заявки Покупця та вказується у видаткових накладних. На підтвердження узгодження заявки Покупця, Продавець виставляє останньому рахунок для оплати.

Згідно з розділом 2 Договору, загальна сума договору визначається сукупною вартістю переданого Товару на протязі дії договору.

Ціна за товар встановлюється на кожну поставлену партію та фіксується в рахунках та видаткових накладних.

Товар переходить у власність Покупця з моменту поставки зі складу Продавця та визначається датою накладної. Про готовність Товару для забирання та місце його забирання Продавець повідомляє Покупця.

Відповідно до пункту 3 Договору оплата згідно цього Договору здійснюється Покупцем шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Продавця, зазначеному у рахунку-фактурі.

Оплата здійснюється у розмірі 100% передоплати. Можлива відстрочка оплати за умови укладення Сторонами письмової угоди (додатку до цього Договору).

До спірної перевірки та до матеріалів справи позивачем надано копії: видаткової накладної від 25.05.2015 року №82 на загальну суму 381101, 92 грн., у т.ч. ПДВ 63516, 99 грн. з номенклатурою товарів: катанка, листи г/к, полоса, шестигр., труба в асортименті; платіжного доручення №2918 від 25.05.2015 року на загальну суму 381101, 92 грн., у т.ч. ПДВ 63516, 99 грн., що є оплатою за металопрокат в асортименті згідно з Договором від 15.05.2015 року №1505-1; податкової накладної від 25.05.2015 року №292 на загальну суму 381101, 92 грн., у т.ч. ПДВ 63516, 99 грн., яку зареєстровано в ЄРПН, що підтверджується безпосередньо контролюючим органом та Картки по бухгалтерському рахунку 281 в розрізі номенклатури придбаного металопрокат), а саме: Катанка 5,5 - 6,5; Лист г/к 2*1000*2000; Лист г/к4*920-1330*1490-4330; Лист г/к5 ст.35; Лист г/к 10ндл; Полоса 4*50; Полоса 6*6о; Труба 159*4; Шестигранник 34; Труба 2019*6-8 4,2м.; Труба проф. 40*40*3; Труба проф. 50*25*3; Труба проф. 50*50*4; Труба проф. 60*30*3; Труба проф. 60*60*3; Труба проф. 80*40*3; Труба проф. 80*80*4.

Зокрема, під час спірної перевірки та до матеріалів справи позивачем долучено докази реалізації придбаного у ТОВ «Профі Хаус» товару, а саме: видаткові накладні на реалізацію вищевказаного товару наступним покупцям: ДП «Радомишльське лісомисливське господарство», код ЄДРПОУ 13568251 по видатковій накладній № 319 від 25.05.2017 року; ТОВ « ДФУ АГРО», код ЄДРПОУ 3857779 по видатковій накладній № 339 від 26.05.2017 року; ДП «Луганське лісове господарство», код ЄДРПОУ 00991864 по видатковій накладній 344 від 26.05.2015 року; ТОВ «Фрітайм -2010», код ЄДРПОУ 37406026 по видатковій накладній № 358 від 27.05.2015 року; ПП «Рубас», код ЄДРПОУ 30602542 по видатковій накладній № 370 від 27.05.2015 року; ДП Коростенський лісгосп АПК ЖОКАП «Житомироблагроліс» Житомирської ОР, код ЄДРПОУ 30913009 по видатковій накладній № 381 від 27.05.2015 року; ДП «Словечанське лісове господарство», код ЄДРПОУ 00991953 по видатковій накладній № 383 від 27.05.2015 року; ТОВ «Овруцький молочноконсервний комбінат», код ЄДРПОУ 36899405 по видатковій накладній № 391 від 28.05.2015 року; ТДВ «Коростенський щебзавод», код ЄДРПОУ 01374567 по видатковій накладній № 396 від 28.05.2015 року; КП «Теплозабезпечення», код ЄДРПОУ 31871157 по видатковій накладній № 400 від 28.05.2015 року; ТОВ «Немирів - Ойл», код ЄДРПОУ 38064343 по видатковій накладній № 419 від 29.05.2015 року; Філія «Кушнер - Оболонь 3» ТОВ «Кушнер», код ЄДРПОУ 36464024 по видатковій накладній № 486 від 03.06.2015 року; ПАТ «Західукрвибухпром», код ЄДРПОУ 32744298 по видатковій накладній № 360 від 27.05.2015 року; ПрАТ «Коростенський завод залізобетонних шпал», код ЄДРПОУ 00282406 по видатковій накладній № 386 від 27.05.2015 року; ДП « Білокоровицьке лісове господарство», код ЄДРПОУ 00991798 по видатковій накладній № 571 від 08.06.2015 року; ДП «Радомишльське лісомисливське господарство», код ЄДРПОУ 13568251 по видатковій накладній № 593 від 09.06.2015 року; ТОВ «Торгівельний дім Шляхзалізобетон», код ЄДРПОУ 38410473 по видатковій накладній №606 від 09.06.2015 року; ТОВ «Вуд Трейд», код ЄДРПОУ 32417688 по видатковій накладній № 673 від 12.06.2015 року; ДП «Білокоровицьке лісове господарство», код ЄДРПОУ 00991798 по видатковій накладній № 2411 від 23.09.2015 року; ТОВ «Горизонт Д», код ЄДРПОУ 38500163 по видатковій накладній № 1215 від 09.07.2015 року; ДП «Народицьке спеціалізоване лісове господарство», код ЄДРПОУ 34283057 по видатковій накладній № 1311 від 15.07.2015 року; ДП Коростенський лісгосп АПК ЖОКАП «Житомироблагроліс» Житомирської ОР, код ЄДРПОУ 30913009 по видатковій накладній № 1328 від 16.07.2015 року; ТОВ « Горизонт Д», код ЄДРПОУ 38500163 по видатковій накладній №91446 від 22.07.2015 року; ТДВ « Коростенський щебзавод», код ЄДРПОУ 01374567 по видатковій накладній № 1454 від 22.07.2015 року; ПП «Рубас», код ЄДРПОУ 30602542 по видатковій накладній № 1595 від 30.07.2015 року; ТОВ «Немирів - Ойл», код ЄДРПОУ 38064343 по видатковій накладній № 1676 від 03.08.2015 року; ТОВ «Немирів - Ойл», код ЄДРПОУ 38064343 по видатковій накладній № 1840 від 17.08.2015 року; ТОВ «Белгріінвест», код ЄДРПОУ 32679732 по видатковій накладній № 1866 від 19.08.2015 року; ТОВ « ТД Коростенський завод теплотехнічного обладнання», код ЄДРПОУ 38290492 по видатковій накладній № 1871 від 20.08.2015 року; ТОВ «Вуд Трейд», код ЄДРПОУ 32417688 по видатковій накладній № 1877 від 21.08.2015 року; ПП «Укрпалетсистем», код ЄДРПОУ 32285225 по видатковій накладній № 2172 від 08.09.2015 року; ТОВ «Орандж Вуд», код ЄДРПОУ 38669515 по видатковій накладній № 2410 від 23.09.2015 року; ТОВ «Немирів - Ойл», код ЄДРПОУ 38064343 по видатковій накладній № 2210 від 10.09.2015 року; ТОВ «Немирів - Ойл», код ЄДРПОУ 38064343 по видатковій накладній № 2264 від 15.09.2015 року; ТОВ «Фрітайм -2010», код ЄДРПОУ 37406026 по видатковій накладній № 2628 від 08.10.2015 року; ПрАТ «Омелянівський гранітний кар`єр», код ЄДРПОУ 31638386 по видатковій накладній № 3184 від 18.11.2015 року; ПП « Вікінг», код ЄДРПОУ 31581361 по видатковій накладній № 3264 від 24.11.2015 року; ТОВ «БТВ», код ЄДРПОУ 31921891 по видатковій накладній № 3478 від 08.12.2015 року; ПАТ «Коростенський завод «Янтар», код ЄДРПОУ 02969797 по видатковій накладній № 3629 від 17.12.2015 року; ТОВ «Немирів - Ойл», код ЄДРПОУ 38064343 по видатковій накладній № 3793 від 31.12.2015 року; ТОВ «Юніком - Пром», код ЄДРПОУ 32610382 по видатковій накладній № 96 від 13.01.2016 року; ТОВ « ДФУ АГРО», код ЄДРПОУ 38577791 по видатковій накладній № 121 від 15.01.2016 року; ПП «Укрпалетсистем», код ЄДРПОУ 32285225 по видатковій накладній № 289 від 02.02.2016 року; ПП «Укрпалетсистем», код ЄДРПОУ 32285225 по видатковій накладній № 482 від 18.02.2016 року; ТОВ «БТВ», код ЄДРПОУ 31921891 по видатковій накладній № 711 від 12.03.2016 року; ТОВ «Омелянівський кар`єр», код ЄДРПОУ 00282400 по видатковій накладній № 1296 від 11.05.2016 року; ДП « Народицьке спеціалізоване лісове господарство», код ЄДРПОУ 34283057 по видатковій накладній № 1704 від 25.06.2016 року; ПП «Укрпалетсистем», код ЄДРПОУ 32285225 по видатковій накладній № 1849 від 01.07.2016 року; ТОВ «Юніком - Пром», код ЄДРПОУ 32610382 по видатковій накладній № 1886 від 05.07.2016 року; СПД Жигадло В.Ф., код ЄДРПОУ 2847807578 по видатковій накладній № 1936 від 08.07.2016 року; ПАТ «Коростенський кар`єр», код ЄДРПОУ 00292422 по видатковій накладній № 1974 від 11.07.2016 року; ДП «Словечанський лісгосп АПК» ЖОКАП «Житомироблагроліс», код ЄДРПОУ 05437629 по видатковій накладній № 3164 від 11.10.2016 року; ФОП ОСОБА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 по видатковій накладній № 3926 від 10.12.2016 року; ТОВ « ДФУ АГРО», код ЄДРПОУ 38577791 по видатковій накладній № 150 від 17.01.2017 року; СПД Жигадло В.Ф., код ЄДРПОУ 2847807578 по видатковій накладній № 583 від 13.02.2017 року; КП «Теплозабезпечення», код ЄДРПОУ 31871157 по видатковій накладній № 837 від 28.02.2017 року; ПАТ « ТК «Граніт», код ЄДРПОУ 32805271 по видатковій накладній № 969 від 10.03.2017 року; ДП «Словечанське лісове господарство», код ЄДРПОУ 00991953 по видатковій накладній № 1258 від 24.03.2017 року; ТОВ « НВП « Промкомгілект», код ЄДРПОУ 25307604 по видатковій накладній № 1681 від 20.04.2017 року; ПАТ «Ушицький комбінат будматеріалів», код ЄДРПОУ 00110177 по видатковій накладній № 2191 від 15.05.2017 року; ТОВ УК «Комфорт Буд», код ЄДРПОУ 40223228 по видатковій накладній № 2490 від 26.05.2017 року; ДП «Овруцьке спеціалізоване лісове господарство», код ЄДРПОУ 00991893 по видатковій накладній № 2818 від 12.06.2017 року; ДП « Білокоровицьке лісове господарство», код ЄДРПОУ 00991798 по видатковій накладній № 2821 від 12.06.2017 року; Картку бухгалтерського рахунку 631 по контрагенту ТОВ «Профі Хаус».

Водночас, відповідач дійшов висновку щодо неможливості вчинення господарських операцій за умовами Договору від 15.05.2015 року №1505-1 з аналізу інформації щодо ТОВ «Профі Хаус», а саме:

1) ТОВ «Профі Хаус» з моменту реєстрації 08.10.2014 року по дату Акта не подавало до органів ДФС звіти за формою 1ДФ, що не дає можливості встановити кількість працівників на підприємстві у перевіряємому періоді;

2) фінансові звіти суб`єкта малого підприємництва ТОВ «Профі Хаус» з моменту реєстрації 08.10.2014 року по дату Акта не подавало до органів ДФС, у зв`язку з чим не можливо встановити наявність основних засобів на підприємстві;

3) декларації з екологічного податку, земельного податку, транспортного податку, які могли б свідчити про наявність відповідних ресурсів (складські, офісні приміщення, транспортні засоби, земельні ділянки) ТОВ «Профі Хаус» з моменту реєстрації 08.10.2014 року по дату Акта до органів ДФС не подавало;

4) згідно аналізу даних ЄРПН з моменту реєстрації 08.10.2014 року по дату Акта ТОВ «Профі Хаус» не отримувало послуги з оренди приміщення, опалення, водо-, тепло- постачання, зв`язку, не придбавала канцелярські засоби тощо.

5) за даними АІС «Податковий блок» ТОВ «Профі Хаус» у травні 2015 року та у попередніх періодах не здійснювало імпорту товарів;

6) по ланцюгу постачання товарів з номенклатурою : Катанка 5,5-6,5, Шестигранник 34, Лист г-к 2, Лист г-к 4, Лист г-к 5 ст.35, Полоса 4*50, Полоса 6*60, Груба профільна 40*40*3, Труба профільна 50*25 Труба профільна 50*50*4, Труба профільна 60*30*3, Труба профільна 60*60*3, постачальником якого є ТОВ «Лана Груп» (код 39399257), що реалізовано на адресу ТОВ «Профі Хаус», а в подальшому реалізовано ТОВ «Продмаркетпром», не встановлено виробника чи імпортера цих видів товару, що свідчить про не здійснення ТОВ «Профі Хаус» постачання та придбання цього товару;

7) у АІС «СФП» наявна картка суб`єкта фіктивного підприємництва ТОВ «Профіт Хаус» від 06.05.2015 року, зареєстровану на підставі Протоколу допиту ОСОБА_1 , складеного 06.05.2015 року СУ ФР ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві про реєстрацію підприємства за грошову винагороду ТОВ «Профі Хаус»;

8) у Єдиному державному реєстрі судових рішень наявна ухвала Печерського районного суду міста Києва у справі №761/12388/17 провадження №1-кс/761/7796/2017.

Щодо господарських взаємовідносин між позивачем та ТОВ «Будконсалт Плюс».

Так, відповідачем встановлено, що між ТОВ «Будконсалт Плюс» в особі директора Ноженка-Василевського В.В. (далі також - Продавець) та ТОВ «Продмаркетпром» (далі також - Покупець) укладено Договору поставки від 10.08.2015 року №08/01, предметом якого є зобов`язання Продавця передати у власність покупця вироби з металу та металопрокат (надалі Товар), згідно заявок останнього, а Покупець зобов`язується прийняти товар та здійснити оплату на умовах, передбачених цим Договором.

Згідно з умовами Договору, Товар за даним Договором передається Покупцю партіями. Асортимент, кількість та ціна на Товар кожної конкретної партії узгоджується Сторонами на підставі заявки Покупця та вказується у видаткових накладних. На підтвердження узгодження заявки Покупця, Продавець виставляє останньому рахунок для оплати.

Відповідно до розділу 2 Договору загальна сума договору визначається сукупною вартістю переданого товару на протязі дії договору.

Ціна за товар встановлюється на кожну поставлену партію та фіксується в рахунках та видаткових накладних.

Товар переходить у власність Покупця з моменту поставки зі складу Продавця та визначається датою накладної. Про готовність Товару для забирання та місце його забирання Продавець повідомляє Покупця.

Продавець гарантує, що Товар не має дефектів та/або несправностей і його якість відповідає технічним характеристикам виробника, та вимогам ДСТУ на даний вид Товару.

Згідно з розділом 3 Договору оплата згідно цього Договору здійснюється Покупцем шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Продавця, зазначеному у рахунку-фактурі.

Оплата здійснюється у розмірі 100% передоплати. Можлива відстрочка оплати за умови укладення Сторонами письмової угоди (додатку до цього Договору)

Відповідно до розділу 4 Договору Продавець зобов`язаний протягом 3-х днів з моменту отримання передоплати передати Покупцю товар в асортименті та в кількості узгодженій Сторонами, що фіксується в видаткових накладних.

Товар передається уповноваженому представнику Покупця при наявності паспорта і відповідної довіреності.

До переданого Товару Продавець додає наступні документи: оригінал рахунку - фактури; податкову накладну; видаткову накладну.

Прийом-передача Товару здійснюється відповідно до діючого законодавства України.

До спірної перевірки та до матеріалів справи позивачем надано копії: видаткової накладної від 10.08.2015 року №325 на загальну суму 73239, 48 грн., у т.ч. ПДВ 12206, 58 грн. з номенклатурою товарів катанка 6, 5 та катанка 8; видаткової накладної від 13.08.2015 року №326 на загальну суму 22915, 38 грн., у т.ч. ПДВ 3819, 23 грн. з номенклатурою товарів : Лист г/к 6, труба б/ш 159*6, труба проф. 60*60/2, труба ст.Ду20*3, квадрат 55У8, круг 16, круг 22, круг 100 ст.45, кутник 35*3, лист г/к 10, проволока вяз. 1,2мм, труба 89*4; платіжного доручення від 13.08.2015 року №3148 на загальну суму 96154, 86 грн., у т.ч. ПДВ 16025, 81 грн., оплата за металопрокат в асортименті згідно з Договором від 10.08.2015 року №08/01; податкових накладних від 10.08.2015 року №23 на суму 61032, 90 грн., в т.ч. на суму ПДВ 12206, 58 грн. та від 13.08.2015 року №24 на суму 19096, 15 грн., в т.ч. на суму ПДВ 3819, 23 грн., які зареєстровано у ЄРПН, що підтверджено контролюючим органом, та Картки по бухгалтерському рахунку 281 в розрізі номенклатури придбаного металопрокат), а саме: Катанка 6,5; Катанка 8; Лист 6*1500*2700-3300; Труба б/ш 159*6 5,5-8,7; труба проф. 60*60*24 Труба ст.Ду 20*3 4-6м; Квадрат 55У8; Круг 16; круг 22; Круг 100ст. 45 2,80 4,78 5,13 5, 65 5, 80; Кутник 35/3; Лист 10ндл; Проволока вяз.1,2мм; Труба 89*4.

Зокрема, під час спірної перевірки та до матеріалів справи позивачем долучено докази реалізації придбаного у ТОВ «Будконсалт Плюс» товару, а саме: видаткові накладні на реалізацію вищевказаного товару наступним покупцям: ДП «Овруцьке лісове господарство», код ЄДРПОУ 00991887 по видатковій накладній № 1796 від 13.08.2015 року; ТОВ «Торгівельний дім Шляхзалізобетон», код ЄДРПОУ 38410473 по видатковій накладній № 1802 від 13.08.2015 року; ТОВ «ТД Коростенський завод теплотехнічного обладнання», код ЄДРПОУ 38290492 по видатковій накладній № 1805 від 13.05.2015 року; ТОВ «Стиль», код ЄДРПОУ 31081737 по видатковій накладній № 1791 від 14.08.2015 року; ПП «ТД Коростенської виправної колонії № 71», код ЄДРПОУ 38410447 по видатковій накладній № 1824 від 17.08.2015 року; ПАТ «Коростенський кар`єр», код ЄДРПОУ 00292422 по видатковій накладній № 1862 від 19.08.2015 року; ДП «Білокоровицьке лісове господарство», код ЄДРПОУ 00991798 по видатковій накладній №1864 від 19.08.2015 року; ТОВ «Белгріінвест», код ЄДРПОУ 32679732 по видатковій накладній № 1867 від 19.08.2015 року; ПП «Укрпалетсистем», код ЄДРПОУ 32285225 по видатковій накладній № 1869 від 19.08.2015 року; ТОВ «Немирів - Ойл», код ЄДРПОУ 38064343 по видатковій накладній № 1870 від 19.08.2015 року; ВП Коростенська дистанція електропостачання ДТГО ПЗЗ, код ЄДРПОУ 01070310 по видатковій накладній № 1855 від 20.08.2015 року; ВП Коростенська дистанція електропостачання ДТГО ПЗЗ, код ЄДРПОУ 01070310 по видатковій накладній № 1857 від 20.08.2015 року; ПАТ « Коростенський завод залізобетонних шпал», код ЄДРПОУ 00282406 по видатковій накладній № 1942 від 26.08.2015 року; Картку бухгалтерського рахунку 631 по контрагенту ТОВ «БУДКОНСАЛТ ПЛЮС».

Водночас, відповідач дійшов висновку щодо неможливості вчинення господарських операцій за умовами Договору від 10.08.2015 року №08/01 з аналізу інформації щодо ТОВ «Будконсалт Плюс», а саме:

1) інформація про наявність основних фондів відповідно до фінансового звіту суб`єкта малого підприємництва за 2015 рік від 29.02.2016 року №9276357340 становить 0 грн.;

2) декларації з екологічного податку, земельного податку, транспортного податку, які могли б свідчити про наявність відповідних ресурсів (складські, офісні приміщення, транспортні засоби, земельні ділянки) ТОВ «Будконсалт Плюс» з моменту реєстрації 24.07.2014 року по дату Акта до органів ДФС не подавало;

3) згідно аналізу даних ЄРПН з моменту реєстрації 24.07.2014 року по дату Акта ТОВ «Будконсалт Плюс» не отримувало послуги з оренди приміщення, опалення, водо-, тепло- постачання, зв`язку, не придбавала канцелярські засоби тощо;

4) за даними АІС «Податковий блок» ТОВ «Будконсалт Плюс» у травні 2015 року та у попередніх періодах не здійснювало імпорту товарів;

5) по ланцюгу постачання товарів з номенклатурою : Катанка 5,5-6,5, Шестигранник 34, Лист г-к 2, Лист г-к 4, Лист г-к 5 ст.35, Полоса 4*50, Полоса 6*60, Груба профільна 40*40*3, Труба профільна 50*25 Труба профільна 50*50*4, Труба профільна 60*30*3, Труба профільна 60*60*3, постачальником якого є ТОВ «Рівер Плюс» (код 39428591), що реалізовано на адресу ТОВ «Будконсалт Плюс», а в подальшому реалізовано ТОВ «Продмаркетпром», не встановлено виробника чи імпортера цих видів товару, що свідчить про не здійснення ТОВ «Будконсалт Плюс» постачання та придбання цього товару;

6) у АІС «СФП» наявна картка суб`єкта фіктивного підприємництва ТОВ «Будконсалт Плюс» від 23.01.2017 року, зареєстровану на підставі Протоколу допиту ОСОБА_2 , складеного 23.01.2017 року ОУ ГУ ДФС у м. Києві про непричетність до ведення фінансово-господарської діяльності ТОВ «Будконсалт Плюс»;

7) у Єдиному державному реєстрі судових рішень наявна ухвала Печерського районного суду міста Києва від 17.05.2016 року у справі №757/22985/16-к.

Щодо посилань відповідача на відомості з АІС «Податковий блок», суд зазначає наступне.

Процес аналізу інформаційних баз даних ДПС України та ЄРПН є формальним рівнем податкового контролю, на стадії якого податковий орган фактично порівнює задекларовані контрагентами кореспондуючі суми податкових зобов`язань й податкового кредиту з метою оперативного виявлення платників, що підлягають документальній перевірці.

Зазначений етап контрольно-перевірочної роботи не передбачає здійснення податковим органом оцінки дотримання і аналізу змісту та характеру правовідносин, що стали підставою для формування даних податкового обліку платника, адже питання правильності відображення платником в обліку проведених господарських операцій досліджується податковим органом при проведенні податкової перевірки платника з дослідженням фінансово-господарських документів, пов`язаних з нарахуванням і сплатою податку.

Так, будь-яке автоматизоване співставлення чи дані, отримані з автоматизованих систем контролюючого органу не є належними доказами в розумінні процесуального закону, оскільки, автоматизоване співставлення, зокрема, задекларованих податкових зобов`язань та податкового кредиту, не віднесено до засобів перевірки правильності та повноти визначення таких податкових зобов`язань, а тому здобуті таким, чином докази не можуть визнаватись належними. Отож, виявлення розбіжностей під час співставлення даних, що містяться в податкових деклараціях платника податків, і даних ЄРПН не доводять склад податкового правопорушення, яке за своєю суттю може бути встановлене на підставі дослідження первинних документів податкового та бухгалтерського обліку та податкової звітності, оскільки самим контрагентом-постачальником або по ланцюгу постачання могло б бути не відображено сум ПДВ у Деклараціях з ПДВ за відповідні періоди. При цьому, наявна податкова інформація є лише підставою для поглибленої документальної перевірки платників податків на предмет фактичності їх правовідносин.

З огляду на обумовлені положення законодавства, суд вважає необґрунтованими посилання скаржника на податкову інформацію, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагентів суб`єкта господарювання або по ланцюгу постачання, оскільки остання носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 27.02.2018 року у справі № 811/2154/13-а, від 04.06.2020 року у справі №340/422/19, від 16.09.2020 року у справі № 520/4150/19, від 18.06.2020 року у справі №826/10624/18.

Таким чином, посилання відповідача на те, що ТОВ «Профі Хаус» та ТОВ «Будконсалт плюс» згідно аналізу даних ЄРПН з моменту реєстрації по дату Акта не отримували послуг з оренди приміщення, опалення, водо-, тепло- постачання, зв`язку, не придбавала канцелярські засоби тощо та за даними АІС «Податковий блок» ТОВ «Будконсалт Плюс» у травні 2015 року та у попередніх періодах не здійснювало імпорту товарів, не є належним доказом у справі, оскільки дані ЄРПН та АІС «Податковий блок» не мають статусу первинного документа, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, фінансової та іншої звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків.

Щодо посилань відповідача на неподання контрагентами податкової звітності (за формою 1ДФ, фінансових звітів суб`єкта малого підприємництва) та декларації з екологічного податку, земельного податку, транспортного податку, які могли б свідчити про наявність відповідних ресурсів (складські, офісні приміщення, транспортні засоби, земельні ділянки), суд дійшов наступних висновків.

Згідно сталої судової практики, невиконання контрагентами своїх податкових обов`язків не можуть бути безумовним свідченням відсутності ділової мети та/або обізнаність платника податків із протиправним характером діяльності його контрагентів та відповідно недостовірності задекларованих даних податкового обліку платника податків (постанова Верховного Суду від 08.05.2018 року у справі № 815/3526/17).

В свою чергу, спірні господарські операції, досліджені податковим органом в межах перевірки здійснено між позивачем та контрагентом ТОВ «Профі Хаус» в період травень 2015 року, та контрагентом ТОВ «Будконсалт Плюс» в період серпня 2015 року, коли останніми виконувалися зобов`язання з ведення та подання податкової звітності, що відповідачем не спростовано та не заперечується.

Крім того, суд зауважує, що звітування контрагентів до контролюючих органів не є критерієм правового статусу платника податків (позивача) щодо отримання податкової преференції у формі податкового кредиту.

Такий правовий висновок узгоджується із сталою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 12.06.2018 року у справі № 2а-1484/12/1370.

Щодо наявності карток суб`єктів фіктивного підприємництва ТОВ «Профіт Хаус» та ТОВ «Будконсалт Плюс», суд зазначає наступне.

Із змісту Акта перевірки судом встановлено, що згідно з даних АІС «СФП» по ТОВ «Профі Хаус» внесено дані до облікової картки суб`єкта фіктивного підприємництва за встановленою 06.05.2015 року ознакою: зареєстровано (перереєстровано) у органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління підставним (неіснуючим), померлим, безвісті зниклим особам або таким особам, що не мали наміру провадити фінансово-господарську діяльність або реалізовувати повноваження.

Відповідач посилається на Протокол допиту громадянина ОСОБА_1 від 06.05.2015 року, складеним СУ ФР ДПІ у Голосіївському районі ДФС у м. Києві, зі змісту яких висновується, що ОСОБА_1 заперечує реєстрацію та здійснення фінансово-господарської діяльності ним ТОВ «Профі Хаус» (код 39428586).

Крім того, відповідачем взято до уваги мотивувальну частину ухвали Печерського районного суду міста Києва у справі №761/12388/17 провадження №1-кс/761/7796/2017 (дату не вказано), згідно із змістом якої: «…Вироком Печерського суду міста Києва від 18.04.2016 року гр. ОСОБУ_5 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною п`ятою статті 27, частиною другою статті 28, частиною першою статті 205 Кримінального кодексу України, а сам у пособництві у фіктивному підприємництві, тобто у придбанні суб`єкта підприємницької діяльності ТОВ «Укрінжинірінг Він», з метою прикриття незаконної діяльності, скоєному за попередньою змовою групою осіб та призначено відповідне покарання, передбачене нормами Кримінального кодексу України. Також допитаний директор, головний бухгалтер та засновник в одній особі ТОВ «Профі Хаус» (код ЄДРПОУ 39428586) ОСОБА_6, показав, що дане підприємство не реєстрував, функції директора щодо організації, контролю та нагляду за роботою підприємства ніколи не здійснював…».

Також, із змісту Акта перевірки судом встановлено, що згідно з даних АІС «СФП» по ТОВ «Будконсалт Плюс» внесено дані до облікової картки суб`єкта фіктивного підприємництва за встановленою 06.02.2017 року ознакою: зареєстровано (перереєстровано) у органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління підставним (неіснуючим), померлим, безвісті зниклим особам або таким особам, що не мали наміру провадити фінансово-господарську діяльність або реалізовувати повноваження.

Відповідач посилається на Пояснення ОСОБА_2 , отримані 23.01.2017 року ОУ ГУ ДФС у м. Києві, зі змісту яких висновується, що ОСОБА_2 заперечує реєстрацію та здійснення фінансово-господарської діяльності ним ТОВ «Будконсалт Плюс» (код 39315010).

Крім того, відповідачем взято до уваги мотивувальну частину ухвали Печерського районного суду міста Києва від 17.05.2016 року у справі №757/22985/15-к, згідно із змістом якої: «…Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12014000000000574 від 06.12.2014, за фактами фіктивного підприємництва, тобто створення або придбання суб`єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) з метою прикриття незаконної діяльності, що заподіяло велику матеріальну шкоду державі, та легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, вчиненого в особливо великому розмірі, за ознаками злочинів, передбачених ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 209 КК України.

Встановлено, що групою осіб створено та придбано понад 30 суб`єктів підприємницької діяльності - резидентів, з метою прикриття незаконної діяльності, яка полягає в отриманні необґрунтованого «податкового кредиту» від підприємств-імпортерів з метою мінімізації «податкового навантаження», а також виведення коштів, отриманих від останніх, на підставі безтоварних операцій у «тіньовий», тобто неконтрольований державою, обіг.

В свою чергу, легалізовані готівкові кошти конвертуються в іноземну валюту через банківській установи, фінансові компанії та незаконні пункти обміну валют, які розташовані по всій території України.

Вказане підтверджується проведеними оперативно-розшуковими заходами, отриманою інформацією від підприємств, установ, організацій щодо діяльності підприємств з ознаками фіктивності.

Так, за результатами проведення слідчих (розшукових) дій, вивченням податкової звітності підприємств, які фігурують в матеріалах кримінального провадження, встановлено групи підприємств з ознаками фіктивності, а саме: ТОВ «СОТЕС ГРУП» (ЄДРПОУ 39421486), ТОВ «НОЙС КОМПАНІ» (ЄДРПОУ 39421554), ТОВ «НОРДКАП ІНВЕСТ» (ЄДРПОУ 39240091), ТОВ «СПЕЦБУД-МОДЕРНІЗАЦІЯ» (ЄДРПОУ 39060266), ТОВ «МОНОЛІТ-ТАЧ» (ЄДРПОУ 39274822), ТОВ «МЕРІДАН ГРУП» (ЄДРПОУ 38944716), ТОВ «ЛАНА ГРУП» (ЄДРПОУ 39399257), ТОВ «ПРОФІ ХАУС» (ЄДРПОУ 39428586), ТОВ «АЛЬТА БІЛД» (ЄДРПОУ 39412487), ТОВ «РІВЕР ПЛЮС» (ЄДРПОУ 39428591), ТОВ «БУДКОНСАЛТ ПЛЮС» (ЄДРПОУ 39315010), ТОВ «ВІЄН ЛТД» (ЄДРПОУ 39608191), ТОВ «УКРІНЖИНІРІНГ ВІН» (ЄДРПОУ 39474831), рахунки яких відкрито в ПУАТ «СМАРТБАНК» (МФО 380786).».

Щодо зазначених посилань, суд звертає увагу відповідача на наступне.

Так, Вищим адміністративним судом України, у справі № К/800/61969/13 (ухвала від 27.07.2015 року) зазначено, що відомості, отримані в ході оперативно-розшукових заходів чи досудового слідства, не є доказами при доведенні фактів допущення порушень вимог податкового законодавства платником податків до їх закріплення процесуальним шляхом, зокрема. Також, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку «...Щодо посилань відповідача на матеріали кримінального провадження <…>, відкритого за ознаками злочину, передбаченого частиною третьою статті 212 Кримінального кодексу України, щодо невстановленої групи осіб, яка створила документальне оформлення купівлі-продажу товарно-матеріальних цінностей по ланцюгу постачання за участю ряду підприємств, слід зазначити, що результати оперативно- розшукових заходів в рамках кримінальної справи є не доказами, а лише відомостями про джерело тих фактів, які можуть стати доказами у податковому спорі після їх закріплення належним процесуальним шляхом. А відтак, отримана у ході досудового слідства про кримінальній справі інформація, на яку посилається податковий орган, на обґрунтування своїх доводів про недобросовісність учасників спірних правочинів, не може слугувати належним підтвердженням фактів, зафіксованих в акті перевірки.».

В той же час, зазначені операції з відомостей кримінального провадження, на які посилається відповідач у Акті перевірки, не мають відношення до позивача та предмета спірної перевірки.

Крім того, правовідносини контрагентів із третіми особами у ланцюгах постачання, з якими позивач не вступав у господарські відносини, самі по собі, за відсутності інших об`єктивних та підтверджених даних про порушення позивачем податкового законодавства, не можуть бути самостійною та достатньою підставою для висновку про нереальність господарських взаємовідносин (постанова Верховного Суду від 23.05.2018 року у справі № 804/2551/13-а).

Зокрема, відповідачем не доведено, що треті особи, із якими взаємодіяв контрагент позивача, перебували у ланцюгу постачання по операціям, досліджуваних в межах спірної перевірки позивача.

Серед іншого, судом береться до уваги, що дані до облікової картки суб`єкта фіктивного підприємництва щодо ТОВ «Будконсалт Плюс» внесено у 2017 році, в той час, як спірну перевірку проведено за період серпень 2015 року.

Суд також зауважує, що ухвалі від 23.06.2021 року у справі № 160/3364/19, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що ураховуючи аналіз кримінальної складової усіченого складу злочину, передбаченого статтею 205 Кримінального кодексу України, злочин фіктивного підприємництва вважається закінченим у момент реєстрації/перереєстрації юридичної особи, що не має нічого спільного з господарською діяльністю такої юридичної особи, зокрема підписанням первинних документів і сплатою податків.

Отже, посилання відповідача на фігурування контрагентів позивача у кримінальних провадженнях, відкритих за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених статтею 205 Кримінального кодексу України, як на підтвердження нереальності господарських операцій між позивачем та контрагентами, є безпідставними та не обґрунтованими.

З огляду на встановлене, у суду відсутні підстави вважати доведеним висновками Акта перевірки нереальності господарських операцій між позивачем, ТОВ «Профі Хаус» та ТОВ «Будконсалт Плюс» з викладених відповідачем підстав.

Крім того, суд зауважує, що факт порушення кримінальної справи та отримання свідчень (пояснень) посадових осіб господарюючих суб`єктів, в рамках такої кримінальної справи, не є беззаперечним фактом, що підтверджує відсутність реальних правових наслідків всіх господарських операцій проведених позивачем та його контрагентами.

Суд повторно зауважує, що з витягів неідентифікованих у Акті перевірки судових рішень, процитованих ГУ ДФС у м. Києві встановлено відсутність зазначення про досліджувані в межах спірної перевірки господарські відносини між позивачем та контрагентом.

Аналогічну правову позиція викладено в постановах Верховного Суду від 06.11.2018 року у справі №822/551/18, від 08.08.2018 року у справі №820/4428/17 від 26.06.2018 року у справі №808/2360/17.

Зокрема, Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду також неодноразово висловлював позицію, що відповідальність має індивідуальний характер і платник податків не може нести відповідальність за можливі протиправні дії інших юридичних осіб (постанови від 04.06.2020 року у справі № 340/422/19, від 10.07.2020 року у справі № 120/4723/18-а, від 13.08.2020 року у справі № 520/4829/19, від 27.08.2020 року у справі № 820/1379/16, від 17.09.2020 року у справі № 826/16705/17, від 20.10.2020 року у справі № 806/705/15 тощо).

Отже, порушення, допущені одним платником податків, за загальним правилом, не впливають на права та обов`язки іншого платника податків. Чинне законодавство не покладає на підприємство обов`язок збирання інформації про стан господарської діяльності та порушення підприємств-контрагентів.

Тому, невиконання контрагентами своїх податкових обов`язків не може бути безумовним свідченням відсутності ділової мети та/або обізнаність платника податків із протиправним характером діяльності його контрагентів та відповідно недостовірності задекларованих даних податкового обліку платника податків.

Щодо посилань відповідача на протокол допиту, суд зазначає наступне.

Згідно з частинам першою-третьою статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

На переконання суду, посилання відповідача на наявність протоколів допитів не є достатнім доказом того, що позивачу було відомо про недобросовісність контрагента.

Крім того, відповідно до частини першої статті 23 Кримінального процесуального кодексу України закріплено, що суд досліджує докази безпосередньо. Показання учасників кримінального провадження суд отримує усно.

Частиною другою цієї статті визначено, що не можуть бути визнані доказами відомості, що містяться в показаннях, речах і документах, які не були предметом безпосереднього дослідження суду, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Суд може прийняти як доказ показання осіб, які не дають їх безпосередньо в судовому засіданні, лише у випадках, передбачених цим Кодексом.

Таким чином, суд не приймає посилання відповідача на протокол допиту як достовірний доказ безтоварності господарської операцій між позивачем та контрагентом ТОВ «Профі Хаус», оскільки доказів того, що зазначеному у Акті перевірки протоколу допиту надано оцінку судом в межах відповідного кримінального провадження, ГУ ДФС у м. Києві в межах розгляду справи №640/418/19 не надано.

З вказаних підстав суд не приймає як доказ посилання відповідача на облікові картки суб`єктів фіктивного підприємництва та витяги з судових рішень з вказаних вище підстав.

Крім вищезазначеного, суд звертає увагу на наступне.

В ухвалі від 26.03.2018 року у справі № 826/19939/16 (провадження № 11-279апп18) Великою Палатою Верховного Суду зазначено, що суд має надавати правову оцінку встановленим фактичним обставинам справи щодо дефекту податкового повідомлення-рішення та наявності вироку суду в кожній конкретній справі.

Разом з тим, відповідачем не надано суду жодного вироку за результатами кримінальних проваджень, на які посилається відповідач у Акті перевірки.

Суд враховує, що відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 30.06.2022 року у справі № 1.380.2019.004460, відсутність вироку у кримінальному провадженні не звільняє суд, який розглядає адміністративну справу, від обов`язку перевірити та надати належну оцінку повідомленим контролюючим органом фактичним обставинам, які встановлені в процедурах кримінального провадження і ставлять під сумнів реальний характер господарських операцій, тому що такі обставини входять до предмета доказування в адміністративній справі з відповідним предметом адміністративного позову.

Разом з тим, в межах справи №640/418/19 ГУ ДФС у м. Києві не надано суду жодного належного доказу фіктивності контрагентів позивача, в той час, як усі наведені в Акті перевірки посилання відповідача на наявність таких оцінено та відхилено судом вище.

Щодо посилань відповідача на неможливість встановлення походження товару, що був реалізований ТОВ «Профі Хаус» та ТОВ «Будконсалт Плюс» позивачу, оскільки контрагентами не здійснювалося придбання товарів по ланцюгу постачання з підстав не встановлення відповідачем виробника чи імпортера товару, суд дійшов наступних висновків.

Згідно з частиною п`ятою статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Так, у постанові Верховного Суду від 30.06.2022 року у справі № 1.380.2019.004460 акцентовано увагу судів на наступному.

Вимоги для підтвердження даних, визначених у податковій звітності, встановлені статтею 44 Податкового кодексу України (далі - ПК) (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно з пунктом 44.1 цієї статті для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України від 16.07.1999 №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі також - Закон №996).

Згідно із частинами першою та другою статті 9 Закону №996 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити, перелік яких наведений у цій нормі.

Підпунктом «а» пункту 198.1 статті 198 ПК встановлено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг (пункт 198.2 статті 198 ПК).

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 ПК податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (абзац другий цього пункту).

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (пункт 198.6 статті 198 ПК).

Аналіз наведених норм свідчить, що господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними документами, які відображають реальність таких операцій. Сума податку для включення до податкового кредиту повинна бути підтверджена податковою накладною, виписаною постачальником на операцію з постачання товару (послуг) і зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Встановлюючи правило щодо обов`язкового підтвердження сум податкового кредиту, врахованих платником ПДВ при визначенні податкових зобов`язань, законодавець, безумовно, передбачає, що ці документи є достовірними, тобто операції, які вони підтверджують, дійсно мали місце.

Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені для оформлення такої операції, не відповідають дійсності і не можуть бути підставою податкового обліку. Це відповідає і вимогам статті 75 Кодексу адміністративного судочинства України щодо достовірності доказів.

Превалювання сутності над формою (операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми) як принцип бухгалтерського обліку, що закріплений в статті 4 Закону №996, так само характеризує і податковий облік.

Надання контролюючому органу належним чином оформлених документів, передбачених правовими нормами, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо контролюючий орган не встановив і не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні, суперечливі або ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

Про необґрунтованість податкової вигоди можуть свідчити підтверджені доказами доводи контролюючого органу, зокрема про наявність таких обставин, як: неможливість реального здійснення операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності; відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, господарської діяльності у зв`язку з відсутності управлінського або технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів; облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов`язані з виникненням податкової вигоди, якщо для цього виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій; здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку; відсутність документів обліку.

Такий висновок щодо оцінки документів, наданих платником податків на підтвердження даних податкового обліку зроблено Верховним Судом України в постанові від 27.03.2012 року у адміністративній справі за позовом ПП «Ангара» до ДПІ у Печерському районі м. Києва, Головного управління Державного казначейства України в м. Києві, за участю прокурора м. Києва про скасування податкового повідомлення-рішення та відшкодування ПДВ.

Такої ж правової позиції дотримується і Верховний Суд в ряді постанов, зокрема в постановах від 24.01.2018 року у справі №2а-19379/11/2670, від 28.10.2019 року у справі №280/5058/18, від 26.02.2020 року у справі №826/1308/18, від 06.05.2020 року у справі №640/4687/19, а також від 05.09.2018 року у адміністративному провадженні №К/9901/2599/18 та від 14.02.2020 року у адміністративному провадженні №К/9901/26975/18.

Сам факт наявності у позивача податкової накладної та інших облікових документів, виписаних від імені постачальника, не є безумовним доказом реальності господарських операцій з ним, якщо інші обставини свідчать про недостовірність інформації в цих документах. Для податкового обліку значення має саме факт поставки тим постачальником, який вказаний в первинних документах, наданих платником податків на підтвердження задекларованих сум податкового кредиту.

Наведені висновки Верховного Суду України в силу норм частини п`ятої статті 242, підпункту 8 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України підлягають врахуванню судом при застосуванні норм права до подібних правовідносин. Відступу від такої правової позиції Велика Палата Верховного Суду не зробила.

У постанові Верховного Суду від 14.05.2019 року у справі №825/3990/14 викладено правову позицію, що недоведеність фактичного здійснення господарської операції позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкової вигоди, а покупця - права на формування цієї податкової вигоди навіть за наявності правильно оформлених за зовнішніми ознаками та формою, але недостовірних та у зв`язку з цим юридично дефектних первинних документів, та незважаючи на наявність у платника податку доказів сплати продавцеві вартості товарів/послуг, якщо рух коштів не забезпечений зв`язком з господарською діяльністю учасників цих операцій. При цьому, відсутність ділової мети також є підставою для відмови у наданні податкової вигоди.

Згідно з висновком Верховного Суду у постанові від 05.09.2018 року (адміністративне провадження №К/9901/2599/18) наявність у платника податкової накладної є обов`язковою, але не вичерпною підставою для визначення правильності формування податкового кредиту, адже правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на податковий кредит можуть мати лише реально вчинені господарські операції з придбання товарів (послуг) із метою використання таких товарів (послуг) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності підприємства, а не саме лише оформлення відповідних документів.

Дослідивши Акт перевірки, судом встановлено відсутність встановленого факту дефектності первинної документації, поданої позивачем на підтвердження придбання товару у контрагентів за Договорами від 15.05.2015 року №1505-1, укладеного з ТОВ «Профі Хаус» та від 10.08.2015 року №08/01, укладеного із ТОВ «Будконсалт Плюс».

Крім того, податкові накладні, складені за результатами господарських операцій за вказаними Договорами є зареєстрованими в ЄРПН, та складені постачальниками (продавцями), вказаними у цих Договорах.

В свою чергу, судом встановлено дотримання позивачем вимог до складання первинної документації відповідно до положень Закону №996 в межах вказаних господарських операцій.

Зокрема, відповідачем не спростовано факту подальшої реалізації позивачем товару, отриманого за вищевказаними Договорами.

Таким чином, оскільки умисел діяльності позивача не досліджувався контролюючим органом під час перевірки, не встановлений жодним судовим рішенням, а матеріали справи не свідчать про наявність умислу в ухиленні від оподаткування або вчиненні іншого порушення податкового законодавства, згадані доводи відповідача є лише відомостями про обставини, які без причинно-наслідкового зв`язку не мають значення для вирішення даного спору.

Відповідно до абзаців 1, 2 частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Враховуючи вищенаведені висновки суду, відповідач на виконання наведених вимог Кодексу, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду належних і достатніх доказів, які спростовували б встановлені судом обставини, а відтак, не довів правомірності винесених на підставі Акту перевірки оспорюваних податкових повідомлень-рішень.

Суд при вирішенні даної справи також враховує правову позицію, висловлену у рішенні Європейського суду з прав людини від 23.07.2002 року у справі «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та Вуліч проти Швеції», яке згідно із Законом України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права.

Так, у пункті 110 вказаного рішення Європейський суд з прав людини дійшов висновку про те, що «…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.».

Враховуючи вищевикладене, суд вважає таким, що підлягають скасуванню у повному обсязі податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС у м. Києві від 02.11.2017 року №0008921401 та від 02.11.2017 року №0008911401, а позовні вимоги - задоволенню.

Відповідно до абзацу 1 частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

У матеріалах справи міститься платіжне доручення від 28.12.2018 року №2061 на суму 1 762 грн., та платіжне доручення від 25.01.2019 року №2152 на суму 2 080,00 грн., якими підтверджується сплата позивачем судового збору.

З огляду на задоволення позовних вимог позивача, сплачена сума судового збору підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відокремленого підрозділу ДПС Головного управління ДПС у м. Києві на користь ТОВ «Продмаркетпром».

Керуючись статтями 6, 9, 73-80, 241, 245, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Продмаркетпром» задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у м. Києві від 02.11.2017 року №0008921401.

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у м. Києві від 02.11.2017 року №0008911401.

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відокремленого підрозділу ДПС Головного управління ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ ВП 44116011, адреса: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19) суму судового збору у розмірі 3 842, 00 грн. (три тисячі вісімсот сорок дві грн. 00 коп.) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Продмаркетпром» (код ЄДРПОУ 36863714, адреса: 01042, м. Київ, вул. Академіка Філатова, буд. 10-А, офіс 2/51).

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до пункту 4 частини п`ятої статті 246 Кодексу адміністративного судочинства України:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Продмаркетпром» (код ЄДРПОУ 36863714, адреса: 01042, м. Київ, вул. Академіка Філатова, буд. 10-А, офіс 2/51);

Відповідач: відокремлений підрозділ ДПС Головного управління ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ ВП 44116011, адреса: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19).

Повне рішення складено 30.08.2022 року.

Суддя Л.О. Маруліна