ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
31 серпня 2022 року м. Київ № 640/21201/19
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кармазіна О.А., розглянувши за правилами письмового провадження адміністративну справуза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «М-ЕНД-С»до Головного управління ДПС у м. Києві (код ЄДР ВП: 44116011)провизнання протиправними дій, визнання протиправною та скасування вимоги та рішення про опис майна,-В С Т А Н О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю «М-ЕНД-С» (02092, м. Київ, вул. Олекси Довбуша, 27, код ЄДР: 32305728) звернулося до суду з позовом до ГУ ДПС у м. Києві 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, юридична особа), в якому просить суд: 1) визнати протиправними дії відповідача щодо нарахування пені у сумі 808 759,61 грн.; 2) визнати протиправною та скасувати податкову вимогу № 16908-10 про сплату податкового боргу від 08.10.2019; 3) визнати протиправним та скасувати рішення № 16908-10 про опис майна у податкову заставу від 08.10.2019.
Позиція позивача.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає наступне.
Головним управлінням Державної фіскальної служби у м. Києві було прийняте податкове повідомлення-рішення № 0002311402 від 06.05.2016, згідно з яким було збільшено суму грошового зобов`язання по податку на прибуток на загальну суму 698 960,00 грн., в тому числі за податковим зобов`язанням 559 168,00 грн.. за штрафними (фінансовими) санкціями 139 792,00 грн.
Податкове повідомлення-рішення було складене на підставі висновків акту перевірки від 15.04.2016 № 159/26-15-14-02-03/32305728.
Не погодившись із висновками, викладеними в акті перевірки та податковим повідомленням-рішенням ТОВ «М-ЕНД-С» звернулося до суду із позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.
За результатами розгляду справи № 826/7653/16 Окружний адміністративний суд м. Києва своїм рішенням від 17.05.2019 відмовив у задоволені позову, а також Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 28.08.2019 залишив апеляційну скаргу позивача без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.05.2019, без змін.
Не погоджуючись із рішеннями першої та апеляційної інстанції позивач звернувся із скаргою до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду. 23.09.2019 Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду своєю ухвалою відкрив касаційне провадження у справі № 826/7653/16. Одночасно із подачею касаційною скарги позивач звертається із клопотанням про зупинення дії оскаржуваних судових рішень, у зв`язку із тим, що сплата суми, яка визначена в податковому повідомленні-рішенні, створить ряд негативних фінансових наслідків для позивача
03.10.2019 Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду виніс ухвалу по справі № 826/7653/16 про відмову у задоволенні клопотання про зупинення дії рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.05.2019 та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.08.2019 у справі № 826/7653/16.
Позивач додає, що Головне управління Державної податкової служби у м. Києві 08.10.2019 прийняло податкову вимогу № 16908-10 про сплату податкового боргу на загальну суму 1 503 233,55 грн., основний платіж 554 681,94 грн., штрафна (фінансова) санкція 139 792,00 грн, пеня 808 759,61 грн., яка була нарахована за податковим повідомленням- рішенням. а також рішення № 16908-10 про опис майна в податкову заставу від 08.10.2019.
Як стверджує позивач, товариство сплатило суму податкового зобов`язання 554 681,94 грн. та суму штрафних суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 139 792,00 грн.
Однак, позивач наголошує на протиправності дій податкового органу щодо нарахування позивачу пені у сумі 808 759,61 грн., а також зазначає про протиправність податкової вимоги № 16908-10 про сплату податкового боргу від 08.10.2019 та протиправність рішення № 16908-10 про опис майна у податкову заставу від 08.10.2019.
Так, з фактичних обставин справи випливає, що позивач згідно висновків акту перевірки занизив суму податку на прибуток на загальну суму 559 168,00 грн., в тому числі за 2013 рік на суму 80 906.00 грн. та за 2014 рік на суму 478 262,00 грн.
Податкове повідомлення-рішення за актом перевірки було винесено 06.05.2016.
З 01.01.2017 Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» від 21.12.2016 № 1797-VIII було змінено порядок нарахування пені.
Відтак, як зазначає позивач, при нарахуванні пені не зрозуміло якими нормами законодавства відповідач керувався, зокрема, не врахував окремі норми податкового законодавча, чим порушив порядок нарахування пені, що в подальшому потягло прийняття рішення, яке ґрунтується на матеріальних нормах права, які не можуть бути застосовані до спірних правовідносин.
Позивач звертає увагу суду на те, що в оскаржуваній податковій вивозі сума податкового боргу вказана станом на 08.10.2019.
Позивач зазначає, що акт перевірки датований 15.04.2016, податкове повідомлення-рішення винесено 06.05.2016, податкова вимога датована 08.10.2019, однак норма ПК України, на підставі якої була нарахована пеня, застосована в редакції, що діяла після 01.01.2017.
На думку заявника, оцінка правомірності поведінки платників податків здійснюється на підставі норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, що діяло на момент вчинення відповідних дій. Водночас заходи відповідальності, які підлягають застосуванню за вчинені платниками податків порушення, повинні визначатися згідно з нормативно-правовими актами, чинними на час виникнення відповідних правовідносин, тобто на час застосування відповідальності, зокрема винесення відповідних податкових повідомлень-рішень.
Пояснює, що за обставин, які склались у даній справі, у відповідача право на нарахування пені виникло після проведення перевірки та оформлення її результатів. Наявність цих обставин є обов`язковою умовою, за якої розпочинається процедура нарахування пені. І оскільки на момент застосування такої процедури діяла норма у редакції, станом на 06.05.2016, саме за правилами цієї норми і має відбуватись таке нарахування.
Позивач також зазначає, що відповідно до підпункту 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 ПК України (норма чинна у редакції, на момент виникнення правовідносин, а саме винесення податкового повідомлення-рішення) пеня нараховується: після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов`язання на суму податкового боргу нараховується пеня.
Нарахування пені розпочинається у день настання строку погашення податкового зобов`язання, нарахованого контролюючим органом або платником податків у разі виявлення його заниження на суму такого заниження та за весь період заниження (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження);
На думку заявника, нарахування пені за правилами підпункту 129.1.2 пункту 129.1 статті 129 ПК України здійснюється не з моменту узгодження податкового зобов`язання або винесення податкової вимоги, а саме з дня настання граничного строку погашення податкового зобов`язання, нарахованого контролюючим органом або платником податків у разі виявлення його заниження на суму такого заниження та за весь період заниження (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).
Позивач зазначає, що виходячи із фактичних обставин справи, а також норм податкового законодавства, нарахування пені здійснюється на суму заниження та за весь період заниження, в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження.
Відтак, заявник наголошує, що виходячи із норм податкового законодавства, нарахування пені по даних спірних правовідносин буде здійснюватися за підпунктом 129.1.2 пункту 129.1 статті 129 ПК України, яка діяла станом на момент винесення податкового повідомлення-рішення.
Щодо методології розрахунку пені, то позивач зазначив, що: 1) за декларацією за 2013 рік: граничний строк подачі декларації - 10.02.2014 (так як сороковий день припадає на вихідний, граничний строк переноситься на наступний робочий); граничний строк сплати - 20.02.2014; заниження розпочнеться з дня, наступного за днем настання граничного строку сплати зобов`язання, яке було занижене - 21.02.2014, нарахування пені розпочинається із вказаної дати; 2) за декларацією за 2014 рік: граничний строк подачі декларації - 09.02.2015; граничний строк сплати - 19.02.2015; заниження розпочнеться з дня, наступного за днем настання граничного строку сплати зобов`язання, яке було занижене - 20.02.2015, нарахування пені розпочинається із вказаної дати.
Додає, що виходячи із абзацу 2 пункту 129.4 статті 129 ПК України пеня, визначена підпунктом 129.1.2 пункту 129.1 цієї статті нараховується із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день заниження.
Позивач зазначає, що обрахунок пені має бути наступним:
дата початку 21.12.2014; дати закінчення 11.10.2019; кількість днів 2058; сума боргу 80906; облікова ставка НБУ 6,5, розрахункова ставка 7,80%; пеня 35581,79 грн.
дата початку 20.02.2015; дата закінчення 11.10.2019; кількість днів 1694; сума боргу 478262; облікова ставка НБУ 19,5; розрахункова ставка 23,40%; пеня 519400,39 грн.
Відтак, як стверджує позивач загальна сума пені має складати 554982,18 грн.
Підсумовуючи, позивач зазначив, що відповідач нарахував пеню у сумі 808 759,61 грн., що, на думку заявника, вказує на те, що дії контролюючого органу щодо обрахунку пені мають ознаки протиправності. Протиправність таких дій з боку відповідача на пряму впливає на незаконність винесення податкової вимоги № 16908-10 про сплату податкового боргу від 08 жовтня 2019 року та на рішення №16908-10 про опис майна у податкову заставу від 08 жовтня 2019 року, зважаючи на те, що існує прямий зв`язок між протиправністю дій щодо нарахування пені та винесенню спірних рішень, які. у свою чергу, впливають на склад майна позивача, у тому числі шляхом безпідставного стягнення податків, зборів, штрафних санкцій тощо.
Таким чином, позивач просить суд задовольнити позовні вимоги.
Позиція відповідача.
У відзиві на позовну заяву відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог, виходячи з наступного
Як зазначає відповідач, за результатами перевірки складено акт від 15.04.2016 № 159/26-15-14-02-03/32305728, на підставі висновків якого винесено податкове повідомлення- рішення від 06.05.2016 № 0002311402, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем 11020300 (податок на прибуток підприємств, створених за участю іноземних інвесторів) на загальну суму 698960.00 грн. (у тому числі, за податковими зобов`язаннями - 559168,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 139792,00 гривень).
Додає, що платник податків звернувся до суду з позовом щодо визнання протиправним та скасування ППР від 06.05.2016 №0002311402. Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.05.2019 у справі № 826/7653/16. яке залишено без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 28.08.2019, у задоволені позову відмовлено.
Відтак, як стверджує відповідач, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, в інтегрованій картці платника ТОВ «М-ЕНД-С» за платежем 11020300 відображено суми грошових зобов`язань, визначених згідно з ППР від 06.05.2016 № 0002311402. Крім того, в автоматичному режимі нараховано пеню у розмірі 808759,61 гривень.
В подальшому, у зв`язку з надходженням службового листа від 06.12.2019 №2648/26-15-10-07-07, встановлено невідповідність нарахованої пені нормам чинного законодавства.
За результатами проведеного перерахунку, в ІКП на підставі ст. 129 ПК України відображено пеню у розмірі 657 338.25 гривень.
Відтак, як зазначає відповідач, станом на дату надання відповіді суми грошових зобов`язань, визначені у ППР від 06.05.2016 №0002311402, у загальній сумі 698 960,00 грн., а також пеня у розмірі 657 338,25 грн. сплачені платником податків у повному обсязі.
Щодо визнання вимоги від 08.10.2019 №10-16908-10 та рішення від 08.10.2019 №10-16908-10 про опис майна у податкову заставу протиправною, то відповідач зазначив, що станом на 07.10.2019 в інтегрованій картці платника податків ТОВ «М-ЕНД-С» обліковувався податковий борг у сумі 1503233.55 гри. з податку на прибуток приватних підприємств, створених за участю іноземних інвесторів, з огляду на що, керуючись вимогами пункту 59.1 статті 59, статті 89 Кодексу та п. 3.1 розділу III Порядку № 610. ГУ ДФС у м. Києві сформовано та направлено платнику податків податкову вимогу від 08.10.2019 № Ю-16908-10 на суму податкового боргу - 1503233,55 гри. та прийняло рішення про опис майна у податкову заставу від 08.10.2019 № Ю-16908-10.
Між тим, як стверджує відповідач, станом на 23.12.2019 по ТОВ «М-ЕНД-С» податкова заборгованість відсутня, з огляду на що згідно ст. 60 ПК України податкова вимога від 08.10.2019 № 16908-10 вважається відкликаною. Крім того, оскільки право податкової застави припиняється у разі відсутності податкового боргу, таким чином рішення про опис майна у податкову заставу від 08.10.2019 № 16908-10 вважається таким, що втратило правову силу.
Відтак, відповідач наголошує на безпідставності заявлених позовних вимог.
Процесуальні дії у справі.
Ухвалою судді від 04.11.2019 позовну заяву залишено без руху як таку, що подана без додержання вимог, встановлених КАС України, та встановлено строк для їх усунення.
Ухвалою судді від 14.11.2019 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Ухвалою суду від 31.08.2022 здійснено заміну відповідача на правонаступника - Головне управління ДПС у м. Києві (відокремлений підрозділ ДПС, код ЄДР ВП 44116011, 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19).
Встановлені судом обставини.
Розглянувши наявні в матеріалах справи документи, враховуючи пояснення представників сторін, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, дослідивши та оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
На підставі п/п.75.1.2., п. 75.1. ст. 75. ст.77 ПК України, наказу Головного управління ДФС у м. Києві від 08.02.2016 № 430 та відповідно до плану-графіка проведення планових виїзних перевірок суб`єктів господарювання проведена планова виїзна перевірка ТОВ «М-ЕНД-С» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2013 по 31.12.2014, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 по 31.12.2014.
За результатами перевірки складено акт від 15.04.2016 № 159/26-15-14-02- 03/32305728 на підставі якого винесено податкове повідомлення- рішення від 06.05.2016 № 0002311402, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем 11020300 (податок на прибуток підприємств, створених за участю іноземних інвесторів) на загальну суму 698960.00 грн. (у тому числі, за податковими зобов`язаннями - 559168,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 139792,00 гривень).
Не погодившись із висновками, викладеними в акті перевірки та податковим повідомленням-рішенням ТОВ «М-ЕНД-С» звернулося до суду із позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.
За результатами розгляду справи № 826/7653/16 рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.05.2019, залишеного без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.08.2019, у задоволені позову відмовлено.
Як зазначено у відзиві на позовну заяву, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, в інтегрованій картці платника ТОВ «М-ЕНД-С» за платежем 11020300 відображено суми грошових зобов`язань, визначених згідно з ППР від 06.05.2016 № 0002311402. Крім того, в автоматичному режимі нараховано пеню у розмірі 808759,61 гривень.
Між тим, 08.10.2019 податковим органом прийнято вимогу № 16908-10 про сплату податкового боргу у розмірі 1503233,55 грн. та прийнято рішення від 08.10.2019 № 16908-10 про опис майна у податкову заставу.
Позивач вважаючи дії податкового органу щодо нарахування пені у розмірі 808759,61 гри. та вимогу від 08.10.2019 № 16908-10 про сплату податкового боргу у розмірі 1503233,55 грн. та рішення від 08.10.2019 № 16908-10 про опис майна у податкову заставу протиправними, звернувся до суду з даним позовом.
Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спірні правовідносини врегульовано нормами Податкового кодексу України (далі- ПК України) в частині відносин, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядку їх адміністрування, платників податків та зборів, їх прав та обов`язків, компетенції контролюючих органів, повноважень і обов`язків їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальності за порушення податкового законодавства.
Статтею 58 ПК України встановлено, що у разі, коли сума грошового зобов`язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення. (п.58.1). Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) юридичній особі, якщо його передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення, (п.58.3.)
Відповідно до п. 57.3. ст. 57 ПК України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.
Відповідно до п. 14.1.39 ПК України грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення. законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності
Згідно до підпункту 14.1.175. п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.
Відповідно до п/п. 14.1.163 п. 14.1 ст. 14 ПК України пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов`язань, не сплачених у встановлені законодавством строки.
Після закінчення встановлених ПК України строків погашення узгодженого грошового зобов`язання на суму податкового боргу нараховується пеня.
В свою чергу п. 14.1.265 ст. 14 ПКУ визначено, що штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв`язку з попущенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Зокрема, у відповідності до п/п.129.1.2. п. 129.1 ст. 129 ПК України нарахування пені розпочинається у день настання строку погашення податкового зобов`язання, нарахованого контролюючим органом або платником податків у разі виявлення його заниження на суму такого заниження та за весь період заниження (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження). Пеня, передбачена зазначеним підпунктом, нараховується з розрахунку 120 % річних облікової ставки НБУ, що діяла на день заниження (п. 129.4 ПКУ).
Тобто, нарахування пені здійснюється за весь період заниження (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження) у день настання строку погашення податкового зобов`язання нарахованого контролюючим органом (тобто у день узгодження).
Варто наголосити, що у позовній заяві заявник просить суд визнати протиправними дії податкового органу щодо нарахування позивачу пені саме у розмірі 808 759,61 грн.
У той же час, як стверджує позивач загальна сума пені має складати 554 982,18 грн.
Між тим, суд звертає увагу на те, що у відзиві на позовну заяву податковий орган повідомив суд про те, що у зв`язку з надходженням службового листа від 06.12.2019 №2648/26-15-10-07-07, встановлено невідповідність нарахованої пені нормам чинного законодавства у розмірі 808 759,61 грн., з огляду на що за результатами проведеного перерахунку, в ІКП на підставі ст. 129 ПК України відображено пеню у розмірі 657 338.25 гривень.
Вказане підтверджується відомостями інтегрованої картки платника податків - ТОВ «М-ЕНД-С» з податку на прибуток, з якої вбачається, що податковий органом здійснено перерахунок та зменшено борг по пені за актом, загальний розмір якої становить 657 820,38 грн.
Зазначене свідчить про те, що пеня, нарахована ТОВ «М-ЕНД-С» у розмірі 808 759,61 грн., дії щодо нарахування якої оскаржуються позивачем, відсутня. Інші нарахування пені позивачем не оскаржуються.
Між тим, відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Разом з тим, зважаючи на те, що податковим органом встановлено невідповідність нарахованої пені у розмірі 808 759,61 грн. та здійснено перерахунок такої пені шляхом її зменшення до 657 337,26 грн., що підтверджується, у тому числі розрахунком пені, обчисленої органом ДПС, дії відносно чого позивачем не оскаржуються, а нарахування пені у зазначено розмірі позивачем не заперечується та не спростовується, тобто, порушення, які були допущенні податковим органом щодо нарахування пені у розмірі 808 759,61 грн., усунуті податковим органом самостійно шляхом коригування такої суми, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині визнання протиправними дій відповідача щодо нарахування пені саме у сумі 808 759,61 грн., задоволенню не підлягають.
При цьому, до функцій суду не належить здійснення перерахунку пені іншим чином чи за іншими підставим, що належить до виключної компетенції фіскального/податкового органу.
Щодо прийняття оскаржуваної вимоги № 16908-10 про сплату податкового боргу від 08.10.2019, то суд зазначає наступне.
Пунктами 59.1, 59.3 статті 59 ПК України встановлено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.
Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує шістдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків.
Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання.
З аналізу наведених правових норм вбачається, що податкова вимога виставляється контролюючим органом виключно у тому випадку, коли сума податкового боргу є узгодженою та, як наслідок така вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання.
Між тим, відповідно до п/п. 60.1.1 та 60.1.3 п. 60.1 ст. 60 ПК України податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо: сума податкового боргу самостійно погашається платником податків або органом стягнення; контролюючий орган зменшує нараховану суму грошового зобов`язання раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення або суму податкового боргу, визначену в податковій вимозі.
Так, суд звертає увагу на те, що податковим органом 08.10.2019 прийнято вимогу № 16908-10 про сплату податкового боргу у розмірі 1 503 233,55 грн., у тому числі: за основним платежем 554 681,94 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 139792,00 грн. та пеня у розмірі 808 759,61 грн.
Тобто, вимога від 08.10.2019 № 16908-10 включає в себе суму пені у розмірі 808 759,61, яка була визнана податковим органом невідповідною та скоригована контролюючим органом до 657 337,26 грн., з огляду на що у відповідності до п/п 60.1.3 п. 60.1 ст. 60 ПК України, така вимога вважається відкликаною.
Більш того, суд звертає увагу на те, що з інтегрованої картки ТОВ «М-ЕНД-С» видно, що станом на 21.12.2019 у ТОВ «М-ЕНД-С» відсутня недоїмка з податку на прибуток підприємств, зважаючи на погашення товариством суми пені відповідно до платіжного доручення від 18.12.2019 № 17083 на суму 657820,38 грн., що також свідчить про відкликання податкової вимоги від 08.10.2019 № 16908-10, у зв`язку з чим, така вимога є не чинною, а відтак не має юридичної сили (значення), не створює юридичних наслідків, не впливає на права та інтереси позивача, у зв`язку з чим позовні вимоги в цій частині також не підлягають задоволенню.
Що ж стосується прийнятого податковим органом рішення про опис майна у податкову заставу від 08.10.2019 № 16908-10, то суд зазначає, що пунктом 88.1 статті 88 ПК України передбачено, що з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.
Згідно з пунктом 89.1 статті 89 ПК України право податкової застави виникає:
у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку;
у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу;
у випадку, визначеному в пункті 100.11 статті 100 цього Кодексу, - з дня укладання договору про розстрочення, відстрочення грошових зобов`язань.
Тоді як, відповідно до п/п 93.1.1. п. 93.1 ст. 93 ПК України майно платника податків звільняється з податкової застави з дня: отримання контролюючим органом підтвердження повного погашення суми податкового боргу та/або розстрочених (відстрочених) грошових зобов`язань та процентів за користування розстроченням (відстроченням) в установленому законодавством порядку;
Згідно з п. 93.2 ст. 93 ПК України підставою для звільнення майна платника податків з-під податкової застави та її виключення з відповідних державних реєстрів є відповідний документ, що засвідчує закінчення будь-якої з подій, визначених пунктом 93.1 цієї статті.
Відтак, зважаючи на те, що станом на 21.12.2019 у позивача відсутня недоїмка за платежем податок на прибуток, що підтверджується відомостями з інтегрованої картки платника податків, тоді як матеріали справи не містять жодних доказів скасування податковим органом вказаного рішення про опис майна у податкову заставу, а відтак таке рішення формально є чинним, суд приходить до висновку про визнання протиправним та скасування рішення про опис майна у податкову заставу від 08.10.2019 № 16908-10.
Частиною 2 ст. 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що відповідачем в порядку ч. 2 ст. 77 КАС України у повному обсязі не доведено законності прийняття рішення про опис майна у податкову заставу від 08.10.2019 № 16908-10, а відтак таке рішення є протиправним та підлягає скасуванню.
Відтак, виходячи з меж заявлених позовних вимог та їх обґрунтування, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки досліджених доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на з`ясуванні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.
У відповідності до ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Зважаючи на те, що позов задоволено частково, а саме в частині 1 (однієї) немайнової вимоги, за яку, станом на момент подання позову, позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1921,00 грн., понесені витрати судового збору на користь позивача підлягають стягненню у розмірі 1921,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у м. Києві.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 241-246, 250, 255 КАС України, суд, -
В И Р І Ш И В:
1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «М-ЕНД-С» (02092, м. Київ, вул. Олекси Довбуша, 27, код ЄДР: 32305728) задовольнити частково.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення від 08.10.2019 № 16908-10 про опис майна у податкову заставу, прийняте Головним управлінням ДПС у м. Києві.
3. У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
4. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «М-ЕНД-С» (02092, м. Київ, вул. Олекси Довбуша, 27, код ЄДР: 32305728) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві (відокремлений підрозділ ДПС, код ЄДР ВП 44116011, 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19) судові витрати у розмірі 1921,00 грн.
Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 КАС України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 КАС України.
Суддя О.А. Кармазін
Суд | Окружний адміністративний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 30.08.2022 |
Оприлюднено | 12.09.2022 |
Номер документу | 106138191 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо реалізації податкового контролю |
Адміністративне
Окружний адміністративний суд міста Києва
Кармазін О.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні