Постанова

від 05.09.2022 по справі 760/4805/22

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 760/4805/22 Головуючий в суді І інстанції Калініченко О.Б.

Провадження № 33/824/1973/2022 Доповідач в суді ІІ інстанції Писана Т.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

6 вересня 2022 року м. Київ

Київський апеляційний суд в складі судді Писаної Т.О., розглянувши апеляційну скаргу представника Київської митниці Держмитслужби Юрківа Володимира Васильовича на постанову Солом`янського районного суду міста Києва від 29 квітня 2022 року в складі судді Калініченко О.Б. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 483 МК України,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до протоколу про порушення митних правил № 1153/10000/22 від 5 квітня 2022 року вбачається, що 3 червня 2019 року в зоні діяльності Одеської митниці (п/п «Чорноморський морський торговельний порт» м/п «Чорноморський») із території Туреччини через митний кордон України у транспортному засобі із р.н.з. НОМЕР_1 на адресу ТОВ «ІНВЕСТКОМ-УКРАЇНА» (ЄДРПОУ 42116774) переміщено товари - «килими та килимове покриття», у кількості - 1082 місць, загальною вагою брутто - 20 152,4 кг. Переміщення вказаного вантажу через митний кордон України здійснено із наданням товаросупровідних документів, без яких неможливо отримати дозвіл на переміщення через митний кордон та дозвіл на проведення митного оформлення товарів, а саме: за попередньою митною декларацією від 3 червня 2019 року № UA125000/2019/928180, накладної CMR від 16 травня 2019 року № 002017, сертифікату про походження товару №MM 0383518 та інвойсу від 31 травня 2019 року № 119509.

Після прибуття в зону діяльності Київської митниці, зазначений товар був заявлений за договором про надання послуг митного брокера декларантом ФОП ОСОБА_2 (ДРФО НОМЕР_2 ) - гр. ОСОБА_2 на митному посту «Західний» за митною декларацією типу ІМ/40/ДЕ від 14 червня 2019 року № UA125200/2019/621021, оформлений та випущений у вільний обіг.

Разом із вказаною митною декларацією та товаросупровідними документами до митниці був наданий контракт від 7 травня 2019 року № 0705/TL/2019, укладений між продавцем - компанією «TEXLA PTE LTD» (Singapore) та покупцем - компанією ТОВ «ІНВЕСТКОМ-УКРАЇНА» (ЄДРПОУ 42116774) в особі керівника ОСОБА_1 , накладну CMR від 16 травня 2019 року № 002017, сертифікат про походження товару № MM 0383518 та інвойс від 31 травня 2019 року № 119509, а також інші необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення документи, які зазначені в графі 44 вищевказаної митної декларації.

Відповідно до інвойсу від 31 травня 2019 року № 119509, виставленого компанією - продавцем «TEXLA PTE.LTD» (Сінгапур) до покупця - ТОВ «ІНВЕСТКОМ-УКРАЇНА», загальна фактурна вартість товарів, переміщених через митний кордон України та оформлених за митною декларацією № UA125200/2019/621021, становить - 44 654,57 доларів США (на умовах поставки CIP - Київ, Україна).

Згідно накладної CMR від 16 травня 2019 року № 002017 відправником зазначено компанію «REIS HALI TEKSTIL SAN TIC AS» (Туреччина).

Під час митного оформлення вантажу надавалась копія декларації форми TR від 13 червня 2019 року № 19TR27010000500499, яка приєднана до декларації в АСМО Інспектор.

Листом Департаменту міжнародної взаємодії Державної митної служби України від 17 грудня 2021 року № 26/26-04/7.8/844 до Київської митниці надіслано відповідь митних органів Турецької Республіки № 29980007-724.01.03./UA-68049781 щодо перевірки законності ввезення в Україну товарів «килими та килимові покриття» на адресу підприємства ТОВ «ІНВЕСТКОМ-УКРАЇНА» (ЄДРПОУ 42116774).

Митними органами Турецької Республіки в додатку до свого листа додано завірені копії експортної митної декларації від 31 травня 2019 року № 19270100EX041989, фактури від 31 травня 2019 року № 119509, декларації форми TR від 31 травня 2019 року №19TR27010000500499, які стосуються відправлення вказаного вантажу із території Турецької Республіки на адресу ТОВ «ІНВЕСТКОМ-УКРАЇНА».

Згідно інформації, вказаної у експортній митній декларації від 31 травня 2019 року №19270100EX041989, відправником була компанія - «HMK IC VE DIS TICARET LIMITED» (SIRKETI BASPINAR(ORGANIZE), OSB MAHALLESI O.S.B. 2 BOLGE VALI MUAMMER GULER BLV NO: 7, SEHITKAMIL GAZIANTEP), одержувачем - ТОВ «ІНВЕСТКОМ-УКРАЇНА» (79069, Львівська обл., місто Львів, вулиця Шевченка, будинок 327). Вартість товарів при експорті з митної території Турецької Республіки у кількості місць 1328, загальною вагою брутто - 20 584 кг, на умовах поставки EXW Україна, становила - 82 407,75 доларів США.

Згідно декларації форми TR від 13 червня 2019 року № 19TR27010000500499 вказані товари переміщувались з території Туреччини в Україну транспортним засобом із р.н.з. НОМЕР_1 .

Відповідно до отриманої фактури від 31 травня 2019 року № 119509, виставленої компанією «HMK IC VE DIS TICARET LIMITED» (Туреччина) до ТОВ «ІНВЕСТКОМ-УКРАЇНА», вартість товарів «килими та килимові покриття» становила - 82 407,75 доларів США (USD).

Також, відповідно до отриманих документів від митних органів Турецької Республіки, а саме інвойсу від 31 травня 2019 року № 119509, компанія «HMK IC VE DIS TICARET LIMITED» (Туреччина) безпосередньо продала вказаний вантаж до ТОВ «ІНВЕСТКОМ-УКРАЇНА».

Отже, встановлено розбіжності щодо фактурної вартості зазначеного товару, умов поставки та фактичного продавця.

Так, згідно отриманих від митних органів Турецької Республіки документів, на підставі яких товари експортовано до України на умовах поставки EXW Україна, а саме: експортної митної декларації від 31 травня 2019 року № 19270100EX041989 та фактури від 31 травня 2019 року № 119509, вартість товарів «килими та килимові покриття» становила - 82 407,75 доларів США , а згідно інвойсу від 31 травня 2019 року № 119509, який надавався українським підприємством ТОВ «ІНВЕСТКОМ-УКРАЇНА» як підстава для переміщення товару через митний кордон України та здійснення митного оформлення товарів у Київській митниці за митною декларацією UA125200/2019/621021 на умовах поставки CРТ Київ, вартість цього товару становила - 44 654,57 доларів США.

Відповідно до інформації, наявної в податкових базах даних та обліковій картці особи, яка здійснює операції з товарами - ТОВ «ІНВЕСТКОМ-УКРАЇНА», на дату переміщення вищезазначених товарів через митний кордон України, на посаді керівника був громадянин ОСОБА_1 .

Таким чином, митний орган вважав, що дії ОСОБА_1 мають ознаки порушення митних правил, передбачені ч. 1 ст. 483 МК України, оскільки товари «килими та килимове покриття», у кількості - 1328, загальною вагою брутто 20 584 кг та вартістю 82 407,75 доларів США, що згідно курсу НБУ на дату переміщення через митний кордон України (3 червня 2019 року) складає 2 213 034,99 грн., були переміщені через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, шляхом подання органу доходів і зборів як підстави для переміщення товарів документів, що містять неправдиві відомості необхідні для визначення митної вартості товарів.

Постановою судді Солом`янського районного суду міста Києва суду від 29 квітня 2022 року закрито провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 483 Митного Кодексу України.

В апеляційній скарзі представник Київської митниці Держмитслужби Юрків В.В. просить скасувати постанову судді Солом`янського районного суду міста Києва суду від 29 квітня 2022 року, прийняти нову постанову, якою визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні порушення митних правил за ч.1 ст. 483 МК України та застосувати до нього стягнення у відповідності до санкції статті.

При цьому апелянт посилається на зміст протоколу про порушення митних правил №1153/10000/22 від 5 квітня 2022 року, і зазначає, що вина ОСОБА_1 підтверджується матеріалами справи, а саме протоколом про порушення митних правил № 1153/10000/22 від 5 квітня 2022 року.

Вважає, що судом не прийняті до уваги та не враховані вказані обставини, що в свою чергу призвело до прийняття, на думку митного органу, необ`єктивного рішення.

У судовому засіданні захисник ОСОБА_1 - адвокат Саліван Л.Ф., заперечувала проти задоволення скарги та просила залишити постанову судді без змін.

Представник Київської митниці в судове засідання не з`явився, був належним чином повідомлений про розгляд справи про, що міститься розписка (а.с. 89).

Заслухавши суддю, перевіривши матеріали справи про порушення митних правил щодо ОСОБА_1 та проаналізувавши доводи апеляційної скарги, вважаю, що вона не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Так, незважаючи на доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не може погодитися з тим, що постанова судді Солом`янського районного суду міста Києва від 29 квітня 2022 року щодо ОСОБА_1 є незаконною та такою, що винесена з порушенням норм чинного законодавства, з огляду на таке.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 318 МК України митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України.

Під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України декларант, уповноважена ним особа або перевізник подає митному органу документи та відомості, необхідні для митного контролю, передбачені ст. 335 МК України.

Згідно положень ч. 8 ст. 264 МК України з моменту прийняття митним органом митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації.

Так, відповідно до ст. 458 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Підставою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність в її діях складу адміністративного правопорушення - сукупності юридичних ознак (об`єктивних і суб`єктивних), що визначаються вчинене протиправне діяння як конкретне адміністративне правопорушення.

Тобто при складанні протоколу про порушення митних правил враховуються ознаки складу правопорушення, які мають узгоджуватись з диспозицією статті, до відповідальності за якою притягується особа. У іншому випадку відсутність однієї із ознак складу правопорушення виключає можливість притягнення особи до відповідальності.

Згідно з ч. 1 ст. 483 МК України відповідальність настає за переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням митному органу як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості.

Безпосереднім об`єктом посягання при вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 483 МК України, є встановлений порядок переміщення товарів через митний кордон України.

Об`єктивною стороною правопорушення є дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України, тобто, розуміється активна поведінка (вчинок) особи.

Переміщення предметів із приховуванням від митного контролю - це їх переміщення через митний кордон різними шляхами, зокрема, шляхом подання до митного органу України підроблених документів, які містять неправдиві дані.

Суб`єктивна сторона вказаного правопорушення характеризується прямим умислом, тобто усвідомленням особою, яка вчинила правопорушення характеру незаконного переміщення товарів через митну територію України.

Не можна розглядати, як порушення митних правил дії особи, яка, переміщуючи товари через митний кордон України, надала митним органам супровідні документи з відомостями, що не відповідають дійсності, без умислу порушити митні правила, передбачені чинним законодавством України (п. 6 постанови Пленуму Верховного суду від 03.06.2005 року № 8 «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил»).

При цьому, що стосується використання документів, то судам необхідно враховувати, що підставою для переміщення товарів через митний кордон є визначені нормативними актами документи, без яких неможливо одержати дозвіл митного органу на пропуск товарів через митний кордон. Це, зокрема, можуть бути митна декларація, контракт, коносамент, ліцензія, квота, товаросупровідні документи, дозвіл відповідних державних органів. Тобто ті, що подаються митному органу на кордоні та є підставою для пропуску товару на митну територію України.

Судом першої інстанції було встановлено, що 3 червня 2019 року в зоні діяльності Одеської митниці (п/п «Чорноморський морський торговельний порт» м/п «Чорноморський») із території Туреччини через митний кордон України у транспортному засобі із р.н.з. НОМЕР_1 на адресу ТОВ «ІНВЕСТКОМ-УКРАЇНА» (ЄДРПОУ 42116774) переміщено товари - «килими та килимове покриття», у кількості - 1082 місць, загальною вагою брутто - 20 152,4 кг, за попередньою митною декларацією від 3 червня 2019 року № UA125000/2019/92818 та на підставі товаросупровідних документів: накладної CMR від 16.05.2019 року № 002017, сертифікату про походження товару № MM 0383518 та інвойсу від 31 травня 2019 року № 119509.

Після прибуття в зону діяльності Київської митниці зазначений товар був заявлений за договором про надання послуг митного брокера декларантом ФОП ОСОБА_2 (ДРФО НОМЕР_2 ) - гр. ОСОБА_2 на митному посту «Західний» за митною декларацією типу ІМ/40/ДЕ від 14 червня 2019 року № UA125200/2019/621021, оформлений та випущений у вільний обіг.

Разом із вказаною митною декларацією та товаросупровідними документами до митниці був наданий контракт від 7 травня 2019 року № 0705/TL/2019, укладений між продавцем - компанією «TEXLA PTE LTD» (Singapore) та покупцем - компанією ТОВ «ІНВЕСТКОМ-УКРАЇНА» (України, код ЄДРПОУ 42116774) в особі керівника ОСОБА_1 , накладну CMR від 16 травня 2019 року № 002017, сертифікат про походження товару №MM 0383518 та інвойс від 31 травня 2019 року № 119509, а також інші необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення документи, які зазначені в графі 44 вищевказаної митної декларації.

Разом з тим, Митний кодекс України нормою ст. 257 вичерпно формулює поняття «декларування», яке здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Заявлення таких відомостей здійснюється за встановленою законом формою в ході процедури декларування, повноваженнями щодо якого відповідно до положень ст. 265 МК України наділений декларант. Виходячи з аналізу цих положень, особа може брати участь у митних відносинах як декларант у двох випадках: коли вона особисто здійснює декларування товарів або як його власник або як уповноважений власником. Декларант може здійснювати декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення самостійно або уповноважувати інших осіб на здійснення декларування від свого імені.

У разі самостійного декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення декларантом передбачену цим Кодексом відповідальність за вчинення порушення митних правил у повному обсязі несе декларант. Особа, уповноважена на декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення від імені декларанта, має такі самі обов`язки, права і несе таку саму відповідальність, що й декларант.

Таким чином, представник власника товару підлягає відповідальності лише у тому випадку, коли він здійснював декларування товару або з метою приховування від митного контролю особисто вчиняв будь-які дії, що складають об`єктивну сторону такого порушення. При цьому таке діяння за суб`єктивною стороною характеризується прямим умислом на подання митному органу документів, що містять неправдиві дані.

За відсутності зазначених умов само по собі зайняття особою керівної посади на підприємстві - власника товару, переміщеного з приховуванням від митного контролю, не утворює в її діях складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МУ України.

Таким чином, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про те, що у ОСОБА_1 відсутній умисел на подання митному органу документів, які містять неправдиві дані, оскільки декларантом виступав ФОП ОСОБА_2 , яким був поданий до митного оформлення товар на підставі товаросупровідних документів, а обов`язки декларанта при здійсненні митного оформлення товару його власником було покладено на уповноважених осіб, представником власника товару - директором ОСОБА_1 дії щодо декларування товару не здійснювалось.

Апеляційна скарга представника митниці не містить належних доводів про те, що ОСОБА_1 , вчиняв будь-які дії, які б були спрямовані на приховування від митного контролю та утворювали об`єктивну сторону правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України.

Щодо доводів апеляційної скарги про подання документів, що містять неправдиві відомості, суд виходить із наступного.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, що відповідно до інвойсу від 31 травня 2019 року № 119509, виставленого компанією - продавцем «TEXLA PTE.LTD» (Сінгапур) до покупця - ТОВ «ІНВЕСТКОМ-УКРАЇНА», загальна фактурна вартість товарів, переміщених через митний кордон України та оформлених за митною декларацією № UA125200/2019/621021, становить - 44 654,57 доларів США (на умовах поставки CIP - Київ, Україна).

Згідно накладної CMR від 16 травня 2019 року № 002017 відправником зазначено компанію «REIS HALI TEKSTIL SAN TIC AS» (Туреччина).

Листом Департаменту міжнародної взаємодії Державної митної служби України від 17 грудня 2021 року № 26/26-04/7.8/844 до Київської митниці надіслано відповідь митних органів Турецької Республіки, до якої додано завірені копії експортної митної декларації від 31 травня 2019 року № 19270100EX041989, фактури від 31 травня 2019 року № 119509, декларації форми TR від 31 травня 2019 року № 19TR27010000500499, за якими у вантажному автомобілі, р.н.з. НОМЕР_1 , було відправлено товари «килими та килимові покриття» у кількості місць 1328, загальною вагою брутто - 20 584 кг, на умовах поставки EXW Україна, вартість яких становить - 82 407,75 доларів США. Відправником та продавцем товарів виступала компанія «HMK IC VE DIS TICARET LIMITED» (Туреччина), а одержувачем - ТОВ «ІНВЕСТКОМ-УКРАЇНА».

За доводами митного органу, згідно отриманих від митних органів Турецької Республіки документів, на підставі яких товари експортовано до України на умовах поставки EXW Україна, а саме: експортної митної декларації від 31 травня 2019 року №19270100EX041989 та фактури від 31 травня 2019 року № 119509, вартість товарів «килими та килимові покриття» становила - 82 407,75 доларів США, а згідно інвойсу від 31 травня 2019 року № 119509, який надавався українським підприємством ТОВ «ІНВЕСТКОМ-УКРАЇНА», як підстава для переміщення товару через митний кордон України та здійснення митного оформлення товарів у Київській митниці за митною декларацією UA125200/2019/621021 на умовах поставки CРТ Київ, вартість цього товару становила - 44 654,57 доларів США.

Тобто, митним органом в результаті співставленням відомостей, що містяться у документах, отриманих від митних органів Турецької Республіки, та документах митного контролю та митного оформлення, наданих до Київської митниці Держмитслужби, встановлено розбіжності щодо фактурної вартості зазначеного товару, умов поставки та фактичного продавця.

Відповідно до ст. 491 МК України підставами для порушення справи про порушення митних правил є: 1) безпосереднє виявлення посадовими особами митного органу порушення митних правил; 2) офіційні письмові повідомлення про вчинення особою порушення митних правил, отримані від правоохоронних органів, а також органів, що проводять заходи офіційного контролю; 3) офіційні письмові повідомлення про вчинення порушення митних правил, отримані від митних та правоохоронних органів іноземних держав, а також від міжнародних організацій.

За змістом ч. 1 ст. 495 МК України доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються: 1) протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів; 2) поясненнями свідків; 3) поясненнями особи, яка притягується до відповідальності; 4) висновком експерта; 5) іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими, що перебувають в електронному вигляді, а також товарами - безпосередніми предметами порушення митних правил, товарами із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортними засобами, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України.

Із матеріалів справи вбачається, що документи, які були подані митним органам Турецької Республіки, зокрема, експортної митної декларації № 19270100EX041989 від 31 травня 2019 року, встановлено, що дійсно, вартість згідно інвойсу (фактури) № 119509 від 31 травня 2019 року товарів «килими та килимові покриття», у кількості - 1328 місць, загальною вагою брутто - 20 584 кг, поставлених на умовах поставки EXW Україна, складає 82 407,75 доларів США. При цьому, відправником та продавцем цих товарів виступала компанія «HMK IC VE DIS TICARET LIMITED» (Туреччина), а одержувачем - ТОВ «ІНВЕСТКОМ-УКРАЇНА». Вказаною компанією продавцем було виставлено інвойс №119509 від 31 травня 2019 року, який був поданий з вказаною митною декларацією митним органам Турецької Республіки.

Разом з тим, за митною декларацією № UA125200/2019/621021 від 3 червня 2019 року та відповідно до контракту № 0705/TL/2019 року від 7 травня 2019 року, що був поданий разом з вказаною декларацією, продавцем товарів є компанія «TEXLA PTE LTD» (Singapore), покупцем - ТОВ «ІНВЕСТКОМ-УКРАЇНА» (Україна). Відправником товару э компанія «REIS HALI TEKSTIL SAN TIC AS» (Туреччина) - згідно накладної CMR від 16 травня 2019 року № 002017.

Як вбачається з матеріалів справи, митним органом не встановлено факту того, що ця поставка між компаніями пов`язана з поставкою з компанією, відомості про які надані митними органами Турецької Республіки, а саме: «HMK IC VE DIS TICARET LIMITED» (Туреччина).

Митним органом України не направлявся запит до митних органів Турецької Республіки про надання копії контракту, укладеного між «HMK IC VE DIS TICARET LIMITED» (Туреччина) та ТОВ «ІНВЕСТКОМ-УКРАЇНА» (Україна), з метою повного та всебічного з`ясування обставин справи, оскільки саме декларації та інвойси, надані у відповідь митними органами Турецької Республіки, є основою складання митним органом України протоколу про порушення митних правил відносно ОСОБА_1 .

Крім того, з наданих митним органом документів не прослідковується зв`язок між вказаними вище компаніями та поданими деклараціями, оскільки їх ідентифікація за найменуванням, кількістю місць, вагою брутто само по собі не слугує підставою вважати, що товари саме були переміщені через митний кордон України з приховуванням від митного контролю шляхом подання митному органу України документів, що містять не правдиві відомості. Викладене взагалі зумовлює підстави вважати, що мова йде про різні поставки, в яких продавці та відправники є різними компаніями, згідно різних інвойсів та контрактів.

В протоколі про порушення митних правил не зазначено зв`язку щодо різниці вартості, умов поставки та продавця в документах, що надані митним органам Турецької Республіки, та тими, що були надані митним органам України.

Так, документи, що надавалися до митної декларації № 19270100EX041989 від 31.05.2019 року декларантом Hakki Zafer Altintop, не мають жодного відношення до поставки товарів за документами, що надані до митної декларації № UA125200/2019/621021 від 03.06.2019 року декларантом ФОП ОСОБА_2 .

Крім того, судом першої інстанції правильно враховано, що відповідь, надана органами Республіки Туреччини, а також додані до неї документи, складені іноземною мовою та мають неофіційний переклад, в той час як за вимогами ч. 1 ст. 492 МК України провадження у справі про порушення митних правил здійснюється державною мовою.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що суддя може надавати відповідну оцінку документам, які стали підставою складання відносно особи протоколу про порушення митних правил та які є в розумінні митного органу доказами вчинення ним адміністративного правопорушення, лише за наявності належним чином оформленого перекладу з мови оригіналу на українську мову. В даному випадку, слід враховувати положення ст. 503 МК України, яка чітко визначає, що перекладачем може бути особа, яка володіє мовою, знання якої необхідне для здійснення перекладу під час провадження у справі про порушення митних правил. Як перекладач може виступати посадова особа митного органу.

При розгляді справ, суддя оцінює надані докази, перевіряє їх зміст та відповідність вимогам, встановленим законодавством. Суддя бере до уваги надані докази лише у тому випадку, якщо вони є належними та доводять обставини, які входять до предмету доказування та не може брати до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Тобто, документи, які були митним органом покладені в основу здійснення перевірки, за результатами якої він прийшов до висновку про наявність в діях ОСОБА_1 ознак порушення митних правил, передбачених ч. 1 ст. 483 МК України, не містять належного перекладу з зазначенням відповідальної за такий переклад особи, а також документів, що підтверджують її рівень володіння мовою, знання якої необхідне.

Відсутність належних та допустимих доказів, які б підтверджували вину особи у порушенні митних правил, передбачених ч. 1 ст. 483 МК України, свідчить той факт, що долучені до матеріалів справи документи, які надійшли від митних органів іноземної державами, не містять їх офіційного перекладу на державну мову, в тому числі з урахуванням положень, передбачених ст. 503 МК України про те, що перекладачем може бути посадова особа органу доходів і зборів, оскільки в будь-якому разі такою особою не може бути особа, яка складала у цій справі протокол про порушення митних правил та за відсутності у справі документу, який підтверджує володіння цією особою мовою, знання якої необхідне для здійснення перекладу.

Доказів проведення митним органом іншого дослідження чи експертизи суду надано не було.

Слід також взяти до уваги, що відповідно до ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Вбачається, що ні до випуску товару у вільний обіг, ні після його випуску, митним органом, жодного рішення про коригування митної вартості товарів не приймалось, що свідчить про відсутність сумнівів заявленої митної вартості товару, оформленого за митною декларацією № UA125200/2019/621021 від 3 червня 2019 року.

Відповідно до роз`яснень, наведених у постанові Пленуму Верховного Суду України від 03.06.2005 року № 8 «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил», порушення митних правил, відповідальність за яке встановлена ст. 483 МК України, може бути вчинене лише умисно.

Тобто, склад правопорушення в даному випадку полягає саме в умисному переміщенні товару через митний кордон України з приховуванням від митного контролю шляхом подання митному органу як підстави для переміщення товару документу, що містить неправдиві відомості, а саме вартість товару.

Згідно зі ст. 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Окрім того, нормою ст. 53 МК України встановлений виключний перелік документів, що підтверджують митну вартість товарів, це зокрема: декларація митної вартості, зовнішньоекономічний договір (контракт), рахунок-фактура (інвойс), якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару.

На підтвердження заявлено вартості товару, переміщуваного через митний кордон України митному органу України були надані, зокрема: контракт 0705/TL/2019 року від 07.05.2019 року, інвойс № 119059 від 31.05.2019 року, виставлений компанією «TEXLA PTE LTD» (Singapore) згідно вказаного контракту.

Натомість, Київською митницею Держмитслужби жодних доказів на підтвердження того, що, як заявлено в протоколі про порушення митних правил, надані декларантом документи містить неправдиві відомості щодо товарів, надано не було.

Таким чином, будь-яких доказів на підтвердження того, що подані товарно-супровідні документи були підроблені шляхом внесення неправдивих відомостей щодо даних продавця, умов поставки та вартості товару та того, що ОСОБА_1 могло бути відомо відмінність їх вартості, суду не надано, що позбавляє суд можливості встановити наявність у нього прямого умислу на вчинення дій, відповідальність за які, передбачена ст. 483 МК України.

Стаття 62 Конституції України закріплює принцип презумпції невинуватості, відповідно до якого особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Таким чином, матеріали справи про порушення митних правил не містять будь-яких відомостей та жодних доказів того, що ОСОБА_1 вчиняв будь-які умисні дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю шляхом подання митному органу України документів, що містять неправдиві відомості для визначення митної вартості товарів, а тому в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України, що правильно встановив суд першої інстанції.

Отже, будь-яких дій саме ОСОБА_1 , які б були спрямовані на приховування від митного контролю та утворювали об`єктивну сторону правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України не вчиняв.

Переглядаючи рішення суду першої інстанції в межах доводів поданої апеляційної скарги вважаю, що при розгляді даної справи, суддя повно, всебічно і об`єктивно дослідив дані, що містяться в матеріалах справи, належним чином перевірив обставини викладені у протоколі про порушення митних правил, дав цим обставинам належну оцінку та, приймаючи рішення про закриття провадження у справі відносно ОСОБА_1 , дійшов правильного висновку про те, що останній не вчиняв дій спрямованих на переміщення зазначеного товару через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, шляхом подання як підстави для переміщення товарів документів, що містять неправдиві відомості щодо вартості товару, які б утворювали склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 483 МК України.

З огляду на викладене, апеляційний суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги представника митниці та скасування рішення судді місцевого суду.

На підставі наведеного та керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, апеляційний суд-

ПОСТАНОВИВ:

Постанову судді Солом`янського районного суду міста Києва від 29 квітня 2022 року про закриття провадження у справі про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 Митного Кодексу України, щодо ОСОБА_1 залишити без змін, а апеляційну скаргу представника Київської митниці Держмитслужби Юрківа Володимира Васильовича - без задоволення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Т.О. Писана