Постанова

від 06.09.2022 по справі 560/20366/21

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/20366/21

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Фелонюк Д.Л.

Суддя-доповідач - Шидловський В.Б.

07 вересня 2022 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Шидловського В.Б.

суддів: Боровицького О. А. Курка О. П. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 27 квітня 2022 року у справі за адміністративним позовом Головного управління ДПС в Хмельницькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Байтрей" про стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу і накладення арешту на кошти та інші цінності,

В С Т А Н О В И В :

Головне управління ДПС у Хмельницькій області звернулося в суд з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Байтрей", в якому просить стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Байтрей" кошти у рахунок погашення податкового боргу у розмірі 3383,14 грн з рахунків відповідача у банках, що обслуговують такого платника податків та за рахунок готівки, що належить відповідачу; накласти арешт на кошти та інші цінності товариства з обмеженою відповідальністю "Байтрей", що знаходяться в банку, в межах суми податкового боргу в розмірі 3383,14 грн.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 27 квітня 2022 року позов Головного управління ДПС у Хмельницькій області задоволено частково.

Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Байтрей" кошти у рахунок погашення податкового боргу у розмірі 3383 (три тисячі триста вісімдесят три) грн 14 коп. з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та за рахунок готівки, що йому належить.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким позов задовольнити повністю.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт вказав, що судом першої інстанції безпідставно не враховано те, що підставами для накладення арешту на кошти або інші цінності платника податків є наявність у цього платника податків боргу та відсутність майна та/або наявність майна базова вартість якого менша за суму податкового боргу.

При цьому позивачем здійснено ряд заходів з метою встановлення наявності майна у товариства з обмеженою відповідальністю "Байтрей" за результатами яких встановлена їх відсутність.

Вважає, що Головне управління ДПС у Хмельницькій області підтвердило належними та допустимими доказами факт відсутності майна у товариства з обмеженою відповідальністю "Байтрей" за рахунок якого може бути погашений податковий борг.

Враховуючи, що рішення суду першої інстанції прийняте у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, а в матеріалах справи достатньо доказів для прийняття законного і обґрунтованого рішення, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження на підставі п.3 ч.1 ст.311 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити з наступних підстав.

Суд першої інстанції встановив та підтверджується матеріалами справи, що за товариством з обмеженою відповідальністю "Байтрей" рахується податковий борг в розмірі 3383,14 грн по податку на додану вартість, щопідтверджується податковими повідомленнями-рішеннями №0538931207 від 21.08.2018 на суму 1126,80 грн (з врахуванням часткової сплати в розмірі 171,00 грн), надіслане та повернуте на адресу позивача з відміткою відділення поштового зв`язку "за закінченням терміну зберігання"; №0568571213 від 10.07.2019 на суму 2040,00 грн, надіслане та повернуте на адресу позивача з відміткою відділення поштового зв`язку "за закінченням терміну зберігання"; №0552111213 від 05.07.2019 на суму 170,00 грн, надіслане та повернуте на адресу позивача з відміткою відділення поштового зв`язку "за закінченням терміну зберігання"; в тому числі пеня в сумі 46,34 грн.

Наявний податковий борг також підтверджується розрахунком суми позовних вимог, податковою вимогою форми "Ю" №229907-17 від 16.11.2018.

Оскільки податковий борг відповідачем добровільно не сплачено, позивач звернувся до суду з позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

На підставі вказаної норми апеляційний суд не надає правової оцінки рішенню суду першої інстанції в частині задоволення позову шляхом стягнення коштів.

Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції в частині відмов у накладенні арешту кошти та інші цінності відповідача за такими доводами.

Статтею 67 Конституції України на платників податків покладено обов`язок сплачувати податки і збори в порядку і в розмірах, встановлених законом.

Згідно з підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі ПК України) платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до підпункту 14.1.175. пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Положенням підпункту 19-1.1.22, підпункту 19-1.1.45 пункту 19-1 статті 19 ПК України передбачено, що контролюючі органи виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19-3 цього Кодексу: здійснюють погашення податкового боргу, стягнення своєчасно ненарахованих та/або несплачених сум єдиного внеску та інших платежів; звертаються до суду у випадках, передбачених законодавством.

Відповідно до підпункту 20.1.33. пункту 20.1 статті 20 ПК України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

На підтвердження відсутності майна відповідача позивач зазначив, що згідно з інформаційної довідки № 280405840 від 21.10.2021 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, щодо майна відповідача відомості відсутні; згідно довідки Головного управління Держпродспоживслужби в Хмельницькій області від 01.04.2020 №18/1/1277 повідомлено, що згідно уніфікованої автоматизованої електронно-облікової системи в Хмельницькій області за відповідачем тракторів та сільськогосподарської техніки не зареєстровано; згідно довідки управління по роботі з податковим боргом Головного управління ДПС у Хмельницькій області проаналізувавши відомості Єдиного державного реєстру транспортних засобів, зареєстрованих автотранспортних засобів за вказаним суб`єктом господарювання станом на 10.04.2020 не виявлено; згідно повідомлення РСЦ МВС в Хмельницькій області від 13.04.2020 №31/22-1175 станом на 10.04.2020 згідно регіональної АІПС "Автомобіль" та Єдиного державного реєстру транспортних засобів єдиної інформаційної системи МВС зареєстрованих автотранспортних засобів за відповідачем не виявлено.

Згідно із пунктом 88.1 статті 88 ПК України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

У відповідності до пункту 89.5 статті 89 ПК України, у разі якщо на момент складення акта опису майно відсутнє або його балансова вартість менша від суми податкового боргу, право податкової застави поширюється на інше майно, на яке платник податків набуде право власності у майбутньому до погашення податкового боргу в повному обсязі.

Відповідно до пункту 94.1. статті 94 ПК України адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов`язків, визначених законом.

Згідно з пунктом 94.2. статті 94 ПК України адміністративний арешт майна може бути застосовано, якщо з`ясовується одна з таких обставин: платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі; фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон; платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу; відсутні дозволи (ліцензії) на здійснення господарської діяльності, а також у разі відсутності реєстраторів розрахункових операцій, зареєстрованих у встановленому законодавством порядку, крім випадків, визначених законодавством; відсутня реєстрація особи як платника податків у контролюючому органі, якщо така реєстрація є обов`язковою відповідно до цього Кодексу, або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам; платник податків відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі; платник податків не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу; платник податків (його посадові особи або особи, які здійснюють готівкові розрахунки та/або провадять діяльність, що підлягає ліцензуванню) відмовляється від проведення відповідно до вимог цього Кодексу інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів (зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки).

Відповідно до пункту 94.4 статті 94 ПК України арешт може бути накладено контролюючим органом на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків.

Положеннями підпункту 94.6.2 пункту 94.6 статті 94 ПК України передбачено, що арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду.

Отже, Податковим кодексом України визначені вичерпні правові підстави для звернення податкового органу до суду з заявою про застосування адміністративного арешту коштів на рахунках платника податків. Реалізація цього права можлива лише за умови дотримання підстав, встановлених пунктом 94.2 статті 94 Податкового кодексу України.

Наведені законодавчі норми встановлюють як право контролюючого органу на звернення до суду з позовними вимогами про накладення арешту на кошти платника, так і підстави для реалізації такого права.

Отже, підставою для накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, є сукупність таких обставин, як наявність у платника податкового боргу та відсутність (недостатність) у платника майна, достатнього для погашення такого боргу.

У справі, що розглядається, контролюючим органом не було надано та не було доведено належними та допустимими доказами відсутності у відповідача майна, яке може бути джерелом погашення податкового боргу. Зокрема, контролюючим органом не було досліджено питання наявності чи відсутності іншого майна у відповідача, відмінного від земельних ділянок, нерухомого майна та транспортних засобів (різного роду устаткування, обладнання тощо).

При цьому, зазначена інформаційна довідка № 280405840 сформована 21.10.2021, довідка Головного управління Держпродспоживслужби в Хмельницькій області сформована 01.04.2020, довідка управління по роботі з податковим боргом Головного управління ДПС у Хмельницькій області сформована станом на 10.04.2020, повідомлення РСЦ МВС в Хмельницькій області - станом на 10.04.2020, тоді як контролюючий орган звертається до суду з цим позовом 30.12.2021.

Отже, недостатність майна була встановлена раніше дня виникнення у податкового органу права на стягнення податкового боргу.

Враховуючи, що позивачем не доведено наявності обставин, за яких судом може бути прийнято рішення про накладення арешту на кошти та інші цінності товариства з обмеженою відповідальністю "Байтрей", що знаходяться в банку, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність законодавчих підстав для задоволення позовних вимог в частині накладення арешту на кошти та інші цінності товариства з обмеженою відповідальністю "Байтрей", що знаходяться в банку, в межах суми податкового боргу в розмірі 3383,14 грн.

Аналогічні висновки викладені Верховним Судом у постанові від 28.06.2022 у справі №825/1994/18.

Згідно ч.5 ст.242 КАС України суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду, при цьому суд має враховувати останню практику суду.

Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 27 квітня 2022 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з моменту прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених пп. "а"-"г" п.2 ч.5 ст. 328 КАС України.

Головуючий Шидловський В.Б. Судді Боровицький О. А. Курко О. П.