Постанова від 06.09.2022 по справі 134/50/18

Постанова

Іменем України

6 вересня 2022 року

м. Київ

справа № 134/50/18

провадження № 51-853км22

Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

в режимі відеоконференції

засудженої ОСОБА_6 ,

захисника ОСОБА_7 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника засудженої ОСОБА_6 ОСОБА_7 на вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 23 вересня 2021 року та ухвалу Вінницького апеляційного суду від 25 листопада 2021 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017020000000439, за обвинуваченням

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки с. Вільшанка Крижопільського району Вінницької області, жительки смт Крижопіль Вінницької області, такої, що судимості не мала,

у вчиненні злочину, передбаченого частиною 1 статті 115 Кримінального кодексу України (далі КК),

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами

першої та апеляційної інстанцій обставини

За вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 23 вересня 2021 року ОСОБА_6 засуджено за частиною 1 статті 115 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 10 років.

Зараховано у строк покарання ОСОБА_6 строк попереднього ув`язнення з 2 по 3 жовтня 2017 року з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Початок відбування покарання визначено обчислювати з моменту фактичного затримання та приведення вироку до виконання.

Частково задоволено цивільний позов і вирішено питання з речовими доказами.

Згідно з вироком ОСОБА_6 визнано винуватою та засуджено за те, що вона 02 жовтня 2017 року, в період часу з 13:15 по 13:34, перебуваючи за місцем проживання в будинку АДРЕСА_1 збирала свої особисті речі та речі своїх малолітніх дітей, маючи на меті спільно з останніми полишити свого колишнього чоловіка ОСОБА_8 і переїхати проживати до будинку їх спільного знайомого ОСОБА_9 . У цей час до будинку зайшов ОСОБА_8 , з яким у неї виник конфлікт із тих підстав, що він заперечував щодо її переїзду з дітьми до іншого чоловіка. Після суперечки ОСОБА_8 заснув, а ОСОБА_6 , діючи умисно та усвідомлюючи, що посягає на життя іншої особи, передбачаючи і свідомо бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків у виді смерті, взяла металевий молот та завдала ним потерпілому кілька ударів у голову.

Унаслідок отриманих тілесних ушкоджень ОСОБА_8 помер на місці події.

Потім ОСОБА_6 з метою приховання вчиненого нею злочину підпалила одяг та інші речі, що лежали поряд із ліжком, на якому було тіло ОСОБА_8 , а також речі в коридорі біля кухні. У результаті цього в будинку виникла пожежа, а сама залишила місце події.

Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 25 листопада 2021 року вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 23 вересня 2021 року щодо ОСОБА_6 залишено без зміни.

Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала.

У касаційній скарзі захисник просить скасувати судові рішення та призначити новий розгляд кримінального провадження в суді першої інстанції. При цьому оспорює висновки судово-психіатричної експертизи, які, на думку захисту, суд неправомірно взяв до уваги, що призвело до помилкової кваліфікації дій його підзахисної та неправильно призначеного покарання.

Обґрунтовує свої вимоги тим, що висновок судово-психіатричної експертизи було зроблено на основі попередньої експертизи експертом, яка не мала достатнього досвіду роботи і не зважила на те, що ОСОБА_6 неодноразово втрачала свідомість та під час вчинення злочину поводила себе дивно, що вказує на перебування її у стані сильного душевного хвилювання, що потребує перекваліфікації її дій на статтю 116 КК.

Також захисник не погоджується з призначеним покаранням її підзахисній, оскільки вважає, що суди формально підійшли до цього, не зважили на сильне душевне хвилювання особи під час вчинення злочину та не врахували систематичного жорсткого поводження з нею з боку потерпілого.

Заслухавши доповідь судді, доводи засудженої та захисника, які підтримали касаційну скаргу, думку прокурора, який заперечував проти задоволення касаційної скарги, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Мотиви Суду

Згідно зі статті 438 Кримінального процесуального кодексу (далі -КПК) підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.

Відповідно до частини 2статті 433 КПКсуд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Що стосується доводів зазначених у касаційній скарзі захисника стосовно неправомірності судово-психіатричної експертизи, яка, на його думку, має вплив на кваліфікацію дій його підзахисної з частини 1 статті 115 КК на статтю 116 КК.

Як убачається з матеріалів кримінального провадження, суд першої інстанції у повному обсязі дослідив судово-психіатричні експертизи, які були проведені під час досудового розслідування та комплексну судово-психіатричну експертизу призначену судом за клопотанням сторони захисту.

Так, суд дослідив висновок судово-психіатричної експертизи № 379 від 23 листопада 2017 року, з якого встановив, що в період часу, до якого відноситься інкриміноване діяння, ОСОБА_6 на хронічне психічне захворювання не страждала, перебувала поза будь яким тимчасовим хворобливим розладом психічної діяльності. В період часу, до якого відноситься інкриміноване їй діяння, ОСОБА_6 могла усвідомлювати свої дії та керувати ними. В теперішній час ОСОБА_6 на хронічне психічне захворювання не страждає, перебуває поза будь яким тимчасовим хворобливим розладом психічної діяльності. В теперішній час ОСОБА_6 може усвідомлювати свої дії та керувати ними. Застосування примусових заходів медичного характеру ОСОБА_6 не потребує.

Крім того судом було досліджено висновок комплексної судової психолого-психіатричної експертизи № 1 від 08 квітня 2021 року, та з висновку такої експертизи встановив, що у період правопорушення, у скоєнні якого вона обвинувачується, не перебувала у стані фізіологічного афекту або у будь якому іншому емоційному стані, що міг суттєво вплинути на її свідомість та діяльність. До індивідуально-психологічних властивостей ОСОБА_6 належить: достатній рівень протікання когнітивних функцій (увага, пам`ять, мислення). В особистісній сфері: емоційно лабільна, чутлива, вразлива, сенситивна, демонстративна, інтровертована, неконфліктна, сумлінна, відповідальна, із загостреним почуттям справедливості, товариська. Залежна від думки оточуючих. ОСОБА_6 не виявляє таких індивідуально-психологічних особливостей, які б мали значно виражений характер, і вони суттєво не вплинули на характер її поведінки під час злочину. Індивідуально-психологічні властивості ОСОБА_6 суттєво не вплинули на її поведінку на період правопорушення, у скоєнні якого вона підозрюється.

Крім того, як установив експерт під час проведення експертизи, пославшись на показання свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 у ОСОБА_6 після вчиненого злочину спостерігався адекватний мовний контакт, звертання до інших з приводу даної ситуації, розуміння та осмислення ситуації.

Тобто суд дійшов правильного висновку, що дії засудженої органами досудового розслідування кваліфіковано правильно. При цьому установивши фактичні обставини кримінального провадження, оцінивши всі зібрані докази відповідно достатті 94 КПКз точки зору їх належності й допустимості, а також достатності та взаємозв`язку, місцевий суд, здійснивши судовий розгляд у межах пред`явленого обвинувачення, дійшов обґрунтованого висновку про доведеність винуватості ОСОБА_6 в умисному вбивстві свого чоловіка і правильно кваліфікував її дії за частиною 1статті 115 КК.

Суд апеляційної інстанції належним чином перевірив доводи апеляційної скарги захисника, на які дав належні та обґрунтовані відповіді.

Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, оскільки розмежування умисного вбивства від вбивства в стані сильного душевного хвилювання здійснюється як за об`єктивною так і суб`єктивною стороною цих злочинів. Зокрема, при кваліфікації злочину за статтею 116 КК суспільно небезпечне діяння особи спровоковане насильством, систематичним знущанням або тяжкою образою з боку потерпілого.

При перевірці судових рішень не встановлено порушень, які би ставили під сумнів кваліфікацію дій засудженої, або таких даних, які б вказували на насильницькі дії з боку потерпілого чи на сильне душевне хвилювання засудженої під час скоєння злочину, як і після вчинення кримінального правопорушення. Відтак колегія суддів дійшла висновку про законність і обґрунтованість висновків судів першої та апеляційної інстанцій про винуватість ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1статті 115 КК.

Посилання в касаційній скарзі захисника на невеликий досвід та стаж роботи експерта ОСОБА_13 та його доводи щодо повторності висновку експерта, а саме даних наведених у попередньому експертному висновку також є неспроможними, оскільки експертизу проведено компетентними особами, які наділені певними повноваженнями, і висновок цієї експертизи є належним та допустимим доказом. При цьому невеликий досвід експерта не може вказувати на неправомірність або сумнівність такого доказу.

Що стосується доводів захисника в частині невідповідності призначеного покарання тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та особі засудженої.

Відповідно до вимогстатті 65 КК особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження вчинення нових злочинів. Це покарання має відповідати принципам справедливості, співмірності й індивідуалізації. Для вибору такого покарання суд повинен урахувати ступінь тяжкості кримінального правопорушення, конкретні обставини його вчинення, форму вини, наслідки цього діяння, дані про особу винного, обставини, що впливають на покарання, ставлення винної особи до своїх дій, інші обставини справи, які впливають на забезпечення відповідності покарання характеру й тяжкості вчиненого кримінального правопорушення.

Призначаючи ОСОБА_6 покарання, суд першої інстанції зазначив, що вчинений нею злочин відносить до категорії особливо тяжких злочинів з урахуванням обставин справи, особи обвинуваченої, яка є раніше не судимою, визнала свою вину, доглядає та виховує двох малолітніх дітей, позиції потерпілого ОСОБА_14 , який наполягав на призначені їй суворому покаранні. Суд дійшов висновку, що виправлення ОСОБА_6 та її перевиховання не можливе без ізоляції від суспільства.

Суд апеляційної інстанції, розглядаючи апеляційні скарги засудженої та захисника в частині пом`якшення покарання, обґрунтовуючи своє рішення погодився з висновками суду першої інстанції, при цьому зазначив, що місцевим судом було враховано обставини вчиненого кримінального правопорушення, особу винної, дотримано загальних засад призначення покарання, вирок суду відповідає приписам статті 370 КПК.

Таким чином, колегія суддів не вбачає підстав для скасування судових рішень, оскільки призначене ОСОБА_6 покарання відповідає вимогам кримінального закону, а доводи захисника про невідповідність призначеного покарання тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та особі засудженої внаслідок суворості та неправильної кваліфікації її дій у ході постановленні вироку, не знайшли підтвердження під час перевірки матеріалів кримінального провадження.

Ураховуючи викладене, підстав для задоволення касаційної скарги захисника не вбачається.

Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК, Суд

ухвалив:

Вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 23 вересня 2021 року та ухвалу Вінницького апеляційного суду від 25 листопада 2021 року щодо засудженої ОСОБА_6 залишити без зміни, а касаційну скаргу її захисника без задоволення.

Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3