Рішення

від 07.09.2022 по справі 171/203/22

АПОСТОЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 171/203/22

2/171/449/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 вересня 2022 року м. Апостолове Дніпропетровської області

Апостолівський районний суд Дніпропетровської областіу складі: головуючої судді - Чумак Т.А., за участю секретаря судового засідання Жандарук В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , представник позивача ОСОБА_2 , до Нивотрудівської сільської ради про визнання в порядку спадкування прав засновника селянського фермерського господарства «Прикордонник»,

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача звернувся до суду з цивільним позовом про визнання в порядку спадкування за позивачем ОСОБА_1 прав засновника Селянського (Фрмерського) господарства «Прикордонник», посилаючись на те, 16.01.1995 року було зареєстровано фермерське господарство «ПРИКОРДОННИК» (далі за текстом - Господарство), засновником якого є ОСОБА_3 . 03.05.2006 року між Апостолівською районною державною адміністрацією, в особі голови - ОСОБА_4, як Орендодавцем, та фермерським господарством «ПРИКОРДОННИК», в особі голови - ОСОБА_3, як Орендарем, було укладено договір оренди землі, за яким Господарство отримало в строкове платне користування земельну ділянку площею 12,0 га. (кадастровий номер 1220382500:01:065:0001), строком на 25 років. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер. Спадкоємцем ОСОБА_3 є його син - ОСОБА_1 . В строк визначений чинним законодавством України Позивач звернулася до приватного нотаріуса Криворізького районного нотаріального округу Дніпропетровської області Богомолова В.І. за прийняттям спадщина, яка залишилася після його батька - ОСОБА_3 . 05.10.2021 року Позивач звернувся до приватного нотаріуса Богомолова В.І. з питання видачі йому свідоцтва про право на спадщину, щодо прав засновника Господарства, яке залишилася після смерті ОСОБА_3 . 05.10.2021 року приватний нотаріус Богомолов В.І. виніс постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, відповідно до якої відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на майнові права Господарства, оскільки відсутні документи на підтвердження того, що Господарство є цілісним майновим комплексом. Відмова нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії позбавляє Позивача належним чином оформити право на спадкове майно та права, які увійшли до складу спадщини після смерті ОСОБА_3 .

На підставі викладеного ОСОБА_1 просить визнати за ними в порядку спадкування за законом після померлого ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , право засновника селянського (фермерського) господарства «Прикордонник», ідентифікаційний код юридичної особи 21907922.

Ухвалою суду від 03.02.2022 року відкрито загальне позовне провадження по справі.

Ухвалою суду від 03.02.2022 року задоволено клопотання про витребуваня доказів.

Ухвалою суду від 11.08.2022 року закрито підготовче провадження по справі, справу призначено до розгляду по суті.

Від представника позивача надійшла заява, відповідно до якої заявлені позовні вимоги підтримує в повному обсязі, справу просить розглядати без його участі та без участі позивача.

Від представника відповідача Нивотрудівської сільської ради надійшла заява, згідно якої справу просять слухати без участі представника відповідача, проти заявлених вимог заперечують.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер батько позивача ОСОБА_3 , свідоцтво про смерть серія НОМЕР_1 . За свого життя ОСОБА_3 був засновником фермерського господарства «Прикордонник», ідентифікаційний код юридичної особи 21907922, що підтверджується Статутом селянського (фермерського) господарства «Прикордонник».

З матеріалів спадкової справи № 231/2021 до майна померлого ОСОБА_3 встановлено, що позивач ОСОБА_1 подав в нотаріальну контору заяву про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 . Матеріалами спадкової справи № 231/2021 після смерті ОСОБА_3 також підтверджується, що інші спадкоємці за законом від прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 відмовились.

Із постанови приватного нотаріуса Криворізького районного нотаріального округу Богомолова В.І. за спадковою справою № 231/2021 вбачається, що у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на майнові права на селянське (фермерське) господарство «Прикордонник» як цілісний майновий комплекс після смерті батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 - відмовлено.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом, як передбачено ст.1217 ЦК України.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

У разі відсутності заповіту право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

В порядку ч.1 ст.1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Відповідно до п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року №7 «Про практику у справах про спадкування»у разі відмови нотаріуса в оформлені права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до ст. 23 Закону України «Про фермерське господарство» успадкування фермерського господарства (цілісного майнового комплексу або його частини) здійснюється відповідно до закону, а відповідно до ст. 19 Закону до складу майна фермерського господарства входить право користування землею.

Відповідно до п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України №20 від 22.12.1995 року із змінами «Про судову практику у справах про захист права приватної власності» успадкування майна селянського фермерського господарства здійснюється за загальними правилами спадкового права.

Оскільки нотаріусом було відмовлено позивачам у видачі свідоцтва про право на спадщину, суд вважає, що їх право підлягає захисту у судовому порядку.

В силу ст. 22 ч. 1 Закону України «Про фермерське господарство», фермерське господарство як цілісний майновий комплекс включає майно, передане до складеного капіталу, не розподілений прибуток, майнові та інші зобов`язання.

Відповідно до ст. 191 ЦК України підприємство є єдиним майновим комплексом, що використовується для здійснення підприємницької діяльності. До складу підприємства як єдиного майнового комплексу входять усі види майна, призначені для його діяльності, включаючи земельні ділянки, будівлі, споруди, устаткування, інвентар, сировину, продукцію, права вимоги, борги, а також право на торгівельну марку або інше позначення та інші права, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 167 ГК України корпоративні права це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до законів, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Згідно до ст. 8 ч. 1 ЦК України, якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону).

Відповідно до п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 р. № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», вирішуючи спір про спадкування частки учасника підприємницького товариства, необхідно враховувати, що це допускається статтями 130, 147, 166 ЦК, статтями 55, 69 ЗУ від 19.09.1991 року №1576-ХІІ «Про господарські товариства» і не підпадає під заборону пункту 2 частини першої статті 1219 ЦК. При цьому спадкується не право на участь, а право на частку в статутному (складеному) капіталі.

Згідно абз. 2 п. 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2008 року №13 «Про практику розгляду судами корпоративних спорів» на підставі частини другої статті 7 Закону про господарські товариства підвідомчими судам є також справи про зобов`язання внести зміни до установчих документів товариства у випадку виходу учасника з товариства, відчуження частки (її частини) в статутному (складеному) капіталі товариства, вступом правонаступника (спадкоємця) учасника до господарського товариства тощо за позовами таких осіб.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про фермерське господарство» членами фермерського господарства можуть бути подружжя, їх батьки, діти, які досягли 14- річного віку, інші члени сім`ї, родичі, які об`єдналися для спільного ведення фермерського господарства, визнають і дотримуються положень Статуту фермерського господарства. Членами фермерського господарства не можуть бути особи, які працюють у ньому за трудовим договором (контрактом). При створенні фермерського господарства одним із членів сім`ї інші члени сім`ї, а також родичі можуть стати членами цього фермерського господарства після внесення змін до його Статуту. Для цілей цього Закону до членів сім`ї та родичів голови фермерського господарства відносяться дружина (чоловік), батьки, діти, баба, дід, прабаба, прадід, внуки, правнуки, мачуха, вітчим, падчерка, пасинок, рідні та двоюрідні брати та сестри, дядько, тітка, племінники як голови фермерського господарства, так і його дружини (її чоловіка), а також особи, які перебувають у родинних стосунках першого ступеня споріднення з усіма вищезазначеними членами сім`ї та родичами (батьки такої особи та батьки чоловіка або дружини, її чоловік або дружина, діти як такої особи, так і її чоловіка або дружини, у тому числі усиновлені ними діти).

У відповідності до ст. 1 ч. 4 Закону України «Про фермерське господарство» фермерське господарство діє на основі Статуту. У Статуті зазначаються найменування господарства, його місцезнаходження, адреса, предмет і мета діяльності, порядок формування майна (складеного капіталу), органи управління, порядок прийняття ними рішень, порядок вступу до господарства та виходу з нього та інші положення, що не суперечать законодавству України.

Відповідно до абз. 2,3 п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 р. №7 «Про судову практику у справах про спадкування» свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Враховуючи, те що позивач ОСОБА_1 є спадкоємцем першої черги за законом після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , та виявив бажання продовжити діяльність фермерського господарства "Прикордонник", те, що юридично оформити прийняття в порядку спадкування майнових прав спадкового майна позивач позбавлений можливості, суд вважає, що позов слід задовольнити.

Крім того, відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду вказаної у постанові від 23.06.2020 року (п.43, справа № 179/1043/16-ц) ефективним способом захисту прав спадкоємців засновника фермерського господарства, які не відмовилися від вступу до фермерського господарства, в якого немає сформованого статутного капіталу, є визнання в порядку спадкування після смерті спадкодавця прав засновника такого господарства.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 89, 141, 259, 263-265 ЦПК України, ст. 1216, 1217, 1218, 1223, 1261-1265, 1268, 1296 ЦК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 , представник позивача ОСОБА_2 , до Нивотрудівської сільської ради про визнання в порядку спадкування прав засновника селянського фермерського господарства «Прикордонник» задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , в порядку спадкування за законом після померлого ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , права засновника Селянського (Фермерського) господарства «Прикордонник», (ідентифікаційний код юридичної особи 21907922).

На рішення може бути подана апеляція до Дніпровського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня складання повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: Чумак Т.А.