Рішення

від 31.08.2022 по справі 571/2019/21

РОКИТНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №571/2019/21

Провадження №2/571/75/2022

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 вересня 2022 року смт. Рокитне

Рокитнівський районний суд Рівненської області, в складі: судді одноособово Верзун О.П., за участю секретаря судового засідання Качановської О.Ф., позивача ОСОБА_1 , представника позивача адвоката Осики Ю.П., відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 571/2019/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яке не заявляє самостійний вимог Рокитнівська районна державна нотаріальна контора про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Позовні вимоги позивач обгрунтовує тим, що в 2014 році його батько ОСОБА_6 склав заповіт на ім`я позивача. Про наявність заповіту до 2019 року позивач не знав. 11 грудня 2019 року звернувся до Рокитнівської районної нотаріальної контори з приводу прийняття спадщини за заповітом і оформлення спадщини. Згідно відповіді від 26.12.2019, яку особисто отримав 13.01.2020 року вбачається що 12 грудня 2018 року нотаріальною конторою на вищевказаний житловий будинок видані свідоцтва про право на спадщину за законом тим спадкоємцям які прийняли спадщину. Також повідомили про те, що строк для прийняття спадщини ним пропущений. Просить визначити додатковий строк для подачі до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини за заповітом після смерті батька, терміном в один місяць з часу набрання рішенням суду законної сили.

Ухвалою суду від 17.12.2021 позовна заява була залишена без руху як така, що подана з порушенням вимог ст.175 та ст.177 ЦПК України.

Ухвалою суду від 29.12.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.

24.01.2022 до суду надійшов відзив від відповідача ОСОБА_2 , в якому просить в задоволенні вимог відмовити, оскільки позивача неодноразово повідомляли про необхідність прибути до нотаріальної контори для прийняття спадщини та подання ним відповідної заяви. Проте, ОСОБА_1 пропустив, без поважної причини, строк для прийняття спадщини. Відтак, 12.12.2018 державним нотаріусом Рокитнівської районного нотаріальної контори Рівненської області йому та ОСОБА_3 було видано свідоцтво на право на спадщину за законом та витяги Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Ухвалою суду від 15.04.2022 закрито підготовче провадження по справі та призначено її до судового розгляду.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат Осика Ю.П. позовні вимоги підтримав, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві та доповнив, що через хворобу позивач не зміг вчасно оформити спадщину, крім того, позивач не був обізнаним про наявність заповіту. Вважають, що у позивача були поважні причини пропуску шестимісячного строку, що є підставою для визначення додаткового.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні 16.05.2022 показав суду, що він особисто неодноразово пропонував позивачеві приїхати до нотаріальної контори та врегулювати всі питання щодо оформлення спадкового майна, але позивач категорично відмовився. Він разом з ОСОБА_3 повідомляли як позивачу, так і нотаріусу про те, що згідні включити останнього до кола спадкоємців за законом (оскільки самі дійсно не знали про складений заповіт), в подальшому, не заперечували щодо включення його до кола спадкоємців, як такого, що своєчасно не звернувся за оформленням спадщини в порядку спадкування за заповітом, однак він не погоджувався на їх пропозиції. Пізніше з`ясувалось, що він, знаючи про заповіт батька, не звернувся у шестимісячний строк до нотаріуса, а звернувся до нотаріуса тільки після того, як він та ОСОБА_3 оформили спадщину. Вважає, що довідка про хворобу не є поважною причиною, оскільки позивач був обізнаний та мав реальну можливість вчасно звернутися до нотаріальної контори. Так як позивач відмовився вирішити питання успадкування майна в позасудовому порядку, він та ОСОБА_3 звернулись до нотконтори, де отримали свідоцтво про право на спадщину за законом. Проте, на сьогодні не згідний надати позивачеві згоди на поновлення пропущеного строку для подання заяви про прийняття спадщини та просить відмовити у задоволенні позову, оскільки позивач майже щодня перебував у смт Рокитне, але звернутись до нотаріуса вперто не бажав. Просив врахувати ту обставину, що причини, на які посилається позивач є надуманими, окрім того питання надання додаткового строку з підстав хвороби позивача вже вирішувалось в судовому порядку раніше і за результатами розгляду цих позовних вимог йому було відмовлено у позові. Також, просить суд звернути увагу на те, що спадщину після смерті батька отримали лише він та його племінник ОСОБА_3 , а тому згідно закону, лише вони можуть бути відповідачами у справі, тому просив рахувати зазначену у позову ОСОБА_5 неналежним відповідачем, яка, між іншим, не бажала та не бажає приймати спадщину і бути учасником провадження у даній справі.

Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні 16.05.2022 показав суду, що позовні вимоги не визнає та зазначив, що доводиться померлому внуком по материнській лінії. Прийняв спадщину, так як мати померла. До нотаріальної контори звернувся в строки визначені законом та отримав свідоцтво про право на спадщину за законом. Позивач, його дядько, був обізнаний про наявність заповіту, йому повідомляли про те, що необхідно у визначені строки оформити спадщину, однак він не бажав це зробити. Підтвердив пояснення відповідача ОСОБА_2 про те, що не раз пропонували позивачу разом звернутися до нотаріуса, оскільки строки минають, а спадщину ніхто не приймає, проте щоразу він відмовлявся від їх пропозиції. Просив відмовити у позові.

Водночас суд звертає увагу, що позивач визначив відповідачем у даній справі ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та наполягав на її участі як відповідача.

Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах про спадкування" передбачено, що особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України (абз.1 п. 24 Постанови). При цьому, при відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини (абз.2 п. 24 Постанови).

Відповідач ОСОБА_5 в судові засідання не з`являлася. Була обізнаною про перебування у провадженні Рокитнівського районного суду цивільної справи про спір щодо спадкового майна, що підтверджується поштовими розписками про отримання нею позовної заяви разом з усіма додатками, ухвали суду від 29.12.2021, судових повісток. Разом з тим, суд враховує процесуальну поведінку відповідача, яка правом на подачу відзиву не скористалася, не з`явилася у жодне з судових засідань, про причини своєї неявки суд не повідомляла, не зверталася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, відтак, суд враховуючи, керівні роз`яснення п. 24 Постанови Пленуму Верховного суду України № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» погоджується із запереченнями відповідачів та представника Рокитнівської районної нотаріальної контори, вважаючи її неналежним відповідачем за даними позовними вимогами.

Судовий розгляд проведено у її відсутність, що жодним чином не порушує її права, оскільки цей відповідач у справі, не одержав право на спадкування, тобто не може вважатися таким, що порушив, не визнав або оспорив права позивача на прийняття спадщини, що служить окремою підставою для відмови у позові.

Третя особа, яка не заявляє самостійний вимог державний нотаріус Рокитнівської державної нотаріальної контори Витичак Г.М. позов не визнає, просить відмовити у задоволені позовних вимог.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд приходить до наступного. Спірні відносини виникли з приводу реалізації сторонами спадкових прав. Вказані правовідносини регулюються нормами ЦК України.

Згідно зст. 4 ЦПК Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1ст. 13 ЦПК Українисуд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданими відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть НОМЕР_1 (а.с.6).

Відповідно до заповіту від 24.03.2014 посвідченого секретарем виконкому Біловізької сільської ради, ОСОБА_6 на випадок смерті заповів усе своє майно, яке йому належить, де б воно не було та з чого б воно не складалось, і взагалі все те, що йому належатиме на день смерті і на що він за законом матиме право заповідає своєму синові ОСОБА_1 (а.с.7).

Таким чином, позивач ОСОБА_1 , згідно із вимогамист.1235 ЦК Україниє спадкоємцем за заповітом після смерті батька.

З огляду на це, суд не бере до уваги доводи відповідача ОСОБА_2 про те, що згідно погосподарської книги № 12, особовий рахунок № НОМЕР_2 житловий будинок та по господарські будівлі, які належать померлому ОСОБА_6 мають іншу поштову адресу, аніж ту, за якою він оформив спадщину, оскільки у позовних вимогах та у заповіті йдеться про все майно померлого без позначення його поштовими адресами.

Із заяви ОСОБА_1 від 23.08.2018 року слідує, що останній звертався в нотаріальну контору з проханням видати свідоцтво про право на спадщину саме за заповітом (а.с. 35).

Однак, згідно постанови про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину 23.08.2018, державний нотаріус Рокитнівської районної державної нотаріальної контори Рівненської області відмовив позивачу ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на житловий будинок з надвірними будівлями, що знаходиться за адресою в АДРЕСА_1 у зв`язку з пропуском шестимісячного строку для подання заяви про прийняття спадщини (а.с.11).

Вказаний факт спростовує твердження позивача про те, що він не знав про наявність заповіту до 2019 року. Отже, з вище досліджених доказів, суд дійшов до переконання, що посилання позивача на свою необізнаність щодо наявності заповіту не відповідає дійсності.

Крім того, суд окремо звертає увагу на те, що позивач у судовому засіданні чітко повідомив суду, що про заповіт знав ще у 2014 році, тобто за життя батька, який помер у 2017 році.

Позивач також підтвердив, що своєчасно звернутись із заявою про прийняття спадщини не міг через хворобу, що було єдиною та, на його думку, достатньою причиною, яка перешкоджала йому звернутися до нотаріуса у шестимісячний строк. При цьому, посилається на довідку, долучену до позову.

Ним не заперечувалась та обставина, що ОСОБА_2 , ОСОБА_3 просили його також подати заяву до нотконтори.

Посилання позивача на заключення ЛКК № 1563 про те, що він знаходився на амбулаторному лікуванні з 18.09.2017 по 28.09.2017, діагноз гострий трахеобронхіт суд не бере до уваги, оскільки та копія довідки, що знаходиться в матеріалах справи не містить необхідних реквізитів, згідно вимог діловодства. Позивач повідомив суду, що долучена до позову довідка є копією з копії, на якій ним виконано напис «згідно оригіналу ОСОБА_1 29.12.2021», в той час, як самого оригіналу довідки у нього не було і де він знаходиться йому достеменно не відомо. Вказана обставина унеможливлює перевірку будь-яким іншим чином достовірності даних, зазначених у ній.

Крім того, сторони підтвердили, що вимоги позивача з посиланням вказану довідку, як доказ поважності причини пропуску строку звернення із заявою про прийняття спадщини,- розглядалися у цивільній справі, у якій прийнято рішення, яке було предметом перегляду в апеляційній інстанції, про що надали відповідні підтвердження. Так, постановою Рівненського апеляційного суду від 18 листопада 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Рокитнівського районного суду Рівненської області від 23 червня 2021 року скасовано. В задоволенні позовних вимог відмовлено (а.с. 39-50).

Таким чином, посилання ОСОБА_1 на наявність хвороби, що перешкоджала йому звернутись у визначеному чинним законодавством України порядку до нотаріуса також суперечить встановленим судом обставинам, оскільки позивач лікувався амбулаторно та в період з 18.09.2017 по 28.09.2017, що не дає суду підстав вважати зазначену хворобу тривалою та такою, що перешкоджала йому звернутися у визначеному законом порядку до нотаріуса. Позивач не зміг пояснити, що послужило йому перешкодою звернутися за реалізацією своїх спадкових справ в період після видужування та до 22 серпня 2018 року або 10 грудня 2019 року, оскільки саме цю дату позивач вказує у позові.

Разом з тим, позивач заперечив щодо існування інших обставин, які перешкоджали би йому звернутись за прийняттям спадщини, зазначивши, що таких перешкод не було, а його хвороби достатньо для того, щоб вважати причину пропуску ним шестимісячного строку поважною.

Отже, суд переконаний, що посилання на вказану причину пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, з огляду на строк, який минув після хвороби та час фактичного звернення позивача із заявою до нотаріуса,- є безпідставними.

Окрім того, суд зважає на ту обставину, що 12.12.2018 державний нотаріус Рокитнівської районної державної нотаріальної контори Рівненської області видав свідоцтво про право на спадщину за законом спадкоємцям майна, яке складається з житловий будинку з надвірними будівлями, що знаходиться в АДРЕСА_1 ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

З витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є співвласниками житлового будинку, що знаходиться в АДРЕСА_1 та який належить їм на праві спільної часткової власності в розмірі1/2 кожному (а.с. 30,31).

Разом зтим,як вбачаєтьсяіз матеріалівспадкової справи,06.08.2018 за №590/01-16 нотаріус Рокитнівської нотаріальної контори повідомляв позивача про те, що від ОСОБА_2 надійшла заява про прийняття спадщини за законом на житловий будинок, що знаходиться в АДРЕСА_1 , який залишився після смерті батька ОСОБА_6 . Одночасно нотаріус повідомив позивача про необхідність з`явитися до нотаріальної контори з приводу оформлення спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1222 Цивільного кодексу України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Згідно ч. 1 ст. 1269 Цивільного кодексу України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Частиною 1 статті 1270 Цивільного кодексу України встановлено, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Згідно ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини, яким є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою, що передбачено ч. 2 ст. 1220 ЦК України.

Відповідно до ст.1220 Цивільного кодексу України часом відкриття спадщини є день смерті особи.

Згідно ч.ч1,2 ст.1272 ЦК України якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

У ч. 3 ст. 1272 Цивільного кодексу України встановлено, що за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважних причин, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Тобто правила ч. 3 ст. 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного суду України № 7 від 30.05.2008 р. «Про судову практику у справах про спадкування» вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

В постанові від 15.04.2021 Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду (справа № 591/1271/18) дійшов до висновку про те, що необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є дійсно поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини.

Однак, крім іншого, і вказана обставина, про яку зазначено у позові була спростована у судовому засіданні.

З урахуванням встановлених обставин, суд вважає, що позивачем не наведено причин пропуску для прийняття спадщини, які б можна було вважати поважними.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 76-81, 89, 259, 263-265, 273 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яке не заявляє самостійний вимог Рокитнівська районна державна нотаріальна контора про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суд.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП - не встановлено.

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , місце проживання: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Відповідач: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_5 , РНОКПП невідомо.

Третя особа: Рокитнівська районна державна нотаріальна контора Рівненської області, місцезнаходження: смт. Рокитне, вул. Незалежності,21, код ЄДРПОУ - 35846148.

Повне рішення складено 06.09.2022.

Суддя :