Рішення

від 05.09.2022 по справі 904/1363/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06.09.2022м. ДніпроСправа № 904/1363/22

Господарський суд Дніпропетровської області

у складі судді Дупляка С.А.,

за участю секретаря судового засідання Євтушенка Д.Є.,

представників учасників справи:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився,

дослідивши матеріали справи № 904/1363/22

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФОРТУНАК"

до Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат"

про стягнення грошових коштів,

в с т а н о в и в:

1. ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ ТА ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

Товариство з обмеженою відповідальністю "ФОРТУНАК" (далі - позивач) звернулося до господарського суду з позовною заявою від 24.05.2022 за вих. № 24-05-22-1 до Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" (далі - відповідача) про стягнення 5.185.648,33 грн, з яких: 4.627.999,83 грн основної заборгованості; 557.648,50 грн інфляційних втрат.

Фактичною підставою позовних вимог визначено договір №598/13/356В від 19.10.2021 про закупівлю товару.

Судові витрати позивач просить суд покласти на відповідача.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 904/1363/22 визначено суддю ДУПЛЯКА Степана Анатолійовича, що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.06.2022.

Ухвалою від 06.06.2022 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 05.07.2022.

29.06.2022 через відділ документального забезпечення від позивача надійшло клопотання від 28.06.2022 за вих. № 28-06-22-01 позивача про розгляд справи без участі його представника. Господарський суд відзначає, що ухвалою від 06.06.2022 явку учасників справи визнано необов`язковою. Отже, наявні підстави для розгляду справи за відсутності представника позивача.

Ухвалою від 05.07.2022 підготовче засідання відкладене до 27.07.2022.

15.07.2022 через відділ документального забезпечення від відповідача надійшов відзив, у якому відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

18.07.2022 через відділ документального забезпечення від позивача надійшло клопотання позивача про розгляд справи без участі представника. Оскільки явку учасників справи суд визнав необов`язковою, наявні підстави для розгляду справи за відсутності представника позивача.

Ухвалою від 27.07.2022 продовжено строк підготовчого провадження. Зобов`язано відповідача невідкладно направити на адресу позивача копію відзиву з доданими до нього документами листом з описом вкладення, докази чого негайно надати суду. Вирішення питання про прийняття відзиву з доданими до нього документами відкладено. Клопотання позивача про розгляд справи без участі представника задоволено. Підготовче засідання відкладено до 23.08.2022.

Ухвалою від 23.08.2022 підготовче провадження закрито. Справу призначено до судового розгляду по суті на 06.09.2022.

У судове засідання 06.09.2022 сторони явку представників не забезпечили. Від позивача 30.08.2022 через відділ документального забезпечення надійшло клопотання від 25.08.2022 за вих. № 25-08-12-02 про розгляд справи без участі представника. Крім цього, від позивача 30.08.2022 через відділ документального забезпечення надійшло клопотання про долучення додаткової копії договору від 19.10.2021 за № 598/13/356В (придатної для читання).

Дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийняв рішення у справі.

З урахуванням режиму воєнного стану та можливості повітряної тривоги в місті Дніпрі у Господарському суді Дніпропетровської області встановлено особливий режим роботи й запроваджено відповідні організаційні заходи. Відтак, справу розглянуто у розумні строки, ураховуючи вищевказані обставини та факти.

Стислий виклад позиції позивача

Позовні вимоги мотивовані тим, що наявними у справі письмовими доказами є доведеним факт прострочення виконання відповідачем зобов`язань за договором, а тому з відповідача підлягають стягненню сума заборгованості та нараховані на неї інфляційні втрати.

Стислий виклад позиції відповідача

Відповідач, не заперечуючи обставин справи, викладених позивачем, у задоволенні позову просить відмовити з огляду на важкий фінансовий стан відповідача, накладення арешту на рахунки відповідача, його стратегічне значення для держави, а також зазначає, що у разі відмови у задоволенні позовних вимог відповідач матиме змогу закумулювати кошти для подальшого поступового розрахунку з контрагентами, в т.ч. з позивачем.

Доводи позивача щодо відзиву на позовну заяву

Відповідь на відзив позивач не надав.

2. ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ

Предметом доказування у справі, відповідно до ч. 2 ст. 76 ГПК України, є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

У даному випадку до предмета доказування входять такі обставини: укладення договору; поставки товару; оплати товару; наявності/відсутності заборгованості; правомірності нарахування інфляційних втрат.

Суд встановив, що 19.10.2021 між позивачем (далі позивач, постачальник) та відповідачем (далі відповідач, покупець) був укладений договір № 598/13/356В про закупівлю товару (далі - договір).

Згідно з п. 1.1 договору постачальник зобов`язався поставити покупцеві товар, зазначений в п. 1.2 договору, а покупець прийняти і оплатити такий товар.

Відповідно до п. 1.2 договору постачальник зобов`язався поставити основні неорганічні хімічні речовини, код ДК 021:2015 - 2431 (Натр їдкий технічний) за найменуванням, кількістю та ціною відповідно до Специфікації № 1, яка є невід`ємною частиною договору.

Сума (ціна) договору, відповідно до Специфікації № 1 становить 10.488.842,00 грн, крім того податок на додану вартість 20 % - 2.097.768,40 грн. Загальна сума становить 12.586.610,40 грн з урахуванням ПДВ 20% (п. 3.1 договору).

Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2021, але в будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов`язань (п. 12.1 договору).

На виконання взятих на себе зобов`язань позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 7.577.258,03 грн, що підтверджується:

видатковою накладною № 65 від 22.10.2021 на суму 435.690,36 грн;

видатковою накладною № 66 від 22.10.2021 на суму 435.690,36 грн;

видатковою накладною № 67 від 22.10.2021 на суму 434.702,40 грн;

видатковою накладною № 68 від 23.10.2021 на суму 412.473,30 грн;

видатковою накладною № 70 від 28.10.2021 на суму 434.702,40 грн;

видатковою накладною № 71 від 28.10.2021 на суму 197.098,02 грн;

видатковою накладною № 72 від 03.11.2021 на суму 197.789,59 грн;

видатковою накладною № В-77 від 11.11.2021 на суму 1.257.277,90 грн;

видатковою накладною № 78 від 15.11.2021 на суму 1.257.277,90 грн;

видатковою накладною № 85 від 24.11.2021 на суму 1.257.277,90 грн;

видатковою накладною № 86 від 24.11.2021 на суму 1.257.277,90 грн.

Всі видаткові накладні, на підставі яких позивач обґрунтовує заявлені позовні вимоги. підписані представником відповідача без заперечень та зауважень, а підпис представника відповідача засвідчений печаткою підприємства.

Відповідно до п. 4.1 договору товар, який поставляється відповідно до цього договору, оплачується покупцем за погодженими цінами в національній валюті України.

Покупець здійснює оплату отриманої партії товару за фактом його поставки протягом 40-ти банківських днів (п. 4.2 договору).

Строк оплати товару є таким, що настав.

За отриманий від позивача товар відповідач розрахувався частково (у розмірі 2.949.258,20 грн), у зв`язку з чим залишок заборгованості відповідача перед позивачем складає 4.627.999,83 грн.

Доказів оплати товару в сумі 4.627.999,83 грн відповідач не надав.

Доводи позивача, наведені в обґрунтування позову, належними доказами не спростував.

Доказів повернення вказаного товару позивачу відповідачем не надано.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань, позивач нарахував до стягнення з відповідача інфляційні втрати за загальний період з 01.12.2021 до 19.05.2022 у загальному розмірі 557.648,50 грн.

Відповідач не в повному обсязі оплатив отриманий від позивача товар, що і стало причиною для звернення до суду з позовом у даній справі.

3. ПОЗИЦІЯ СУДУ

Предметом спору у даній справі є вимоги позивача до відповідача про стягнення 5.185.648,33 грн, з яких: 4.627.999,83 грн основної заборгованості; 557.648,50 грн інфляційних втрат. Фактичною підставою позовних вимог визначено договір № 598/13/356В від 19.10.2021 про закупівлю товару.

Згідно з нормами ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. ст. 625, 628, 629 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 638 Цивільного кодексу України, яка кореспондується зі ст. 180 Господарського кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

В ч. 3 ст. 180 Господарського кодексу України визначено, що при укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Оцінивши зміст договору, господарський суд встановив, що сторонами погоджено його істотні умови.

Договір підписаний уповноваженими особами та скріплено печатками.

Договір у встановленому порядку не оспорений; не розірваний; не визнаний недійсним.

Таким чином, укладений між сторонами договір є дійсним, укладеним належним чином та є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 Цивільного кодексу України).

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки.

Отже, двосторонній характер договору зумовлює взаємне виникнення у кожної зі сторін прав та обов`язків. Тобто, з укладенням такого договору постачальник бере на себе обов`язок поставити певний товар і, водночас, покупець зобов`язується прийняти та оплатити такий товар.

Так, на виконання взятих на себе зобов`язань позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 7.577.258,03 грн, що підтверджується видатковою накладною № 65 від 22.10.2021 на суму 435.690,36 грн, видатковою накладною № 66 від 22.10.2021 на суму 435.690,36 грн, видатковою накладною № 67 від 22.10.2021 на суму 434.702,40 грн, видатковою накладною № 68 від 23.10.2021 на суму 412.473,30 грн, видатковою накладною № 70 від 28.10.2021 на суму 434.702,40 грн, видатковою накладною № 71 від 28.10.2021 на суму 197.098,02 грн, видатковою накладною № 72 від 03.11.2021 на суму 197.789,59 грн, видатковою накладною № В-77 від 11.11.2021 на суму 1.257.277,90 грн, видатковою накладною № 78 від 15.11.2021 на суму 1.257.277,90 грн, видатковою накладною № 85 від 24.11.2021 на суму 1.257.277,90 грн, видатковою накладною № 86 від 24.11.2021 на суму 1.257.277,90 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

З огляду на положення п. 4.2 договору, строк оплати товару є таким, що настав.

За отриманий від позивача товар відповідач розрахувався частково (у розмірі 2.949.258,20 грн), у зв`язку з чим залишок заборгованості відповідача перед позивачем складає 4.627.999,83 грн.

Доказів оплати товару в сумі 4.627.999,83 грн відповідач не надав.

Доводи позивача, наведені в обґрунтування позову, належними доказами не спростував.

Доказів повернення вказаного товару позивачу відповідачем не надано.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 4.627.999,83 грн визнаються обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо вимог про стягнення інфляційних втрат

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач нарахував інфляційні втрати за загальний період з 01.12.2021 до 19.05.2022 у загальному розмірі 557.648,50 грн.

Відповідач контррозрахунку не надав; вимогу не заперечив.

Отже, розмір інфляційних втрат визнається обґрунтованим у заявленому розмірі згідно з неспростованим відповідачем розрахунком позивача, який перевірений господарський суд та є арифметично правильним.

Оцінка аргументів учасників справи

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно зі ст. ст. 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач, не заперечуючи обставин справи, встановлених судом, у задоволенні позову просить відмовити з огляду на важкий фінансовий стан відповідача, накладення арешту на рахунки відповідача, його стратегічне значення для держави, а також зазначає, що у разі відмови у задоволенні позовних вимог відповідач матиме змогу закумулювати кошти для подальшого поступового розрахунку з контрагентами, в т.ч. з позивачем.

Наведені відповідача проти задоволення позовних вимог, господарський суд вважає такими, що не спростовують заявлених позовних вимог, оскільки згідно зі ст. 42 ГК України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Відповідно до ст. 617 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що не порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Згідно зі ст. 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Таким чином, вищезазначені норми права прямо передбачають, що відсутність у боржника необхідних коштів не вважається обставинами, які є підставою для звільнення боржника від виконання зобов`язання.

Як зазначено у п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Суд також зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Суду у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010).

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

Беручи до уваги наведене, всі інші аргументи учасників справи суд з урахуванням п. 3 ч. 4 ст. 238 ГПК України відхиляє як такі, що не стосуються предмета спору, є явно необґрунтованими та неприйнятними з огляду на законодавство та усталену судову практику.

У справі, що розглядається, суд, дійшов висновку, що позовні вимоги із зазначених позивачем підстав підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати

Згідно зі ст. 129 ГПК України витрати зі сплаті судового збору за подання позовної заяви покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 73 - 79, 86, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ФОРТУНАК" задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" (52210, Дніпропетровська область, місто Жовті Води, вулиця Горького, 2; ідентифікаційний код 14309787) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФОРТУНАК" (03110, місто Київ, вулиця О. Пироговського, будинок 19, корпус 6; ідентифікаційний код 40126492) 4.627.999,83 грн (чотири мільйони шістсот двадцять сім тисяч дев`ятсот дев`яносто дев`ять грн 83 коп) основної заборгованості, 557.648,50 грн (п`ятсот п`ятдесят сім тисяч шістсот сорок вісім грн 50 коп) інфляційних втрат, 77.784,72 грн (сімдесят сім тисяч сімсот вісімдесят чотири грн 72 коп) судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складене 08.09.2022

Суддя С.А. Дупляк