Рішення

від 07.09.2022 по справі 910/5630/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

08.09.2022Справа № 910/5630/22Господарський суд міста Києва у складі судді Спичака О.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-інжинірингова фірма «Етна» (03190, м. Київ, вул. Данила Щербаківського, буд. 52, прим. 429; ідентифікаційний код: 41305388)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фундамент Сантехбуд» (02081, м. Київ, вул. Дніпровська Набережна, буд. 19-А; ідентифікаційний код: 39896276)

про стягнення 62486,22 грн.

Без повідомлення (виклику) учасників справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

07.07.2022 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-інжинірингова фірма «Етна» з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фундамент Сантехбуд» про стягнення 62486,22 грн.

Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує на те, що відповідачем не у повному обсязі було оплачено товар, поставлений позивачем за видатковими накладними №2544 від 10.08.2018, №2618 від 15.08.2018 та №2652 від 20.08.2018, у зв`язку з чим у відповідача виникла заборгованість у розмірі 62486,22 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.07.2022 відкрито провадження у справі №910/5630/22, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (без проведення судового засідання); встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на позовну заяву у визначений судом у відповідності до господарського процесуального закону строк не скористався.

При цьому, про розгляд Господарським судом міста Києва справи №910/5630/22 відповідач повідомлявся належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення 0105492578645.

За таких обставин, відповідач вважається належним чином повідомлений про розгляд Господарським судом міста Києва справи №910/5630/22.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

У частині 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

10.08.2018 Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо-інжинірингова фірма «Етна» поставило Товариству з обмеженою відповідальністю «Фундамент Сантехбуд» товар на суму 187792,48 грн, що підтверджується видатковою накладною №2544 від 10.08.2018; 15.08.2018 - товар на суму 143659,19 грн, що підтверджується видатковою накладною №2618 від 15.08.2018, 20.08.2018 - товар на суму 20041,56 грн, що підтверджується видатковою накладною №2652 від 20.08.2018.

Вказані накладні підписані представниками обох сторін. При цьому, позивачем долучено до позовної заяви копії відповідних довіреностей на отримання матеріальних цінностей, якими було уповноважено представника відповідача на отримання від позивача товару.

У позовній заяві позивач пояснив, що письмового договору (тобто, у вигляді єдиного документу) між сторонами укладено не було, а перелік і вартість товару попередньо узгоджувались між сторонами та вказувались у накладних.

Як вбачається з платіжних доручень, копії яких долучено позивачем до позовної заяви, 08.08.2018 відповідач сплатив позивачу грошові кошти у розмірі 93896,24 грн, 13.08.2018 - грошові кошти у розмірі 71829,59 грн, 13.08.2018 - грошові кошти у розмірі 10020,78 грн, 16.08.2018 - грошові кошти у розмірі 10020,78 грн, 20.09.2018 - грошові кошти у розмірі 71829,60 грн, 31.01.2019 - грошові кошти у розмірі 20410,02 грн, 14.02.2019 - грошові кошти у розмірі 10000,00 грн, 03.07.2019 - грошові кошти у розмірі 1000,00 грн, що разом становить 289007,01 грн.

Звертаючись з даним позовом до суду, позивач вказує на те, що відповідачем не у повному обсязі було оплачено товар, поставлений позивачем за вказаними видатковими накладними, у зв`язку з чим у відповідача виникла заборгованість у розмірі 62486,22 грн.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Оскільки вказані видаткові накладні містять найменування товару, його кількість, ціну та загальну вартість, суд дійшов висновку, що сторонами було досягнуто згоди щодо істотних умов договору поставки (щодо кожної видаткової накладної окремо).

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у обумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.ч. 1. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як встановлено судом, 10.08.2018 Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо-інжинірингова фірма «Етна» поставило Товариству з обмеженою відповідальністю «Фундамент Сантехбуд» товар на суму 187792,48 грн, що підтверджується видатковою накладною №2544 від 10.08.2018; 15.08.2018 - товар на суму 143659,19 грн, що підтверджується видатковою накладною №2618 від 15.08.2018, 20.08.2018 - товар на суму 20041,56 грн, що підтверджується видатковою накладною №2652 від 20.08.2018.

Відповідачем відзиву на позовну заяву не подано, хоча відповідач був обізнаний про розгляд судом справи №910/5630/22, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення 0105492578645, викладених позивачем у позовній заяві обставин не спростовано.

Таким чином, наявними в матеріалах справи доказами (видатковими накладними) підтверджується поставка позивачем на користь відповідача товару на загальну суму 351493,23 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Суд зазначає, що нормою ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, між іншим, можливість виникнення обов`язку негайного виконання; такий обов`язок випливає, наприклад, з припису частини першої статті 692 Цивільного кодексу України, якою визначено, що покупець за договором купівлі-продажу повинен оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього; відтак якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлено інший строк оплати товару, відповідна оплата має бути здійснена боржником негайно після такого прийняття, незалежно від того, чи пред`явив йому кредитор пов`язану з цим вимогу.

З огляду на те, що сторонами не надано доказів погодження строків оплати товару, поставленого позивачем за спірними видатковими накладними, суд дійшов висновку щодо необхідності застосування положень норми ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України, відповідно до якої покупець повинен оплачувати товар після його прийняття.

Як встановлено судом, 08.08.2018 відповідач сплатив позивачу грошові кошти у розмірі 93896,24 грн, 13.08.2018 - грошові кошти у розмірі 71829,59 грн, 13.08.2018 - грошові кошти у розмірі 10020,78 грн, 16.08.2018 - грошові кошти у розмірі 10020,78 грн, 20.09.2018 - грошові кошти у розмірі 71829,60 грн, 31.01.2019 - грошові кошти у розмірі 20410,02 грн, 14.02.2019 - грошові кошти у розмірі 10000,00 грн, 03.07.2019 - грошові кошти у розмірі 1000,00 грн, що разом становить 289007,01 грн.

Оскільки позивач поставив відповідачу товар на суму 351493,23 грн, тоді як відповідач сплатив на користь позивача грошові кошти у розмірі 289007,01 грн, суд дійшов висновку, що у відповідача виникла заборгованість у сумі 62486,22 грн.

При цьому, у призначенні платежу відповідач посилався на реквізити рахунків, які були виставлені позивачем, та які, в тому числі, зазначені у кожній спірній видатковій накладній.

Зважаючи на чітке призначення платежу, яке вказувалось відповідачем при оплаті, суд дійшов висновку, що товар, який був поставлений позивачем за видатковою накладною №2618 від 15.08.2018 та за видатковою накладною №2652 від 20.08.2018, оплачений відповідачем у повному обсязі.

Доказів сплати грошових коштів у розмірі 62486,22 грн станом на дату розгляд справи у суді відповідачем суду не надано.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зазначене також кореспондується з положеннями статей 525, 526 Цивільного кодексу України.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Наявність та розмір заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю «Фундамент Сантехбуд» у сумі 62486,22 грн (за видатковою накладною №2544 від 10.08.2018) підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами та відповідачем не були спростовані, у зв`язку з чим позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-інжинірингова фірма «Етна» про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фундамент Сантехбуд» заборгованості у розмірі 62486,22 грн підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судовий збір покладається на відповідача у зв`язку з задоволенням позову у повному обсязі (відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України).

Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фундамент Сантехбуд» (02081, м. Київ, вул. Дніпровська Набережна, буд. 19-А; ідентифікаційний код: 39896276) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-інжинірингова фірма «Етна» (03190, м. Київ, вул. Данила Щербаківського, буд. 52, прим. 429; ідентифікаційний код: 41305388) грошові кошти у розмірі 62486 (шістдесят дві тисячі чотириста вісімдесят шість) грн 22 коп. та судовий збір у розмірі 2481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одна) грн 00 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з ч. 1 ст. 256 та ст. 257 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.М. Спичак