Рішення

від 07.09.2022 по справі 910/5228/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

08.09.2022Справа № 910/5228/22

Господарський суд міста Києва у складі судді Турчина С. О., розглянувши у спрощеному позовному провадженні матеріали господарської справи

за позовом Приватного підприємства "ТОРГОВЕЛЬНИЙ ДІМ "АВТОДЕН"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕРІДА ПРОФІТ"

про стягнення 14268,01 грн

Без повідомлення (виклику) учасників справи

РОЗГЛЯД СПРАВИ СУДОМ

Короткий зміст позовних вимог.

Приватне підприємство "ТОРГОВЕЛЬНИЙ ДІМ "АВТОДЕН" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕРІДА ПРОФІТ" про стягнення 14268,01 грн заборгованості, з яких: 10407,48 грн - сума основного боргу, 1216,95 грн - пеня, 158,25 грн - 3% річних, 1040,74 грн - 10% додаткового штрафу, 1444,59 грн - інфляційні втрати.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань з оплати поставленого товару за договором поставки №52-20 від 10.07.2020.

Процесуальні дії у справі, розгляд заяв, клопотань

Господарський суд міста Києва ухвалою від 04.07.2022 прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі №910/5228/22, розгляд справи постановив здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання).

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи ухвала суду про відкриття провадження у справі від 04.07.2022 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місця проживання відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Згідно із ч.6 ст.242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Також у відповідності до ч.7 ст.120 Господарського процесуального кодексу України, у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Зі змісту пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвали.

Ухвала суду від 04.07.2022, направлена на адресу місцезнаходження відповідача повернута на адресу суду поштовим відділенням зв`язку 15.08.2022.

Отже, згідно із п.5. ч.6 ст.242 Господарського процесуального кодексу України відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи.

Судом враховано, що частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Аналогічні положення містяться у ч.9 ст.165 Господарського процесуального кодексу України.

З огляду на вказані приписи Господарського процесуального кодексу України, оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, суд приходить до висновку, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами у відповідності до приписів ч.9 ст.165 та ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України.

У відповідності до ч.5 ст.252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Згідно із ч.8 ст.252 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Згідно із частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

ПОЗИЦІЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Позиція позивача.

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що на виконання умов договору поставки №52-20 від 10.07.2020 позивач поставив відповідачу товару на суму 10407,48 грн, на підтвердження чого надав видаткову накладну №850 від 06.12.2021.

Оскільки, відповідач оплату вартості поставленого товару у строк встановлений у п.5.1. договору не здійснив, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕРІДА ПРОФІТ" заборгованості за поставлений товар у сумі 10407,48 грн.

У зв`язку із простроченням відповідачем виконання грошового зобов`язання позивач нарахував пеню у сумі 1216,95 грн (період нарахування з 21.12.2021 по 23.06.2022), 3% річних у сумі 158,25 грн (період нарахування з 21.12.2021 по 23.06.2022), 10% додаткового штрафу у сумі 1040,74 грн та інфляційні втрати у сумі 1444,59 грн (нараховані за період з січня по травень 2022 року включно).

Позиція відповідача.

Відповідач відзиву на позовну заяву у строк, встановлений в ухвалі про відкриття провадження у справі, не подав.

ОБСТАВИНИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.

10.07.2020 між Приватним підприємством "ТОРГОВЕЛЬНИЙ ДІМ "АВТОДЕН" (постачальник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕРІДА ПРОФІТ" (покупець, відповідач) укладений договір поставки №52-20 (надалі - договір), відповідно до умов якого постачальник зобов`язувався поставляти (передавати у власність) покупця товар (партію товару) у відповідності до замовлень покупця, а покупець зобов`язувався приймати товар (партію товару) та проводити оплату за товар (партію товару) на умовах договору.

Згідно із п.2.2. договору постачальник на основі отриманого замовлення і за наявності товару на складі погоджує та затверджує замовлення, а саме найменування, кількість товару (партії товару) та зазначає покупцю про вартість (ціну) замовленого товару (партії товару).

Відповідно до п.2.3. договору, зобов`язання по поставці товару (партії товару) виникають на підставі погодженого та затвердженого постачальником замовлення.

Замовлення вважатиметься погодженим та затвердженим постачальником по найменуванню, кількості та ціні товару (партії товару) з моменту підписання та направлення (виставлення) покупцю рахунку на оплату замовленого товару (партії товару).

Згідно із п.3.1. договору постачальник зобов`язується здійснити поставку замовленої партії товару покупцю протягом 10 (десяти) днів з дня (дати) виставлення та погодження рахунку на оплату замовленого товару (партії товару).

Перехід права власності на товар (партію товару) відбувається в момент підписання сторонами видаткової (товарної) накладної. Постачальник несе всі ризики загибелі, пошкодження, псування товару тільки до моменту переходу права власності на товар до покупця (п.3.2. договору).

Передача товару (партії товару) постачальником і його приймання покупцем по асортименту, кількості та ціни здійснюється на підставі видаткової (товарної) накладної (п.3.3. договору).

Згідно із п.3.7., 3.8. договору поставка товару за договором здійснюється партіями. Поставка товару (партії товару) здійснюється покупцю власними силами постачальника та за рахунок постачальника на склад покупця (адреса: м. Київ, вул. Шахтарська, 5).

За змістом пункту 4.1. договору ціна товару (партії товару) зазначається в видаткових (товарних) накладних, які є невід`ємною частиною договору.

Відповідно п. 5.1., 5.3. договору розрахунок за отриманий товар (партію товару) здійснюється покупцем шляхом оплати 100 % вартості товару (партії товару) на протязі та не пізніше 14 (чотирнадцяти) календарних днів з дня передачі товару (партії товару) покупцю у безготівковому порядку на банківський рахунок постачальника зазначений в п.15 договору. Партією товару вважається товар, поставлений по одній накладній. Поставлений товар повинен бути сплачений покупцем до закінчення терміну відстрочення платежу. Датою оплати є дата зарахування грошових коштів на банківський рахунок постачальника.

Згідно п.5.4. договору всі розрахунки за договором здійснюються в національній валюті України - гривні, шляхом безготівкового перерахунку на банківський рахунок постачальника.

Відповідно до пп.6.2.2. п.6.2. договору покупець зобов`язувався оплатити товар в розмірах і терміни, установлені договором.

У відповідності до пп.7.2.1. п.7.2. договору за порушення термінів розрахунків, передбачених договором, покупець сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми не оплати за кожен день прострочення з дня виникнення до дня фактичної оплати. У разі прострочення сплати вартості товару (партії товару) більш ніж на 7 (сім) календарних днів покупець зобов`язаний сплатити постачальнику додатковий штраф у розмірі 10 % від вартості партії товару. Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання грошового зобов`язання не припиняється через шість місяців і нарахування за весь період прострочення виконання зобов`язання.

Позивач відповідно до умов п.3.1. договору виставив відповідачу рахунок на оплату №861 від 02.12.2021 на суму 10407,48 грн.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар на суму 10407,48 грн, що підтверджується видатковою накладною №850 від 06.12.2021.

З огляду на встановлені у договорі строки оплати, відповідач мав здійснити оплату у строк до 20.12.2021.

Відповідач оплату товару у строк, встановлений пунктом 5.1. договору, не здійснив.

07.06.2022 позивач направив відповідачу вимогу вих. №07-2/22 від 07.06.2022 про сплату заборгованості за договором поставки №52-20 від 10.07.2020 у сумі 10407,48 грн. Відповідач відповіді на вимогу позивача не надав.

Посилаючись на порушення відповідачем взятих на себе зобов`язань в частині оплати за поставлений товар, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 10407,48 грн заборгованості, а також нарахованих у зв`язку із простроченням виконання грошового зобов`язання пені у сумі 1216,95 грн (період нарахування з 21.12.2021 по 23.06.2022), 3% річних у сумі 158,25 грн (період нарахування з 21.12.2021 по 23.06.2022), 10% додаткового штрафу у сумі 1040,74 грн та інфляційних втрат у сумі 1444,59 грн (нараховані за період з січня по травень 2022 року включно).

ДЖЕРЕЛА ПРАВА. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.

Відповідно до ч.1, 2 ст.509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно із ст.6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст.627 ЦК України).

Частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст.628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

У відповідності ч.1 ст.202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки та правовідносини сторін підпадають під правове регулювання Главою 54 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Як встановлено судом, на виконання взятих на себе зобов`язань за договором позивач поставив відповідачу, а останній прийняв товар на суму 10407,48 грн, що підтверджується видатковою накладною №850 від 06.12.2021.

Видаткова накладна №850 від 06.12.2021 підписана відповідачем без заперечень та зауважень.

Підписання відповідачем видаткової накладної №850 від 06.12.2021, яка за умовами договору та у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" є первинним документам та фіксує факт здійснення господарської операції, є підставою виникнення обов`язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Строк виконання відповідного грошового зобов`язання визначається за правилами, встановленими ч. 1 ст. 692 ЦК України.

У відповідності до ч.1, ч.2 ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

У пункті 5.1. договору передбачено, що розрахунок за отриманий товар здійснюється шляхом оплати 100 % вартості товару на протязі та не пізніше 14 (чотирнадцяти) календарних днів з дня передачі товару.

Відповідно до ст. 251 Цивільного кодексу України, строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.

Згідно зі ст. 252 Цивільного кодексу України, строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Відповідно до ч.1 ст.253 Цивільного кодексу України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

З огляду на вище наведені норми законодавства, враховуючи погоджені сторонами у п.5.1. договору строки оплати, оплата поставленого за видатковою накладною №850 від 06.12.2021 товару мала бути здійснена у строк до 20.12.2021.

Договір, відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічна правова норма передбачена частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України.

Згідно з ч. 1 ст. 598 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідач, в порушення взятих на себе зобов`язань оплату поставленого позивачем товару за видатковою накладною №850 від 06.12.2021 не здійснив, у зв`язку із чим, заборгованість відповідача перед позивачем, становить 10407,48 грн.

За змістом ч.1 ст.14 ГПК України суд розглядає справу не інакше як, зокрема, на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно із частинами 1, 2, 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

У відповідності до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

При цьому суд зазначає, що обов`язок доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

У відповідності до ч.4 ст.13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Встановленими вище обставинами підтверджено обґрунтованість заявлених позивачем вимог. відповідача, у свою чергу, обставин наведених позивачем у позові відповідач належними доказами не спростував, доказів оплати заборгованості не надав.

Невиконане зобов`язання за договором поставки №52-20 від 10.07.2020 у сумі 10407,48 грн підтверджується матеріалами справи, доказів у спростування заборгованості по договору з оплати за поставлений товару у сумі 10407,48 грн відповідачем не надано.

Ураховуючи викладене вище, оскільки заборгованість відповідача перед позивачем у сумі 10407,48 грн належним чином доведена, відповідачем належними доказами не спростована, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення заборгованості у сумі 10407,48 грн.

Щодо заявлених позивачем позовних вимог про стягнення пені у сумі 1216,95 грн (період нарахування з 21.12.2021 по 23.06.2022), 3% річних у сумі 158,25 грн (період нарахування з 21.12.2021 по 23.06.2022), 10% додаткового штрафу у сумі 1040,74 грн та інфляційних втрат у сумі 1444,59 грн (нараховані за період з січня по травень 2022 року включно), суд зазначає наступне.

Пунктом 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За змістом з ч.2 ст.217 ГК України одним з видів господарських санкцій є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (ч.1 ст.230 ГК України).

За приписами ч.1 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України).

Згідно із ч.6 ст.231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Частиною 6 статті 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідальність за порушення строку виконання грошового зобов`язання у вигляді пені встановлена в п.7.2.1. договору.

Розрахунок пені у сумі 1216,95 грн (період нарахування з 21.12.2021 по 23.06.2022) здійснено арифметично правильно відповідно до вимог чинного законодавства та умов договору, а тому позовні вимоги у частині стягнення пені у сумі 1216,95 грн суд визнає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (ч.2 ст.549 Цивільного кодексу України).

У пп.7.2.1. п.7.2. договору сторони погодили, що у разі прострочення сплати вартості товару (партії товару) більш ніж на 7 (сім) календарних днів відповідач сплачу штраф у розмірі 10 % від вартості партії товару.

Оскільки відповідачем допущено прострочення виконання зобов`язання з оплати поставленого товару понад 7 днів, позивач обґрунтовано на підставі пп.7.2.1. п.7.2. договору здійснив нарахування штрафу у розмірі 10% від вартості партії товару.

Розрахунок штрафу у сумі 1040,74 грн (10407,48 грн х 10%) є арифметично правильними, відповідає умовам договору, а тому позовні вимоги у цій частині суд визнає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Частиною 1 статті 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно зі частиною 2 статті 625 Цивільного Кодексу України, за прострочення виконання грошового зобов`язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, у разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов`язання у нього в силу закону (частини другої статті 625 ЦК України) виникає обов`язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов`язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати, та 3 % річних від простроченої суми.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція) (пп. 3.2 п.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань").

Тобто, базою для нарахування розміру боргу з урахуванням індексу інфляції є сума основного боргу не обтяжена додатковими нарахуваннями, яка існує на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, а у випадку її часткового погашення - лише залишкова сума основного боргу на останній день місяця, у якому здійснено платіж. Періодом, на який розраховуються інфляційні втрати, є період прострочення, починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція (дефляція).

При цьому, індекс інфляції нараховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць.

Невиконання грошового зобов`язання є триваючим правопорушенням, розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається за прострочення, що триває повний місяць, поки існує борг, та може бути визначено з урахуванням положень Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" у наступному місяці.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 20 листопада 2020 року по справі № 910/13071/19 роз`яснив, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.

Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов`язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.

Розрахунки інфляційних втрат та 3% річних є арифметично правильними, здійснені позивачем відповідно до вимог чинного законодавства та умов договору.

Таким чином позовні вимоги в частині стягнення інфляційних втрат у сумі 1447,59 грн та 3% річних у сумі 158,25 грн суд задовольняє повністю.

Приписами ст.76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст.78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

ВИСНОВКИ СУДУ.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог Приватного підприємства "ТОРГОВЕЛЬНИЙ ДІМ "АВТОДЕН" про стягнення основного боргу у сумі 10407,48 грн, пені у сумі 1216,95 грн, 3% річних у сумі 158,25 грн, 10% додаткового штрафу у сумі 1040,74 грн та інфляційних втрат у сумі 1444,59 грн.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

Згідно з ч.1, 3 ст.123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною 1 статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

У відповідності до ч.2 ст.126 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

За змістом частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч.3 ст.126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно із матеріалів справи, між Приватним підприємством "ТОРГОВЕЛЬНИЙ ДІМ "АВТОДЕН" та Адвокатським об`єднанням "Антарес" укладено договір про надання правової (правничої) допомоги від 22.06.2022, відповідно до якого Адвокатське об`єднання зобов`язується надавати правову (правничу) допомогу Клієнту із стягнення заборгованості з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕРІДА ПРОФІТ" за договором поставки № 52-20 від 10.07.2020 на умовах і в порядку, які визначені цим договором, а клієнт зобов`язаний оплатити надання правової допомоги (професійної правничої допомоги) та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до додаткової угоди №1 від 22.06.2022 до договору клієнт зобов`язується сплатити на користь Адвокатського об`єднання гонорар, змір якого визначається шляхом множення фактичної кількості годин, витрачених адвокатом на надання правової правничої) допомоги за договором, на вартість 1 (однієї) години роботи Адвокатського об`єднання, в особі адвоката, ;а становить 3 000,00 грн, які включають консультацію, час вивчення нормативно - правового регулювання спірних правовідносин, час аналізу судової практики з подібних спорів, розробка загальної стратегії дій юдо захисту інтересів Клієнта, час на підготовку позовної заяви з формуванням пакету документів та розрахунками, ас участі адвоката у судових засіданнях, час ознайомлення адвоката з матеріалами справи, час підготування адвокатом відзивів, заперечень, заяв, уточнень (доповнень), час отримання адвокатом документів, час адвоката на здійснення поштового відправлення, час проїзду адвоката до господарського суду та інші процесуальні дії пов`язані із належним виконанням договору в рамках розгляду справи у господарському суді.

Згідно із актом приймання-передачі наданих послуг №1 від 23.06.2022, вартість наданих послуг за договором становить 16500,00 грн. В акті приймання-передачі наданих послуг наведено детальний опис наданих адвокатом послуг.

Згідно із п.3 додаткової угоди №1 від 22.06.2022 сплата клієнтом гонорару Адвокатському об`єднанню за даною додатковою угодою здійснюється на банківській рахунок Адвокатського об`єднання протягом 10 (десяти) днів з моменту вступу рішення суду в законну силу.

Судом враховано те, що за приписами ч.6 ст.126 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідачем, у порядку ч.5 ст.126 Господарського процесуального кодексу України, заяви про зменшення суми судових витрат не подано, заперечень щодо співмірності заявлених позивачем витрат на правову допомогу не наведено.

Судом враховано, що витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (постанова Верховного Суду від 23 лютого 2021 року у справі №922/2203/20).

З урахуванням наведеного, оскільки позовні вимоги у даній справі задоволені повністю, суд покладає витрати на правову допомогу у сумі 16500,00 грн на відповідача.

Також позивачем заявлено до стягнення з відповідача поштові витрати за цим позовом у сумі 30,00 грн.

Відповідно до статті 123 ГПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, але не виключно, витрати пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Судові витрати позивача на відправлення поштової кореспонденції у сумі 30,00 грн підтверджуються фіскальним чеком від 24.06.2022.

З огляду на викладене, судові витрати позивача у сумі 30,00 грн підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача відповідно до ст. 129 ГПК України.

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. 129 ГПК України покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 240, 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕРІДА ПРОФІТ" (04114, місто Київ, ВУЛИЦЯ ПРІОРСЬКА, будинок 21, ідентифікаційний номер 43672577) на користь Приватного підприємства "ТОРГОВЕЛЬНИЙ ДІМ "АВТОДЕН" (49125, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, ПРОВУЛОК КРУШЕЛЬНИЦЬКОЇ, будинок 5, квартира 47, ідентифікаційний код 38432565) заборгованість у сумі 10407,48 грн, пеню у сумі 1216,95 грн, 3% річних у сумі 158,25 грн, 10% додаткового штрафу у сумі 1040,74 грн, інфляційні втрати у сумі 1444,59 грн, витрати на правову допомогу у сумі 16500,00 грн, витрати на відправлення поштової кореспонденції у сумі 30,00 грн та судовий збір у сумі 2481,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано: 08.09.2022.

Суддя С.О. Турчин