Рішення

від 07.09.2022 по справі 910/4710/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

08.09.2022Справа № 910/4710/22За позовом Акціонерного товариства "Таскомбанк"

до Товариства з обмеженою відповідальністю «НТК - Груп»;

ОСОБА_1

про стягнення 141 500,72 грн.

Суддя Борисенко І.І.

Представники: не викликались

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерне товариство "Таскомбанк" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «НТК - Груп», ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) про стягнення 141 500,72 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення норм чинного законодавства України та укладеною між сторонами Заяви - договору №ІD6702041 про відкриття відновлювальної кредитної лінії, що забезпечується договором поруки № Т 09.07.2019 І 7432, укладеного з ОСОБА_1 . Проте, сторони належним чином не виконали взяті на себе зобов`язання в частині повернення кредитних коштів та сплати процентів за користування кредитом. У зв`язку з чим, позивач звернувся в суд з вимогами про стягнення солідарно з Відповідачів заборгованості за кредитом в розмірі 141 500,72 грн., з яких: 99 781,41 грн. заборгованість по тілу кредиту, 41 719, 31 грн. заборгованість за процентами.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.06.2022 відкрито провадження у справі №910/4710/22. Розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, встановлено відповідачу строк, який становить 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження, для подання до суду: відзиву на позовну заяву у порядку, передбаченому ст. 178 Господарського процесуального кодексу України; доказів направлення відзиву позивачу. Позивачу встановлено строк, який становить 5 днів з дня отримання відзиву на позов, відповіді на відзив на позов, а також доказів направлення відповіді на відзив відповідачу.

Ухвала суду була відправлена за адресою місцезнаходження відповідача 1, що визначені в єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 01021, Київ, Кловський узвіз, 10 та місцем реєстрації відповідача 2: 42800, Сумська обл., смт. Велика Писарівка, вул. Чернишевського, 8.

Проте, поштові конверти № 01054 75318567 та № 01054 75318575 були повернуті суду 01.08.2022 та 11.07.2022 відповідно, з відмітками пошти: за закінченням терміну зберігання та адресат відсутній за вказаною адресою.

Судом враховано, що відповідно до п. 3.9. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з`явилися у засідання. Зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв`язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Правом на подання відзиву відповідачі не скористалися та заперечення на позов не подали.

Відповідно до частини другої статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у главі 10 розділу ІІІ Господарського процесуального кодексу України.

Клопотань про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін від сторін до суду не надходило.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву (ч. 2 ст. 161 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідачами без поважних причин відзиви на позовну заяву у встановлений строк до суду не подано.

У разі неподання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України).

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення.

При розгляді справи у порядку спрощеного провадження судом досліджено позовну заяву та додані до неї докази.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення.

Розглянувши надані позивачем документи і матеріали, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

24.07.2019 між Акціонерним товариством «Таскомбанк» (банк/позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «НТК - Груп» (позичальник/боржник/відповідач) було укладено Договір № ID6702041 про відкриття відновлювальної кредитної лінії (надалі також - «Кредитний договір»), відповідно до умов якого, Банк відкрив Позичальнику кредитну лінію від дати укладення цього Договору, у валюті кредитування - гривня, в розмірі 100 000,00 грн. (сто тисяч грн. 00 коп.) із терміном погашення по 21.01.2020 року (включно), а Позичальник зобов`язався повернути Банку отримані кредитні кошти та сплатити проценти за користування ними в розмірі, у строки та на умовах цього Договору.

Кредитні кошти надаються Банком окремими частинами - Траншами (п. 1.1 Кредитного договору).

Мета кредитування в рамках вказаного Договору відповідно до п. 2.3. Кредитного договору - поповнення оборотних коштів.

Транш надається Банком Позичальнику на строк, зазначений в Заяві, шляхом перерахування суми кредитного траншу на поточний рахунок Позичальника № НОМЕР_2 відкритий у Банку (п.3.4. Кредитного договору).

Відповідно до заяви на видачу траншу № /1, підписаною ЕЦП директора відповідача 1 ТОВ «НТК - Груп» Ройком І.А., сума траншу становить 100 000,00 грн., дата видачі - 25.07.2022, дата погашення - 21.01.2020.

Кошти за Договором Відповідачем-1 було отримано у передбачений Кредитним договором спосіб-шляхом перерахування на відповідний рахунок, зазначений в Кредитному договорі, що підтверджується відповідною Випискою, отже Позивач, як Кредитодавець, свої обов`язки за Кредитним договором виконав в повному обсязі.

Проте, умови вищезазначеного Кредитного договору Позичальником не виконані, кредитні кошти у встановлені договором та заявою на отримання траншу строки не повернуті.

Як наслідок, за твердженням Позивача, у Позичальника за кредитним договором, утворилась заборгованість, яка становить:

- заборгованість по тілу кредиту (в т.ч. прострочення) - 99 781,41 грн.;

- заборгованість по процентам (в т.ч. прострочення) - 41 719,31 грн.

Загальна заборгованість - 141 500,72 грн.

За таких обставин, з огляду на не повернення позичальником коштів, позивач звернувся до Господарського суду міста Києва.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п.1 ч. 2 статті 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

В силу положень ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно ч. ч. 1, 3 ст. 1049 ЦК України, позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок. Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до п. 4.1. Кредитного договору, процентна ставка за користування кредитними Траншами складає: для траншів строком до 30 днів - 24% річних, для траншів строком до 60 днів - 25% річних, для траншів строком до 90 днів - 26% річних, для траншів строком до 180 днів - 28% річних, та є фіксованою процентною ставкою у вказаний період.

За видачу кожного Траншу Позичальник сплачує Банку комісію (п. 4.7. Кредитного договору) в розмірі:

для траншів строком до 30 днів - 0,5% (нуль цілих п`ять десятих відсотка) від суми виданого траншу в межах кредитної лінії;

для траншів строком до 60 днів - 0,75% (нуль цілих сімдесят п`ять сотих відсотка) від суми виданого траншу в межах кредитної лінії;

для траншів строком до 90 днів - 1% (один відсоток) від суми виданого траншу в межах кредитної лінії;

для траншів строком до 180 днів - 2% (два відсотка) від суми виданого траншу в межах кредитної лінії.

Суду доведено належним чином, що Позивач свої зобов`язання за Кредитним договором виконав в повному обсязі, надавши Відповідачу кредитні кошти в обсязі, обумовленому Кредитним договором, які отримані останнім, що підтверджується відповідними виписками по особовому рахунку та не заперечується відповідачем 1.

Однак Позичальником було, в свою чергу, порушено умови Кредитного договору та норми чинного законодавства України, а саме:

п. 1.1 Кредитного договору: позичальник зобов`язується повернути Банку отримані кредитні кошти та сплатити проценти за користування Кредитом в розмірі, у строки та на умовах цього Договору.

п. 3.6. Кредитного договору позичальник зобов`язаний повністю погасити заборгованість за отриманим Траншем в дату, зазначену у Заяві.

Матеріалами справи доведено та Відповідачем-1 не спростовано, що у зв`язку з порушеннями зобов`язань за Кредитним договором (не повернення в строки, погоджені сторонами, суми позики), Відповідач-1 станом на час звернення позивача до суду має заборгованість - 141 500,72 грн. яка складається з наступного: 99 781,41 грн. заборгованість по тілу кредиту, 41 719,31 грн. заборгованість по процентам.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, відповідно до яких зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частина 1 статті 612 Цивільного кодексу України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Матеріалами справи встановлено, що в якості забезпечення виконання зобов`язань за Кредитним договором між Банком та ОСОБА_1 (Поручитель, Відповідач-2) був укладений Договір поруки від 24.07.2019 Т 09.07.2019 І 7432, відповідно до умов якого Поручитель зобов`язався відповідати перед Кредитором, на засадах солідарного боржника, за виконання в повному обсязі ТОВ «НТК-ГРУП», зобов`язань, що виникли або можуть виникнути в майбутньому на підставі Договору № ID 6702041 про відкриття відновлювальної кредитної лінії від 24.07.2019, що укладений між Кредитором та Боржником, зі всіма можливими змінами та доповненнями до нього, включаючи також ті, що можуть бути укладені в майбутньому (далі - «Кредитний договір»).

Таким чином, ОСОБА_1 скористалась своїм правом та на підставі Закону України «Про електронні довірчі послуги» вчинила правочин, підписавши Договір поруки від 24.07.2019 Т 09.07.2019 І 7432 з використанням електронного цифрового підпису, що підтверджується копією відповідного електронного Протоколу, сформованого на сайті https://czo.aov.ua/ та відображенням ЕЦП на самому Договорі.

Згідно з п. 1.2. Договору поруки, Поручитель відповідає перед Кредитором за виконання Боржником усіх зобов`язань за Кредитним договором.

Відповідно до п. 2.1 у випадку невиконання або прострочення виконання Боржником зобов`язань, що випливають із Кредитного договору, Поручитель відповідає перед Кредитором як солідарний Боржник в тому ж обсязі, що й Боржник.

Відповідно до ст.ст. 610, 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Відповідно до ст. 543 Цивільного кодексу України у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов`язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов`язаними доти, доки їхній обов`язок не буде виконаний у повному обсязі.

Оскільки відповідачами у передбаченому вищевказаними нормами не надано суду ані відзиву на позовну заяву, ані будь-яких інших доказів та/або документів, що впливають на вирішення даного спору по суті, суд вирішив справу за наявними у ній матеріалами у відповідності до ст. 165 ГПК України.

За встановлених обставин, позов визнається судом доведеним, обґрунтованим, та таким, що підлягає задоволенню шляхом солідарного стягнення з відповідачів на користь позивача боргу у загальній сумі 141 500,72 грн. яка складається з: 99 781,41 грн. заборгованість по тілу кредиту, 41 719,31 грн. заборгованість по процентам.

Частинами 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Статтею 79 Кодексу передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Так, доводи Позивача, викладені у його позовній заяві підтверджені належними та допустимими доказами, а Відповідачами не надано доказів на спростування доводів і тверджень позивача чи сплати наявної суми боргу.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, підтвердженими наявними в матеріалах справи доказами та не спростованими належним чином та у встановленому законом порядку відповідачами, а відтак такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судовий збір згідно зі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України підлягає стягненню з відповідачів на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ч. 3,4 ст. 13, ч.1 ст. 73, ст. 129, ст.ст. 236-238, 240-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Акціонерного товариства "Таскомбанк" задовольнити повністю.

Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «НТК - Груп» (02002, м. Київ, вул. Євгена Сверстюка, 11 б, код ЄДРПОУ: 41602199) та ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства "Таскомбанк" (01032, м. Київ, вул. С. Петлюри, буд. 30, ідентифікаційний код 09806443) заборгованість по тілу кредиту (в т.ч. прострочення) - 99 781 (дев`яносто дев`ять тисяч сімсот вісімдесят одну) грн. 41 коп., заборгованість по відсоткам (в т.ч. прострочення) - 41 719 (сорок одна тисяча сімсот дев`ятнадцять) грн. 31 коп. та 2 481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одну) грн. 00 коп. судового збору.

Наказ видати відповідно до ст. 327 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення набирає законної сили в порядку в порядку встановленому в ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя І.І. Борисенко