Рішення

від 08.09.2022 по справі 910/2726/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

09.09.2022Справа № 910/2726/22

Господарський суд міста Києва у складі судді Комарової О.С., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Приватного акціонерного товариства «НАЦІОНАЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ «УКРЕНЕРГО»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДІВЕЛЬНИЙ ХОЛДИНГ «ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ»

про стягнення 208 776, 12 грн

Без повідомлення (виклику) учасників судового процесу

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство «НАЦІОНАЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ «УКРЕНЕРГО» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДІВЕЛЬНИЙ ХОЛДИНГ «ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ» про стягнення 208 776, 12 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов договору підряду № 20-4/2879-16 від 01.07.2016 позивачем надані відповідачу матеріали для виконання робіт. Проте відповідач, використавши лише частину наданих матеріалів, залишок позивачу не повернув, чим порушив умови вказаного договору. У зв`язку з наведеним позивач просить суд стягнути з відповідача 208 776, 12 грн завданих збитків, що є вартістю неповернутих відповідачем матеріалів.

20.04.2022 від позивача надійшла заява про долучення до матеріалів справи доказів сплати судового збору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.07.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду від 06.07.2022 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 01033, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 7Б.

Однак, конверт з ухвалою суду був повернутий відділенням поштового зв`язку у зв`язку з відсутністю адресата за вказаною адресою.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що неотримання листа з ухвалою суду відповідачем та його повернення до суду є наслідком відсутності волевиявлення відповідача щодо його належного отримання, проте, ніяким чином не неналежним повідомленням про розгляд справи у розмінні Господарського процесуального кодексу України.

Приймаючи до уваги, що відповідач так і не скористався наданим йому правом на подання відзиву на позовну заяву, а за висновками суду у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, суд вважає, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,

ВСТАНОВИВ:

01.07.2016 між Державним підприємством «НАЦІОНАЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ «УКРЕНЕРГО» (в подальшому найменування змінено на Приватне акціонерне товариство «НАЦІОНАЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ «УКРЕНЕРГО») як замовником та Товариством з обмеженою відповідальністю «БУДІВЕЛЬНИЙ ХОЛДИНГ «ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ» як підрядником було укладено договір підряду № 20-4/2879-16 (далі - Договір), за умовами якого підрядник зобов`язався у 2016-2019 роках виконати роботи, які зазначені в п. 1.2 Договору, а замовник прийняти і оплатити виконані роботи (п. 1.1 Договору в редакції Додаткової угоди № 7 від 28.12.2018 до Договору).

Згідно п. 1.2 Договору в редакції Додаткової угоди № 3 від 08.08.2017 до Договору підрядник зобов`язався на свій ризик, власними засобами, зі своїх матеріалів та матеріалів замовника, виконати роботи «ДСТУ Б.Д.1.-1:2013 ПЛ 330 кВ «Запорізька 750-Дніпро-Донбас №1, №2» (Л-201/202) (інв. №51558, 41559). Реконструкція ділянки опор №69-140, №172-портал ПС 330 кВ «Дніпро-Донбас» (ділянка опор №69-90 - перша черга будівництва, ділянка опор №91-112 - друга черга будівництва, ділянка опор №113-140, №172-портал ПС 330кВ «Дніпро-Донбас» - третя черга будівництва) (45231000-5 Будівництво трубопроводів, ліній зв`язку та електропередач).

Ціна Договору, відповідно до п. 3.1 Договору в редакції Додаткової угоди № 4 від 11.09.2017 до Договору, склала 22 990 150,13 грн, з яких 7 452 787,45 грн - вартість робіт за першим етапом згідно Додатку № 1, 7 662 087,30 грн - вартість робіт за другим етапом згідно Додатку № 2, 7 875 275,38 грн - вартість робіт за третім етапом робіт згідно додатку № 3.

Пунктом 2 Додаткової угоди № 7 від 28.12.2018 до Договору строк (термін) виконання робіт за Договором, встановлений у пункті 5.1 Договору, продовжено до 30.11.2019.

За змістом пунктів 5.5, 5.6 Договору після виконання робіт, вказаних в п. 1.2, підрядник надає замовнику акт приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в та довідку за формою КБ-3. Замовник зобов`язаний прийняти виконані підрядні роботи протягом 3-х робочих днів з моменту надання підрядником акту приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в та довідки за формою КБ-3.

На виконання умов Договору підрядник надав, а замовник прийняв виконану роботу на суму 13 708 793,26 грн, що підтверджується актами виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в, а саме:

1) 1 черга будівництва на суму 5 926 635,20 грн:

- № 1-06/199-16 (за листопад 2016 року) на суму 472 107,66 грн;

- № 2-06/200-16 (за листопад 2016 року) на суму 4 497 073,02 грн;

- № 3-06/201-16 (за листопад 2016 року) на суму 52 178,46 грн;

- № 4-06/219-16 (за грудень 2016 року) на суму 447 998,22 грн;

- № 5-06/220-16 (за грудень 2016 року) на суму 25 301,47 грн;

- № 6-06/221-16 (за грудень 2016 року) на суму 439 360,10 грн;

- № 7-06/140-17 (за вересень 2017 року) на суму 345 684,72 грн;

- № 8-06/141-17 (за вересень 2017 року) на суму 11 633,80 грн;

- № 9-06/193-17 (за жовтень 2017 року) на суму 33 537,53 грн;

- № 10-06/194-17 (за жовтень 2017 року) на суму 153 948,56 грн;

- № 11-06/195-17 (за жовтень 2017 року) на суму 153 948,56 грн;

2) 2 черга будівництва на суму 3 311 492,97 грн:

- № 3-06/129-17 (за вересень 2017 року) на суму 562 928,71 грн;

- № 4-06/130-17 (за вересень 2017 року) на суму 2 446 958,17 грн;

- № 5-06/131-17 (за вересень 2017 року) на суму 83 206,09 грн;

- № 06/168-17 (за жовтень 2017 року) на суму 218 400,00 грн;

3) 3 черга будівництва на суму 4 470 665,09 грн:

- № 1-06/21-17 (за квітень 2017 року) на суму 107 315,75 грн;

- № 2-06/22-17 (за квітень 2017 року) на суму 2 516 576,75 грн;

- № 1-06/137-17 (за вересень 2017 року) на суму 133 370,62 грн;

- № 2-06/138-17 (за вересень 2017 року) на суму 336 520,54 грн;

- № 3-06/139-17 (за вересень 2017 року) на суму 2 566,18 грн;

- № 4-06/222-17 (за листопад 2017 року) на суму 107 681,83 грн;

- № 5/119-18 (за травень 2018 року) на суму 3 126,06 грн;

- № 6/120-18 (за травень 2018 року) на суму 1 478 871,02 грн.

Виходячи з того, що підрядник припинив виконувати роботи по Договору з травня 2018 року, позивач, керуючись п. 7.2 Договору, направив на адресу відповідача лист № 01/4194 від 31.01.2020 про розірвання договору в односторонньому порядку з 03.02.2020 , у якому також вимагав повернути невикористану частину попередньої оплати в сумі 868 397,43 грн.

Рішенням господарського суду міста Києва від 16.12.2020 у справі № 910/8879/20, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 22.02.2021 стягнуто з відповідача на користь позивача суму невикористаної попередньої оплати та неустойку за порушення зобов`язань по Договору.

Звертаючись до суду з даним позовом, заявник вказує, що для виконання робіт за Договором він, на виконання своїх обов`язків, передбачених пунктом 6.1.4 Договору передав підряднику матеріали на загальну суму 29 847 286,40 грн згідно наступних актів приймання-передачі:

- по акту прийому-передачі матеріалів до акту виконаних робіт за листопад 2016 року № 2-06/200-16 на загальну суму 8 579 885,70 грн;

- по акту № 1 прийому-передачі матеріалів до акту виконаних робіт за грудень 2016 року № 6-06/221 на загальну суму 2 878 279,46 грн;

- по акту № 2 прийому-передачі матеріалів до акту виконаних робіт за грудень 2016 року № 4-06/216 на загальну суму 2 885 024,50 грн;

- по акту № 1 від 28.04.2017 прийому-передачі матеріалів в монтаж на загальну суму 7 560 986,40 грн;

- по акту № 2 прийому-передачі матеріалів в монтаж на загальну суму 6 808 090,38 грн;

- по акту № 3 прийому-передачі матеріалів в монтаж на загальну суму 1 135 019,96 грн.

Натомість відповідачем при виконанні робіт за Договором використано матеріали позивача на загальну суму 29 623 131,94 грн відповідно до наступних документів:

- довідки про використання матеріалів замовника до акту виконаних робіт за листопад 2016 року № 2-06/200-16 на загальну суму 8 579 885,70 грн;

- довідки № 1 про використання матеріалів замовника до акту виконаних робіт за грудень 2016 року № 6-06/221 на загальну суму 2 878 279,42 грн.

- довідки № 2 про використання матеріалів замовника до акту виконаних робіт за грудень 2016 року № 04-06/219 на загальну суму 2 885 024,50 грн.

- акту приймання-передачі змонтованого устаткування (підписано 18.09.2017) до актів виконаних робіт за вересень 2017 року № 2-06/138-17 та № 4-06/130-17 на загальну суму 15 279 941,68 грн.

Крім цього, за актом № 1 від 18.12.2019 відповідач повернув устаткування з монтажу на склад позивача на загальну суму 15 378,94 грн.

Таким чином позивач вказує, що невикористаними залишились передані відповідачу матеріали на загальну суму 208 776,12 грн, у зв`язку з чим на підставі положень підпункту 6.3.5 Договору, якими передбачено, що підрядник зобов`язаний забезпечити збереження майна замовника, позивач просить стягнути з відповідача 208 776, 12 грн завданих збитків, що становить вартість неповернутих останнім матеріалів.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Як вбачається з правовідносин, що виникли між сторонами, їм притаманні ознаки, що характеризують цивільні відносини, які виникають з договорів будівельного підряду.

За приписами статті 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов`язаних з місцезнаходженням об`єкта.

До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Згідно частин першої та другої статті 840 ЦК України якщо робота виконується частково або в повному обсязі з матеріалу замовника, підрядник відповідає за неправильне використання цього матеріалу. Підрядник зобов`язаний надати замовникові звіт про використання матеріалу та повернути його залишок.

Якщо робота виконується з матеріалу замовника, у договорі підряду мають бути встановлені норми витрат матеріалу, строки повернення його залишку та основних відходів, а також відповідальність підрядника за невиконання або неналежне виконання своїх обов`язків.

Підрядник зобов`язаний вживати усіх заходів щодо збереження майна, переданого йому замовником, та відповідає за втрату або пошкодження цього майна (ч. 1 ст. 841 ЦК України).

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Цивільний кодекс України під збитками має на увазі:

втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки) (п. 1 ч. 2 ст. 22);

доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода) (п. 1 ч. 2 ст. 22).

У частині 2 статті 224 ГК України під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно ч. 1 статті 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються:

вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства;

додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною;

неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною;

матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Частина п`ята статті 226 ГК України передбачає, що у разі невиконання зобов`язання про передачу їй індивідуально визначеної речі (речей, визначених родовими ознаками) управнена сторона має право вимагати відібрання цієї речі (речей) у зобов`язаної сторони або вимагати відшкодування останньою збитків.

За встановленими обставинами справи, для виконання робіт за Договором позивач, на виконання своїх обов`язків, передбачених пунктом 6.1.4 Договору, передавав відповідачеві матеріали згідно наступних актів приймання-передачі:

- по акту прийому-передачі матеріалів до акту виконаних робіт за листопад 2016 року № 2-06/200-16 на загальну суму 8 579 885,70 грн;

- по акту № 1 прийому-передачі матеріалів до акту виконаних робіт за грудень 2016 року № 6-06/221 на загальну суму 2 878 279,46 грн;

- по акту № 2 прийому-передачі матеріалів до акту виконаних робіт за грудень 2016 року № 4-06/216 на загальну суму 2 885 024,50 грн;

- по акту № 1 від 28.04.2017 прийому-передачі матеріалів в монтаж на загальну суму 7 560 986,40 грн;

- по акту № 2 прийому-передачі матеріалів в монтаж на загальну суму 6 808 090,38 грн;

- по акту № 3 прийому-передачі матеріалів в монтаж на загальну суму 1 135 019,96 грн.

Так, матеріали, передані по акту прийому-передачі матеріалів до акту виконаних робіт за листопад 2016 року № 2-06/200-16 на загальну суму 8 579 885,70 грн були використані підрядником відповідно до довідки про використання матеріалів замовника до акту виконаних робіт за листопад 2016 року № 2-06/200-16 на загальну суму 8 579 885,70 грн.

Матеріали, передані по акту № 1 прийому-передачі матеріалів до акту виконаних робіт за грудень 2016 року № 6-06/221 на загальну суму 2 878 279,46 грн були використані підрядником відповідно до довідки № 1 про використання матеріалів замовника до акту виконаних робіт за грудень 2016 року № 6-06/221 на загальну суму 2 878 279,46 грн.

Матеріали, передані по акту № 2 прийому-передачі матеріалів до акту виконаних робіт за грудень 2016 року № 4-06/216 на загальну суму 2 885 024,50 грн були використані підрядником відповідно до довідки № 2 про використання матеріалів замовника до акту виконаних робіт за грудень 2016 року № 04-06/219 на загальну суму 2 885 024,50 грн.

Матеріали, передані по актам № 1 від 28.04.2017 прийому-передачі матеріалів в монтаж на загальну суму 7 560 986,40 грн, № 2 прийому-передачі матеріалів в монтаж на загальну суму 6 808 090,38 грн були повністю, а матеріали передані по акту № 3 прийому-передачі матеріалів в монтаж на загальну суму 1 135 019,96 грн були використані підрядником частково відповідно до акту приймання-передачі змонтованого устаткування до актів виконаних робіт за вересень 2017 року № 2-06/138-17 та № 4-06/130-17 на загальну суму 15 279 941,68 грн.

Також частина з матеріалів, переданих по акту № 3 прийому-передачі матеріалів в монтаж на загальну суму 1 135 019,96 грн, була повернута замовнику відповідно акту № 1 від 18.12.2019 на загальну суму 15 378,94 грн.

Судом встановлено, що заявлена позивачем до стягнення сума збитків у розмірі 208 776,12 грн складається із вартості матеріалів переданих по акту № 3 прийому-передачі матеріалів в монтаж на загальну суму 1 135 019,96 грн, за виключенням наступних позицій:

1. «Опора металева У330-2вт+9» кількістю 1 од. на суму 910 864,90 грн (змонтовано - згідно п. 88 акту приймання-передачі змонтованого устаткування, підписаного сторонами 18.09.2017);

9. «Вузол кріплення КГП-16-3» кількістю 4 од. на суму 156,64 грн (повернуто з монтажу по акту № 1 від 18.12.2019);

24. «Затискач НС-70-30» кількістю 2 од. на суму 185,84 грн (повернуто з монтажу по акту № 1 від 18.12.2019);

26. «Затискач підтримуючий 2ПГН-5-7/Д» кількістю 6 од. на суму 7 643,64 грн (повернуто з монтажу по акту № 1 від 18.12.2019);

28. «Затискач натяжний НАС-450-1» кількістю 10 од. на суму 3642,00 грн (повернуто з монтажу по акту № 1 від 18.12.2019);

33. «Екран захисний ЕЗ-500-5» кількістю 6 од. на суму 1 306,86 грн (повернуто з монтажу по акту № 1 від 18.12.2019);

34. «Коромисло 2КЛ-12/16-1» кількістю 3 од. на суму 2 386,02 грн (повернуто з монтажу по акту № 1 від 18.12.2019);

35. «Ріг розрядний РР-156» кількістю 2 од. на суму 57,94 грн (повернуто з монтажу по акту № 1 від 18.12.2019).

Отже, загальна вартість неповернутих та не використаних відповідачем матеріалів становить 208 776,12 грн (1 135 019,96 грн - 926 243,84 грн).

Для застосування такого виду цивільно-правової відповідальності, як відшкодування збитків, передбаченої ст. 224 ГК України, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: 1) протиправність діяння боржника, тобто поведінка боржника має порушувати як приписи законодавства так і умови договору; 2) наявність збитків та їх розміру; 3) причинного зв`язку між порушенням стороною зобов`язання, що випливає з договору, та збитками; 4) наявність вини порушника зобов`язання, тобто особа, яка порушила зобов`язання несе відповідальність лише за наявності вини, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відсутність хоча б одного із вищеперелічених елементів, утворюючих склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.

Судом встановлено, що за умовами укладеного сторонами правочину підрядник зобов`язався виконати роботу у тому числі з матеріалу позивача як замовника, при цьому, така умова не передбачає переходу права власності на такий матеріал від замовника до підрядника. Водночас, на останнього покладаються обов`язки, зокрема, зі збереження переданого йому замовником матеріалу і передачі залишків матеріалів замовнику. Поряд із цим сторони у Договорі не передбачили строків повернення залишку давальницької сировини.

Відповідно, у зв`язку з відсутністю у Договорі строків повернення давальницької сировини (матеріалів), такий строк повинен визначатися згідно з вимогами статті 530 ЦК України, якою передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), зокрема, якщо строк (термін) виконання визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, - з настанням цієї події. Якщо ж строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, а боржник, за загальним правилом, повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги.

Статтею 530 ЦК України не визначена форма пред`явлення вимоги кредитором, відтак останній може здійснити своє право як шляхом надіслання платіжної вимоги-доручення, так і шляхом звернення до боржника з листом, телеграмою, надіслання йому рахунка (рахунка-фактури) тощо (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.10.2018 зі справи № 910/17838/17).

За встановленими обставинами справи позивач, керуючись п. 7.2 Договору, направив на адресу відповідача повідомлення № 01/4194 від 31.01.2020 про розірвання договору в односторонньому порядку з 03.02.2020.

За приписами ст. 615 ЦК України у разі порушення зобов`язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом. Одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання. Внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання частково або у повному обсязі відповідно змінюються умови зобов`язання або воно припиняється.

Судом враховано, що вказане повідомлення позивача не містить вимоги про повернення йому переданих матеріалів, проте, враховуючи, що зобов`язання сторін за Договором припинились, то відпала законна підстава для утримання підрядником майна замовника. Відтак, у підрядника виник обов`язок надати замовникові звіт про використання матеріалу та повернути його залишок, як те передбачено положеннями ст. 840 ЦК України.

Згідно з приписами частини п`ятої статті 226 ГК України, у разі невиконання зобов`язання про передачу їй індивідуально визначеної речі (речей, визначених родовими ознаками) управнена сторона має право вимагати відібрання цієї речі (речей) у зобов`язаної сторони або вимагати відшкодування останньою збитків.

Зі змісту зазначеної норми права вбачається, що умовою її застосування є невиконання зобов`язаною стороною свого зобов`язання про передачу управненій стороні індивідуально визначеної речі (речей, визначених родовими ознаками). У випадку настання такої умови управнена сторона має право діяти альтернативно: або вимагати відібрання цієї речі (речей) у зобов`язаної сторони, або вимагати відшкодування останньою збитків.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 27 квітня 2020 року в справі № 925/204/19.

Оскільки на вимогу позивача відповідач не повернув залишки матеріалів, позивачем обрано ефективний спосіб захисту порушених прав на відшкодування збитків, що є вартістю неповернутих відповідачем матеріалів.

Судом встановлено, що у діях відповідача наявні всі елементи складу правопорушення, зокрема: протиправна поведінка, яка полягає у неповерненні позивачу залишків давальницької сировини на його вимогу; безпосередньо завдані збитки, розмір яких підтверджений актом прийому-передачі матеріалів; причинний зв`язок між протиправною поведінкою боржника та збитками; вина відповідача, яка виражена у невиконанні вимоги позивача про повернення давальницької сировини.

З огляду на викладене, оскільки відповідачем порушені норми діючого законодавства, зокрема, на вимогу позивача не повернуто залишки матеріалів, суд вважає, що позивач поніс збитки у розмірі 208 776,12 грн, що є вартістю неповернутих відповідачем матеріалів.

Враховуючи викладене в сукупності, зважаючи на зміст позовних вимог, обставини, встановлені під час розгляду справи, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, у зв`язку з чим наявні підстави для задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача 208 776,12 грн збитків.

З огляду на результат вирішення спору, судові витрати зі сплати судового збору, відповідно до ст. 129 ГПК України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 123, 126, 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 254 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДІВЕЛЬНИЙ ХОЛДИНГ «ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ» (01033, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 7Б; ідентифікаційний код 39139346) на користь Приватного акціонерного товариства «НАЦІОНАЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ «УКРЕНЕРГО» (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 25; ідентифікаційний код 00100227) 208 776,12 грн (двісті вісім тисяч сімсот сімдесят шість гривень 12 коп) збитків та 3 131, 64 грн (три тисячі сто тридцять одна гривня 64 коп) судового збору..

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів в порядку, передбаченому ст.ст. 253-259, з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 розділу XI «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України.

Рішення в повному обсязі складено 09.09.2022.

Суддя О.С. Комарова