Рішення
від 30.08.2022 по справі 916/1437/22
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" серпня 2022 р.м. Одеса Справа № 916/1437/22

Господарський суд Одеської області

У складі судді Желєзної С.П.

Секретаря судових засідань Ловга В.М.

За участю представників сторін:

Від позивача: Ткаченко Р.Ю. на підставі довіреності;

Від відповідача: Лопушанський О.І. на підставі довіреності;

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Йе енергія до товариства з обмеженою відповідальністю „Миколаївгаз збут про стягнення 90 012 340,58 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Йе енергія (далі по тексту ТОВ „Йе енергія) звернулось до господарського суду із позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю „Миколаївгаз збут (далі по тексту ТОВ „Миколаївгаз збут) про стягнення штрафу у розмірі 90 012 340,58 грн. Позовні вимоги обґрунтовані фактом невідповідності прийнятого обсягу природного газу мінімальному договірному обсягу природного газу, визначеному у договорі купівлі-продажу природного газу від 19.03.2019р., який був розірваний за ініціативою відповідача.

ТОВ „Миколаївгаз збут повністю заперечувало проти задоволення заявлених позовних вимог, посилаючись на припинення зобов`язань сторін за договором після укладення сторонами відповідної додаткової угоди. Посилаючись на ситуацію, яка склалась на ринку газу, а також складний фінансовий стан, відповідачем було зазначено про відсутність у нього можливості сплатити нарахований позивачем штраф. Невжиття позивачем заходів щодо вирішення спору у досудовому порядку, за переконанням відповідача, також є підставою для відмови у задоволенні заявлених позовних вимог. Крім того, ТОВ „Миколаївгаз збут вказано, що додаткова угода, якою сторонами було передбачено відповідальність відповідача у вигляді сплати штрафу, була підписана директором із перевищенням повноважень, а, отже, не створює будь-яких зобов`язань відповідача перед позивачем.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи та пояснення учасників судового процесу, господарський суд встановив наступне.

19.03.2019р. між ТОВ „РГК Трейдінг (Продавець) та ТОВ „Миколаївгаз збут (Покупець) було укладено договір купівлі-продажу природного газу №МКЗ-Н-02-2019-270/10 (далі по тексту договір купівлі-продажу природного газу від 19.03.2019р.), відповідно до п. 1.1., 1.2 якого Продавець зобов`язується передати Покупцеві у 2019р. природний газ, а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити його на умовах цього договору. Природний газ, що передається за цим договором, використовується Покупцем виключно для постачання побутовим споживачам.

Згідно з п. 3.1, абзацу 3 п. 3.2 договору купівлі-продажу природного газу від 19.03.2019р. Продавець передає Покупцеві природний газ у віртуальній точці в газотранспортній системі, в якій здійснюється передача природного газу. Право власності на природний газ переходить від Продавця до Покупця у віртуальній точці в газотранспортній системі, в якій здійснюється передача природного газу. Після переходу права власності на природний газ Покупець несе всі ризики і бере на себе відповідальність, пов`язану з правом власності на природний газ. Приймання-передача природного газу, переданого Продавцем Покупцеві у відповідному місяці оформляється актом приймання-передачі.

Шляхом укладення додаткових угод №1 від 19.04.2019р., №2 від 12.06.2019р., №3 від 21.06.2019р., №4 від 12.07.2019р., №5 від 15.08.2019р., №6 від 18.09.2019р., №7 від 15.10.2019р., №8 від 18.11.2019р., №9 від 29.11.2019р., №10 від 11.12.2019р., №11 від 07.02.2020р., №12 від 24.02.2020р., №13 від 25.02.2020р., №14 від 03.03.2020р., №15 від 06.03.2020р. №16 від 24.03.2020р., №17 від 01.04.2020р., №18 від 22.04.2020р., №19 від 22.05.2020р., №20 від 03.07.2020р., №21 від 24.07.2020р., №22 від 31.07.2020р., №23 від 26.08.2020р., №24 від 25.09.2020р., №25 від 02.10.2020р., №26 від 26.10.2020р., №№27 від 25.11.2020р., №28 від 01.12.2020р., №29 від 28.12.2020р., №30 від 19.01.2021р., №31 від 29.01.2021р., №32 від 23.02.2021р., №33 від 26.03.2021р., №34 від 23.04.2021р., №35 від 25.05.2021р., №36 від 23.06.2021р., №37 від 23.07.2021р., №38 від 28.08.2021р., №39 від 01.11.2021р. до договору купівлі-продажу природного газу від 19.03.2019р. сторонами були внесені неодноразові зміни до договору.

Слід зазначити, що додатковою угодою №14 від 03.03.2020р. до договору купівлі-продажу природного газу від 19.03.2019р. визначено, що найменування ТОВ „РГК Трейдінг було змінено на ТОВ „Єгаз; додатковою угодою №25 від 02.10.2020р. визначено, що найменування ТОВ „Єгаз було змінено на ТОВ „Йе енергія. Крім того, на підтвердження факту зміни найменування Постачальника за договором позивачем було надано суду рішення загальних зборів учасників ТОВ „РГК Трейдінг, оформлене протоколом №171 від 02.03.2020р., та рішення загальних зборів учасників ТОВ „Єгаз, оформлене протоколом №187 від 01.10.2020р.

19.04.2021р. відбулись загальні збори учасників ТОВ „Миколаївгаз збут, до порядку денного яких було включено питання про укладення до 31.12.2021р. договорів на суму, що перевищує 50 % вартості чистих активів товариства.

Додатковою угодою №34 від 23.04.2021р. до договору купівлі-продажу природного газу від 19.03.2019р. сторонами було доповнено п. 2.1. розділу 2 «Кількість та фізико-хімічні показники природного газу» договору абзацом двадцять третім в наступній редакції: «Сторони дійшли згоди, що в період з 01 травня 2021 року по 30 квітня 2022 року включно Продавець зобов`язується передати, а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити природний газ в обсязі не менше 145 000 000,00 (сто сорок п`ять мільйонів) куб. метрів (надалі - мінімальний договірний обсяг). Сторони визначили наступні планові обсяги, які в сукупності становлять не менше мінімального договірного обсягу, у наступних періодах, а саме: обсяги постачання на 2021р. у травні 7 000,00 куб. метрів, у червні 5 000,00 куб. метрів, у липні 4 000,00 куб. метрів, у серпні 4 000,00 куб. метрів, у вересні 4 000,00 куб. метрів, у жовтні 10 000,00 куб. метрів, у листопаді 20 000,00 куб. метрів, у грудні 23 000,00 куб. метрів; обсяги постачання на 2022р. у січні 25 000,00 куб. метрів, у лютому 20 000,00 куб. метрів, березні 14 000,00 куб. метрів, у квітні 9 000,00 куб. метрів. Покупець зобов`язується замовити, прийняти природний газ в обсязі, не менше мінімального договірного обсягу за цим договором. У разі дострокового припинення сторонами дії даного договору Покупець зобов`язаний у будь-якому випадку прийняти і оплатити мінімальний договірний обсяг до дати припинення дії даного договору.

Крім того, шляхом підписання додаткової угоди №34 від 23.04.2021р. до договору купівлі-продажу природного газу від 19.03.2019р. сторонами було доповнено п. 5.1. розділу 5 підпунктом 5.1.28, розділ 7 пунктами 7.5, 7.6, 7.7 та викладено п. 11.1. у новій редакції.

Відповідно до підпункту 5.1.28 п. п. 5.1 договору купівлі-продажу природного газу від 19.03.2019р. фактична (остаточна) ціна за 1 куб.м, природного газу з 01 травня 2021 року по 31 травня 2021 року (включно) становить 6,3301800 грн., крім того ПДВ 20% 1,2660360 грн., всього з ПДБ 7,5962160 грн.

Згідно з п. п. 7.5 договору купівлі-продажу природного газу від 19.03.2019р. у випадку відмови Продавця від передачі договірного обсягу природного газу, що призводить до прийняття Покупцем з 01 травня 2021 року по 30 квітня 2022 року або до дати припинення дії договору обсягу природного газу, що є меншим мінімального договірного обсягу природного газу, визначеного в абз. 23 п.2.1. договору, Продавець зобов`язаний сплатити на користь Покупця штраф у розмірі 10% договірної вартості непереданої частини мінімального договірного обсягу. У такому випадку договірна вартість непереданої частини мінімального договірного обсягу природного газу за вказаний період поставки розраховується як добуток такої непереданої частини мінімального договірного обсягу природного газу за період з 01 травня 2021 року по 30 квітня 2022 року включно та ціни газу за цей період, визначеної відповідно до розділу 5 договору.

Відповідно до п. 7.6 договору купівлі-продажу природного газу від 19.03.2019р. у випадку, якщо Покупець в період з 01 травня 2021 року по 30 квітня 2022р. включно або до дати припинення дії договору замовив та/або прийняв обсяг менше мінімального договірного обсягу природного газу, визначеного в абз. 23 п.2.1. договору, Покупець зобов`язаний сплатити на користь Продавця штраф у розмірі 10% від договірної вартості неприйнятої частини мінімального договірного обсягу природного газу за вказаний період поставки. У такому випадку договірна вартість неприйнятої частини мінімального договірного обсягу природного газу за вказаний період поставки розраховується як добуток такої неприйнятої частини мінімального договірного обсягу природного газу за період з 01 травня 2021 року по 30 квітня 2022 року включно від ціни газу за цей період, визначеної відповідно до розділу 5 договору. В разі неприйняття Покупцем договірних обсягів природного газу за окремі періоди поставки (місяці), що призводить до неможливості відбору мінімального договірного обсягу природного газу до 30 квітня 2022 року або до дати припинення дії договору, Продавець має право в будь-який момент вимагати сплати штрафу в розмірі, зазначеному в цьому пункті договору.

Згідно з п. 7.7 договору купівлі-продажу природного газу від 19.03.2019р. сторони дійшли згоди, що припинення дії або розірвання цього договору до 30 квітня 2022 року не є підставою для звільнення сторін від відповідальності встановленої розділом 7 цього договору.

Пунктом 11.1 договору купівлі-продажу природного газу від 19.03.2019р. цей договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін (за їх наявності), поширює свою дію на відносини, що фактично склались між сторонами з 01 квітня 2019 року, і діє в частині продажу природного газу до 30 квітня 2022 року (включно), а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.

Слід зазначити, що на дату підписання сторонами додаткової угоди №34 від 23.04.2021р. до договору купівлі-продажу природного газу від 19.03.2019р. обсяг повноважень директора ТОВ „Миколаївгаз збут був визначений Статутом ТОВ „Миколаївгаз збут, затвердженим рішення загальних зборів, яке оформлено протоколом №30/03-2021 від 30.03.2021р.

На виконання зобов`язань, прийнятих на себе за умовами договору купівлі-продажу природного газу від 19.03.2019р., ТОВ „Йе енергія було поставлено, а ТОВ „Миколаївгаз збут прийнято природний газ, загальним обсягом 26 503 711,080 куб. метрів, що підтверджується підписаними між сторонами актами приймання передачі природного газу від 31.05.2021р., від 30.06.2021р., від 31.07.2021р., від 31.07.2021р., від 31.08.2021р., двома актами від 30.09.2021р.

30.09.2021р. між ТОВ „Миколаївгаз збут та ТОВ „Газопостачальна компанія „Нафтогаз Трейдинг було укладено індивідуальний договір №БГр-21/22-МИКЗ до рамкового договору купівлі-продажу природного газу.

Листом від 30.09.2021р. ТОВ „Миколаївгаз збут повідомило ТОВ „Йе енергія, що 30.09.2021р. відповідач підписав договір купівлі-продажу природного газу з іншим постачальником на більш вигідних умовах, а, отже, потреба у купівлі газу за договором від 19.03.2019р. відсутня. Посилаючись на викладені обставини відповідачем було направлено на адресу позивача два примірника додаткової угоди про дострокове розірвання договору купівлі-продажу природного газу від 19.03.2019р.

З балансу (звіту про фінансовий стан) ТОВ „Миколаївгаз збут, складеного станом на 30.09.2021р., вбачається, що відповідач має непокритий збиток за минулі періоди.

01.11.2021р. між сторонами по справі було укладено додаткову угоду №39 до договору купівлі-продажу природного газу від 19.03.2019р., відповідно до п. 1, 2 якої сторони дійшли згоди 01 листопада 2021 року достроково припинити дію договору. Решта умов договору залишаються незмінними і обов`язковими для виконання сторонами.

17.11.2021р. ТОВ „Йе енергія звернулось до ТОВ „Миколаївгаз збут із претензією, відповідно до якої позивач посилаючись на споживання протягом періоду з 01.05.2021р. по 30.09.2021р. обсягу природного газу, який є меншим мінімального обсягу споживання за договором (145 000 000,00 куб. метрів), просив сплатити штраф у розмірі 90 012 340,58 грн., нарахований згідно п. 7.6 договору.

Звертаючись до господарського суду із даними позовними вимогами позивачем було наголошено, що станом на момент укладення додаткової угоди №39 від 01.11.2021р. про розірвання договору купівлі-продажу природного газу від 19.03.2019р. відповідачем не було спожито мінімального договірного обсягу природного газу, тобто 145 000 000,00 куб. метрів, а, отже, наявні підстави для нарахування ТОВ „Миколаївгаз збут штрафу, право на нарахування якого було передбачено сторонами у додатковій угоді №34 від 23.04.2021р.

Вирішуючи питання про правомірність та обґрунтованість заявлених в межах даної справи позовних вимог, суд виходить із наступного.

Згідно з ч. 2 ст. 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Варто зауважити, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, у зв`язку з чим, суд повинен з`ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підстав позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.

При цьому, особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. В свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з`ясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) від 04.11.1950р. передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Зобов`язання, в свою чергу, згідно вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ч.1 ст. 179 Господарського кодексу України майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями.

Згідно зі ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Господарським судом під час вирішення даного спору було встановлено, що 19.03.2019р. між ТОВ „РГК Трейдінг, найменування якого було змінено на ТОВ „Йе енергія, та ТОВ „Миколаївгаз збут було укладено договір купівлі-продажу природного газу №МКЗ-Н-02-2019-270/10. Договір був укладений сторонами до 30.04.2022р.

01.11.2021р. між сторонами по справі було укладено додаткову угоду №39, за умовами якої ТОВ „Йе енергія та ТОВ „Миколаївгаз збут дійшли згоди розірвати договір купівлі-продажу природного газу від 19.03.2019р. з 01.11.2021р.

Предметом заявлених ТОВ „Йе енергія до ТОВ „Миколаївгаз збут позовних вимог є вимоги про стягнення штрафу у розмірі 90 012 340,58 грн., порядок та підстави нарахування якого був визначений сторонами у додатковій угоді №34 від 23.04.2021р., з підстав споживання відповідачем природного газу, обсяг якого є меншим, ніж визначений сторонами у додатковій угоді №34 від 23.04.2021р.

Вирішуючи питання про наявність правових підстав для задоволення заявлених ТОВ „Йе енергія позовних вимог, господарський суд вважає за необхідне, в першу чергу, надати правову оцінку доводам ТОВ „Миколаївгаз збут про відсутність у позивача права нараховувати штраф у зв`язку з розірванням сторонами договору купівлі-продажу природного газу.

Відповідно до ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Статтею 653 ЦК України встановлено, що у разі зміни договору зобов`язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо. У разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються. У разі зміни або розірвання договору зобов`язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов`язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили. Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов`язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо договір змінений або розірваний у зв`язку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору.

Господарський суд зазначає, що розірвання з 01.11.2021р. договору купівлі-продажу природного газу №МКЗ-Н-02-2019-270/10 від 19.03.2019р. припиняє його дію на майбутнє. При цьому, припинення зобов`язань сторін за договором не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, які мали місце під час дії договору. Таким чином, в результаті розірвання договору сторона не звільняється від відповідальності, якщо інше не було передбачено сторонами під час укладення додаткової угоди про розірвання договору.

В силу вимог ст. ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 ст. 549, п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у рази порушення ним зобов`язання. Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов`язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов`язань. Частиною ст. ст. 547, 548 ЦК України встановлено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Згідно з ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Так, у ч.3 ст. 2 ГПК однією з основних засад (принципів) господарського судочинства визначено принцип змагальності сторін, сутність якого розкрита у ст. 13 цього Кодексу.

Відповідно до частин 3, 4 ст. 13 ГПК кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18). Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (п.43 постанови Верховного Суду від 23.10.2019 у справі №917/1307/18). Аналогічна позиція викладена у п.81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №129/1033/13-ц.

Враховуючи умови додаткової угоди №39 від 01.11.2021р., господарський суд доходить висновку про наявність у ТОВ „Йе енергія права на звернення до суду із позовними вимогами про стягнення із ТОВ „Миколаївгаз збут штрафу у випадку допущення відповідачем порушень зобов`язань за договором під час його дії. При цьому, звертаючись до суді з позовом про стягнення штрафу, ТОВ „Йе енергія має довести суду наявність порушеного відповідачем зобов`язання.

Додатковою угодою №34 від 23.04.2021р. до договору купівлі-продажу природного газу від 19.03.2019р. сторонами було визначено мінімальний договірний обсяг, який має бути спожитий відповідачем. Слід зазначити, що під мінімальним договірним обсягом природного газу сторони розуміють обсяг газу не менше 145 000 000,00 куб. метрів.

Господарський суд зазначає, що умова п. 2.1 договору купівлі-продажу природного газу від 19.03.2019р. (в редакції додаткової угоди №34 від 23.04.2021р.) фактично покладає на ТОВ „Миколаївгаз збут обов`язок прийняти та оплатити весь обсяг природного газу навіть у випадку дострокового припинення сторонами дії договору. Проте, вказана умова договору суперечить приписам ст. 653 ЦК України, якою чітко визначено, що у разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються.

Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, які встановлюють правові наслідки зміни або розірвання договору. Таким чином, в результаті розірвання договору обов`язок ТОВ „Миколаївгаз збут прийняти та оплатити весь обсяг природного газу, припинився 01.11.2021р.

З викладених обставин господарський суд доходить висновку, що припинення обов`язку ТОВ „Миколаївгаз збут прийняти та оплатити весь обсяг природного газу, що свідчить про недоведеність позивачем факту порушення відповідачем зобов`язань за договором в названій частині.

Підсумовуючи викладене вище, господарський суд доходить висновку про відсутність у ТОВ „Йе енергія права вимагати сплати штрафних санкції у розмірі 10% від усієї договірної вартості неприйнятої частини мінімального договірного обсягу природного газу, яка розраховується як добуток неприйнятої частини мінімального договірного обсягу природного газу за період з 01 травня 2021 року по 30 квітня 2022 року включно від ціни газу за цей період, визначеної відповідно до розділу 5 договору. Таким чином, нарахування штрафу у розмірі 10 % від ціни неприйнятого газу є неправомірним.

Господарський суд зазначає, що у п. 2.1 договору купівлі-продажу природного газу від 19.03.2019р. сторони визначили планові обсяги споживання ТОВ „Миколаївгаз збут природного газу у 2021р. та у 2022р. Планування обсягів споживання природного газу, за переконанням суду, свідчить про наявність у ТОВ „Йе енергія очікування, в першу чергу, на надходження від відповідача грошових коштів за спожитий газ у певному розмірі.

Абзацом 3 п. 7.6 договору купівлі-продажу природного газу від 19.03.2019р. передбачено право ТОВ „Йе енергія вимагати сплати штрафу у розмірі 10% від договірної вартості неприйнятої частини мінімального договірного обсягу природного газу в разі неприйняття Покупцем договірних обсягів природного газу за окремі періоди поставки, що призводить до неможливості відбору мінімального договірного обсягу природного газу до 30 квітня 2022 року або до дати припинення дії договору.

Враховуючи приписи ст. 653 ЦК України, яка визначає правові наслідки розірвання договору, господарський суд доходить висновку про наявність у ТОВ „Йе енергія права вимагати сплати штрафу у розмірі 10% від ціни запланованого до споживання, але не спожитого до 01.11.2021р. природного газу, тобто до моменту розірвання договору.

Слід зазначити, що обсяг запланованого до споживання природного газу за період з травня 2021р. по жовтень 2021р. включно згідно додаткової угоди №34 від 23.04.2021р. до договору купівлі-продажу природного газу від 19.03.2019р. становив 34 000 000,00 куб. метрів, обсяг фактично проданого відповідачу природного газу склав 26 503 711,080 куб. метрів. Таким чином, різниця між запланованим та фактично спожитим відповідачем обсягом природного газу складає 7 496 288,92 куб. метрів, вартість якого становить 56 943 429,83 грн. (7 496 288,92 куб. метрів * 7,596216 = 56 943 429,83 грн.).

Господарський суд зазначає, що штраф у розмірі 10 % має бути розрахований саме від ціни газу у розмірі 56 943 429,83 грн., який на момент розірвання договору купівлі-продажу природного газу від 19.03.2019р. не був прийнятий з боку ТОВ „Миколаївгаз збут.

З викладених обставин господарський суд доходить висновку про наявність правових підстав для присудження до стягнення із ТОВ „Миколаївгаз збут на користь ТОВ „Йе енергія штрафу у розмірі 5 694 342,98 грн. (56 943 429,83 грн. 10% = 5 694 342,98 грн.). Наведене має наслідком необхідність часткового задоволення заявлених ТОВ „Йе енергія позовних вимог.

При цьому, господарським судом відхиляються доводи ТОВ „Миколаївгаз збут про підписання директором товариства додаткової угоди №34 від 23.04.2021р. до договору купівлі-продажу природного газу від 19.03.2019р. із перевищенням наданих йому повноважень, оскільки згідно зі ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Крім того, суд зазначає, що досудове врегулювання спору може мати місце за бажанням позивача. Таким чином, право ТОВ „Йе енергія на звернення із позовною заявою безпосередньо до суду не залежить від дотримання позивачем певної процедури досудового врегулювання спору.

При наданні оцінки доводам ТОВ „Миколаївгаз збут про відсутність у нього фінансової можливості сплатити штраф з посиланням на складний фінансовий стан, господарський суд виходить з наступного.

Частиною 3 ст. 551 ЦК України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до ч.1 ст. 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Господарський суд зауважує, що приписами чинного законодавства не встановлено переліку виняткових випадків (обставин, які мають істотне значення), за наявності яких суд може зменшити неустойку, а, отже, вирішення вказаного питання покладається безпосередньо на суд, який розглядає відповідне питання з урахуванням всіх конкретних обставин справи в їх сукупності.

Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов`язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.

При цьому, зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, за відсутності у законі переліку обставин, які мають істотне значення, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Господарський суд зауважує, що ТОВ „Миколаївгаз збут на підтвердження перебування у складному фінансовому становищі було надано суду лише баланс (звіт про фінансовий стан), складений станом на 30.09.2021р. Проте, лише наданий відповідачем звіт не може бути достатнім та єдиним доказом для встановлення судом обставин, які можуть свідчити про наявність передбачених законом підстав для зменшення штрафних санкцій. Таким чином, підстави для зменшення присудженого до стягнення із ТОВ „Миколаївгаз збут на користь ТОВ „Йе енергія штрафу у розмірі 5 694 342,98 грн. відсутні.

Згідно вимог ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Разом з тим, ст. 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ч. 2 ст. 617 ЦК України особа, не звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання у разі відсутності у боржника необхідних коштів. Крім того, згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Підсумовуючи викладене вище, господарський суд доходить висновку щодо необхідності часткового задоволення заявлених товариством з обмеженою відповідальністю „Йе енергія до товариства з обмеженою відповідальністю „Миколаївгаз збут позовних вимог шляхом присудження до стягнення на користь позивача штрафу у розмірі 5 694 342,98 грн. В решті позову необхідно відмовити.

Судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до приписів ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 86, 129, 236 238, 240 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Миколаївгаз збут /54000, Миколаївська область, м. Миколаїв, вул. 7 Слобідська, буд. 70 В/1; ідентифікаційний код 39589483/ на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Йе енергія /01010, м. Київ, вул. Московська, 32/2, БЦ „Сенатор, 18 поверх; ідентифікаційний код 38863790/ штраф у розмірі 5 694 342,98 грн. /п`ять мільйонів шістсот дев`яносто чотири тисячі триста сорок дві грн. 98 коп./, судовий збір у розмірі 54 933,39 грн. /п`ятдесят чотири тисячі дев`ятсот тридцять три грн. 39 коп./.

3.В решті вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. ст. 254, 256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції до Південно-Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складання повного тексту рішення суду.

Повний текст рішення складено 08 вересня 2022 р.

Суддя С.П. Желєзна

Дата ухвалення рішення30.08.2022
Оприлюднено12.09.2022

Судовий реєстр по справі —916/1437/22

Постанова від 16.03.2023

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Колос І.Б.

Ухвала від 16.02.2023

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Колос І.Б.

Постанова від 19.01.2023

Господарське

Південно-західний апеляційний господарський суд

Савицький Я.Ф.

Ухвала від 30.11.2022

Господарське

Південно-західний апеляційний господарський суд

Савицький Я.Ф.

Ухвала від 14.11.2022

Господарське

Південно-західний апеляційний господарський суд

Савицький Я.Ф.

Ухвала від 05.10.2022

Господарське

Південно-західний апеляційний господарський суд

Савицький Я.Ф.

Ухвала від 27.09.2022

Господарське

Південно-західний апеляційний господарський суд

Савицький Я.Ф.

Рішення від 30.08.2022

Господарське

Господарський суд Одеської області

Желєзна С.П.

Ухвала від 02.08.2022

Господарське

Господарський суд Одеської області

Желєзна С.П.

Ухвала від 28.07.2022

Господарське

Господарський суд Одеської області

Желєзна С.П.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмТелеграмВайберВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні