Рішення

від 29.08.2022 по справі 922/39/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.08.2022м. ХарківСправа № 922/39/22

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Буракової А.М.

при секретарі судового засідання Чабан А.А.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Керівника Новобаварської окружної прокуратури міста Харкова Харківської області, м. Харків до 1. Харківської міської ради, м. Харків , 2. Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, м. Харків , 3. Товариства з обмеженою відповідальністю "АДВЕКС АІА", м. Харків , 4. ОСОБА_1 , м. Харків , 5. ОСОБА_2 , м. Харків про визнання незаконним та скасування пункту додатку до рішення, визнання недійсним договору, визнання незаконними та скасування державних реєстрацій, припинення права власності та витребування майна за участю представників:

прокурора - Ткаченко К.О.

відповідача 1 - Безродний О.В.

відповідача 2 - ОСОБА_3

відповідача 3 - не з`явився

відповідача 4 - не з`явився

відповідача 5 - ОСОБА_4

ВСТАНОВИВ:

Керівник Новобаварської окружної прокуратури міста Харкова Харківської області звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до 1. Харківської міської ради, 2. Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки і комунального майна Харківської міської ради, 3. Товариства з обмеженою відповідальністю "АДВЕКС АІА", 4. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (відповідачі) згідно якої просить суд:

- визнати незаконним та скасувати п.4 додатку до рішення 14 сесії Харківської міської ради 7 скликання Про відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова від 20.09.2017 №757/17;

- визнати недійсним договір купівлі-продажу нежитлових приміщень від 07.02.2018 №5553-В-С, укладений між територіальною громадою м. Харкова в особі Харківської міської ради, від імені якої діяло Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, та Товариством з обмеженою відповідальністю АДВЕКС АІА, посвідчений приватним нотаріусом ХМНО Тихоновою І.В. (реєстровий №23);

- визнати незаконною та скасувати державну реєстрацію виправлення права власності (щодо зміни нумерації та площі приміщень) ОСОБА_1 на об`єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 1399747663101, проведену 30.04.2020 приватним нотаріусом ХМНО Клопотовим С.Д. на підставі договору купівлі-продажу від 07.05.2018, посвідченого приватним нотаріусом ХМНО Малаховою Г.І. (реєстровий №923), а також технічного паспорта від 17.03.2020 та довідки від 30.03.2020, виданих ТОВ ЮК КАЛИНА;

- визнати незаконною та скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на об`єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 1399747663101, зареєстрованого на підставі договору дарування від 18.05.2021, посвідченого під реєстровим №1046 приватним нотаріусом ХМНО Малаховою Г.І. (номер запису про право власності: 42004950);

- визнати незаконною та скасувати державну реєстрацію виправлення права власності (щодо зміни нумерації та площі приміщень) ОСОБА_1 на об`єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 1400854963101, проведену 22.04.2020 приватним нотаріусом ХМНО Клопотовим С.Д. на підставі договору купівлі-продажу від 07.05.2018, посвідченого приватним нотаріусом ХМНО Малаховою Г.І. (реєстровий №923), а також технічного паспорта від 17.03.2020 та довідки від 30.03.2020, виданих ТОВ ЮК КАЛИНА;

- визнати незаконною та скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на об`єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 1400854963101, зареєстрованого на підставі договору дарування від 18.05.2021, посвідченого під реєстровим №1046 приватним нотаріусом ХМНО Малаховою Г.І. (номер запису про право власності: 42004941);

- припинити право власності ОСОБА_2 на об`єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 1399747663101 (номер запису про право власності: 42004950), а також на об`єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 1400854963101 (номер запису про право власності: 42004941);

- витребувати у ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Харківської міської об`єднаної територіальної громади в особі Харківської міської ради (код ЄДРПОУ: 04059243) нежитлові приміщення з реєстраційними номерами об`єктів нерухомого майна 1399747663101 (підвалу №2, 3 в нежитловій будівлі літ.Б-2, загальною площею 39,1 кв.м., по АДРЕСА_1 ) та 1400854963101 (підвалу №1 в нежитловій будівлі літ.Б-2, загальною площею 32 кв.м., по АДРЕСА_1 ), які є предметом договору купівлі-продажу від 07.02.2018 №5553-В-С, посвідченого приватним нотаріусом ХМНО Тихоновою І.В. (реєстровий №23);

- судові витрати по справі покласти на відповідачів.

В обґрунтування позову керівник Новобаварської окружної прокуратури міста Харкова Харківської області вказує, що відповідне рішення міської ради є незаконним, таким, що суперечить положенням діючого на той час законодавства, та підлягає скасуванню, а договір купівлі-продажу, укладений на його підставі - визнанню недійсним, у зв`язку з чим вищевказані нежитлові приміщення підлягають витребуванню.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 21.01.2022 було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено справу розглядати в порядку загального позовного провадження з повідомленням сторін.

Рух справи висвітлено у відповідних ухвалах суду.

Харківська міська рада, через канцелярію суду 14.02.2022 за вх.№ 3474, надала відзив на позовну заяву, згідно якого просить суд відмовити в задоволенні позову.

Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки і комунального майна Харківської міської ради, через канцелярію суду 15.02.2022 за вх.№ 3540, надало відзив на позовну заяву, згідно якого просить суд відмовити в задоволенні позову.

Представник ОСОБА_2 , через канцелярію суду 18.02.2022 за вх.№ 3937, надав відзив на позовну заяву, згідно якого просить суд відмовити в задоволенні позову. При цьому, у відзиві на позовну заяву відповідач вказує, що керівник Новобаварської окружної прокуратури міста Харкова Харківської області звернувся з даним позовом до суду від власного імені всупереч вимогам закону, ним вибрано неналежний спосіб захисту, позовні вимоги по суті є необґрунтованими та ним пропущено строк позовної давності.

Товариство з обмеженою відповідальністю "АДВЕКС АІА", через канцелярію суду 22.02.2022 за вх.№ 4264, надало заяву про застосування строку позовної давності, згідно якої просить суд застосувати позовну давність та відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Керівник Новобаварської окружної прокуратури міста Харкова Харківської області, через канцелярію суду 22.02.2022 за вх.№ 4207 та 28.06.2022 за вх.№ 5924, надав відповіді на відзиви відповідачів, згідно яких просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі та вказував, що позовну давність пропущено з поважних причин, у зв`язку з чим строк на звернення до суду підлягає поновленню.

Прокурор у судовому засіданні 30.08.2022 позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити.

Представники відповідачів 1, 2, 5 у судовому засіданні 30.08.2022 проти позову заперечували та просили суд відмовити в його задоволенні.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Згідно позову керівник Слобідської окружної прокуратури міста Харкова Харківської області вказує, що у ході проведення СВ Новобаварського ВП ГУ НП в Харківській області досудового розслідування, а Харківською місцевою прокуратурою №2 - процесуального керівництва у кримінальному провадженні №42017221080000002 від 04.01.2017 за ч.3 ст.365-2 КК України за фактами службового підроблення під час оцінки та продажу комунального майна службовими особами Харківської міської ради, на підставі ухвали слідчого судді Жовтневого районного суду м. Харкова від 06.02.2019 (справа №639/687/19) в Управлінні комунального майна та приватизації Департаменту економіки і комунального майна Харківської міської ради (далі - Управління комунального майна) було проведено вилучення ряду приватизаційних справ, у тому числі щодо приватизації нежитлових приміщень підвалу № 2,3 загальною площею 39,1 кв.м., нежитлове приміщення підвалу №1 загальною площею 32 кв.м. в нежитловій будівлі літ. Б-2, розташованій за адресою: АДРЕСА_1 . Зазначена справа вилучена в повному обсязі, при цьому вона прошита та пронумерована. Під час вивчення вказаної справи встановлено, що на підставі договору оренди №5088 від 05.08.2016, укладеного між Управлінням комунального майна та ТОВ АДВЕКС АІА, у останнього в оренді перебували нежитлові приміщення підвалу №1-:-3 загальною площею 71,1 кв.м. в нежитловій будівлі літ.Б-2 по АДРЕСА_1 .

Відповідно до п. 3.1. договору оренди, вартість об`єкту оренди складала 109500,00 грн. без ПДВ.

Згідно п. 5.2. договору оренди, орендар має право здійснювати капітальний ремонт, реконструкцію, улаштування окремих входів у встановленому порядку, при наявності письмової згоди орендодавця, за окремими проектами, які розроблені спеціалізованими проектними організаціями і узгоджені з управлінням містобудування і архітектури Харківської міської ради до початку проведення робіт, при наявності дозволу, отриманого згідно з діючим законодавством.

Пунктом 5.6. договору оренди передбачено право орендаря, який належно виконує свої обов`язки, у разі продажу майна, що передане в оренду, на переважне право перед іншими особами на його викуп.

Відповідно до п.10.1. договору оренди, строк його дії з 05.08.2016 до 05.07.2019.

У подальшому ТОВ АДВЕКС АІА звернулося з заявою від 31.10.2016 до Управління комунального майна (вх. №19271), у якій просило дозволити приватизацію вказаних нежитлових приміщень. При цьому до вказаної заяви не було долучено жодних документів, які б надавали право на таку приватизацію.

На підставі вказаного звернення Харківською міською радою прийнято відповідне рішення (п.4 додатку до рішення 14 сесії Харківської міської ради 7 скликання Про відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова від 20.09.2017 №757/17), яким міська рада включила спірні нежитлові приміщення до переліку об`єктів, які підлягають приватизації (відчуженню) шляхом викупу.

У подальшому на виконання вказаного рішення ТОВ АДВЕКС АІА звернулося до Управління комунального майна із заявою про приватизацію шляхом викупу від 31.10.2017 №3533.

Відповідно до наявного в матеріалах приватизаційної справи звіту про оцінку нежитлових приміщень підвалу № 1-:-3 загальною площею 71,1 кв.м., в нежитловому будинку по вул. Полтавський Шлях, 47/49 літ. Б-2 у м. Харкові, складеного 10.11.2017 суб`єктом оціночної діяльності ФОП Буйницьким М.В. та затвердженого 04.12.2017 начальником Управління комунального майна, ринкова вартість згаданих приміщень станом на 31.10.2017 склала 79800,00 грн. (без ПДВ).

У подальшому 07.02.2018 між ТОВ АДВЕКС АІА та територіальною громадою м. Харкова в особі Харківської міської ради, від імені якої діяло Управління комунального майна, укладено договір купівлі-продажу №5553-В-С, посвідчений приватним нотаріусом ХМНО Тихоновою І.В.. (реєстровий №23).

За умовами згаданого договору ТОВ АДВЕКС АІА приватизувало за 79800,00 грн. без ПДВ (разом з ПДВ за 95760,00 грн.):

-нежитлові приміщення підвалу № 2, 3 в нежитловій будівлі літ.Б-2, загальною площею 39,1 кв.м., по АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1399747663101):

-нежитлове приміщення підвалу №1 в нежитловій будівлі літ.Б-2, загальною площею 32 кв.м., по АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1400854963101).

Після цього, на підставі згаданого договору, а також акта прийому-передачі нерухомого майна від 14.03.2018, приватним нотаріусом ХМНО Малаховою Г.І. 17.04.2018 та 02.05.2018 проведено за ТОВ АДВЕКС АІА державну реєстрацію права власності на спірні нежитлові приміщення з вищевказаними реєстраційними номерами об`єктів нерухомого майна (номери записів про право власності відповідно: 25793605 та 26007639).

У подальшому між ТОВ АДВЕКС АІА та ОСОБА_1 укладеного договір купівлі-продажу від 07.05.2018, посвідчений приватним нотаріусом ХМНО Малаховою Г.І. (реєстровий №923), предметом якого визначено вищевказані нежитлові приміщення підвалу №2, 3 в нежитловій будівлі літ.Б-2, загальною площею 39,1 кв.м., та нежитлове приміщення підвалу №1 в нежитловій будівлі літ.Б-2, загальною площею 32 кв.м., по АДРЕСА_1 . У цей же день означеним нотаріусом проведено за ОСОБА_1 державну реєстрацію права власності на вказані об`єкти нерухомого майна.

Крім цього, щодо об`єкта нерухомого майна з реєстраційним номером 1399747663101 приватним нотаріусом ХМНО Клопотовим С.Д. 30.04.2020 проведено державну реєстрацію виправлення права власності на підставі доданих технічного паспорта та довідки ТОВ ЮК КАЛИНА від 17.03.2020, за змістом яких, у зв`язку з уточненням при поточній інвентаризації змінилася, зокрема, загальна площа та нумерація приміщень підвалу з №1, 2, 3, загальною площею 71,1 кв.м. на №1-:-12, загальною площею 82,8 кв.м. Зміна відбулась за рахунок демонтування та влаштування перегородок без порушення капітальних, несучих стін, несучих конструкцій. З урахуванням проведеної державної реєстрації вищевказаних виправлень, нежитлові приміщення підвалу №2, 3, загальною площею 39,1 кв.м., в нежитловій будівлі літ.Б-2 змінено на нежитлові приміщення підвалу №7-:-12, загальною площею 43 кв.м., в нежитловій будівлі літ.Б-2.

Одночасно, щодо об`єкта нерухомого майна з реєстраційним номером 1400854963101 приватним нотаріусом ХМНО Клопотовим С.Д. 22.04.2020 проведено державну реєстрацію виправлення права власності на підставі доданих технічного паспорта та довідки ТОВ ЮК КАЛИНА від 17.03.2020, за змістом яких, у зв`язку з уточненням при поточній інвентаризації змінилася, зокрема, загальна площа та нумерація приміщень підвалу з №1, 2, 3, загальною площею 71,1 кв.м. на №1-:-12, загальною площею 82,8 кв.м. Зміна відбулась за рахунок демонтування та влаштування перегородок без порушення капітальних, несучих стін, несучих конструкцій. З урахуванням проведеної державної реєстрації вищевказаних виправлень, нежитлові приміщення підвалу №1, загальною площею 32 кв.м., в нежитловій будівлі літ.Б-2 змінено на нежитлові приміщення підвалу №1-:-6, загальною площею 39,8 кв.м., в нежитловій будівлі літ.Б-2.

У свою чергу, між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено договір дарування від 18.05.2021, посвідчений приватним нотаріусом ХМНО Малаховою Г.І. (реєстровий №1046), предметом якого визначено вищевказані нежитлові приміщення з реєстраційними номерами об`єктів нерухомого майна 1400854963101 та 1399747663101.

У цей же день означеним нотаріусом на підставі згаданого договору дарування проведено за ОСОБА_2 державну реєстрацію права власності на вказані об`єкти нерухомого майна (номери записів про право власності відповідно: 42004991 та 42004950).

Дослідивши рішення Харківської міської ради щодо надання дозволу на проведення вищевказаної приватизації шляхом викупу, суд зазначає наступне.

Так, у вказаному рішенні зазначено, що його прийнято на підставі Законів України Про приватизацію державного майна, Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію), Програми приватизації та відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова на 2017-2022 роки, затвердженої рішенням 13 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 21.06.2017 №691/17 (далі - Програма).

Відповідно до п.1.1. Програми, її розроблено відповідно до Конституції України, Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Законів України Про місцеве самоврядування в Україні, Про приватизацію державного майна, Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію) та інших законодавчих актів, що регулюють питання власності.

Згідно з п.п.1.2., 2.2. Програми, у ній визначено мету, пріоритети та умови приватизації комунального майна територіальної громади міста на 2017-2022 рр., а також її принципи.

Метою приватизації є підвищення ефективності використання майна, створення конкурентного середовища, залучення інвестицій з метою забезпечення соціально-економічного розвитку міста, а також забезпечення надходження коштів від приватизації до міського бюджету.

До пріоритетів проведення приватизації у 2017-2022 рр. належать досягнення максимальної ефективності приватизації об`єктів, що підлягають приватизації відповідно до Програми.

До основних принципів індивідуальної приватизації відноситься досягнення максимального економічного ефекту від продажу об`єкта приватизації; вибір способу приватизації об`єкта.

Відповідно до п.п.3.3., 3.4. Програми, приватизація об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова здійснюється способами, що визначаються законодавством України і цією Програмою. Викуп застосовується щодо об`єктів комунальної власності, якщо право покупця на викуп об`єкта передбачено законодавчими та нормативними актами, а також щодо тих, які не продано на аукціоні, за конкурсом.

Згідно з ч.2 ст.345 ЦК України та ч.1 ст.25 Закону України Про оренду державного та комунального майна приватизація здійснюється у порядку, встановленому законом. Приватизація об`єкта оренди здійснюється відповідно до чинного законодавства.

Відповідно до ст.1 Закону України Про приватизацію державного майна (чинний на час прийняття рішення міською радою) (далі - Закон) приватизація проводиться з метою підвищення соціально-економічної ефективності виробництва та залучення коштів для здійснення структурної перебудови національної економіки.

Згідно з ч.4 ст.3 Закону відчуження майна, що є у комунальній власності, регулюється положеннями цього Закону, інших законів з питань приватизації і здійснюється органами місцевого самоврядування.

Відповідно до ч.6 ст.29 Закону порушення встановленого законодавством порядку приватизації або прав покупців є підставою для визнання недійсним договору купівлі-продажу об`єкта приватизації в порядку, передбаченому законодавством України.

Відповідно до ч.1 ст.5-1 Закону з метою раціонального та ефективного застосування способів приватизації об`єкти приватизації класифікуються за такими групами: група А - окреме індивідуально визначене майно, у тому числі разом із земельними ділянками державної власності, на яких таке майно розташовано.

У відповідності з ч.2 ст.5-1 Закону об`єкти приватизації, що належать до груп А, Д і Ж, є об`єктами малої приватизації.

Частиною 2 ст.16-2 Закону передбачено, що викуп об`єктів малої приватизації здійснюється відповідно до Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)".

Відповідно до ст.3 Закону України Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію), приватизація об`єктів малої приватизації здійснюється шляхом: викупу; продажу на аукціоні (в тому числі за методом зниження ціни, без оголошення ціни); продажу за конкурсом з відкритістю пропонування ціни за принципом аукціону (далі - конкурс).

Статтею 4 цього Закону передбачено, що продавцями об`єктів малої приватизації, що перебувають у державній та комунальній власності, є відповідно органи приватизації, створені місцевими Радами.

Згідно з ч.1 ст.8 Закону України Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію) з моменту прийняття рішення про приватизацію підприємства здійснюється його підготовка до приватизації. Підготовка об`єкта малої приватизації до продажу здійснюється органами приватизації, які: встановлюють ціну продажу об`єкта, що підлягає приватизації шляхом викупу, або початкову ціну об`єкта на аукціоні, за конкурсом з урахуванням результатів оцінки об`єкта, проведеної відповідно до методики оцінки майна, затвердженої Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст.9 зазначеного Закону за рішенням органів приватизації проводиться інвентаризація майна об`єкта малої приватизації в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, та оцінка такого об`єкта відповідно до методики оцінки майна, затвердженої Кабінетом Міністрів України. Ціна продажу об`єкта, що підлягає приватизації шляхом викупу, та початкова ціна об`єкта малої приватизації на аукціоні або за конкурсом встановлюється на підставі результатів його оцінки.

Згідно з ч.ч.1 3 ст.11 Закону України Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію), викуп застосовується щодо об`єктів малої приватизації, які не продано на аукціоні, за конкурсом, а також у разі, якщо право покупця на викуп об`єкта передбачено законодавчими актами. Порядок викупу об`єкта встановлюється Фондом державного майна України.

Відповідно до абз.1 ч.1 ст.18-2 Закону України Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію) приватизація об`єктів групи А здійснюється з урахуванням таких особливостей: у разі прийняття рішення про приватизацію орендованого державного майна (будівлі, споруди, нежитлового приміщення) орендар одержує право на викуп такого майна, якщо орендарем за згодою орендодавця за рахунок власних коштів здійснено поліпшення орендованого майна, яке неможливо відокремити від відповідного об`єкта без завдання йому шкоди, в розмірі не менш як 25 відсотків ринкової вартості майна, за яким воно було передано в оренду, визначеної суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання для цілей оренди майна.

Як зазначалось вище, порядок викупу встановлений ФДМУ, а саме Порядком продажу об`єктів малої приватизації шляхом викупу, на аукціоні (у тому числі за методом зниження ціни, без оголошення ціни), за конкурсом з відкритістю пропонування ціни за принципом аукціону, затвердженим ФДМУ від 02.04.2012 №439.

Згідно з п.п.3.3., 7.15. Порядку, у разі коли на участь в аукціоні з продажу об`єкта надійшла заява від одного покупця, зазначений об`єкт може бути проданий безпосередньо такому покупцеві із забезпеченням ним умов приватизації об`єкта за запропонованою ним ціною, але не нижче початкової ціни продажу, а у разі коли на конкурс з продажу об`єкта надійшла заява від одного покупця, такий об`єкт може бути проданий безпосередньо такому покупцеві за запропонованою ним ціною, але не нижче початкової ціни продажу із забезпеченням ним умов приватизації об`єкта.

Відповідно до п.8.1. Порядку, викуп об`єктів малої приватизації застосовується відповідно до пункту 3.3 розділу III та пункту 7.15 розділу VII цього Порядку щодо об`єктів малої приватизації, які не продані на аукціоні, за конкурсом, а також якщо право покупця на викуп об`єкта передбачено чинним законодавством України.

Згідно з п.8.2. Порядку, ціна продажу об`єкта, що підлягає приватизації шляхом викупу, установлюється на підставі результатів його оцінки.

Як зазначено вище, оцінка майна, яке підлягає приватизації, проводиться відповідно до Методики оцінки майна, затвердженої постановою КМУ №1891 від 10.12.2003.

Відповідно до п.69 Методики, вимоги цього розділу поширюються на випадки проведення оцінки об`єктів у матеріальній формі з метою їх приватизації (окреме індивідуально визначене майно, об`єкти незавершеного будівництва, включаючи законсервовані об`єкти, об`єкти соціально-культурного призначення) як об`єктів малої приватизації, застави та інші способи відчуження відповідно до законодавства.

Згідно з п.70 Методики, для визначення вартості об`єктів нерухомості, що приватизуються відповідно до Закону України Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію), у тому числі разом із земельними ділянками, на яких розташовані такі об`єкти, застосовується незалежна оцінка, яка проводиться відповідно до національних стандартів оцінки з урахуванням вимог цієї Методики та Методики оцінки земельних ділянок.

Відповідно до п.71 Методики, вибір виду вартості об`єктів малої приватизації регулюється вимогами національних стандартів оцінки з урахуванням особливостей, визначених цією Методикою. При цьому враховуються способи їх продажу, строк корисного використання таких об`єктів, належність їх до спеціалізованого або неспеціалізованого майна. У разі викупу об`єктів малої приватизації може визначатися їх ринкова вартість або спеціальна вартість залежно від наявності передумов їх застосування, визначених Національним стандартом №1.

Згідно з абз.6 п.73 Методики, порядок оцінки орендованого нерухомого майна (майна, що надавалося у концесію), що містить невід`ємні поліпшення, здійснені за час його оренди (концесії), під час приватизації, встановлюється Фондом державного майна. Порядком також визначається процедура ідентифікації невід`ємних поліпшень, здійснених за рахунок коштів орендаря (концесіонера).

Зазначений порядок встановлений ФДМУ, а саме Порядок оцінки орендованого нерухомого майна, що містить невід`ємні поліпшення, здійснені за час його оренди, під час приватизації, затверджений наказом ФДМУ від 27.02.2004 №377.

Відповідно до п.1.1. Порядку, цей Порядок установлює вимоги до проведення незалежної оцінки орендованого нерухомого майна (крім земельних ділянок), що містить невід`ємні поліпшення (далі - орендоване нерухоме майно), під час приватизації способами, визначеними законодавством, а також процедур ідентифікації невід`ємних поліпшень, здійснених за рахунок коштів орендаря. Порядок застосовується для оцінки орендованого нерухомого майна, що перебуває у державній, комунальній власності або належить Автономній Республіці Крим, щодо якого прийнято рішення про приватизацію та компенсацію орендарю вартості невід`ємних поліпшень, здійснених за рахунок коштів орендаря. Невід`ємними поліпшеннями орендованого майна є здійснені орендарем за час оренди заходи, спрямовані на покращення фізичного (технічного) стану орендованого майна та (або) його споживчих якостей, відокремлення яких призведе до зменшення його ринкової вартості.

Згідно з п.2.1. Порядку, ідентифікацією поліпшень орендованого нерухомого майна (далі - ідентифікація поліпшень) є встановлення суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання факту відповідності підтверджувальних документів, наданих орендарем, про здійснені ним заходи, спрямовані на покращення фізичного (технічного) стану орендованого нерухомого майна та (або) його споживчих якостей (далі - поліпшення), наявним поліпшенням, які неможливо відокремити від відповідного об`єкта без завдання йому шкоди і які здійснені за рахунок коштів орендаря та за згодою орендодавця. Ідентифікуються поліпшення, що здійснені протягом строку дії договору оренди та наявні на дату оцінки.

Відповідно до п.2.2. Порядку, підтверджувальні документи про здійснені орендарем поліпшення, що подаються ним до відповідного органу приватизації, включають:

договір оренди, укладений з дотриманням вимог законодавства; письмову згоду орендодавця на здійснення орендарем поліпшень орендованого нерухомого майна за його кошти;

погоджену орендодавцем проектно-кошторисну документацію на проведення поліпшень, підписані замовником і підрядником акти виконаних будівельних робіт, копії документів, що підтверджують проведені орендарем розрахунки за виконані поліпшення орендованого нерухомого майна, у тому числі придбані матеріали, конструкції тощо;

аудиторський висновок щодо підтвердження фінансування здійснених поліпшень орендованого нерухомого майна за рахунок коштів орендаря. Аудиторський висновок має містити розшифровку періодів освоєння, напрямів та джерел фінансування поліпшень, у тому числі за рахунок коштів орендаря, з посиланням на підтверджувальні документи;

довідку, видану орендарем та завірену аудитором, про суму витрат, понесених орендарем у зв`язку із здійсненням поліпшень, яка віднесена орендарем на збільшення вартості його необоротних активів, у розмірі, який перевищує встановлену законодавством з питань оподаткування частку витрат для включення їх до валових витрат. При визначенні суми зазначених витрат ураховується невідшкодована орендодавцю вартість придатних для подальшого використання будівельних матеріалів, виробів, конструкцій, устаткування, отриманих орендарем під час здійснення поліпшень;

інші документи, необхідні для виконання положень цього Порядку.

Відповідно до системного аналізу вищевказаних правових норм вбачається, що Харківська міська рада дійсно має право прийняти рішення про продаж об`єктів нерухомого майна, що перебуває у власності територіальної громади, а уповноважений нею орган приватизації, а саме Управління комунального майна, має право укласти відповідний договір купівлі-продажу.

При цьому такий продаж має бути проведений шляхом аукціону або конкурсу (конкурсний продаж). У виключних випадках такий продаж може бути проведений шляхом викупу, а саме в даному випадку продаж шляхом викупу орендарем об`єкту, який вже перебуває у нього в оренді, якщо орендарем за згодою орендодавця за рахунок власних коштів здійснено поліпшення орендованого майна, яке неможливо відокремити від відповідного об`єкта без завдання йому шкоди, в розмірі не менш як 25 відсотків ринкової вартості майна, за яким воно було передано в оренду, визначеної суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання для цілей оренди майна.

Проте, суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази подання ТОВ АДВЕКС АІА до відповідного органу приватизації підтверджувальних документів у повному обсязі, передбачених п. 2.2. Порядку, про здійснені ним поліпшення.

Крім того, слід зауважити, що станом на момент укладення договору оренди - 05.08.2016 ринкова вартість орендованого об`єкта нерухомого майна без ПДВ складала 109500,00 грн., а станом на момент приватизації 79800,00 грн. без ПДВ.

Таким чином, Харківська міська рада та орган приватизації незаконно обрали спосіб приватизації оспорюваного майна шляхом викупу орендарем.

Тобто відповідне рішення міської ради є незаконним та підлягає скасуванню, а спірний договір купівлі-продажу суперечить вимогам законодавства і підлягає визнанню недійсним.

Відповідно до приписів ч.5 ст.16 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Частиною 5 ст. 60 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні визначено, що органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності.

Отже, правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності належать органу місцевого самоврядування, яким у спірних правовідносинах є Харківська міська рада.

При цьому ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Територіальна громада міста Харкова, як власник спірного об`єкта нерухомості, делегує Харківській міській раді повноваження щодо здійснення права власності від її (громади) імені, в її інтересах, виключно у спосіб та у межах повноважень, передбачених законом.

Тобто воля територіальної громади, як власника, може виражатися лише в таких діях органу місцевого самоврядування, які відповідають вимогам законодавства та інтересам територіальної громади.

Таким чином, здійснення Харківською міською радою розпорядження майном не у спосіб та поза межами повноважень, передбачених законом, не може оцінюватися як вираження волі територіальної громади.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 15.03.2017 у справі №916/2130/15.

Враховуючи викладене, спірні нежитлові приміщення, право власності на які на підставі договорів купівлі-продажу було зареєстроване спочатку за відповідачем-3, а в подальшому за відповідачем-4, підлягають поверненню територіальній громаді міста Харкова.

Статтею 21 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Згідно ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ч. 1 ст. 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

У відповідності до ст. 228 ЦК України, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним.

Отже, підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку, що наявні правові підстави для визнання незаконним та скасування п.4 додатку до рішення 14 сесії Харківської міської ради 7 скликання Про відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова від 20.09.2017 №757/17, та визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлових приміщень від 07.02.2018 №5553-В-С, укладеного між територіальною громадою м. Харкова в особі Харківської міської ради, від імені якої діяло Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, та Товариством з обмеженою відповідальністю АДВЕКС АІА, посвідченого приватним нотаріусом ХМНО Тихоновою І.В. (реєстровий №23), та задоволення інших заявлених похідних позовних вимог.

Разом з тим, відповідачами у справі було заявлено про застосування строків позовної давності.

Відповідно до ст. 256 ЦК України, позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Термін позовної давності, що є звичайним явищем у національних законодавствах держав - учасниць Конвенції, виконує кілька завдань, в тому числі забезпечує юридичну визначеність та остаточність, запобігаючи порушенню прав відповідачів, які можуть трапитись у разі прийняття судом рішення на підставі доказів, що стали неповними через сплив часу (пункт 570 рішення від 20.09.2011 за заявою №14902/04 у справі відкрите акціонерне товариство "Нафтова компанія "Юкос" проти Росії"; пункт 51 рішення від 22.10.1996 за заявами №№ 22083/93, 22095/93 у справі "Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства").

Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно з ч. 1 ст. 261 ЦК Кодексу перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

При цьому встановлення початкового моменту перебігу позовної давності має важливе значення, оскільки від нього залежить і застосування норм матеріального права, і правила обчислення позовної давності, і захист порушеного права.

Порівняльний аналіз термінів "довідався" та "міг довідатися", що містяться в ст. 261 ЦК України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх майнових прав, а тому доведення факту, через який позивач не знав про порушення свого цивільного права і саме з цієї причини не звернувся за його захистом до суду, недостатньо.

Позивач повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого цивільного права, що також випливає із загального правила, встановленого ст. 74 ГПК України, про обов`язковість доведення стороною спору тих обставин, на котрі вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідач, навпаки, мусить довести, що інформацію про порушення можна було отримати раніше.

Оскільки держава зобов`язана забезпечити належне правове регулювання відносин і відповідальна за прийняті її органами незаконних правових актів, їх скасування не повинне ставити під сумнів стабільність цивільного обороту, яку покликані підтримувати норми про позовну давність, тому, на відміну від інших учасників цивільних правовідносин, держава несе ризик спливу строку позовної давності на оскарження незаконних правових актів державних органів, якими порушено право власності чи інше речове право.

Відповідно до ч. 5 ст. 267 Цивільного кодексу України, якщо суд визнає поважними причини пропущення строку позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Рішенням Харківської міської ради Про відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м Харкова" від 20.09.2017 №757/17 було вирішено провести відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова шляхом викупу.

Оскаржуване рішення Харківської міської ради було оприлюднено на офіційному сайті Харківської міської ради 20.09.2017.

Як було зазначено вище, у ході проведення СВ Новобаварського ВП ГУ НП в Харківській області досудового розслідування, а Харківською місцевою прокуратурою №2 - процесуального керівництва у кримінальному провадженні №42017221080000002 від 04.01.2017 за ч.3 ст.365-2 КК України за фактами службового підроблення під час оцінки та продажу комунального майна службовими особами Харківської міської ради. У ході досудового розслідування на підставі ухвали слідчого судді Жовтневого районного суду м. Харкова від 06.02.2019 (справа №639/687/19) в Управлінні комунального майна та приватизації Департаменту економіки і комунального майна Харківської міської ради було проведено вилучення ряду приватизаційних справ, у тому числі щодо приватизації спірних нежитлових приміщень. Враховуючи вищевикладені обставини, прокурором було заявлено про визнання причин пропуску строку позовної давності повноважними та поновлення строку позовної давності.

Разом з цим, суд зазначає, що органи прокуратури України, зокрема, становлять єдину централізовану систему, яку очолює Генеральний прокурор України, з підпорядкуванням нижчестоящих прокурорів вищестоящим; здійснюють свої повноваження на підставі додержання Конституції України та чинних на території республіки законів, незалежно від будь-яких органів державної влади, посадових осіб, а також рішень громадських об`єднань чи їх органів.

Таким чином, прокурор міг довідатися про обставини порушення прав та законних інтересів держави починаючи з 04.01.2017, тобто з початку відповідного досудового розслідування.

За приписами частини четвертої статті 23 Закону України Про прокуратуру, згідно з якою виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб`єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії.

Тобто, відповідно до змісту вищевказаної норми та практики її застосування, на яку посилався прокурор в позовній заяві, прокурор не був позбавлений можливості, з використанням повноважень, передбачених Законом України Про прокуратуру, чинним з 14.10.2014, своєчасно отримати від відповідного суб`єкта владних повноважень необхідну для подання даного позову інформацію. Будь-яких доказів ухилення суб`єктів владних повноважень від надання такої інформації прокурору матеріали справи не містять.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд приходить до висновку, що зазначені прокурором причини пропуску строку позовної давності не є поважними, у зв`язку з чим строк позовної давності прокурору не може бути поновлений.

Окрім того, суд зазначає, що з комунальної власності спірне нерухоме майно вибуло на підставі договору купівлі-продажу нежитлових приміщень від 07.02.2018 №5553-В-С, який було укладеного між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради та ТОВ "АДВЕКС АІА".

До позовних вимог про повернення майна застосовується загальна позовна давність у три роки. У відповідності до правової позиції, що висловлена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.11.2019 у справі № 914/3224/16 (провадження № 12-128гс19), Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що з огляду на принцип непорушності права володіння майном початок перебігу позовної давності обчислюється з моменту, коли майно вибуло з власності власника. При цьому Велика Палата Верховного Суду зауважила, що строк позовної давності не підлягає поновленню у разі укладання надалі договору купівлі-продажу відповідного майна.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, прокурор лише в грудні 2021 року звернувся до господарського суду Харківської області з відповідною позовною заявою, після спливу строку позовної давності.

Таким чином, оскільки прокурором було пропущено строк позовної давності на подання відповідної позовної заяви до суду, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову.

При цьому суд зазначає, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод.

У справі "Руїз Торіха проти Іспанії" ЄСПЛ вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи.

Вирішуючи питання розподілу судового збору, суд керується ст. 129 ГПК України, у зв`язку з чим витрати зі сплати судового збору покладаються на прокурора.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 124, 129 Конституції України, ст.ст. 4, 11, 12, 13, 53, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного рішення.

Повне рішення складено "09" вересня 2022 р.

СуддяА.М. Буракова

справа № 922/39/22