Рішення

від 01.09.2022 по справі 544/439/22

ПИРЯТИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 544/439/22

№ 2/544/170/2022

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

02 вересня 2022 року м. Пирятин

Пирятинський районний суд Полтавської області у складі:

головуючої - судді Сайко О.О.,

за участі секретаря Костенко Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду на вул. Соборна, 41 справу за позовом представника позивача - адвоката Міщенка Юрія Олексійовича, що діє в інтересах ОСОБА_1 до Пирятинської міської ради про визнання права власності в порядку спадкування,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 звернувся досуду з позовом про визнання права власності в порядку спадкування. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що троюрідна сестрапозивачки, ОСОБА_3 ,після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 своєї матері ОСОБА_4 успадкувала спадкове майно, а саме земельну ділянку для товарного виробництва (пай) та переоформила на себе право власності, отримавши державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЗ № 182175 від 18.02.2009. Розпоряджатися цим паєм остання довірила позивачці, оскільки сама була зареєстрована та проживала в АДРЕСА_1 . Кожного року ОСОБА_5 приїздила в село до позивачки та надавала їй довіреність щодо розпорядження земельною ділянкою (паєм). Такі повноваження через довіреність надавалися позивачці шляхом оформлення останніх в Давидівській сільській раді Пирятинського району і останню таку довіреність було оформлено 05.03.2013.

19.12.2013 сестра позивачки загинула. Про її смерть ОСОБА_1 дізналася випадково, оскільки на той час, а саме в січні 2014 знаходилася в лікарні з загостренням апендициту та була прооперована. Потім проходила курс лікування та реабілітації. На перешкоді проінформозаносгі позивачки про смерть сестри також стали події які відбулися в Україні протягом кінця 2013 - 2014 pоків, Революція Гідності, окупація Криму та війна на сході України. Зв`язок з її чоловіком, ОСОБА_6 , який ніколи і раніше не приїздив до родини позивачки. Ця ситуація призвела до того, що позивачка не змогла вчасно звернутися до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини, отримати свідоцтво про смерть своєї сестри, оскільки в неї були відсутні на руках підтверджуючі документи родинних відносин з сестрою, а так само не може звернутися до органів нотаріату аби успадкувати майно, яке належить її сестрі. Чи звертався до нотаріальної контори за спадковим майном ОСОБА_6 , позивачці невідомо, оскільки ще за життя сестри її чоловік з ними не спілкувався, до них не приїздив і на сьогодні, як їй відомо (оскільки позивачка просила знайомих аби його відвідали в м. Сімферополі з питання спадкового майна), останній є покійним.

З метою підтвердження родинних відносин позивачка в 2019 році звернулася до Пирятинського районного суду з заявою про встановлення факту родинних відносин та 22.02.2019 року отримала рішення суду, де її заявлені вимоги були повністю задоволені та встановлено факт родинних відносин між ОСОБА_5 та ОСОБА_1 . Також під час розгляду справи позивачка вперше дізналася про заведення 04.02.2014 року Другою Сімферопольською державною конторою АР Крим спадкової справи за № 52/2014. Як вважає позивачка саме банк, якому була винна кошти ОСОБА_5 , і звернувся до нотаріальної контори з вимогою про сплату кредиту та аби мати можливість в подальшому розпорядитися іпотечним майном.

19.06.2019 року позивачкою отримано свідоцтво про смерть сестри. Враховуючи це вона звернулася з листом до Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Херсонській області аби дізнатися чи була передана до Державного нотаріального архіву Херсонської області спадкова справа № 52/2014, заведена 04.02.2014 року Другою Сімферопольською державною конторою АР Крим, та чи може вона з нею ознайомитися або дізнатися підстави її заведення, відповідно до чинного законодавства України на той момент.

14 червня 2019 року на електронну адресу представника було надано відповідь, відповідно до якої спадкову справу № 52/2014, заведену 04.02.2014 року Другою Сімферопольською державною конторою АР Крим до Державного нотаріального архіву Херсонської області не передано. За таких умов ОСОБА_1 звернулася за роз`ясненням до Мінюсту України. 23.07.2019 року Міністерством Юстиції України надано відповідь на звернення, якою надано роз`яснення щодо необхідності звернення до суду за захистом своїх спадкових прав.

21.10.2021 року відповідно до рішення Пирятинського районного суду позивачці надано трьохмісячний термін для звернення до органів нотаріату із заявою про прийняття спадщини. У встановлений законом термін позивачка звернулася до нотаріальної контори, про те їй було відмовлено з причин того, що спадкова справ, заведена Другою Сімферопольською держнотконторою АР Крим, яка на даний час знаходиться на окупованій території. Тож даний факт перешкоджає можливості заведення нової спадкової справи та видачі свідоцтва про право на спадщину.

Таким чином позивачка позбавлена можливості в позасудовому порядку отримати своє спадкове майно та змушена суд просити визнати за нею право власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом. Просить визнати в порядку спадкування за законом за позивачем ОСОБА_1 право власності на: земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 3,5763 га на території Давидівської сільської ради Пирятинського району Полтавської області з кадастровим номером 5323882200:00:004:0004, відповідно до Державного акту серії ЯЗ № 182175 від 18.02.2009 року; земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 3,5763 га на території Давидівської сільської ради Пирятинського району Полтавської області з кадастровим номером 5323882200:00:004:0003, відповідно до Державного акту серії ЯЗ № 182176 від 18.02.2009 року.

Представник позивачаадвокат Міщенко Ю.О. у судове засідання не з`явився, направив до суду заяву про розгляд справи без його участі, за наявними письмовими доказами, позовні вимоги підтримав повністю, просив їх задовольнити, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві.

Представник відповідача - Пирятинська міська рада Лубенського району Полтавської області у судове засідання не з`явився, надіслав лист про розгляд справи за відсутності представника відповідача, при розгляд справи покладається на розсуд суду.

За таких обставин, суд уважає, що справа може слухатись за наявними у ній матеріалами у відсутність сторін.

Зясувавши обставини справи, дослідивши письмові матеріали, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла троюрідна сестра заявниці - ОСОБА_5 , що підтверджується актовим записом про її смерть №1636 від 20.12.2013, складеним Центральним відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Сімферопольського міського управління юстиції в Автономній Республіці Крим (а.с.6).

Після їїсмертівідкриласяспадщина наземельнуділянкудляведення товарногосільськогосподарськоговиробництва,площею3,5764ганатериторіїДавидівськоїсільськоїрадиПирятинського районуПолтавськоїобластізкадастровимномером 5323882200:00:004:0003 та на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 3,5762 га на території Давидівської сільської ради Пирятинського району Полтавської області з кадастровим номером 5323882200:00:004:0004 (а.с.15,16).

Рішенням Пирятинського районного суду Полтавської області від 22.02.2019 встановлено факт родинних відносин позивача та ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка є троюрідною сестрою ОСОБА_1 (а.с.8-9).

Інформації про наявність спадкоємців померлої, які б прийняли спадщину після її смерті, у суду немає, оскільки за даними Спадкового реєстру спадкова справа № 52/2014 знаходиться на зберіганні нотаріальної контори, яка знаходиться на окупованій території АР Крим (а.с.14).

Позивач звернулася із заявою до Головного територіального управління юстиції у Херсонській області для отримання інформації, чи була передана до Державного нотаріального архіву Херсонської області спадкова справа № 52/2014, заведена 04.02.2014 року Другою Сімферопольською державною конторою АР Крим. 13 червня 2019 року Управлінням надано відповідь, що спадкову справу № 52/2014, заведену 04.02.2014 року Другою Сімферопольською державною конторою АР Крим до Державного нотаріального архіву Херсонської області не передано (а.с.20). Аналогічну відповідь позивач отримала 25.02.2021 з Державного нотаріального архіву Херсонської області (а.с.23). ОСОБА_1 звернулася за роз`ясненням до Мінюсту України та отримала роз`яснення про те, що законом не передбачена можливість заведення кількох спадкових справ щодо одного спадкодавця, у зв`язку з чим нотаріуси України не мають підстав для видачі їй свідоцтва про право на спадщину (а.с.21-22).

Відповідно до ч.1ст. 81 Земельного кодексу Українигромадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини.

Як передбаченост. 1217 Цивільного кодексу України(даліЦК) спадкування здійснюється за заповітом або законом. Згідно ізст.1268ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220,1222,1270 ЦК України).

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).

Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Згідно ч. 3 ст. 1272 ЦК Україниза позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

РішеннямПирятинського районногосуду Полтавськоїобласті від 21.10.2021 ОСОБА_7 додатковийтрьохмісячнийстрок дляподаннязаявипроприйняттяспадщини,якавідкриласяпіслясмерті ІНФОРМАЦІЯ_2 їїтроюрідноїсестри ОСОБА_5 , який рахуватиз днянабрання рішеннямсуду законноїсили (а.с.10-13).Також указаним рішеннямсуду припининеноправовласності ОСОБА_8 наземельнуділянкудляведеннятоварногосільськогосподарського виробництва,площею3,5764ганатериторіїДавидівськоїсільськоїрадиПирятинського районуПолтавськоїобластізкадастровимномером:5323882200:00:004:0003 та на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 3,5762 га на території Давидівської сільської ради Пирятинського району Полтавської області з кадастровим номером: 5323882200:00:004:0004.

Позивач звернулася із заявою про прийняття спадщини до Пирятинської державної нотаріальної контори. Однак постановою державного нотаріуса Пирятинської державної нотаріальної контори від 08.02.2022 було відмовлено у відкритті спадкової справи щодо майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 та видачі свідоцтва про право на спадщину за законом її троюрідній сестрі ОСОБА_1 (а.с.3). Мотивуючи відмову нотаріус покликалася на вимоги підпунктів 2.1, 2.2., 2.4, 2.7, 2.14, 2.15 пункту 2 глави 10 розділу II Порядку вчинення нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5, зареєстрованим Міністерством юстиції України 22.02.2012 за № 282/20595, та зазначила, що у зв`язку з тим, що спадкова справа щодо майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 , відкрита Другою Сімферопольською державною нотаріальною конторою 04 лютого 2014 року за № 52/2014, не закінчена та не передана до Державногонотаріального архівуХерсонської області,як передбаченочинним законодавством,тому продовжитиспадкову справу щодо майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 та видати свідоцтво про право на спадщину за законом її троюрідній сестрі ОСОБА_1 правові підстави відсутні.

Враховуючи викладене, встановити коло спадкоємців ОСОБА_5 , які звернулися до нотаріальної контори із заявами про прийняття спадщини, неможливо. Єдиним спадкоємцем за законом міг би бути чоловік померлої ОСОБА_6 .

В матеріалах справи міститься копія свідоцтва про смерть ОСОБА_6 03.12.2015 в м. Семферополі АРК Крим (а.с.7), виданого органами окупаційної влади, проте який може бути прийнятий судом як доказ смерті останнього з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, у якій застосований «намібійський виняток».

Застосовуючи «намібійський виняток» у справі «Кіпр проти Туреччини», Європейський суд з прав людини, зокрема, зазначив, що виходячи з інтересів мешканців, що проживають на окупованій території, треті держави та міжнародні організації, особливо суди, не можуть просто ігнорувати дії фактично існуючих на такій території органів влади. Протилежний висновок означав би цілковите нехтування всіма правами мешканців цієї території при будь-якому обговоренні їх у міжнародному контексті, а це становило б позбавлення їх наймінімальніших прав, що їм належать.

Суд зазначає, що позивач є спадкоємцем майна померлої ОСОБА_5 п`ятої черги відповідно до ст.1265 ЦК України і судом їй визначено додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті спадкодавця.

Зважаючи на те, що починаючи з 20 лютого 2014 рокуАвтономну Республіку Крим та місто Севастополь віднесено до тимчасово окупованої території України (Закон України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України»), зазначене унеможливлює отримання позивачем свідоцтва про право на спадщину за законом за місцем її відкриття.

Відповідно достатті 11-1 Закон України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України»у разі якщо останнім місцем проживання спадкодавця є тимчасово окупована територія, місцем відкриття спадщини є місце подання першої заяви, що свідчить про волевиявлення щодо спадкового майна, спадкоємців, виконавців заповіту, осіб, заінтересованих в охороні спадкового майна, або вимоги кредиторів.

Якщо місце проживання спадкодавця невідоме, а нерухоме майно або основна його частина, у разі відсутності нерухомого майна - основна частина рухомого майна знаходиться на території, передбаченій частиною першою цієї статті, місцем відкриття спадщини є місце подання першої заяви, що свідчить про волевиявлення щодо спадкового майна, спадкоємців, виконавців заповіту, осіб, заінтересованих в охороні спадкового майна, або вимоги кредиторів. Спадкова справа підлягає реєстрації у Спадковому реєстрі в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

Наведене дає підстави для висновку, щоЗакон України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України»у редакції до набрання чинності Законом України від 01 липня 2021 року№ 1618-IX «Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України «Про створення вільної економічної зони «Крим» та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України» та внесення змін до деяких законодавчих актів України» (далі - Закон№ 1618-IX)не визначав порядок оформлення спадщини, яка була прийнята спадкоємцями на тимчасово окупованій території та оформлення якої не було завершено.

Лише згідно ізЗаконом № 1618-IX, який набрав чинності 21 листопада 2021 року,статтю 11-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України»доповнено частиною четвертою такого змісту: «Вчинення нотаріальних дій щодо спадкових справ, які були зареєстровані у Спадковому реєстрі до початку тимчасової окупації, але не закінчені, здійснюється будь-яким нотаріусом на підконтрольній Уряду України території за зверненням спадкоємця».

При цьому, суд бере до уваги, що спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (ч. 1, 3 ст. 1296 ЦК України).

Порядок видачі свідоцтва про право на спадщину регулюється статтями Цивільного кодексу України, Закону України «Про нотаріат», а також Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року №296/5 (далі - Порядок).

Відповідно до п.п. 2.1. п. 2 глави 10 розділу II Порядку, спадкова справа заводиться нотаріусом за місцем відкриття спадщини на підставі поданої (або такої, що надійшла поштою) першою заяви (повідомлення, телеграми) про прийняття спадщини, про відмову від прийняття спадщини, про відмову від спадщини, заяви про видачу свідоцтва про право на спадщину, заяви спадкоємця на одержання частини вкладу спадкодавця у банку (фінансовій установі), заяви про видачу свідоцтва виконавцю заповіту, заяви виконавця заповіту про відмову від здійснення своїх повноважень, заяви другого з подружжя про видачу свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя у разі смерті одного з подружжя, заяви про вжиття заходів до охорони спадкового майна, претензії кредиторів.

При заведенні спадкової справи нотаріус за даними Спадкового реєстру перевіряє наявність заведеної спадкової справи, спадкового договору, заповіту, крім випадків, передбачених підпунктом 2.6 цього пункту (п.п. 2.2. п. 2 глави 10 розділу II Порядку). У разі підтвердження факту заведення спадкової справи іншим нотаріусом нотаріус відмовляє заявнику у прийнятті заяви (іншого документа) та роз`яснює право її подачі за місцезнаходженням цієї справи, а у разі потреби (неправильно визначено місце відкриття спадщини) витребовує цю справу для подальшого провадження (п.п. 2.4. п. 2 глави 10 розділу II Порядку). Згідно п. 2.14. Порядку, якщо спадщина була відкрита на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополь до початку тимчасової окупації та щодо якої спадкова справа була зареєстрована у Спадковому реєстрі, але не була закінчена, приватний нотаріус (державна нотаріальна контора), до якого (якої) звернувся спадкоємець для завершення спадкування, продовжує провадження такої спадкової справи на підставі відповідної заяви спадкоємця.

З аналізу вказаних норм убачається, що нотаріуси зобов`язані слідувати деталізованій процедурі, визначеній Порядком вчинення нотаріальних дій. Якщо якась із вимог порядку не дотримана - то вони не вправі видати спадкоємцям свідоцтва про право на спадщину.

Таким чином, можливість заведення кількох спадкових справ щодо одного спадкодавця станом на теперішній час не передбачена чинним законодавством. При цьому, можливість її витребування з окупованої території також відсутня.

Разом з тим, суд бере до уваги, що у таких виняткових випадках законодавець передбачив судовий порядок захисту спадкоємцями своїх прав.

Суд враховує висновок Верховного Суду, що викладений у постанові від 22 вересня 2021 року у справі № 227/3750/19, де зазначено, що згідно із частинами 1, 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти або не прийняти спадщину. Як зазначено в ч. 1 ст. 1297 ЦК України, спадкоємець, що прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися за видачею свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно до нотаріуса. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження. Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення в нотаріальному порядку.

Отже, на підставі вказаних доводів та письмових доказів, суд робить висновок про те, що у позивача існують об`єктивні, непереборні, істотні труднощі у вчиненні ним дій щодо отримання свідоцтва про прийняття спадщини за законом після смерті ОСОБА_5 у нотаріальному порядку. На переконання суду, позивачка зі свого боку вжила усіх необхідних та передбачених законом заходів для реалізації своїх спадкових прав. В позасудовому порядку вирішити дане питання не виявляється за можливе.

Суд звертає увагу, що позивачка позбавлена можливості захистити своє порушене право в інший спосіб, крім, як звернутися з позовом до суду про визнання права власності на спадкове майно за законом.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, оцінивши всі докази по справі у їх сукупності та взаємозв`язку, зважаючи на те, що обставини, на які посилається позивач, як на підставу задоволення позовних вимог, знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, суд приходить до висновку, що спадкове право позивачки підлягає судовому захисту та вважає за необхідне визнати за нею право власності на земельну ділянку для веденнятоварного сільськогосподарськоговиробництва площею3,5763га зкадастровим номером5323882200:00:004:0004 та на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 3,5763 га з кадастровим номером 5323882200:00:004:0003, що знаходяться на території Давидівської сільської ради Пирятинського району Полтавської області, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , а тому, зазначений позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст. 6-13,76-81,259,263-265,352 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Пирятинської міської ради Полтавської області про визнання права власності - задовольнити.

Визнати впорядку спадкуванняза законом після смерті ОСОБА_5 ,яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 ,за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 , право власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 3,5763 га на території Давидівської сільської ради Пирятинського району Полтавської області з кадастровим номером 5323882200:00:004:0004, відповідно до Державного акту серії ЯЗ № 182175 від 18.02.2009 року.

Визнати впорядку спадкування за закономпісля смерті ОСОБА_5 ,яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 ,за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 , право власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 3,5763 га на території Давидівської сільської ради Пирятинського району Полтавської області з кадастровим номером 5323882200:00:004:0003, відповідно до Державного акту серії ЯЗ № 182176 від 18.02.2009 року.

Рішеннясудуможе бутиоскарженодоПолтавського апеляційногосудушляхомподання апеляційноїскаргипротягомтридцяти днівздняйого проголошення.Учасниксправи,якомуповнерішення судунебуливручені уденьйогопроголошення абоскладення,маєправона поновленняпропущеногострокуна апеляційнеоскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуюча - О. О.Сайко