Рішення

від 22.07.2010 по справі 3/64-1063

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"22" липня 2010 р.

Справа № 3/64-1063

Господарський суд Тернопільської області

у складі                

Розглянув справу

за позовом  Тернопільського транспортного прокурору, м. Тернопіль   пр-т С. Бандери, 6 в інтересах держави     в особі Дочірнього підприємства "Нафтогазмережі" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"  м. Київ вул. Шолуденка, 1  в особі Тернопільської філії дочірнього підприємства  "Нафтогазмережі" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" м. Тернопіль вул. Чернівецька, 54  ( код ЄДРПОУ 36857847)  

 до відповідача    Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2 АДРЕСА_1  (ідентифікаційний  код НОМЕР_1)          

про стягнення заборгованості  на суму 1306 грн. 30 коп.

за участю представників сторін:   

від позивача:                     не з‘явився

від відповідача:           не з‘явився          

за участю прокурора – Шумей Н.З. , посвідчення

Суть справи: До господарського суду Тернопільської області поступила позовна заява  за позовом Тернопільського транспортного прокурору, м. Тернопіль   пр-т С. Бандери, 6 в інтересах держави     в особі Дочірнього підприємства "Нафтогазмережі" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"  м. Київ вул. Шолуденка, 1  в особі Тернопільської філії дочірнього підприємства  "Нафтогазмережі" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" м. Тернопіль вул. Чернівецька, 54   до  відповідача Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2 АДРЕСА_1  про стягнення заборгованості  на суму 1306 грн. 30 коп. , в  тому числі 1245 , 79 грн.  боргу  за поставлений природній газ  та надані послуги по його транспортуванню,  52,78 грн. пені ,  7,73 грн. - 3% річних.

          Судові витрати покласти на  відповідача.

Тернопільська філія дочірнього підприємства  "Нафтогазмережі" подала заяву № 01/180 від 21.07.2010р. (вх. №15023 (н)  від 22.07.2010р.)  про припинення  провадження у справі  в частині стягнення з відповідача 1245,79 грн. заборгованості за поставлений природній газ та надані послуги по його транспортуванню, решту позовних вимог просить задоволити, та розглянути спір за наявними матеріалами  у справі без участі представника позивача.

Відповідач  своїм конституційним правом на захист не   скористався. Явку у призначене судове засідання свого представника   не  забезпечив,  хоча про   дату , час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, у тому  числі в порядку, передбаченому ст.64 ГПК  України, пунктом 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 N 75 та пунктом 19 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008 р. N 01-8/482,  письмового  відзиву  на  позовну заяву  суду не надав, а  тому   спір  вирішено  в порядку  ст. 75  ГПК України  ,  по наявних у справі матеріалах.

  У відповідності до ст. 77 ГПК України,   розгляд  справи відкладався  на 22.07.2010р.  на 10:00 год. , що  підтверджується  ухвалою суду  від 08.07.2010р.

В розпочатому судовому засіданні прокурору  роз’яснено його процесуальні  права та обов’язки, передбачені ст.ст.20, 22, 29,  81-1 ГПК України.

Технічна фіксація (звукозапис) судового процесу  , в порядку ст.. 81-1 ГПК України , не   здійснюється із-за відсутності відповідного клопотання сторін.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши  думку  прокурора , всебічно та повно дослідивши обставини справи, суд встановив наступне:

01 березня 2010 року  між Тернопільською філією  ДП «Нафтогазмережі», що  діє  від  імені  ДП «Нафтогазмережі», в особі директора Тернопільської філії ДП "Нафтогазмережі" Караванського О.І. , який  діяв на підставі довіреності № 99 від 10.12.2009р. надалі –Постачальник, з однієї сторони, та СПД - ФО ОСОБА_2 , надалі - Покупець, з другої сторони, укладений договір  поставки   природного  газу за  №109/К-155.

Відповідно до п.1.1. , п.1.2., п. 1.3.  договору,  постачальник  згідно  з  цим  договором  зобов‘язується   передати  у власність  покупцю  , а покупець  , зобов‘язується   прийняти   від   постачальника   та оплатити   природний  газ   , в обсязі , зазначеному    в статті  2  цього Договору. Постачальник передає  за  цим договором   газ   імпортного  походження  , отриманий   за  договором   поставки   природного  газу   між  Національною   акціонерною компанією  «Нафтогаз  України»та  Постачальником.  Покупець приймає   за  цим договором   газ  виключно  для  своїх  власних потреб.

Обсяг споживання газу Покупцем у відповідному місяці поставки встановлюється шляхом складання добових обсягів  визначених на підставі показів приладів обліку витрат газу, встановлених на комерційному вузлі обліку газу Покупця , з урахуванням пп.3.5.1. Договору, які і є підставою для визначення обсягу газу, переданого за цим Договором в пунктах приймання-передачі. Приймання –передача газу, поставленого Постачальником Покупцеві  у відповідному місяці поставки  оформляється актом  приймання –передачі газу, в якому зазначаються  фактична  обсяги спожитого газу, його фактична ціна та вартість,  які складаються за встановленою формою, на підставі технічних актів приймання –передачі  газу, між газотранспортним підприємством  та покупцем, з врахуванням планового обсягу поставки наданого Постачальником.  Покупець  не пізніше 10 числа місяця , наступного за місяцем поставки, зобов'язується надати Постачальнику для підпису два примірники  акта приймання - передачі газу, підписані та скріплені печаткою Покупця та погоджені газотранспортним підприємством, копію технічних актів приймання-передачі газу  та реєстр обсягів  реалізації газу. (  п.п.4.3,4.4 умов Договору).

Постачальник зобов'язується передати у власність Покупцю протягом періоду з 01.03.2010р. до 31.12.2010р. , а Покупець зобов'язується  прийняти та оплатити природній газ в обсязі до 2,05 тис.м.куб., із розрахунку 2020,25 грн. за 1000 куб.м.  природного газу, без урахування  податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природній газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу, крім того: збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ за ставкою 2% ( 40,41 грн.); податок на додану вартість за ставкою 20% ( 412,13 грн.), тариф на  послуги  з транспортування 1000 куб.м  природного газу  магістральними та розподільними газопроводами , який становить 122,00 грн, крім того  ПДВ 20% (24,4 грн.) До сплати за 1000 куб.м природного газу –2619,19 грн. в т.ч. ПДВ 436,53 грн.. ( п. 5.1 Договору).

Згідно п. 6.1. даного Договору , оплата за  природній газ та послуги з його транспортування проводиться Покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% попередньої оплати вартості обсягів газу, запланованих для поставки не пізніше ніж за 5 банківських днів до початку місяця поставки газу. Остаточний розрахунок Покупець зобов’язався здійснити на підставі акту приймання-передачі газу до 10 числа місяця , наступного за місяцем передачі газу .

У відповідності до п.11.1 умов Договору,  строк дії договору  в частині поставки газу діє до 31.12.2010р., а в частині  розрахунків за газ –до їх повного здійснення.

Позивач належним   чином  виконав  свої  зобов‘язання  за вказаним договором,   здійснив  поставку   відповідачу  природного  газу  ,  що  підтверджується  актом  приймання-передачі   природного  газу  за березень  2010р.

Відповідачем за березень  місяць 2010 року   спожито   природного  газу 0,552 тис . куб. м.  на суму   1445  грн. 79 коп.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, відповідач, в порушення умов договору (п.6.1) та вимог законодавства, свої зобов'язання по оплаті вартості отриманого природного газу за березень 2010 року   повністю не  виконав ,  про що свідчить долучений позивачем до матеріалів справи розрахунок  боргу , і його заборгованість перед позивачем, станом на час звернення до суду, становить  1245 грн. 79 коп.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов’язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. (ст. 525 ЦК України)

Статтями 526 ЦК України та 193 ГК України  встановлено , що суб'єкти господарювання  та  інші  учасники  господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк ( термін). Зобов’язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. (ст. 530 ЦК України).

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Як  вбачається із ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

В силу ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Матеріали справи свідчать про те, що між позивачем і відповідачем у справі виникли зобов’язання з договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу, згідно якого, в силу ст. 714 Цивільного Кодексу України, одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Як  вбачається  із  матеріалів  справи , відповідачем  оплачено  заборгованість   в сумі 1245 грн. 79  коп. у  добровільному  порядку , про  що  свідчить виписка банку від 08.07.2010р. та визнається позивачем та прокурором   , що  є   частиною  предмету  позовних вимог.

У відповідності до п.1-1 ст. 80 ГПК України ,  господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору .

За  таких  обставин  справи, суд на підставі пункту 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України,  припиняє провадження у справі в частині стягнення з відповідача основного боргу в сумі 1245 грн. 79 коп.

П.7.2 Договору сторони передбачили, що у разі невиконання Покупцем умов п.6.1 цього договору Покупець зобов’язується (крім суми заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Відповідно до  умов   Договору, за несвоєчасне  виконання  грошового зобов‘язання позивач нарахував відповідачу пеню в сумі  52 грн. 78 коп.  ,  яка  відповідачем  не  сплачена.

В силу статей 546, 548 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Виконання зобов’язання  (основного зобов’язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які   боржник   повинен  передати  кредиторові  у  разі  порушення боржником зобов'язання.

              Штрафом є неустойка,  що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

               Пенею  є  неустойка,  що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно  виконаного  грошового  зобов'язання  за  кожен   день прострочення виконання. (ст.549 ЦК України)

  Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов’язання. (ст.. 550 ЦК України)

  Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

  Розмір неустойки, встановлений законом може бути збільшений у договорі. (ст.. 551 ЦК України)

  У відповідності до вимог ст.  230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Стаття 1 Закону  України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання  грошових зобов'язань»передбачає, що  платники  грошових  коштів  сплачують  на  користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

За  таких обставин справи  ,  суд  прийшов до переконання, що позовні вимоги позивача  щодо стягнення з відповідача  пені  на суму 52 грн. 78 коп. нарахованої   за  прострочення оплати  спожитого  природного газу ,  за період  з 10 квітня 2010 року  по 15 червня 2010 року  , документально обґрунтовані і підлягають  задоволенню .  

В результаті несвоєчасної оплати за спожитий природний газ  позивач нарахував відповідачу   3% річних    -  7 грн. 73  коп.  , які на день розгляду справи позивачу не сплачені.

Боржник   не   звільняється   від   відповідальності    за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

                Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого  індексу інфляції за весь час прострочення,  а також три проценти річних  від  простроченої  суми,  якщо  інший  розмір процентів не встановлений договором або законом. (ст.625 ЦК України)

З огляду на наведене ,  позовні вимоги позивача щодо стягнення  з відповідача  3% річних    - 7 грн. 73 коп. за період  з 10 квітня 2010 року  по 15 червня 2010 року,  документально обґрунтовані і підлягають до задоволення.

Згідно вимог ст. ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі  яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.     Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.     

 Судові витрати, в порядку ст.49 ГПК України , покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 49, 80 п.1-1 ,  82 - 85 ГПК України, ст.ст. 509, 510, 525, 526, 530, 546, 548, 549, 559, 551,  625 , 629, 714  Цивільного кодексу України, ст. ст.  173 , 193, 230  ГК України ,  Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання  грошових зобов'язань»,  господарський суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити  частково  .

2.          Стягнути з Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2 АДРЕСА_1  (ідентифікаційний  код НОМЕР_1)   в користь   Тернопільської філії дочірнього підприємства  "Нафтогазмережі" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" м. Тернопіль вул. Чернівецька, 54  ( код ЄДРПОУ 36857847)  –52  грн. 78  коп.  пені,  7  грн. 73 коп. –3%  річних.

3.          Стягнути з Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2 АДРЕСА_1  (ідентифікаційний  код НОМЕР_1)  в дохід  державного  бюджету України - 102 грн. 00 коп. державного мита, 236 грн. 00  коп.  витрат по  оплаті інформаційно-технічного забезпечення  судового процесу .  

          4.   Видати накази.

5.          В решті позову , припинити  провадження  у справі №3/64-1063, із - за відсутності предмету спору.

6.          На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення, «27»липня  2010 року, через місцевий господарський суд.

7.          Рішення направити сторонам по справі та прокурору.

Суддя