Ухвала

від 19.07.2022 по справі 761/13371/22

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/13371/22

Провадження № 1-кс/761/7472/2022

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 липня 2022 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,прокурора ОСОБА_3 , підозрюваної ОСОБА_4 , захисників ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 420201011000001 52 від 19.08.2020, у якому

гр. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженкам. Київ, громадянка України, українка, з вищою освітою, в.о. начальника Управління містобудування, архітектури та землекористування Шевченківської районної у м. Києві державної адміністрації,у зареєстрованому шлюбі не перебуває, зареєстрована та фактично мешкає за адресою - АДРЕСА_1 , не судима,

підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України,

у с т а н о в и в :

До Шевченківського районного суду м. Києва надійшло погоджене прокурором Шевченківської окружної прокуратури с. Києва ОСОБА_3 клопотання слідчого Шевченківського УП ГУНП у м. Кмєві ОСОБА_7 про застосування до підозрюваної ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

На обґрунтуванняклопотання зазначено,що 12.07.2022 ОСОБА_4 повідомлено пропідозру увчиненні кримінальногоправопорушенняза ч. 2 ст. 367 КК України, відповідно до якої підозрювана, обіймаючи посаду в.о. начальника Управління містобудування, архітектури та землекористування, уклала упродовж липня 2020 року з ТОВ «Теплореконструкція» (ЄДРПОУ 42902829) укладено 18 договорів підряду, у ході виконання яких товари та послуги закуплені по завищеним цінам.

Крім того, складання з погодженням з Управлінням містобудування, архітектури та землекористування Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації в особі ОСОБА_4 , проектної документації, фактично позбавило інших виробників ІТП можливості приймати участь у торгах на проведення капітального ремонту будівель.

Слідчий вважав, що підозрювана ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків та інших осіб, причетних до вчинення кримінального правопорушення.

У судовому засіданні прокурор підтримала клопотання, просила його задовольнити з підстав, які у ньому зазначені.

Захисники заперечували проти задоволення клопотання слідчого, наполягаючи на необґрунтованості оголошеної ОСОБА_4 підозри та на відсутності зазначених стороною обвинувачення ризиків непроцесуальної поведінки підозрюваної, оскільки остання має міцні соціальні зв`язки, постійне місце роботи та місце мешкання, виклики слідчого не ігнорувала, тобто від органу досудового розслідування не ухилялась , що свідчить про відсутність у ОСОБА_4 наміру перешкоджати кримінальному провадженню.

Підозрювана підтримала думку захисників та просила відмовити у задоволенні клопотання сторони обвинувачення.

Слідчий суддя, заслухавши сторони кримінального провадження, вивчивши надані суду матеріали, дійшов висновку про таке.

У силу ч.2 ст.177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення.

Частиною 1 статті 194 КПК на слідчого суддю під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу покладений обов`язок встановити, чи доведені обставини, які свідчать про обґрунтованість підозри; чи наявні ризики, передбачені статтею 177 КПК, на які вказує слідчий; чи не є достатнім застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.

Тлумачення наведених процесуальних норм у їх логічному зв`язку з положеннями Глави 4 КПК приводить слідчого суддю до висновку, що під час вирішення питання щодо застосування запобіжних заходів оцінка наданих доказів має спрямовуватися не на досягнення остаточного переконання у винуватості особи у вчиненні інкримінованого правопорушення, а має на меті встановити, чи є підозра обґрунтованою.

Враховуючи, що відповідно до ч. 5 ст.9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, слідчий суддя приймає до уваги, що згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «K.F. проти Німеччини» обґрунтованість підозри передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин.

З огляду на зазначене, слідчий суддя вважає, що наданими органом досудового розслідування матеріалами певною мірою підтверджується наявність в діях підозрюваної ОСОБА_4 ознак інкримінованого злочину.

Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваної, слідчий суддя відмічає, що ризиком у цьому випадку є дія, яка може вчинитися з високим ступенем ймовірності.

Надаючи оцінку можливості підозрюваної переховуватися від органу досудового розслідування, слідчий суддя приймає до уваги, що не виключено, що ОСОБА_4 з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого їй кримінального правопорушення, може вчинити дії щодо ухилення від органу досудового розслідування та суду.

Водночас, відповідно до рішення ЄСПЛ «Бекчієв проти Молдови» ризик переховування оцінюється також з урахуванням характеру людини, її моральних принципів, місця проживання, місця роботи, статків, сімейних стосунків, відносин з державою.

Керуючись наведеним, слідчий суддя враховує дані про особу ОСОБА_4 , її соціальний статус, репутацію, наявність постійного місця мешкання на території м. Києва та роботи, відсутність судимостей.

Сукупність зазначених даних, відсутність у наданих стороною обвинувачення матеріалах підтвердження ймовірності вчинення з боку підозрюваної дій, спрямованих на умисне ухилення від органу досудового розслідування або реальних намірів вдатися до таких дій приводить до висновку про низьку ймовірність існування вказаного вище ризику.

Крім того, малоймовірними є ризики того, що ОСОБА_4 може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити злочинну діяльність, здійснити незаконний вплив на свідків чи інших, причетних до вчинення кримінального правопорушення осіб.

Водночас, слідчий суддя вважає, що не безпідставним є ризик того, що підозрювана може спотворити чи знищити речі та документи, що мають значення для встановлення обставин вчинення інкримінованого злочину.

За результатами встановлених у судовому засіданні обставин та з урахуванням доводів, викладених стороною обвинувачення та стороною захисту, слідчий суддя вважає, що прокурором доведена наявність обставин, передбачених ч.1 ст. 194 КПК.

Відповідно до ч. 2 ст.183 КПК запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до раніше не судимої особи може бути застосований лише у разі, якщо вона підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п`яти років, якщо прокурор доведе, що особа, перебуваючи на волі переховувалась від органу досудового розслідування.

Покарання за ч. 2 ст. 367 КК передбачає позбавлення волі до п`яти років. Однак, з наданих стороною обвинувачення матеріалів та процесуальної поведінки ОСОБА_4 не вбачається наявність у підозрюваної намірів вдатися до дій, спрямованих на переховування від органу досудового розслідування чи суду.

Слідчий суддя звертає увагу, що ЄСПЛ у своєму рішенні у справі «Хайредінов проти України» зазначив, що тримання особи під вартою буде свавільним, якщо національні суди не розглянули можливість застосування більш м`якого запобіжного заходу.

Вказана вище позиція ЄСПЛ кореспондується з покладеним ч. 3 ст. 176 КПК на слідчого суддю обов`язком відмовити у застосуванні ініційованого стороною обвинувачення запобіжного заходу, якщо прокурор не доведе, що наведені у клопотанні обставини є достатніми для переконання, що більш м`який запобіжний захід не зможе запобігти зазначеним ризикам.

Враховуючи перелічене вище, слідчий суддя дійшов висновку, що стороною обвинувачення не доведено, що належну процесуальну поведінку підозрюваної не зможе забезпечити інший, менш суворий, ніж тримання під вартою, запобіжний захід, оскільки підозрювана ОСОБА_4 має міцні соціальні зв`язки, постійне місце мешкання на території м. Києва, раніше до кримінальної відповідальності не притягувалася.

На підставі викладеного, керуючись ст. 176-179, 193, 194, 309 КПК України, слідчий суддя

у х в а л и в :

У задоволенні клопотання слідчого Шевченківського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_7 відмовити.

Застосувати до підозрюваної ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, поклавши на неї обов`язок прибувати до слідчого Шевченківського УП ГУ НП у м. Києві, яким здійснюється досудове розслідування у вказаному провадженні, за першою вимогою.

Крім того, покласти на підозрювану ОСОБА_4 такі обов`язки:

-не відлучатися з м. Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду;

-повідомляти слідчого, прокурора, суд (залежно від стадії кримінального провадження) про зміну свого місця перебування.

Строк дії покладених на ОСОБА_4 обов`язків встановити по 08 серпня 2022 року включно.

Підозрювану письмово під розпис повідомити про покладені на неї обов`язки та роз`яснити, що у разі їх невиконання до неї може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на неї може бути накладено грошове стягнення від 0,25 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних громадян.

Контроль за виконанням ухвали покласти на орган Національної поліції за місцем проживання ОСОБА_4 .

На ухвалу прокурором, підозрюваною, її захисниками упродовж п`яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Слідчий суддя ОСОБА_1