Рішення

від 08.09.2022 по справі 340/3529/21

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 вересня 2022 року м. Кропивницький Справа № 340/3529/21

Кіровоградський окружний адміністративний суду у складі судді Черниш О.А.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження

в порядку письмового провадження адміністративну справу

позивач: товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Укрнасоссервіс" (28002, Кіровоградська область, м. Олександрія, вул. Олексія Скічка, 42-А, код ЄДРПОУ 24715933)

представник: адвокат Іванченко В.В.

відповідач: Головне управління ДПС у Кіровоградській області (25006, м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, 55, код ЄДРПОУ 43142606)

представник: Івашкін О.В.

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Укрнасоссервіс" звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення форми "В1" №00016890712 від 24.05.2021 року.

Позов ТОВ "Торговий Дім "Укрнасоссервіс" мотивовано тим, що спірним рішення йому зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларовану на рахунок платника у банку, у розмірі 271000 грн. та нараховано 67750 грн. штрафних (фінансових) санкцій. Вказане рішення прийняте на підставі акту документальної планової виїзної перевірки №1221/11-28-07-12/24715933 від 26.04.2021 року, через визнання нереальними (безтоварними) господарських операцій з придбання товарів у ПП "Поло-Інвестбуд", ПП "Фінансова компанія "Поло". Позивач заперечує ці висновки відповідача, стверджуючи, що вони не відповідають фактичним даним про характер його взаємовідносин з цими контрагентами щодо поставки товарів та надання послуг, які підтверджені належними первинними документами. Доводячи реальність господарських операцій, поставлених під сумнів відповідачем, просить суд визнати спірне податкове повідомлення-рішення протиправним та скасувати його.

Ухвалою судді від 15.07.2021 року відкрито провадження у справі за цим позовом, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання для розгляду справи по суті.

Від представника відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву із запереченнями проти позову, мотивованими тим, що у ході документальної планової виїзної перевірки ТОВ "Торговий Дім "Укрнасоссервіс" на підставі аналізу даних Єдиного реєстру податкових накладних, ІС "Податковий блок" та іншої наявної в контролюючому органі інформації встановлено ознаки нереальності здійснення господарських операцій з придбання позивачем продукції та послуг у ПП "Поло-Інвестбуд", ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Енергоресурси", ПП "Фінансова компанія "Поло", зважаючи на відсутність у них необхідних умов та ресурсів для здійснення господарської діяльності. Також не встановлено ланцюг постачання та походження товарів, придбаних позивачем у цих контрагентів. Відповідач стверджує, що фактично мало місце використання позивачем у господарській діяльності товарів, джерело походження яких не встановлене, а документи на придбання яких є недостовірними. Зважаючи на той факт, що надані позивачем до перевірки первинні документи не відповідають фактичному руху (його відсутності в дійсності) активів, тому не можуть враховуватися у податковому обліку. Відтак позивач безпідставно сформував податковий кредит з ПДВ за цими операціями з придбання товарів та послуг, які у дійсності не відбувалися. Доводячи правомірність спірного податкового повідомлення-рішення, представник відповідача просив суд у задоволенні позову відмовити.

У ході судового розгляду представники сторін подали заяви про розгляд справи без їхньої участі, у письмовому провадженні.

Відповідно до частини 3 статті 194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Розглянувши справу в порядку письмового провадження, суд установив такі обставини та дійшов до таких висновків.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Укрнасоссервіс" з 24.03.1995 року зареєстровано як юридична особа, перебуває на податковому обліку в ГУ ДПС у Кіровоградській області. Видами його економічної діяльності є: виробництво гідравлічного та пневматичного устаткування (основний); виробництво інших помп і компресорів; виробництво промислового холодильного та вентиляційного устаткування; діяльність посередників у торгівлі машинами, промисловим устаткуванням, суднами та літаками; оптова торгівля залізними виробами, водопровідним і опалювальним устаткуванням і приладдям до нього; ремонт і технічне обслуговування машин і устаткування промислового призначення; відновлення відсортованих відходів. (а.с. 31 36, т.1)

Посадовими особами ГУ ДПС у Кіровоградській області у березні квітні 2021 року проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ "Торговий Дім "Укрнасоссервіс" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2017 року по 31.12.2020 року, про що складено акт №1221/11-28-07-12/24715933 від 26.04.2021 року. (а.с. 37 - 114, т.1)

Висновками акту перевірки встановлено порушення:

1) пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України, п.5, п.21 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 "Дохід", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 року №290 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.12.1999 року за №860/4153, п.5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 11 "Зобов`язання", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.01.2000 року №20 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.02.2000 року за №85/4306, п.6 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 "Запаси", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.10.1999 року №246 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.11.1999 року за №751/4044, п.5, п.10, п.8, п.19, п.20 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 №318 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 року за №27/4248, у результаті чого занижено податок на прибуток на суму 5848741 грн. за рахунок заниження доходів та завищення собівартості реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг), а саме:

- за IV квартал 2017 року в сумі 348 543 грн.,

- за 2018 рік в сумі 2 033 992 грн., у тому числі: за І квартал 2018 року в сумі 1 438 794 грн., за півріччя 2018 року в сумі 1 568 678 грн., за три квартали 2018 року в сумі 1 689 760 грн.;

- за 2019 рік в сумі 1 834 197 грн., у тому числі: за І квартал 2019 року в сумі 301 356 грн., за півріччя 2019 року в сумі 677451 грн., за три квартали 2019 року в сумі 1 296 417грн;

- за 2020 рік в сумі 1 632 009 грн., у тому числі: за І квартал 2020 року в сумі 979 313 грн., за півріччя 2020 року в сумі 1 212 864 грн., за три квартали 2020 року в сумі 1 335 245 грн.

2) п.44.1, п.44.6 ст.44, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.5, 198.6 ст.198, пп.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, за рахунок завищення податкового кредиту, у зв`язку з проведенням нереальної (безтоварної) господарської операції з придбання ідентифікованого товару/послуг у постачальників, введення в обіг якого (первинний продаж) не підтверджується фактом (законним джерелом) реального походження цих товарів/послуг (відсутнє дійсне формування активу) у попередніх ланках ланцюга його продажу, у результаті чого:

- занижено податок на додану вартість на суму 5116407 грн., у тому числі:

- за листопад 2017 року в сумі 221 051 грн.;

- за 2018 рік, у тому числі: лютий - 149 078 грн., березень - 239 977 грн., квітень - 33 863 грн., травень - 175 106 грн., червень - 266 673 грн., липень - 177 605 грн., серпень - 212 134 грн., вересень - 140 355 грн., жовтень - 62 245 грн., листопад - 190 780 грн., грудень -50 283 грн.;

- за 2019 рік, у тому числі: січень - 62 849 грн., лютий - 85 655 грн., березень - 130 530 грн., квітень - 109 564 грн., травень - 91 091 грн., червень - 141 337 грн., липень - 221 192 грн., серпень - 121 283 грн., вересень - 236 886 грн., жовтень - 108 614 грн., листопад - 217 388 грн., грудень - 171942 грн.;

- за 2020 рік, у тому числі: січень - 218 053 грн., лютий - 64 336 грн., квітень - 172 274 грн., травень - 380 881 грн., липень - 36 374 грн., серпень - 309 788 грн., вересень - 54 632 грн., жовтень - 120 471 грн., листопад - 110 219 грн., грудень - 31 898 грн.

та завищено податок на додану вартість, що підлягав бюджетному відшкодуванню в періоді, що перевірявся, на суму 271 000 грн., у тому числі за лютий 2018 року 86000 грн., березень 2018 року 95 000 грн., квітень 2018 року 90 000 грн.

На підставі цього акту та з урахування висновку щодо розгляду заперечень позивача ГУ ДПС у Кіровоградській області прийняло щодо позивача такі податкові повідомлення-рішення:

- форми "Р" №00016880712 від 24.05.2021 року, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 6 902 024 грн., із яких 5848741 грн. - податкове зобов`язання, 1053283 грн. - штрафні (фінансові) санкції;

- форми "Р" №00016900712 від 24.05.2021 року, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 6 395 509 грн., із яких 5 116 407 грн. - податкове зобов`язання, 1 279 102 грн. штрафні (фінансові) санкції;

- форми "В1" №00016890712 від 24.05.2021 року, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларовану на рахунок платника у банку, у розмірі 271000 грн., нараховано 67750 грн. штрафних (фінансових) санкцій, а також визначено податкове зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 338 750 грн. (а.с. 115 - 116, т.1).

Не погодившись з цими податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду з відповідними позовами (справи №340/3514/21 та №340/3529/21)

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 01.12.2021 року у справі №340/3514/21 за позовом ТОВ "Торговий Дім "Укрнасоссервіс" визнано протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення форми "Р" №00016880712 від 24.05.2021 року, №00016900712 від 24.05.2021 року. Вказане рішення суду набрало законної сили. (а.с. 205 229, т.7)

У цій справі суд перевіряє законність податкового повідомлення-рішення форми "В1" №00016890712 від 24.05.2021 року.

Вирішуючи спір, суд виходить з того, що він виник у зв`язку з висновками контролюючого органу про завищення суми бюджетного відшкодування, заявленого позивачем у податкових деклараціях з ПДВ за лютий, березень, квітень 2018 року.

Так, позивач подав до Олександрійської ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області податкову декларацію з податку на додану вартість за лютий 2018 року, у якій задекларовано від`ємне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту у сумі 1 153 368 грн. (рядок 19), яке сформовано з урахуванням суми від`ємного значення, нарахованого за попередні звітні (податкові) періоди, а саме за жовтень, грудень 2017 року, січень 2018 року у розмірі 969 819 грн. Із суми від`ємного значення до розрахунку бюджетного відшкодування включено 1 066 583 грн. (рядок 20) та заявлено до бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку 86 000 грн. (рядок 20.2.1). (а.с. 218 220, т.1; а.с. 220 - 221, т.6)

Також позивач подав до Олександрійської ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області податкову декларацію з податку на додану вартість за березень 2018 року, у якій задекларовано від`ємне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту у сумі 958 361 грн. (рядок 19), яке сформовано з урахуванням суми від`ємного значення, нарахованого за попередні звітні (податкові) періоди, а саме за грудень 2017 року, січень лютий 2018 року у розмірі 1 067 368 грн. Із суми від`ємного значення до розрахунку бюджетного відшкодування включено 870 336 грн. (рядок 20) та заявлено до бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку 95 000 грн. (рядок 20.2.1) (а.с. 221 223, т.1; а.с. 222 228, т.6)

Також позивач подав до Олександрійської ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області податкову декларацію з податку на додану вартість за квітень 2018 року, у якій задекларовано від`ємне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту у сумі 877 917 грн. (рядок 19), яке сформовано з урахуванням суми від`ємного значення, нарахованого за попередні звітні (податкові) періоди, а саме за січень лютий 2018 року у розмірі 863 361 грн. Із суми від`ємного значення до розрахунку бюджетного відшкодування включено 762 666 грн. (рядок 20) та заявлено до бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку 90 000 грн. (рядок 20.2.1) (а.с. 224 226, т.1; а.с. 229 233, т.6)

З огляду на подані позивачем заяви про повернення сум бюджетного відшкодування контролюючий орган провів камеральні перевірки податкових декларацій з ПДВ та узгодив заявлені суми бюджетного відшкодування, про що складено довідки №134/11-28-12-03 від 16.04.2018 року, №151/11-28-12-03 від 05.05.2018 року, №222/11-28-12-03 від 18.06.2018 року. (а.с. 48 50, т.7)

За результатами цих камеральних перевірок контролюючий орган підтвердив суми податкового кредиту з ПДВ у попередніх звітних періодах.

Заявлені позивачем у податкових деклараціях з ПДВ за лютий, березень, квітень 2018 року до відшкодування суми ПДВ були узгоджені та повернуті йому з Державного бюджету України.

Воднораз, у ході планової документальної виїзної перевірки, оформленої актом №1221/11-28-07-12/24715933 від 26.04.2021 року, контролюючий орган установив, що позивач завищив податковий кредит у періоді, що перевірявся, зокрема за жовтень 2017 року - 127 020 грн., за листопад 2017 року - 94 031 грн., за грудень 2017 року - 101 358 грн., за січень 2018 року - 798 908 грн., за лютий 2018 року - 402 180 грн., за березень 2018 року - 130 970 грн., за квітень 2018 року 48 419 грн., у зв`язку з відображенням у податковому обліку нереальних (безтоварних) господарських операцій та внаслідок формування податкового кредиту з придбання товару/послуг невідомого походження.

Дане порушення кваліфіковане за п.44.1, п.44.6 ст.44, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.5, 198.6 ст.198, пп.201.10 ст.201 ПК України і, за висновками відповідача, призвело до завищення сум бюджетного відшкодування, заявлених у податкових деклараціях з ПДВ за лютий, березень, квітень 2018 року на загальну суму 271 000 грн. та заниження податку, що підлягає сплаті до бюджету за листопад 2017 року на 221 051 грн., за лютий 2018 року на 149 078 грн., за березень 2018 року на 239 977 грн., за квітень 2018 року на 33 863 грн. Про донарахування позивачу податку на додану вартість прийнято податкове повідомлення форми "Р" №00016900712 від 24.05.2021 року, законність якого була предметом спору в адміністративній справі №340/3514/21.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 ПК України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Пунктом 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду зокрема у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначені статтею 200 ПК України.

Так, згідно з пунктом 200.1 статті 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Пунктом 200.2 статті 200 ПК України передбачено, що при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Відповідно до пункту 200.4 статті 200 ПК України при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Згідно з пунктом 200.7 статті 200 ПК України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Відповідно до пункту 200.10 статті 200 ПК України у строк, передбачений абзацом першим пункту 76.3 статті 76 цього Кодексу, контролюючий орган проводить камеральну перевірку даних податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання).

Платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до цієї статті та подали заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, отримують таке бюджетне відшкодування в разі узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки, а у випадках, визначених пунктом 200.11 цієї статті, - за результатами перевірки, зазначеної у такому пункті, що проводяться відповідно до цього Кодексу.

У підпункту 14.1.18 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що бюджетне відшкодування - відшкодування від`ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника.

Згідно з підпунктом "б" пункту 200.14 статті 200 ПК України якщо за результатами камеральної або документальної позапланової виїзної перевірки контролюючий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування.

Суд установив, що у ході документальної планової виїзної перевірки позивача, висновки якої є предметом цього спору, контролюючий орган перевірив правомірність декларування позивачем податкового кредиту у податкових деклараціях з ПДВ, зокрема, за жовтень грудень 2017 року, січень квітень 2018 року та встановив завищення податкового кредиту у ці періоди через віднесення до його складу сум ПДВ на підставі податкових накладних, складених ПП "Поло-Інвестбуд", ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Енергоресурси", ПП "Фінансова компанія "Поло" за господарськими операціями з придбання товарів, які у дійсності не відбувалися, а саме:

- за жовтень 2017 року на суму 127 020 грн. (ПП "Поло-Інвестбуд" - 102 300 грн., ТОВ "НВП "Енергоресурси" - 24 720 грн.)

- за листопад 2017 року на суму 94 031 грн. (ПП "Поло-Інвестбуд" - 67 258 грн., ТОВ "НВП "Енергоресурси" - 26773 грн.)

- за грудень 2017 року на суму 101 358 грн. (ПП "Поло-Інвестбуд" - 69 929 грн., ТОВ "НВП "Енергоресурси"- 31 429 грн.)

- за січень 2018 року на суму 798 908 грн. (ПП "Поло-Інвестбуд" - 261 016 грн., ТОВ "НВП "Енергоресурси" - 261 016 грн., ПП "Фінансова компанія "Поло" - 484 600 грн.)

- за лютий 2018 року на суму 402 180 грн. (ПП "Поло-Інвестбуд" - 812 грн., ТОВ "НВП "Енергоресурси" - 135 942 грн., ПП "Фінансова компанія "Поло"- 265 426 грн.)

- за березень 2018 року на суму 130 970 грн. (ПП "Поло-Інвестбуд" - 47180 грн., ТОВ "НВП "Енергоресурси" - 83 790 грн.)

- за квітень 2018 року на суму 48 419 грн. (ПП "Поло-Інвестбуд" - 164 грн., ТОВ "НВП "Енергоресурси"- 48255 грн.).

У ході судового розгляду суд витребував від відповідача детальні розрахунки сум ПДВ, вказаних у спірному податковому повідомленні-рішенні, в розрізі контрагентів (постачальників), господарські операції/ розрахунки з якими не визнані (не підтверджені) у ході перевірки, з наведенням арифметичних розрахунків визначення сум завищеного податкового кредиту з ПДВ, які призвели до висновків контролюючого органу про зменшення бюджетного відшкодування з ПДВ на 271 000 грн. за лютий, березень, квітень 2018 року.

Виходячи зі змісту спірного податкового повідомлення-рішення форми "В1" №00016890712 від 24.05.2021 року та наданого відповідачем розрахунку, на висновки контролюючого органу про зменшення позивачу бюджетного відшкодування ПДВ на 271000 грн. вплинуло коригування (зменшення) у ході перевірки податкового кредиту, сформованого за господарськими операціями з ПП "Поло-Інвестбуд" та ПП "Фінансова компанія "Поло". (а.с. 51 56, т.7)

У ході судового розгляду справи представник позивача доводив те, що дані податкового обліку ТОВ "Торговий Дім "Укрнасоссервіс", у яких відображені його взаємовідносини з цими постачальниками, що не визнаються відповідачем, підтверджені належними первинними документами.

Натомість, представник відповідача наполягав на відсутності фактичних господарських відносин між позивачем та вказаними контрагентами та доводив, що позивач є вигодонабувачем схемного податкового кредиту, а наявні у нього первинні документи не дають йому підстав для формування в обліку показників з податкового кредиту.

Статтею 44 ПК України передбачені вимоги до підтвердження даних, визначених у податковій звітності.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з пунктом 44.6 статті 44 ПК України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Відповідно до абзаців 5, 11 статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

Згідно з частинами 1, 2, 8 статті 9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи.

Суд зазначає, що податковим законодавством не встановлено конкретного переліку первинних документів, які повинні складатися за наслідками тієї чи іншої господарської операції. Таким чином, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Отже, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Для податкового обліку значення має саме факт поставки тим постачальником, який вказаний в первинних документах, наданих платником податків на підтвердження задекларованих сум податкового кредиту.

Підставою для виникнення у платника права на податковий кредит з податку на додану вартість, який у подальшому приймає участь у формуванні сум бюджетного відшкодування, є факт реального здійснення операцій з придбання товарів та послуг з метою їх використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, а також оформлення відповідних операцій належним чином складеними первинними документами, які містять достовірні відомості про їх обсяг та зміст.

У свою чергу, необґрунтована податкова вигода характеризується відсутністю фактичного виконання господарських операцій, здійсненням операцій без ділової мети та обліком операцій безвідносно до їхнього реального економічного змісту, узгодженістю дій покупця та постачальника з метою штучного створення умов для формування податкового кредиту та бюджетного відшкодування податку.

Досліджуючи взаємовідносини позивача з ПП "Поло-Інвестбуд" (з 06.01.2021 року змінило назву на ПП "Менакер"), суд установив, що вони випливають із договорів поставки №14 від 10.01.2016 року, №256 від 01.12.2016 року, №310 від 01.12.2017 року, №89 від 04.01.2018 року, №133 від 01.03.2018 року, а також договорів на послуги перевезення №9 від 01.02.2017 року, №19 від 04.01.2018 року. На виконання умов вказаних договорів ПП "Поло-Інвестбуд" у жовтні грудні 2017 року, січні квітні 2018 року поставило позивачу товари в асортименті (арматура, будівельні матеріали та суміші, труби, інша металопродукція та залізні вироби, приладдя), а також надавало послуги з перевезення цих товарів. Передача товарів оформлена видатковими накладними зі складанням податкових накладних. Надання послуг з перевезення вантажів у жовтні, листопаді, грудні 2017 року, січні 2018 року оформлено відповідними актами та складанням товарно-транспортних накладних. Позивач провів повну оплату вартості поставлених йому товарів та наданих послуг у безготівковій формі. (а.с. 108 253, т.3, а.с. 1 80, т.4)

Суми ПДВ за податковими накладними, складеними ПП "Поло-Інвестбуд", позивач включив до складу податкового кредиту податкових декларацій з ПДВ " за жовтень 2017 року 102 300 грн., листопад 2017 року 67 258 грн., грудень 2017 року 69 929 грн., січень 2018 року 261 016 грн., лютий 2018 року 812 грн., березень 2018 року 47180 грн., квітень 2018 року 164 грн. (а.с. 204 226, т.1)

Крім того, позивач уклав з ПП "Фінансова компанія "Поло" договір купівлі-продажу №03/01-5 від 03.01.2018 року. На виконання умов вказаного договору ПП "Фінансова компанія "Поло" у січні, лютому 2018 року відвантажило позивачу товар (труби). Передача товару оформлена видатковими накладними зі складанням податкових накладних. Перевезення товарів здійснювалося транспортним засобом, залученим постачальником, та за його рахунок, про що ним складені товарно-транспортні накладні. Позивач провів повну оплату вартості поставлених йому товарів у безготівковій формі. (а.с. 14 107, т.3)

Суми ПДВ за податковими накладними, складеними ПП "ФК "Поло", позивач включив до складу податкового кредиту податкових декларацій з ПДВ за січень 2018 року 484 600 грн., лютий 2018 року 265 426 грн. (а.с. 214 220, т.1)

Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ "НВП "Енергоресурси", то вони досліджувалися в адміністративній справі №340/3514/21. У цій справі суд установив, що між позивачем та ТОВ "НВП "Енергоресурси" укладені договори поставки №04-01-1 від 04.01.2017 року, №03-01-1 від 03.01.2018 року. На виконання умов цих договорів ТОВ "НВП "Енергоресурси" у жовтні грудні 2017 року, січні квітні 2018 року поставляло позивачу товар (труби, приладдя). Передача товару оформлена видатковими накладними зі складанням податкових накладних. Перевезення товарів здійснювалося силами постачальника, товарно-транспортні накладні у позивача відсутні. Позивач провів повну оплату вартості поставлених йому товарів у безготівковій формі.

Суми ПДВ за податковими накладними, складеними ТОВ "НВП "Енергоресурси" позивач включив до складу податкового кредиту податкових декларацій з ПДВ за жовтень 2017 року 24 720 грн., листопад 2017 року 26 773 грн., грудень 2017 року 31 429 грн., січень 2018 року 53 293 грн., лютий 2018 року 135 942 грн., березень 2018 року 83 790 грн., квітень 2018 року 48255 грн. (а.с. 204 226, т.1)

Поставлені вказаними контрагентами товари були придбані позивачем з метою використання у виробничому процесі, зокрема у виробництві гідравлічного та пневматичного устаткування, насосів та насосних агрегатів. Надходження товарів як сировини та виробничих запасів, їх рух, передача у виробництво підтверджується накладними на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів.

Операції з оприбуткування, переміщення по складу та списання придбаного товару відображено у бухгалтерському обліку позивача відповідними проводками.

Суд, дослідивши обставини здійснення господарських операцій, на підставі яких сформовані дані податкового обліку, поставлені під сумнів відповідачем, та оцінивши відносини, які склалися безпосередньо між учасниками цих операцій та мали місце у жовтні 2017 року квітні 2018 року, установив, що товари та послуги придбані позивачем у ПП "Поло-Інвестбуд", ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Енергоресурси", ПП "Фінансова компанія "Поло" з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Суми податку на додану вартість, що віднесені до складу податкового кредиту, підтверджені податковими накладними, які зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, а відтак відповідно до п.198.6 ст.198, п.201.10 ст.210 ПК України дають позивачу право для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та є достатньою підставою для його декларування у податкових деклараціях.

Первинні документи за ці періоди, які наявні у позивача та надавалися податковому органу на перевірку, відповідають вимогам Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні". Зауважень щодо форми та змісту цих документів відповідач не висував, порушень порядку їх складання не установив. У ході розгляду справи достовірність цих документів відповідач не спростував та не довів, що викладені у них відомості не відповідають дійсності.

В акті перевірки вказано про ненадання позивачем документів щодо походження товарів, сертифікатів якості/паспортів щодо товарів, отриманих від ПП "Поло-Інвестбуд", ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Енергоресурси", ПП "Фінансова компанія "Поло", ненадання товарно-транспортних накладних про перевезення товарів, придбаних у ТОВ "НВП "Енергоресурси", а також про недоліки наданих товарно-транспортних накладних, що, на думку контролюючого органу, ставить під сумнів реальність операцій з поставки товарів позивачеві.

Суд не погоджується з такими доводами та зазначає, що наявність або відсутність окремих документів, як і помилки у їх оформленні, не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце, а певні недоліки в заповненні первинних документів носять оціночний характер. Такий висновок відповідає правовій позиції, викладеній Верховним Судом у постановах від 11.09.2018 року у справі №804/4787/16, від 24.05.2019 року №826/7423/16, від 08.06.2022 року у справі №560/4131/19.

Сертифікати/паспорта якості не є документами первинного бухгалтерського або податкового обліку, що фіксують рух активів. Такі документи не містять відомостей про учасників та умови господарської операції з поставки, тому відсутність у платника сертифікатів відповідності (якості) на товар не є свідченням безтоварності операцій і не має вирішального значення для встановлення переміщення активів у процесі виконання поставок.

Товарно-транспортна накладна відображає відомості про господарську операцію з перевезення вантажів. Наявність транспортних документів на перевезення товарно-матеріальних цінностей є обов`язковою умовою формування бази оподаткування податком на додану вартість при оподаткуванні операцій за договорами перевезення, але не при оподаткуванні операцій за договорами купівлі - продажу чи поставки; сама по собі відсутність товарно-транспортних накладних не може бути самостійним доказом безтоварності господарських операцій з поставки товарів.

Суд установив, що перевезення товарів у спірних господарських операціях з поставки товарів від ПП "Поло-Інвестбуд", ПП "Фінансова компанія "Поло", ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Енергоресурси" здійснювалося силами постачальників, тож наявність у позивача товарно-транспортних накладних не є обов`язковою. В окремих випадках перевезення товарів, придбаних позивачем у ПП "Поло-Інвестбуд", здійснювалося цим підприємством на підставі договорів про надання послуг на перевезення №9 від 01.02.2017 року, №19 від 04.01.2018 року, укладених з позивачем. Ці господарські операції з перевезення вантажів оформлені товарно-транспортними накладними, які наявні у позивача та надають йому право для відображення у податковому обліку операцій з придбання послуг перевезення.

В акті перевірки контролюючий орган дійшов до висновку, що позивач задекларував "...нереальні (безтоварні) господарські операції з придбання ідентифікованого товару/послуг у постачальників, введення в обіг якого (первинний продаж) не підтверджується фактом (законним джерелом) реального походження цих товарів/послуг (відсутнє дійсне формування активу) у попередніх ланках ланцюга його продажу".

Іншими словами, відповідач установив, що товар наявний у позивача, але отриманий не від постачальників, які склали податкові накладні, а джерело походження цього товару невідоме.

Такі висновки зроблені на підставі аналізу податкової інформації Єдиного реєстру податкових накладних, за даними якого серед постачальників ПП "Поло-Інвестбуд", ПП "Фінансова компанія "Поло", ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Енергоресурси" у першій ланці ланцюга постачання не встановлено придбання товарів, які у подальшому реалізовані позивачу.

У статті 83 ПК України наведений перелік матеріалів, які є підставами для висновків під час проведення перевірок: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки, надані відповідно до статті 84 цього Кодексу та інших законів України; судові рішення; податкові консультації, інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи.

Згідно з підпунктом 72.1.1 пункту 72.1 статті 72 ПК України для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла від платників податків та податкових агентів, зокрема, що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, інших звітних документах; що міститься у наданих великими платниками податків в електронній формі копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов`язаних із визначенням об`єктів оподаткування (податкових зобов`язань), первинних документах, які ведуться в електронній формі, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов`язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів; про фінансово-господарські операції платників податків.

Пунктом 73.5 статті 73 ПК України передбачено, що з метою отримання податкової інформації, необхідної у зв`язку з проведенням перевірок, контролюючі органи мають право здійснювати зустрічні звірки даних суб`єктів господарювання щодо платника податків. Під час зустрічної звірки здійснюється зіставлення даних, отриманих від платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин, з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з`ясування повноти їх відображення в обліку платника податків. За результатами зустрічних звірок складається довідка, що надається суб`єкту господарювання у десятиденний строк.

Як вбачається з акту №1221/11-28-07-12/24715933 від 26.04.2021 року, у ході документальної планової виїзної перевірки позивача контролюючі органи не проводили зустрічні звірки з ПП "Поло-Інвестбуд", ПП "Фінансова компанія "Поло", ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Енергоресурси". Під час перевірки відповідач направив запити про проведення зустрічних звірок до інших територіальних органів ДПС, проте відповіді на них надійшли після складання акту перевірки. (а.с. 153 165, т.6)

Воднораз, в узагальненій податковій інформації щодо ПП "Фінансова компанія "Поло", наданій ГУ ДПС у Полтавській області 07.05.2021 року, цей контролюючий орган підтвердив взаємовідносини ПП "Фінансова компанія "Поло" з ТОВ "Торговий Дім "Укрнасоссервіс" щодо придбання останнім товарів у січні лютому 2018 року.

Також підтвердило ці господарські операції і ПП "Фінансова компанія "Поло", яке на запит відповідача 19.04.2021 року надало пояснення щодо походження товарів (придбання їх у фізичних осіб-підприємців) та відповідні первинні документи. (а.с. 57 202, т.7)

Відповідач відхилив таку інформацію, натомість використав податкову інформацію з баз даних інформаційних систем ДПС, на підставі якої зробив висновки про відсутність у ПП "Поло-Інвестбуд", ПП "Фінансова компанія "Поло", ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Енергоресурси" необхідних умов та ресурсів для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності та непідтвердження придбання товарів по ланцюгу постачання.

Суд не бере до уваги посилання відповідача на податкову інформацію, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагентів позивача, у тому числі по ланцюгах постачання, оскільки така інформація не ґрунтується на безпосередньому аналізі первинних документів, не є належним доказом у розумінні процесуального закону і не породжує правових наслідків для платника податків. Схожу правову позицію висловив Верховний Суд у постановах від 27.03.2018 року у справі №816/809/17, від 15.05.2018 року у справі №810/4391/16, від 11.05.2022 року у справі №826/6126/18.

Висновки про завищення позивачем податкового кредиту за спірними операціями, обґрунтовані посиланням на безтоварність взаємовідносин, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, також не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, оскільки відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Суд зазначає, що норми податкового законодавства не ставлять у залежність право платника на податковий кредит при визначенні податкових зобов`язань з ПДВ від дотримання податкової дисципліни його контрагентом - постачальником товару (послуг), якщо цей платник мав реальні витрати у зв`язку з фактичним придбанням товару (послуг), призначених для використання у його господарській діяльності та в оподатковуваних ПДВ операціях. Порушення постачальником товару (послуг) податкового законодавства не може бути підставою для висновку про порушення іншим платником податків - покупцем товару (послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про його (покупця) обізнаність щодо протиправної податкової поведінки контрагента (постачальника) та про злагодженість дій між ними.

Такий висновок відповідає сталій практиці Верховного Суду, наведеній зокрема у постановах від 24.09.2019 року у справі №826/9039/16, від 18.11.2019 року у справі №808/3356/17, від 17.09.2019 року у справі №500/2733/18, від 22.03.2021 року у справі №440/545/19 та підтриманій Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 07.07.2022 року у справі № 160/3364/19.

У ході судового розгляду справи відповідач не надав достатніх та достовірних доказів, які б доводили нереальність виконання операцій з поставки позивачеві товарів/послуг, невідповідність цих операцій дійсному економічному змісту, або засвідчили б наявність інших обставин, що підтвердили несумлінність позивача як платника податків або позбавляють його права на бюджетне відшкодування.

Оскільки відповідач не довів суду висновки акту перевірки про порушення ТОВ "Торговий Дім "Укрнасоссервіс" норм податкового законодавства при декларуванні показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та податкових зобов`язань у деклараціях з податку на податку додану вартість за господарськими операціями з придбання товарів та послуг у ПП "Поло-Інвестбуд", ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Енергоресурси", ПП "Фінансова компанія "Поло", які б призвели до завищення податкового кредиту з ПДВ та як наслідок, до перевищення заявленої суми бюджетного відшкодування, тому зменшення бюджетного відшкодування підставі п.54.3.2 п.54.3 ст.54 ПК України є неправомірним.

Згідно з пунктом 57.4 статті 57 ПК України штрафні санкції, нараховані на суму грошового зобов`язання (її частку), скасовану за результатами адміністративного чи судового оскарження, також підлягають скасуванню.

Суд вважає, що податкове повідомлення-рішення форми "В1" №00016890712 від 24.05.2021 року є протиправним, а позов про його скасування слід задовольнити.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивач при зверненні до суду з позовом сплатив судовий збір у сумі 5081, 25 грн., які з огляду на задоволення позову слід стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача

Керуючись статтями 90, 139, 242-246, 250, 251, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Укрнасоссервіс" задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Кіровоградській області форми "В1" №00016890712 від 24.05.2021 року.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Укрнасоссервіс" витрати на сплату судового збору у розмірі 5081, 25 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Кіровоградській області.

Копію рішення надіслати учасникам справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду у 30-денний строк, установлений статтею 295 КАС України.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду О.А. Черниш